Програма розвитку дітей від пренатального періоду до 3-х років «оберіг» 2014


ДИТИНА РАННЬОГО ВІКУ (ВІД 1 ДО 2 РОКІВ)



Сторінка4/7
Дата конвертації03.12.2016
Розмір2,62 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7

ДИТИНА РАННЬОГО ВІКУ (ВІД 1 ДО 2 РОКІВ)

  • Фізичний розвиток

Вікові особливості

У першому півріччі 2-го року життя триває інтенсивний фізичний розвиток дітей та подальший розвиток їхньої вищої нервової діяльності. Підвищується працездатність нервової системи, внаслідок чого до 1 року 6 міс тривалість неспання збільшується до 4-4,5 год. Умовні рефлекси формуються значно швидше, але довго ще залишаються нестійкими, утворені навички вимагають тривалого підкріплення. Порівняно слабкою є рухливість нервових процесів, також слабко розвинені гальмівні процеси, внаслідок чого діти важко переносять різкі зміни звичних умов життя.

Діти хворобливо реагують на незначні похибки в догляді за ними та залежні від умов життя, швидко стомлюються, надзвичайно вразливі.

Рухи дитини 1 року – 1 року 3 міс. займають майже весь час її неспання. Можливість самостійно пересуватися створюють сприятливі умови для психічного розвитку дитини.

Після 1 р. 6 м. діти стають фізично більш витривалими, захворюваність серед дітей цього віку значно меншою. Різко підвищується працездатність нервової системи. До 2 років дитина може не спати близько 5 год. Вона легше пристосовується до нових умов.

Суттєвого значення для фізичного розвитку дитини набувають рухи. Вони викликають прилив крові до м'язів і тим самим поліпшують їх живлення. Дитині властива велика потреба в русі. Рух є одним із джерел радості дитини. Рухи та вправи впливають на психічний розвиток малюка, сприяють розвитку орієнтування в довколишньому. Завдяки рухам руки та пальців дитина пізнає властивості предметів.

Упродовж першого року життя, малюк опановує багато рухів, удосконалюється його ходьба, він вчиться переступати через невеликі перешкоди (наприклад, покладені на підлозі брусочки), підніматись і спускатися з гірки, котити до іншої дитині кульку тощо.
Основні завдання

Збереження і зміцнення здоров’я



  • спрямовувати роботу на забезпечення охорони та зміцнення здоров’я дітей;

  • формувати елементарні культурно-гігієнічні навички;

  • забезпечити безпеку життєдіяльності дітей;

  • залучати до загартовування;

  • сприяти пізнавальній активності: пояснювати значення фізичних вправ та загартовування для зміцнення здоров’я.


І півріччя (від 1 року до 1 року 6 місяців)

Формування культурно-гігієнічних навичок

- привчати самостійно мити руки (підставляти їх під струмінь води, змивати мильну піну), охоче вмиватися, гратися з водою;

- вчити користуватися носовичком, повідомляти про свої фізіологічні потреби;

- дати поняття про те, що потрібно їсти чистими руками;

- привчати дитину охоче їсти різноманітні страви;

- виробляти уміння їсти ложкою, самостійно пити з чашки, тримаючи її обома руками; їсти першу страву з хлібом;

- вчити самостійно сідати на стілець, який присуває до столу дорослий; після їди, за словесною вказівкою дорослого, присувати свій стілець на місце.


  • заохочувати допомагати дорослим під час одягання і роздягання.

Забезпечення безпеки життєдіяльності

- ознайомлювати з тим, що небезпечні дії можуть призвести до травматизму (наприклад, гратися з дрібними іграшками, використовуючи їх не за призначенням – брати до рота, засовувати у вухо);

- наочно показати небезпечні предмети (праску, сірники, ніж, виделку, ножиці) та пояснити сутність понять: «можна» - «не можна».
ІІ півріччя (від 1 року 6 місяців до 2 років)

Формування культурно-гігієнічних навичок

- звертати увагу на те, що з чистими іграшками приємно гратися; охайний одяг приємно носити;

- ознайомлювати із предметами особистої гігієни: мило, рушник, гребінець, носовичок;

- вчити позитивно сприймати гігієнічні процедури, мити руки перед їжею і після кожного забруднення, на прохання дорослого закатувати рукава під час умивання, користуватися рушником;

- вчити підтримувати охайний зовнішній вигляд, за допомогою дорослого усувати ознаки забруднення тіла, одягу, речей;

- привчати самостійно сідати за стіл і вставати із-за столу, присувати свій стілець; знати своє місце за столом; їсти самостійно, тримати чашку і ложку за ручку; після нагадування дорослого користуватися серветкою; дякувати за їжу;

- вчити за допомогою дорослого знімати та вдягати одяг у певному порядку, правильно складати його.



Забезпечення безпеки життєдіяльності

- вчити прагнути уникати взаємодії із тим, з чим пов'язаний негативний досвід дитини (болем, неприємними переживаннями);

- вчити адекватно реагувати на заборону дорослого щодо виконання небезпечних дій з вогнем, електроприладами, гострими предметами; проявів фізичного насильства (не можна кусатися, битися, забирати іграшки в однолітків).

Загартовування дітей другого року життя

- у приміщеннях забезпечувати чистоту повітря та нормальний температурний режим, систематичне провітрювання, утримуючи температуру повітря +21, +22 °С . Під час денного сну оптимальна температура в спальні має становити +16°С, +18 °С;


- створювати умови для прийняття дітьми повітряних ванн під час переодягання, поступово збільшуючи їх тривалість від 2-3 хвилин до 6-8, починаючи з температури повітря +22 °С, поступово знижуючи до + 18 °С;

- виводити дітей на прогулянки (не менше 2 разів вдень) із загальною тривалістю перебування на свіжому повітрі до 4 годин. В зимовий період при температурі повітря не нижче -10 °С;

- влітку діяльність дітей намагатись організовувати на свіжому повітрі. Тривалість перебування дітей під прямим сонячним промінням у літній час не повинна перевищувати 20 хвилин: перші дві процедури тривають 2 – 3 хвилини, з поступовим збільшенням часу кожні 2 – 3 дні на 3-5 хвилин. Якщо температура досягає +28°С сонячні ванни дітям приймати не можна;

- забезпечувати загартовувальний вплив гігієнічних процедур, що використовуються при догляді за дитиною:

умивання обличчя, рук до ліктів теплою (26 °С), а потім прохолодною (20 °С) водою;

обливання ніг з поступовим зниженням температури (з 36 до 20 °С), або у вигляді контрастного обливання спочатку теплою водою (36°С), потім водою температури 20 °С, а в кінці знову теплою (36 °С). Тривалість обливання 1-3 хв.;

сухе та вологе обтирання тіла в певній послідовності – спочатку руки, потім груди, живіт, спина, ноги. Після вологого обтирання - ретельне розтирання сухим рушником.
Розвиток м’язово-рухової діяльності


  • сприяти оволодінню дітьми життєво необхідними рухами з метою природної адаптації до умов довкілля;

  • створювати умови для вияву рухливості, допитливості у процесі дій з предметами довкілля, фізкультурним обладнанням;

  • формувати вміння зберігати стійке положення тіла, орієнтацію в просторі; розвивати активність і самостійність у процесі виконання різноманітних фізичних вправ та ігрових дій з предметами;

  • розвивати моторні уміння і навички з основних рухів (ходьба, повзання, лазіння, кочення, кидання тощо);

  • стимулювати інтерес та бажання брати участь в ігрових вправах та рухливих іграх, охоче виконувати разом з дорослим та іншими дітьми ігрові дії; домагатися радісного, емоційно піднесеного настрою у процесі виконання рухових дій; запобігати фізичній та психічній перевтомі;

  • у процесі виконання фізичних вправ виховувати чуйне ставлення один до одного, доброзичливі стосунки, взаємодопомогу, інтерес до спільних дій з однолітками.

І півріччя (від 1 року до 1 року 6 місяців)

Ходьба, вправи на рівновагу

Вчити:


- ходити: з опорою, самостійно без опори, з однолітками «зграйкою» за дорослим, по колу, з предметом у руках (кубик, м’яч);

- ходити з допомогою дорослого та без нього по прямій доріжці (ширина 25-30см, довжина 2-3м), по гімнастичній дошці (ширина 25-30см, довжина 2-2,5м), покладеній на підлогу;

- підніматися вгору по похилій дошці (ширина 25 см, довжина – 1,5-2 м), один край якої піднятий над підлогою на 10-15см і сходити вниз до кінця дошки за допомогою дорослого та без нього;

- підніматися на перекинутий догори дном ящик (50х50 см) заввишки 10 і сходити з нього за допомогою дорослого та без нього;

- переступати через стрічку, мотузку або палицю, що розташовані на підлозі та підняті на 3 - 5 см над підлогою.

Повзання, лазіння

Вчити:


- повзати в одному напряму, між двома паралельно покладеними мотузками (по доріжці); навколо предметів; в заданому та різних напрямах; за м'ячем, кулькою, які рухаються на відстань до 3 м.;

- залізати, злізати з предметів;

- підлізати під мотузкою, під дугою; пролізати в обруч.

Кочення, кидання

Вчити:


- котити м'яч; відштовхувати його двома руками в довільному напрямі; утримувати великий м'яч двома руками;

- кидати м'яч у довільному напряму, вниз, удалину.


ІІ півріччя (від 1 року 6 місяців до 2 років)

Ходьба, вправи на рівновагу

Вчити:


- ходити разом з іншими дітьми за дорослим «зграйкою» у заданому напрямі; по прямій доріжці; по колу, обминаючи 2-3 предмети (стільці, куби, булави);

- підніматися вгору по похилій дошці (ширина 20 -25 см, довжина – 1,5-2 м), один край якої піднятий над підлогою на 15-20 см і сходити вниз до кінця дошки за допомогою дорослого та без нього;

- підніматися на дощечку, куб (50х50), заввишки 5-10 см, сходити з них за допомогою дорослого та без нього;

- переступати через мотузку або палицю, підняті на 5 -10 см над підлогою; куби, кеглі заввишки до10 см.;

- ходити по рівній поверхні, підніматися на горбочки, переступати через канавки та високу траву; через перешкоди, висота яких становить не більше 10 см;

- з ходьби переходити на біг.



Повзання, лазіння

Вчити:


- пролізати під шнуром, дугою;

- перелазити через колоду, лаву;

- за допомогою дорослого залізати на похилу дошку (один кінець піднятий на 20 см), у довільний спосіб злазити з неї;

- за допомогою дорослого лазити по сходах драбини (висота 1-1,5м) вгору і в довільний спосіб злазити вниз.



Кочення, кидання

Вчити:


- скочувати великі м'ячі по похилій площині, м'ячі й кульки з гірки;

- котити м'яч двома руками з положення сидячи в парі з дорослим;

- намагатись утримати маленький м'яч однією рукою (правою або лівою), кидати його в довільному напряму або у визначене місце (кошик, обруч);

- перекидати маленькі м’ячі через гімнастичну лаву на відстань 2-3 метри;

- прокочувати м'яч по гімнастичній лаві.

Загальнорозвивальні вправи

Вчити:



- піднімати й опускати руки, витягувати вперед, ховати за спину, плескати в долоні перед собою, стискати і розпрямляти пальці рук;

- сидячи на підлозі, повертати тулуб вліво і вправо, передаючи предмет однолітку та брати предмет у нього (кубик, м’ячик, іграшку);

- нахилятися вперед і випрямлятися;

- присідати, тримаючись за опору (палицю, обруч);

- робити спроби підстрибувати на місці;

- за допомогою дорослого ставати в півколо, коло за орієнтирами, шикуватись у пари, один за одним.


Показники фізичного розвитку

- почувається здоровою: рідко хворіє, їсть з апетитом, спокійно спить і прокидається, врівноважена, рухлива, активна в діях, усміхнена, рідко плаче;

  • адекватно, з позитивними емоціями сприймає гігієнічні та загартовувальні процедури;

  • намагається культурно приймати їжу і поводитися за столом (користуватися серветкою, їсти самостійно);

  • надає перевагу чистому одягу, прагне виглядати охайно; користується милом, рушником, гребінцем; намагається усунути ознаки забруднення;

  • намагається контролювати свої фізіологічні потреби;

  • розуміє поняття «можна – не можна», намагається уникати контактів з небезпечними предметами;

  • володіє елементарними моторними вміннями й навичками: ходить, утримує рівновагу, повзає, лазить, котить, кидає; бере активну участь в ігрових вправах та рухливих іграх;

  • має уявлення про власні можливості в пересуванні, виконанні рухових дій та предметної діяльності.


Поради батькам

- дотримуйтесь режиму дня, більше бувайте на свіжому повітрі;

- створюйте сприятливі умови для збереження та розвитку фізичного та психічного здоров'я дитини: забезпечуйте повноцінний сон, калорійне харчування, оптимістичне самопочуття;

- формуйте культурно-гігієнічні навички та елементарні навички безпечної життєдіяльності;

- проводьте будь-яку гігієнічну процедуру з маленькою дитиною обережно, щоб не злякати її, не викликати неприємних відчуттів, не залишайте її без нагляду;

- приступаючи до гігієнічної процедури, заздалегідь продумайте всі дії, розташовуйте необхідні предмети так, щоб ними вільно можна було користуватися, перевіряйте температуру води, прибирайте всі зайві предмети з ванної кімнати;

- добирайте предмети, якими дитина буде користуватися самостійно, з урахуванням її вікових можливостей (мило має відповідати руці дитини; гребінець краще обрати з тупими зубчиками, щоб не пошкодити ніжну шкіру малюка). Предмети особистої гігієни мають бути барвистими, такими, що запам'ятовуються;

- дотримуйтесь варіювання загартовувальних процедур залежно від пори року. Так, обливання ніг взимку проводьте після денного сну або гімнастичних вправ, а влітку – перед денним сном, поєднуючи його з гігієнічною процедурою. Повітряну ванну влітку проводьте під час прогулянки з дитиною, а взимку під час гімнастичних вправ;

- пам’ятайте, що припинення загартовувальних процедур навіть на короткий термін веде до втрати загартовувальних звичок дитини. Якщо перерви все ж трапляються, то починати загартовувальні процедури слід заново, привчати дитину до впливу загартовувальних чинників;

- проводьте загартовувальні процедури на тлі гарного настрою дитини. Якщо дитина чогось боїться, плаче, процедури краще припинити, перенести на інший час або скасувати зовсім;

- для загартовування дитячого організму правильно одягайте дитину, враховуючи кількість шарів одягу в залежності від погоди; підтримуйте оптимальну температуру (+22 ˚С) у приміщенні, в якому перебуває дитина

- на прогулянках грайте з дитиною в рухливі ігри, виконуйте разом із нею різноманітні рухи в природному оточенні, надавайте рухам імітаційного спрямування;

- у різні пори року: катайте дитину на санчатах; гойдайте на гойдалці; разом з дитиною заходьте у водойми, бігайте по мілководді, тримаючи дитину за руку, плескайтесь у воді;

- створюйте вдома безпечне, варіативне, цікаве, розвивальне предметно-ігрове середовище, щоб дитина мала можливість задовольнити свої потреби у русі (облаштування фізкультурного осередку з моторними і спортивними іграшками, що відповідають віку дітей, безпеці їхньої життєдіяльності);

- сприяйте пристосуванню дітей до предметного простору вдома. Давайте доручення: «Пролізь під столом і підніми кубик, поклади його в коробку», «Пройди між столом і диваном», «Обійди стіл і дістань ляльку» тощо;

- залучайте до ігор з моторними (машинка, візок) та спортивними (м’яч, обруч, кеглі) іграшками; котіть дитині м’яч, стимулюючи її до зворотної дії; збивайте разом з малюком різні предмети м’ячем тощо;

- розвивайте дрібну моторику рук, використовуючи ігри («Злови рибку», «Накинь кільце», «Попади в лунку» та ін.).

- розвивайте моторні вміння і навички: ходьби, підтримання рівноваги, повзання, лазіння, кочення, кидання, заохочуйте до виконання загально розвивальних, імітаціних вправ, участі в ігрових вправах і рухливих іграх;

- здійснюйте практичну допомогу дітям у разі необхідності та доброзичливий контроль.




  • Сенсорно-пізнавальний розвиток

Вікові особливості

Сенсорно-пізнавальний розвиток відбувається у процесі предметної діяльності дітей та їхнього спілкування з дорослим.

Удосконалюється зорове, слухове і тактильне сприйняття. Дитина до 1 року 6 міс легко розрізняє різко контрастні форми (куля і куб), та величину предметів (дуже великий-дуже маленький), геометричні форми (прямокутник, трикутник). Розвивається зорова, дотикова і кінестетична чутливість. При цьому, дитина орієнтується насамперед на форму предмета, потім на величину і пізніше на колір.

У другому півріччі найбільших успіхів діти досягають у сприйманні предметів довкілля. Еталонами для дітей слугують уявлення про властивості предметів, що закріпилися в пам’яті: про форму – «як сонечко»; про колір – «як листочки».

До 2-х років дитина розрізняє 4 основні кольори (червоний, синій, зелений, жовтий), здатна розкладати іграшки різного кольору у відповідно пофарбовані коробки, знаходити за кольором предмет серед 2-3-х інших («такий самий»), добирати до коробок різної форми (круглі, квадратні) відповідні за формою кришки та ін.

Оперуючи предметами, дитина оволодіває зовнішніми орієнтувальними діями: виділяє різні якості, обстежує їх зором, дотиком, губами, розглядає при різному освітленні, під різним кутом зору. З’являється перші прояви самостійності: до 1 року 6 міс дитина може вже самостійно їсти не тільки рідку, але і будь-яку їжу, при одяганні знімати шкарпетки, розшнуровувати черевики та ін.



Продовжується розвиток психічних процесів. Розвивається рухова й емоційна пам’ять. Дитина краще запам’ятовує те, що вона зробила і що пережила. Процеси пам’яті мають мимовільний характер. Дитина запам’ятовує значуще, емоційне, яскраве. При цьому, легше запам’ятовує образний матеріал, аніж словесний. У предметних діях зароджується наочно-дієве мислення.

Мислити дитина може лише про ті предмети, які бачить, з якими діє, маніпулює, розбирає і складає іграшку, відкриває для себе нові властивості об’єктів. Розвивається увага дитини.



У цьому віці яскраво виражений інтерес до всього особливо яскравого, рухомого, озвученого. Кожна, навіть, незначна зміна, що відбулась у довколишньому оточенні привертає увагу дитини. Її діяльність визначається тим, що потрапляє в поле зору дитини. Дитина перебуває ніби у владі зорового сприйняття – побачила м'яч – грає з м'ячем, натрапила на ляльку – залишає м'яч, бере ляльку. Це свідчить про те, що увага дитини ще нестійка, вона легко відволікається.

Змінюється і характер дитячих ігор, вона починає відображати дії дорослих, наслідує дії інших дітей.
Основні завдання

Розвиток сенсорики, психічних процесів

- вчити сприймати і виділяти форму, величину, колір предметів шляхом зорового, дотикового і рухового обстеження;

- формувати уявлення про різні властивості предметів, порівнюючи їх між собою;

- заохочувати до виконання завдань разом з дорослим;

- вправляти у встановленні схожості і відмінності між предметами;

- ознайомлювати з геометричними фігурами: круг, квадрат, трикутник, куля;

- вчити впізнавати знайомі геометричні форми в предметах довкілля;

- ознайомлювати з розміром (великий – маленький) та властивостями предметів: товстий - тонкий, високий – низький, довгий - короткий;

- ознайомлювати з кольорами (червоний, синій, жовтий, зелений), формувати вміння впізнавати знайомі кольори в довкіллі, знаходити пари предметів однакових кольорів, групувати предмети за кольором;

- формувати вміння розрізняти предмети за допомогою тактильних відчуттів (холодний – теплий, твердий – м’який);

- розвивати нюхові (здатність відчувати запахи) та смакові відчуття (солодкий, кислий, гіркий);

- розвивати слухові відчуття, вчити розрізняти тихе і голосне мовлення, музику, співи птахів, звуків тварин тощо.



Розвиток предметної діяльності

- стимулювати до самостійних дій з предметами, що вимагають точних і координованих рухів (пересипання, переливання, перекладання дрібних предметів);

- залучати до обстеження знайомих предметів руками, очима;

- вчити:


наслідувати дії дорослих з різними предметами, виконувати найпростіші дії за показом дорослого;

самостійно користуватися предметами за призначенням (ложкою під час прийняття їжі; лопаткою, совком під час ігор з піском);

нанизувати кільця на стрижень пірамідки, складати мотрійку, прокочувати кульку, будувати вежу, доріжку, парканчик;

відкривати й закривати коробки, баночки (контрастні за формою, розміром і кольором), поступово збільшуючи їх кількість (один, два, три предмета різного розміру і кольору);

діяти з кубиками, цеглинками: ставити їх один на одного (вертикально, горизонтально), в різному просторовому відношенні;

переносити засвоєні дії з предметами на інші – незнайомі предмети;

- заохочувати до самостійного одягання і роздягання, прибирання іграшок;

- привчати звертатися за допомогою дорослих у процесі самостійної предметної діяльності;

- стимулювати до дій з предметами поруч з іншими дітьми, не заважаючи один одному.
Пізнавальна діяльність у найближчому природному і предметному довкіллі

- стимулювати пізнавальну активність, спостережливість у процесі ознайомлення з природним і предметним довкіллям;

- формувати уявлення про об’єкти (тварини і рослини найближчого оточення, сонце, хмари) та явища природи (дощ, вітер);

- ознайомлювати із характерними зовнішніми особливостями тварин (мають голову, тулуб, лапи, крила) і рослин (мають листя, квіти);

- вчити розрізняти пори року за відмінними ознаками (взимку - падає сніг, влітку – сяє сонце, восени - йде дощ);

- спонукати помічати красиве в природному довкіллі;

- заохочувати до спостережень за об’єктами та явищами природи у куточку природи (акваріум, кімнатні рослини), під час прогулянок (сонце, стан неба, дерева, квіти), вчити помічати зміни, пов’язані із порами року (навесні – всі дерева цвітуть, восени – листя дерев стає жовтим, червоним);

- залучати до ігор з піском, водою, снігом із використанням формочок, лопаток, різних ємностей; знайомити із властивостями піску (сухий – сиплеться, вологий – тримає форму), води (прозора, ллється), снігу (холодний, у теплі тане);

- вчити дотримуватися елементарних правил поведінки у природі (не ображати тварин, не рвати квітів);

- ознайомлювати з працею дорослих (вихователь, помічник вихователя, двірник), знаряддям їхньої праці (мітла, віник, лопата, посуд, відро);

- формувати найпростіші уявлення про предмети побуту (меблі - стіл, стілець, ліжко; посуд - ложка, чашка, тарілка), одягу (шапка, штанці, чоботи) та їх призначення;

- заохочувати до спостережень за транспортом, будівлями, ігровими майданчиками; формувати найпростіші уявлення про їх призначення (машини – перевозять людей або вантажі; у будинках – живуть люди; на гойдалках, гірках - полюбляють гратися діти).


Показники сенсорно-пізнавального розвитку

- виявляє зацікавленість до предметного довкілля; розглядає яскраві предмети різної форми та величини; обстежує їх зором, дотиком;

- впізнає у довкіллі геометричні форми (круг, квадрат), розрізняє розмір (великий, маленький), кольори (червоний, зелений , жовтий, синій);

- порівнює і групує предмети за формою, розміром, кольором (до 3);

- за допомогою органів чуття відчуває запах (приємний, неприємний), смак (солодкий, гіркий), дотикові властивості (холодний, теплий); розрізняє різні слухові подразники (голос мами, музична мелодія, шум машини);

- полюбляє збирати пірамідки, мотрійки, кубики, кільця; розбирати і збирати іграшки – вкладки; відкривати і закривати коробочки, баночки; багаторазово повторювати дії на переливання, пересипання, перебирання речовин;

- використовує знайомі іграшки, предмети - замінники у процесі своєї діяльності; за допомогою дорослого робить прості будівлі із кубиків, цеглинок;

- виявляє інтерес до об’єктів та явищ природи; із задоволенням спостерігає за сонцем, станом неба, тваринами, деревами, квітами, рибками в акваріумі;

- за допомогою дорослого розрізняє пори року та їх відмінні ознаки (літо – тепло, сяє сонечко; зима – холодно, багато снігу тощо);

- із задоволенням грається з піском, водою, снігом, використовує при цьому допоміжне обладнання - формочки, лопатки, відерця, лійки;

- за нагадуванням дорослого дотримується елементарних правил поведінки у природі (не рве листя, не лякає птахів);

- розрізняє основні предмети одягу, посуду, побуту, намагається використовувати їх за призначенням (шапку – одягає на голову, із тарілки – їсть, на стільчику – сидить тощо);

- впізнає окремі трудові дії дорослих і дітей (миє посуд, прибирає іграшки, миє підлогу), наслідує їм у своїй діяльності; розрізняє прості знаряддя праці (мітла, лопата);

- із зацікавленістю спостерігає за транспортом, будівлями, діями людей; помічає різницю між ними (машини – великі, маленькі, різних кольорів; будівлі – високі, низькі; люди – граються, розмовляють тощо).

Поради батькам

- збагачуйте та насичуйте предметний світ дитини якісними розвивальними іграшками (кольорові втулки, пластикові пазли, пірамідки, шнурівки та ін.), виготовленими із безпечних матеріалів. Звертайте увагу на міцність кріплень, слідкуйте, щоб дитина не потягнула до рота занадто дрібних деталей;

- в процесі ігор викликайте позитивні емоції, радійте успіхам дитини, при потребі надавайте можливість виконувати дії багато разів;

- вчіть обстежувати предмети (обіймати їх двома руками, обводити пальцем, то однієї то другої руки), маніпулювати ними (котити, перекладати із руки в руку, підкидати, ховати в коробку);

- надавайте можливість гратися із звичайними побутовими предметами (добір кришок для каструль різного розміру), водою (переливання із однієї ємності в іншу);

- у повсякденні багаторазово називайте різні властивості предметів, якими вони маніпулюють (форму, розмір, колір);

- розглядайте разом з дитиною книжки, акцентуйте увагу на зображенні знайомих предметів, тварин, рослин;

- під час прогулянок спостерігайте за об’єктами і явищами природи, звертайте увагу на їх красу і неповторність, зміни, що відбувають з ними у різні пори року;

- по можливості знайомте дитину із тваринним і рослинним світом найближчого оточення, гуляйте у лісі, парку, на лузі, біля водойми;

- залучайте дитину до ігор з піском, снігом, камінням, різним природним матеріалом (шишки, жолуді, опале осіннє листя);

- пояснюйте правила поведінки у природі, будьте для дитини взірцем, залучайте її до допомоги («я посаджу у землю насінину, а ти будеш його поливати зі свого відерця, і виросте велике дерево», «давай разом погодуємо горобчиків, вони нам подякують за пригощання»);

- звертайте увагу дитини на різні види транспорту (машина, автобус, літак), будівлі (рідний дім, магазин), пояснюйте їх призначення;

- на власному прикладі показуйте послідовність виконання певних дій (одягання, роздягання, прийому їжі); залучайте дитину до їх наслідування;

- поважайте вибір дитини займатися певним видом діяльності.




  • Емоційно-соціальний розвиток

Вікові особливості

На другому році життя закладається підґрунтя подальшого емоційно - соціального розвитку особистості.

Емоції дітей другого року життя здебільшого пов'язані з предметною діяльністю, її успішністю чи неуспішністю. Інтерес до об'єкта в сполученні з невмінням діяти викликає у дитини невдоволення, гнів, засмучення. Негативні реакції дитини свідчать про те, що спосіб її дії з предметами ще не сформований.

Дитина цього віку надзвичайно емоційна. Якщо вона не хворіє, не голодна, якщо з нею ласкаво спілкуються дорослі, якщо є предмети, з якими вона може різноманітно діяти, дитина життєрадісна, бадьора, активна. Водночас у неї легко можуть виникати короткочасні негативні емоційні стани як наслідок недостатньої уваги дорослих до дитини. Найбільше задоволення й радість відчуває дитина від спілкування з дорослим. Залишений на тривалий час без спілкування з дорослим малюк стає млявим, не цікавиться іграшками. Поведінка дитини, її дії, стійкість уваги, залежить від того, чи подобається їй щось, чи не подобається.

Дитина 2-го року характеризується мінливістю емоційного стану: незначні події можуть призвести до плачу і навпаки, ще не висохли сльози від образи – дитина вже весело посміхається. Їй притаманна висока навіюваність та тонка диференціація емоцій – дитина не розуміє слів, але добре відчуває, люблять її, чи ні. Усі плачуть – і вона так само може заплакати, легко піддається емоційному навіюванню.

Дитина потребує особистісного позитивно забарвленого спілкування. Активність її підвищується навіть від звернених до неї лагідних слів дорослого. У дитини наявна прихильність до тих, хто з нею доброзичливо і привітно спілкується. Вона важко переживає вимушене припинення таких теплих стосунків, наприклад, при переході до іншого дошкільного закладу. Дитина рано виявляє самостійність, відштовхує руку матері, вимагаючи ложку, щоб їсти самій.

Явища, предмети довколишнього світу викликають зацікавленість дитини, стимулюють до запитання, що засвідчує розвиток орієнтовно-пізнавальної діяльності.

Діти добре орієнтуються в найближчому оточенні (впізнають свою маму серед інших, які прийшли у дитячий садок).

Змінюється характер спілкування дитини з дорослим, воно стає мовленнєвим, ситуативно-особистісним.

У дитини спостерігаються перші прояви самосвідомості: відособлення себе від оточуючих: вона вимагає поваги до своїх бажань, уподобань, проявляє впертість, незгоду, неслухняність, радість внаслідок успішних і засмучення внаслідок невдалих дій. Активізується предметно-маніпулятивна діяльність.

У процесі спілкування з дорослими і дітьми дитина навчається розуміти іншу людину. З 1,5 р. виникає прагнення втішити засмучену людину, емоційний відгук на її переживання. Водночас емоційна нестабільність дитини подекуди заважає встановленню позитивних контактів з однолітками. До 2-х років майже всі діти набувають здатності встановлювати контакти один з одним. Виникає елементарне – емоційно-практичне спілкування з однолітками.

Дитина прагне до співучасті в розвагах і забавах з іншими однолітками: вони разом сміються, бігають, кричать. Змінюються і взаємини між дітьми, створюються емоційно-ігрові відносини – загравання, інтерес до дій один з одним, співчуття.

Зростає рівень самостійності дитини: дитина, починає робити те, що привертає її інтерес і до чого в неї є бажання (сама знаходить собі іграшки, предмети, діє ними). З’являються зачатки довільної поведінки, якщо дитині в чомусь відмовляють, вона наполягає більше активно, аніж у період немовляти.

Основні завдання

Розвиток спілкування дитини з дорослими і однолітками

- сприяти формуванню уявлень про себе (власні ім’я та зовнішність; можливість виконувати певні самостійні дії – ходити, їсти, гратися іграшками).

- заохочувати до вияву емоцій у різних життєвих ситуаціях (радість від нової яскравої іграшки, подив від зустрічі з тваринкою, задоволення від спільних ігор з дорослим);

- стимулювати вияв почуттів щодо близьких дорослих і дітей (прихильності, довіри – до мами, тата); вчити помічати їх емоційний стан та реагувати на нього (співчуття – до братика, що вдарився);

- сприяти розширенню кола спілкування дитини з дорослими, однолітками із найближчого оточення;

- вчити розрізняти рідних, близьких людей від незнайомих, чужих;

- формувати початкові уявлення про найближче соціальне середовище - сім’ю (мама, тато - турбуються про дітей, брати, сестри – такі ж діти, з ними весело гратися);

- залучати до спостережень за діями дорослих (працею, спілкуванням), іграми дітей, знайомства з ними, спільних розваг;

- розвивати здатність адекватно реагувати на нових незнайомих людей (не плакати, не боятися їх); швидко адаптуватися до змінних умов (спокійно поводити себе в гостях, на прийомі у лікаря, в дитячому садочку);

- ознайомлювати з елементарними правилами культурної поведінки (вітатися, прощатися, дякувати, не забирати іграшок в інших дітей);

- вчити бути стриманою за проханням дорослого в певних життєвих ситуаціях (почекай, не можна брати, послухай уважно);

- формувати здатність до початкових морально-етичних оцінок (хороший, гарний, поганий);

- сприяти поступовому переходу стилю спілкування з дитиною: від ситуативно-особистісного, коли домінують емоції, використовуються пестливі слова, до ситуативно-ділового, більш стриманого, коли дорослий стає співучасником предметної, ігрової діяльності.



Показники емоційно-соціального розвитку

- емоційно реагує на своє ім’я, озивається на нього; з інтересом ставиться до власного зображення у дзеркалі, впізнає себе на світлинах; досліджує своє тіло (розглядає пальчики, торкається волосся, вух);

- зберігає емоційно врівноважений стан у процесі активної діяльності;

- потребує доброзичливого ставлення дорослих, їхньої позитивної оцінки;

- виявляє специфічні емоційні реакції у різних життєвих ситуаціях (захоплюється цікавою грою, спокійно виконує знайомі дії; радіє, сміється при отриманні позитивного результату; засмучується, сердиться на свої невдачі при виконанні малознайомої дії);

- вирізняє в соціальному оточенні значимих для себе рідних, близьких людей, виявляє до них особливу симпатію, прихильність, довіру;

- до незнайомих людей ставиться з інтересом (іноді з осторогою), придивляється до них, вивчає їх зовнішність; вступає в контакт при їхньому доброзичливому ставленні.

- полюбляє гратися разом з дорослими і дітьми, вдається до контактів з ними (торкається, погладжує); радіє від самого процесу гри, багато разів повторює дії, що їй сподобались;

- за нагадуванням дорослого виконує елементарні правила культурної поведінки (вітається, прощається, дякує), здатна до початкових морально-етичних оцінок (добрий, поганий, хороший);

- розуміє прохання дорослих (не можна, почекай), по можливості їх виконує.


Поради батькам

- задовольняйте потреби дитини в доброзичливій увазі, захисті і безпеці, в допомозі, співчутті, схваленні;

- сприяйте збагаченню емоційного досвіду дитини, звертайте увагу на переживання інших людей, пояснюйте, чому вони бувають веселими, сумними;

- поважайте право дитини на вияв не тільки позитивних, а й негативних емоцій. В таких випадках відволікайте увагу дітей, переключайте їх на інші цікаві речі;

- розширюйте соціальний досвід дитини, нехай вона звикає спілкуватися з однолітками на дитячих ігрових майданчиках, ходить у гості до товаришів, залишається ночувати в бабусі, гуляти по місту. Маючи такий досвід, дитина не буде боятися спілкуватися з однолітками і дорослими;

- заохочуйте спроби дитини дотримуватися елементарних правил поведінки у взаєминах з дорослими і однолітками із найближчого оточення. Намагайтеся бути для дитини прикладом;

- підтримуйте у дитини інтерес до власного образу, надавайте можливість розглядати себе в дзеркалі, позитивно коментуючи цей процес;

- для більш легкого проходження адаптаційного періоду в дошкільному закладі:

пам’ятайте, що від емоційного стану близького дорослого в момент приходу дитини в дитячий садок, а також від стилю спілкування з нею залежить емоційне самопочуття і подальша поведінка малюка. Намагайтеся бути спокійними, врівноваженими, доброзичливими, не піддавайтеся на негативні прояви емоцій (плач, крик, істерика), підтримуйте, заспокоюйте свою дитину;

поступово змінюйте стиль спілкування з дитиною від ситуативно-особистісного, коли домінують емоції, використовуються пестливі слова, звертання, до ситуативно-ділового, більш стриманого, коли дорослий стає співучасником предметної діяльності дитини;

розказуйте дитині, що в дошкільному закладі багато іграшок, діток і їй там буде добре, цікаво, весело;

вчіть дитину елементарним навичкам самообслуговування (умиватися, витирати руки; одягатись і роздягатися; самостійно їсти, користуючись під час їжі ложкою; проситися на горщик);

заздалегідь познайомтесь з вихователями та особливостями організації життєдіяльності в групі; дотримуйтесь цього розпорядку вдома;



узгоджуйте свої дії з вихователем, прислухайтеся до його порад, частіше консультуйтеся з ним, читайте спеціальну рекомендовану літературу;

повідомте вихователів про звички та вподобання вашого малюка, особливості здоров’я і поведінки;

уникайте обговорення при дитині проблем, пов'язаних з дошкільним закладом;

у перший день краще приведіть дитину на прогулянку, оскільки на прогулянці (у грі) маляті легше знайти собі друзів, познайомитися з вихователем. У дошкільний заклад можна брати з собою улюблену іграшку;

плануйте свій час так, щоб у перший місяць відвідування дитиною дошкільного закладу у вас була можливість не залишати її там на цілий день. Перші тижні відвідин дошкільного закладу мають бути обмежені 3-4 годинами, пізніше можна залишити дитину до обіду, в кінці місяця (якщо це рекомендує вихователь) приводити малюка на цілий день;

будьте терплячими, щоб викликати у дитини бажання відвідувати дошкільний заклад; підтримуйте у неї позитивні емоції, прагнення до самостійності; радійте успіхам; акцентуйте увагу на радісних моментах спілкування з дітьми та дорослими.




  • Мовленнєвий розвиток

Вікові особливості

Другий рік життя є періодом індивідуального розвитку мовлення, яке проходить два етапи: першій – від 1 року до 1 року 6 місяців; другий – від 1 року 6 місяців до 2х років. Мовлення дітей цього віку розвивається в таких напрямах: розвиток розуміння мовлення дорослого; формування функції узагальнення; збагачення та активізація словникового запасу; розвиток здатності наслідувати і вдосконалювати звуковимову; формування граматичної будови мовлення.

У процесі оволодіння дитиною першими словами спостерігається перехідний етап, який вчені називають «малим мовленням», «автономним мовленням», «псевдомовленням» (уривки слів дорослих, звуконаслідувальне мовлення). У другій половині року спостерігається різкий стрибок у збагаченні слів (1рік 6 місяців – 30 слів, 1 рік 8 місяців – 100 слів, 1 рік 9 місяців 175 слів).

Дітям характерна загальна пом’якшеність мовлення, заміна одних звуків і складів іншими, немовні відповіді (жестами, рухами).


Основні завдання

Розуміння мовлення дорослого

Перше півріччя (1 рік — 1 рік 6 місяців)

- розширювати запас слів, які дитина розуміє, що означають назви предметів, дій живих істот (спить, їсть, співає, слухає), а також слів, що означають деякі яскраво виражені, зрозумілі дітям ознаки предметів (великий, маленький, червоний );

- вчити розуміти:

назви предметів і дій, пов’язаних з годуванням - назва їжі (хліб, молоко, каша, компот сік), назва посуду (тарілка, чашка, ложка), назва дій (візьми ложку, відкуси хліб, ковтай, жуй, витри ніс і т. ін.);

назви предметів і дій, пов’язаних з умиванням (вода, мило, рушник, витиратися, митися, купатися), роздяганням, одяганням, укладанням спати;

назви одягу і частин одягу (сукня, сорочка, штанці, колготки, ґудзик), назви дій (дай руку, підніми ніжку, лягай, вставай, заплющ очі, треба спати, вставати);

назви меблів (стіл, стілець, шафа), деякого обладнання (гірка, східці), назви іграшок (ведмедик, лялька, котик, собачка);

назви частин свого тіла (руки, ноги, голова, очі, вуха), а також деяких тварин;

назви деяких засобів пересування (машина, автобус, трамвай, коляска, візок);

- формувати уміння узагальнювати відомі назви предметів та дій: впізнавати предмети одного змісту, але різні за зовнішнім виглядом (лялька гумова, лялька з тканини, і велика, і маленька і т. ін.);

- вчити:

впізнавати знайомі предмети в натурі і на картинках;

розуміти, що певну дію можна відносити і до іншого предмета (годують ляльку, годують кицьку, ведмедика і т. ін.);

знаходити названу іграшку (чи предмет) серед інших та на картинці;

розуміти і виконувати на прохання дорослого знайомі дії і прості доручення (покатай м’яч, погодуй ляльку, принеси машинку); з одного року чотирьох-п’яти місяців - більш складні доручення (візьми чашку і віднеси тьоті Олі);

- створювати передумови для розуміння мовлення дорослих, не підкріпленого показом;

- учити розуміти і виконувати завдання на групування знайомих предметів за істотними ознаками (мовленнєві узагальнення);

- вчити виконувати ігрові дії відповідно до тексту знайомих забавлянок («Ладусі», «Сорока-білобока», «Пальчик-пальчик», «Люлі-люлі»), під час читання чи розповідання емоційно відгукувати на ритм і музичність народних творів, віршів, пісеньок. Розвивати здатність слухати художній текст і активно реагувати на його зміст;

- вправляти у розумінні виразного мовлення: питальних, стверджувальних, окличних інтонацій, за допомогою яких виражають своє ставлення до змісту художнього твору;

- привчати розуміти питальні речення дорослих (Що це? Хто приніс? Як кричить півник? і т. ін. ).


Друге півріччя (1 рік 6 місяців — 2 роки)

- закріплювати розуміння слів, що означають імена людей, назви тварин і деякі рослини, предмети та їх властивості, дії людини і тварин, а також дії, пов’язані з виявленням бажань (ходити, пити, їсти, спати і т.п.), фізичного стану (холодно, мокро, жарко і т.п.);

- вчити розуміти слова, що позначають людей відповідно до їхнього віку і статі (дівчинка, хлопчик, тьотя, дядя, бабуся, дідусь), деяких тварин і рослин, різноманітні предмети, що знаходяться в кімнаті, на майданчику, на подвір’ї, на вулиці;



- вчити помічати різні дії людей, тварин та розуміти слова, що визначають ці дії (наприклад, няня миє посуд, дядя забиває цвях молотком, водій заводить машину, пташка летить, рибка плаває, кішка біжить, собака їсть та ін.);

- вправляти у розумінні слів, які означають розміри предметів, їх колір, властивості і якості, що сприймаються зором, дотиком, слухом; слів, що містять у собі оцінку (добре, погано), а також прислівники, що характеризують доступні просторові (тут, там), часові (зараз, потім) і кількісні (один, багато) відношення, займенників (мій, твій, його);

- вчити розуміти взаємовідносини з іншими дітьми, позначені словами (не заважай, допоможи, віддай, покажи, розкажи);

- формувати розуміння виразів, що передаються за допомогою прийменників в, на; вміння правильно виконувати дії, що відповідають їх змісту;

- вчити:

розуміти прохання дорослого й виконувати доручення, що складається із двох-трьох взаємопов’язаних дій;

знаходити предмети – іграшки за словесною вказівкою в ситуації ускладненого вибору (наприклад, кубик і цеглинка, м’ячик і кулька, машина і візочок тощо), а також предмети, що позначаються близькими за звучанням словами (наприклад, чашка і чайник, стіл і стілець, шапка і шарф тощо);

узагальнювати подібні між собою предмети за найістотнішими ознаками;

розуміти зміст інсценівок з лялькою, що відображають взаємопов’язані події (наприклад, лялька Катя готується приймати гостей; зайчик захворів, і його відвідує лікар);

за допомогою нескладних сюжетних картинок (лялька у ванні, хлопчик грає на дудочці) розуміти найпростіші причинно-наслідкові відношення;

від року семи місяців до року дев’яти місяців розуміти нескладні оповідання за сюжетною картиною; від року і дев’яти місяців до двох років - короткі оповідання без показу картинки про події, відомі дитині з досвіду.
Розвиток активного мовлення

Перше півріччя (1 рік — 1 рік 6 місяців)

Звукова культура

- продовжувати вправляти дітей у звуконаслідуванні; спонукати їх до активного белькотіння, багаторазового повторювання складних і простих слів (1 рік 2 місяці – 1 рік 4 місяці);

- вчити наслідувати прості слова і звукосполучення, що їх часто чує дитина (тук-тук, цок-цок, тік-так, бі-бі, ляля, киця);

- вправляти у повторюванні знайомих слів, звукосполучень з відповідною інтонацією, що виражають подив, радість, незадоволення, засмучення;

- вчити промовляти слова з різною силою голосу: тихо, голосно (дай-дай, іди-іди, бай-бай), супроводжувати їх відповідними жестами, рухами.

Словник

- збагачувати активний словник дитини, навчати її вимовляти слова, що означають людей, знайомі реальні та іграшкові предмети (меблі, одяг, посуд) і зрозумілі дії;

- навчати знаходити і називати знайомі предмети (одяг, меблі, посуд), незалежно від форми, розміру, кольору;

- залучати до розглядання предметних картинок, на яких зображено відомі дітям тварини в різному стані (собака лежить, кішка їсть і т.п.);



- спонукати до наслідування голосів іграшок тварин («гав-гав», «ку-ку»), що використовуються під час інсценівок;

- вчити вимовляти закінчення деяких нескладних фраз із знайомих текстів, приказок, пісеньок (наприклад, «Сорока-ворона»: вихователь промовляє «цьому…», а дитина закінчує: «дала»);

- збагачувати активний словник словами, що позначають близьких їй людей і складаються із двох однакових складів (мама,тато, баба, дядя), легкі для вимовляння імена дорослих і дітей (Оля, Валя, Таня, Надя, Зіна), відомі дії (дай, на, сядь, їж, пий);

- вчити називати своє ім’я, імена близьких дорослих і дітей;



- спонукати звертатися до дорослих з різного приводу, переходити від спілкування з допомогою міміки і жестів до використання доступних мовних засобів (слів і звукосполучень), звертатись із запитаннями «Що?», «Де?». У словнику дитини 30-40 слів.

Граматична будова

- вчити розмовляти реченнями: однослівними (до 1 року 3 місяців), двослівними (до 1 року 6 місяців);

- навчати будувати фрази із двох слів (дай кицю, дай лялю, на бі-бі), що виражають дію.

Діалогічне мовлення

- вчити відповідати на запитання словами, звертатися до дорослих і дітей із запитаннями («Що?», «Де?», «Хто?»), проханнями;

- розвивати мовленнєве спілкування, використовувати такі форми: слово-склад, слово-контур, слово-речення.
Друге півріччя (1 рік 6 місяців — 2 роки)

Звукова культура

- вчити сприймати звуки на слух, розвивати фонематичний слух: розрізняти голосні і приголосні звуки (е-і, б-п, к-х, в-ф, д-т, шиплячі – свистячі;

- вправляти артикуляційний апарат дитини у чіткі і правильному вимовлянні голосних (а, у, і, о, у, е) і приголосних (б, п, м, т, д, н) звуків;

- вчити говорити виразно, не поспішаючи, достатньо голосно;

- вправляти у вимовлянні слів з різною силою голосу;

- розвивати здатність відтворювати за наслідуванням слова і фрази, що їх вимовляє дорослий; проспівувати і проговорювати окремі слова;

- розвивати мовленнєве дихання: вчити робити видих.

Словник

- активізувати мовлення дитини словами, які вже є у її пасивному словнику;

- вчити:

правильно називати знайомі предмети, користуватися цими назвами без допомоги жестів;

називати дії, що виконують дорослі, старші діти в групі або на майданчику (наприклад, няня миє підлогу, витирає стіл, діти граються, поливають квіти та ін.);

називати дії, що відбуваються на вулиці (наприклад: їде машина, їде трамвай, біжить собака тощо); явища та об’єкти природи (сонечко, дощ, сніг, вітер, пісок, вода, дерево, квітка та ін.);

розрізняти і називати розміри – великий, маленький; кольори – червоний, синій, жовтий, зелений; інші якості предметів – чистий, брудний, добрий, солодкий і т.п.;

- формувати вміння розрізняти і елементарно узагальнювати одержані враження; правильно називати схожі за формою предмети (куля, м’яч), розрізняти близькі за звучанням слова (стіл, стільчик), позначати одним словом предмети, що мають однакові ознаки (різноманітні ляльки, м’ячі та ін.); впізнавати і правильно називати знайомий предмет, його зображення на картинці, у формі іграшки і т. ін.;

- формувати вміння користуватися словами, які необхідні для вираження бажань і налагодження взаємовідносин з оточуючими (хочу, дай, пусти, посунься);

- вчити правильно користуватися займенниками (я, ми, ти, мені), прислівниками (там, туди), прикметниками (великий, маленький, хороший поганий, смачний);

- заохочувати до використання в мовленні порівнянь, епітетів, образних виразів (зайчик - побігайчик);

- вчити замінювати слова-універсали («ходові» слова), словами – синонімами (гарний – красивий, добрий), слова дитячого мовлення (ляля, киця, моко, коко) та звуконаслідувальні (бі-бі, тік-так) словами літературного мовлення.

Граматична будова

- вчити:

розмовляти трьохслівними (до 1 року 8 місяців) і чотирьохслівними (до 2 років) реченнями;

будувати розповідні, наказові, питальні, окличні речення (різні за інтонацією); речення з однорідними членами без сполучників та із сполучником «і»; складні речення без сполучників;

- на кінець другого року життя правильно вживати слова в називному, знахідному, родовому відмінках; однину і множину іменників; минулий, теперішній і майбутній час дієслів; вживати іменники з прийменниками в, на, під.

Діалогічне мовлення

- розвивати мовлення як основний засіб спілкування з дорослими: спонукати звертатися до дорослих і дітей з різного приводу, формувати вміння звертатись із запитаннями, вчити висловлювати свої бажання і прохання словами і короткими фразами, розповідати про те, що бачив;

- стимулювати різні типи запитань до дорослих («Хто це?», «Що це?», «Де?»), мотивацію спілкування, спрямовану на розв’язання різних завдань соціально побутового характеру у процесі взаємодії з дорослими і однолітками;

- розвивати різні форми і типи спілкування: емоційно-предметний діалог, предметно-дієвий діалог, вербальний діалог (запитання - відповідь).
Показники мовленнєвого розвитку

Перше півріччя (1 рік — 1 рік 6 місяців)

- швидкими темпами збільшується пасивний словник, кількість слів, які розуміє дитина;

- легко встановлює зв'язок між предметами, діями та їх словесними позначеннями; узагальнює предмети за суттєвими ознаками;

- мовлення дорослого стає інструкцією до дії, дитина виконує за словом дорослого прості дії з предметами («закрий», «відкрий», «поклади») до 1 року 3 місяців, а потім і більш складні («Візьми ложку і сядь за стіл», «Візьми серветку і витри рот»); легко наслідує звукосполучення, які чує від інших;

- характерними для дитини є ігри-монологи (наслідування мовлення дорослих у формі белькоту): повторює за дорослим закінчення слів і легкі слова;

- запас слів близько 30-40, слова набувають узагальнювального характеру (словом «кішка» позначає будь-яку кішку — живу, іграшкову, гумову, м'яку, велику, маленьку, чорну, руду, на картинці). У словнику багато полегшуючих слів (ляля, коко, гам-гам, бі-бі, тік-так), переважають іменники і дієслова. Звертається із запитаннями: «Що це?», «Де?»;

- вживає слова-речення: у кінці періоду (до 1 року 5-6 місяців) з'являються двохслівні речення;

- продовжує багато белькотати, емоційно спілкуючись з дорослими у процесі своєї діяльності: слова доповнюються мімікою, жестами, рухами;

- звертається до дорослих із проханням, скаргою, показує жестами, мімікою, іноді додає знайомі слова.

Друге півріччя (1 рік 6 місяців — 2 роки)

- виявляє підвищений інтерес до розмови дорослих, втручається у виконання деяких дій, що виникають з розмови, яка безпосередньо не звернена до дитини;

- розуміє смисл речень, висловлювань про події та явища, які часто повторюються в особистому досвіді;

- розуміє запитання «Що?», «Хто?», «Де?»; легко повторює слова і фрази, які промовляють дорослі;

- запас активного словника швидко зростає: в 1 рік 8 міс. — 100 слів, 1 рік 9 міс. — 175 слів, 1 рік 10 міс. — 225 слів, 2 роки — 300 слів;

- полегшуючі слова замінюються правильними (кис-кис — киця; гав-гав — собака);

- з'являються прикметники, займенники, узагальнює предмети за суттєвими ознаками;

- активізується мовленнєва діяльність, дитина багато розмовляє. В мовленні з'являються дво-трислівні речення, а на кінець року — чотирислівні і навіть більше;

- засвоює перші граматичні форми (словозміна слів у реченні, їх узгодження);

- мовлення стає засобом спілкування з дорослими; відповідає на запитання, звертається до дорослих із запитанням «Що це?». Прохання, бажання передаються словами, набирають мовної форми.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал