Прислів`я сказав – дорогу показав, приказку сказав – душу розрадив



Сторінка1/8
Дата конвертації03.12.2016
Розмір3,98 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8




Прислів`я сказав – дорогу показав,

приказку сказав – душу розрадив
(тематична збірка українських народних прислів`їв та приказок)

Зміст Сторінка




  1. Передмова………………………………………………………….3

  2. Робота з прислів`ями на уроках та в позаурочний час………….3

Прислів`я та приказки

  1. Землю прикрашає сонце, а людину праця……………………….7

  2. Книга вчить, як на світі жить……………………………………..10

  3. Та земля мила, де мати народила ………………………………...12

  4. Дружба та братство - дорожче багатства………………………...13

  5. На сонечку тепло, а біля матері добре …………………………...15

  6. Добре діло роби сміло …………………………………………….16

  7. Шануй людей і тебе шануватимуть………………………………18

  8. Мийся частіше - будеш миліше …………………………………19

  9. Здоров`я – всьому голова …………………………………………19

  10. Весна красна квітками, а осінь плодами …………………………21

  11. Слово до слова – зложиться мова ………………………………...23

  12. Маленька правда всі неправди переважить……………………...25

  13. Післямова…………………………………………………………..27

  14. Список використаних джерел………………………………….....28

ПЕРЕДМОВА

Багата й різноманітна творчість нашого народу: мелодійні пісні та думи, що їх великий Шевченко назвав славою України, барвисті коломийки та ліричні хороводи. З вікових глибин зринає перед нами фантастичний світ казок; відгомін далеких подій вчувається у легендах та переказах; веселять, а часом і гостро дошкуляють народні усмішки та анекдоти.

Годі й перелічити усі різновиди, усе розмаїття художньої творчості, яку ми по праву вважаємо високохудожнім скарбом культури й мистецтва нашого народу, чия невичерпна таланови­тість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати й збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками.

До неоціненних коштовностей українського фольклору нале­жать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, що в худож­ній формі типізують різні явища життя. Вони є узагальненою па­м'яттю народу, висновками з життєвого досвіду, який дає право формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику. У сво­їй сумі прислів'я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи відкидають, схвалюють або засуджують, остерігають чи повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь.

Приказки та прислів'я називають ще приповідками, пословицями; найдавніша їх назва — притчі. Різкої межі між прислів'ями та приказками не існує, тому їх розглядають як один жанр. Різниця між ними полягає хіба в тому, що приказки будуються як одночленні речення, не вживаються у переносному значенні і не мають повчального характеру. На відміну від інших видів народної поетичної творчості, прислів'я та приказки якнайтісніше пов'язані із щоденним побутом. Доступні найширшим верствам і не потребують особливої обстановки і широкої аудиторії. Справді, ніхто спеціально не збирається в гурт, щоб послухати прислів'я, як слухають думи чи балади. Не приурочують їх до календарних дат, як обрядову пісенну творчість. «Пословица к слову молвится», — тобто говориться тоді, коли треба наголосити, підкреслити.

РОБОТА З ПРИСЛІВ`ЯМИ ТА ПРИКАЗКАМИ НА УРОКАХ ТА В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

Усна творчість - невичерпне джерело виховання підростаючого покоління. Вона відображає життя народу, його історію, мораль, мову, народну мудрість. Через казки, пісні, прислів'я та приказки учні початкових класів дістають перші уявлення про культуру та побут свого народу. У народній творчості та її національних традиціях тісно переплітається минуле народу із сучасним життям.

Моральний вплив творів усної народної творчості посилюється ще й тим, що вони і за змістом, і за формою доступні дітям молодшого шкільного віку. З усіх скарбів усної народної творчості важливе місце у вихованні дітей належить прислів'ям та приказкам. Адже вони - своєрідний кодекс моральної поведінки і кожен може знайти тут пораду, підтримку, осуд.

Видатні українські письменники: Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Леся Українка високо цінували приказки та прислів'я, наводили їх у своїх творах, радили записувати та зберігати ці краплини народної мудрості для виховання майбутніх поколінь. Іван Франко називав прислів'я та приказки скарбами нашої мови, "коштовними перлинами".

Прислів'я та приказки - це переважно віршовані мініатюри. Молодших школярів ці фольклорні жанри приваблюють яскравою грою слів, барвистістю мови, ритмікою. У поетичній формі вони зберігають і поширюють народну мудрість, досвід пізнавальної діяльності, є засобом впливу на думки і вчинки дітей. Тому, на думку К. Д. Ушинського, пояснення прислів'їв - це завжди розв'язання певної розумової задачі. Працюючи з прислів'ями, діти прилучаються до народної мудрості: "Колос повний до землі гнеться, а пустий угору пнеться." " Бджола жалить жалом, а чоловік - словом." Ці фольклорні форми доступні учням усіх вікових груп, починаючи з шестирічних першокласників. Кожен вчитель повинен знати напам'ять велику кількість прислів'їв, приказок, щоб у будь - який час влучно використати їх у виховній роботі з дітьми.

Широко використовуються ці малі форми усної народної творчості в повсякденному житті, на перервах та в позаурочний час. Тут завжди можна знайти привід вжити ту чи іншу приказку або прислів'я. Коли хтось з дітей сказав образливе слово, вчитель може використати прислів'я: "Слово може врятувати людину, може і вбити. " "Рана загоїться, а лихе слово - ні. "

На прогулянці, екскурсії до лісу взимку, будуть доречними такі прислів'я": Любиш кататися люби й саночки возити. " "Як захоче коза сіна, то до воза прийде." "Якби знав, де впаду, то й соломки б підстелив. " Під час сніданку в шкільній їдальні можна використати такі прислів'я: "Дорога ложка до обіду. " Добрий борщик, та малий горщик. " " Так їсть, що аж за вухами лящить. "

На уроках використання прислів'їв та приказок також є невід'ємною частиною роботи. Велику роботу над прислів'ями та приказками практикую на уроках читання, оскільки молодші школярі на цих заняттях не тільки оволодівають навичками швидкого читання, а й вчаться розуміти прочитане, розбиратися в художніх особливостях мистецтва слова. Крім того, при ознайомленні з народною творчістю і літературою, велика увага приділяється їхньому естетичному вихованню, розвитку культури мовлення. Цікавим видом роботи є добір до тем , які вивчаються, прислів'їв і приказок. Це робиться в ході ознайомлення з окремими віршами, оповіданнями, при вивченні будь-якої теми, узагальненні матеріалу.

В 1 класі, скажімо, на уроці прощання з букварем учні пригадують прислів'я, приказки про буквар, книгу, навчання: " Книга вчить, як на світі жить ",

" Читання - найкраще навчання " і т. п. У 2 класі доцільно запропонувати пояснити зміст прислів'я, дібрати уривок з твору, де виражена така ж думка.

Іншим видом роботи є добір до твору прислів'я, яке розкривало б його зміст. Наприклад, прочитавши білоруську народну казку " Легкий хліб", даю дітям завдання подумати, чи підходить до поведінки вовка таке прислів'я: "Хочеш їсти калачі, не сиди на печі. "

Звертаю увагу й на те, що влучні й образні прислів'я, створені народом, інколи слугують заголовком певного твору. Діти аналізують такий заголовок-прислів'я, доводять його органічний зв'язок зі змістом твору, а потім і самі добирають заголовки-прислів'я до інших творів.

Особливим видом роботи над прислів'ям є відшукування їх у художньому творі і з'ясування їх ролі. Особливо багатий матеріал для таких спостережень є у байках. Наприклад, у 4 класі в байці Л. Глібова " Зозуля й Півень"учні знаходять вираз "Рука, як кажуть, руку миє ", пояснюють його, добирають схожий.

Я пропоную учням з'єднати назву кожної байки з прислів'ям, що розкриває її головну думку:


«Зозуля й Півень»

«Двоє приятелів і ведмідь»

«Котова наука»

* У лиху годину пізнають вірну людину.
* Не ласкаве слово хороше, а правдиве.

Учням 3 класу вже під силу використовувати прислів'я у роботі над твором - усним чи письмовим. Навчаючи їх складати твори, раджу звертатися до своїх зошитів чи альбомів з прислів'ями, які ми ведемо, починаючи з 2 класу. Спочатку діти вчаться будувати розповідь за малюнком, що вони дібрали до прислів'я. Привчаю їх не тільки описувати зображене, а й розкривати спільне у змісті прислів'я і малюнка. Записавши нове прислів'я і розібравши його зміст, учні розповідають, який малюнок до нього можна дібрати, або намалювати. З часом вони введуть прислів'я у придуманий твір.

На уроках розвитку мовлення пропоную визначати роль прислів'їв у нашому житті. Наприклад: прочитавши прислів'я подумай і розподіли їх на групи: слово повідомляє, слово збагачує, слово впливає, слово допомагає, слово заспокоює.



Хто говорить, той сіє; хто слухає - збирає.

Не пройми списом, пройми язиком.

Язик до Києва доведе.

У чужій бесіді будь-хто розуму купить.

Слово не горобець, випустиш не піймаєш.

Слово сильніше списа ранить.

З добрим словом і чорний окрайчик солодко пахне.

Добре слово людині, що дощ у посуху.

На уроках мови учні люблять закінчувати запропоновані прислів'я, складати їх з розсипаних слів: Бджола мала , (а й та працює). Книга вчить, (як на світі жить). Друга, знайдеш, а, шукай, тримай.

Подобається школярам і гра, коли треба по двох словах відгадати прислів'я: Вчасно - рясно, їсти - лізти, діло - майстер, і т. п.

При знайомстві зі словами-антонімами прислів'я відіграють величезну роль. Шукаючи антоніми, діти краще усвідомлюють їх роль у мовленні, спостерігають за багатством мови: Дощик вимочить, а ясне сонечко висушить. Чого в молодості навчишся, те на старість як знахідка.

Вже з першого класу починаю знайомити дітей з правописом ненаголошених голосних у корені слова, використовуючи прислів'я та приказки як дидактичний матеріал. Твори усної народної творчості не тільки дають можливість дібрати слова з необхідною орфограмою, а й збагачують мову учнів, вчать коротко та точно висловлювати думки. Під час вивчення правила правопису ненаголошених голосних даю такі завдання до прислів'їв: пояснити правило написання слів з пропущеними буквами: Від рідної з . млі віє т. плом, а від чужої - холодом. Дорога дружби ш.рока. Виписати слова з прислів'їв з ненаголошеними -е, -и. В 1 колонку ті, що перевіряються наголосом, в іншу - словникові слова: Ледачого всі обминають, а роботящого шанобливо вітають. Хто в лінощах скніє, від іржі темніє. Вчення - джерело знань, знання — джерело щастя.

Вивчаючи частини мови, пропоную записати під диктовку прислів'я, підкреслити іменники, визначити рід, число, відмінок, виділити закінчення: При єдності та згоді буде сила в народі.

Третьокласникам і учням четвертого класу під силу буде виконати такі завдання під час вивчення теми " Будова слова" : підкреслити спільнокореневі слова у висловах, визначити корінь, назвати звуки, що чергуються: Дерево міцне корінням, людина — друзями. Вез вірного друга - велика туга. Не той друг, що медом маже, а той, що правду каже. Дружба родиться в біді, а загартовується в труді. Визначити відмінок іменників, прикметників.

Отже, постійна, систематична робота у школі над прислів'ями і приказками спонукає школярів збирати перлини народної мудрості, класифікувати їх за темами, розуміти узагальнюючий зміст. Вивчення мудрих, образних народних афоризмів збагачує мовлення дітей, підвищує їхню грамотність, сприяє вихованню естетичного смаку, любові до усної народної творчості, до влучних образних висловів. Прислів'я і приказки виховують у підростаючого покоління почуття патріотизму, любов до праці, повагу до народу, що створив їх, гордість за нього.



Прислів`я та приказки

Землю прикрашає сонце, а людину праця

Бджола мала, а й та працює.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Щоб досягти великого, треба починати з малого.

Хочеш рибку з'їсти, треба в воду лізти

Хочеться їсти, та не хочеться лізти.

Один "зараз" краще трьох "потім".

Сьогоднішню роботу не звалюй на завтрашнього верблюда.

Багато няньок - дитина без носа.

Якщо нав'ючити на осла побільше, то він не піде скоріше.

П'ятками киває, бо діла не знає.

Як до череди гнать, то й п'ятки болять.

Видно сокола по польоту, а сову по погляду.

Орел мухи не ловить, а слон за мишею не ганяється.

Громадою велику справу зробиш.

Ледачий на ходу, швидкий на їду.

Праця все долає.

У працюючого обличчя рум'яне.

І будень і неділя - лінивому все безділля.

Змагання - для ледарів смерть.

Основа уміння - старанність.

Терпіння й сумління все подолають.

Поганий майстер ремесло ганьбить.

Добрий косар косить добре і в полі, і вдома.

Курка по зернятку клює, проте наїдається.

Ледача кішка миші не зловить.

Рибалка води не боїться.

Добрий пастух не покине своє стадо.

Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.

Ледачий плуг скоро поржавіє, а ледача людина скоро постаріє.

Майстром ніхто не вродився, а навчився.

Вправа робить майстра.

Зробивши роботу, добре відпочивати.

Багато рук - легка робота.

Добрий початок - половина роботи.

Не замісиш глини, не зробиш цеглини.

Хто не поспішає, залишається позаду.

Ледачого всі обминають, а роботящого шанобливо вітають.

Хто в лінощах скніє - від іржі темніє.

Б'ють не лежачого, а ледачого.

З нього помочі, як з осики груш.

Під лежачий камінь вода не тече.

Грім не гряне - ледачий не встане.

Праця має гіркий колір та солодкий плід.

Щоб рибку їсти, треба в воду лізти.

Від роботи тяжко, а без роботи ще тяжче.

Порожньої ложки до рота не підносять.

Ранні пташки росу п'ють, а пізні - сльози ллють.

Хоч три дні не їсти, аби в воду не лізти.

Один із сошкою, а семеро з ложкою.

Зробиш спішно, та коли б не вийшло смішно.

Хто ніколи не починає, той ніколи не кінчає.

За діло візьмешся, розуму наберешся.

Скільки вб'єш, стільки і в'їдеш.

Людина, що прагне кращого, днем дорожить, а та,

що зледачіла - безпробудно спить.

Без старання й малого діла не зробиш.

Посієш вчасно - збереш рясно.

Бур'ян знищуєш - урожай підвищуєш.

Якщо добре працюватимеш - честь і славу матимеш.

Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.

Добрий початок - половина діла.

Коли за все візьмешся, то нічого не зробиш.

Той діло зробив, хто його завершив.

Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.

Діло майстра величає.

Не одяг красить людину, а добрі діла.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Без роботи день роком стає.

Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.

Люди - працювати, а ми руками махати.

Лінивому все ніколи.

Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.

Ледачому завжди тяжко.

І туди гаряче, і сюди боляче.

"Нехай" - поганий чоловік.

Не тепер, а у четвер.

Робить, як мокре горить.

Умілому всяка робота легка.

Метушиться багато, а робить мало.

Погнався і за тим, і за цим, а пішов ні з чим.

Захочеш пити - підійдеш до струмка.

Без праці нічого не зробиш.

Сталь гартується у вогні, а людина у труді.

Силою не хвались - краще трудись.

Ласа кішка до риби, та в воду лізти не хоче.

Лінивого й ноги не носять.

Сонливого не розбудиш, лінивого не пошлеш.

В ліс не поїдемо, то й на печі замерзнемо.


На чужу роботу дивитись - ситому не бути.

Не так лінь, як не хочеться.

Вже й пережував, а він ковтнуть не хоче.

Як до діла - так і сіла.

Ледачому щодня неділя.

Від дощу земля зеленіє, а від праці народ багатіє.

Відкладену роботу снігом замете.

Добре в світі тому жити, хто працьовитий.

Кожний майстер колись був невмілий.

Краще спробувати, ніж дивитися.

Що сьогодні утече, то завтра не здоженеш.

Ключі від щастя в праці.

Птаха пізнають по пір'ю, а людину по ділах.

Добрий кінь пізнається в їзді, а людина в труді.

І найкраща земля без робітників дичає.

Праця приносить достаток, а лінь - злидні.

У руках у майстра і криве дерево випрямляється.

Лінощі точать людину, як іржа залізо.

Кінець праці - радість.

Труд для людини - здоров'я і життя.

Життя - вчить, труд - єднає.

Стежки ледарів бур'янами поросли.

Без охоти нема роботи.

Людину гріє не кожух, а робота.

Робота шукає розумного, а розумний - роботу.

По роботі пізнають людину.

Млин сильний водою, а людина - роботою.

Праця життя продовжує, а лінь забирає.

Чесної праці вітер не розвіє.

Праця - дзеркало людини.

Всі труди дають плоди.

Діло людиною ставиться, людиною і славиться.

У кого багато діла попереду, той назад не оглядається.

Не дивись на обличчя, а дивись на діло.

На словах міста бере, а на ділі ні кроку вперед.

Без праці нема й відпочинку.

Великі речі починаються з малого.

Роботящий чоловік має хліба цілий засік.

Доки воза не перекинув, дороги не полагодив.

У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть.

Тільки той не помиляється, хто ні до чого не торкається.

Не вкладеш душу, не чекай успіху.

Добро, нажите без труда, зникає без сліда.

Бур'яни посівам не дають життя, лінощі людину збивають з пуття.

Зробив діло - гуляй сміло.

Весна – наші батько й мати, а як не посієш – не будеш збирати.



  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка