Практический семинар междисциплинарные исследования в науке и образовании



Скачати 203,35 Kb.
Дата конвертації09.12.2016
Розмір203,35 Kb.

Первый Международный научно-практический семинар

МЕЖДИСЦИПЛИНАРНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ В НАУКЕ И ОБРАЗОВАНИИ

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ПСИХІЧНОГО

ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ


Котова Юлія Валентинівна, магістрант психології

Інститут психології та соціальної педагогіки



Київського університету ім. Бориса Грінченка, м. Київ
У статті розглядається специфіка психічного здоров'я студентів. Описуються зарубіжні та вітчизняні класифікації психічного здоров'я. Проводиться розмежування категорій психічного здоров'я, хвороби, норми та патології. Надається інформація про модель хвороб МКХ-10 (Міжнародна Класифікація Хвороб), яку застосовують в Європі при діагностиці психічних розладів. Представляється розгляд сутності акцентуацій характеру та опис їхніх типів. В емпіричному дослідженні було про діагностовано психічне здоров'я студентів 5 та 3 курсу; виявлено психічні властивості та ознаки за якими психічне здоров'я відрізняється у осіб 5 та 3 курсу.

Ключові слова: психічне здоров'я, психічні розлади, хвороба, норма, патологія, акцентуація характеру.

В статье рассматривается специфика психического здоровья студентов. Описываются зарубежные и отечественные классификации психического здоровья. Проводится разграничение категорий психического здоровья, болезни, нормы и патологии. Предоставляется информация о модели болезни МКБ-10 (Международная Классификация Болезней), которую применяют в Европе при диагностике психических расстройств. Представляется рассмотрение сущности акцентуацій характера и описание их типов. В эмпирическом исследовании было продиагностировано психическое здоровье студентов 5 и 3 курса; обнаружены психические свойства и признаки, за которыми психическое здоровье отличается у лиц 5 и 3 курсу.

Ключевые слова: психическое здоровье и психическое расстройство, болезнь, норма и патология, акцентуация характера.

The article contains information about mental health of students. There are describing different classifications of mental health and also define the frontiers between such categories as mental health and mental disease, mental norm and mental pathology. There are describe of the model of mental disease ICD-10 (International Classification of Diseases) which European psychiatrists and psychologists use at diagnostics of mental disorders. There is consideration of character's peculiarities and their types. The article contains results of empiric research and the psychological diagnostic mental health of students master degree and bachelor degree. The mental health differed on same psychical peculiarities.

Key words: mental health, mental disorder, mental decease, pathology, expression and peculiarities of person's character.

Актуальність теми


Актуальність полягає в систематизованому розгляді матеріалу, що стосується специфіки психічного здоров'я людини. Актуальність також визначається діагностуванням психічного здоров'я студентів, які постають не лише як члени суспільства, але і як майбутні фахівці. Головним пріоритетом нормального життя людини є її психічне здоров'я, і саме дослідженню цієї проблематики в сучасній науці присвячено багато зусиль та існує безліч праць.

Мета, завдання і методи дослідження


Метою роботи є здійснення теоретичного аналізу поняття "психічне здоров'я", розкриття його сутності та описання його специфіки; розкриття особливостей поняття "акцентуації характеру" та описання типів акцентуацій характеру.

Завданнями дослідження є: розгляд класифікації психічного здоров'я запропоновані вітчизняними та зарубіжними дослідниками; аналіз досліджень феномену психічного здоров'я; співставлення категорій психічного здоров'я, хвороби, норми та патології; розгляд акцентуацій характеру; здійснення психологічної діагностики психічного здоров'я студентів; визначення типів акцентуацій характеру студентів.

Методи дослідження: аналізу, синтезу, групування, систематизації та співставлення (при роботі з таблицями); метод визначення відсотків при роботі з шкалами; статистичні методи: t-критерій Стьюдента та r-коефіцієнт Спірмена; факторны ваги.

Новизна цього дослідження визначається тим, що категорія "психічне здоров'я" майже не досліджене в психології, не достатньо ґрунтовно та усестороннє вивчене в медичній та клінічній психології і частково розглядається в патопсихології. Психічне здоров'я прийнято визначати лише з позиції наявності чи відсутності психічних розладів, патологічних станів, хвороб, відхилень в розвитку, неадекватності та ненормальності поведінки, що як показує практика є виключно прерогативою психіатрії. Спроба дослідити психічне здоров'я та розглянути його специфіку в рамках психології є визначальною.

Практична значущість виявляється в розумінні природи і механізмів підтримки, профілактики психічного здоров'я, а також психічних розладів і способів відновлення психічного здоров'я, яке тісно пов'язане з загальним уявленням про особистість і особливості її розвитку. Психічне здоров'я є станом психіки індивіда, який характеризується цілісністю і гармонійністю всіх психічних функцій організму, що забезпечують відчуття суб'єктивної психічної комфортності, здатність до цілеспрямованої усвідомленої діяльності і адекватну форму поведінки. Саме тому, профілактика психічного здоров'я є одним з важливих питань, яким приділяється багато досліджень в наш час.

Стан дослідження проблеми


Психічне здоров'я - інтегральна характеристика повноцінності психологічного функціонування індивіда. Розуміння природи і механізмів підтримки, а також розладів і відновлення психічного здоров'я становить собою істотне значення, бо воно є тісно пов'язаним із загальним уявленням про особистість і механізми її розвитку {10, c.216].

У психології і медицині існують різні підходи до проблеми психічного здоров'я, які торкаються різних сторін нормального і аномального функціонування. У психоаналізі уявлення про здоров'я, як таке, взагалі відсутнє; кожна людина виступає як носій того або іншого патосу, потенційної хвороби, та переходу його в нозос - актуальну хворобу, що перешкоджає збалансованому режимові функціонування механізмів психологічного захисту і компенсації в індивідуальній психодинаміці [9, c.15].

Концепцію душевної хвороби підтримували і гуманітарно-феноменологічні напрями психіатрії. Згідно цієї концепції, психічна хвороба означає хворобливо змінену психіку. К. Ясперс вважав, що шлях до розуміння цих змін лежить головним чином через сферу переживань хворого [5, c.59]. Для дослідників в рамках бихевіоризма (Б. Скіннер) характерне зведення особистості до її соціального функціонування і до визначення норми або здоров'я через поняття рівноваги з середовищем, з використанням таких критеріїв, як адаптація, стабільність, успішність, продуктивність, конформність. Відхилення поведінки не є наслідком дефекту в самій особистості, вони є результатом прямої дії несприятливих умов довкілля, що регулюють поведінку [1, c.32].

З розвитком ідей гуманістичної була запропонована концепція позитивного психічного здоров'я, в якій робився акцент на специфічно людському способі існування. Представники гуманістичної психології (Д. Гольдштейн, А. Маслоу, Ш Бюллер, К. Роджерс, Дж. Бюдженталь, В. Франкл) вважають, що розлади нічим не розрізняються між собою ні в принциповому їх розумінні, ні відносно умов виникнення, ні відносно терапії. Вони навіть стверджують, що здоровий і хворий принципово нічим не відрізняються один від одного. Основа цього підходу - образ людини в гуманістичній психології [1, c. 33].

Сучасні теоретичні, експериментальні і прикладні підходи в психології характеризують психічне здоров'я як стан благополуччя, при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися із звичайними життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також робити посильний внесок до життя свого співтовариства [9, c.16].

Психічне здоров'я - позитивна життєдіяльність людини як складної живої системи. Психічне здоров'я забезпечується на різних, але взаємозв'язаних між собою рівнях функціонування: біологічному, психічному і соціальному [4, c.54].

Психічне здоров'я детермінується особливостями балансу, гармонії життєвих сил людини в показниках індивідуальної і соціальної суб’єктності і своєрідності життєвого простору [1, c.22].

У сучасній психології розвиваються уявлення про багаторівневість психічного здоров'я. Основою такого підходу є дані про те, що вищий рівень психічного здоров'я пов'язаний з адекватним особистісним виробленням смислових орієнтацій, визначенням загального сенсу життя, життєвих стратегій, ставлень до інших [4, c.60].

Концепція рівнів психічного здоров'я, виходить за межі дихотомії здоров'я-хвороба, оскільки трактує ці стани як свого роду безперервність, в якій можна виділити і оцінити не лише різні градації психічного здоров'я, а і його динамічні зміни, що відбуваються впродовж життя людини [2, c.67].

Поняття психічної хвороби з'являється при розладах в області душевної патології - ендогенні захворювання, а не в області соматики або духовності, хоча патологія тут також може призводити до розладу психічного здоров'я - екзогенні, соматогенні і психогенні захворювання [3, c.909].

У сучасному визначенні психічного здоров'я підкреслюється, що для нього характерна індивідуальна динамічна сукупність психічних властивостей конкретної людини, яка дозволяє їй адекватно своєму вікові, статі, соціальному положенню, пізнавати довколишню дійсність, адаптуватися до неї і виконувати свої біологічні і соціальні функції відповідно до виникаючих особистих і суспільних інтересів, потреб, загальноприйнятої моралі [4, c.58].

Здоров'я розуміється перш за все як відсутність хвороби, отже, відсутність відхилень в біологічних структурах або процесах в організмі. Здоровою є працездатна людина, яка оптимально відповідає нормальним ролевим чеканням і яка здатна впоратися з повсякденними вимогами, внаслідок чого нема сенсу приписувати їй особливу роль хворого [6, c.60].

Модель хвороби передбачає наступний ланцюжок причин і наслідків: причина - дефект - картина прояву - наслідки, або іншими словами: причина хвороби - хвороба - погане самопочуття - роль хворого [5, c.51].

Хворобою є розлад нормального психічного стану або нормальної фізичної діяльності тіла, яке може бути вилікуване, тобто усунене або пом'якшене. За допомогою визначення хвороби зазвичай намагаються однозначно обкреслити область спостережуваних відхилень. Розмежування хвороби і здоров'я в цілому потрібне лише для виконання суспільних завдань по медичному забезпеченню хворих [9, c. 21].

С.Б. Семічов виділяє: 1) ідеальне здоров'я; 2) середньостатистичне здоров'я; 3) конституційне здоров'я; 4) акцентуація - варіант психічного здоров'я; 5) передхвороба - поява перших, епізодичних, ознак психічної патології і розладів соціальної адаптації [11, c.84].

При акцентуації характеру його особливості можуть виявлятися не скрізь і не завжди. Кожному типові акцентуації характеру властиві свої, відмінні від інших типів слабкі місця. При акцентуації адаптація порушується лише при ударах по місцю найменшого опору [7, c.571].

Акцентуація характеру - це крайні варіанти його норми, при яких окремі риси характеру надмірно посилені, чому виявляється вибіркова уразливість відносно певного роду психогенних дій при гарній і навіть підвищеній стійкості до інших [10, c.904].

Акцентуація характеру є хоча і крайні, але варіанти норми, саме тому акцентуація характеру не може бути психіатричним діагнозом, проте на тлі акцентуації можуть виникати такі розлади поведінки, що справляють враження психопатичної [3, c.446].

А.Є. Лічко було виділено дві міри акцентуації характеру, з них одна - явна акцентуація - належить до крайніх, а інша - прихована акцентуація - до звичайних варіантів норми [7, c.574].

У психології існують дві класифікації типів акцентуацій - перша запропонована К. Леонгардом, а друга розроблена А.Є. Лічко.



Виділяють наступні типи акцентуації характеру:

  1. Гіпертімний тип - головною особливістю осіб з даною акцентуацією, є те, що вони майже завжди мають дуже гарний, підведений настрій, що лише зрідка і ненадовго змінюється спалахами роздратування, гніву, агресії [10, c.905].

  2. Циклоїдний тип - особи в яких виникають субдепресивні фази, зазвичай нетривалі, один-два тижні. Субдепресія може змінитися звичайним станом або періодом підйому, коли циклоїд знову перетворюється на гіпертима [7, c.574].

  3. Лабільний тип - головна риса крайня мінливість настрою, властиві не лише часті і різкі зміни, але і значна їх глибина. Від настрою даного моменту залежать і самопочуття, і сон, і апетит, і працездатність, і бажання побути одному або лише разом з близькою людиною або ж спрямуватися в галасливе суспільство [6, c.54].

  4. Астеноневротичнй тип - головними рисами є підвищена стомлюваність, дратівливість і схильність до іпохондричності. Роздратування по нікчемному приводу легко виливається на оточуючих, що легко змінюється розкаянням. Схильність до іпохондризації є особливо типовою рисою. Такі особи уважно прислухаються до своїх тілесних відчуттів, охоче лікуються, піддаються обстеженням і оглядам [6, c. 60].

  5. Сенситивний тип - таким особам властиві лякливість і боязлива, образливість і чутливість, соромливість, що заважає подружитися з ким хочеться, невміння бути ватажком, душею компанії, неприязнь до авантюр і пригод, всякого роду ризику і гострим відчуттям. Слабким місцем сенситивного типа є ставлення до них оточуючих [10, c. 905].

  6. Психастенічний тип - головними рисами психастеничного типа характеру є нерішучість і схильність до роздумів, тривожна недовірливість і любов до самоаналізу, легкість у виникненні обсесій - нав'язливих страхів, побоювань, дій, ритуалів, думок. Психологічним захистом від постійної тривоги за майбутнє стають спеціально придумані прикмети і ритуали. Іншою формою захисту бувають особливо вироблений формалізм і педантизм [7, c.575].

  7. Шизоїдний тип - Індивідові з шизоїдною акцентуацією характеру властиві холодність і витончена чутливість, упертість і податливість, настороженість і легковір'я, апатична бездіяльність і напориста цілеспрямованість, нетовариськість і несподівана настирливість, соромливість і нетактовність, надмірна приязнь і невмотивована антипатія, раціональні міркування і нелогічні вчинки, багатство внутрішнього світу і безбарвність його зовнішніх проявів [6, c.69].

  8. Епілептоїдний тип - головними рисами епилептоїдного типа є схильність до дисфорії і афектної вибуховості, напруженість інстинктивної сфери, що інколи досягає аномалії потягів, а також в'язкість, тугорухливість, інертність, що відкладають відбиток на всій психіці - від моторики і емоційності до мислення і особистісних цінностей [6, c.75].

  9. Істероїдний тип - головна риса - безмежний егоцентризм, ненаситне жадання постійної уваги до своєї особи, захоплення, здивування, шанування, співчуття. Даними особам притаманна емоційність, що насправді обертається відсутністю глибоких щирих почуттів при великій експресії емоцій, театральності, схильності до позерства [7, c. 575].

  10. Нестійкий тип - властиві нестійкість емоцій, слабкість волі, порушення потягів, патологічна рухливість нервових процесів, неможливість виробити стійкий життєвий стереотип. Слабовілля є, однією з основних рис нестійких. Саме слабовілля дозволяє утримати їх в обстановці суворого і жорстко регламентованого режиму [6, c. 87].

  11. Конформний тип - належать особи які сліпо підкоряються своєму середовищу. За них думає і діє суспільство, вдосконалення у них обмежується наслідуванням. Головна риса цього типа - постійна і надмірна конформність до свого безпосереднього і звичного оточення [6, c.92].

Психічне здоров'я є однією з визначних категорій в психології і є власне, не лише основою, але й умовою нормального буття та адекватної поведінки людини в соціумі. Оскільки психічне здоров'я прийнято розглядати скрізь призму хвороби, методичне забезпечення для його дослідження покликане виявляти хворобливі ознаки та міру вираженості патологічних рис, де здоров'ям вважається їхня відсутність.

Аналіз результатів дослідження


Виходячи саме з специфіки вивчення психічного здоров'я в нашому емпіричному дослідженні був зроблений акцент на діагностуванні психічного здоров'я студентів через відсутність міри вираженості рис, що свідчать про розвиток, який відхиляється від норми.

У цьому дослідженні було використано опитувальник "Міні-мульт" - скорочений варіант ММРІ; "Клінічний опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів" К.К. Яхіна та Д.М. Менделевича; тест "Нервово-психічна адаптація" розроблений І.Н. Гурвіч для проведення рівневої оцінки психічного стану і спрямований на виявлення у осіб однієї з 5 груп психічного здоров'я; методика "Прогноз" призначена для первинного визначення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості, яка дозволяє виявити окремі передхворобливі ознаки особистісних розладів, а також оцінити вірогідність їх розвитку і проявів в поведінці і діяльності людини; опитувальник "Акцентуації характеру" Шмішека.

Для досягнення поставлених цілей була здійснена робота з вибіркою, яка складалась із 40 студентів V та III курсу, чоловічої та жіночої статі, віком від 20 до 22 років.

Для обробки первинних даних було використано методи аналізу, синтезу, групування, систематизації та співставлення при роботі з таблицями; метод визначення відсотків при роботі з шкалами; статистичні методи: t-критерій Стьюдента та r-коефіцієнт Спірмена.

Особистісні властивості за шкалами методики "Міні-мульт" у представників V курсу виражені в більш позитивному аспекті пораяно з ІІІ курсом. Загалом можна стверджувати, що психічне здоров'я за результатами даної методики характерне для осіб обох вибірок.

Згідно з даними результатів методики "Клінічний опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів" психічне здоров'я у більшості досліджуваних V курсу виявилося значно ліпшим.

Серед осіб V курсу, одній третині притаманна патологія, а інші дві третини виявилися психічно здоровими, це дає всі підстави припустити, що вони мають гарний особистісний потенціал, здатні долати життєві складнощі, впевнено досягати поставленої мети та реалізувати себе в обраній професії. Серед осіб ІІІ курсу здорових виявилося 40% від усієї вибірки, більша частина опинилася в групах патології, що свідчить про наявність особистісних проблем та розладів які потрібно корегувати.

За методикою "Прогноз" у V курсу гарна та задовільна нервово-психічна стійкість виявилася у 90% досліджуваних; ІІІ курсу 75% осіб властива гарна та задовільна нервово-психічна стійкість.

Результати аналізу даних тесту "Акцентуації характеру", свідчать про те, що особам V курсу є схильність до аффектної екзальтації, є тенденція привертати увагу сторонніх до своєї персони. Також даним особам властивий піднесений настрій який, проте може змінюватися на похмурий в залежності від обставин, емоційність та чутливість. У досліджуваних спостерігається тенденція до високого рівня визначених акцентуацій піднесених переживань, їхній настрій може позначатися на активності та працездатності.

Після співставлення шкал тестів "Міні-мульт", "Клінічний опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів" та "Акцентуації характеру" було визначено, що деякі з них співпадають. Шкали, що співпали було упорядковано та систематизовано. З метою дослідити розподіл ознаки по кожній з цих шкал в двох вибірках V та ІІІ курсу було застосовано t-критерій Стьюдента.

Достовірність відмінності розподілу в двох вибірках таких ознак як депресія (Міні-мульт) t=0,7, невротична депресія (Клінічний опитувальник) t=0.7, дистимний (Акцентуації характеру) t=0.8, становить статистичну незначимість. Достовірність відмінності в розподілі таких ознак як: істерія t=0.6, істеричний тип реагування t=1.9, демонстративний t=2.1 серед досліджуваних V та ІІІ курсу достовірно не відрізняється і становить статистичну незначимість. Показники гіпотонії (Міні-мульт) t=0.9 та гіпертимності (Акцентуації характеру) t=0.9 є однаковими та становлять статистичну незначимість. За такими психічними властивостями як паранояльність t=1.5, обсесивно-фобічні розлади t=1.9, застрягаючий t=1.8, достовірність відмінності розподілу ознак в двох вибірках не відрізняється і становить статистичну незначимість. Наступні показники психастенія t=0.1, астенія t=1.1, педантичність t=0.8, також свідчать про достовірність розподілу в групах досліджуваних зазначених психічних властивостей і вибірки за розподілом ознак між собою статистично не відрізняється. Психічні властивості тривога (Клінічний опитувальник) t=2.1 та тривожний (Акцентуації характеру) t=0.2 також потрапили в зону статистичної незначимості, це свідчить про те, що дві вибірки не відрізняються між собою за розподілом даних ознак. Достовірність розподілу між двома вибірка ознак психопатія (Міні-мульт) t=0.4 та збудливий (Акцентуації характеру) t=1.4 становить статистичну незначимість. Розрахунок t-критерія Стьюдента для студентів V та ІІІ курсу наведено в Таблиці 1.
Таблиця 1

Розрахунок t-критерія Стьюдента для студентів V та ІІІ курсу




Міні-м.

Депресія

Істерія

Гіпотонія

Параноял.

Психаст.

-

Психоп.

tЕмп

0.7

0.6

0.9

1.5

0.1

-

0.4

Кл. оп.

Нев. деп.

Іст. тип р-я.

-

Обс-фоб.

Астенія

Тривога

-

tЕмп

0.7

0.9

-

1.9

1.1

2.1

-

Ак. х-ру

Дис-ть.

Демонстр.

Гыпертим.

Застряг.

Педант.

Трив-ть.

Збуд.

tЕмп

0.8

2.1

0.9

1.8

0.8

2.1

1.4

З метою визначення фактору, що є головним для двох груп досліджуваних з кожної методики було виділено по одному параметру: гіпотонія (Міні-мульт); вегетативні розлади (Клінічний опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів); дані здоров'я за методикою "Нервово-психічна адаптація"; дані за методикою "Прогноз"; екзальтований (Акцентуації характеру). За цими шкалам було розраховано факторні ваги на основі кореляційної матриці, побудова якої була здійснена за допомогою застосування r-коефіцієнта Спірмена. Показники розрахунку р (факторної ваги) для 5 та 3 курсу студентів наведено в Таблиці 2

Таблиця 2

Показники розрахунку р (факторної ваги) для 5 та 3 курсу студентів



5 курс

0,18

0,58

0,6

0,56

0,55

3 курс

0,18

0,58

0,6

0,56

0,57

Головним фактором, що становить значимість для V курсу є психічне здоров'я р=0.60. Наступним значимим параметром з показником р=0.58 є вегетативне здоров'я організму, оскільки у осіб даної вибірки (за методикою "Клінічний опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів") при співвідношенні спостерігається домінування здоров'я 75% над хворобою 25%. Далі значимість представляє нервово-психічна стійкість р=0.56, яка в нормі характерна 90% осіб даної вибірки, після якої значимою виявилася екзальтована акцентуація характеру р=0.55, високий рівень якої властивий 90% особам, і з показником р=0.18 на останньому місці знаходиться гіпотонія, присутність якої знаходиться в нормі в 95% осіб.

Студентам V курсу властиве психічне здоров'я яке становить значимість і є визначальним. Також важливість для них представляє здоров'я організму, що надає можливості для діяльності, пізнання, розвитку та власне самоактуалізації. Нервово-психічна стійкість визначає здатність людини опиратися різноманітним стресорам, протидіяти деструктивним впливам кризових ситуацій. Високий рівень екзальтованої акцентуації характеру та особистісна властивість гіпотонія виявляються в тому, що в індивіда постійно присутній піднесений настрій незалежно від обставин.

Самим важливим та значимим для ІІІ курсу досліджуваних виявилося психічне здоров'я р=0.60, на другому місці опинилося вегетативне здоров'я р=0.56, в даній вибірці воно притаманне 50% особам. Наступним показником, що становить важливість та є значимим виявилася екзальтована акцентуація характеру р=0.57, високий рівень якої притаманний 85% особам. Далі значимість складає нервово-психічна стійкість р=0.56, яка в нормі характерна 75% особам. На останньому місці знаходиться гіпотонія р=0.18, яка в нормі властива 90% особам даної вибірки.

У студентів ІІІ курсу найбільше значення має психічне здоров'я, після якого важливість становить вегетативне здоров'я, екзальтована акцентуація характеру, нервово-психічна стійкість та гіпотонія.

Висновки


Фахівці в галузі охорони психічного здоров'я повинні сприяти зміцненню психічного здоров'я людей, залучати зацікавлені сторони до розробки профілактичних програм, а також здійснювати різні профілактичні заходи в своїй практичній роботі [4, c.54]. Специфічні втручання, націлені на підвищення опору у студентів різноманітним стресорам шляхом виховання, покращують стан їхнього психічного здоров'я, ослабляють депресивні симптоми і знижують частоту випадків розвитку депресивних розладів. Фізичні вправи, соціальна підтримка і участь в суспільному житті покращують психічне здоров'я студентів.

Останніми роками з'явилися і істотно розширилися можливості для профілактики психічних і поведінкових розладів. Універсальні, вибіркові і специфічні превентивні втручання відносяться до первинної профілактики.

Відмінність між сприянням збереженню психічного здоров'я і запобіганням розвитку психічного розладу полягає в їх цільових результатах. Сприяння збереженню психічного здоров'я націлене на позитивне стимулювання його шляхом поліпшення психічного стану, підвищення компетентності і здатності чинити опір, а також шляхом створення умов життя і навколишнього оточення, що підтримують саморозвиток індивіда. Профілактика психічних розладів націлена на усунення симптомів і психічних розладів. Як один із засобів досягнення цих цілей використовуються стратегії, що сприяють збереженню психічного здоров'я. Допомога в збереженні психічного здоров'я, що передбачає заходи по його зміцненню у студентів, може також давати додатковий результат, знижуючи захворюваність психічними розладами. Хороший стан психічного здоров'я служить потужним захисним чинником проти розвитку психічного захворювання.

Фактори ризику психічних розладів асоціюються з підвищеною вірогідністю розвитку, більш вираженою мірою тягаря або з тривалішим перебігом важких розладів здоров'я. Захисні фактори - це умови, що підвищують здатність опиратися у осіб факторам ризику, які викликають розлади: їх визначають як фактори, що модифікують, покращують або змінюють реакцію людини на деякі навколишні фактори ризику - ті що призводять до порушень в здатності адаптуватися.

Потрібне глибоке розуміння зв'язків між різними психічними розладами та між психічним і соматичним здоров'ям, а також шляхів розвитку загальних і специфічних для захворювань факторів ризику, що посилюють стан психічного здоров'я.

Психокорекційна робота з уразливими особами по пом'якшенню стресорів і підвищенню опірності організму сприяє ефективному запобіганню розвитку психічних і поведінкових розладів і укріплює психічне здоров'я. Фахівці в галузі охорони психічного здоров'я, включаючи психіатрів, психологів, соціальних працівників, що пройшли підготовку з питань охорони психічного здоров'я, можуть і повинні різноманітними психокорекційними заходами запобігати психічним і поведінковим розладам [2, c.375] .

Психічне та фізичне перенапруження призводить до перевтоми, емоційне незадоволення до втрати інтересу, до фізичної млявості, слабкості. У студентів при інтенсивному учбовому навантаженні в учбовому процесі, можуть спостерігатися не лише зниження працездатності, але і розвиток передпатологічних і патологічних змін в психіці [5, c.1180].

Практична рекомендація: для зниження зростання захворюваності студентів, в процесі навчання потрібно формувати культуру здоров'я студентів на основі усвідомлення ними психічного здоров'я як цінності, що дозволить підвищити якість підготовки майбутніх спеціалістів. У сучасних умовах інтенсифікації освітнього процесу потрібні нові методи підтримки та збереження психічного здоров’я студентів, яке повинне забезпечуватися не лише раціональною побудовою учбового процесу але і мати адекватний психологічний супровід.



Список використаних джерел


  1. Демина Л.Д, Ральникова И.А. Психическое здоровье и защитные механизмы личности. Учебное пособие. / Л.Д. Демина, И.А. Ральникова // - Изд-во Алтайского государственного университета.: 2000, - 123с.

  2. Джекобсон Дж. Л. Секреты психиатрии / Джеймс Л. Джекобсон, Алан М. Джекобсон; Пер. с англ.; Под общ. ред. акад. РАМН П.И.Сидорова. 2-е изд. М. : МЕДпресс-информ, 2007. - 576с.

  3. Жмуров В.А. Психические нарушения / В.А. Жмуров // – М.: МЕДпресс-информ, 2008. – 1016с.

  4. Карсон Р., Батчер Дж., Минека С. Анормальная психология. / Роберт Карсон, Джим Батчер, Сьюзен Минека. - 11-е изд. - СПб.: Питер, 2004. - 1167с.

  5. Клиническая психология / под ред. Майнрада Перре, Урса Баумана. - СПб.: Питер, 2003. - 1312с.

  6. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. изд. 2-е доп. и перераб., / Андрей Евгеньевич Личко. - Л.: Медицина, 1983. - 122с.

  7. Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник для вузов. / Анатолий Геннадьевич Маклаков. - СПб., Питер, 2005. - 583с.

  8. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология: Учебное пособие. 5-е изд. / Владимир Давыдович Менделевич. - М.: МЕДпресс - информ, 2005. - 432с.

  9. Первомайский В.Б., Карагодина Е.Г., Илейко В.Р., Козерацкая Е.А. Категории болезни, здоровья, нормы, патологии в психиатрии: концепции и критерии разграничения / В.Б. Первомайский, Е.Г. Карагодина, В.Р. Илейко, Е.А. Козерцкая // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. - 2003. - № 1. - С. 14–27.

  10. Словарь психолога - практика / [Сост. С. Ю. Головин]. - 2 - е изд., перераб. и доп. - Харвест, М., АСТ, 2001. 976с.

  11. Рустанович А.В., Шамрей В.К. Клиническая психиатрия в схемах, таблицах и рисунках. Издание 3-е дополненное и переработанное. / А.В. Рустанович, В.К. Шамрей // - СПб.: "ЭЛБИ-СПб", 2006. - 216с.




Киев, 27 января 2012

Каталог: pdf -> 2012 -> 1%20Sm
2012 -> Інноваційний розвиток економіки та вищої освіти в україні к е. н., доцент Горшунова І. В
2012 -> Формування соціальної компетентності обдарованих дітей у процесі музично-творчої діяльності: теоретико-методичний аспект булгакова Т. М
2012 -> Психолого-педагогічні умови формування професійно-етичної культури студентів Вищих навчальних закладів
2012 -> Використання міжпредметних зв’язків у формуванні комунікативних компетенцій студентів внз
2012 -> Концепція підготовки фахівців з обліку та аудиту в контексті інтеграційних І глобалізаційних процесів к е. н., доцент Кравченко О. В
2012 -> Інтеграція процесу навчання та виховання, як цілісний творчий підхід у формуванні професійної компетенції майбутніх спеціалістів дрючило О. А., Кордонська А. В
1%20Sm -> Практический семинар междисциплинарные исследования в науке и образовании
1%20Sm -> Практический семинар междисциплинарные исследования в науке и образовании
1%20Sm -> Практический семинар междисциплинарные исследования в науке и образовании
1%20Sm -> Практический семинар междисциплинарные исследования в науке и образовании


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал