Програма для загальноосвітніх навчальних закладів



Сторінка1/6
Дата конвертації03.12.2016
Розмір1,19 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6

Материал с сайта http://musscool.ucoz.ru/load/#

Українська мова

5–9 класи
Програма
для загальноосвітніх навчальних закладів
із навчанням російською мовою

Пояснювальна записка

Роль і місце української мови в структурі загальної середньої освіти визначаються особливостями мови як могутнього націє- і державотворчого фактора, вагомого чинника формування особистості громадянина України. Українській мові належить одне з чільних місць серед національних вартостей. Будучи рідною мовою однойменного етносу, українська мова водночас є своєрідним національним кодом, який об’єднує всіх громадян України, з населення гуртує народ. Вільне володіння державною мовою має неабияке значення для соціалізації громадян України різних національностей, стимулювання їх інтелектуального внеску в науковий потенціал, інтеграції в культуру українського народу, формування української наукової, мистецької, політичної та бізнесової еліти з числа представників різних етносів.

Державний статус української мови передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. Це зумовлює значущість вивчення української мови як шкільного предмета. Особливо гостро стоїть проблема опанування державної мови тими учнями, для яких рідна мова – інша і, зокрема, російська. Адже без знання державної мови сьогодні неможливо стати повноправним громадянином, патріотом України, її захисником, кваліфікованим спеціалістом, компетентним у будь-якій галузі виробництва. Знання української мови має бути достатнім для того, щоб з її допомогою випускник школи якнайповніше реалізував свої життєві потреби, плани і наміри в умовах зрослого попиту суспільства на мислячу, діяльну, творчу, національно свідому особистість.

В сучасних умовах, коли обсяг необхідних людині знань стрімко зростає, важливо вдосконалювати технології навчання, розвивати в учнів уміння самостійно поповнювати знання, орієнтуватися у всезростаючому інформаційному потоці. Цьому сприятимуть компетентнісний підхід у навчанні мови і впровадження здоров’язбережувальних освітніх технологій.

Пріоритетом сучасної мовної освіти стає компетентність – результат освіти, представлений набором сформованих способів діяльності, які дають змогу людині ефективно діяти в різних ситуаціях, самостійно приймати рішення, оцінювати й удосконалювати свою діяльність, нести за неї відповідальність.

На розв’язання саме цих завдань спрямована програма, укладена на основі Державного стандарту базової і повної середньої освіти з урахуванням Загальноєвро­пейських рекомендацій з мовної освіти.

За своєю концепцією, структурою і змістовим наповненням нова редакція програми відповідає попередній1. В оновленій програмі зміст окремих розділів розвантажено і скорочено шляхом спрощення поняттєвого і термінологічного апарату, усунення повторів, надмірної деталізації, вилучення другорядного матеріалу, послідовнішого врахування внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків.

Розроблена відповідно до сучасних вимог програма, крім своєї традиційної
функції, – бути основою для планування і здійснення навчально-виховного процесу, – детально окреслює очікувані результати навчання і визначає об’єктивні критерії для їх оцінки. Саме цим зумовлені структурні особливості програми, яка складається з пояснювальної записки та основної частини, що містить дві графи.

У першій графі докладно виписано зміст навчання, деталізовано знання, що їх слід засвоїти, а в другій − уміння, які необхідно сформувати в учнів під час вивчення конкретної теми курсу. Уміння градуюються за рівнями – від репродуктивних до конструктивних і творчих. Це дає змогу простежити весь процес формування умінь – від найпростіших до складних та вмінь найвищого рівня, які співвідносяться з відповідними рівнями, закладеними в Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів. Критерії – окремий документ, у якому докладно розписано вимоги до знань, умінь і навичок учнів з усіх аспектів володіння мовою, та методика їх оцінювання.

Створенню програми передували теоретичні дослідження усіх аспектів мовної освіти, їх широке обговорення педагогічною громадськістю, практична апробація провідних ідей пропонованої системи навчання.

Програма реалізує сучасні підходи до мовної освіти, які передбачають приведення системи оволодіння мовою у відповідність до геополітичної та мовної ситуації, пріоритетів, критеріїв, ціннісних орієнтацій, перспектив суспільного розвитку. Головною при цьому є життєва адекватність освіти, її орієнтація на задоволення потреб і культурних запитів особистості, пов’язаних із практичною діяльністю, духовним життям, комунікативними інтересами. Пропонована система заснована на синтезі кількох підходів – особистісного, компетентнісного, діяльнісного, комунікативного, текстоцентричного, функціонального, соціокультурного, емоційно-смислового.

Програма ґрунтується на таких основних принципах:


  1. практичній спрямованості та комунікативній орієнтації навчання;

  2. взаємозв’язку у вирішенні комунікативних, освітніх, розвивальних і виховних завдань;

  3. взаємопов’язаному розвиткові усіх видів мовленнєвої діяльності;

  4. відборі й організації навчального матеріалу відповідно до вимог мовознавства з урахуванням функціонального підходу, а також специфіки оволодіння українською мовою російськомовними учнями;

  5. наступності між початковою й основною, а також між класами основної школи.

Мета вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з російською мовою навчання полягає у становленні духовно багатої особистості, яка володіє уміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися виражальними засобами мови, її видами, типами, стилями, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності, вільно орієнтується у всезростаючому інформаційному потоці, вміє формувати й обстоювати власну думку, громадянську позицію щодо тих чи інших подій і явищ (у тому числі суспільних), давати їм адекватну оцінку, самонавчатись і самовдосконалюватись.

Оскільки оволодіння мовою – важлива складова соціальнокультурної діяльності, мовна освіта повинна ставити за мету:

а) навчити розуміння нової культури (міжкультурного взаєморозуміння);

б) оволодіти міжкультурною комунікацією, тобто вмінням спілкуватися з носіями іншої культури.

Сформульована мета потребує розв’язання таких завдань:


  1. вироблення стійкої потреби у вивченні української мови;

  2. розвиток умінь і навичок спілкування, вільного вираження думок і почуттів у різних сферах приватного й суспільного життя на основі засвоєння базових мовленнєвих знань, вироблення умінь і навичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час сприймання, відтворення і створення висловлювань; оволодіння культурою мовлення;

  3. формування в учнів базових орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних умінь і навичок на основі засвоєння норм української літературної мови;

  4. вироблення умінь сприймати мову як мистецьке явище, що має естетичну цінність;

  5. формування гуманістичного світогляду, духовного світу учнів, моральних і естетичних переконань, громадянських рис патріота України на основі засвоєння українських національних та загальнолюдських цінностей шляхом прилучення через мову до культурних надбань українського народу в контексті культури світової.

Відповідно до концептуальних засад, мети і завдань курсу у програмі визначено зміст навчання української мови для 5–9 класів, який структуровано за чотирма взаємозв’язаними лініями – мовленнєвою, мовною, соціокультур­ною і діяльнісною (стратегічною).

Згідно з Державним стандартом базової і повної середньої освіти.мовленнєва змістова лінія забезпечує вироблення і вдосконалення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі); мовна засвоєння учнями системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів людини та формування мовних умінь і навичок; соціокультурна – засвоєння українських та загальнолюдських культурних і духовних цінностей, норм, які регулюють стосунки в суспільстві, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові; діяльнісна (стратегічна) – формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів, опанування різних стратегій. Зазначені змістові лінії формують мовленнєву, мовну, соціокультурну, діяльнісну (стратегічну) і загалом − комунікативну компетентність особистості.

Основне призначення мовленнєвої змістової лінії полягає у визначенні змісту роботи щодо формування в учнів комунікативної компетентності, суть якої розкривається у формулюванні мети курсу. Комунікативний блок програми презентує функціональну систему мовлення, представлену мовленнєвою діяльністю в єдності чотирьох її складових – слухання, читання, говоріння і письма. Ця змістова лінія включає зміст навчальної мовленнєвої діяльності, куди входять відомості про мовлення та перелік основних видів робіт за кожним із видів мовленнєвої діяльності, а також навчальні досягнення учнів.

Мовленнєва змістова лінія реалізується комплексно, інтегративно і передбачає взаємозв’язаний гармонійний розвиток умінь і навичок учнів у чотирьох видах мовленнєвої діяльності.

У програмі знайшли відображення система роботи з аудіювання, читання, говоріння і письма, та вимоги до володіння цими видами мовленнєвої діяльності. Перелік необхідних знань і вмінь диференційовано за чотирма видами мовленнєвої діяльності. Оскільки зазначені вміння і навички формуються на кожному уроці, а не лише на спеціальних уроках розвитку мовлення, зміст і результати навчання аудіювання, читання, говоріння і письма подано окремими блоками, а не прив’язано до видів робіт (написання переказів, творів). Належну увагу приділено вдосконаленню змісту, структури та мовного оформлення усних і письмових висловлювань учнів.

Мовна змістова лінія визначає особливості фонетичної, лексичної, словотвірної, граматичної та правописної систем української літературної мови. Вона включає актуальні питання функціонування української мови, теоретичні відомості про систему мови, її рівні й аспекти, ключові поняття фонетики, лексикології, фразеології, будови слова і словотвору, морфології, синтаксису, орфографії і пунктуації.

Засвоєння системних знань про мову і формування на їх основі відповідних умінь забезпечує мовну компетентність особистості.

Обсяг поданих у програмі теоретичних відомостей наближається до курсу української мови як рідної. Об’єктивною підставою для цього є спільність предмета вивчення (українська мова), близькість мов, високий рівень загального розвитку і мовленнєвих здібностей російськомовних учнів. Ефективність такого підходу підтверджена багаторічною шкільною практикою, результатом чого є належний рівень володіння державною мовою російськомовними учнями. Матеріал мовного змістового блоку систематизується на лінійній основі з деякими відступами (вони зумовлені необхідністю посилення функціонального підходу), зберігаючи в основному структуру теоретичної частини курсу української мови як рідної.

У програмі збалансовано засвоєння мовної теорії та формування практичних умінь і навичок у різних видах мовленнєвої діяльності.

Посилено увагу до стилістичних можливостей мовних одиниць різних рівнів. У кожному розділі лінгвістичного блоку програми курсивом виділено питання культури мовлення, де визначено зміст роботи над нормами української літературної мови, зокрема тими, які становлять труднощі для росій­ськомовних учнів з огляду на вплив рідної мови. Мовна змістова лінія ґрунтується на вченні про мову як систему систем і передбачає відповідне пред’явлення теоретичного матеріалу, що сприяє оптимізації його засвоєння (факти, викладені в системі, запам’ятовуються краще, ніж набір розрізнених фактів). Комунікативна орієнтація навчання, в свою чергу, зумовлює необхідність поєднання різнорівневих та різноаспектних мовних явищ, оскільки у мовленні вони функціонують комплексно, в тісному взаємозв’язку.

Реалізований у програмі текстоцентричний підхід до вивчення мовної теорії полягає в її засвоєнні на основі зв’язних текстів різної тематики, насичених виучуваними мовними явищами. Безперечні переваги такої системи в тому, що мовні одиниці подаються не абстраговано, ізольовано, а в їх природному мовному оточенні, безпосередньому функціонуванні у мовленні. Текст слугує відправним мотиваційним моментом для аналітичної роботи над знаходженням виучуваних мовних одиниць і явищ, з’ясуванням їх взаємозв’язків з іншими елементами мовної системи, спостереження над функціонуванням у мовленні та подальшої конструктивної і творчої роботи з відпрацювання відповідних мовних і мовленнєвих умінь і навичок. Система комплексних завдань на основі тексту дає змогу побіжно повторювати вивчений раніше теоретичний матеріал і вдосконалювати набуті на попередніх уроках практичні уміння й навички.

Програмою передбачено, що впродовж усього періоду навчання в полі зору вчителя перебуватимуть факти і явища української мови, які мають істотні або несуттєві розбіжності з аналогами в рідній, а також специфічні, власти­ві лише виучуваній мові, питання культури мовлення, пов’язані з впливом російської мови. Опора на рідну мову учнів при вивченні української здійснюватиметься через словникову (в тому числі термінологічну) роботу, відповідне подання теорії, формулювання запитань і завдань, систему спеціальних вправ на спостереження, порівняння, переклад тощо.

У програмі вказано на необхідність здійснення міжпредметних зв’язків, найприроднішими з яких є зв’язки курсу мови з літературою та образотворчим мистецтвом. Опора на вже відомі учням поняття дасть змогу уникнути дублювання, глибше усвідомити виучуваний матеріал.

У новій редакції програма зазнала таких змін.

З пропедевтичного курсу синтаксису в 5-му класі вилучено теоретичний матеріал про логічний наголос. Цей термін замінено на більш відповідний віковим особливостям учнів – найважливіше слово в реченні, на якому акцентується увага при розгляді порядку слів.

Розділ «Лексикологія. Фразеологія. Елементи стилістики» в 5-му класі розвантажено за рахунок вилучення матеріалу про діалектні слова, з якими учні ознайомлюються на уроках української літератури.

У розділі «Будова слова. Словотвір. Орфографія. Елементи стилістики» знято надлишкову деталізацію теоретичних відомостей про чергування голосних і приголосних звуків.

Переглянуто і скорочено зміст розділу «Лінгвістика тексту» («Текст» у новій редакції програми), спрощено поняттєвий апарат і термінологію. Вилучено такі складні для дев’ятикласників поняття і терміни як лінгвістика тексту, складне синтаксичне ціле, актуальне членування тексту, міжфразний зв’язок і натомість уведено більш зрозумілі учням – текст, види інформації в тексті, відоме і нове, види і засоби зв’язку тощо.

Розвантажено, уточнено і конкретизовано розділ «Узагальнення й систематизація вивченого у 5-9 класах» за рахунок скорочення змісту і збільшення годин на його засвоєння.



Соціокультурна змістова лінія програми втілює один з основних концептуальних підходів до мовної освіти. Вона стосується соціокультурних умов користування мовою і пов’язана зі знаннями та вміннями, необхідними для реалізації соціального аспекту використання мови. Ця змістова лінія ґрунтується на суспільній та культуроносній функціях мови, відображує взаємозалежний зв’язок: людина – суспільство – мова – культура і полягає у вивченні мови в контексті приватного і суспільного життя, представленої нею та відображеної у ній культури, системи цінностей, взаємозв’язків із культурними надбаннями народів світу.

Соціокультурний блок програми включає відомості, які розкривають феномен людини, людства, України й українства в їх самобутності і всепланетарності водночас (основні світоглядні ідеї, ідеали, морально-етичні уявлення, естетичні уподобання, особливості менталітету різних етносів і зокрема українців, матеріали, пов’язані з історією, географією, екологією, матеріальною і духовною культурою тощо). Основні національні культурні й суспільні цінності, які сьогодні набувають універсального, загальнолюдського характеру, закладають інтеграційну основу навчання, виховання і розвитку учнів засобами української мови.

Соціокультурна лінія повністю відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Вона реалізується у відповідному розділі програми, де її зміст представлено у вигляді проблематики, що знайде відображення у змістовому екстралінгвістичному наповненні підручника, як це показано на прикладі 5 класу. З огляду на зазначену в Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти складність шкалування аспектів соціокультурної компетенції в програмі подано лише уміння, пов’язані з деякими соціальними стосунками і правилами ввічливості.

Соціокультурна лінія, яка регламентує тематико-змістову основу розвитку і вдосконалення мовлення учнів (зміст), тісно пов’язана з мовною, яка визначає його формальний бік – мову (форму). Синтез цих змістових ліній здійснюється на основі тексту, який становить єдність змісту і форми. Під час роботи над текстом інтегровано реалізуються також освітні завдання мовленнєвої та стратегічної змістових ліній.



Діяльнісна, або стратегічна, змістова лінія забезпечує розвиток відповідної компетентності, що виявляється у вдосконаленні універсальних умінь – загальнопізнавальних, організаційних, контрольно-оцінних, творчих, а також в опануванні стратегій, що визначають оптимальність мовленнєвої діяльності та соціально-комунікативної поведінки учнів задля розв’язання навчальних завдань і життєвих проблем.

Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія становить багатомірну систему найважливіших інтелектуальних умінь і навичок, необхідних для формування загальної культури учнів, їх готовності до пізнавальної і творчої діяльності та саморозвитку. Становлення цих умінь, які є невід’ємною складовою мовних і мовленнєвих умінь і навичок, відбувається переважно на уроках рід­ної мови. У зв’язку з тим, що вироблення загальнонавчальних умінь і навичок здійснюється на уроках з інших предметів і, зокрема, з російської мови як рідної, їх перелік подано в узагальненому вигляді наприкінці кожного класу.

Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія реалізується в процесі опрацювання решти трьох змістових ліній і не потребує окремих годин.

Охарактеризовані чотири змістові лінії охоплюють усі ключові й предметні компетентності. Мовленнєва і мовна лінії є основними. Вони визначають безпосередній предмет вивчення, його зміст, структуру, забезпечуються виділенням навчального часу на їх реалізацію і супроводжуються державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Соціокультурна і діяльнісна (стратегічна) змістові лінії як допоміжні є засобом реалізації основних і контролюються опосередковано через вимоги до засвоєння мовленнєвого і мовного компонентів змісту.

В оновленій програмі зазначені змістові лінії конкретизовано.

Згідно з вимогами програми вивчення кожної теми, що становить органічну єдність мовної теорії та вираженого в тексті екстралінгвістичного змісту, відбувається в кілька етапів:


  1. мотивація до вивчення матеріалу;

  2. сприймання на слух (аудіювання), читання тексту, робота над його змістом, у процесі якої відбувається природне (а не привнесене ззовні) формування ціннісних орієнтацій та особистісних якостей учнів;

  3. виокремлення й дослідження мовної форми, за допомогою якої виражено соціокультурний зміст, в аспекті виучуваної мовної теми;

  4. опрацювання мовної теорії, виведеної на основі спостережень над мовним матеріалом, формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок;

  5. підбиття підсумків уроку, домашнє завдання з коментарем учителя щодо його виконання.

У програмі подано орієнтовний розподіл навчального часу. Учителеві надається право у разі потреби вносити до нього необхідні корективи (скорочення кількості спеціальних уроків розвитку мовлення при цьому небажане). Резервний час учитель використовує на свій розсуд.

5 клас


(122 год., 3, 5 год. на тиждень; резервний час – 7 год.)

МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ¹2

(34 год.)

Зміст навчального матеріалу

(навчальної діяльності)

Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів


Відомості про мовлення

Загальне уявлення про спілкування і мовлення; види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо); адресат мовлення; монологічне та діалогічне мовлення, усне і писемне мовлення; основні правила спілкування (практично).

Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доцільність, правильність).


Учень / учениця:

  • розрізняє мову і мовлення, види мовленнєвої діяльності, види і форми мов­лення; обґрунтовує їх специфіку;

  • орієнтується в умовах спілкування, співвідносить своє мовлення (вибір мовних засобів) з умовами спілкування;

  • узгоджує свою мовленнєву поведінку з ситуацією і правилами спілкування;

  • дотримується основних вимог до мовлення;

Текст, його ознаки: наявність теми й основної думки, двох і
більше речень, зв’язність (усі речення пов’язані за змістом), завер-
шеність (має початок і кінець). Поділ тексту на абзаци; план готового тексту (простий). Ознайомлення з мовними засобами зв’язку речень у тексті (сполучники, займенники, прислівники, синоніми, спільнокореневі слова, повтори). Помилки у змісті й побудові висловлювання (практично).

  • визначає змістові та формальні ознаки тексту;

  • аналізує текст: визначає його тему й основну думку; з’ясовує, чи підпорядковується послідовність речень темі й основній думці висловлювання; встановлює, чи є група речень текстом; визначає, що відображає заголовок, – тему чи основну думку; добирає заголовок до тексту; проводить спостереження над комунікативною наступністю речень; ділить текст на смислові частини; складає простий план; визначає смислові та мовні засоби зв’язку між частинами тексту і реченнями в тексті; узагальнює ознаки тексту;

  • знаходить недоліки в тексті і виправляє їх;

  • учиться вдосконалювати текст щодо його змісту й будови;

  • створює тексти відповідно до визначених вимог;

Загальне уявлення про стилі мовлення (розмовний, науковий, художній), сфери вживання кожного з них. Стилістична помилка (практично).

Типи мовлення: розповідь, опис, роздум (практично). Особливості побудови розповіді на основі власного досвіду, опису окремих предметів і тварин, елементарного роздуму (повторення, поглиблення знань і вдосконалення умінь).
Аудіювання

(слухання – розуміння)



Аудіювання розповідей, пояснень учителя (чи іншої особи), відповідей учнів; нескладних текстів вивчених стилів, типів і жанрів мовлення (переважно з опорою на текст); мовлення співрозмовника за запланованою соціокультурною тематикою; радіо-, відео-, й аудіо запису, телепередач.

Усунення мовних труднощів аудіотексту (контроль розуміння складніших речень, з’ясування значень незнайомих слів і виразів).

Вибіркове аудіювання окремих фрагментів (речень) тексту.

З’ясування фактичного змісту, причинно-наслідкових зв’язків, основної думки аудіотексту.

Визначення тематичної належності прослуханого тексту.

Добір заголовка до аудіотексту.

Поділ аудіотексту на смислові частини (розташування пунктів плану відповідно до логіки прослуханого тексту).

Контроль розуміння фактичного змісту прослуханого тексту (вибір правильного варіанта відповіді на запитання з кількох даних).


Читання

Формування читацького інтересу і потреби читати.



Читання вголос і мовчки текстів розмовного, наукового і художнього стилів різних типів і жанрів мовлення з використанням вивчального та ознайомлювального видів читання.

З’ясування значень незнайомих слів з допомогою вчителя, за словотвірними елементами, за словником, за контекстом; знаходження в тексті тлумачення окремих слів.

Розширення словникового запасу. Користування словниками різних видів.

Визначення теми й основної думки тексту.

З’ясування фактичного змісту, причинно-наслідкових зв’язків у тексті.

Відповіді на запитання за змістом тексту.

Виділення смислових опор (ключових слів, речень) у тексті.

Поділ тексту на смислові частини.

Встановлення смислового зв’язку між окремими фактами тексту (перегрупування пунктів плану відповідно до змісту прочитаного тексту).

Складання простого плану.

Перефразування прочитаних речень.

Еквівалентна заміна (об’єднан-


ня двох речень в одне).

Прогнозування змісту на основі заголовка, прочитаного фрагмента тексту; інтерпретація тексту (характеристика дійових осіб); оцінка прочитаного (яка інформація видалась найцікавішою?).

Докладний переказ прочитаного за планом.

Контроль розуміння фактичного змісту тексту (вибір правильної відповіді з кількох даних).

Розвиток характеристик, які стосуються техніки читання: правильна вимова надрукованого (написаного) на основі умінь співвідносити букву і звук; знання і правильне застосування правил читання; формування умінь прог­нозувати розгортання мовного матеріалу, членувати речення на син­тагми, інтонаційно оформляти речення і синтагми, відрізки тексту.

Відпрацювання техніки читання тексту вголос.


Говоріння

Діалогічне мовлення.

Розігрування готового діалогу з опорою на текст.

Відновлення пропущених реплік діалогу.

Відновлення деформованого діалогу зі зміщеними репліками.

Самостійне розширення реплік діалогу.

Складання діалогу за опорними словами, за поданим початком.

Складання діалогу відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з життєвим досвідом учнів; варіювання та розігрування діалогів.

Монологічне мовлення.

Відповіді на запитання за змістом тексту.

Формулювання основної думки тексту.

Наведення власних доказів на підтвердження даної тези.

Докладний переказ текстів вивчених стилів, типів і жанрів мовлення з елементами опису (предметів, тварин) і роздуму.

Створення монологічного висловлювання – розповіді (в тому числі про якусь подію, випадок), опису, роздуму за поданим планом (і без нього), опорними словами, словосполученнями, за картиною.

Усна розповідь на основі власного досвіду.

Усний опис окремих предметів, тварин.



Усний роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів.
Письмо

Написання переказів (за простим планом).

Докладні перекази художніх текстів розповідного характеру з елементами опису (предметів, тварин) і роздуму.
Написання творів (за готовим планом і без нього).

Твір-розповідь на основі влас­ного досвіду.

Твір-оповідання про випадок із життя.

Твір-опис окремих предметів, тварин (у т. ч. за картиною).

Твір-роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів.


Лист. Адреса.
Переклад

Переклад з російської мови на українську слів, словосполучень, речень, невеликих за обсягом, нескладних у лексичному і стилістич­ному відношенні текстів вивчених стилів, типів і жанрів мовлення, в т. ч. текстів розповідного характеру з елементами опису (окремих предметів, тварин) і роздуму.

  • Розрізняє вивчені стилі мовлення, характеризує кожен із стилів;

  • знаходить у тексті мовні засоби, характерні для певного стилю;

  • розпізнає стилістичну помилку серед інших відомих помилок (нескладні випадки); виправляє стилістич­ні помилки у своєму і чужому текстах;

  • використовує знання про стилі мовлення під час побудови і вдосконалення власних висловлювань;




  • розрізняє за істотними ознаками вивчені типи мовлення, виділяє їх у тексті;

  • використовує знання про типи мовлення під час побудови і вдосконалення власних висловлювань;



  • концентрує увагу під час слухання; уважно слухає і розуміє основний зміст чіткого нормативного мовлення переважно з опорою на текст на знайому, відповідну вікові тематику;


  • самостійно чи з допомогою вчителя з’ясовує значення незнайомих слів;



  • складає первинне уявлення про зміст почутого; розуміє фактичний зміст, причинно-наслідкові зв’язки, основну думку аудіотексту, дає оцінку прослуханому;

  • розуміє основний зміст українськомов­них дитячих (підліткових) радіо- , відео- й аудіозаписів, телепередач;

  • помічає і виправляє орфоепічні помилки;



  • дотримується правил гігієни читання;

  • виразно читає тексти розмовного, наукового, художнього стилів різних типів і жанрів мовлення (у межах вивченого матеріалу), з достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм; прогресує в техніці читання;

  • вдосконалює читання вголос і мовчки; практично опановує вивчальний та ознайомлювальний види читання;

  • визначає стиль тексту, знаходить у ньому вивчені типи мовлення;

  • помічає в тексті незнайомі слова, вирази; з’ясовує їх значення самостійно і з допомогою вчителя; користується словни­ками різних видів; систематично попов­нює словниковий запас;

  • розуміє (і в разі потреби запам’ятовує) фактичний зміст, причинно-наслідкові зв’язки, основну думку тексту;

  • складає простий план прочитаного;

  • вчиться прогнозувати зміст, характеризувати дійових осіб, давати оцінку прочитаному;

  • докладно переказує прочитане за планом;



  • відтворює готовий діалог; складає діа­лог за зразком; веде діалог у зв’язку з прочитаним, за картиною;

  • складає діалог певного обсягу відповідно до запропонованої ситуації спілкування; досягає комунікативної мети, дотримується теми, використовує репліки для стимулювання, підтримання діалогу; реагує на репліки співрозмовника в нескладних ситуаціях спілкування: висловлює прохання, запрошення, спонукання до дії, повідомляє чи запитує інформацію, підтверджує достовірність інформації; вислов­лює згоду (незгоду), мотивовану відмову, перепитує, уточнює тощо;

  • дотримується мовленнєвого етикету, основних правил спілкування (бути ввічливим, привітним і доброзичливим), уважно, не перебиваючи, слухає співрозмовника, говорить про те, що цікаво адресатові мовлення; розмовляє в міру голосно;

  • відповідає на запитання за змістом тексту;

  • докладно переказує зміст прочитаного тексту за планом;

  • складає підготовлені усні висловлювання з урахуванням умов спілкування, мети й адресата мовлення; підпорядковує висловлювання темі й основній думці; користується вивченими типами мовлення; вибирає відповідно до умов спілкування стиль мовлення (розмовний, науковий, художній);

  • дотримується норм української літературної мови, вимог до усного мовлення і правил спілкування.



  • практично користується графічною системою та орфографією української мови;

  • складає простий план;

  • відтворює текст з урахуванням виду переказу, враховує комунікативне завдання, розкриває тему й основну думку; доцільно використовує мовні засоби, дотримується стилістичної єдності тексту;

  • вчиться удосконалювати написане, користуватися словниками;




  • складає твори вказаних видів; будує їх з урахуванням особливостей кожного; користується вивченими типами мовлення; вибирає відповідно до умов спілкування стиль мовлення (розмовний, науковий, художній); підпорядковує висловлювання темі й основній думці; використовує вивчені мовні засоби зв’язку речень у тексті; під час написання твору за картиною викорис­товує знання з інших предметів (зокрема образотворчого мистецтва);

  • знаходить і виправляє недоліки в змісті, будові та мовному оформленні власних висловлювань, спираючись на засвоєні знання;

  • удосконалює зміст, структуру і мовне оформлення власного і чужого тексту (відповідно до вивченого матеріалу);




  • пише приватні листи з урахуванням комунікативного завдання з описом подій, вражень і почуттів, доцільно використовуючи вивчені мовні засоби;

  • удосконалює написане;

правильно надписує конверт;



  • перекладає з російської мови на українську окремі слова, словосполучення, речення і невеликі тексти, користуючись вивченим мовним матеріалом і перекладними словниками.



Міжпредметні зв’язки

Художній твір і його частини; тема та ідейний зміст художнього твору; розповідь і опис предметів, людини, тварин у вивчених творах; роздуми про вчинки героїв (література); усний опис змісту і художніх засобів у творах живопису, що зображують предмети, тварин; усна розповідь за змістом жанрової картини про дітей; спостереження за окремими предметами під час малювання з натури (образотворче мистецтво).



Каталог: ld
ld -> Урок бесіда «Уявна подорож містом (селом, країною)»
ld -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
ld -> Бабуся називає мене брат називає мене сестра
ld -> Наукових праць
ld -> Основний напрямок
ld -> Методичні рекомендації для 5 класу з української мови та літератури, світової літератури, російської мови Для учнів
ld -> Методичні рекомендації до проведення Першого уроку 2013-2014 навчального року для учнів молодшого шкільного віку
ld -> Homines, dum docent, discunt. Люди, навчаючи, вчаться
ld -> Комунальний заклад “Обласна бібліотека для дітей Черкаської обласної ради Шевченківські лауреати в галузі літератури – наші земляки Біобібліографічний вісник для юних книголюбів віком від 12 до 14 років Черкаси, 2012
ld -> Тема уроку Тема Барви землі (7 год)


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал