Програма з математики для спеціальної загальноосвітньої школи для дітей з важкими порушеннями мовлення пояснювальна записка



Сторінка1/8
Дата конвертації08.12.2016
Розмір1,51 Mb.
ТипПояснювальна записка
  1   2   3   4   5   6   7   8


ПРОГРАМА З МАТЕМАТИКИ


ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ВАЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

В “Концепції спеціальної освіти осіб із особливостями психофізичного розвитку” вказано, що системи спеціальної освіти повинні сприяти реалізації основних соціальних, економічних і культурних завдань сучасного етапу розвитку суспільства. Все це потребує створення для навчання дітей з фізичними та психічними вадами таких умов, за яких могли б розвинутися максимально їх природні здібності, щоб вони могли стати гідними членами суспільства та реалізувати свої загальнолюдські права. Вимоги часу диктують гостру потребу у створенні умов для реалізації особистісного підходу до учня, а отже, необхідність формування методик навчання, зорієнтованих на розвиток особистісного потенціалу школяра, його самоактуалізацію.

У вік розвитку інформаційних технологій, інтелектуалізації всіх видів праці математика виступає дисципліною, при вивченні якої у дітей формуються знання, необхідні для успішної інтеграції їх у суспільство. Вивчення цієї дисципліни, в свою чергу, забезпечує активний мовленнєвий та інтелектуальний розвиток дітей, що вказує на її великий розвивальний потенціал. Л.С.Виготським, П.Я.Гальперіним, В.В.Давидовим та ін. визначено, що найпродуктивнішим є навчання тоді, коли воно не стільки сприяє накопиченню дитиною знань, скільки забезпечує загальний психічний розвиток дитини. Аналіз наукової літератури (Є.М.Мастюкова, В.В.Тарасун, Гаврилова Н.С.) показує, що рівень засвоєння учнями з ПМР навчального матеріалу з математики низький, у більшості дітей з ПМР спостерігаються труднощі засвоєння математичного матеріалу протягом усієї початкової школи. Однією з найважливіших причин виникнення таких особливостей оволодіння дітьми з ПМР навчальним матеріалом з цієї дисципліни є недостатня сформованість у них базових психічних процесів та функцій. При створенні навчальної програми з математики ми враховували виявлений рівень засвоєння школярами з ПМР математичних знань та умінь, типи труднощів, що виникають в процесі опанування ними, та причини, що їх обумовлюють.

В процесі формування програми з цієї навчальної дисципліни ми переслідували мету: запропонувати учням з ПМР доступний для засвоєння обсяг навчального матеріалу; шляхом введення в учбовий процес корекційних завдань і організації навчання дітей з ПМР з опорою на найбільш збережені процеси і функції пізнавальної діяльності запобігти труднощам вивчення ними математики у початковій школі, за рахунок використання принципу концентричності при побудові програми забезпечити декілька разове повторення учнями одного і того ж навчального матеріалу, що буде сприяти глибині його усвідомлення учнями.

При складанні програми з математики ми виходили з позицій, що формування математичних знань, умінь та навичок у дітей з ПМР повинно здійснюватися у природовідповідній послідовності, у тій, у якій формуються математичні знання та вміння у дітей в нормі. Визначено, що кожен з періодів формування математичних знань, умінь та навичок характеризується своїми особливостями та труднощами під час опанування відповідного типу навчального матеріалу. В центрі вивчення математики у перший період навчання (у початкових класах) лежать поняття числа, рахунку та обчислювальні навички. О.Р.Лурія виділив три періоди оволодіння ними: 1) засвоєння кількісного значення числа та рахунку в межах 10; 2) оволодіння складом числа і обчислювальними операціями (додавання, віднімання) у межах 10; 3) опанування розрядним складом числа та виконання обчислювальних операцій (додавання, віднімання, множення, ділення) з розрядними числами. Структура та механізми кожного з цих періодів розглянута у науковій літературі (В.В.Давидов, А.М.Лєушина, О.Р.Лурія, Н.А.Менчинська, В.В.Тарасун, Л.С.Цветкова та ін.). Аналіз програм з математики для початкових класів масової школи та школи для дітей з важкими порушеннями мовлення показав, що кількісне значення та рахунок в межах 10 учні засвоюють впродовж одного навчального року (підготовчий клас). Поняття "складу числа та виконання обчислень шляхом поділу на складові" у школярів з нормальним психічним і фізичним розвитком засвоюють впродовж одного навчального року. Школярі з порушеннями мовлення хоч і засвоюють цей навчальний матеріал, проте у них довше, ніж один навчальний рік залишається нижчий, наочно-образний, а не абстрактний рівень усвідомлення цього поняття. Розрядний склад числа та обчислювальні операції з розрядними числами вивчають школярі протягом 2-го, 3-го та 4-го класів. Це пояснюється тим, що у третій період вивчається найбільше навчального матеріалу, складність його зростає пропорційно збільшенню обсягу чисел. У програмі ці та інші особливість опанування математичним матеріалом школярами з ПМР відображені у колонках "Зміст навчального матеріалу" і "Вимоги до наявних у дітей знань та умінь". Отже, враховуючи результати аналізу наукової літератури та програм, визначено, що оптимальним періодом для вивчення поняття “кількісний склад числа” та рахунку в межах 10 є підготовчий клас, поняття “склад числа” та обчислювальних операцій в межах 10 - 1-й клас, поняття “розрядний склад числа” та обчислювальних операцій з розрядними числами – 2-й, 3-й та 4-й клас.

За результатами аналізу педагогічної літератури визначено, що поетапність формування у дітей знань та умінь залежить від загальної логіки побудови навчально-виховного, а у нашому випадку – від навчально-корекційного процесу. Традиційно у школах для дітей з ПМР навчальний матеріал з математики вивчається послідовно, він розподілений по четвертях, поетапність його формування представлена нечітко. Ми вважаємо, що формування математичних знань, умінь та навичок у дітей з ПМР повинно здійснюватися у 4 етапи: 1) підготовчий (етап формування психологічної готовності до засвоєння основного математичного матеріалу); 2) основний (етап формування нових знань); 3) контрольного оцінювання (етап виявлення рівня засвоєння учнями нових математичних знань, умінь та навичок); 4) заключний (етап формування вищого рівня самостійності під час виконання математичних завдань). Такої послідовності, на наш погляд, доцільно дотримуватися при формуванні знань та умінь в межах кожного періоду.

У програмі математичний матеріал у межах одного періоду можна вивчати у три етапи. На першому етапі рекомендовано розглядати матеріал для повторення і для підготовки дітей до засвоєння знань та формування умінь, які вивчаються в основний період. На другому етапі навчання вивчають основний математичний матеріал. Його обсяг найбільший, а тому тривалість оволодіння ним повинна бути найдовшою. І на третьому етапі – вивчають навчальний матеріал, який забезпечує глибину усвідомленості усього вивченого впродовж усього періоду. Основні завдання цього етапу вивчення знань розділу - виявлення рівня засвоєння учнями нових математичних знань, умінь та навичок, формування вищого рівня усвідомлення змісту навчального матеріалу і самостійності під час виконання математичних завдань, а також формування вміння застосовувати знання з математики у практичних ситуаціях.

Засвоєння дітьми складних математичних знань вимагає високого рівня розвитку у них базових психічних процесів, які неможливо сформувати в оптимальному режимі безпосередньо лише перед формуванням знань відповідного типу. Крім цього, процес навчання є безперервним, і після вивчення знань нижчого рівня складності учні засвоюють важчий навчальний матеріал, що вимагає від них вищого рівня психологічної готовності. Таким чином елементи та загальна логіка корекційної роботи повинні бути органічно включені в цілісну навчально-виховну діяльність. А відповідно методика навчальної роботи по формуванню математичної компетенції має формуватися з урахуванням причин, що породжують труднощі різного типу в процесі засвоєння навчального матеріалу з математики. З огляду на сказане, ми вважаємо, що: 1) підготовка базових компонентів пізнавальної діяльності не лише повинна передувати кожному наступному складнішому етапу вивчення математичного матеріалу, але і бути безперервною, а тому її необхідно включити як обов’язкову складову у кожен урок з математики; 2) для досягнення максимальної єдності між навчальним і корекційним процесом необхідно встановити чітку послідовність чергування прийомів та методів спрямованих на попередження виникнення труднощів засвоєння математичного матеріалу та формування у дітей відповідних знань та умінь.

У першу колонку програми “Зміст навчального матеріалу” включено ті елементи знань та умінь, які повинні учні засвоїти впродовж певного проміжку часу. Їх зміст розкрито у таких розділах: “кількісний склад числа”, “склад числа”, “розрядний склад числа”, “множення і ділення”, “величини” тощо. Вони були розділені нами умовно на декілька груп (по підрозділах): терміни; поняття; символи та схеми; операції і дії. Вчитель, опираючись на зміст учбового матеріалу, може самостійно визначати теми, терміни необхідні на вивчення кожної з них, а також послідовність вивчення матеріалу в межах кожного розділу. Також у розділах названо той матеріал на який вчитель повинен опиратися при вивченні нової теми (матеріал для повторення). Його не обов'язково виносити в окрему тему, але необхідно актуалізувати ці знання і вміння в учнів як опорні для формування у них поглибленого цілісного розуміння нових понять і навичок. Такий підхід дозволить вчителям з одного боку враховувати індивідуальний темп роботи учнів кожного класу, а також реалізовувати творчу ініціативу по організації процесу формування математичних знань і умінь.

У другій колонці подано вимоги до знань і умінь учнів, те, чому вони повинні навчитися: знати, вміти, розуміти, складати, уявляти тощо.

У програмі з математики зміст корекційної роботи у кожен період навчання дітей з ПМР викладено у колонці "Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати". У ній ми визначили не лише основну спрямованість завдань для розвитку у дітей основних психічних процесів і функцій, але й оптимальний рівень їх сформованості на тому чи іншому етапі розвитку дитини.



Ми вважаємо, що вивчення математики учнями з ПМР у школі має, в першу чергу носити практичну спрямованість і повинно бути тісно пов'язане з життям і майбутньою професійною їх спрямованістю, а також повинно забезпечити підготовку цих учнів до засвоєння ними інших учбових предметів.

Каталог: markova
markova -> Міністерство освіти І науки україни навчальні програми для спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції я І україна
markova -> Образотворче мистецтво
markova -> Основи здоров’я
markova -> Програма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими з порушеннями мовлення (2 4 класи) пояснювальна записка
markova -> Пояснювальна записка Навчальний предмет "Українська мова"
markova -> Математика пояснювальна записка
markova -> Основи здоров'Я (2-4 класи) Пояснювальна записка
markova -> П/п Фонематична
markova -> Я і україна Київ 2005 Пояснювальна записка


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал