Правила безпечного користування газом Мета: ознайомити учнів з правилами безпечної експлуатації побутових газових при­



Скачати 149,64 Kb.
Дата конвертації15.12.2016
Розмір149,64 Kb.
ТипПравила
Правила безпечного користування газом

Мета: ознайомити учнів з правилами безпечної експлуатації побутових газових при­ладів; розповісти про вплив газу на організм людини. Повторити правила поведінки при виявленні запаху газу.

У нашій країні, як правило, широко використовуються природний і зріджений гази. Майже в кожній квартирі встановлено газові плити, водонагрівачі, опалювальні печі або котли. Газом користується майже 80% населення, в тому числі й діти шкільного віку.

Щоб газ приносив людям лише радість і тепло, кожний член сім’ї, починаючи з шкіль­ного віку, мусить знати і суворо дотримуватись правил безпечного користування газом, знати, до яких наслідків призводить порушення цих правил.

Загальні відомості про природний газ та його властивості

Природний газ (метан) добувають з надр землі і транспортують споживачам по тру­бопроводах. Зріджений газ (пропан, бутан) дістають, як правило, на нафтопереробних заводах, звідки по трубопроводах чи у цистернах він подасться на газонаповнювальні станції. До споживачів, у тому числі й до населення, зріджений газ надходить у балонах чи по трубопроводах з групових резервуарних установок.

Зріджені гази в резервуарах і балонах перебувають у рідкому стані під тиском власної пари. При підвищенні температури вони переходять в газоподібний стан.

Природний газ майже вдвічі легший за повітря і під час витоку з приладів і газопро­водів скупчується у верхніх зонах приміщення.

Зріджені гази в паровій фазі, навпаки, важчі за повітря в 2,0 — 2,7 рази і під час витоку з балона, газопроводу чи ємності вони опускаються в нижню зону приміщень, скупчуючись на підлозі, у низинних місцях (підвалах, колодязях).

Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, їх одорують, тобто додають домішки (етилмеркантан), внаслідок чого з'являється запах гнилої капусти.

Для нормального горіння газів необхідна певна кількість повітря. Так, для спалюван­ня 1 м3 природного газу потрібно біля 10м3 повітря, такого ж об'єму зрідженого газу — 28 — 30м3. Отже, в приміщення, де ввімкнуті газові прилади, мусить постійно надходити свіже повітря. Якщо цієї вимоги не дотримувати, газ повністю не згорає, виділяючи оксид вуглецю (II) СО — чадний газ, який викликає отруєння.

Гази, що містяться у трубопроводах і резервуарах, а також при неправильному спа­люванні в газоспоживальних приладах, небезпечні. Витік газів внаслідок порушення герметичності трубопроводів, посудин, арматури чи при утворенні в замкнутому об'ємі повної концентрації газоповітряної суміші може спричинити вибух, пожежу: вибухонебез­печна концентрація природного газу в повітрі 5 — 15% за об'ємом, для зрідженого — 2 — 9%.

При такій концентрації газу в приміщенні достатньо відкритого вогню, іскри, щоб виник вибух. При більших концентраціях (до 60%) відбуватиметься нормальне горіння.
Основні вимоги безпечної експлуатації побутових газових приладів

Газифікацію житлових будинків здійснюють працівники спеціалізованих організацій відповідно до проектів газифікації, які ґрунтуються на вимогах існуючих норм і правил.



Отже, категорично забороняється самовільно встановлювати, переставляти, ремон­тувати і замінювати газові прилади.

Під час експлуатації газового устаткування не дозволяється підігрівати балони зі зрідженим газом, встановлювати їх поблизу опалювальних приладів, виявляти витікання газу за допомогою запаленого сірника, користуватися несправними газовими приладами чи використовувати їх не за призначенням.

Не можна залишати без нагляду працюючі газові прилади, бо на випадок затухання одного з пальників, приміщення загазовується і виникає вибух. Необхідно стежити, щоб рідина, що кипить, не залила вогонь пальника, протяг чи подув вітру не загасили полу­м'я. Категорично забороняється сушити білизну чи волосся над плитою із запаленим пальником.

У процесі роботи газових водонагрівачів (колонок), ємнісних водонагрівачів, опалю­вальних котлів та печей виділяється значна кількість продую ж згоряння, які повинні обов'язково відводитися у відокремлені димові канали.

Особлива небезпека створюється, якщо в димоходах відсутня тяга. Це призводить до неповного згоряння газу й виділення чадного газу (СО).

Отже, перед тим як запалити пальник, необхідно перевірити наявність тяги. Для цього запалений сірник чи смужку паперу підносять до перервника тяги в газовій колонці. Якщо полум'я сірника чи смужки паперу втягується всередину, — це свідчить про наявність тяги; якщо залишається нерухомим—тяга відсутня; відхиляється від газового приладу в приміщення — тяга зворотна.

При відсутності тяги чи зворотній тязі, а також під час сильних вітрів та атмосферних опадів користуватися газовими апаратами з відводом продуктів згоряння в димоходи категорично забороняється.

Важливою умовою безпеки при користуванні газовими приладами є також контроль за тим, чи повністю згоряє газ. При повному згорянні полум'я має голубувато-фіолето­вий колір, при неповному — жовтувато-солом'яний. Неповне згоряння газу призводить до інтенсивного виділення в приміщення чадного газу, який згубно діє на організм люди­ни.
Повне згоряння газу забезпечується:

• при правильному регулюванні газозапалювальних пристроїв, яке виконується працівниками газового господарства;

при постійному надходженні чистого повітря; при справності димоходів та вентиляційних каналів; при наявності достатньої тяги;

при утриманні газових приладів у справному стані та чистоті; при використанні камфорок з високими ребрами, коли на газову плитку ставиться посуд із широким дном.
Вплив природного та зрідженого газів і продуктів їх згоряння на організм людини

Природний та зріджений гази на організм людини токсично не діють, бо вони погано розчиняються у крові, але, змішуючись із повітрям, значно зменшують вміст кисню в ньому. Людина, перебуваючи в такому приміщенні, відчуватиме кисневе голодування, а при значних концентраціях газу в повітрі може померти від задухи. Крім того, кисневе голодування може настати під час роботи газових приладів, якщо не надходить необхідна кількість повітря.

При неповному згорянні газів, тобто коти не вистачає кисню, виділяється оксид вуг­лецю — СО (чадний газ), який не має ні кольору, ні запаху, але характеризується високою токсичністю.

Після кількох вдихів повітря, що містить всього 1% (за об'ємом) СО, людина втрачає свідомість І через 1-2 хвилини наступає смерть.

Дії населення при виявленні запаху газу

При виявленні запаху газу в приміщенні необхідно:


  • повідомити про це дорослих членів сім'ї;

  • закрити крани перед газовими приладами та на приладах; при газовому (балонно­му) устаткуванні — вентиль на балоні та крани на плит і;

  • відкрити вікно і двері, створивши протяг для провітрювання приміщення;

  • не допускати в приміщення відкритого вогню, не вмикати і не вимикати електроприлади та освітлення, щоб запобігти утворенню іскор;

  • повідомити про витікання газу в аварійно - диспетчерську службу газового госпо­дарства по телефону 04 і залишити приміщення. Якщо запах газу з'явиться на вулиці, у під'їзді, на подвір'ї та інших місцях, необхідно повідомити про це дорослих та аварійно - диспетчерську службу газового господарства по телефону 04 і обов'язково виконати вказівку диспетчера.



Надання долі карської допомоги потерпілим
При всіх нещасних випадках, пов’язаних із використанням газу (вибух, пожежа, отру­єння) слід подзвонити в одну з міських служб: швидку допомогу — 03, пожежну — 01, газову — 04, міліцію — 02.

Пам'ятайте! Будь-яка з цих служб повідомить решту і вони прибудуть на місце події.



До прибуття швидкої допомоги потерплому слід надати першу долікарську допомогу.

При опіках потерпілого слід перемістити в безпечне місце і захистити уражені місця від зовнішнього середовища. Захисними засобами можуть бути будь-які стерильні мате­ріали (бинти, марля), чисті й випрасувані простирадла, покривала, скатертини.

Неприпустимо очищати шкіру від прилиплого чи погорілого одягу, розрізувати по­шкоджені ділянки тіла, щоб у рану не занести інфекцію.



Опіки часто с. проводжуються шоком. У цьому випадку потерпілому слід дати 20 кра­пель Зеленіна чи настойки валеріани, каву чи міцний чай. Забезпечити спокій до приїзду лікаря.

При отруєнні чадним газом і задусі до прибуття швидкої допомоги слід винести потерпілого на свіже повітря, покласти на рівному місці, усунути все, що заважає диханню (розстебнути комір, при потребі — пасок), дати понюхати нашатирний спирт, зробити штучне дихання. Потім тепло вкрити і стежити, щоб потерпілий не заснув.



Висновки

Отже, при правильній експлуатації побутових приладів і дотриманні вимог безпеки під час користування газом можна запобігти аваріям і травмам людей. Завдання всіх — дотримуватись цих правил.

Крім виконання вимог безпеки користування газом, слід також пам'ятати і про еконо­мне його використання.

Не допускайте, щоб газові прилади працювали без потреби, не використовуйте газові плити з метою опалення—це небезпечно.

Закривайте посуд кришками під час приготування їжі — це дасть змогу зекономити біля 15% газу. Закривайте щільно дверці увімкненої духовки.

Економно використовуйте гарячу воду. Бережіть тепло в квартирах.




Як запобігти трагічним наслідкам пожеж

Мета: розширити уявлення учнів про причини виникнення пожеж і можливі наслід­ки. Сприяти запобіганню пожеж, що виникають з вини дітей. Вчити учнів, як треба поводитися на випадок пожежі.

Усі багатства країни необхідно пильно оберігати від вогню. Запобігання пожежам і активна боротьба з ними є важливим державним завданням. Ось чому в програмі курсу «Охорона життя і здоров'я учнів» відведено години для курсу «Пожежна безпека».

17 грудня 1993 року Верховною Радою України було прийнято і введено в дію Закон України «Про пожежну безпеку», у якому зазначено, що гарантування пожежної безпе­ки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища.

Цей закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи дотримання пожеж­ної безпеки на території держави, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення своєчасних організа­ційних, технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожежам, зниження мож­ливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі її виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння по­жеж.

Аналіз статистичних даних про пожежі в світі свідчить, що їх кількість щороку збіль­шується. У 1996 році по Україні виникло 9446 пожеж, загинуло 838 громадян, з них — 37 дітей. Кожні 5 хвилин відбувається пожежа, матеріальні збитки від вогню обчислюю­ться мільйонами гривень.

Характерною особливістю сучасного життя є наявність газових комунікацій, великої кількості електричних приладів, предметів побутової хімії. Все це створює підвищену пожежну небезпеку, особливо при порушенні громадянами вимог Правил пожежної без­пеки. Про це свідчать аналізи причин пожеж.
Найбільш розповсюдженими причинами виникнення пожеж є:


  1. необережне поводження з вогнем;

  2. порушення правил будови та технічної експлуатації електричного устаткування
    (експлуатація несправних чи саморобних електричних приладів, коротке замикання, зали­
    шені без нагляду ввімкнені електричні прилади);

  3. порушення правил пожежної безпеки при пічному опаленні (несправні димарі);

  4. пустощі дітей з вогнем (запалювання паперу, стружок, легкозаймистих речовин,
    перенесення вогню й ін.);

  5. грозові розряди та атмосферна електрика;

  6. недотримання правил пожежної безпеки при користуванні газом (залишені без
    нагляду ввімкнені газові прилади, сушіння білизни над газом та ін.);

  7. підпалювання (через необережність, незнання правил пожежної безпеки);

  8. недотримання правил пожежної безпеки при користуванні газовими та бензинови­ми приладами.

За статистикою більше 80% пожеж виникає в житлових приміщеннях і квартирах громадян. Часто трапляються вони в той момент, коли самі мешканці знаходяться вдома. Вогонь і дим швидко набирають сили і за лічені хвилини знищують майно, домашні речі, нажиті роками, а люди в таких екстремальних умовах розгублюються і отримують отру­єння чадним газом та сильні опіки.

Власне тому елементарні правила пожежної безпеки в побуті потрібно знати кожному громадянинові.

Територія житлових будинків має постійно утримуватись в чистоті, її необхідно сис­тематично звільняти від сміття. Горючі відходи потрібно збирати на спеціальних майдан­чиках у контейнери чи ящики, а потім вивозити.

Поблизу споруд і житлових будинків забороняється самовільно висаджувати дерева, будувати гаражі — це ускладнює під'їзд пожежних машин. Забороняється розводити багаття, спалювати відходи, тару, викидати тліюче вугілля і попіл на відстань менше 15 м від споруд і будинків, а також у протипожежних розривах, встановлених будівельними нормами.

У всіх житлових приміщеннях постійно повинні бути напоготові засоби пожежогасін­ня (вогнегасники, цупка тканина та ін.).

У підвальних приміщеннях житлових будинків забороняється зберігати і застосову­вати легкозаймисті та горючі рідини, вибухонебезпечні речовини й матеріали.



Підвали, горища забороняється освітлювати запаленими сірниками, свічками, факе­лами та іншими джерелами відкритого вогню. Евакуаційні шляхи і відходи в житлових будинках повинні бути вільні, нічим не загромаджені, щоб на випадок виникнення пожежі їх можна було використати для евакуації.

Всім жителям як багатоповерхових, так і власних житлових будинків потрібно завжди пам'ятати, що недотримання правил пожежної безпеки при експлуатації електрооблад­нання і електропобутових приладів може обернутись великою бідою. Тому, користую­чись ними, потрібно бути завжди уважними і обережними.

Електронагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі та інші побутові електро­прилади і апаратура повинні включатись в електромережу тільки за допомогою справж­ніх штепсельних вимикачів і електророзеток заводського виробництва.

Не дозволяється встановлювати електронагрівальні прилади в небезпечній близь­кості від горючих предметів; виготовляти і застосовувати саморобні електронагрівальні прилади, закріпляти проводи за газові чи водопровідні труби, а також за батареї опалю­вальної системи

Недопустимо обгортати електролампи і світильники папером, тканиною чи іншими горючими матеріалами; користуватись несправними розетками, вимикачами, а також лам­пами, скло яких має сліди затемнення чи здуття.
Що потрібно робити на випадок пожежі?
При виявленні ознак горіння кожний громадянин зобов'язаний:



  • негайно сповістити по телефону пожежну безпеку. При цьому необхідно назвати
    адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, ситуацію
    на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище і номер телефону, з якого
    дзвоните,

  • прийняти (по можливості) міри з евакуації людей, гасіння (локалізації") пожежі І
    забезпечити збереження матеріальних цінностей:

  • приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежегасіння (вогнегасники, вода, пісок);

  • забезпечити зустріч пожежних машин, що прибувають.

Чого не слід робити на випадок пожежі?

  • боротися з вогнем самостійно, не викликаючи пожежників (якщо ви не справи­лись з вогнем за кілька секунд, його поширення може призвести до великої пожежі);

  • намагатися вийти через задимлені коридор чи сходи (дим дуже токсичний, горючі гази при цьому можуть попекти дихальні шляхи і легені);

  • спускатися по водостічних трубах і стояках з допомогою шнурків, простирадл; в вистрибувати з вікон чи балкона;

  • забувати, що перший ворог для вас не вогонь, а дим, який осліплює і душить;

при сильному задимленні сусіднього приміщення не рекомендується відкривати двері.

Вогонь — друг, вогонь — ворог... Якою гранню він обернеться, залежить від люди­ни. Коли свого часу Ейнштейна запитали, чи небезпечна атомна енергія для людства, він відповів: «Не більше, ніж коробка сірників, річ тільки в тому, до чиїх рук вона потра­пить».

У повсякденному житті недотримання елементарних норм і правил пожежної безпеки призводить до гірких наслідків: травм, опіків, матеріальних збитків... Але найстрашні­шим наслідком пожеж є загублені людські життя Сотні травмованих людей, людей, які одержали різні ступені опіків під час пожеж, на все життя залишаються каліками. Через помилки дорослих жертвами вогню стають і діти

У більшості випадків причинами виникнення пожеж є конкретні люди, їх легковаж­ність, нехтування правилами пожежної безпеки, халатність і неуважність при користу­ванні електропобутовими приладами і вогнем.
Запитання для закріплення матеріалу

  1. Як ви думаєте, чому на уроках з охорони життя та здоров'я дітей розглядають питання пожежної безпеки?

  2. Назвіть відомі вам причини виникнення пожеж.

  3. Яких елементарних правил треба дотримуватись, щоб вберегти своє житло від пожеж?

  4. Що треба робити при виявленні пожежі?

  5. Чого не можна робити під час пожежі?

Каталог: olderfiles
olderfiles -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
olderfiles -> Наукових праць
olderfiles -> Державний стандарт початкової загальної освіти Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту»
olderfiles -> Розділ ІІ. Наша зірочка Даша Бондарчук
olderfiles -> Історія держави І права України у 2-х томах том І
olderfiles -> Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку народознавчими засобами 2010 р. Укладачі
olderfiles -> Першотравнева райдержадміністрація відділ освіти методичний кабінет
olderfiles -> Задача на спільну роботу. Мета: Забезпечити засвоєння учнями вміння розв’язувати задачі на спільну роботу
olderfiles -> Методичні рекомендації до організації і проведення уроків узагальнення і систематизації знань учнів на початок навчального року


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал