«Профілактика мовленнєвих порушень як запорука всебічного гармонійного розвитку дошкільників»



Скачати 46,37 Kb.
Дата конвертації29.01.2017
Розмір46,37 Kb.
«Профілактика мовленнєвих порушень як запорука всебічного гармонійного розвитку дошкільників»

В Україні, рівно як в усьому світі, досить актуальною на даний час є проблема порушення мовлення дітей дошкільного віку. Офіційна статистика в Україні констатує збільшення кількості дітей, які мають недоліки мовлення. Тому існує гостра потреба в профілактиці даного явища.

Що ж мається на увазі під визначенням «недоліки мовлення»? Зараз поширені три групи мовленнєвих порушень в розвитку дошкільників:

1 група – вікові недоліки мовлення – це ті недоліки, які мають практично всі діти на певному етапі мовленнєвого розвитку (наприклад, в більшості дітей, до 3-х років відсутні шиплячі та сонорні звуки, сонорні звуки («р», «л») в нормі мають з’явитись до 5 років)

2 група – мовленнєві порушення обумовлені соціальними факторами – це ті недоліки, які «створені» за рахунок повторення дитиною неправильних зразків мовлення дорослих та оточення (сюсюкання, неправильне мовлення оточуючих, обмеженість контактів дитини, педагогічна занедбаність (батьки не приділяють часу дитині), двомовність (якщо в родині дві мови, це робить процес опанування мовлення важчим) тощо)

3 група – специфічні затримки та порушення мовлення – це можуть бути відхилення в будові артикуляційних органів та їх рухомості (мала рухомість губ, невірний прикус, високе піднебіння, слабкість м’язів язика, укорочена під’язикова вуздечка тощо), також такі мовні порушення можуть бути результатом перенесених в ранньому віці інфекційних та інших тяжких захворювань, які можуть викликати затримку розвитку слухо-мовленнєвих центрів головного мозку. Специфічні затримки та порушення потрібно виправляти лише за допомогою вчителя-логопеда та інших спеціалістів (іноді слід звертатись до психоневролога).

Неправильна вимова дітей може сказатись на їх подальшому розвитку. Діти з неправильною вимовою стають часто замкнутими, похмурими, уникають спілкування з товаришами, дуже неохоче беруть участь або не беруть зовсім у виступах на святкових ранках, не проявляють активності на заняттях. З одного боку це дуже добре, що в дітей виникають такі негативні реакції на власні мовні недоліки – це говорить про те, що ці діти мають нормальний інтелект і вони усвідомлюють свої вади.

Висновки про мовленнєві порушення робляться в логопедичній практиці в 5 років. якщо до цього часу в дітей не сформувались усі звуки, слід проводити корекційну роботу.

Порушення звуковимови часто бувають серйозною перепоною для успішного навчання в школі. Особливо це відбивається на читання та письмі. На жаль марно плекати надію на те, що дитина «виговориться сама». Практика підтверджує, що це не так.

Як же запобігти цьому негативному явищу і попередити розвиток мовленнєвих порушень. Коли починати розвивати мовлення дітей?

Вчити дитину правильно говорити треба починати ще до її народження – вона може чути слова звернені до неї. І ці слова повинні бути ласкавими. Наступні уроки – відразу після народження. З дитиною треба постійно розмовляти, тому що, якщо замовчите ви, вона не заговорить, а значить, пізніше навчиться думати.

У перший рік життя слід з особливою наполегливістю розповідати дитині про навколишній світ, предмети, коментувати її і свої дії. Робити це найкраще ласкаво, неквапливо. До 11 місяців малюк, як правило, освоює виконання найпростіших прохань і вимовляє 6 – 14 слів.

До 1,5 року малюк повинен називати свої основні іграшки і дії з ними. Кішку він називає «мяу», а «корівку» - «му», але не полінуйтеся відразу ж повідомити йому правильні слова і продовжуйте робити це, поки вони не замінять «дитячі». З 1,5 року настає час припиняти розуміти дитину з півслова. Нехай вимовить всю фразу і точно виразить, що їй треба. Батьки, які вгадують бажання дитини, уповільнюють розвиток її мовлення.

На другому році життя дитину треба вчити класифікувати предмети: велике – маленьке, тверде – м’яке, дядько високий, кошеня пухнасте, машина їде. У цей час треба починати вчити дитину й узагальненням: всі молоді жінки- тьотя, а всі літні – баба.

У справі навчання дітей правильного мовлення вам допоможуть віршики, потішки, казки (вчить діток переказувати казочки), іграшки, книжки з картинками. Розглядайте картинки разом з малюком - вчить знаходити на них знайомі предмети. З 2 років дитина повинна пояснювати, що намальовано на картинці (н-д: кошеня п’є молоко).

У дошкільному віці діти дуже люблять слухати, як їм читають. Вони добре розуміють прості сюжети казок, радіють і засмучуються разом з вовком та зайчиком.

Важливими для попередження мовних недоліків є виконання звуконаслідувальних вправ та артикуляційних вправ. Звуконаслідувальні вправи – це вправи, коли дитина відтворює звуки предметів, тварин чи дій. Наприклад: вітер колише листя «С-С-С-С-С-С», качаємо колесо насосом «Ш-Ш-Ш-Ш», комарик дзижчить – «З-З-З-З». Вимова таких вправ дасть змогу дітям розвивати звуковимови. А для того, щоб рухи були чіткі, слід розвивати артикуляційні органи за допомогою артикуляційних вправ. Наприклад: піднімати-опускати язичок, дотягнутися язиком до носа, облизати губки, найти язичком піднебіння, порахувати язичком зубки. Всі ці вправи легкі та доступні, а також дуже корисні.

Для розвитку мовлення та попередження мовленнєвих вад дуже корисні мовленнєві ігри, в які дорослий може грати з дитиною під час звернення з садочка, або під час хатніх справ. Наприклад, це такі як «Несенітниця», «Зіпсований телефон», «Так або ні», тому що, граючи в них, дитина вчиться використовувати різні слова, слухає їх правильне і неправильне звучання.

Ставте з малюком спектаклі та сценки. Нехай спочатку вони будуть зовсім коротенькими. Зате незабаром малюк буде із задоволенням розучувати прозу або вірші.

Оскільки найбільше часу дитина все-таки проводить із мамою, дуже важливо, як вона розмовляє. Важливо не сюсюкати з дитиною і не повторювати її дитяче мовлення.

Якщо ви приймете до уваги вищезгадані рекомендації, то нагородою за ваші зусилля буде гарна вимова ваших діток.



Тож, коротко підсумую:

  • Якомога раніше починайте читати малюкові, розповідайте йому казки, читайте вірші, співайте пісеньки

  • НЕ перекручуйте своє мовлення, тому що малюк Вас наслідує

  • м’яко виправляйте свою дитину, коли почуєте, що вона говорить неправильно

  • грайте в ігри, що розвивають дитяче мовлення, виконуйте з малюком звуконаслідувальні та артикуляційні вправи

І пам’ятайте, найнаполегливіша робота вихователя не дасть цілковито позитивного результату без систематичних занять з дитиною вдома. В ваших силах попередити розвиток мовленнєвих порушень. «Без хороших батьків немає хорошого виховання попри всі школи, університети» (І. Карамзин)

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал