Програма розвитку дітей від пренатального періоду до 3-х років «оберіг» 2014



Сторінка5/7
Дата конвертації03.12.2016
Розмір2,62 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7

Поради батькам

- кожну вільну хвилину розмовляйте з дитиною: називайте словами всі предмети, які дитина бачить, з якими діє;

- стимулюйте повторювати за дорослим всі слова і звуконаслідування: «Скажи, що це таке?», «Як називається?», «Повтори це слово», «Давай скажемо разом»;

- спонукайте до звуконаслідування, що завершується правильною вимовою слова;

- пам’ятайте, що не слід повторювати «дитячі» полегшені слова, які ще переважають у мовленні вашої дитини («моня», «ляля», «тік-так», «киця» та ін.);

- після звуконаслідування дитина повинна чути правильне слово: «тік-так - годинник», «бі-бі – машина», з правильною вимовою всіх звуків у словах. Звертайтеся до дитини не тільки із запитаннями «Що це?», «Хто це?» але й такими, як «Де?», «Куди?», «Який?», «Якого кольору?»;

- грайте з дитиною в мовленнєві ігри типу: «Що ти бачиш?» (на кухні, в кімнаті, у спільні, на вулиці), «Що ти чуєш?», звуконаслідувальні ігри. Супроводжуйте словами – назвами всі дії і поведінку дитини: під час годування (назва посуду, страв і т. ін.), у процесі укладання спати (назва постільної білизни), під час умивання, купання, одягання, роздягання, вимагати від дитини, щоб вона обов’язково їх повторювала. Наприклад,дорослий промовляє «Одягаємо Олі рукавички, рукавички одягаємо. Що ми Олі одягаємо? – Рукавички. – Скажи, Олю, рукавички»;

- заучуйте з дітьми коротенькі забавлянки – ігри: «Ладусі», «Сорока-ворона», «Куй чобіток» та ін.;

- розглядайте сюжетні картинки та ілюстрації в дитячих книжках, звертайтеся до дитини із запитаннями за їх змістом; стимулюйте їх розповідати за картинками, пропонуючи дитині закінчити речення. Наприклад: «Жили – були… Хто? – дід та баба…»;

- розповідайте дітям (багаторазово) одній й ті самі казки «Курочка Ряба», «Колобок», «Ріпка» та ін., читайте коротенькі оповідання, розмовляйте з дитиною за їх змістом;

- розвивайте звуконаслідувальними іграми правильну вимову звуків рідної мови:

- на вулиці під час прогулянок спостерігайте за природними явищами, супроводжуйте спостереження звуконаслідуванням, читанням забавлянок, віршиків, пісеньок, стимулюючи дітей до їх повторення.




  • Художньо-естетичний розвиток

Вікові особливості

На прикладі дорослого, його позитивного емоційного ставлення до довкілля, діти здатні проявляти радісні емоції та переживання у зв’язку зі сприйняттям краси, явищ природи, звуків, яскравих фарб, віршів тощо. У процесі музичних занять у дітей розвиваються почуття ритму, слухова чутливість, емоційна виразність голосу, естетичне задоволення, з’являється бажання малювати, ліпити, діяти з папером, виконувати різні рухи і дії за змістом віршів.

Початок другого року життя – це до образотворчий етап художнього розвитку. Він характеризується виникненням первинної графічної діяльності. Малюк із задоволенням малює на папері каракулі, радіє та дивується отриманим зображенням. Як правило, його цікавить сам процес малювання, ліплення, а не результат, чим і пояснюється бажання багаторазового повторення дій з різноманітними художніми матеріалами (олівцями, фарбами, глиною).

Інтерес у цьому віці викликає музика. Дитина реагує на танцювальну мелодію, її рухи стають жвавішими, у такт спокійної музики вона рухається плавно, качає головою; від голосної музики – швидко втомлюється, починає капризувати.

Особливу увагу дитини другого року життя привертають казки, віршики, забавлянки, які читаються і обігруються дорослим.
Основні завдання

Розвиток образотворчих задатків

Перше півріччя (1 рік — 1 рік 6 місяців)

Сприяти формуванню у дітей дообразотворчого етапу художнього розвитку:

- заохочувати до зосередження уваги на яскравих предметах, іграшках, картинках, об’єктах природи, їх зорового, тактильного обстеження; стимулювати до позитивного реагування при їх сприйманні;

- ознайомлювати з найпростішими художніми матеріалами (олівці, фарби, крейда, глина, папір, пластмасовий та дерев’яний будівельний матеріал) та їх властивостями (олівець, фарба, крейда – залишають слід; папір – шарудить, рветься, мнеться; глина – пластична, змінює форму);

- підтримувати маніпулювання різними матеріалами – олівцем, папером, глиною, будівельним матеріалом та заохочувати до отримання позитивних результатів (лінії на папері – доріжка, шматочки глини – зернятка для пташок, кілька кубиків – башточка тощо).

Друге півріччя (1 рік 6 місяців — 2 роки)

Сприяти формуванню у дітей образотворчого етапу художнього розвитку:

- розвивати емоційну чутливість у процесі сприйняття красивих предметів, іграшок, творів образотворчого (ілюстрації в книжках, картини із зображенням дітей, тварин, казкової тематики) і декоративно-прикладного (народні іграшки) мистецтва;

- заохочувати до ігор-експериментувань з найпростішими художніми матеріалами;

- вправляти у впізнаванні предметів при випадковому сполученні ліній, плям, отриманні певної форми, поєднанні будівельних деталей;

- у ліпленні спонукати повторювати рухи дорослого (відривати маленькі шматочки глини від більшого, розминати, розплющувати, стискувати в долоньці);

- залучати до спільної з дорослим гри-малювання, заохочувати до домальовування окремих елементів;

- вчити розрізняти контрастні кольори (жовтий, синій, червоний, зелений) у процесі малювання фарбами, олівцями;

- надавати можливість займатися образотворчою діяльністю за бажанням.

Розвиток музичних задатків

У повсякденній життєдіяльності

- створювати в групі та музичній залі мистецьке розвивальне середовище, що спонукає дітей до емоційної реакції на музику, музичних проявів, виявлення задатків;

- залучати до слухання співу вихователя, музики в аудіо запису;

- заохочувати до спільних музичних занять з дорослими, сприйняття святкової розваги і участі в ній (новорічна; святкування дня мами).



Під час музичних занять

у слуханні музики

- вчити слухати короткі пісні та інструментальні п’єси образно-ігрового характеру у виконанні педагогів;

- заохочувати мимовільні емоційні та рухові реакції на музику;

у музичних рухах

- розвивати уміння відгукуватись на музику вільними рухами;

- вчити у танці емоційно дякувати уклоном, водити хоровод, виконувати таночки за характером музики (помірно, в рухливому темпі, згідно контрасту двох частин твору), розігрувати рухливі забави;

- виховувати емоційну чутливість до музики, чуття музичного ритму, невимушеність ігрових рухів (лапки і вушка зайчика, засинаємо і кладемо долоні під щічку, ховаємо ручки за спину), танцювальних рухів (плескання в долоні, уклін, дріботіння), рухів із предметами (брязкальця, лялечка);

- заохочувати дітей до рухів вигуками (туп-туп; гоп-гоп; гой-я, гой-я; гей, гей), примовками (плескай-плескай ручками; тупай-тупай ніжками), брязкальцем, іграшкою тощо;

у співах

- залучати до сприйняття виразного співу дорослих, підспівувати, знайомитися з пісенним досвідом дорослих, супроводжувати спів дорослого рухами;

- виховувати інтерес до народної та дитячої пісні.

у музикуванні

- організовувати спільні дії з дорослими (дорослий тримає трикутник, рухається від однієї дитини до іншої, діти вдаряють по інструменту);

- вчити координувати рухи із звучанням інструмента: під звуки барабану - крокувати, під звуки трикутника – кружляти.
Залучення до театралізованої діяльності

- ознайомлювати з текстами потішок, забавлянок, віршів, пісень, супроводжуючи їх жестами, мімікою, інтонацією;

- стимулювати до вияву позитивних емоцій, реакцій пожвавлення;

- вчити виконувати елементарні дії «ладусі», «дай ручку», «бувай-бувай» за показом і словом дорослого;

- вчити наслідувати звуки, окремі слова коротеньких віршиків, забавлянок; розуміти нескладний сюжет показів, інсценівок з іграшками, предметами, персонажами лялькового театру;

- заохочувати до розігрування невеликих за обсягом текстів з використанням наочності;

- залучати до театралізованих ігор та ігор-драматизацій за змістом знайомих казок.
Показники художньо-естетичного розвитку

Образотворча діяльність

- позитивно реагує (радіє, дивується) на яскраві предмети, красиві іграшки, ілюстрації в книжках, картини із ображенням дітей, тварин тощо;

- із зацікавленістю спостерігає за образотворчою діяльністю дорослого, впізнає створені ним образи в ліпленні, малюванні, конструюванні, виявляє бажання долучитися до процесу творення та гри;

- маніпулює, експериментує з різними художніми матеріалами, намагається використовувати їх за призначенням;

- впізнає окремі предмети при випадковому сполученні ліній, плям, крапок, штрихів;

- у ліпленні наслідує дії дорослого (відриває шматочки глини, розминає, розплющує їх);

- розрізняє контрастні кольори (жовтий, синій, червоний, зелений) і використовує фарби, олівці цих кольорів;

- виявляє бажання займатися ліпленням, малюванням, конструюванням.



Музична діяльність

- емоційно виявляє позитивне сприйняття музики, змінює мімічні вирази обличчя зі зміною характеру музики, вільно рухається під музику;

- невимушено реагує заспокоєнням на колискову; бігом, оплесками, ходьбою на жваву, веселу музику;

- із задоволенням виконує під музику окремі образно-ігрові рухи;

- виявляє увагу до співу дорослого, супроводжує спів мимовільними рухами;

- грається з іграшками-інструментами, просить вмикати музику або робить це самостійно;

- поступово занурюється в атмосферу музичного заняття, розваги, взаємодіє з дорослими.

Театралізована діяльність

- емоційно позитивно реагує на тексти знайомих утішок, пестушок, забавлянок, віршів, пісень, наслідує міміку і рухи дорослого;

- показує прості ігрові дії («бувай-бувай», «на голівку сіли», «полетіли-полетіли», «сорока-ворона кашку варила»), бере участь у спільній з дорослим грі;

- супроводжує тексти і малюнки казочок інтонаційно виразними словами, образними жестами, у спільних діях із дорослим повторює окремі дії, імітує рухи, наслідує образні голоси тварин.
Поради батькам

Образотворча діяльність

- спрямовуйте увагу дитини на яскраві об’єкти у довкіллі, намагайтеся утримувати її певний час, розглядайте разом картинки, ілюстровані книжки, народні іграшки, стимулюйте вияви позитивних емоцій при їх сприйнятті;

- створіть сприятливі умови для розвитку творчих задатків, забезпечте наявність необхідного художнього обладнання (олівці, фарби гуаш 1-2 кольорів, папір, глина, будівельний матеріал), підтримуйте маніпулювання дитини з ним;

- займайтеся образотворчою діяльністю у вигляді гри. Виберіть сприйнятливий час, коли дитина має гарний настрій, приготуйте всі матеріали і запропонуйте погратися. Зацікавте її спочатку, прочитайте віршик, казочку, попросіть показати на малюнку її персонажів, а потім творіть разом;



- сприймайте заняття з малюком як цікавий творчий процес, тоді ваш настрій передасться дитині, подарує їй багато позитивних емоцій;

- використовуйте сучасні навчально-наочні видання (альбоми, розмальовки);

- не зупиняйте дитину, якщо у неї є бажання робити одні і ті ж дії багато разів (креслити олівцем нескінченні ліній, місити глину тощо);

- вправляйте у впізнаванні предметів при випадковому сполученні ліній, плям, отриманні певної форми, поєднанні будівельних деталей, озвучуйте образи, які створює малюк, щоб викликати уяву про них, їхні властивості (колір, форму).



Музична діяльність

- створюйте сприятливе музично-розвивальне середовище в родині через прихильне ставлення батьків до музики, музично-естетичну поведінку дорослих (спів, слухання музики), спільну музичну і музично-рухову діяльність дорослого і дитини (плескаємо, бігаємо разом);

- наповнюйте предметний простір вдома музичною апаратурою і музично-ігровим дитячим обладнанням (музичний центр, iPad, аудіо музика, музичні іграшки-інструменти з фіксованим звуком – органчик, шарманка, шумові іграшки-інструменти – дзвіночки, брязкальця, дитячі іграшки доброї якості з музичним начинням);

- практикуйте в родині живий спів членів сім’ї: мами, тата, бабусі, дідуся (колискові, утішки, забавлянки, сучасні дитячі мелодії та пісні материнською мовою); залучайте до нього дитину;

- імпровізуйте ритмічний спів імені дитини за зразком «Ксеню, Ксеню, донечко, світле наше сонечко», а також ритмічний, паралельний діям, спів на кшталт «Ручки миє наш Михасик, буде чистий, як карасик»;

- слухайте разом з дитиною неголосні аудіо записи красивої музики (класична – світла, спокійна, помірна, радісна, казкова, маршова, рухлива; наївний, простий і органічний фольклор – колискові, утішки, щедрівки, хороводні; сучасна – мелодійна, легка, із добрим змістом, помірними темпом і гучністю);

- заохочуйте словами, оплесками дії дитини самостійно тиснути кнопку музичної іграшки, а потім виконувати оплески, похитування, якщо музика помірна, бігати по колу, якщо музика жвава тощо.



Театралізована діяльність

- використовуйте у спілкуванні з дитиною віршики, забавлянки, пестушк, заклички, казочки, стимулюйте її до позитивних емоцій, звуконаслідування, активних образних дій, промовляння коротких слів;

- застосовуйте прийом розігрування утішок, пестушок, показу дій персонажів за допомогою іграшок, ляльки бі-ба-бо;

- залучайте дитину до співучасті в театралізованих іграх;

- надавайте дитині можливість почуватися вільно, розкуто у вираженні емоцій і наслідувальних дій під час читання казки, віршика.



Досягнення дитини другого року життя

Оволодіння ходьбою сприяло розвитку орієнтування дитини у просторі, коло предметів, з якими дитина відтепер може діяти. Вона сама може підійти до предметів, які її цікавлять, доторкнутися, роздивитися та виконувати відповідні дії з ними. Активізується орієнтовно-пізнавальна діяльність. Відтепер дитина має можливість діяти не тільки безпосередньо з предметами, а й опосередковано, тобто досягати потрібного результату з допомогою іншого предмета. Предмети пізнаються різнобічно.

Предмет, з яким самостійно діє дитина, виступає знаряддям досягнення результату.

На цій основі розвиваються знаряддєві дії, дитина оволодіває предметно-знаряддєвою діяльністю, яка стає провідною на кінець другого року життя і здійснюється під керівництвом дорослого.

У процесі знаряддєвих дій з предметами формуються перші узагальненні поняття і наочно-дієве мислення. У ході предметно-знаряддєвої діяльності дитина навчилась орієнтуватись у просторі і часі, відкривати для себе деякі зв’язки, що існують між знайомими їй предметами і явищами, і завдяки вказівкам і поясненням дорослого навчилася самостійно вирішувати конкретні завдання, з якими вона зустрічається у процесі предметно-знаряддєвої діяльності. Дитина засвоює суспільно-вироблені способи використання предметів, з якими вона діє.

Дитина навчилася розмовляти, у її словнику нараховується близько 300 слів. Мовлення стало для неї провідним засобом спілкування з дорослими. Новий спосіб життя формує у дитини нову потребу спілкування з однолітками, і дорослими: ситуативно – ділове спілкування.



Мовлення дорослих стає регулятором поведінки дитини двох років і на цій основі у неї формуються перші довільні дії; формується пізнавальне ставлення до довкілля.

Розвиток наслідування створює передумови для виникнення елементів ігрової, трудової, продуктивної діяльності.

У процесі предметно-знаряддєвої діяльності, що супроводжується мовленням, у дітей розвиваються елементи самостійності і самосвідомості, дитина вперше відчуває свою «незалежність» від дорослих: використовує свої ініціативні дії, свою активність для досягнення певного результату, подолання перешкод і стверджується таким чином у своїх можливостях.

З’являється нова форма спілкування з дорослим – слухання як умова регуляції дитиною своєї поведінки, засвоєння елементарних правил поведінки.

Формуються елементарні початкові морально-етичні почуття й оцінки, які дитина висловлює відповідним словами «хороший», «гарний», «добрий», «поганий».

Організація життєдіяльності дітей другого року життя

У зв'язку з тим, що тривалість відрізків активного неспання дитини протягом 2-го року життя різко змінюється (у першому півріччі менше, ніж у другому на півтори – дві години), встановлюються два різних розпорядки дня. Тривалість відрізків неспання у дітей до 1 року 6-7 міс. не повинна перевищувати чотири з половиною години, діти цього віку мають спати вдень двічі. Після 1 року 6-7 міс здорові діти можуть не спати п’ять з половиною годин, тому їх переводять на режим з одним денним сном. Час між годуваннями вдень

Розпорядок дня

(орієнтовний розподіл часу на процеси життєдіяльності дітей

від 1 до 2 років вдома та в дошкільному закладі (у будні дні))



Процеси життєдіяльності

Вік дітей

1 р. – 1 р. 6 міс.

1 р. 6 міс. – 2 р.

Години доби

Вдома

Підйом, ранковий туалет, спілкування, ігри

(6.30)/7.00-7.30

(6.30)/7.00-7.30

У дошкільному навчальному закладі

Прийом дітей, огляд, ігри, спілкування

7.00 – 8.00

7.00 – 8.00

Ранкова гімнастика







Підготовка до сніданку. Сніданок

8.00-8.30

8.00-8.40

Предметна та ігрова діяльність

8.30-9.00

8.40-9.10

Заняття (з підгрупами та індивідуальні)

9.00-9.10

9.10-9.20



9.00-9.25

9.25-9.30



Підготовка до сну, гігієнічні процедури, спілкування

9.10-9.30

-

Сон (перший)

9.30-12.00

-

Прогулянка

-

9.30-11.00

Повернення з прогулянки, водні процедури

-

11.00-11.30

Підготовка до обіду. Обід

12.00-12.30

11.30-12.00

Сон

-

12.00-15.30

Поступовий підйом, оздоровчі та гігієнічні процедури

-

-

Прогулянка

12.30-14.15

-

Заняття (з підгрупами та індивідуальні, ігри)

13.50-14.00-14.10

-

Водні процедури

14.15-14.30

-

Сон (другий)

14.30-16.30

-

Поступовий підйом, водні процедури, полуденок

16.30-17.00

15.30-16.00

Заняття (з підгрупами та індивідуальні, ігри)

-

16.00-16.25

16.25-16.40



Прогулянка

17.00-19.00

16.40-19.00

Повернення додому

До 19.00

До 19.00

Вдома

Повернення з прогулянки, вечеря, спокійні ігри, спілкування

19.00-20.00

19.00-20.30

Підготовка до сну, гігієнічні процедури

20.00-20.30

20.30-21.00

Нічний сон

20.30-7.00/(6.30)

21.00-7.00/(6.30)


Орієнтовний розподіл ігор-занять на тиждень



Ігри-заняття

за напрями розвитку особистості дитини

Кількість занять

на тиждень

1 р. -1р. 6 міс.

1 р. 6 міс. – 2 р.

Фізичний розвиток

2


2

Сенсорно-пізнавальний розвиток:

- розвиток сенсорики

- розвиток предметної діяльності (дії з предметами, ігри-заняття з дидактичними іграшками, будівельним матеріалом)

- ознайомлення з природним / предметним довкіллям




0,5

2

1


1

2

1

Мовленнєвий розвиток:

- розвиток мовлення

- художня література




1

0,5


1

1

Художньо-естетичний розвиток

- музична діяльність




2


2


Дитина раннього віку

(від 2 до 3 років)



ДИТИНА РАННЬОГО ВІКУ (ВІД 2 ДО 3 РОКІВ)


  • Фізичний розвиток

Вікові особливості

На 3-му році життя триває досить інтенсивне наростання маси тіла і ріст дитячого організму. Вдосконалюється діяльність усіх органів, унаслідок чого дитина стає фізично витривалішою. Відбувається подальший розвиток вищої нервової системи – підвищується її працездатність, що забезпечує активне неспання дитини (до 6 – 6,5 годин).

Збільшується витривалість кіркових клітин; дитина вже може займатися однією й тією самою справою значно довше. Підвищується регулювальна роль кори головного мозку, дитина може подекуди стримуватися, не плакати. Умовно рефлекторні зв’язки формуються значно швидше. Відбувається подальший розвиток гальмівних процесів. Внаслідок значно більшої рухливості нервових процесів легше відбувається пристосування дитини до різних змін і нових умов життя. Діти, які прийшли в дитячий заклад після 2 років, порівняно швидше звикають до нового режиму і загального устрою життя установи, ніж малюки 2-го року життя.

Проте і в цьому віці дитина швидко стомлюється від одноманітних дій і рухів. Вона легко збуджується. Малюку ще важко швидко переключатися з одного виду діяльності на інший. Порівняно швидко формуються звички, але вони ще нестійкі, вимагають підкріплення.

Протягом 3-го року життя поліпшується якість загальних рухів (ходьба, біг, лазіння, кидання). Кроки під час ходьби стають більш рівномірними, поступово зникають зайві рухи, стають координованими. Дитина може легко пройти по обмеженій поверхні, змінювати темп ходьби за звуковим сигналом, під музику прискорювати, сповільнювати рух або відразу зупинятись, а також улучати м'ячем у ціль тощо. На 3-му році життя вдосконалюються й рухи рук – у процесі правильного виховання дитина майже самостійно може одягнутися, роздягнутися, вмитися; опановує тонкі рухи кисті рук і пальців; починає володіти олівцем, застібати ґудзики, пускати дзиґу тощо.
Основні завдання

Збереження і зміцнення здоров’я

- спрямовувати роботу на забезпечення охорони життя дітей, збереження і зміцнення їхнього здоров’я, запобігання психічної та фізичної перевтоми;

- продовжувати формувати елементарні культурно-гігієнічні навички, привчати слідкувати за чистотою та охайністю зовнішнього вигляду, формувати культуру поведінки під час прийому їжі;

- ознайомлювати з елементарними правилами безпечної поведінки, сприяти формуванню вольових зусиль при виконанні рухових дій, наполегливості в подоланні страху, розвитку відчуття обережності під час рухової діяльності;

- виховувати інтерес до оздоровчих процедур, стимулювати бажання брати в них участь (загартування, виконання вправ, прогулянки на свіжому повітрі в будь-яку пору року тощо);

- сприяти усвідомленню значення для здоров’я людини всіх оздоровчих заходів.

Формування культурно-гігієнічних навичок і здорового способу життя



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал