Програма компенсаторного розвитку сліпих учнів шкіл-інтернатів для дітей з вадами зору 1-4 класи



Скачати 305,82 Kb.
Дата конвертації19.12.2016
Розмір305,82 Kb.
ТипПрограма
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

ПРОГРАМИ

компенсаторного розвитку сліпих учнів

шкіл-інтернатів для дітей з вадами зору
1-4 класи
ББК 74.3

П78

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(Лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-4787 від 21.12.2001)



ПРОГРАМА
компенсаторного розвитку сліпих учнів

шкіл-інтернатів для дітей з вадами зору
1-4 класи

Укладач: Покутнєва С. О.

Рецензенти:

ФедоРенко С. В. - ст. викл. кафедри тифлопедагогіки НПУ ім, М. П, Драгоманова;

Варзацька Л. О. - кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник.

Відповідальний за випуск: Ярмола Н. А.



© Міністерство освіти і науки України, 2002

© Науково-методичний центр середньої освіти, 2002

ISBN 966-7058-09-3 © Видавництво «Богдана», 2002

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
На сучасному етапі в школі приділяється велика увага підготовці всебічно розвиненої особистості, здатної в подальшому житті творчо вирішувати професійні пробле­ми. Рішення цього завдання має на увазі достатнє враху­вання в праці вчителів усіх видів виховання учнів (фізич­ного, естетичного та ін.), з особливим акцентом на розу­мовому вихованні. У зв'язку з чим у дидактиці з'явилось та­ке поняття як «інтелектуалізація освіти». Тому зараз у теорії навчання створюються нові установки, формується нове ставлення до розвитку та використання інтелектуальних можливостей особистості. На сучасному етапі розвитку пе­дагогічної науки найбільш сприятливою для розумового розвитку дитини вважається організація навчання (що бу­дується за теоретичним типом), яку названо В. В. Давидо­вим і Д. Б. Ельконіним такою, що розвиває. Автори розгля­дають освітній процес не як трансляцію наукових знань і їхнє засвоєння, а як розвиток пізнавальних здібностей, як формування основних психічних новоутворень. Реалізація даного навчання здійснюється шляхом спеціальної побудо­ви навчального предмета, особливої організації пізнаваль­ної діяльності, при якій учень здійснює «сходження від аб­страктного до конкретного». Такий погляд на процес на­вчання є актуальним і для дітей з глибокими порушеннями зору. Литвак О.Г. зазначав, що навчання і виховання сліпих, як і в масовій школі, мусить мати розвитковий ха­рактер. Здійснення даної ідеї у школах для дітей з глибоки­ми порушеннями зору буде можливим, якщо замість існу­ючих зараз занять з корекції пізнавальної діяльності запро­вадити спеціальні уроки з компенсаторного розвитку шко­лярів. За класифікацією С. В. Іванова, це будуть наступні типи уроків: 1) заняття, де акцентуватиметься увага на формуванні понять, законів і правил; 2) комбіновані заняття. Проте згаданий тип навчання буде складним, якщо базуватись на матеріалі загальноосвітніх предметів. Як відомо, сліпі діти йдуть до школи, в основному, не одер­жавши дошкільної підготовки в дитячих установах. Тому вони стикаються з труднощами під час засвоєння програм­ного змісту загальноосвітніх предметів.

Зазначеної проблеми можна уникнути, організувавши на даних уроках навчання з теоретичного типу на специ­фічному матеріалі для дітей з глибокими порушеннями зо­ру ознайомлення з довкіллям.

Відомо, що Л. С. Виготський, розглядаючи проблему ди­тини з аномальним розвитком, акцентував зусилля педагогів на пошуках позитивних можливостей розвитку цієї дитини. Увагу Л. С. Виготського привернули наявні у них здібності, що могли стати підґрунтям потенційних можливостей цих дітей. Згідно з його точкою зору, слід розвивати мислення, мову та свідомість у їх єдності, оскільки саме це є основою компенсації зорового дефекту. Завдяки процесам компен­сації структура особистості сліпого несе в собі тенденцію до­сягнення певної норми соціального типу, оскільки компен­саторний розвиток розглядається в тифлопсихології, як складова загального розвитку. До того ж, компенсаторні но­воутворення в процесі розвитку даної системи виникають не раптово, а при досягненні певного рівня розвитку.

У контексті викладеного зазначимо, що на часі реалі­зація шляхів інтенсифікації розумового розвитку учнів з глибокими порушеннями зору шляхом удосконалення зміс­ту спеціальної освіти на згаданих вище уроках у відповід­ності з потребами сучасного суспільства, досягнень науки.

На наш погляд, метою спеціальних уроків сліпих мо­лодших школярів має стати інтенсифікація їх розумового розвитку.

Завданнями та основним змістом цих уроків мають бути:

1. Психічний розвиток сліпих учнів на основі акти­візації свідомості та таких її компонентів, як мислення та мовлення, які є основою зорової компенсації. Відомо, що взаємодія і упорядковане взаємовідношення компонентів свідомості набувають характеру взаємодопомоги компо­нентів на отримання такого результату, як пристосування особи до певної поведінки у процесі пізнання. У зв'язку з цим психічні компоненти системи варто розглядати не як окремі самодостатні проблеми, а як повний контакт і взаємосприяння всіх процесів, тому що лише такий синтез за­безпечує результат компенсаторного розвитку.

2. Конкретизація понять про оточуючу дійсність. Про­цес конкретизації, понять розуміється, як рух від абстракт­ного до конкретного і тісно пов'язаний із узагальненням, із збагаченням його новим змістом, який ще більш багатог­ранне і глибоко відбиває предмет пізнання.

3. Виховання соціального досвіду на основі спеціально створених на уроці соціальних ситуацій, які дозволяють ди­тині ніби «приміряти» себе до суспільства, що забезпечить її можливість на певному рівні включитися в систему від­носин і формувати її соціальну активність.

Вирішенню першого завдання слугуватимуть подані на уроці вправи на розвиток:

а) розумових дій, таких як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння, моделювання, абстрагування, планування;

б) мовленнєвих дій, таких як розкриття теми вислов­лювання, основної думки, систематизація матеріалу, побу­дова матеріалу в певній формі, дотримання логічної послі­довності;

в) механізмів свідомості, таких як «ідентифікація себе з іншими», «погляд на себе з точки зору іншого», «я - образ».

Перш за все, розглянемо механізми свідомості.

У першому випадку («ідентифікація себе з іншими») учень виступає в ролі члена групи і фіксація його дій нале­жить не одному йому як індивіду, а всій групі в цілому. Процес регуляції дій дітей на уроці здійснюється через ті стосунки, які складаються між учителем і членами групи за схемою: вчитель - діти.

Процес регуляції дій учнів на уроці здійснюється через ті стосунки, які складаються між учителем і членами групи за схемою: діти - вчитель - діти.

В останньому випадку («я - образ») учень вже усвідом­лює і розпізнає значимі дії у своїй діяльності, контролює її, самостійно оцінює. Процес регуляції дій дітей на уроці здійснюється через ті стосунки, які відбуваються за схемою: діти - діти.

Зупинимося більш детально на виробленні розумових дій. Так, завдяки аналізу, у школярів формуються характе­ристики поняття за певними категоріями предметів і явищ довкілля. Наприклад, під час формування поняття «квіти» завдяки аналізу відповідної наочності учні засвоюють, що квітучі рослини мають певні органи (корінь, стебло, листя, квіти). Роль кожного органу у житті рослини специфічна (див. зміст програми, с. 18). За умовами життя рослини можна поділити на 2 групи (суттєва ознака): культурні та дикі. За своєю приналежністю у житті людини рослина мо­же бути лікарською або декоративною (суттєва ознака). За­вдяки аналізу дитина формує такі одиничні характеристики рослини, як висота стебла (високе, низьке, середнє), розмір і форма листків (великі, дрібні, круглі, овальні і т.д.), колір, розмір і форма пелюсток, наявність запаху у квітки. Таким чином, учень аналізує рослину не стихійно, а на основі виз­начення основних стосунків, не відокремлюючи частину від цілого. Тому будь-який аналіз одночасно є і встановленням зв'язку частини з цілим та її складовими. А будь-яке спів­відношення, співставлення, встановлення зв'язків між різ­ними елементами є, по суті, синтезом. Адже розрив аналізу й синтезу є умовним. Відомо, що в процесах мислення ана­ліз і синтез безперервно переходять один в одний.

Завдяки класифікації учні класифікують рослини за групами. Так, наприклад, дикі декоративні рослини - це дзвіночок, жовтець, незабудка і т. д. Дикі лікарські росли­ни - валер'яна, шавлія та ін. Культурні декоративні - жор­жина, айстра та ін.

В органічному взаємозв'язку з аналізом і синтезом зна­ходиться порівняння. Порівняння предметів і об'єктів учні повинні робити за чітко виробленим планом, вказуючи спершу на спільні ознаки, а потім - на відмінні. Після по­рівняння в дію вступає абстрагування, яке закріплює ре­зультати порівняння. Виконуючи дію абстрагування, учні виділяють властивості об'єктів, які під час порівняння вия­вилися однаковими у різних об'єктів, тобто діти фіксують їх загальні ознаки. Порівняння предметів підводить учнів до протиставної абстракції. Порівняння і абстракція тісно пов'язані між собою. Ці операції, як показала практика, відбуваються в учнів дуже складно, тому, по можливості, їм варто приділяти особливу увагу, присвячуючи два, а то й більше уроків, тому що широкі можливості абстрагування й узагальнення пов'язані з високою рухомістю процесів мислення.

При конкретизації понять про оточуючу дійсність уза­гальнення на рівні «спільного» відбувається в учнів без ут­руднень. Це пов'язане з тим, що, прийшовши до школи, діти в певній мірі зустрічалися в житті з такими поняттями, як меблі, посуд, одяг та ін. Складніша справа з узагальнен­ням на рівні «суттєвого». Повне усвідомлення дітьми таких узагальнень відбувається наприкінці 3-4 класів і пов'язане насамперед з тим, що, починаючи з 3-го класу, в учнів фор­мується правило поділу об'ємів понять; вони починають активно використовувати таке поняття, як основа поділу. Але щоб досягти таких результатів, потрібно з 1-го класу вводити до словника учнів такі поняття як: ознака, загаль­не, суттєве, одиничне. Практика свідчить, що навіть пер­шокласники після ознайомлення з першою темою «Школа» без особливих труднощів усвідомлюють ці поняття і звика­ють до їх використання у своєму мовленні.

Перший же урок з розвитку понять відбувається з обо­в'язковим використанням схеми. Схема формує в учнів розумове моделювання, учні привчаються подумки уявля­ти «спільне» й «відмінне» в поняттях, а також розрізняти об'єкти одного й того ж класу. Крім того, тут закладається така розумова дія, як планування своїх дій. На перших двох уроках відбувається впорядкування виділених ознак, їх по­значення термінами, сукупність яких найбільш точно й од­нозначно визначає зміст результату проведеного узагаль­нення — поняття.

Під час формування мовленнєвих дій учні спочатку ко­лективно навчаються цілеспрямовано збирати матеріал для майбутнього висловлювання. Це відбувається в процесі вивчення предметів оточуючої дійсності й викликано тим, що ці предмети у формі понять можуть бути пізнані лише через практику, як активний прийом пізнання. У цей пе­ріод спілкування між дітьми й учителем відбувається у формі діалогу. Поступово діалог переходить у діалог-моно­лог. Така побудова занять сприяє виробленню структури та мовленнєвого оформлення тексту. Кінцевим результатом даної роботи має бути монолог. Учні повинні вміти самостійно складати розповідь описового характеру, заздалегідь склавши її план. До того ж, складання самостійних роз­повідей дітьми відбувається на основі уявлень про об'єкти оточуючої дійсності. Це дозволить учням ще більше закріпити уявлення про найбільш важливі ознаки пред­метів оточуючої дійсності.

Таким чином, у процесі цілеспрямованої діяльності, яка виявляється у взаємозв'язку свідомості та таких її ком­понентів, як мислення і мовлення, засвоєння суспільного досвіду набуває активного характеру і відбувається реконструювання індивідуального досвіду дитини.

Уроки будуються так, щоб основний час відводився для самостійної роботи учнів. Цьому сприяють такі дидак­тичні ігри, як «Відгадай секрет», «Маленький учитель». Зав­дяки цим іграм створюються спеціальні умови для форму­вання у школярів довільності, самостійності в діях, здат­ності керувати собою і однокласниками. В кінці кожного уроку обов'язково проводиться колективне обговорення діяльності учнів. Завдяки цьому методу у них формуються такі важливі складові діяльності та поведінки, як усвідо­млення власних дій, самоконтроль, можливість дати звіт про виконані етапи пізнання предметів оточуючої дійснос­ті. Крім того, на кожному уроці проводиться колективне оцінювання учнівських робіт. Для цього використовується критерій оцінки, в результаті чого виникають умови для нормалізації самооцінки в усіх дітей.

Така цілеспрямованість розвиваючих уроків суттєво гуманізує початкове навчання сліпих учнів. Даний компен­саторний курс створює умови для розвитку у школярів піз­навальних інтересів, викликає у них почуття впевненості в собі, своїх силах; знижує тривогу та хвилювання; відбува­ється становлення форм самосвідомості й самоконтролю.

Завдяки цілеспрямованому розвитку теоретичного мислення формується така важлива якість мислення, як гнучкість (перенос і переключения), тому що дітям пропо­нується пізнання оточуючої дійсності в одній формі -формі понять, але з різним змістом. Це вимагає від учнів різного сприймання однієї й тієї ж задачі пізнання.

У процесі таких цілеспрямованих уроків формується й така важлива якість, як глибина мислення (аналіз, синтез), тому що завдання, які вирішують учні в процесі пізнання, належать до одного й того ж виду, тому вимагають викори­стання одних і тих самих правил. Ці завдання (формування понять) мають внутрішню єдність, на зразок внутрішньої родинності, і містять один загальний підхід до кожної кон­кретної теми. Отже, систематичний курс уроків на мате­ріалі формування понять про оточуючу дійсність створює сприятливі умови для виховання у дітей культури мислен­ня, яка характеризується можливістю самостійно керувати розумовою діяльністю, виявляти ініціативу у постановці її завдань і знаходити способи їх досягнення. Реалізація такої можливості, прояв культури мислення передбачають на­явність наступних інтелектуальних здібностей: здійснення точного аналізу змісту понять, що сприймаються (спільне, відмінне, одиничне); сприйняття предметів оточуючої дійсності в синтетичному взаємозв'язку; здійснення плану­вання своїх висловлювань.

Крім того, навчальне пізнання учнів базується на лінійній системі знань, що поступово ускладнюються і змінюються. Завдяки цьому враховується як логіка форму­вання понять, розвиток теоретичного мислення, так і ло­гіка засвоєння дітьми знань, умінь, навичок; особливості їх розвитку. Діти приходять до школи з певними знаннями про оточуючу дійсність. Лінійна система викладу матеріалу дозволяє поступово поглиблювати ці знання. Крім того, та­ка подача матеріалу сприяє інтенсифікації свідомості, тому що вона сама характеризується послідовністю й лінійністю.

Матеріал даної програми для 1-го класу спрямований на пізнання дитиною самої себе і предметів найближчого оточення. Вивчаються такі теми, як: «Школа», «Одяг», «Взуття», «Меблі», «Посуд». У 2-4 класах відбувається пізнання рослинного і тваринного світу та ін.

Завдяки системному підходу до організації формуван­ня психіки сліпої дитини значно швидше формується ефект пристосування до методики пізнання оточуючої дій­сності, учні набагато швидше змінюють свій пізнавальний досвід; легше і швидше впізнають предмети, більш свідомо підходять до сприйняття шкільної програми, швидше адаптовуються до шкільних вимог, в чому й виявляється компенсація зорової недостатності.

Крім того, в даному курсі використовується діяльнісний підхід, згідно з яким відбуваються:

1) знайомство з поняттями на матеріалі пізнання пред­метів оточуючої дійсності;

2) цілеспрямоване виховання в учнів самоконтролю і са­мооцінки, формування понять про оточуючу дійсність;

3) опис запропонованих об'єктів шляхом складання учнями висловлювань про предмети, де фіксується діалек­тичне розуміння ними предметів оточуючої дійсності.

Запропонований курс розвиткових уроків ефективний в умовах регулярного навчання. Робота на уроках має про­водитися 2 рази на тиждень по групам, у кожній групі — по одному уроку на тиждень. Тому в змісті програми і подано кількість годин на одну тему та кількість уроків на неї. Зав­дяки такому змісту учні мають унікальну можливість вис­ловлюватися кожному, вислуховувати один одного. На по­чатку року (перша чверть) і наприкінці (четверта чверть) відбувається діагностика навчальних можливостей шко­лярів (2 год). Діагностику навчальних можливостей учнів описано в посібнику «Индивидуальный подход в обучении слепых и слабовидящих учащихся в подготовительный пе­риод». - Киев, 1993.

За якістю формування навчальної діяльності (знання й уміння) всіх учнів молодших класів можна розділити на 2 групи. До першої групи ми відносимо учнів 1-2 класів, до другої - 3-4 класів. В основу даного поділу нами покладено наступне: в учнів 1-2 класів дефекти зору є першопричи­ною відхилення від норми. Ці дефекти утруднюють і обме­жують спілкування дитини з ровесниками та дорослими, перешкоджають накопиченню індивідуального досвіду, що, в свою чергу, негативно впливає на розвиток пізна­вальних інтересів дітей, на формування навчально-пізна­вальної діяльності та створює труднощі під час засвоєння матеріалу програми. У школярів цього віку, особливо в першокласників, аномальний фактор гальмує розвиток і утруднює формування компенсаторних можливостей.

На спеціальних уроках з компенсаторного розвитку учні оволодівають репродуктивною формою діяльності, що пов'язана з особливостями їх пізнавальної діяльності.

Така діяльність допоможе їм конкретизувати свої знання про оточуючу дійсність.

До кінця року учні 1-2 класів повинні знати, що:

- всі предмети та явища за певними ознаками об'єдну­ються у групи;

- ознаки бувають загальними, особливими, одинич­ними;

- порівнювати - це означає знайти в об'єктах чи яви­щах спільне й відмінне;

вміти:

- визначати родові поняття;



- знаходити кількість видових понять у родовому по­нятті;

- вибирати підставу (за суттєвими ознаками) для поді­лу понять;

- порівнювати предмети між собою;

- давати повне й чітке визначення понять, адекватно відображаючи предмети та явища реальної дійсності;

- приймати соціальну роль;

- оперувати поняттями в самостійній діяльності;

- складати розповідь описового характеру. Затримка в розвитку учнів 3-4 класів обумовлена прорахунками шкільного навчання. При цьому доцільно гово­рити про корекцію пізнавальної діяльності школярів, тому що в цьому віці соціальні фактори виявляються у відносній незалежності від аномальних. В учнів 3-4 класів повинна відбуватися корекція певного рівня розвитку мислення, мовлення.

До кінця року вони повинні знати:

- правила поділу об'ємів простих понять:

1) поділ об'єму понять відбувається на основі суттєвих ознак;

2) родове поняття містить у собі основу поділу та чле­ни поділу;

3) ознака, за якою відбувається поділ об'єму родового поняття на види, називається основою ділення;

- що потрібно робити, щоб дати коротке визначення поняття;

- основні види родового поняття;

- ознаки, які відрізняють один вид поняття від іншого;

вміти (вміння 1—2 класів розширюються):

- розкривати об'єм понять, тобто визначати кількість видових понять;

- складати висловлювання розповідного характеру.

У 3-4 класах, поряд із репродуктивною формою діяль­ності, сліпі учні починають цілеспрямовано засвоювати більш високу - творчу - форму діяльності. Початком цієї роботи стає формування у сліпих школярів умінь створю­вати творчі розповіді про самих себе: «Випадок, який став­ся зі мною» та ін.

Тематика спеціальних компенсаторних уроків визна­чається завданнями соціальної адаптації школярів, форму­ванням у них готовності та інтересів до навчання, станов­ленням особистісних якостей, без яких систематична нав­чальна праця є неможливою.

Розвиткові уроки передбачають:

- створення проблемних ситуацій соціальної спрямо­ваності;

- активне використання прийомів порівняння.
1 клас

І чверть
Діагностика - 2 год, 4 уроки.

Тема: «Школа» - 5 год, 10 уроків.

Уточнення та розширення уявлень учнів про школу-інтернат.



Знання: а) професії, рід діяльності співробітників шко­ли-інтернату (вчитель, вихователь, лікар, кухар, черговий, двірник та ін.); б) імена і по батькові працівників школи; в) власне прізвище та ім'я і прізвища однокласників.
Конкретизація підтем для формування поняття школа:

1) Наша школа (1 год).

2) Ти - учень (1 год).

3) Тексти описового характеру про школу; колективне їх складання. «Відгадай секрет», «Маленький учитель» (2 год).

4) Мої шкільні друзі (1 год).

(Детальний зміст уроків за темою «Школа» подано в по­сібнику «Развитие учебных возможностей слепых и слабови­дящих учащихся младших классов». - К., 1996. - с. 35-51).


II чверть
Тема: «Одяг» - 6 год, 12 уроків.

Уточнення та розширення уявлень учнів про одяг (зи­мовий, літній, осінньо-весняний) з характеристикою його тканин (тканина тонка, товста, м'яка, жорстка). Одяг купу­ють в магазині «Одяг». Одяг шиють у спеціальному ательє з пошиву одягу. Будь-який одяг має свій розмір (малий, вели­кий, довгий, короткий, вузький, широкий). Вимоги до одя­гу (в чоловічому піджаку ґудзики з правого боку, в жіночо­му - з лівого). Знаходження учнями того чи іншого виду одягу серед ряду запропонованого. Розповідь про свій одяг.


Конкретизація підтем для формування поняття одяг:

1) Потреба людини в одязі (1 год).

2) Види одягу, вивчення одягу (підготовка учнів до складання тексту описового характеру) (1 год).

3) Складання текстів-описів про одяг з використанням дидактичної гри «Маленький учитель» (2 год).

4) Порівняння одягу (1 год).

5) Екскурсія в магазин «Одяг» (1 год).


Ill чверть
Тема: «Взуття» - 5 год, 10 уроків.

Уточнення та розширення уявлень учнів про взуття (зи­мове, літнє, осінньо-весняне). Характеристика матеріалу, з якого виготовляють взуття (шкіряне, гумове, хутряне, з тка­нини, пластмасове). Взуття виготовляють на взуттєвих фаб­риках. Купують взуття у магазині «Взуття», на речовому ба­зарі. Будь-яке взуття має свій розмір (велике, мале, тісне, широке). Вимоги до зовнішнього вигляду взуття. Догляд за взуттям. Знаходження будь-якого виду взуття серед ряду за­пропонованого, його демонстрація. Розповідь про своє взут­тя. Визначення частин взуття: верхня частина і нижня (пі­дошва). Розповідь про їх якісну та функціональну різницю.


Конкретизація підтем для формування поняття взуття:

1) Потреба людини у взутті (1 год).

2) Види взуття. Вивчення взуття з метою підготовки учнів до складання тексту описового характеру (1 год).

3) Складання тексту-опису про взуття на основі дидак­тичної гри «Маленький учитель» (2 год).

4) Порівняння взуття (1 год).

5) Екскурсія у взуттєвий магазин (1 год).


Тема: «Меблі» - 5 год, 10 уроків.

Уточнення і розширення уявлень учнів про меблі (меблі класу, їдальні, спальні, вчительської, вітальні). Ха­рактеристика частин меблів і матеріалу, з якого їх виготов­лено (дерев'яні, металеві, пластмасові). Меблі купують у магазині «Меблі». Їх виготовляють на меблевій фабриці. Самостійна розповідь про той чи інший вид меблів.


Конкретизація підтем для формування поняття меблі:

1) Потреба людини в меблях (1 год).

2) Види меблів. Вивчення меблів із метою підготовки до складання про них тексту описового характеру (1 год).

3) Колективне складання описових текстів про меблі на основі використання дидактичної гри «Маленький учи­тель» (2 год).

4) Порівняння меблів (1 год).
IV чверть
Тема: «Посуд» - 4 год, 8 уроків.

Уточнення та розширення уявлень учнів про посуд (ку­хонний, столовий, чайний, кавовий). Характеристика ма­теріалу, з якого виготовлено посуд (скло, кераміка, дереви­на, пластмаса). Посуд купують у господарчому магазині, виготовляють на заводі. Розповідь учнів про той чи інший вид посуду.


Конкретизація підтем для формування поняття посуд:

1) Потреба людини в посуді. Екскурсія в шкільну їдаль­ню (1 год).

2) Види посуду. Вивчення посуду (1 год).

3) Підготовка учнів до складання текстів-описів про посуд (1 год).

3) Колективне складання текстів описового характеру про посуд на основі гри «Маленький учитель» (1 год).

4) Порівняння предметів посуду (1 год).

5) Самостійне складання розповідей з обраної теми. Підсумкове заняття (1 год).

Діагностика - 2 год, 4 уроки.


2 клас

І чверть
Діагностика - 2 год, 4 уроки.

Тема: «Овочі» - 6 год, 12 уроків.

Уточнення та розширення уявлень учнів про овочі. На землі ростуть: помідори, огірки, кабачки, баклажани, гарбу­зи, квасоля, капуста. В землі ростуть: морква, редиска, цибуля, часник, буряк, картопля, редька. Овочі вирощують на полі, на городі, в парниках. Овочі продають у магазинах під назвою «Овочі та фрукти», на базарі. Знаходження того чи іншого виду овочів серед ряду запропонованих. Роз­повідь учнів про овочі за характеристикою ознак, які мож­на побачити чи визначити: а) на дотик; б) на смак; в) за за­пахом. Використання овочів людиною.


Конкретизація підтем для формування поняття овочі:

1) Потреба людини в овочах (1 год).

2) Види овочів. Вивчення овочів. Підготовка учнів до складання тексту описового характеру про овочі (1 год).

3) Колективне складання текстів описового характеру про овочі на основі дидактичних ігор «Розгадай секрет», «Маленький учитель» (2 год).

4) Порівняння овочів (1 год).

5) Самостійне складання дітьми текстів-описів про овочі(1 год).


II чверть
Тема: «Фрукти» - 4 год, 8 уроків.

Уточнення та розширення уявлень учнів про фрукти. Групи фруктів за місцем вирощування: а) Україна; б) краї­ни з жарким кліматом. Фрукти купують в магазинах «Овочі та фрукти», на базарах. Значення фруктів для людини. Розрізнення учнями фруктів: яблука, груші, сливи, абрико­си, персики, лимони, апельсини, банани, хурма.


Конкретизація підтем для формування поняття фрукти:

1) Потреба людини у фруктах (1 год).

2) Види фруктів. Вивчення учнями фруктів з метою підготовки дітей до складання текстів описового характеру (1 год).

3) Порівняння фруктів (1 год).

4) Самостійне складання дітьми текстів-описів про фрукти (1 год).

Тема: «Ягоди» - 4 год, 8 уроків.

Уточнення та розширення уявлень учнів про ягоди, їх відмінність від фруктів. Ягоди, що ростуть на деревах: го­робина, черемха; на кущах: калина, малина, чорна і черво­на смородина; на низеньких кущиках: суниця, полуниця, чорниця. Ягоди купують на овочевих ринках, у магазині «Овочі та фрукти». Використання ягід людиною.

Визначення виду запропонованих ягід. Розповідь про характерні ознаки ягід, які можна: а) побачити; б) визначи­ти на дотик; в) визначити на смак; г) визначити на запах.
Конкретизація підтем для формування поняття ягоди:

1) Потреба людини в ягодах (1 год).

2) Види ягід. Вивчення учнями ягід з метою підготовки дітей до складання текстів описового характеру (1 год).

3) Порівняння ягід (1 год).

4) Складання тексту описового характеру про запропо­новану вчителем ягоду (1 год).
Ill чверть
Тема: Складання плану до текстів розповідного харак­теру - 10 год, 20 уроків.

Учні вчаться самостійно виділяти фабульні запитання в тексті, адекватно реагувати на мовленнєве завдання, скла­дають план до прочитаної сюжетної розповіді. Розрізнення розповідного й описового текстів.


Конкретизація підтем

(спеціально підібрані твори з яскраво-вираженим сюжетом)

1) Толстой Л. М. «Пожежні собаки» (1 год).

2) Осєєва В. «Погано» (1 год).

3) Сухомлинський В. «П'ять дубків» (1 год).

4) Росін В. «Газета» (1 год).

5) Башенко С. «Петрусь і подарунки» (1 год).

6) Толстой Л. М. «Два товариші» (1 год).

7) Толстой Л. М. «Батько й сини» (1 год).

8) Толстой Л. М. «Ворона і лисиця» (1 год).

9) «Як Томка вчився плавати» (1 год).

10) «Сніговий колобок» (1 год).

Особливості роботи над текстом розповідного характе­ру детально подані в посібнику «Особенности развивающе­го обучения слепых учащихся младших классов». - К., 1998.
IV чверть
Тема: «Дерева» - 3 год, б уроків.

Дерево - багаторічна рослина, яка щороку дає насіння. Зміна стовбура дерева в залежності від віку дерева. Кільця на зрізі стовбура дерева. Крона дерева. Кора, її роль в охороні стовбура. Листя дерева, корінь дерева. Значення листя та кореня для дерева. Типи дерев: листопадні (листяні) та вічнозелені (хвойні). Листопад. Вічнозелені дерева, їх особ­ливість. Хвоя.

Використання деревини дерев. Значення дерев для лю­дей і тварин. Визначення дерев за листям, плодами, за ко­рою, за запахом (2-3 види найбільш поширених хвойних і листяних порід дерев).
Конкретизація підтем для формування поняття дерева:

1) Види дерев, їх роль у житті людини (1 год).

2) Порівняння дерев (1 год).

3) Усний опис дерева (1 год).


Тема: «Кущі» - 2 год, 4 уроки.

Кущ - багаторічна рослина, яка щороку дає насіння. Плодові й декоративні кущі. Порівняння дерева та куща. Визначення 2-3 видів кущів.


Конкретизація підтем для формування поняття кущі:

1) Види кущів. Підготовка учнів до складання тексту описового характеру (1 год).

2) Порівняння кущів (1 год). Діагностика - 2 год, 4 уроки.
3 клас

І чверть
Діагностика - 2 год, 4 уроки.
Тема: «Квіти» - 5 год, 10 уроків.

Більшість квітів з'являються в певну пору року. Квіти важливі тому, що вони є тим органом, де визріває насіння. Завдяки насінню рослини розмножуються. Крім квітки, рослина має корінь, стебло, листя. Кожний орган рослини виконує свою функцію. Корінь міцно тримає рослину в землі, бере із землі воду, мінеральні солі для харчування всієї рослини; коренем рослина може розмножуватися. Стебло (тонке, товсте, коротке, довге). По стеблу води та мінеральні солі із кореня надходять у листя, а поживні ре­човини з листя - у сі інші частини рослини; стебло підтри­мує листя, піднімаючи його до світла. Листя «дихає», пог­линає вуглекислий газ із повітря, поглинає енергію соняч­них променів, постачає рослині поживні речовини та випа­ровує з рослини зайву вологу. В одних рослин на стеблі мо­же бути одна квітка, в інших - дрібні квіти, що зібрані в суцвіття. Квітка має пелюстки. В одних квітів пелюстки зростаються (дзвоник), а в інших - ні (ромашка). Колір пе­люсток може бути білим, жовтим, рожевим, червоним, ро­жево-бузковим.

Кольором і запахом квітка приваблює до себе комах, які запилюють рослини. Чим яскравіші пелюстки, тим більше комах. Квіти можна розділити на дві групи: дико­рослі та культурні. І ті й інші, в свою чергу, поділяються на лікарські та декоративні. Роль квітів у житті людини. Розпізнавання учнями 2-3 видів найбільш поширених кві­тів за листям, суцвіттям, запахом (ромашка садова, ромаш­ка лікарська, хризантема, жоржина, троянда, гвоздика, ка­лендула); однорічні й багаторічні квіти. Потреба квітів у сонці, повітрі, теплі, воді. Розмноження квітів (за допомо­гою насіння, кореня).
Конкретизація підтем для формування поняття квіти:

1) Квіти в житті людини (1 год).

2) Види квітів, їх вивчення з метою підготовки учнів до складання текстів описового характеру (1 год).

3) Порівняння квітів (1 год).

4) Самостійний усний опис квітки (1 год).
II чверть
Тема: Творчі тексти розповідного характеру - 8 год, 16 уроків.

Самостійне складання розповідних текстів від першої" особи: «Випадок, який стався зі мною». Самостійне скла­дання плану до своєї розповіді. Адекватна реакція учня на мовленнєве завдання вчителя. Дотримання теми вислов­лювання. Порівняння текстів описового та розповідного характеру. Визначення особливостей цих текстів.

Конкретизація підтем:

1) складання веселих оповідань (4 год);

2) складання сумних оповідань (4 год).
Ill чверть
Тема: «Тварини» - 10 год, 20 уроків.

Тварини не створюють свою їжу, вони поїдають росли­ни або інших тварин. Відмінність тварин від рослин. Бага­то тварин приречені на вимирання, тому що на них полю­ють або тому що знищуються рослини, якими вони харчу­ються. Таких тварин називають вимираючими.

Уточнення та розширення уявлень учнів про тварин (домашніх і диких, травоїдних і хижаків). Учні повинні зна­ти декількох представників тварин, визначати їх на муляжах, рельєфних малюнках, за словесними описами. У своїх роз­повідях діти повинні зазначати, де живе тварина, чим жи­виться, чим покрите тіло, яку користь чи шкоду вона прино­сить людині. Вплив особливостей життя на зовнішній виг­ляд тварини, її звички (у лисиці - видовжений ніс, вона постійно принюхується до запахів; гострі кігті допомагають лисиці рити нору, розривати землю, добуваючи мишей).
Конкретизація підтем для формування поняття тварини:

1) Екскурсія в зоопарк або на тваринницьку ферму (по можливості) (2 год).

2) Тварини в житті людини (1 год).

3) Види тварин. Підготовка учнів до складання текстів описового характеру про тварин (2 год).

4) Самостійне складання текстів описового характеру про тварин (2 год).

5) Підсумковий урок за даною темою (1 год).


IV чверть
Тема: «Риби» - 5 год, 10 уроків.

Риби - первинноводні хребетні тварини, що живуть у воді. Вони дихають жабрами, їх тіло покрите лускою, у них є плавці. Вони відкладають багато яєць (ікру) у воду. Риби харчуються маленькими рослинами, хробаками, комахами. Великі риби поїдають маленьких.

Уточнення та розширення уявлень дітей про риб: річ­кові (щука, карась, йорж); озерні (лящ, короп); морські (хек, скумбрія, оселедець, акула, минтай, мойва); акваріумні (золота, вуалехвіст). Роль риб в житті людини.
Конкретизація підтем для формування поняття риби:

1) Роль риб в житті людини (1 год).

2) Види риб. Вивчення учнями риб з метою підготовки дітей до складання описових текстів (2 год).

3) Порівняння риб (1 год).

4) Складання текстів описового характеру про риб (1 год).

Діагностика - 2 год, 4 уроки.



4 клас

І чверть
Діагностика - 2 год, 4 уроки.

Тема: «Птахи» - 5 год, 10 уроків.

Птахи - хребетні тварини. У них є крила, хребет, а все тіло вкрите пір'ям. Пір'я допомагає птахам підтримувати прохолоду в спеку, тепло - в холод; захищає їх таким чином від спеки та холоду. Пір'я тепліше за хутро. Птахи доглядають за своїм оперенням: вони його чистять, роз­правляють і змащують рідиною, яка знаходиться в залозі під хвостом, і тому пір'я не мокне. Але все одно рано чи пізно пір'я старіє і зношується. Тому, приблизно один раз на рік, птахи скидають старе пір'я і відрощують нове. Кри­ло птаха згинається так, як рука. За допомогою крил і хвос­та птахи можуть змінити напрямок польоту. Птахи дуже легкі, тому що кістки в них порожнисті й заповнені по­вітрям. А обтічна форма тіла допомагає їм швидко літати. Злітаючи, птах підстрибує в повітрі й дуже швидко махає крилами. Правда,, є такі важкі птахи, яким, щоб злетіти, потрібно розбігтися. Вони змахують крилами, щоб набрати необхідну швидкість і відірватись від землі. Великі птахи широко розкривають крила й повільно махають ними. Вони ширяють у повітряних потоках, шукаючи на землі здо­бич. Дрібні птахи махають крилами часто.

Дихають птахи за допомогою легень.

Пташенята вилуплюються з яєць.

Птахи не мають зубів; дзьобом вони ковтають їжу, яка перетирається у передній частині шлунку, що називається мускульним шлунком.

Уточнення та розширення уявлень про птахів: лісові (сова, зозуля, дятел, сорока, ворона); ті, що мешкають на воді (лебідь, качка, чапля, журавель); домашні (курка, пі­вень, індик, качка, гуска); гірські (орел, яструб). Роль птахів у природі та в житті людини.


Конкретизація підтем для формування поняття птахи:

1) Роль птахів у природі та в житті людини (1 год).

2) Види птахів. Вивчення птахів з метою підготовки учнів до складання текстів описового характеру (2 год).

3) Порівняння птахів (1 год).

4) Складання тексту описового характеру про птаха (1 год).
II чверть
Тема: «Комахи» — 8 год, 16 уроків.

Комахи входять до групи членистоногих. Тіло комах розділене на три частини: голова, груди й черевце. Всі кома­хи мають три пари кінцівок, які згинаються, і пару вусиків. Літаючі комахи мають одну або дві пари крил. Більшість ко­мах літають. Крила в комах починаються від грудей, серед­ньої частини тіла. Комахи харчуються різноманітною їжею - це може бути будь-яка рослина або тварина. Деякі з них поїдають мертві або гниючі речовини. Цим вони приносять користь, знищуючи хвороботворні залишки. Корисні кома­хи й тим, що вони переробляють опале листя, поїдають його й перевертають, даючи змогу повітрю проникати та викликати гниття. Без комах потрібні були б роки, щоб все опале листя згнило, адже воно є добривом для рослин.

Уточнення та розширення уявлень учнів про комах: друзі (бджола, мураха, сонечко); шкідники (метелик, муха, колорадський жук), паразити (блоха, комар, воша, кліщ).
Конкретизація підтем для формування поняття комахи:

1) Роль комах у природі й житті людини (2 год).

2) Види комах. Підготовка учнів до складання текстів-описів (2 год).

3) Порівняння комах (2 год).

4) Складання тексту описового характеру про комах (2 год).
ІІІ чверть
Тема: «Транспорт» - 10 год, 20 уроків.

Уточнення та розширення уявлень учнів про транс­порт: наземний, підземний, водний, повітряний. Роль транспорту в житті людини (міський, міжміський).


Конкретизація підтем для формування поняття транспорт:

1) Роль транспорту в житті людини (1 год).

2) Екскурсія в метро, на літак, на теплоход (3 год).

3) Види транспорту. Підготовка учнів до складання тексту описового характеру про транспорт (2 год).

4) Порівняння видів транспорту (2 год).

5) Опис будь-якої машини (2 год).


IV чверть
Тема: «Складання творчих розповідних текстів» - 5 год, 10 уроків.

Закріплення основних вимог до побудови розповідних текстів на основі самостійно складених дітьми планів.


Конкретизація підтем:

1) «Випадок у транспорті» (1 год).

2) «Це сталося на мій день народження» (1 год).

3) «Гарний вчинок мого друга» (1 год).



4) «Поганий вчинок мого друга» (1 год).

5) «Це відбулося під час мого улюбленого свята» (1 год). Діагностика - 2 год, 4 уроки.
Каталог: osb potr
osb potr -> Методичні рекомендації щодо організації та проведення індивідуального навчання вдома учнів, які мають вади у психічному чи фізичному розвитку
osb potr -> Математика
osb potr -> Міністерство освіти І науки україни науково-методичний центр середньої освіти програми з читання, української мови, математики для 1-10 класів спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з наслідками поліомієліту та церебральним
osb potr -> Методичні рекомендації щодо організації та проведення індивідуального навчання вдома учнів, які мають вади у психічному чи фізичному розвитку
osb potr -> Методичні рекомендації щодо змісту та організації роботи в ХІ допоміжному класі з виробничим навчанням


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал