Програма «Український музичний салон у Москві»


Червень (10.06.2014) «Сонячний дивертисмент»



Сторінка3/11
Дата конвертації01.12.2016
Розмір2,2 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Червень (10.06.2014)

«Сонячний дивертисмент»


Українська молодіжна вітальня вчергове запросила шанувальників української сучасної та класичної музики до Шевченкової зали Національного культурного центру України в Москві.

На початку музичної програми «Сонячний дивертисмент» прозвучала соната Валентина Сильвестрова для скрипки і фортепіано «Пост скриптум» у виконанні студентки Московської консерваторії ім. П. Чайковського Анастасії Ведякової (скрипка, клас народного артиста СРСР Едуарда Грача) та випускника цієї ж консерваторії Казукі Нісімона (фортепіано, клас професора, заслуженого артиста Росії Андрія Писарева). До речі, присутнім було запропоновано фрагмент творчої зустрічі з Валентином Сильвестровим, яка відбулася в Києві в рамках Міжнародного семінару молодих композиторів і під час якої він розповів про написаний ним хоровий цикл на слова Тараса Шевченка, присвячений 200-річчю з дня народження поета.

Уперше в стінах Культурного центру у виконанні студентки Московської консерваторії ім. П. Чайковського Аліни Петрової (альт) і студента Державної класичної академії ім. Маймоніда Михайла Аленіна (віолончель) прозвучав твір студента Московської консерваторії ім. П. Чайковського Дениса Писаревського (клас професора, заслуженого діяча мистецтв Росії Тетяни Чудової) «Паралельні прямі у викривленому просторі».

Подивували Анастасія Ведякова та Ольга Пацук (кельтська арфа) імпровізаціями на теми старовинної шотландської пісні «The Campbells are Coming», шотландської балади «Johann Andersen, My Jo» та давньофранцузької пісні ХІІ ст. «Ai vist lo lop, lo rainard, lèbre». Здійснили присутні й подорож на… Сиріус разом зі студенткою Московської консерваторії Євгенією Бриль (фортепіано, клас композиції професора Юрія Воронцова).

Серед музичних сюрпризів на публіку чекав виступ відомого в Росії ансамблю «Студія нової музики», що спеціалізується на виконанні сучасної музики. У виконанні Станіслава Малишева (скрипка), Ольги Калинової (віолончель) та Наталії Черкасової (фортепіано) прозвучав твір Анастасії Ведякової «Тріо».

А завершили музичну програму безсмертним твором одного з найвидатніших сучасних українських композиторів Мирослава Скорика «Мелодія», який, хоча і був написаний до кінофільму «Тіні забутих предків», дуже часто виконується і в кінофільмах, і в радіопрограмах, і на концертах в усьому світі.

Ця зустріч із прекрасним ще раз проілюструвала звукове розмаїття нашого світу, що тонко переломлюється у свідомості композиторів та стає окремою Планетою всередині кожного з нас.

Український самодіяльний молодіжний театр

(17.03.2014)

Шевченківський вечір


У Національному культурному центрі України в Москві відбулася літературно-музична композиція «За думою дума роєм вилітає…» Українського самодіяльного молодіжного театру,  присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка.

Керівники Театру Катерина Марійчук і Ярослав Копельчук зібрали всіх присутніх за одним столом, аби кожен міг прочитати свій улюблений вірш Тараса Шевченка. Це надало зустрічі домашнього затишку й почуття єднання.

Протягом вечора на екрані демонструвалися відеозаписи відомих українських виконавців, разом із якими учасники зустрічі співали пісні на слова Кобзаря. Особливо всім сподобалися Сестри Тельнюк, відомі також своїми композиціями на вірші Василя Стуса, Євгена Маланюка, Ліни Костенко та інших видатних українців.

Надзвичайно зацікавила присутніх доповідь про життя і творчість Тараса Шевченка, яку підготувала Катерина Марійчук. У ній, зокрема, йшлося про особисте життя видатного українця, вшанування його в сучасній Україні. На екрані було показано добірку фото зі святкування 200-річчя Кобзаря в Україні, зразки народної творчості, присвячені Шевченкові.

У зустрічі взяли участь члени Українського молодіжного клубу, російські шанувальники творчості Кобзаря.

Заходи Культурного центру України в Москві

До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. «Не питайте свою долю…»


Саме під такою назвою в Національному культурному центрі України в Москві народна артистка України, лауреат премії ім. Лесі Українки Раїса Недашківська презентувала музично-поетичну програму.

Це, без перебільшення, був надзвичайний вечір. Біла виставкова зала. Погруддя Тараса Шевченка. На стінах – полотна, на кожному з яких – Кобзар (виставка живопису «Тарас Шевченко в історичній долі нації» з колекції голови правління Міжнародного фонду «Культурное наследие», почесного академіка Російської академії художеств, академіка Російської академії природничих наук, професора Віктора Карцева відкривалася наступного дня). Здавалося, що головним слухачем був сам Тарас Григорович.

Під супровід роялю (композитор і виконавиця Олеся Сінчук) звучали безсмертні рядки  Шевченка.

До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Вечір поезії Кобзаря у виконанні Олександра Голобородька (14.01.2014)


Ювілейний рік Тараса Шевченка в Національному культурному центрі України в Москві розпочався великою поетичною програмою. Того вечора поезія Тараса Григоровича звучала у виконанні народного артиста Росії, лауреата Державної премії СРСР, актора Московського театру Моссовєта Олександра Голобородька.

Нагадаю, що в рамках масштабного проекту «Тарас Шевченко», що здійснюється в Центрі понад десять років, лише в останні місяці відбулося кілька знакових заходів, приурочених 200-річчю з дня народження Кобзаря: пленарне засідання Міжнародної наукової конференції за участю відомих шевченкознавців, відкриття погруддя Кобзаря, яке віднині прикрашатиме виставкову залу Центру, презентація книги Володимира Мельниченка «Тарас Шевченко: “Друзі мої єдині”», зустріч з директором Національного музею Тараса Шевченка Дмитром Стусом та зустріч із переможцями мистецької Всеукраїнської акції «Мій Шевченко», виставка робіт студентів Київської дитячої академії мистецтв «З думкою про Кобзаря», книжково-документальна експозиція, присвячена 140-річчю з часу заснування Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка. А розпочали 2014-й ми поетичним вечором.

Олександр Олександрович – давній друг Центру, українець, людина, яка майже сорок років мешкає та працює у столиці Росії, але в душі зберігає щиру пам’ять про батьків та батьківщину.

Народився актор в Україні, в промисловому місті Дніпродзержинськ (до того – село Кам’янське). В унікальному по суті місці, де рідкісний птах, як писав Микола Гоголь, долетить до середини Дніпра, а за 60 км – Запорозька Січ та один із головних порогів Ненаситний – де печеніги вбили князя Ігоря.

Майбутній актор – із родини хліборобів. Його дід мав приватну власність – дві десятини землі. Після Першої світової війни та революції здав її у колгосп, який сам же і організував і керував ним до самої своєї смерті. А от акторським талантом Олександр Олександрович пішов у батька, який замолоду організовував самодіяльні гуртки і був фанатом української драматургії та культури. Малий Сашко у тих же гуртках був суфлером, тому, коли приїхав поступати до Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого, вразив приймальну комісію знанням напам’ять всієї української драматургії.

Його творче життя пов’язано з театрами Сімферополя, Києва та Москви. І хоча більше сорока років він живе в Росії, працює в російському театрі, але українська мова для нього залишається мовою його дитинства, мовою батьків, мовою Шевченка.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал