Програма «Український музичний салон у Москві»



Сторінка11/11
Дата конвертації01.12.2016
Розмір2,2 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


Более двухсот участников творческих коллективов радовали зрителей своим профессионализмом, колоритними украинскими песнями и зажигательными танцами. Яркими и красочными выступлениями призвели впечатление на зрителей ансамбль «Сударушка» и солистка Регина Погадаева из Октябрьского района, «Лилия» из Акбулакского района, «Стожары» из Тюльганского, народный ансамбль Крыныца» из Гайского района. Областной центр представляли народный хореографический ансамбль «Ритм» и вокальная группа музыкального колледжа Оренбургского государственного института искусств им. М. и Л. Ростроповичей и многие другие коллективы из разных уголков нашей области.



Особый колорит празднику придало участие в нем 18 национальных подворий из разных сел нашей области : это башкирские, казахские, русские, татарские и украинские подворья, где каждый посетитель мог познакомиться с особенностями быта и культуры народа, отведать блюда национальной кухни.


Народ веселился на славу, и слова благодарности на разных языках звучали в адрес организаторов празника: Оренбургской областной украинской культурно-просветительской общественной организации имени Т.Г.Шевченко и администрации муниципального образования Октябрьский район.




С подробным фото-отчётом празника посетители нашего сайта могут познакомиться в разделе фотогалерея. Так же планируется размещение видео-отчётов в нашей рубрике «Видео».

Пресс-служба Оренбургской областной

украинской культурно-просветительской

общественной организации им. Т.Г.Шевченко.
Оренбуржжя назустріч 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка.
Сповите степами від краю до краю

Моє Оренбуржжя Шевченка вітає…
В черговий раз червневим спекотним літом розносилася на всю широчінь безкраїх Оренбурзьких степів українська пісня, яка залишається берегинею історії українського народу, його звичаїв, життєвих принципів старовини і справ сьогоднішніх. Так фестивалем української культури в Оренбурзькій області розпочинається святкування 200-річного ювілею великого сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка.

Традиційне свято української культури - одне з улюблених у Оренбуржжі, воно незмінно є яскравою подією літа, а головними дійовими особами на цьому святі завжди були творчі самодіяльні колективи, які з'їжджаються з різних куточків нашої області: села Дедурівка і міста Соль-Ілецька, селища Біляївка і Оренбургу, інших районів. Цього року фестиваль приймав Жовтневий район.

На початку свята, за традицією, почесних гостей: Дмитра Кулагіна - віце-губернатора, заступника голови Уряду, керівника апарату Губернатора та Уряду Оренбурзької області, Олександра Самойлова - голову адміністрації Жовтневого району, Віктора Доценко - заступника голови комітету Законодавчих Зборів з освіти, науки, культури і спорту, Олександра Костенюка - голови Громадської палати Оренбурзької області, Олександра Мостовенка - керівника регіонального виконавчого комітету Оренбурзького регіонального відділення Всеросійської політичної партії «Єдина Росія», Миколи Науменка - голови Оренбурзької обласної української культурно-просвітницької громадської організації імені Т.Г.Шевченка - зустрічали хлібом-сіллю.

Від імені Губернатора та Уряду Оренбурзької області учасників і гостей «Свята української культури» вітав Дмитро Володимирович Кулагін, зауваживши: «Найцінніше, що у нас є, - це взаємовідношення між людьми, людьми різних національностей, різних віросповідань. І відрадно, що на святі української культури зібралися люди різних національностей. Саме так, разом, ми звикли жити на Оренбурзькій землі, яка є домом для 126 національностей і народів ... ».

У своєму виступі Микола Петрович Науменко привітав з святом всіх присутніх і зазначив: «Ми пишаємося, що Оренбуржжя дає старт святкуванню 200-річчя Кобзаря, свята, яке прокотиться по всьому світу, де проживають українці».

Від імені українців Башкортостану учасників та гостей свята привітали Денис Чернієнко - член правління Республіканського національно-культурного центру українців Башкортостану «Кобзар» і народний фольклорний ансамбль «Вербиченька».

Більше двохсот учасників творчих колективів радували глядачів своїм професіоналізмом, колоритними українськими піснями та запальними танцями. Яскравими і барвистими виступами сподобалися глядачам ансамбль «Сударушка» та солістка Регіна Погадаева з Жовтневого району, «Лілія» з Акбулакського району, «Стожари» з Тюльганского, народний ансамбль «Криниця » з Гайського району. Обласний центр представляли народний хореографічний ансамбль «Ритм» та вокальна група музичного коледжу Оренбурзького державного інституту мистецтв ім. М. і Л. Ростроповичів та багато інших колективів з різних куточків нашої області.

Особливий колорит святу додала участь у ньому 18 національних подвір'їв з різних сіл нашої області: це башкирські, казахські, російські, татарські та українські подвір'я, де кожен відвідувач міг познайомитися з особливостями побуту й культури народу, скуштувати страви національної кухні.

Народ веселився на славу, і слова подяки на різних мовах звучали на адресу організаторів свята: Оренбурзької обласної української культурно-просвітницької громадської організації імені Т.Г.Шевченка та адміністрації Жовтневого району.

З докладним фото-звітом свята ви можете познайомитись на сайті orenukr.ru (Оренбургские украинцы) в розділі «Фотогалерея». Так само планується розміщення відео-звітів в нашій рубриці «Відео».


Прес-служба Оренбурзької обласної
української культурно-просвітницької
громадської організації ім. Т.Г.Шевченка.
2014 рік

ЖИВЕМО, ПАМ'ЯТТЮ ПРО КОРІННЯ СВОЄ ...

Олена Попова, член правління
оренбурзької обласної української
культурно-просвітницької
громадської організації ім. Шевченка.

Так розпорядилася доля, що мільйони українців в різний час і з різних причин були змушені переселятися в інші країни, на інші континенти.

В Оренбуржжя інтенсивне переселення українців почалося більше 200 років тому, та й пізніше сотні одинаків та сімей виїхали з України - жити в нашу область.

Оренбурзькими вченими виділяється 5 етапів переселення українців в наш край:

1-й етап: перші вихідці з України з'явилися в Оренбуржжі в 1426 році для несення військової служби і виконання державних повинностей на укріплених лініях Південного Уралу. Вони ж були в числі засновників нинішньої столиці Оренбуржжя;

2-й етап: з початку XIX століття до 60-х років - період дореформеного розвитку;

3-й етап: з 60-х років XIX ст. – період пореформеного розвитку Росії;

4-й етап: переселення на початку ХХ століття (столипінська аграрна реформа і період I-ї світової війни, до 1917 р.);

5-й етап: період освоєння Цілини (50-ті - 60-ті роки ХХ століття).

Незаперечна думка про те, що мала батьківщина, рідний край відіграють значну роль в житті кожної людини. Але мало говорити про любов до рідного краю, треба знати його минуле і сьогодення, багату культурну спадщину, народну творчість, традиції та уклад життя. Тому, переселяючись в степовий край, українці, незважаючи на всі труднощі, перевозили з собою домашній скарб, робочу худобу, знаряддя праці, саджанці, насіння. Вони відіграли важливу роль у господарському освоєнні багатющого краю, привізши з собою сформовану високу культуру землеробства. Переселенці стали розвивати в оренбурзьких степах свинарство, городництво, баштанництво, а так само різні народні промисли - ковальство, гончарство. Неповторним виглядом відрізнялися українські поселення.

Великий український поет Тарас Григорович Шевченко, який провів десять років у оренбурзькому засланні (1847-1857), так описав враження від зустрічі з українським селом: "Під'їжджаючи ближче до села, представилася малоросійська слобода: ті ж верби зелені, ті ж біленькі в зелені хати і та ж дівчинка в плахті і польових квітах жене корову ".

З появою українців на оренбурзьких просторах зазвучала задушевна, мелодійна українська пісня, а багатий український колорит поповнив скарбницю місцевого усного фольклору.

Сучасне покоління оренбурзьких українців практично не знає мови предків, але зберегло і пронесло через століття любов до українського побуту і мистецтва. І вже жодне застілля не обходиться без рідних наспівів.

З метою етнокультурного розвитку українців Оренбуржжя з 1992 року в області створено і діє українська культурно-просвітницька громадська організація ім. Т.Г.Шевченка, яка є ініціатором численних заходів, спрямованих на розвиток української мови і культури.

У містах та районах області діють місцеві українські організації - філії обласного товариства. Такі організації працюють в Акбулакському, Оренбурзькому, Сакмарському, Тоцькому та інших районах (всього 17 українських національно-культурних громадських об'єднань). Своєю діяльністю вони покликані сприяти збереженню рідної мови, народних традицій та національної культури.

Обласне українське товариство, його міські і районні відділення проводять шефські концерти у школах міст та сіл районів, керівники українських товариств та колективів художньої самодіяльності беруть участь у благодійних акціях.

В Оренбуржжі активно працюють 35 українських фольклорних колективів. Дев’ять років випускається газета «Оренбурзька криниця», статті в якій публікуються російською та українською мовами. Кожен номер газети починається гімном українців Оренбуржжя «Рідна ненька». Його написали нащадки далеких переселенців Володимир Пласконь та Василь Варич.

39 років в області щорічно проводиться «Шевченківський березень», що став традицією не тільки українського товариства, але й усього Оренбуржжя. Ініціатором та організатором «Шевченківського березня» в 1976 році в місті Орськ був Леонід Наумович Большаков - історик літератури, журналіст, засновник єдиного в світі науково-дослідного інституту Т.Г.Шевченка.

«Шевченківський березень» не закінчується в рамках одного місяця, а триває протягом усього року, дозволяє глибше вивчити творчість Кобзаря, доторкнутися до інших джерел культурної спадщини України, виявити і дати розвиток молодим талантам - люблячим українську культуру, її пісенну та хореографічну спадщину.

Прилученню населення до культури українського народу, вивченню традицій та звичаїв сприяє робота багатьох бібліотек області. Українська література використовується в роботі бібліотек муніципальних утворень Біляївського, Сіль-Ілецького, Кваркенского, Красногвардійського, Оренбурзького, Сакмарського районів. У містах Оренбурзі та Орську працюють спеціалізовані бібліотеки, які носять ім'я Тараса, працюють музеї ім. Шевченка. В обласному центрі функціонує Меморіальний музей-гауптвахта великого українського поета, будучи однією із філій Музею історії міста Оренбурга.

У 2007 р. в обласному центрі було відкрито українське національне обійстя в культурному комплексі "Національне село", на відкриття якого в Оренбург приїжджав Тимчасовий повірений у справах України в Російській Федерації Леонід Осаволюк. Музей архітектури та побуту українського народу, безсумнівно, став культурним центром роботи українських громадських організацій. В період діяльності музею більше 15 тис. чоловік стали його відвідувачами. Багато з них - гості з інших регіонів Росії, країн ближнього і далекого зарубіжжя. Оренбуржці охоче беруть участь у численних заходах, які проводяться в музеї.

З початком 2014 «покрокував» по Землі ювілей великого українського поета і художника Тараса Григоровича Шевченка. Не тільки в Україні, а й у всіх куточках земної кулі, де існують українські діаспори, пройшли урочисті заходи, присвячені цій даті.

Не могла залишитися осторонь від святкування 200-ліття Поета і Оренбурзька обласна українська культурно-просвітницька організація ім. Т.Г.Шевченка, адже для нас це ім'я - і прапор, і талісман. Воно й надихає і зберігає. Ім'я Кобзаря є сполучною ниткою між численними народами, що проживають в нашій області, воно працює на зміцнення дружби, взаєморозуміння, збереження єдиного культурного простору нашого краю.

Тому 9 березня в «національному селі» обласного центру відбулося урочисте відкриття 39-го «Шевченківського березня», а, за традицією закладеною ще в далекому 1976 році, торжества починаються в декількох територіях області, як правило, в освітніх чи культурних установах. В них беруть участь представники органів влади, громадськості, самодіяльних і професійних творчих колективів.

В цей же час місті Орськ відбулося урочисте покладання квітів до пам'ятника Кобзареві, а відкриття «Шевченківського березня» в міському музеї «Шевченко в Орській фортеці».

До 200-річчя Тараса в Орському драматичному театрі ім. Пушкіна почали готуватися новою постановкою ще рік тому, причому, всім колективом відразу. Не могла ця земля не згадати Великого Кобзаря, кинутого у крижаний карцер Орського каземату із забороною писати й малювати. Пишучих людей на Русі завжди боялися і бояться. А тут поет ще й художник. Занадто багато намішала природа-мати у кріпосному хлопчаку, викупленому на свободу великим Жуковським ...

Нарешті сталася давно очікувана подія. 8 березня, напередодні ювілею Кобзаря, відбулася прем'єра вистави «До божого порогу» (автор Олександр Ігнашов). І, найголовніше, на прем'єру відгукнувся глядач - зал був повний!

Такі ж повні зали зібрали і перші концерти українських творчих колективів у селах Тюльган і Краснохолм, які відбулися ще в кінці лютого, а в березні - в селищі Акбулак, в селі Буланово Жовтневого району та в селі Українка Сакмарського району.

«Шевченківський березень» традиційно сприймається оренбуржцями не тільки як проведення концертів. У ці дні також проводяться науково-практичні конференції та круглі столи з проблем вивчення етнічної історії та духовної культури українців Оренбуржжя.

«Дорогами Кобзаря. Українці в Південно-Уральському регіоні». Під такою назвою 14 березня в Оренбурзькій обласній науковій універсальній бібліотеці ім. Крупської відбулася Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 200-річчю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Ця конференція, за словами директора Уфимської філії МДГУ ім. Шолохова Василя Бабенко, одна з найбільш значущих в черзі заходів пов'язаних з іменем Шевченка. Про масштаб конференції свідчили і привітання учасників, адже в роботі конференції взяли участь представники Уряду Оренбурзької області, наукових та освітніх установ Москви (Інститут етнології та антропології РАН), Дрогобича (Львівська область, Україна), Оренбурга, Уфи, Актобе (Казахстан), викладачі, аспіранти та студенти чотирьох оренбурзьких вузів. На пленарних та секційних засіданнях були обговорені актуальні питання розвитку регіонального шевченкознавства, його сучасного стану та джерел, поетики Т.Г.Шевченка, історії, соціальної адаптації та міграції українців в Росії і на Південному Уралі, політичних процесів на Україні, російсько-українських відносин, української традиційної культури, етнокультурної історії Оренбурзького краю та інші сюжети.

Організаторами конференції виступили Асамблея народів Росії, Асамблея народів Оренбурзької області, НДІ історії та етнографії Південного Уралу ОГУ, Оренбурзька обласна українська культурно-просвітницька громадська організація ім. Т.Г. Шевченко.

В рамках підготовки до конференції, за фінансової підтримки Миколи Науменка - голови Оренбурзької обласної української культурно-просвітницької громадської організації ім. Т.Г. Шевченко, були видані матеріали конференції, а також нові книги - «Тарас Шевченко знову поруч з нами» (невидані праці Леоніда Большакова, сторінки історії оренбурзького шевченкознавства), «Наш Шевченко» (про життя і творчість Т.Г. Шевченка, діяльності української діаспори в Оренбуржжі). Побачив світ і новий випуск газети «Оренбурзька криниця» (№ 23).

«Большаковські читання» - науково-практична конференція, на яку 26 березня зібралися шанувальники таланту відомого оренбурзького письменника, літературознавця і краєзнавця, Почесного громадянина Оренбурга Леоніда Большакова, автора «Оренбурзької Шевченківської енциклопедії».

Читання пройшли у форматі круглого столу, в якому взяли участь представники наукової спільноти та регіональної влади - колеги, учні та соратники Л.Н. Большакова, ті, хто добре його знав, працював разом з ним над різними науковими і громадськими проектами. Слухачами стали працівники бібліотек та освітніх установ Оренбурга і області, а також гості з Уфи.

У виступах прозвучали спогади про Вченого і Людину, роздуми про його роль у розвитку южноуральскої та російської науки, в тому числі, шевченкознавства. Вітальний адрес Оргкомітету читань надійшов від Луганського Національного університету ім. Т. Шевченка (Україна). Круглий стіл пройшов в рамках персонально-біографічної проблематики і охопив такі напрямки як історія повсякденності, шевченкознавство, біографіка, літературна критика, поетика та ін.

Були розгорнуті тематичні виставки, присвячені перебуванню і творчості Т.Г. Шевченка в Оренбурзькому краї: в літературній вітальні Оренбурзької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Н.К. Крупської, в обласній поліетнічній дитячій бібліотеці, в Орській міській бібліотеці ім. Т.Г.Шевченка, бібліотеці ОДУ, багатьох школах та навчальних закладах нашої області.

Там же пройшли і численні заходи за участю дітей. Це і уроки-лекторії, як в Оренбурзькій міській бібліотеці ім. Шевченко, регіональні конкурси на краще читання віршів Кобзаря.

А 19 березня в Оренбурзькій обласній поліетнічній дитячій бібліотеці відбувся фінал обласного дитячого конкурсу на краще читання віршів Т.Г.Шевченка «О, краю мій милий! Моя доля! », в якому взяли участь 38 учнів з різних шкіл Оренбурзької області.

За традицією, яка тягнеться з 1995 року, завершальним акордом «Шевченківського березня», присвяченого 200-річчю Кобзаря, став гала-концерт, що відбувся в обласній філармонії 30 березня.

Крім численних самодіяльних колективів нашої області у концерті взяли участь актори Орського драматичного театру ім. Пушкіна, які показали оренбурзьким глядачам фрагмент вистави «До божого порогу». Державний ансамбль пісні і танцю «Волзькі Козаки» з сусідньої Самари і Українська народна хорова капела Москви, художній керівник Вікторія Скопенко - співголова РГО "Українці Москви", заслужений працівник культури Росії та України.

Гала-концерт зібрав не лише представників культурної спільноти краю, а в усіх цінувальників багатогранної і самобутньої культури українського народу. Фестиваль завершився повним аншлагом, підтвердивши тим самим, що Оренбуржжя стало одним з головних майданчиків святкування 200-річчя українського Кобзаря в Російській Федерації.



Завершився 39 «Шевченківський березень», але триває робота щодо збереження української культури та народних традицій, робиться все можливе, щоб на Оренбурзькій землі не згасала пам'ять про великого сина України Тараса Григоровича Шевченка. Немає сумніву в тому, що «Шевченківському березню» уготована тривала і щаслива доля.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка