Програма розвитку дітей від пренатального періоду до 3-х років «оберіг» 2014


- виховувати позитивне ставлення до культурно-гігієнічних процедур; пояснювати їх значення для здорового способу життя



Сторінка6/7
Дата конвертації03.12.2016
Розмір2,62 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7

- виховувати позитивне ставлення до культурно-гігієнічних процедур; пояснювати їх значення для здорового способу життя;

- вчити мити руки та обличчя, не розбризкувати воду; самостійно закатувати рукава одягу, користуватися милом, насухо витирати руки та обличчя рушником;

- заохочувати до використання предметів особистої гігієни (носовичок, гребінець, рушник);

- вчити самостійно одягатися та роздягатись у певній послідовності, складати свої речі, підтримувати охайний зовнішні вигляд;


- спонукати без примусу самостійно та акуратно, не поспішаючи, із задоволенням їсти, привчати добре пережовувати їжу із закритим ротом; тримати ложку у правій руці, користуватися серветкою, виходити із-за столу, підсувати стілець, дякувати;

Забезпечення безпеки життєдіяльності


- ознайомлювати з елементарними правилами безпечної поведінки у предметному (не гратися гострими предметами, миючими засобами, сірниками, електроприладами; не брати до рота пігулки, дрібні предмети), природному (не коштувати будь-які ягоди, овочі, фрукти без дозволу дорослого; не чіпати тварин з вулиці, яких не знає) і соціальному (не брати гостинці з рук незнайомих людей) довкіллі;

- пояснювати небезпеку дій, що призводять до травматизму (не штовхати один одного, не стояти поряд з гойдалкою);

- вчити дослухатися до порад, прохань, зауважень дорослого; адекватно реагувати на заборони.

Загартовування


-
у групових приміщеннях забезпечувати відповідний температурний режим та чистоту повітря, здійснювати систематичне провітрювання, дотримуватися температур повітря +21 С, +22 С. Під час денного сну оптимальна температура в спальні +16 С, +18 С;

- створювати умови для прийняття дітьми повітряних ван під час переодягання до 6-8 хвилин, поступово збільшуючи тривалість до 8-10 хвилин, починаючи з температури повітря + 22 С, поступово знижуючи до + 18 С;

- виводити дітей на прогулянки (не менше 2 разів на день) із загальною тривалістю перебування на свіжому повітрі до 4-ох годин. У зимовий період при температурі повітря не нижче -10 С, -12 С;

- влітку діяльність дітей намагатись організовувати на свіжому повітрі. Перебування дітей під прямим сонячним промінням поступово збільшувати від 4-5 до 20 хвилин впродовж дня. Якщо температура досягає + 28 С сонячні ванни приймати не можна;

- використовувати широкий спектр засобів загартовування з метою оздоровлення дітей:

умивання обличчя, рук до ліктів теплою (26 °С), а потім прохолодною (20 °С) водою;

сухе та вологе обтирання ніг; ходіння дітей босоніж по килиму; ходіння по вологій доріжці; тупцювання у ванночці з морською водою, на дні якої є дрібна галька діаметром до 1 см;

обливання ніг водою, температура якої поступово знижується від (+36 С до + 20 С°) через кожні 1-2 дні на 1 С°; обливання ніг водою контрастних температур, використовуючи прохолодну воду +22, +20 С° та теплу +34,+36 С°, потім знову прохолодну;

сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання тіла (початкова температура води +36 С°, кінцева +26, +24 С°), обливання тіла контрастною температурою. Тривалість обливання збільшувати з 15 сек. до 35 сек. Температура повітря не нижче +23, +22 С°;

купання у басейні та відкритих водоймах у безвітряну погоду при температурі повітря +25 С° і температурі води не нижче +23 С°. Тривалість купання поступово збільшувати від 3 до 6-8 хвилин.


Розвиток м’язово-рухової діяльності

- забезпечити збагачення рухового досвіду, спонукати до виявлення активності та самостійності;

- стимулювати інтерес та бажання брати участь у руховій діяльності, ігрових вправах та рухливих іграх, охоче виконувати разом з дорослим та іншими дітьми рухові та ігрові дії;

- сприяти вияву позитивних емоцій, домагатися радісного, піднесеного настрою в процесі виконання рухових дій; забезпечувати атмосферу доброзичливості та комфорту;

- продовжувати формувати вміння зберігати стійке положення тіла у всіх видах діяльності (статичних положеннях та в динаміці), орієнтуватися в просторі; сприяти вправлянню у ходьбі, бігові, рівновазі, стрибках, повзанні, лазінні, коченні, киданні та ловлі м’яча;

- систематично проводити різні форми фізкультурно-оздоровчої роботи (ранкова та гігієнічна після сну гімнастика, фізкультурні заняття, рухливі ігри тощо);

- залучати до самостійної рухової діяльності під наглядом дорослого, здійснювати регулювання їхньої рухової активності.

Ходьба, вправи на рівновагу, біг

Вчити:


- ходити зграйкою за вихователем, прямо, по колу, ланцюжком, тримаючись за руки, у різних напрямках, у заданому напрямку;

- ходити в колоні один за одним, між предметами (кубики, прапорці, кеглі), приставним кроком вперед, у бік, переходити з ходьби на біг і навпаки;

- виконувати імітаційні види ходьби як курочки, ведмедики, лисички, конячки, курчата, мишенята;

- ходити по шнуру, що лежить прямо, по колу, зигзагом;

- ходити по прямій доріжці (ширина 30 – 20 см, довжина 2 – 4 м), по дошці, на підлозі, ребристій дошці, мотузці, по колу, зигзагом, похилій дошці завширшки 25 см, один кінець якої піднятий на 15 – 20 см.;

- переступати через кубики, шнур або палицю, що лежать на підлозі, згодом їх можна підняти на висоту 10 – 15 см.;

- підніматись на лаву та куб (висотою 20 см), стояти на них, зберігаючи рівновагу, сходити з них. Намагатися на підлозі повільно кружляти;

- бігати зграйкою за вихователем до 10 м, бігти до вихователя і від нього, до предметів (іграшка, дерево, прапорець, куб), у різних напрямах, не наштовхуючись один на одного, наздоганяти м’яч, що котиться;

- бігати в колоні невеликими групами і всією групою, по доріжці шириною 35 – 25 см, з предметами (ляльки, стрічки, прапорці). Бігати в середньому темпі 20-30 с, у повільному 30-50с;

Стрибки

Вчити:


- підстрибувати на місці на обох ногах легко, «як м’ячики, зайчики», пересуваючись вперед, дістаючи предмети, що знаходяться на рівні піднятої руки дитини, згодом на 10 см вище;

- перестрибувати через лінію, мотузку, палицю, що лежать на підлозі, через дві паралельні лінії (відстань між ними 15 -30 см);

- стрибати в довжину з місця, відштовхуючись двома ногами;

- зістрибувати з предметів (куб, лава) заввишки 10 – 15 см.



Кочення, кидання, ловіння

Вчити:


- скочувати м’яч, кульку з гірки, котити м’яч двома і однією рукою вихователю з положень сидячи або стоячи, котити м’яч один одному з відстані 1 - 1,5 м.;

- прокочувати м’яч під дугою на відстані до 1 м, по доріжці, по дошці, покладеній на підлогу, збивати предмети (кубики, кеглі);

- кидати м’яч вперед двома руками знизу, від грудей, із-за голови, кидати м’яч вихователю та намагатися його впіймати на відстані до 1 м.;

- перекидати маленький м’яч однією рукою (правою і лівою) через мотузку на рівні грудей, голови, згодом вище голови дитини з відстані 1 - 1,5 м.;

- кидати предмети (м’ячі, торбинки з піском, каштани, шишки) правою та лівою руками в горизонтальну ціль (кошик, ящик) з відстані 1 - 1,5 м, великий м’яч обома руками знизу в горизонтальну ціль 1 - 1,5 м, правою та лівою руками на дальність, маленький м’яч з відстані до 1м у вертикальну ціль, що знаходиться на рівні очей дитини з відстані 1 - 1,5 м.;

Повзання, лазіння

Вчити:


- повзати в упорі, стоячи на колінах та кистях рук, «як собачки, жучки, кішечки, ведмедики зі звуконаслідування» в різних напрямах, до предмета 4 – 5 м, по доріжці між двома паралельними лініями;

- підлізати під мотузку, дугу заввишки 40 – 30 см, пролізати в обруч та перелізати через лаву, колоду довільним способом;

- лазити по похилій дошці, гімнастичній стінці висотою 1,5 м та спускатися вниз зручним для дитини способом;

Загальнорозвивальні вправи



- використовувати для виконання загальнорозвивальних вправ різні вихідні положення: стоячи (ступні ніг трохи розставлені й паралельні), сидячи та лежачи на підлозі;

- максимально застосовувати вправи з предметами (стрічками, брязкальцями, хустинками, кубиками); заохочувати до виконання вправ імітаційного характеру.

- вчити:

піднімати руки вперед, вгору, в боки, опускати вниз, згинати і розгинати руки перед грудьми, розводити їх у боки, відводити назад за спину;

плескати в долоні перед собою, над головою; стискувати і розпрямляти пальці рук;

розмахувати руками вперед-назад (з положення руки вниз), виконувати махи руками над головою і перед собою;

ходити на місці, робити кроки вперед, у боки, назад;

присідати, тримаючись за опору; згинати і розгинати одну ногу в коліні, стоячи на другій;

підніматися на носки, виставляти ногу вперед на п’ятку, ворушити пальцями, згинати і розгинати стопи, ритмічно присідати і випрямляти ноги;

виконувати повороти вправо, вліво; нахиляти тулуб вперед, у боки, випрямляти тулуб;

сидячи на підлозі, згинати і розгинати ноги;

лежачи на спині, піднімати і опускати ноги та рухати одночасно руками і ногами;

стоячи на колінах, сідати на п’ятки і підніматись;

у положенні лежачи, перевертатись зі спини на бік, на живіт.

шикуватись у коло підгрупами і всією групою за допомогою вихователя, ставати один за одним у колону, шикуватись парами.
Показники фізичного розвитку

- прагне брати участь у всіх оздоровчих заходах (виконувати рухові дії, перебувати на свіжому повітрі у будь-яку пору року, приймати водні та гігієнічні процедури, вживати корисну їжу); розуміє їх значення для збереження і зміцнення власного здоров’я;

- у ході виконання фізкультурно-оздоровчих заходів потребує заохочення, нагадування та схвалення дорослого;

- має певні уявлення про гігієну власного тіла, користується милом. гребінцем, рушником; контролює за нагадуванням дорослого свої фізіологічні потреби;

- намагається культурно поводитися за столом, самостійно їсть різноманітну їжу, користуючись ложкою, чашкою, серветкою;

- добре усвідомлює, що дорослий втішається її правильними діями, з цікавістю намагається самостійно одягатись і роздягатися, складати свої речі; виявляє наполегливість у застібанні ґудзиків;

- виявляє ознаки забруднення тіла, одягу та невідповідність у зовнішньому вигляді, намагається виправити або звертається за допомогою до дорослого,

- відчуває потребу в активній руховій діяльності, прагне виконувати різноманітні рухові дії;

- виявляє зацікавленість у сумісних діях з однолітками, із задоволенням бере участь в ігрових вправах та рухливих іграх, які організовує дорослий;

- володіє природними видами рухів, що забезпечують її успішне пересування у просторі, відчуває власні можливості, подекуди перебільшуючи їх;

- зберігає стійке положення тіла; за нагадуванням дорослих намагається зберігати правильну поставу в процесі різноманітних видів діяльності, орієнтується в просторі, співвідносить свої рухи з предметним оточенням;

- вміє погоджувати свої рухи з рухами інших дітей, ходить та бігає з природними рухами рук і ніг, може змінювати напрям, характер руху згідно із сигналом під час ходьби та бігу;

- енергійно відштовхується двома ногами, підстрибуючи на місці та у стрибках у довжину з місця; вміє зістрибувати з предметів;

- володіє навичками повзання, лазіння, перелізання та підлізання;

- виконує різноманітні дії з м’ячем однією та обома руками; намагається піймати м’яч, що кинув дорослий;

- володіє найпростішими навичками шикування та перешикування (за допомогою дорослого встає за іншими дітьми, в пари або коло);

- систематично і з задоволенням використовує набуті рухові вміння у самостійній руховій діяльності.
Поради батькам

- дотримуйтеся розпорядку дня, щоденно виконуйте з дітьми комплекс ранкової гімнастики, активізуйте та урізноманітнюйте рухову діяльність протягом дня;

- формуйте культурно-гігієнічні, рухові навички, навички самообслуговування і безпечної поведінки під час спільної діяльності;

- власним прикладом нагадуйте дитині про необхідність щоденних гігієнічних процедур;

- знайомте з предметами особистої гігієни: рушник для обличчя та рук, рушник для тіла, рушник для ніг, банне простирадло, гребінець з тупими зубчиками, мочалка для тіла;

- предмети гігієни, якими дитина буде користуватися самостійно, обирайте з урахуванням її вікових можливостей, щоб вони були зручними і безпечними;

- запобігайте травматизму дітей під час виконання лазіння, стрибків, бігу; створюйте безпечні умови для рухової діяльності, здійснюйте страхування та індивідуальну допомогу;



- забезпечуйте відповідний температурний режим та чистоту повітря у приміщенні, здійснюйте систематичне провітрювання;

- забезпечуйте перебування дитини на свіжому повітрі не менше 4-ох годин на день. Під час прогулянок у різні пори року грайте з нею у рухливі ігри, катайтеся на гойдалках, гірках, інших ігрових атракціонах;

- використовуйте широкий спектр засобів загартовування з метою оздоровлення дітей (умивання обличчя, рук до ліктів; сухе та вологе обтирання ніг; ходіння дітей босоніж по килиму; ходіння по вологій доріжці; обливання ніг водою; сухе та вологе обтирання тіла);

- влітку купайтеся разом з дітьми у басейнах, відкритих водоймах;

- створюйте вдома безпечний розвивальний предметно-ігровий простір для задоволення потреб дитини у русі (облаштування фізкультурного осередку з моторними і спортивними іграшками, що відповідають віку дітей, безпеці їхньої життєдіяльності);

- сприяйте пристосуванню дітей до предметного оточення вдома; давайте доручення, поступово ускладнюючи їх: «Пролізь під столом і підніми кубик, положи його в коробку», «Візьми ведмедика, покатай його на машинці між столом і диваном» тощо;

- залучайте дитину до ігор з моторними іграшками (м'яч, машинка, візок), враховуючи її потреби, бажання, настрій;

- використовуйте у роботі з дітьми вправи імітаційного характеру, різноманітне фізкультурне обладнання (м’яч, обруч, кеглі).

- розвивайте моторні вміння і навички: ходьби, підтримання рівноваги, повзання, лазіння, кочення, кидання, заохочуйте до виконання загально розвивальних вправ, участі в ігрових вправах і рухливих іграх;

- допомагайте дитині у разі необхідності, підтримуйте та схвалюйте її успіхи.




  • Сенсорно-пізнавальний розвиток

Вікові особливості

У процесі різноманітної діяльності відбувається подальший сенсорний розвиток дитини.

Близько 3-х років діти стають спроможними розрізняти основні кольори та їх відтінки, можуть їх назвати. Засвоюють уявлення про форми (круг, овал, квадрат, прямокутник тощо) та 8 кольорів (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій, фіолетовий, білий, чорний). Складним для більшості дітей залишається вміння правильно називати їх властивості та відтінки.



Протягом 3-го року життя зміст гри ускладнюється, в ній діти відображають дії людей, зароджується рольова гра. Дитина, граючи, бере на себе певну роль, зображуючи когось.

З кінця 2-го року життя у дітей розвиватися уява. Відтепер діти легко використовують у грі предмети - замісники: пластмасовий брусок використовують, як мило, олівець – як термометр, стілець замість автомобіля тощо. В кінці 3-го року життя дитина бере на себе ролі «бабусі», «мами», «виховательки». Предметам діти приписують уявні стани, якості («донька захворіла», «вона не слухається маму»); та функції відповідно до змісту своєї гри, правильно позначають свої уявні дії.

Зароджується знакова функція свідомості: дитина легко може уявити ситуації за розповідями. Слухаючи казки, розповіді, діти уявляють персонажів. Але запас життєвих уявлень у них обмежений, дитина не може ще переосмислити одержані враження.



Поряд з інтенсивним розвитком мовлення дітей 3-го року життя активно розвивається наочно-образне мислення. Діти починають встановлювати причинну залежність окремих спостережуваних ними явищ «треба дмухнути, тоді вода швидко охолоне», порівнюють «сніг білий, як цукор», з'являються й такі форми мислення, як перші судження, умовиводи – «хлопчики мамами не бувають», «сир не холоне, бо не гарячий», «холодно, треба вмикнути опалення» (2 роки 8 міс) , «лялька не може ходити, а діти можуть» (2 роки 11 міс) тощо.

Відбувається подальший розвиток процесу узагальнення, на основі якого формуються поняття. Діти виділяють якості та властивості предметів. Наприклад, на запитання: «Хто літає?» Дитина 2 років 9 місяців відповідає: «пташка літає, муха літає, літак літає, а ще бджілка літає». Формується символічна (знакова) функція свідомості – здатність дитини подумки уявляти предмет у вигляді образів, символів чи знаків.

Дитина засвоює предметну діяльність. Вона наполегливо домагається отримання певного результату, її дії носять дослідницький характер. Виконуючи різні дії, дитина ніби досліджує предмет і його властивості. Дії з кубиками поступово перетворюються на конструктивну діяльність. Дитина вже в першому півріччі не тільки відтворює показані їй дорослими споруди, але й намагається сама будувати знайомі їй предмети. У другій половині 3-го року дитина вчиться малювати, ліпити, тобто розвиваються перші навички образотворчої діяльності, яку дитина виконує.

Діти розрізняють функцію предмета, що зумовлює характер дій із цим предметом.

Засвоюють уявлення про 5-6 форм (круг, трикутник, овал, квадрат, прямокутник тощо) та 8 кольорів (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій, фіолетовий, білий, чорний). Складним для більшості дітей залишається вміння правильно називати їх відтінки та властивості.





Основні завдання

Розвиток сенсорики, психічних процесів

- вчити виділяти форму, величину, колір, як особливі ознаки предметів, розвивати уявлення про їх різновиди, розуміти і використовувати в мові слова-назви форм, величини;

- вчити: визначати форму, величину, колір предметів шляхом зорового, дотикового і рухового відчуття, порівнюючи їх між собою;

- збагачувати сенсорно-руховий досвід у процесі ознайомлення з формою, величиною і кольором предметів;

- вчити розрізняти форму (геометричні фігури: круг, квадрат, трикутник, куля, куб), вибирати предмети за двома заданими сенсорними властивостями (величина і форма);

- вправляти у визначенні розміру предметів шляхом накладання, прикладання (маленький, менший, найменший; великий, більший, найбільший та ін.);

- ознайомлювати з кольорами (чорний, білий, червоний, жовтий, зелений, синій); заохочувати до впізнавання знайомих кольорів у предметному оточенні;

- закріплювати вміння групувати і класифікувати предмети за різними ознаками; - вправляти у розкладанні однорідних предметів різних за формою, розміром, кольором на дві групи;

- вчити визначати розташування предметів у просторі (біля, під, над, в тощо); орієнтуватися у часових проміжках (день, ніч); розрізняти кількість предметів (багато - один, багато - мало);

- продовжувати розвивати дотикові, нюхові, смакові та слухові аналізатори; вчити впізнавати предмети на дотик (м’який, твердий, шершавий, гладенький), нюх (пахне яблуком, полуницею), на смак (банан, морква), на слух (телефон, музичний інструмент, цвірінькання горобчика).


Розвиток предметної діяльності

- удосконалити дії з предметами, що оточують дитину (відчиняти й зачиняти двері, витирати стіл, одягати і годувати ляльку та ін.), що вимагають точних координованих рухів (пересипання, переливання, сортування предметів);

- продовжувати ознайомлювати з предметами повсякденного вжитку (посуду, побуту, одягу); вчити використовувати їх за призначенням; вправляти у перенесенні засвоєних дій з предметами на інші незнайомі предмети;

- формувати елементарні трудові дії: розставляти на свої місця іграшки, складати їх в коробку, шухляду; розкладати ложки перед обідом.

- привчати виконувати трудові доручення дорослих: принести, допомогти, потримати, витерти і т. ін.;

- продовжувати вчити обстежувати предмети за формою, величиною, кольором, активно діяти з будівельним матеріалом та конструктором (будувати вежі, будиночки, гаражі, меблі); збирати й розбирати пірамідки, матрійки, мозаїку, пазли; діяти із рамками на шнурування, застібання; відкривати і закривати коробочки, баночки різні за розміром, збільшуючи їх кількість (від 3 до 5-6);

- вчити діяти з предметами самостійно за словесною вказівкою дорослого, чи навідними запитаннями («Твоя лялька вже поїла?», «Що вона буде робити далі?»);

- спонукати до спільних ігор з іншими дітьми за принципом «не поруч, а разом»;

- виховувати первинні вольові риси характеру в процесі оволодіння цілеспрямованими діями з предметами (уміння не відволікатися від поставленого завдання, доводити його до завершення, прагнути до отримання позитивного результату тощо).
Пізнавальна діяльність дітей у найближчому природному і предметному довкіллі

- заохочувати до проявів пізнавальної активності, спостережливості, допитливості у процесі ознайомлення з природним і предметним довкіллям;

- продовжувати формувати уявлення про властивості об'єктів природи та особливості природних явищ;

- ознайомлювати з явищами природи ( йде дощ, падає сніг, дує вітер, світить сонце), формувати елементарні уявлення про причинно-наслідкові зв'язки у природі (дощ іде – зволожує земля – вода потрібна для життя рослин);

- залучати до спостережень за сонцем (сонце знаходиться на небі, воно світить, зігріває землю, нас і все навкруги), станом неба (чисте, хмари, блакитне, похмуре);

- ознайомлювати з властивостями піску (сухий, мокрий, вологий; можна пересипати, ліпити, перекидати совком, лопаткою); снігу (білий, холодний, сухий, блищить на сонці, мокрий, вологий, можна ліпити сніжки, сніговика); води (прозора, без запаху, може змінювати колір, ллється);

- вчити розрізняти пори року (весна, зима, літо, осінь) та їх характерні ознаки (тепло, холодно, зимно та ін.); продовжувати ознайомлювати із змінами, що відбуваються у природі (навесні – дерева квітнуть; взимку – стоять без листя);

- збагачувати уявлення про об’єкти живої природи та їх види (рослини, тварини – звірі, птахи, риби);

- формувати елементарні уявлення про рослини найближчого оточення; вчити відрізняти дерева від кущів, квіти від плодів;

- ознайомлювати із свійськими (кішка, собака, корова, порося) та дикими (заєць, ведмідь, лисиця, вовк) тваринами; характерними особливостями їх зовнішнього вигляду (мають голову, лапи, хвіст);

- ознайомлювати з птахами найближчого довкілля (горобець, голуб), їхньою поведінкою біля годівниць (чи на ділянці дошкільного закладу): літають, ходять, клюють, стрибають;

- формувати уявлення про характерні особливості зовнішнього вигляду риб (має очі, ротик, хвостик) та спосіб життя (живе у воді, плаває);

- виховувати дбайливе ставлення до тварин і рослин; залучати до посильного догляду за ними;

- вчити дотримуватися елементарних правил поведінки у природі (не смітити у парку, лісі; не топтати газони; не рвати квітів на клумбі);

- продовжувати ознайомлювати з працею дорослих (вихователь, помічник вихователя, двірник, продавець, лікар) та їх трудовими діями;

- збагачувати уявлення про предмети побуту (меблі, посуд, електроприлади) та одягу (головні убори, верхній одяг, взуття); вчити класифікувати їх за групами;

- ознайомлювати з видами транспорту (машина, трамвай, літак, пароплав); будівлями (житловий будинок, дошкільний заклад, магазин, лікарня); формувати уявлення про їх призначення.
Показники сенсорно-пізнавального розвитку

- виявляє інтерес до предметів оточуючого довкілля, обстежує їх зором, дотиком, полюбляє маніпулювати, грати з ними;

- знаходить у довкіллі знайомі геометричні форми (круг, квадрат, трикутник, куля, куб);

- розрізняє предмети контрастної величини (великий – маленький, високий – низький); порівнює предмети за розміром шляхом прикладання, накладання (більший, менший, найменший);

- знає шість кольорів (червоний, зелений, жовтий, синій, білий, чорний); розрізняє об’єкти предметного і природного довкілля за кольором (зелений – листя, трава, машинка; червоний – м’яч, помідор, прапорець тощо);

- вміє групувати однорідні предмети за формою, розміром, кольором (від 3 до 5-6);

- розуміє прості просторові (над, під, біля) та часові (день, ніч) поняття; розрізняє кількість однорідних предметів (один – багато);

- відчуває різні запахи (фруктовий, квітковий), смаки (яблучний, банановий, морквяний), розрізняє різні слухові подразники (музична мелодія, спів птахів) та дотикові властивості предметів (шершавий, гладенький);

- виконує дії з предметами, що її оточують, використовує їх за призначенням; переносить засвоєні дії з предметами на інші незнайомі предмети;

- із задоволенням виконує доручення дорослого (складає іграшки, приносить потрібні предмети), намагається довести свою самостійність;

- грається з будівельним матеріалом та конструктором, зводить разом з дорослим різні будівлі; збирає й розбирає пірамідки, мозаїку, пазли; діє із рамками на шнурування, застібання; відкриває і закриває коробочки тощо;

- виявляє бажання гратися разом, а не поруч з іншими дітьми;

- під час виконання дій з предметами намагається не відволікатися від поставленого завдання, доводити його до кінця; радіє отриманому результату;



- зацікавлено ставиться до об’єктів та явищ природи, полюбляє спостерігати за ними (за сонцем, станом неба, тваринами і рослинами);

- має уявлення про характерні ознаки явищ природи (сонце – світить, гріє; вітер дує, сніг падає та ін.); найпростіші причинно-наслідкові зв'язки (дощ іде – зволожує земля);

- полюбляє експериментувати та гратися з піском, снігом, водою, знає основні їхні властивості (пісок – сухий пересипається, вологий ліпиться, сніг - білий, холодний, блищить на сонці, з нього можна ліпити сніжки; вода - прозора, без запаху, може змінювати колір);

- розрізняє пори року (весна, зима, літо, осінь) за їх характерними ознаками;

- має уявлення про рослини найближчого оточення; відрізняє дерева від кущів, квіти від плодів;

- знає деяких представників свійських (кішка, собака, корова, порося) та диких (заєць, ведмідь, лисиця, вовк) тварин; особливості їх зовнішнього вигляду (мають голову, лапи, хвіст);

- має уявлення про птахів найближчого довкілля (горобець, голуб), їх характерну поведінку (літають, ходять, клюють); зовнішній вигляд риб (має очі, ротик, хвостик) та спосіб їх життя (плавають у воді);

- намагається дотримуватися елементарних правил поведінки у природі (не смітить у парку, лісі; не ходить по газонах); дбайливо ставитися до тварин і рослин;

- має елементарні уявлення про професії дорослих (вихователь, помічник вихователя, двірник, продавець, лікар); наслідує окремі трудові дії у грі (миє посуд, мете двір, продає товар та ін.);

- знає про предмети побуту (меблі, посуд, електроприлади) та одягу (головні убори, верхній одяг, взуття); вміє класифікувати їх за групами;

- орієнтується у видах транспорту, може назвати декілька з них (машина, літак, пароплав);

- знає про призначення окремих будівель (у будинку – живуть люди, дошкільний заклад - відвідують діти; до магазину - ходять за покупками, у лікарні – лікують людей).



Поради батькам

  • облаштуйте для дитини ігровий куточок з різноманітним розвивально-дидактичним матеріалом: пірамідки, конструктори, кубики, втулки, рамки для шнурування, застібання (різного кольору, розміру);

  • використовуйте настільно-друковані ігри (пазли, предметні картинки, лото, доміно, розрізні картинки), яскраву друковану продукцію, спонукайте дітей до занять з ними;

  • займайтеся з дитиною, грайте з нею; пояснюйте, показуйте, як діяти з предметами, іграшками, будівельним матеріалом; радійте її успіхам; при потребі допомагайте;

  • обстежуйте разом з дитиною предмети різні за формою, розміром, кольором, залучайте до ігор-експериментувань з ними;

  • спонукайте до певних трудових дій, виховуйте бажання допомоги рідним (накрити на стіл, полити квіти, щось потримати, принести, дістати і т. ін.);

  • виховуйте самостійність: стимулюйте до самостійного одягання, роздягання; вчіть прибирати за собою іграшки, одяг та інші предмети, з якими діяла дитина;

  • влаштовуйте прогулянки на природу (до лісу, озера, річки, моря, скверу), залучайте до спостережень за явищами та об’єктами природи, за працею людей у природному довкіллі;

  • знайомте з правилами поведінки на природі (під час відпочинку - не залишати сміття після себе), залучайте до виконання посильних трудових доручень (насипати зерняток у годівницю і погодувати пташок);

  • спостерігаючи за різними видами транспорту (машини, трамвай, автобус), знайомте з характерними особливостями їх зовнішнього вигляду;

  • під час відвідування різних установ (дошкільний заклад, магазин, лікарня) звертайте увагу на особливості будівлі, поведінку людей у них;

  • надавайте можливість займатися улюбленим видом діяльності.



  • Емоційно-соціальний розвиток

Вікові особливості

На третьому році життя поступово зменшується мимовільне наслідування. Збільшується кількість стимулів, що викликають позитивні емоції (інші люди, ігри, іграшки, діяльність, слова-оцінки дорослих).

Особливе місце посідають соціальні емоції (з’являється більш стійке ставлення до певних осіб – симпатії, антипатії, острах тощо).

Причини негативних емоцій в ранньому віці майже завжди пов'язані з фізичним станом. Упав, забився – плаче, не виспався, зголоднів, тисне тісне взуття, дряпає вовняний светр – пхикає, вередує, ниє. Як тільки причина дискомфорту усувається, дитина заспокоюється. Діти реагують поганим настроєм на зміну погоди, перепади тиску, магнітні бурі, молодий та повний місяць. У цьому віці вперше з'являються перші страхи – темряви, чудовиськ, собак та ін.

Упродовж 3-го року життя розвиваються різноманітні почуття дітей: вони виявляють задоволення, радість і засмучення, збентеження, почуття прихильності, чуйності, образи, страх. Вони висловлюють незадоволення до брудного, починають розуміти комічне, гумор. Більш складними стають і прояви емоційних переживань. Діти радіють вдалому результату своїх дій (побудував гарний будинок), задоволені, коли їх похвалив дорослий, бентежаться, якщо дорослий зауважив, що він образив малюка, засмучуються, не вміючи щось зробити та ін.

На 3-му році життя у дитини формується Образ-Я, знання дитини про себе: (дівчинка чи хлопчик; «Я – хороший», «Я – великий»); складається ставлення до себе («гордість за власні досягнення»);з’являються емоції сорому: дитина переживає, що втратила позитивну думку про себе; у неї загострене почуття власної гідності, яке виявляється у підвищеній чутливості до визнання успіхів дитини з боку дорослого; намагання перебільшити свої успіхи та знецінити свої невдачі.

Набуває інтенсивного розвитку ситуативно-ділова форма спілкування з дорослими. Це призводить до зміни взаємин із дорослими, виникає ділове, практичне співробітництво. Продовжується розвиток емоційно-практичної форми спілкування з однолітками. Виникає передспівробітництво з однолітками, характерною є «гра поряд, але не разом». Формується й вибіркове ставлення до дітей, складаються перші «дитячі колективи» (хоча вони поки ще нестійкі та нечисленні).

Діти важко переживають, якщо їх надовго відривають від близьких, як і раніше дуже потребують ласки, уваги дорослих до їх діяльності, радіють, коли дорослі схвалюють їхні дії та результати праці.

До кінця раннього віку руйнуються попередні стосунки «дитина-дорослий», перебудовується соціальна ситуація розвитку. Дитина починає усвідомлювати певний рівень своїх досягнень у діяльності, успіх в оволодінні предметами, наслідуванні дорослого і стає ініціатором зміни відносин з дорослим, спрямованої на розширення самостійності.

Дітям властива імпульсивність поведінки, вони діють переважно під впливом почуттів і бажань. Поступово дитина оволодіває правилами поведінки, вчиться підпорядковувати свої бажання, необхідності контролювати свої та чужі вчинки. З’являється прагнення до самостійності: „Я-сам”.

Набуття досвіду спільного з дорослим виконання предметної діяльності призводить до появи прагнення дитини до відособлення та самостійності; поява власне самосвідомості невіддільна від мовлення дитини, в якому з’являється займенник «Я»; форма спілкування з дорослим наприкінці раннього віку відстає від розвитку самосвідомості малюка, зумовлюючи появу кризи трьох років.

На 3-ому році життя головна роль дорослого в розвитку самосвідомості полягає у попередженні кризи 3-х років, що з’являється як реакція на обмеження дитячої самостійності.
Основні завдання

Розвиток спілкування дитини з дорослими і однолітками

- створювати сприятливі умови для розвитку елементарних форм самосвідомості дитини; продовжити формувати уявлення про себе (зовнішній вигляд, власні бажання); розвивати прагнення до самостійного виконання дій (я сам - одягаюся, їм, граю);

- розвивати здатність адекватно емоційно реагувати на різноманітні життєві ситуації;

- виховувати позитивне ставлення до рідних; вчити виявляти свої почуття любові до мами, тата, інших членів сім’ї пестливими словами (мамочка, татусь, матуся), інтонацією, усмішкою, пропозицією допомогти, турботою (відпочинь бабусенько), ласкавими жестами і діями (погладити по голові, поцілувати, принести потрібну річ, зустріти, провести);

- сприяти розвитку соціальної поведінки та мовлення як засобу спілкування з дорослими та однолітками;

- розширювати уявлення про найближче соціальне середовище – сім’ю та стосунки у ній (зв’язок різних поколінь у родині – мама і тато, брати і сестри, бабусі і дідусі); виховувати повагу, взаємну турботу один одного;

- виховувати доброзичливе ставлення до однолітків, незнайомих дітей; вчити ініціювати встановлення контактів з однолітками; грати разом (грають з іграшками, виконуючи одну і ту ж дію), наслідувати ігрові дії іншої дитини;

- сприяти спілкуванню з незнайомими людьми різного віку; формувати уміння знайомитися з ними;

- залучати до відображення взаємовідносин між людьми в ігровій діяльності; вчити наслідувати дії своєї статі: дівчинка - мама, хлопчик - тато (у самостійній грі); відображати сюжет, виконувати дві-три послідовних дії (робить як мама, як лікар, не називаючи роль): за пропозицією дорослого, без показу, у самостійній грі;

- поглиблювати знання про правила спілкування, розвивати вміння дякувати за послугу, допомогу, відповідати на вітання, просити про послугу, не заважати іншим;

- створювати умови для орієнтування в поняттях «добре» і «погано»; прищеплювати звички культурної поведінки; формувати здатність до морально-етичних оцінок власних вчинків та вчинків інших людей.


Показники емоційно-соціального розвитку

- має елементарні уявлення про себе (називає своє ім’я, висловлює свої бажання); прагне самостійно виконувати дії - «я сам»;

- у різних життєвих ситуаціях виявляє різні емоції та почуття (ніжність, любов до ближнього, співчуття, жалість, образа, гнів, боязнь); здатна зрозуміти емоційні стани дорослих і дітей (радість чи сум);

- вирізняє в соціальному оточенні значимих рідних, близьких від незнайомих людей; використовує різні способи спілкування (мовлення, жести, міміка) з дорослими та однолітками;

- має уявлення про свою сім’ю, знає імена рідних (мами, тата, брата, сестри, бабусі, дідуся); ставиться до усіх членів родини з повагою та любов’ю;

- виявляє готовність грати з однолітками; доброзичливо ставиться до них;

- до незнайомих людей ставиться з інтересом, виявляє бажання познайомитися з ними;

- відображає в ігровій діяльності взаємовідносин між людьми; за пропозицією дорослого та у самостійній грі виконує дві-три послідовних дії (робить як мама, як продавець);

- усвідомлює, що дорослий є організатором спільних дій, помічником, взірцем;

- дотримується елементарних правил культурної поведінки (дякує за послугу, допомогу, просить про послугу); орієнтується в поняттях «добре» і «погано»;

- оцінює поведінку інших людей, героїв знайомих творів («хороший», «поганий»), виходячи із конкретної ситуації (Маша пригостила цукеркою – вона хороша; Сашко образив котика – він поганий).
Поради батькам

- вірте у власну дитину, допомагайте їй у подоланні труднощів, захищайте і поважайте її інтереси;

- виховуйте у дитини впевненість у власних силах; надавайте їй можливість задовольняти потреби у русі, грі; поважайте право на вияв позитивних і негативних емоцій;

- збагачуйте емоційний досвід дитини позитивними враженнями, але при цьому не перевантажуйте її психіку (відвідування ігрових атракціонів не має бути щоденним);

- вчіть розуміти настрій інших людей та адекватно реагувати на нього (засмучену людину – потрібно заспокоїти, пожаліти);

- розширюйте коло спілкування дитини, заохочуйте її до знайомства та спільних ігор з іншими дітьми, дорослими; грайте разом на ігровому майданчику, відвідуйте дитячі центри розваг;

- намагайтеся дотримуватися єдиних вимог у вихованні дитини (з боку усіх членів родини); будьте послідовними, врівноваженими, не використовуйте у практиці часті заборони. Якщо не дозволяєте чогось робити, обов’язково пояснюйте свою думку доступною дитині мовою;

- пам’ятайте, що Ваша поведінка має бути зразком для наслідування дитиною. Вона переймає як правильні, так і неправильні вчинки дорослих і відображає їх в іграх з лялькою, а в майбутньому - переносить на взаємостосунки з близькими та дітьми. Прикладом для наслідування є спокійний та лагідний тон дорослих, їхнє ввічливе звертання один до одного, привітне ставлення до оточення, справедлива оцінка вчинків та емоційне реагування на них (що добре, а що погано), поведінка, інтерес до дітей, доброзичливість у взаєминах з людьми;

- намагайтеся забезпечити легке проходження адаптаційного періоду до нових умов життя дитини в дошкільному навчальному закладі. Більш конкретні поради з цього приводи знаходяться у матеріалах попереднього розділу.


  • Мовленнєвий розвиток

Вікові особливості

Третій рік життя характеризується швидкими темпами розвитку мовлення. Мовлення дитини стає засобом спілкування не лише з дорослими, а й з іншими дітьми. Збагачується смисловий зміст мови. Швидко збільшується запас слів.

Мовлення дитини стає зрозумілим для всіх, вона починає оформляти свої думки в речення. Поряд з правильним вимовлянням звуків багато хто з дітей цього віку ще не вимовляє звуків р, л і шиплячих, одні звуки заміняють іншими, не завжди влучно вживають слова, бо не розуміють їх змісту, не завжди правильно узгоджують слова в реченні.

Мовлення дорослого стає засобом організації поведінки дитини, а наприкінці третього року – засобом пізнання дитиною довколишнього середовища. На третьому році життя розвиток мовлення дітей продовжується у таких напрямах: розуміння мовлення дорослих, оволодіння активним мовленням, удосконалення звуковимови, засвоєння граматичної будови мови, розвиток зв’язного мовлення.


Основні завдання

Розуміння мовлення

- забезпечити подальшій розвиток розуміння мовлення дорослих;

- вчити розуміти:

запитання, пояснення, вказівки, зауваження; звернення дорослого до одного, двох, кількох дітей;

зміст розповіді, оповідань, казок, сюжетних текстів з використанням наочності (до 2 років 6 місяців) і без супроводу наочності; зміст мовлення про події та явища, яких не було в безпосередньому досвіді дитини, окремі елементи яких уже сприймалися дитиною;

розповіді про події у минулому і майбутньому часі; викликати в дітей спогади, розпитувати їх про спогади, про майбутню діяльність (свята, ранки, вистави, вихідні дні);

узагальнені поняття (меблі, квіти, іграшки);

назви властивостей, якостей, ознак предметів і явищ (м’який, твердий, солодкий), відношення між ними (просторові, часові, місцезнаходження);

- вчити:

відповідати на запитання за змістом знайомих текстів;

розрізняти й розуміти назви предметів за зовнішнім виглядом (формою, кольором, розміром): «принеси червоний великий м’яч і маленьку зелену кульку» і т. ін.;

управляти своєю поведінкою на основі розуміння мовлення дорослого (не можна туди йти, там вода, не можна пити холодну воду);

запам’ятовувати фрази, римовки, нескладні забавлянки, віршики, пісеньки; розуміти зміст доступних дітям морально-етичних понять (добрий, гарний, поганий, сміливий);

давати першу узагальнену оцінку позитивним і негативним героям одним словом: «гарний», «красивий», «поганий», співчувати позитивним героям, обурюватися поведінці негативних під час перегляду театралізованих дійств.



Розвиток активного мовлення

Звукова культура

- продовжувати вдосконалювати звуковимову дітей;

- вчити правильно вимовляти губні ( б, п, м), губно-зубні (ф,в), передньоязикові тверді й м’які (д, т, н), задньоязикові (г, к, х) до двох з половиною років;

- до трьох років навчити правильно вимовляти звуки з, с, ц, в, ч, п, ф;

- вправляти у чіткій вимові засвоєних звуків; продовжувати вчити розмовляти чітко, зрозуміло, не поспішаючи, виховувати середній темп мовлення, розмовляти достатньо голосно;

- розвивати мовленнєве дихання (змішане, верхньогрудне), фонематичний слух, здатність розрізняти не тільки далекі, а й близькі фонеми на основі їх фонематичних ознак;

- вправляти у промовлянні слів у різному темпі та з різною силою голосу;

- вчити розрізняти правильну і неправильну вимову звуків, «дитячу» вимову від правильної, усвідомлювати «норму» вимови, виправляти неправильну вимову (до двох років 10 – 12 місяців);



- розвивати інтонаційну виразність мовлення (тембр, темп, інтонація, сила голосу, наголос);

- вчити вимовляти слова виразно, добирати рими до слів дорослих;



- вправляти у вимові шиплячих звуків (ж, ш, ч, щ) та сонорних л, р, чіткій вимові три-чотирьох складових слів, слів з йотованими звуками (м’яч, б’ю, п’ю, м’ясо).

Словник

- збагачувати, уточнювати та активізувати словник; вводити у словник дієслова, прикметники та інші частини мови (займенники, прислівники, частки і т. ін.), узагальнювальні слова;

- збагачувати словник словами, що позначають назви предметів, дій з ними, властивості, ознаки в найближчому оточенні та словами, що позначають предмети, дії з ними, властивості, ознаки далекого оточення, але зрозумілого дітям; словами – назвами збірних іменників;

- вчити вживати ввічливі слова (прошу, будь ласка, дякую, вибачте), слова вітання і прощання (доброго ранку, доброго дня, до побачення, доброго вечора); замінювати слова - паразити, говірки, жаргонізми словами літературної вимови;

- стимулювати дитяче словотворення.
Граматична будова

- удосконалювати засвоєння дитиною граматичної будови мовлення;

- вчити будувати прості поширені речення (до двох років 4 місяців), складати речення (після двох років 4 місяців) із сполучниками;

- ввести в словник дітей сполучники: і, а, то, коли, як, тільки, де, тому що, який, котрий, зате;

- вчити будувати речення різного типу (розповідні, питальні, окличні), прості, складні зі сполучниками;

- вправляти у правильному вживанні відмінків іменників однини в родовому відмінку жіночого, чоловічого та середнього роду; давальному відмінку жіночого та чоловічого роду; орудному відмінку жіночого роду з прийменником, чоловічого та середнього роду; місцевому відмінку з прийменниками «на», «у» жіночого, чоловічого та середнього роду;

- вправляти в оволодінні дитиною трьох років 39 відмінковими закінченнями із наявних 47; засвоєнні дієслівних форм у наказовому способі (їж, скажи, дай) у теперішньому, минулому часі І, ІІ, ІІІ особи однини дійсного способу (мию, мив, миєш, мила);

- вчити:

правильно вживати рід число іменників та узгоджувати їх з прикметниками та присвійними займенниками (моя книжка, твоя іграшка);

вживати імена дорослих і дітей у кличному відмінку (Олю, Олено);

правильно вимовляти слова з чергуванням приголосних в основі слова (картинка – на картинці, косити – кошу);

утворювати слова за допомогою суфіксів зменшення, пестливо - здрібнілими (палець – пальчик, м’яч – м’ячик, ноги – ніженьки), збільшення (вовк - вовчище).

Зв’язне мовлення (діалогічне, монологічне)

- стимулювати і підтримувати бажання до спілкування з дорослими і однолітками з приводу спільних дій, ігор з іграшками;

- вчити звертатися до дітей на ім’я, до дорослих – на ім’я по батькові, у процесі спілкування використовувати ввічливі слова, звертання;

- залучати до участі у невимушеній розмові, бесіді; вчити звертатися до дітей і дорослих із запитаннями, відповідати на запитання реченнями;

- вчити відповідати на запитання за змістом сюжетних картин , оповідань, казок;



- розвивати ініціативне мовлення, заохочувати до висловлювання свого ставлення до герої художніх творів, поведінки однолітків;

- стимулювати діалог між двома дітьми; розвивати вміння почергово вислуховувати один одного, пристосуватися до співрозмовника, своєчасно змінювати ролі мовця і слухача;

- після двох із половиною років розвивати зв’язне контекстне мовлення, стимулювати розповіді про побачене, пережите, за змістом сюжетної картини чи казки за допомогою запитань вихователя.
Показники мовленнєвого розвитку

Перше півріччя (2 роки – 2 роки 6 місяців)

- розуміє смисловий зміст мовлення: тексти забавлянок, віршів, інсценівок, казок, оповідань у супроводі наочності;



- розуміє теперішній і майбутній час, якщо те, про що йдеться, було відоме їй раніше;

- зростає роль слова дорослого як засобу виховання;

- розуміє запитання дорослого, відповідає на його запитання окремими словами, діями. Звертається до дорослих з простими запитаннями: «Що це?», «Як?», «Де?», «Чому?»;

- легко повторює фрази, що чує;

- речення стають багатослівними, з'являються складні речення, хоча вони ще граматичні;

- започатковується вживання сполучників і прийменників;

- мовлення стає головним засобом спілкування не лише з дорослими, а й з дітьми;

- багато розмовляє в різних ситуаціях з власної ініціативи і відповідає на запитання;

- у відповідній ситуації словом може наперед визначити свої дії та наміри.
Друге півріччя (2 роки 6 місяців - 3 роки)

- розуміє смисл мовлення дорослого про події та явища, яких не було в її особистому досвіді, за винятком окремих елементів;

- розуміє повідомлення, художні тексти, вірші без супроводу наочності;

- легко запам'ятовує коротенькі вірші й пісні;



- знає напам'ять кілька народних пісень, забавлянок, віршів;

- до складу словника входять усі частини мови, крім дієприслівника та прислівника. Словник дитини налічує 1000-1200 слів;

- з'являються запитання «Для чого?», «Коли?»;

- вимовляє правильно всі звуки, крім шиплячих і р, л. Мовлення емоційне й виразне;

- розмовляє складними фразами, з'являються підрядні речення, хоча й аграматичні;

- розповідає про бачене кількома реченнями;

- за запитаннями розповідає зміст знайомої казки чи оповідання.
Поради батькам

- активізуйте знання дитини про довколишнє різними запитаннями: «Що це таке? Як називається?» – «Скажи словом». «Якого кольору сорочка? – Скажи, сорочка червона, красива»;

- поповнюйте словник дитини новими словами, не тільки іменниками, а й дієсловами, прикметниками, прислівниками, займенниками;

- проводіть різноманітні ігри:

з метою розвитку мовленнєвого слуху: «Що звучить?», «Що ти чуєш на кухні?», «Які звуки ти чуєш на вулиці (у парку, сквері)?»;

для розвитку артикуляції звуків: «Конячка», «Хто як кричить?», «Що в кошику?», «Що в торбинці?»;

для розвитку мовленнєвого дихання: «Дмухни на кульбабку» (кульки вати, папір, у пляшку і т. ін.);

з метою збагачення словника «Що як називається?», «Скажи красиві слова», «Хто що робить?», «Скажи, який?»;

- промовляйте з дитиною чистомовки, наприклад: са-са-са – полетіла оса, ку-ку-ку – дай мені руку, ву-ву-ву – бачу траву;

- у вільний час (не перед сном) читайте дітям оповідання, розповідайте казки, розглядайте ілюстрації; обов’язково проводьте бесіди-обговорення за їх змістом, вводіть у словник нові слова;

- залучайте до спільного розповідання знайомих казок (дорослий починає речення, дитина продовжує);

- заучуйте з дітьми короткі віршики про тварин, явища природи, свята;

- спонукати до розповідей про свою діяльність, відгадування легких за змістом загадок.




  • Художньо-естетичний розвиток

Вікові особливості

Спільне з дітьми розглядання зрозумілих дітям проявів краси у природі, яскраво виражене захоплення дорослого під час споглядання маленького пухнастого кролика, квітучої галявини, заходу сонця викликають у дитини відповідні емоційні переживання і поступово формують у неї вибіркове ставлення до довкілля, розуміння прекрасного, розвиваються естетичні почуття.

У цьому віці дитина починає сама виділяти в довкіллі красиві явища: «мамо, подивися, які гарні квіти дівчинка несе».

Образотворча діяльність дитини у віці від 2 до 2,6 років ще не має конкретно визначеної мети. Малюк діє з художнім обладнанням, отримує якійсь результат, у якому вже потім намагається впізнати образ знайомого предмета. Після 2,6 років він вже більш впевнено ідентифікує створені у ліпленні або малюванні образи (круглі форми – м’ячики, вишеньки тощо). Виникає інтерес до результату власної образотворчої діяльності. З’являється прагнення до самостійної образотворчої діяльності: ліплення, малювання, конструювання.

Музичні заняття (слухання інструментальної музики, спів, танець), а також широке використання музичного матеріалу в повсякденній діяльності дітей приносять їм багато радості й естетичних переживань, дають яскраві художні музичні враження.

Дитина цього віку сприйнятлива до читання художніх творів, зокрема до поезії малих форм та творів, дійовими особами яких виступають діти і тварини. Емоційно реагує на вірші, казки; з радістю сприймає різні форми театралізованої діяльності (ігри-імпровізації, показ настільного театру, театру іграшок).


Основні завдання

Розвиток образотворчих задатків

Сприяти формуванню образотворчого етапу художнього розвитку:

- заохочувати до емоційного сприймання творів образотворчого (картини, ілюстрації, скульптури малих форм) і декоративно-прикладного (народна іграшка, керамічні вироби) мистецтва;

- вчити співвідносити зображення зі знайомими предметами і явищами довколишньої дійсності, з метою уточнення уявлень про їх зовнішній вигляд розвивати способи зорового і тактильного обстеження;

- знайомити з видами образотворчої діяльності (ліплення, малювання, аплікація) та конструюванням; з матеріалами – глиною, тістом, пластиліном, папером різної фактури, фарбами, олівцями, фломастерами, крейдою, пластмасовим та дерев’яним конструктором тощо;

- сприяти поступовому переходу від простого маніпулювання з матеріалом до елементарного зображення простих за формою предметів;

- спонукати повторювати дії дорослого та за власним бажанням створювати елементарні зображення знайомих предметів;

- викликати інтерес до спільної творчості з дорослим та з іншими дітьми у процесі створення колективних композицій різної тематики;

- сприяти засвоєнню елементарних прийомів зображення у ліпленні, малюванні, аплікації доступними засобами художньо-образної виразності (колір, форма, лінія, пляма, ритм та ін.);

- привчати бути охайними, дотримуватися правила під час образотворчої діяльності (не м’яти папір, малювати лише на папері, ліпити на підкладинці);



у ліпленні

- вчити діяти з пластичним матеріалом (місити, розминати, відривати й відщипувати шматочки, припліскувати, ставити відбитки, стискати, сплющувати, розкачувати, робити заглибини пальчиком тощо);

- залучати до створення простих форм (зернятка, млинець, колобок, цукерка, ковбаска тощо);

у малюванні

- заохочувати до малювання в межах аркуша паперу фарбами, кольоровими олівцями, фломастерами;

- вправляти у створенні зображень предметів і явищ довкілля доступними художніми засобами виразності – лінія, крапка, пляма, ритмічні мазки;

- вчити:


правильно використовувати пензлик, малювати ним горизонтальні, вертикальні, хвилясті, криві лінії й замикати їх у форми (округлі, прямокутні);

розрізняти і називати основні кольори (білий, чорний, жовтий, зелений, червоний, синій), використовувати при створенні роботи контрастні сполучення кольорів у процесі малювання;

- заохочувати до використання нетрадиційних технік малювання фарбами (пальчиком, долонькою, штампування, монотипія);

в аплікації

- знайомити з різними властивостями паперу (легкий, тоненький, рветься, шарудить, має колір);

- залучати до створення простих композицій із викладання готових вирізаних деталей;

- вправляти у доборі кольорів, розвивати почуття кольору і ритму;



у конструюванні

- знайомити з назвами будівельних деталей (кубик, цеглинка) та їх функціональними можливостями;

- спонукати до самостійного добору будівельного матеріалу, конструктору для створення певного образу і його обігрування.

Розвиток музичних задатків

У повсякденній життєдіяльності дітей

- створювати в групі розвивальне мистецьке середовище, що спонукає до творчих проявів, виявлення музичних задатків;

- залучати до слухання співу вихователя (колискові, мирилки, забавлянки, заклички, танцювальні), сприйняття в аудіо записах українських народних колискових пісень (Н. Матвієнко та ін.), творів сучасних композиторів, класичної, народної та дитячої музики, музично-ілюстрованих казок, мультфільмів;

- розвивати здатність вільно рухатися відповідно характеру музики, грати з музичними іграшками, надавати можливість вмикати улюблену музику на планшеті;

- використовувати релаксаційну музику в аудіо запису («Шум літнього лісу», «Шум лісу») на основі звуків природи, народних і класичних творів;

- співати пісні, за допомогою яких повсякденні дії (миття рук, вдягання, засинання) стають привабливими ритуалами.



На музичних заняттях

у слуханні музики

- вчити слухати короткі пісні та інструментальні п’єси образно-ігрового та класичного характеру у виконанні педагогів;

- підтримувати мимовільні емоційні, рухові, мовленнєві прояви;

- вчити аналізувати звуки з довкілля (капотить, співає, тупотить, ллється, шумить, гуде тощо), зіставляти їх із музичними звуками;

- вправляти у розрізненні музичних частин і творів контрастного характеру (весела, сумна), темпу (швидка, повільна), динаміки (голосна, тиха) музика;

- вчити пов’язувати музичний жанр із дією (колискова – колисати, маршова – маршувати, танцювальна – танцювати);

- формувати здатність емоційно відгукуватись на музику різного характеру (весела, спокійна, рухлива, бадьора тощо), уміння вслуховуватися у музичний твір, цілісно сприймати його, дослуховувати до кінця, порівнювати музичний настрій із власним станом (весела музика – нам весело), радіти красивій музиці;

у музичних рухах

- розвивати вміння рівномірно крокувати, бігати, стрибати в характері музики (помірно, весело, бадьоро);

- вчити ритмічно виконувати образно-ігрові рухи (як звірятка весело стрибати, як пташка легко бігати тощо), танцювальні рухи (рівномірні плескання в долоньки, веселі ручки, змахування хустинкою; вільне розведення рук у боки або спрямування їх униз до ноги, що стоїть на підборі; похитування-переступання, виставляння ноги на підбор, дрібушечка, притупування однією ногою; пружинки), рухи з предметами (струшувати брязкальцем, дзвоником, вдаряти у бубон);

вчити утворювати коло, звужувати його, рухатись однин за одним ходою, вільно розбігатися, танцювати по-одному і в парі; наслідувати мімічну і рухову виразність педагога, змінювати рухи за ним і самостійно.



у співах

- виховувати бажання вслухатись у красу співочого голосу педагога, підспівувати йому, заохочувати до наслідування співочих інтонацій дорослого;

- вчити чіткої артикуляції тексту у співі, підспівування окремих складів і слів, закінчення музичних фраз, співу коротеньких співаночок, пісень (діапазон мі-соль, мі-ля);

- виховувати інтерес до народної та дитячої пісні.

у музикуванні

- формувати загальне поняття про музичні інструменти, назви і звучання шумових та ударних іграшок-інструментів (брязкальця, коробочки, дзвіночки, ложки, бубон, музичний молоточок);

- вчити найпростіших способів гри на них, відтворення рівномірного ритму, помірного темпу, контрастної динаміки;

- зацікавлювати мелодійним звучанням іграшок з фіксованою мелодією (органчик, музична шкатулка), використовувати їх в іграх, у процесі розповідання казки.

у музично – дидактичних завданнях

- розвивати музичний слух і чуття музичного ритму, слухове зосередження;

- зацікавлювати звуками із довкілля, музики, вчити розрізняти звукові сигнали іграшок і людей (а-а, плаче лялька – а-а, а-а, а-а-а, ласкаво співає матуся), предметів і природи (бум-бум-бум, зайчик б’є у барабанчик; кап-кап-кап, капотить дощик), птахів і звірят (тук-тук, постукує дятел; ко-ко-ко, квокче курча);

- формувати вміння вслухатися в музику і відрізняти музичні звуки за силою, тембром, висотою, тривалістю;

- вчити наслідувати дорослого у відтворенні низьких і високих інтонацій, тихого і голосного звучання музичної іграшки, тембру іграшки-інструменту, контрастного темпу оплесків, ритму кроку і бігу.
Залучення до театралізованої діяльності

- у процесі ознайомлення з малими формами фольклору (утішки, заклички, забавлянки, віршики, пісеньки), казками вчити передавати рухи та дії героїв відповідно до їх змісту;

- знайомити з різними доступними для розуміння видами театру (ляльковий, тіньовий, настільний, рукавички);

- залучати до розігрування знайомих творів у музичному супроводі з використанням атрибутики і костюмів;

- виховувати зацікавленість до театральних дійств, заохочувати до вияву позитивних емоцій;

- вправляти у наслідуванні голосів птахів, тварин, передачі елементарних рухів птахів і тварин (пташка – літає, зайчик – стрибає);

- вчити імітувати рухи та дії персонажів, передавати особливості образу звуконаслідуванням, жестами, інтонаціями.
Показники художньо-естетичного розвитку

Образотворча діяльність

- виявляє подив, радість і захоплення при сприйнятті творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва;

- з інтересом розглядає доступні за змістом ілюстрації, репродукції картин, на яких зображені діти, тварини, рослини, казкові персонажі;

- із задоволенням займається різними видами образотворчої діяльності (ліплення, малювання, аплікація) та конструюванням, відрізняє їх між собою;

- в образотворчій діяльності намагається передати зрозумілі їй властивості предметів, явищ, співпереживає створеному образу;

- орієнтується в основних властивостях художніх матеріалів, застосовує окремі з них у своїй діяльності;

- створює з глини предмети простої форми, обігрує їх;

- у малюванні охоче експериментує з фарбами, олівцями, крейдою, створює найпростіші образи, передає їх характерні особливості кольором, формою, плямами, крапками, лініями тощо;

- в аплікації викладає найпростіші композиції із готових форм, фігурок тварин, людських силуетів тощо;

- орієнтується у назвах основних деталей конструктора (цеглинка, кубик), використовує їх відповідно до сюжетно-ігрового задуму;

- під час створення образу використовує нетрадиційні техніки (малювання пальчиком, долонькою, друкування) та інтегрує різні види образотворчої діяльності (малювання з наліплюванням окремих елементів, з подальшим розфарбовуванням та ін.);

- виявляє емоційно-ціннісне ставлення до результатів власної образотворчої діяльності, поважає роботу інших;

- виявляє перші естетичні уподобання та інтереси.

Музична діяльність

- у доброму гуморі йде на музичне заняття, приязно взаємодіє з дітьми і дорослими;

- радіє музиці, цілісно сприймає й емоційно переживає музичний твір, рухливо реагує на маршові й танцювальні жанри музики;

- емоційно виконує ігрові, основні, танцювальні рухи, рухається в контрастних характерах музики, проявляє емоційну активність у забаві, грі, таночку;

- прагне співати спільно з дорослим, розуміє зміст пісні;

- виявляє зацікавленість до музичних іграшок-інструментів, бажання гратися з ними, відрізняє їх за назвою, тембром звучання (бубон, брязкальце);

- емоційно, чутливо реагує на контрастні музичні звуки за динамікою, висотою, тембром, тривалістю;

- відгукується на пропозиції дорослого музично діяти в повсякденні, під час заняття, розваги, свята, імпровізує під музику за допомогою вільних рухів, самостійно музикує.



Театралізована діяльність

- емоційно сприймає театралізовані вистави, проявляє свої почуття;

- довірливо відгукується на звернення артистів до глядачів;

- інтонаційно виразно наслідує голоси та імітує рухи тварин;

- за допомогою дорослого бере участь у розігруванні або інсценуванні знайомих за змістом творів, намагається відтворити найхарактерніші риси свого персонажа, використовуючи жести, рухи, інтонацію, звуконаслідування;

- активно взаємодіє із дорослими та однолітками в процесі показу театральної постанови або театралізованої гри;

- самостійно ініціює театралізовану діяльність, використовує іграшку як персонаж.
Поради батькам

Образотворча діяльність

- залучайте дитину до спілкування зі світом краси під час прогулянок у природі, відвідування виставок (квітів, котів, іграшок тощо), святкувань (Нового року, Дня народження), ігор з народними іграшками;

- знайомте з творами образотворчого мистецтва, використовуйте художнє слово, музичний супровід, різні ігрові ситуації;

- створіть в домашніх умовах затишний осередок дитячої творчості, в якому розмістіть різноманітні образотворчі матеріали, картинки, яскраві зразки декоративно-прикладного мистецтва, що подобаються дитині, оформіть виставку її робіт тощо;



- використовуйте сучасні навчально-наочні видання (альбоми, розмальовки), заняття з ними викликають у малюка емоції радості, задоволення, у ході виконання завдання весь час спілкуйтесь з дитиною, озвучуйте її дії, супроводжуйте все своїми коментарями, обов’язково хваліть;

- ініціюйте спільні ігри-малювання, ігри-ліплення, ігри-конструювання, надавайте дитині можливість творити за бажанням, не обмежуйте час на образотворчу діяльність;

- вправляйте малюка у застосуванні елементарних прийомів зображення у ліпленні, малюванні, аплікації на основі доступних засобів художньо-образної виразності (колір, форма, лінія, пляма, ритм та ін.);

- дозволяйте малювати пальчиком, долонькою, ліпити з тіста;

- розвивайте творчі задатки дитини.



Музична діяльність

- створюйте сприятливе музичне середовище в родині для емоційно-художнього розвитку дитини, спілкування зі світом мистецтва;

- слухайте разом з дитиною музику (живе виконання; радіо і ТВ передачі; музичний центр);

- ласкаво виспівуйте ім’я дитини, співайте колискові, розважальні пісні, розігруйте забавлянки;

- під час читання казки імітуйте голоси птахів і звірів та імпровізуйте спів персонажів («озвучені персонажі»);

- наспівуйте танцювальні мелодії, заохочуйте танцювальну ініціативу;

- спільно музикуйте і співайте із застосуванням іграшок і музичних інструментів, оригінальних пристосувань (кришки від посуду, ложки, пральна дошка тощо);

- підтримуйте дитячу ініціативу у створенні музично-ігрових ситуацій (гра в музичне заняття, концерт, театр тощо);

- розігруйте хоровод «Коровай», виконуйте музичні привітання у дні народження, разом готуйте виступи-сюрпризи до приходу друзів;

- демонструйте свої таланти (пісні для тата і мами, бабусі й дідуся);

- вигадуйте з дитиною і виготовляйте ігровий одяг, костюми, їх елементи, атрибути до танців (іграшки, стрічки, віночок, капелюшок);

- влаштовуйте імпровізовані танцювальні виступи у костюмах, дружно втілюйте творчі задуми;

- відвідуйте з дитиною музичний театр, обмінюйтесь враженнями;

- беріть участь у сімейних святах і в тих, що проводяться у дошкільному навчальному закладі.

Театралізована діяльність

- всіляко підтримуйте ініціативу дитини займатися театралізованою діяльністю; залучайте дитину до рядження, інсценування знайомих творів, промовляння текстів віршиків, забавлянок, проспівування пісеньок, колискових під час ігор-маніпуляцій з іграшками;

- залучайте дитину до світу театрального мистецтва, відвідуйте ляльковий, дитячий драматичний театр, святкові вистави (Новорічна ялинка, Різдво);

- застосовуйте в домашніх умовах різні види театру (тіньовий, настільний, іграшковий, пальчиковий тощо), заохочуйте дитину до виготовлення атрибутів;

- урізноманітнюйте форми організації театралізованої діяльності, залучайте дитину до ігор-імпровізацій, імпровізацій-жартів, імпровізацій-забав тощо;

- використовуйте об’ємні книжки – декорації для спільного читання, розглядання і подальшого розігрування епізодів.


Досягнення дитини третього року життя

Третій рік життя – це період активного вдосконалення дитиною якості засвоєння рухів.



На кінець третього року життя дитина оволодіває:

  • координованими, цілеспрямованими рухами, вона вміє ходити, бігати, стрибати, лазити, повзати, кидати, нахилятися, робити різноманітні дрібні рухи руками, ногами, тулубом, пальцями тощо.

  • Засвоює координовану спільну діяльність слухового (вухо), зорового (очі), й рухового (руки) аналізаторів, що забезпечує дитині орієнтовну діяльність у незнайомих ситуаціях, розширює її пізнавальну діяльність.

  • Дитина оволодіває елементарними культурно-гігієнічними навичками: прагне самостійно одягатися, роздягатися, їсти, тримає ложку, користується серветками; вмивається, витирається, причісується, вставати і сідати за стіл, переносити печі з одного місця в інше.

  • Центральним досягненням дитини є формування самостійності (поява її класичної форми «я сам»). Якщо не задовольняється прагнення дитини до самостійності, виникають негативні прояви поведінки: вередування, неслухняність, сльози, крики, тобто виникає «криза трьох років».

  • Дитина навчилася розмовляти; оволоділа діалогічною формою мовлення; вона навчилася звертатися до дорослих і дітей із проханнями, вислуховувати інших, виконувати їхні прохання, відповідати на запитання. Добре розуміє зміст оповідань, казок, віршів; знає напам’ять вірші забавлянки; з допомогою дорослого переказує (спільний переказ) знайомі казки («Курочка Ряба», «Колобок»). Словник дітей досягає 1000-1200 слів.

  • Дитина має певну систему знань про природне і предметне довкілля; правильно називає предмети, їх якості, властивості, ознаки (форму, розмір, колір), явища природи; з’являються перші узагальнені поняття (тварини, рослини, меблі, одяг). Звертається із запитаннями щодо назв незнайомих предметів і явищ.

  • З’являються нові прояви самосвідомості дитини; дитина усвідомлює своє „Я”, відокремлює себе і свої дії від інших та від умов, у яких вона діє; усвідомлює свої бажання, які не завжди збігаються з бажаннями дорослих та інших дітей. З’являються перші самооцінні судження, почуття гордощів за досягнуті результати.

  • Зародження самосвідомості викликає нове ставлення дитини до дорослого, у неї з’являється бажання діяти так, як дорослий, хоче бути схожим на дорослого. У дитини виникають нові потреби у новій змістовій діяльності: щось будувати, малювати, грати, допомагати і т. ін.

  • Наприкінці третього року життя у дітей виникає нова форма мислення – наочне-образне, що співіснує з наочно-дієвим.

  • Провідною діяльністю дитини третього року життя є предметно-маніпулятивна з елементами ігрової діяльності. Також у цьому віці з’являються прості ігрові сюжети, як передумова зародження сюжетно-рольової гри.

  • Дитина засвоює перші морально-етичні норми й правила поведінки: вона вітається (добрий ранок, добрий день), прощається ( до побачення), дякує (дякую); використовує оцінні слова: «красиво», «добре», «погано».

Дитина готова до переходу в новий період свого життя в дошкільне дитинство.
Організація життєдіяльності дітей третього року життя.
Розпорядок дня

(орієнтовний розподіл часу на процеси життєдіяльності дітей

від 2 до 3 років вдома та в дошкільному закладі (у будні дні))


Процеси життєдіяльності

Години доби

Вдома




Підйом, ранковий туалет, спілкування, ігри

6.30 – 7.00/7.30

В дошкільному навчальному закладі




Прийом дітей, огляд, ігри, спілкування

7.00/7.30 – 8.00

Ранкова гімнастика

8.00 – 8.10

Підготовка до сніданку. Сніданок

8.10 - 8.40

Індивідуальна робота. Вільна діяльність дітей.

8.40 - 9.00

Заняття 1 (з підгрупами та індивідуальні)

9.00 – 9.15

9.15 – 9.30



Підготовка до прогулянки. Прогулянка

9.30-11.30

Повернення з прогулянки, гігієнічні процедури

11.30-12.00

Підготовка до обіду. Обід

12.00-12.45

Сон

12.45-15.00

Поступовий підйом, оздоровчі та гігієнічні процедури,

15.00-15.30

Заняття 2 (з підгрупами та індивідуальні)

15.30-15.45

15.45-16.00



Підготовка до вечері. Вечеря

16.00 – 16.30

Індивідуальна робота. Вільна діяльність дітей

16.30 – 17.00

Підготовка до прогулянки. Прогулянка

17.00 - 19.00

Повернення додому

До 19.00

Вдома




Повернення з прогулянки, спокійні ігри, спілкування

19.00-20.30

Підготовка до сну, гігієнічні процедури

20.30-21.00

Нічний сон

21.00-6.30/7.00


Орієнтовний розподіл ігор-занять на тиждень



Ігри-заняття

за напрями розвитку особистості дитини

Кількість занять

на тиждень

Фізичний розвиток

2


Сенсорно-пізнавальний розвиток:

- розвиток сенсорики та предметної діяльності

- ознайомлення з природним / предметним довкіллям



1

1

Мовленнєвий розвиток:

- розвиток мовлення

- художня література




1

1

Художньо-естетичний розвиток

- образотворча діяльність (ліплення / аплікація)

- образотворча діяльність (малювання)

- музична діяльність



1

1

2


Додатки
Перелік ігор для дітей другого року життя



Рухливі ігри та ігрові вправи

З ходьбою і бігом: «Принеси м’яч, іграшку», «Йди до мене», «До ляльки в гості», «Пройди по доріжці», ,«Доженете мене», «Доженемо м'яч», «Дожени собачку», «Пташки прилетіли».

На рівновагу: «Переступи через струмочок», «Не наступи на стрічку», «Переступи через палицю», «Переступи через перешкоду», «Піднімай вище ноги».

З повзанням і лазіння: «Доповзи до кішечки», «Проповзи у ворота», «Хто швидше доповзе»; «Кури в городі».

З коченням і киданням м'яча: «Скоти м’яч з гірки», «Покатай м'яч», «Прокати м’яч у ворота», «Кидай м’яч мені», «М'яч у колі», «Передай м’яч».

На орієнтування в просторі: «Де дзвенить?», «Знайди іграшку», «Сховаємо іграшку».

З різноманітними рухами і співом: «Потяг», «Прапорець».

З моторними іграшками: «Їдуть машинки, повзуть змійки», «До нас завітали казкові змійки», «Доженемо казкових змійок», «Упіймай метелика».
Ігри із сенсорно-пізнавального розвитку

На сприйняття форми: «Розклади фігурки по місцях», «У зоопарку», «Веселий потяг», «Фігурки у схованках», «Поштарська скринька», «Найди пару по формі», «Відшукай таку саму фігуру», «М'ячик покотився».

На визначення розміру: «Сховаємо в долоньці», «Накриємо хустинкою», «Великі і маленькі кубики, цеглинки, кульки», «Пірамідки», «Веселі мотрійки», «Дві башти», «Збудуй ворота».

На сприйняття кольору: «Кольорова водичка», «Кольорові кубики», «Кольорові палички», «Ниточки для намистинок», «Збудуємо башту», «Одягаємо ляльок», «Розклади по коробочках», «Четвертий зайвий», «Художники-чарівники».


Перелік ігор для дітей третього року життя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал