Програма художня культура (9-11 класи) пояснювальна записка розробка змісту навчальної програми "Художня культура" (9-11 кл.) здійснювалася



Скачати 425,77 Kb.
Дата конвертації31.01.2017
Розмір425,77 Kb.
ПРОГРАМА

ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА

(9—11 класи)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Розробка змісту навчальної програми “Художня культура” (9—11 кл.) здійснювалася відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти в галузі “Естетична культура”.

Мета вивчення художньої культури в загальноосвітніх навчальних закладах полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій і компетентностей у сфері художньої культури, вихованні потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні у процесі опанування цінностями української та зарубіжної куль­тури.

Курс “Художня культура” покликаний розв’язувати такі головні завдання:



  • збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;

  • опанування учнями художньо-практичними вміннями та на­вичками, формування комплексу художніх компетентностей, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти;

  • розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій сво­го народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу.

  • виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.

Програма ґрунтується на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності на­ціональних і загальнолюдських цінностей, діалектичної взаємо­дії культурологічного та антропологічного підходів (“людина в культурі — культура в людині”).

У 9-му класі відбувається узагальнення мистецьких знань учнів, набутих у 1—8 класах, і втілюється ідея пропедевтики культурологічної освіти, що є базовою у старшій профільній школі. Таким чином, забезпечується послідовність і наступність змісту художньо-естетичної освіти. Матеріал 9-го класу систематизований відповідно до видової, жанрової та стильової специфіки мистецтва, що є ядром художньої культури.

У старшій школі матеріал структурований за вертикально-горизонтальними координатами: у 10-му класі опановується українська художня культура, а в 11-му класі — зарубіжна художня культура.

Виділення української художньої культури як окремої частини курсу (10-й клас) зумовлене необхідністю збереження національних пріоритетів освіти. Водночас, для органічного поєднання вітчизняних і загальнолюдських цінностей варто робити акцент не на тому, що роз’єднує, а на тому, що об’єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-патріотичне, і полікуль­турне виховання.

У 11-му класі зміст систематизовано за видами мистецтва на матеріалах світових взірців, що не вивчались на предметах гуманітарного циклу у попередніх класах.

Змістове наповнення тем передбачає формування в учнів ціннісно-смислових, загальнокультурних, навчально-пізнавальних та інформаційних компетентностей, що досягається вивченням шедеврів мистецтва різних епох і народів, та комунікативних, творчо-діяльнісних і самоосвітніх компетентностей, що передбачає оволодіння досвідом самостійної творчої діяльності, сприймання цієї діяльності як невід’ємної частки свого життя.

Орієнтовні практичні завдання до тем спрямовані на формування потреби у спілкуванні з творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього досвіду, наповненого особистісним смислом. Учитель може їх замінювати, але не відходити від контексту теми, що вив­ча­ється.

Особливостями організації навчально-виховного процесу є такі позиції:

1. Розуміння мистецтва — це творчий процес співпереживання та інтерпретації, що носить активно діалогічний характер. Саме “діалог культур” дає змогу особистості не тільки прилучитися до вітчизняних і загальнолюдських цінностей, а й самовизначитися у світі культури, включитися в її творення, удосконалюючи насамперед власний духовний світ.

2. На уроці має панувати атмосфера святковості, гармонії й доброзичливості, яка сприяла б передачі аури творів мистецтв та викрешувала б іскру емоційної позитивної енергії, яку можна отримати тільки в мистецтві.

3. Педагог має бути комунікативно виразним, аби учні не тільки розуміли, а й позитивно сприймали як мовлення учителя, так і паралінгвістичний контекст мови (доречність жестів, міміки, зовнішній вигляд тощо) та елементарно володіли цим мистецтвом самі.

4. Уроки “Художньої культури” мають розвивати в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині мистецької культури, впевненості в спроможності самостійно розв’язувати ху­дожні завдання.



Резервний час може використовуватися на узагальнення і тематичне оцінювання, регіональний компонент, узагальнення розділу (теми), відвідування виставок, музеїв тощо.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
з художньої культури

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

Учень сприймає та відтворює тематичний матеріал з художньої культури на частковому рівні, однозначно його характеризує, демонструє недостатньо сформоване художнє мислення, елементарні навички та уміння у ху­дожньо-практичній діяльності.




2

Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу з художньої куль­тури, демонструє недостатньо сфор­мований рівень сприймання мистецьких тво­рів, виявляє певні творчі вміння ін­терпретувати культурно-мистецькі яви­ща, володіє незначною частиною спеціальної термінології; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку на елементарному рівні.




3

Учень здатний сприймати та інтерпретувати окремі художньо-культурні явища, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словни­ковим запасом.

ІІ. Середній

4

Учень здатний сприймати та інтерпретувати культурно-мистецькі явища на репродуктивному рівні, не завжди розуміє художньо-образної сфери мистецьких творів; застосування знань та термінологічного запасу на практиці за­довільне.




5

Учень володіє знаннями та вміннями, які дають змогу інтерпретувати окремі культурно-мистецькі явища, недостатньо вміє сприймати, інтерпретувати мистецькі твори, які вимагають абстрактного мислення; виявляє недостатні знання спеціальної термінології; словниковий запас небагатий.




6

Учень може сприймати та інтерпретувати значну частину тематичного матеріалу з художньої культури, але має недостатньо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі мистецькі твори, потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз культурно-мистецьких явищ, порів­няння та висновки.

ІІІ. Достатній

7

Учень здатний сприймати та інтерпретувати художньо-культурні явища, не завжди робить переконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки. Допускає термінологічні помилки; володіє основним програмно-тематичним матеріалом, але знання недостатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у художній діяльності учня.

ІІІ. Достатній

8

Учень уміє сприймати і відтворювати окремі художньо-культурні явища, досить повно характеризує художньо-образний зміст мистецьких творів, але демонструє стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень, не зав­жди вміє поєднати своєрідність художніх образів та жит­тєвих явищ; учень не завжди володіє спеціальною термінологією під час ін­терпретації культурно-мистецьких явищ.




9

Учень виявляє достатнє засвоєння тематичного матеріалу з художньої культури, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної термінології, що потребують зауваження чи коригування, трапляються поодинокі недоліки в інтерпретації мистецьких творів і мовленнєвому оформленні власних роздумів щодо культурно-мистецьких явищ; не зав­жди самостійно може систематизувати та узагальнювати тематичний матеріал.

ІV. Високий

10

Учень має міцні інтегровані знання, виявляючи їх усвідомлення, але, ана­лізу­ючи художньо-культурні явища, допускає неточність формулювань та використання спеціальної термінології, не завжди обґрунтовано може довести власну думку щодо мистецьких творів, самостійно інтерпретувати їх зміст. Вка­зані неточності може виправляти са­мостійно.

ІV. Високий

11

Учень володіє тематичним мате­ріа­лом з художньої культури у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових інтегрованих художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної термінології, їх усвідомлення та міцність, умін­ня систематизувати, узагальнювати, ін­терпретувати культурно-мистецькі явища у їх взаємозв’язках, асо­ціювати їх з життєвими явищами.




12

Учень має ґрунтовні, усвідомлені знан­ня з художньої культури, здатний систематизувати, узагальнювати, сприй­мати та інтерпретувати інтегровані художньо-культурні явища на основі взаємодії різних видів мистецтв, широко застосовувати асоціативні зв’язки між художніми творами та життєвими явищами. Учень свідомо використовує спеціальну термінологію у роздумах, висновках та узагальненнях щодо художніх образів, пропонує нетипові, цікаві варіанти інтерпретації художньо-культурних явищ; рівень художньо-творчого мислення, світопізнання і світовідчуття високий; самостійно використовує набуті знання, вміння та здібності в художній діяльності.


ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА

9-й клас

(35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)




К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

14

1

4



3

2


3

1
2
17

2

2


6

2

3



2

2



Розділ І. Мистецтво в просторі культури

Тема 1. Види і мова мистецтв

Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття “образ” у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах. Мистецтво — основа художньої культури.

Орієнтовні практичні завдання:

Створити плакат або кросворд “Види мистецтва” (робота в групах).
Тема 2. Візуальні мистецтва

Архітектура. Види, художні засоби.

Скульптура. Об’ємно-просторова пластична мова (кругла скульптура, рельєф).

Графіка. Художні засоби (лінія, пляма, контур). Види: оригінальна, тиражна, промислова.

Живопис. Художні засоби. Основи кольорознавства. Види: монументальний, станковий. Жан­ри: пейзаж (сільський, архітектурний, марина), портрет, натюрморт; анімалістичний, іс­то­ричний, міфологічний, біблійний, батальний, побутовий.

Декоративно-ужиткове мистецтво. Різновиди: вишивка, ткацтво, килимарство, гончар­ство, іграшка, художня обробка металу, дерева, шкi­ри, вироби з бісеру. Український костюм. Костюми народів світу.

Художня фотографія.

Комп’ютерна графіка. Художні можливості та застосування в культурі.

Орієнтовні практичні завдання:

Замальовки фрагментів архітектурних споруд різних епох. Створення скульптури малих форм (ліплення, паперопластика) або зразка народної іграшки (з костюмом, прикрасами). Виконання графічних та живописних робіт у різ­них жанрах (індивідуальна робота) або декоративної композиції — панно для шкільного ін­тер’єру (колективна робота).
Тема 3. Жанрова палітра музичного мистецтва

Музика вокальна, інструментальна, театраль­на. Музичні жанри і форми — вокальні (пісня, романс, гімн), хорові (кантата, ораторія), камерно-інструментальні (соната, сюїта, квартет то­що), симфонічні (симфонія, увертюра, концерт), музично-театральні (опера, балет, оперета, мюзикл). Напрями музики масових жанрів (джаз, диско, поп, рок).

Орієнтовні практичні завдання:

Спів пісень. Інтерпретація прослуханих музичних творів, визначення образного змісту, жан­ру, форми. Порівняння звучання музичних інст­рументів різних народів світу, визначення спільних і відмінних рис. Запис музичних творів для шкільної фонотеки (за жанрами, напрямами).


Тема 4. Театр як синтез мистецтв

Основні елементи художньо-образної мови театрального мистецтва. Театральні професії (актор, режисер та ін.). Хореографія — вид сце­нічного мистецтва.

Орієнтовні практичні завдання:

Створення ляльок до театральної вистави (рукавичних, маріонеток, вертепних) або театральних масок — грецької, японської, афри­кан­ської, слов’янської (колективна робота). Ство­рення ескізу театральної афіші, костюмів театральних героїв (робота в групах).


Тема 5. Екранні мистецтва

Екранні мистецтва: кіно, відео. Телебачення як мистецтво і засіб комунікації. Художні засоби кінематографу. Видатні режисери світового кіно. Види кіно: ігрове, анімаційне, документальне. Жанри кінематографу. Відеокліп.

Орієнтовні практичні завдання:

Перегляд фільмів (за телепрограмою тижня), визначення видів і жанрів кіно. Скласти каталог відеотеки “Мистецтво країн світу” (колективна робота).


Тема 6. Поліхудожній образ світу

Самооцінка знань з мистецтва у формі тестування.

Орієнтовне практичне завдання:

Розробка і виконання тестових завдань (як ва­ріант — комп’ютерних) для самооцінки і взаємо­оцінки знань із різних видів мистецтва (робота в парах).


Узагальнення
Розділ ІІ. Основи художньої культури

Тема 1. Художня культура як духовне явище

Загальне уявлення про культуру та її роль у суспільстві. Збереження національної культурної спадщини. Художня культура — народна і професійна взаємодія, духовна і світська культура.

Орієнтовні практичні завдання:

Порівняти зразки народної та професійної художньої культури, знайти ознаки взаємодії.
Тема 2. Художня культура і світ людини

Культура і людина в сучасному світі. Відображення емоцій і почуттів, думок і мрій людини у цінностях художньої культури. Художня культура як засіб самопізнання і творчої самореалізації особистості.

Орієнтовні практичні завдання:

Порівняти засоби вираження внутрішнього світу людини у різних видах мистецтва. Виразити власні думки і почуття у реалістичній або абстрактній композиції (вид мистецтва і тех­ніка — за вибором).

Тема 3. Художні напрями та стилі

Періодизація розвитку художньої культури. Поняття: “стиль епохи”, “національний стиль”, “індивідуальний стиль митця”. Великі європейські стилі: античність, готика, Ренесанс, бароко, класицизм, романтизм, реалізм, імпре­сіонізм тощо. Художні напрями мистецтва ХХ ст.: від модернізму до постмодернізму. Особливості культур Заходу і Сходу.

Орієнтовні практичні завдання:

Порівняння відомих архітектурних пам’яток світу, музичних і живописних творів різних художніх напрямів. Створення графічних і живописних композицій у різних художніх стилях і техніках, зокрема в українському народному стилі (Петриківка) і “у східному стилі” (“Птахи і квіти”).


Тема 4. Художня культура і середовище

Форми збереження культурної спадщини (бi­б­ліотеки, музеї, театри, галереї тощо). Про­відні художні музеї світу (Лувр, Прадо, Дрезден­ська галерея, Ермітаж тощо). Дизайн і реклама — складові художньої культури. Роль засобів масової інформації у поширенні мистецьких цін­ностей.

Орієнтовні практичні завдання:

Проаналізувати мистецькі передачі радіо і телебачення, написати критичний відгук. Створити проект реклами промислового виробу для школи (форма, обладнання кабінету, меблі). Здійснити віртуальну подорож “Провідні музеї світу”.


Тема 5. Художня культура рідного краю

Пам’ятки культури і мистецтва рідного краю. Культурно-мистецькі заклади (театри, му­зеї, концертні зали тощо). Пам’ятні місця краю, пов’язані з життям і творчістю відомих митців. Регіональні центри народних промислів і ремесел. Етнорегіональний фольклор (музичний, танцювальний).

Орієнтовні практичні завдання:

Виконання композиції “Вулиця, якою я йду до школи” або створення зразка декоративно-ужиткового мистецтва з урахуванням регіо­нальних традицій української культури. Записати зразки музичного фольклору, поширені у регіоні. Скласти карту туристичного маршруту “Пам’ятки художньої культури рідного краю” (колективна робота).


Тема 6. Полікультурний образ світу

Поняття “художня картина світу”, “худож­ній образ світу”. Полікультурність суспільства сучасної доби.

Орієнтовні практичні завдання:

Порівняти особливості музично-танцювального фольклору і національних костюмів різних народів світу, зокрема тих, що проживають в Україні (українців, поляків, угорців, кримських татар тощо).


Узагальнення





Учень:

називає:

— найвидатніших митців світу та їхні твори;



розпізнає:

— види і жанри мистецтва;



описує:

— засоби художньо-образного відображення духовного свi­ту людини в різних видах мистецтва;



характеризує:

— художньо-образний зміст творів; основні художньо-мов­ні засоби мистецтва (візуального, музичного, хореографічного, театрального, екранних);



пояснює:

— роль мистецтва у житті, зміст понять (у межах програми);



наводить приклади:

— відомих музеїв і галерей світу;



формулює:

— власні враження, отримані під час спілкування з мистецтвом;



порівнює:

— художні засоби візуального, музичного, хореографічного, театрального мистецтва, кіномистецтва;



аналізує та інтерпретує художні твори:

— за змістом та мовними засобами;



оцінює:

— значущість різновидів мистецтва для сучасної людини;



аргументує:

— оцінні судження щодо ролі мистецтва у власному жит­ті;



використовує:

— спеціальну мистецьку термінологію, набуті знання у процесі художньо-творчої самореалізації;



показує:

— на карті пам’ятні місця рідного краю, пов’язані з розвитком мистецтва і культури;



уміє:

— толерантно вести дискусію з питань мистецтва (візуального, музичного, хореографічного, театрального, кіномистецтва); знаходити інформацію для збагачення знань із різних видів мистецтва, для художньої самоосвіти.



Учень:

називає:

— основні художні стилі й напрями;



розпізнає:

— зразки народної й професійної, світської й сакральної художньої культури (у межах програми);



спостерігає:

— за особливостями розвитку художньої культури рідного краю;



характеризує:

— особливості художніх стилів і напрямів;



пояснює:

— значення художньої культури в розвитку людства, сенс понять “діалог культур”, “духовна культура”, “масова культура”, “полікультурний”;



наводить приклади:

— взаємодії народної та професійної художньої культури;



формулює:

— власні враження, отримані під час спілкування з шедеврами української та зарубіжної художньої культури, зразками мистецтва рідного краю;



порівнює:

— твори різних національних і авторських стилів, фольклор народів світу;


класифікує:

— твори мистецтва за художніми напрямами;



аналізує та інтерпретує:

— художній зміст творів мистецтва;


оцінює:

— значущість мистецтва в діалозі культур;

— роль ЗМІ у поширенні мистецьких цінностей;
аргументує:

— оцінні судження щодо ролі художньої спадщини в житті людини та суспільства;


використовує:

— спеціальну термінологію, набуті знання у процесі художньо-творчої діяльності;


показує на карті:

— місцезнаходження найвизначніших пам’яток української та зарубіжної художньої культури;


уміє:

— толерантно вести дискусію з питань культури, знаходити джерела для художньої самоосвіти.





УКРАЇНСЬКА ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА

10-й клас

(35 год, 1 год на тиждень, iз них 4 год — резервний час)




К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

7
3

2

1


1
9

4


3

1

1



8
3

3

2



1
9
2

2


1

2

2



1

Розділ І. Художня культура України від най­давніших часів до кінця ХVІ ст.

Тема 1. Образотворче мистецтво

Зразки образотворчого мистецтва Три­піль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор’я. Художня культура Київської Русі: архітектурні споруди, монументальний живопис (мозаїки та фрески). Ікони Київської Русі за межами України. Мистецтво книжкової мініатюри. Художня культура польсько-литовської доби.

Орієнтовні практичні завдання:

Виготовлення фрагментів діорами “Київ—духовний центр України-Русі” (робота в групах).
Тема 2. Музична культура

Первісні музичні інструменти. Музична куль­тура східних слов’ян, античних міст Північного Причорномор’я. Музична культура Київської держави: народна, придворно-світська, церковна. Давньоруські музиканти, музичні інструменти. Народна творчість: епос, календарно-обрядові та родинно-обрядові пісні.

Орієнтовні практичні завдання:

Виконання українських народних пісень, по­рівняння за жанрами (робота в групах).


Тема 3. Театральна культура

Обрядовий пратеатр (стародавні народні ігри, свята, ритуали). Княжий театр. Мистецтво скоморохів.

Орієнтовні практичні завдання:

Виконання народних ігор та обрядів (за вибором).


Узагальнення
Розділ ІІ. Художня культура ХVІІ—ХVІІІ ст.

Тема 1. Образотворче мистецтво

Художня культура козацької доби. Стиль бароко в українському мистецтві. Будівництво в Києві (Андріївська церква, Маріїнський палац), Львові (собор св. Юра), на Тернопільщині (По- чаївська лавра), Чернігівщині, Полтавщині. Іконопис (козацькі “Покрови” та ін.). Портретний живопис. Народна картина “Козак Мамай”. Мис­тецтво гравюри.

Орієнтовні практичні завдання:

Замальовки архітектурних споруд — зразків українського бароко. Порівняння різних репродукцій народної картини “Козак Мамай”. Створення альбому “Пам’ятки “України” (колективна робота).
Тема 2. Музична культура

Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів і лірників. Церковний спів. Партесний концерт. Хоровий концерт та його творці (М. Березов­ський, А. Ведель, Д. Бортнянський). Збірка “Сад божественних пісень” Г. Сковороди.

Орієнтовні практичні завдання:

Фонозапис “Хоровий літопис століть” (староукраїнська музика). Виконання живописних чи графічних композицій за мотивами текстів відомих кантів Г. Сковороди


Тема 3. Театральна культура

Шкільний театр, зв’язок із викладанням пое­тики та риторики (репертуар, тематика інтер­ме­дій). Народний ляльковий театр вертеп. Театр на Запорізькій Січі.

Орієнтовні практичні завдання:

Створення комічної або сатиричної ін­термедії у стилі “шкільного театру”. Написання сце­нарію для вистави “живого вертепу”.


Узагальнення

Розділ ІІІ. Українська художня культура


ХІХ ст.

Тема 1. Образотворче мистецтво

Архітектура та скульптура (І. Мартос, Л. По­зен та ін.). Палацово-паркові комплекси. Живопис (Тарас Шевченко, М. Пимоненко, О. Мурашко та ін.). Тиражна графіка. Декоративно-прикладне мистецтво та народні художні промисли.

Орієнтовні практичні завдання:

Виконання декоративної композиції в укра­їнському стилі (техніка за вибором).
Тема 2. Музична культура

Народна музика: соціально- та родинно-побутові пісні. Значення творчості С. Гулака-Ар­темовського та М. Колачевського. М. Вербицький: історія створення твору “Ще не вмерла Україна”. М. Лисенко — основоположник на­ціо­нальної композиторської школи в Україні. Музична творчість, виконавство та освіта.

Орієнтовні практичні завдання:

“Видатні діячі української музичної культури”: добірка матеріалів — фотографій, репродукцій, календарів, марок — за темою (робота в групах).


Тема 3. Театральна культура

Значення драматургії для розвитку українсь­кого театру. Аматорський театр. Театр у Галичині та на Буковині. Театр корифеїв. Перший український стаціонарний театр у Києві. Творчий шлях М. Заньковецької.

Орієнтовні практичні завдання:

Створення фотоальбому “Театр корифеїв”.




Узагальнення
Розділ IV. Українська художня культура ХХ ст.

Тема 1. Образотворче мистецтво

Архітектура і скульптура. Міста-заповідни­ки. Монументальна скульптура. Живопис. Укра­їнський авангард. Графіка. Народне мистецтво та основні центри художніх промислів.

Орієнтовні практичні завдання:

Живописна абстрактна творча робота в стилі сучасного мистецтва за українськими мотивами. Розробка дизайну сучасного інтер’єру шкіль­ного приміщення з використанням укра­їнських традицій.
Тема 2. Музична культура

Хорова, вокально-симфонічна і симфонічна музика (Л. Ревуцький, Б. Лятошинський. С. Люд­­кевич, М. Скорик, Є. Станкович та ін.). Камерні жанри вокальної та інструментальної музики (В. Косенко, В. Барвінський та ін.). Напрями популярної музики. Музичне виконавство та ос­віта.

Орієнтовні практичні завдання:

Підготовка позакласного заходу “Пісенний вернісаж” із творів сучасних українських композиторів.


Тема 3. Театральна культура

Провідні актори та режисери українського театру. Лесь Курбас та ін. Сучасний драматичний, музичний та ляльковий театр.

Орієнтовні практичні завдання:

Підготовка міні-вистави (фрагмент твору ук­раїнського письменника), декорацій і костюмів, музичного оформлення (колективна робота).


Тема 4. Кіномистецтво

Ігровий кінематограф. Світове значення твор­чості О. Довженка. “Поетичне кіно”. Творчі портрети І. Миколайчука, Л. Бикова. Фольк­лор — основне джерело розвитку української анi­мації. Комедійний “козацький” серіал В. Дах­на. Документальний та науково-популярний кi­не­матограф.

Орієнтовні практичні завдання:

Упорядкування відеокартотеки “Українське кіномистецтво” (робота в групах за інтересами). Організація дискусії щодо перегляду україн­ського кінофільму.


Тема 5. Художня культура української діас­пори

Архітектура і скульптура. О. Архипенко — піонер авангардизму в скульптурі. Живопис і графіка. Іконопис. Використання українського фольклору, звернення до тем, пов’язаних з Ук­раїною, у творчості композиторів. Виконавство (хорові колективи, співаки, бандуристи), освіта.

Орієнтовні практичні завдання:

Створення альбому “Імена славетних ук­раїнців у світовому мистецтві” (колективна робота).


Узагальнення


Учень:

називає:

— основні періоди розвитку художньої культури України;



розпізнає:

— твори видатних діячів вітчизняної культури (в межах програми);



спостерігає:

— за розвитком української художньої культури минулого і сучасності;



описує:

— факти і явища художньої культури України;



характеризує:

— національну специфіку українського мистецтва;



пояснює:

— роль вітчизняної художньої культури в становленні й розвитку української держави;



наводить приклади:

— історико-культурних пам’яток України;



формулює:

— власні враження, отримані під час спілкування з шедеврами українського мистецтва;



порівнює:

— українську художню культуру минулого і сучасності;



класифікує:

— складові української художньої культури;



аналізує та інтерпретує:

— художній зміст творів українського мистецтва;



оцінює:

— значущість українського мистецтва в розвитку на­ціо­нальної культури;



обґрунтовує:

— оцінні судження щодо творів українського мистецтва минулого;



аргументує:

— судження щодо значущості української культури у власному житті;



використовує:

— спеціальну термінологію, набуті знан­ня у процесі художньо-творчої самореалізації;



показує на карті:

— місцезнаходження культурно-історичних пам’яток Ук­раїни;



уміє:

— вести дискусію з питань української художньої культури, самостійно знаходити джерела для збагачення знань з укра­їнської культури.



Учень:

називає:

— найвидатніших представників української художньої куль­тури — народної та професійної;



розпізнає:

— твори видатних діячів вітчизняної культури (в межах програми);



спостерігає:

— за особливостями розвитку української художньої культури в різні історичні періоди на прикладі конкретних мистецьких явищ;



описує:

— діяльність представників класичної української культури, митців української діаспори;



характеризує:

— національну специфіку українського мистецтва;



пояснює:

— тенденції розвитку української художньої культури минулого і сучасності;



наводить приклади:

— художніх музеїв і театрів, провідних мистецьких колективів України;



формулює:

— власне ставлення до української культури;



порівнює:

— зразки творів різних видів мистецтва, факти та явища української художньої культури;



класифікує:

— види і жанри українського мистецтва;



аналізує та інтерпретує:

— зміст та художньо-мовні особливості творів українського мистецтва;



оцінює:

— роль українського народного і професійного мистецтва в розвитку національної культури;


обґрунтовує:

— оцінні судження щодо зразків українського мистецтва; аргументує судження щодо значущості української художньої спадщини в житті суспільства, у власній життєдіяльності;


використовує:

— спеціальну термінологію, знання з української художньої культури у процесі самоосвіти;


показує на карті:

— центри українських народних ремесел міста, які стали центрами української культури в діаспорі;


уміє:

— виконувати українські народні пісні та авторські твори, брати участь у народних обрядах, вести дискусію з питань національних пріоритетів у галузі художньої культури, самостійно знаходити джерела та застосовувати художню інформацію для самоосвіти;


пропагує:

— національну культурно-мистецьку спадщину; відстоює національно-культурні пріоритети у суспільному житті.




ЗАРУБІЖНА ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА

11-й клас

(35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)




К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

17

2

1



2

1

2


1


2
1

1

1



2

1
6


2

2


1

1

3



1

1

1


3

1



2

2

2



Розділ І. Візуальні мистецтва

Тема 1. Архітектура Європи

Архітектура романського стилю.

Перлини готики.

Взірці архітектури бароко.

Архітектура класицизму.

Модерн в архітектурі.

Орієнтовні практичні завдання:

а) самостійно підготувати розповіді на теми: “Вплив творчості Дж. Л. Берніні на європей­ське мистецтво архітектури ХVІІ—ХVІІІ ст.”; “Ейфе­лева вежа — символ Парижа”; “Прага — музей архітектури просто неба”; “Архітектурні стилі мого улюбленого міста”;

б) замальовки архітектурних споруд різних стилів; в) проведення конференції на тему: “Об­рази міста у світовому мистецтві”.


Тема 2. Архітектура Близького і Далекого Сходу

Культова арабо-мусульманська архітектура.

Мавританський стиль.

Храми Індії.

Храми Далекого Сходу.

Велика Китайська стіна.

Орієнтовне практичне завдання:

Малюнок фрагментів культових споруд ар­хітектури Близького і Далекого Сходу.


Тема 3. Скульптура — гімн людині

Античні скульптори (Мірон, Фідій, Пракситель та ін.).

Мікеланджело — втілене відчуття форми (“Оплакування Христа”, “Давид”, “Мойсей”, гроб­ниця Медичі та ін.).

Творчість О. Родена.

Орієнтовне практичне завдання:

Бесіда на тему: “Чому Мікеланджело називали водночас “учнем давніх” і “порушником традицій””?


Тема 4. Образотворче мистецтво Італії: Епоха “титанів”

Леонардо да Вінчі. Живопис як одна з форм втілення всеосяжної геніальної натури митця (“Джоконда”, “Тайна вечеря”).

Рафаель. Зображення чистоти та чарівності жіночого образу, його духовного зв’язку з природою (“Сікстинська мадонна”, “Прекрасна садівниця”), благородного і духовного спілкування людей (фреска “Афінська школа”).

Орієнтовне практичне завдання:

Відвідування музеїв образотворчого мистецтва.
Тема 5. Видатні живописці Іспанії

Ель Греко — поєднання візантійських та готичних традицій у творчості.

Дієго Веласкес: вершина іспанського живопису ХVІІ ст.

Франсіско Гойя — найвизначніший, неперевершений живописець і графік ХІХ ст.

Сальвадор Далі — яскравий виразник модерністських течій у культурі ХХ ст.

Орієнтовне практичне завдання:

Малюнки у стилі сюрреалізму.
Тема 6. Фламандський і голландський живопис

Творчість П. П. Рубенса.

Рембрандт — “великий голландець”.

Жанри (побутовий, портретний, біблій­ний).

Орієнтовне практичне завдання:

Створення “живих сценок” за сюжетами картин.


Тема 7. Російський живопис

Історичний живопис (І. Рєпін, В. Суріков, В. Васнецов).

Пейзажний живопис (І. Левітан).

Портрети В. Сєрова.

Геній М. Врубеля.

Орієнтовне практичне завдання:

Складання оповідань за сюжетами картин.
Тема 8. Образотворче і декоративно-при­кладне мистецтво Далекого Сходу

Естетичний феномен китайського живопису. Жанри: портрет, пейзаж, каліграфічне письмо.

Порцеляна — гордість китайського мистецтва. Символічне навантаження кольору.

Орієнтовне практичне завдання:

а) малювання тушшю сувоїв;

б) виготовилення ескізу малої пластики в китайському стилі.


Тема 9. Декоративно-прикладне мистецтво Близького Сходу

Багдадська книжкова мініатюра.

Турецьке гончарне мистецтво.

Дамаські тканини.

Іранське килимарство.

Орієнтовні практичні завдання:

а) малювання орнаменту за східними мотивами (ескіз килима, тканини, книжкової мi­ніатюри, гончарного витвору);

б) відвідування музею, де зберігаються зразки арабо-мусульманського мистецтва.


Тема 10. Декоративно-прикладне мистецтво Африки

Естетика наївного мистецтва. Культові маски та мала пластика.

Мистецтво країн Магрибу.

Орієнтовне практичне завдання:

Підготовка і проведення конкурсу на виготовлення масок тропічної Африки.
Тема 11. Паркова культура

Версаль — зразок Європейського парку.

Природні парки Великої Британії.

Духовне начало японського ландшафтного саду.

Філософія ікебани та чайної церемонії.

Орієнтовне практичне завдання:

а) зробити проект або макет куточка “ан­глійського саду” для шкільного подвір’я;

б) підготувати літературний вечір на тему: “Парк як “дійова особа” у творчості видатних письменників”;

в) проведення вечора з однокласниками та вчителями за чаюванням у японському стилі. Прикрашення церемонії ікебаною, аранжованою власноруч (груповий метод роботи).
Узагальнення
Розділ ІІ. Музичне мистецтво

Тема 1. Європейська музична культура

Відень — центр європейської музичної куль­тури (В. А. Моцарт та ін.)

Великі композитори-романтики (Ф. Шопен, Ф. Ліст та ін.).

Французькі шансоньє.

Орієнтовне практичне завдання: підготовка і проведення вечора “Віденський вальс”.


Тема 2. Музична культура Індії і Далекого Сходу

Індійський танець. Значення поз, жестів, позицій рук (мудра).

Манера співу.

Музика і танець в індійському кінематографі.

Пентатоніка. Китайська опера.

Традиційні музичні інструменти.

Орієнтовне практичне завдання:

Опанування основними позиціями рук ін­дійського танцю.


Тема 3. Музичні ритми Америки

Види і напрями сучасної популярної музики: блюз, джаз, рок- і поп-музика. Видатні музиканти і співаки.

Орієнтовні практичні завдання:

а) спів під караоке пісень видатних амери­канських співаків (Е. Преслі, Л. Мінеллі, Ф. Си­натра та ін.);

б) підготовка та проведення “Карнавалу в Ріо” (вивчення основних фігур латиноамери­кан­ських танців).
Узагальнення
Розділ ІІІ. Театральне мистецтво

Тема 1. Японський театр

Театр Но: єдність драми, танцю та речитативу.

Театр Кабукі.


Тема 2. Італія — батьківщина оперного мистецтва

Творці оперних шедеврів (Дж. Россіні, Дж. Пуччіні, Дж. Верді).

Театр Ла Скала. Школа бельканто.
Тема 3. Російський балет

Російський балет. Видатні композитори (П. Чайковський, І. Стравінський та ін.) і виконавці (Г. Павлова, В. Ніжинський, Г. Уланова, М. Плісецька та ін.).

Орієнтовне практичне завдання:

Відвідування балетних вистав професійних театрів.


Розділ ІV. Кіномистецтво

Тема 1. Європейське кіномистецтво

Франція — батьківщина мистецтва кіно (видатні режисери, актори).

Кіно Італії.

Орієнтовне практичне завдання:

“Фотопроби” на виконання ролей у екра­нізації творів французької літератури, що вивчаються за програмою “Зарубіжна література”.


Тема 2. Кіно США

“Система зірок”.

Основні жанри американського кіно (при­годницький, мюзикл, бойовик, фантастика, філь­ми “жахів”, фільми “катастроф” та ін.).

Мультфільми У. Діснея (29 призів Оскара). Діснейленд.

Орієнтовні практичні завдання:

а) підготувати відеовечір “Зоряний небо- схил Голлівуду”;

б) провести “кінопроби” на виконання ролей (відеозйомка, фотозйомка, перегляд) у екра­нi­зації творів американської літератури, що вивчаються за програмою “Зарубіжна література”;

в) малювання улюблених персонажів мульт­фільмів У. Діснея, створення мультфільмів.


Розділ V. Простір культури і зустрічі в ньому

Тема 3. Мистецтво — посередник між куль­турами (узагальнення курсу)

Смисл будь-якої культури — її “провід­ність” щодо інших культур.

Зразки взаємопроникнення культур різних національних картин світу.

Україна в сучасному мистецькому світовому просторі.

Орієнтовні практичні завдання:

а) сформулювати “Закон культурного плюралізму”, який містив би правила шанобливого ставлення до інших культур;

б) самостійно підготувати і провести бесіди, присвячені внеску українських митців у світову духовну культуру;

в) підготовка і проведення вечорів на теми: 1) “Щасливим є той, хто тримає в собі декілька світів”; 2) “Гумор різних країн”.



Учень:

називає:

— основні твори митців живопису і скульптури (в межах програми);


наводить приклади:

— архітектурних пам’яток світу (в межах програми);


розпізнає:

— суттєві ознаки декоративно-прикладного мистецтва народів різних країн;


характеризує:

— стилі архітектури;


класифікує:

— жанри образотворчого мистецтва;


пояснює:

— тісний зв’язок творів мистецтва з внутрішнім життям людини;


описує:

— власні почуття від сприйнятого;


обґрунтовує:

— власну думку щодо світового значення творів мистецтва;


порівнює:

— характерні особливості світових пам’яток культури (в межах програми);


аналізує:

— своєрідність національних ознак образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва;


оцінює:

— садово-паркове мистецтво як явище, створене за законами гармонії;


розв’язує:

— творчі завдання, пов’язані з виявленням оригінальності, асоціативного мислення тощо;


використовує:

— особистий емоційний досвід у самостійній творчій діяльності.



Учень:

називає:

— найвидатніших митців музичного мистецтва (в межах програми);



характеризує:

— їхню творчу спадщину;



класифікує:

— основні жанри музики;



аналізує:

— музичну творчість, демонструючи здібність до естетичного співпереживання;



оцінює:

— внесок митців у світову музичну культуру, розкриваючи свої враження від творів за допомогою виразного мовлення;



спостерігає:

— почуття насолоди від спілкування з улюбленим музичним жанром.



Учень:

називає:

— провідні імена з історії театрального мистецтва;


розпізнає:

— символіку театру;


характеризує:

— творчість видатних діячів (в межах програми);


пояснює:

— умовність сценічних прийомів;


формулює:

— власні враження, отримані під час спілкування з мистецтвом;


аналізує:

— театр як виразник складних почуттів людини.




Учень:

називає:

— основні імена митців кінематографу (в межах програми);


характеризує:

— основні жанри;


формулює:

власний погляд на твори світового кінематографу;



аналізує:

— творчість найвідоміших кіноакторів і кінорежисерів, убачаючи за мистецтвом життєві цінності.



Учень:

наводить приклади:

— переосмислення “Сходом” європейських художніх систем і навпаки;



характеризує:

— внесок українських митців у розвиток культури інших країн;



пояснює:

— роль мистецьких зв’язків у полікультурному просторі;



формулює:

— власну позицію щодо культурної значущості творів мистецтва;



дотримується:

— правил шанобливого ставлення до інших народів.





База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка