Програма розвитку дітей від пренатального періоду до 3-х років «оберіг» 2014



Сторінка1/7
Дата конвертації03.12.2016
Розмір2,62 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7



Міністерство освіти і науки України
Програма розвитку дітей

від пренатального періоду до 3-х років

«ОБЕРІГ»




2014


Керівник проекту: Жебровський Б. М.

Науковий керівник: Богуш А. М., дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії і методики дошкільної освіти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського

Авторський колектив: Богініч О.Л., Богуш А.М., Братанова Л.В., Гальченко В.М., Грищенко А.А., Долинна О.П., Лебедєва І.В., Лисенко Г.М., Мігрин Т.В., Панасюк Т.В., Резніченко І.Ю., Ухіна Т.Б, Шевчук А.С., Яковенко О.С.

Рецензенти:

Анотація

Програма розвитку дітей від пренатального періоду до 3-х років «Оберіг» розроблена з метою актуалізації питань становлення майбутньої особистості, починаючи від зачаття дитини, її народження, подальшого розвитку, виховання і навчання у перші три роки життя.

Змістове наповнення програми узгоджено із чинним нормативно-правовим законодавством та Базовим компонентом дошкільної освіти.

У програмі розкриваються особливості розвитку дитини раннього віку, включаючи пренатальний і перинатальний періоди розвитку; визначаються основні завдання за змістовими розділами, що охоплюють найважливіші етапи життєдіяльності малюка певного віку; містяться орієнтовні показники розвитку та поради батькам. Крім цього, наприкінці кожного року життя представлено інформацію про досягнення психічного розвитку дитини, що виявились у цей віковий проміжок.

Матеріали програми адресовано турботливим батькам, педагогам і психологам різних форм здобуття освіти дітьми раннього віку.


Зміст

Вступне слово …………………………………………………………………..
Усвідомлене батьківство ...........................................................................

Розвиток дитини у пренатальний та перинатальний періоди (від запліднення до 10 дня життя)…………………………………………………………………….



Поради батькам ………………………………………………………………….
Дитина-немовля (від 10 днів до 1 року) ………………………………

Розвиток дитини від 10 днів до 3-х місяців…………………………………..

Розвиток дитини від 3-х до 6-ти місяців ……………………………………...

Розвиток дитини від 6-ти до 9-ти місяців …………………………………….

Розвиток дитини від 9-ти місяців до 1 року ………………………………….
Досягнення дитини першого року життя ……………………………………

Організація життєдіяльності дітей першого року життя ………………….

Поради батькам …………………………………………………………………
Дитина раннього віку (від 1 до 2 років) ……………………………..…

Фізичний розвиток …………………………………………………………..

Вікові особливості

Збереження і зміцнення здоров’я

Розвиток м’язово-рухової діяльності


Показники фізичного розвитку ………………..……………………………….

Поради батькам ………………………………………………………………….


Сенсорно-пізнавальний розвиток ………………………………………….

Вікові особливості

Розвиток сенсорики, психічних процесів

Розвиток предметної діяльності

Пізнавальна діяльність у найближчому природному і предметному довкіллі
Показники сенсорно-пізнавального розвитку ………….……………………..

Поради батькам ……………………………………………………………………


Емоційно-соціальний розвиток …………………………………………….

Вікові особливості

Розвиток спілкування з дорослими і однолітками
Показники емоційно-соціального розвитку ………………..……………………….

Поради батькам……………………………………………………………………..


Мовленнєвий розвиток …………………………………………………….

Вікові особливості

Розуміння мовлення дорослого

Розвиток активного мовлення:

- звукова культура

- словник

- граматична будова

- діалогічне мовлення


Показники мовленнєвого розвитку ……………………………………………….

Поради батькам …………………………………………………………………….


Художньо-естетичний розвиток ……………………………………………....

Вікові особливості

Розвиток образотворчих задатків

Розвиток музичних задатків

Залучення до театралізованої діяльності
Показники художньо-естетичного розвитку ………………………………..…

Поради батькам…………………………………………………………………….


Досягнення дитини другого року життя ………………………………..….…

Організація життєдіяльності дітей другого року життя ……………………

Розпорядок дня

Орієнтовний розподіл ігор-занять на тиждень
Дитина раннього віку (від 2 до 3 років) …………………………..……

Фізичний розвиток ………………….………………………………………….

Вікові особливості

Збереження і зміцнення здоров’я

Розвиток м’язово-рухової діяльності

Показники фізичного розвитку …………………………..………………………

Поради батькам…………………………………………………………………….


Сенсорно-пізнавальний розвиток ……………………………………………..

Вікові особливості

Розвиток сенсорики, психічних процесів

Розвиток предметної діяльності

Пізнавальна діяльність у найближчому природному і предметному довкіллі
Показники сенсорно-пізнавального розвитку …………………………………..

Поради батькам …………………………………………………………………….



Емоційно-соціальний розвиток …………………………………………………

Вікові особливості

Розвиток спілкування з дорослими і однолітками

Показники емоційно-соціального розвитку ………………………………………

Поради батькам …………………………………………………………………….
Мовленнєвий розвиток …………………………………………………….…..

Вікові особливості

Розвиток активного мовлення:

- звукова культура

- словник

- граматична будова

- зв’язне мовлення (діалогічне, монологічне)
Показники мовленнєвого розвитку ……………………………………………….

Поради батькам ……………………………………………………………………..


Художньо-естетичний розвиток ……………………………………………..…..

Вікові особливості

Розвиток образотворчих задатків

Розвиток музичних задатків

Залучення до театралізованої діяльності
Показники художньо-естетичного розвитку ……………………………..…….

Поради батькам…………………………………………………………………….


Досягнення дитини третього року життя ………………………………………

Організація життєдіяльності дітей третього року життя ……………………..

Розпорядок дня

Орієнтовний розподіл ігор-занять на тиждень

Додатки …………………………………………………………………………

Перелік ігор……………………………………………………………………….

Специфіка проведення ігор-занять……………………………………………..

Музичний репертуар……………………………………………………………

Перелік творів художньої літератури…………………………………………
Використана та рекомендована література ……………………….….


Вступне слово
Перші наукові кроки у вивченні становлення нервової системи, фізичного і психічного розвитку дитини було зроблено відомими вітчизняними (І.П. Павловим, В.М. Бехтєревим, Л.С. Виготським, М.І. Красногорським, Н.М. Щеловановим) та зарубіжними (Т. Бауер, Дж. Брунер, А. Валлон, Ж. Піаже та ін.) вченими. Також, суттєвий вклад щодо розвитку, виховання і навчання дітей раннього віку було здійснено російськими вченими Н.М, Аксаріною, В.М. Аванесовою, М.Ю. Кистяковською, М.М. Кольцовою, Н.Л. Фігуриним та ін. Одержані результати досліджень розвитку і виховання дітей раннього віку дозволили вперше створити науково обґрунтовану систему розвитку і виховання дітей раннього віку.

Водночас ще й на початок нового ХХІ ст. залишалися не вивченими чинники, що суттєво впливають на розвиток організму дитини у внутрішньоутробному і новонародженому періодах. Це спонукало сучасних учених як зарубіжних (Г. Блюм, Т. Верні, Г.Х. Грабер, Ф. Грінейкр, Ф. Дальто, Н. Фоудор, С.В. Корницький, Х. Мазітова та ін.), так і вітчизняних (Н.М. Авдєєва, В.М, Астахов, С. Гроф, І.В. Добряков, А.І. Захаров, І.В. Пузь та ін.) започаткувати дослідження пренатального та перинатального періоду розвитку дитячого організму.

Увага вчених усього світу (фізіологів, медиків, психологів, педагогів) спрямована на вивчення проблем, пов’язаних з народженням, розвитком, вихованням і навчанням дітей від запліднення до раннього віку (3 роки). Адже, саме ці періоди є вирішальними у найбільш інтенсивному розвитку всього організму дитини, що в подальшому є визначальним у психічному і моральному становищі особистості людини.

Таке ставлення до вивчення раннього дитинства можна пояснити надзвичайною складністю організації клінічних, психологічних і педагогічних досліджень психіки дітей у пренатальний та перинатальний періоди. Відтак, уявлення про розвиток майбутньої дитини та немовляти аж до другої половини ХХ ст. залишалося на рівні життєвих уявлень.

Пренатальний період розуміють як допологовий, від прийняття рішення народити дитину батьками до 22 тижнів вагітності. Перинатальний період – з 22 тижня вагітності до 10 днів життя дитини.

Ученими було отримано достовірні результати про психічний, емоційний, інтелектуальний розвиток дитини під час вагітності майбутньої матері, пологів, перинатального періоду та малюка. Виявляється, що перебуваючи в утробі матері, дитина вже відчуває думки, емоційний стан матері (позитивний чи негативний), відбувається телепатичний зв’язок між матір’ю і плодом. Тому хронічне занепокоєння, суперечливе ставлення до майбутнього материнства можуть залишити глибокий негативний слід на особистості дитини ще до її народження.

Підвалини майбутньої особистості формуються насамперед у сім’ї. Від того, як спілкуються з малюком, як і чим годують його великою мірою залежить характер майбутнього дорослого та його доля. Навіть ті батьки, які з усією відповідальністю ставляться до свого малюка, оточуючи його фізичним піклуванням та психологічним комфортом, не підозрюють, що у своїх зусиллях виховати гармонійну особистість, вони йдуть із запізненням, принаймні, у дев’ять місяців.

Материнський організм, її психіка - це неначе колиска, у який дитина живе з моменту зачаття. Вона постійно контактує з матір’ю, обмінюючись емоціями, які впливають на психіку плода.

На організм майбутньої дитини впливає спосіб життя матері, культура її харчування, відсутність або наявність шкідливих звичок.

Негативне мислення і поведінка матері, її надмірні емоційні реакції на стресові чинники є причиною таких післяпологових захворювань, як неврози, тривожні та фобічні стани, численні алергічні прояви, відставання у розумовому розвитку, дислексія, аутизм, органічні пошкодження головного мозку та багато інших патологічних станів.

Позитивні материнські емоції впродовж періоду вагітності викликають посилення росту, врівноваженості нервової системи, спокою, збільшення рівня інтелектуального розвитку плоду, відбувається формування різних задатків майбутньої творчої особистості.

Ефективними умовами розвитку дитини у пренатальному періоді є: сприятливий емоційний стан матері та умови життя; гармонія подружніх стосунків у сім’ї тощо.

Усвідомлюючи важливість розвитку дитини в усіх періодах (пренатальний, перинатальний, немовлячий, ранній і дошкільний) її народження і життя, у 2010 році під егідою ЮНЕСКО в Москві вперше було проведено Всесвітню конференцію з виховання і освіти дітей молодшого віку, в якій взяли участь 1000 учасників із 193 країн світу (членів ЮНЕСКО). Загальною темою конференції була: «Виховання і освіта дітей молодшого віку – перший і засновчий крок до створення багатства націй». У рамках світового форуму було проведено окрему конференцію «Розвиток і виховання дітей раннього віку», в матеріалах якої зазначено унікальну роль повноцінного розвитку дитини і матері з моменту запліднення, у пренатальний і перинатальний періоди, період раннього віку та їх впливу на подальше формування особистості дорослої людини. Світове товариство вчених визнало здорових, розвинутих і вихованих дітей раннього віку «неоціненним багатством» націй і держав усього світу. У резолюції конференції зазначалась необхідність комплексного (цілісного) підходу до розвитку і виховання насамперед дітей раннього віку, залучення до цього процесу медиків, психологів, педагогів та відповідної державної освітньої політики. Підкреслювалось також необхідність розроблення комплексних програм розвитку дітей раннього віку (від 0 до 3 років) з урахуванням усіх періодів розвитку дитини: пренатального, перинатального, немовлячого і раннього.

Це пояснюється тим, що розвиток і формування особистості дитини відбувається за певними етапами, кожний з яких характеризується своїми особливостями і закономірностями. Незнання, не дотримування їх у процесі розвитку виховання і навчання дитини негативно впливає на фізичне та психосоціальне здоров’я дитини.

Унікальною особливістю раннього дитинства є те, що воно забезпечує загальний розвиток дитини (фізичний, психічний, моральний), який слугує підґрунтям для набуття нею в подальшому спеціальних, знань, умінь і навичок, формування стійких особистісних якостей.

Період раннього дитинства характеризується швидкими темпами фізичного і психічного розвитку дитини, що зумовлено інтенсивним дозріванням як органів чуття, так і нервової системи, удосконалення її функцій у результаті дозрівання і взаємодії організму з довкіллям, під впливом умов життя і виховання дитини.

З народження дитини започатковується її індивідуальне життя як результат розв’язання суперечностей між пренатальною формою органічної єдності матері та дитини і постнатальним перебуванням дитини у новому для неї соціофізичному середовищі. Заміна внутрішніх умов на зовнішні призводить до зміни функціонування всіх органів чуттів, що створює можливості для утворення системи умовних рефлексів, перших тимчасових нервових зв’язків. Яким чином це буде відбуватися, багато в чому залежить від соціально-педагогічних умов, взаємодії дитини з дорослими, які її оточують. Основною формою життєдіяльності новонародженої дитини є її емоційне спілкування з дорослими, від якого залежить подальший як фізичний так і психічний розвиток дитини.

Щоб уникнути кризових явищ у процесі розвитку дитини раннього віку, дорослі (батьки, вихователі) повинні бути добре обізнаними з характеристикою розвитку дитини, її якісними досягненнями на кожному віковому етапі від народження до трьох років.

Метою програми «Оберіг» є забезпечення повноцінного фізичного, психічного, соціального розвитку дитини від моменту зачаття до 3 років, входження її в соціальне середовище, адаптації дітей до постійно змінюваних умов предметного і соціального довкілля.

Завдання програми – забезпечити вихователів, медичних сестер, батьків системою знань щодо особливостей розвитку дитини на різних етапах (пренатальний, перинатальний, немовлячий, ранній) переддошкільного періоду та орієнтовними показниками досягнень дитини раннього віку на кожному віковому періоді.

Науково-теоретичними засадами побудови програми виступили результати досліджень медичної, психофізіологічної та педагогічної галузей науки як вітчизняних, так і зарубіжних учених у розвитку упродовж усіх періодів раннього віку.

Провідними принципами побудови програми стали: принципи розвитку дитини, об’єктивності, послідовності, ускладнення завдань, індивідуалізації і диференціації позитивних педагогічних впливів на розвиток дитини, принцип єдності розвитку, виховання і навчання дитини, гуманізації відносин дорослих (батьків, вихователів) з дитиною, науковості і водночас доступності змісту програми, принцип дитиноцентризму.

В програмі комплексно представлено вікові особливості і специфіку освітніх завдань упродовж усіх періодів розвитку дитини: пренатальний (внутрішньоутробний), перинатальний (період новонародженості), немовлячий і раннього дитинства.

Програма складається із чотирьох розділів: «Усвідомлене батьківство», «Дитина – немовля (від 10 днів до 1 року)», «Дитина раннього віку (від 1 до 2 років)», «Дитина раннього віку(від 2 до 3 років)». Завершується програма додатками та списком використаної і рекомендованої літератури.

Перший розділ «Усвідомлене батьківство» присвячено розвитку дитини від запліднення до 10 днів її життя (пренатальний і перинатальний періоди). Подано характеристику розвитку організму дитини у внутрішньоутробному періоді: розвиток мозку, нервової системи, органів чуттів. Схарактеризовано специфічні особливості адаптації дитини до нових умов середовища в перші 10 днів новонародженої дитини. Висвітлено основні завдання щодо збереження позитивного емоційного стану вагітної жінки та специфіку її спілкування зі своєю майбутньою дитиною. Завершується розділ «Порадами батькам».

Другий розділ «Дитина – немовля (від 10 днів до 1 року)» у програмі представлено за більш значущими етапами, упродовж яких відчутно помітні позитивні зміни в розвитку дитини, а саме: розвиток дитини від 10 днів до 3х місяців; від 3х місяців до 6ти місяців; від 6ти до 9ти місяців; від 9ти до 1 року, а також основні досягнення дитини першого року, організація її життєдіяльності та поради батькам.

Зміст роботи та особливості розвитку дитини в розділах «Дитина раннього віку (від 1 до 2 років)» та «Дитина раннього віку (від 2 до 3 років)» подано за такими підрозділами: фізичний розвиток, сенсорно-пізнавальний розвиток, емоційно-художній розвиток, мовленнєвий розвиток, соціальний розвиток. Структурно ці підрозділи презентовано таким чином: вікові особливості, основні завдання, показники розвитку, поради батькам. На кінець кожного року життя подаються досягнення дитини, розкриваються особливості організації життєдіяльності дітей.

Додатки вміщують переліки ігор-занять, дидактичних та рухливих ігор, творів художньої літератури, аудіо-диски з піснями, фольклорним матеріалом, музикою та казками для слухання з дітьми.



Усвідомлене батьківство





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал