Початок Національно визвольної боротьби українського народу середини XVII ст. Розгортання боротьби у 1648-1649 рр



Скачати 123,82 Kb.
Дата конвертації22.01.2017
Розмір123,82 Kb.
Преображенська неповна середня школа

Історія України 8 клас

Початок Національно – визвольної

боротьби українського народу

середини XVII ст.

Розгортання боротьби у 1648-1649 рр.

Вчитель: Дика Лариса Анатоліївна

Тема: Початок Національно – визвольної боротьби українського народу середини XVII ст. Розгортання боротьби у 1648-1649 рр.

Мета: розкрити процес розгортання всенародної боротьби у 1648-1649 рр.; дати уявлення учням про героїзм , мужність, воєнну майстерність повстанців; удосконалювати вміння працювати з історичними джерелами, аналізувати та порівнювати їх , робити висновки , визначати значення історичних подій висловлювати свою думку щодо них , складати хронологічну таблицю; сприяти формуванню національної самосвідомості; розвивати вміння давати характеристику основним подіям Національно-визвольної війни, визначати їх значення ; продовжувати розвивати вміння учнів працювати з історичною картою ( атласом ) – показувати напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно – визвольної війни, місця найголовніших битв; виховувати патріотичні почуття .

Основні поняття і терміни : селянська війна, залога, соціальна боротьба, покозачення, рух опришків , автономія, державна самостійність.

Наочність та обладнання : карта, атласи, ілюстрації, виставка книг; портрети Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса; комп’ютер.

Тип уроку : комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вчитель перевіряє організацію робочого місця школярів, наявність атласів , зошитів, контурних карт, письмового приладдя.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

На минулому уроці ви ознайомилися з передумовами Національно-визвольної війни та першими переможними битвами. Перевіримо як ви вивчили матеріал.



  1. Перевірка знання основних дат, понять, термінів, історичних подій та діячів.

( Клас ділиться на дві групи. Кожна група обирає керівника, який буде характеризувати роботу одногрупників . Групи отримують картки із текстом ( однаковим для всіх). Завдання: заповнити пропуски у тексті. Переможцем визначається та група , яка якнайшвидше заповнить усі пропуски і передасть картку вчителю. Після перевірки роботи вчителем і оголошення результату , керівники груп називають імена учнів, які були найактивнішими під час цієї роботи).



  • На кінець ________ ст. політика , здійснювана Річчю Посполитою на українських землях , призвела до появи великої кількості незадоволених серед різних верств суспільства . Це створило передумови до початку ________-________ боротьби.



  • Лідером повстанців став ___________________. Він зі своїми сподвижниками __________, ___________, ____________ згуртував та підняв український народ для боротьби за свої права та свободи .



  • Здобувши блискучу перемогу на ________ _______ , Б.Хмельницький вирішив не гаючи часу рухатися під Корсунь . Дізнавшись про наближення Хмельницького , поляки вирішили рухатися з-під Корсуня до Богуслава . На їхньому шляху , в урочищі ______ ____ , козаки , очолювані _______________, улаштували засідку.



  • Б.Хмельницький рушив назустріч полякам із військом , кількість якого сягала 100-110 тис. осіб . Битва відбулася ___ вересня ____ року, неподалік містечка __________ . Перемога в битві під ______ відкрила шлях для визволення з-під польського панування __________ земель.




  1. Перевірка творчого завдання.

а) виступ першої групи , яка проводила дослідницьку роботу по темі «Відображення подій Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. у творах фольклору».

Приблизний текст виступу

Наша група проводила дослідницьку роботу по темі «Відображення подій Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. у творах фольклору». Об’єктом дослідження був процес відтворення у фольклорних творах різноманітних історичних подій та персоналій , пов’язаних з подіями Національно-визвольної війни.

На виставці представлена література , яку ми використовували у своїх дослідженнях . Це збірки « Розлилися круті бережечки», « Українські народні думи та історичні пісні», «Пісні родинного життя», «Таємниці віків. Українські народні думи , легенди , перекази , пісні , казки».

Ми умовно розділяли фольклорні твори на поетичні та прозові . До поетичних жанрів фольклору відносяться думи та історичні пісні.

Серед дум про часи Національно-визвольної війни відомими є такі : «Хмельницький і Барабаш», «Богдан Хмельницький і Василь Молдавсь-кий», «Смерть Хмельницького», «Корсунська перемога», «Іван Богун».

Серед історичних пісень відомими є такі :« Поїхав пан Хмельницький лугом Базалугом», « Ой з-за гори високої», « Ой, усе лужком , та все бережком « ( про смерть Максима Кривоноса ), «Ой з города Немирова» (Пісня про Жванецьку битву ), «Не дивуйтеся, добрії люди» ( пісня про Максима Кривоноса та Богдана Хмельницького), « Засвистали козаченьки» ( Пісня про перемогу під Корсунем ), « Чи не той то хміль» ( пісня про Богдана Хмельницького ), « Ой з-за гори чорна хмара , мов хвиля ,іде» (Пісня про Івана Богуна ).

До прозових жанрів фольклору відносяться легенди та перекази. Відомими серед них є такі «Богатирі», «Куля їх не брала», «Звідки пішло прізвище й ім’я Богдана Хмельницького”, « про Богдана Хмельницького», « Переказ із Брідщини про Хмельницького», «Хмельницький в Запорозькій Січі».

У цих переказах та легендах розповідається про наших мужніх предків, які в кривавих битвах відстоювали свободу. Особливу шану й любов у народу заслужив гетьман Богдан Хмельницький. Він замальовується як оборонець « прав українського народу» .

б) виступ другої групи , яка проводила дослідницьку роботу по темі «Істо-рична література про події Національно-визвольної війни 1648-1654 рр.»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності .

Проблемне запитання.

Вчитель: - Скажіть , чи була Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. випадковим чи закономірним явищем ?

IV. Повідомлення теми і мети уроку.



  • Сьогодні ми розглянемо , як розвивалися воєнні дії в 1648-1649 рр.

V.Словникова робота.

Вчитель : - У кожного із вас на парті є роздатковий матеріал з основними поняттями і термінами , які будуть зустрічатися в новій темі. Ознайомтеся з ними .

VІ. Робота над новим матеріалом.

1. Розгортання всенародної боротьби.



Робота з атласом.

- Користуючись атласом, скажіть , куди рушили повстанці після перемоги під Корсунем ? ( Під Білу Церкву ).



Пояснення вчителя .

- Перебуваючи в Білій Церкві Богдан Хмельницький посилає по всій Україні козацьких ватажків з універсалами , звертаючись знову до українського населення із закликом братися за зброю . всенародна боротьба швидко розповсюдилась по всій Наддніпрянщині. Протягом червня 1648 року були визволені Лубни, Переяслав, Прилуки, Ніжин та інші міста. На початку серпня 1648 р. польську владу на Лівобережній Україні було повалено .

Військо Б.Хмельницького збільшувалося спольщеними українськими шляхтичами , які переходили на його бік. Серед них були майбутній військовий писар І.Виговський, брати Нечаї, І.Богун.

Всенародна боротьба перекинулася і на Правобережну Україну. Тут боротьбу очолив черкаський полковник Максим Кривоніс . Були визволені міста Немирів, Брацлав , Вінниця, Тульчин, Бар та багато інших. Наприкінці липня під Староконстянтиновом Максим Кривоніс розгромив 12-тисячне військо Яреми Вишневецького.

У цей час у Подністров’ї розгорнувся рух опришків ( левенців ), у ході якого були звільнені Брацлавське, Подільське воєводства, південна і центральна частина Волинського.

Блискучі перемоги повстанців зумовили вихід визвольної боротьби за межі звичайного повстання , яке переросло в селянську війну. У короткий час вона охопила майже всю територію України , до повсталих приєднувалися козаки , селяни , міщани , духовенство та частина шляхти .



Робота з документом «Із листа брацлавського воєводи Адама Киселя до архієпископа Матвія Лубенського ( правителя Речі Посполитої на час «міжкоролів’я» після смерті Владислава IV ) про ситуацію в Україні після Корсунської битви »( підручникГісем О.В.,Мартинюк О.О. Історія України , 8клас, Харків, АН ГРО плюс ,2008 , с.99).

- самостійне опрацювання документа учнями;

- робота над змістом документа:

1. Настрої якої верстви населення відображає автор документа ? Якими вони є ? 2. Наведіть факти з документа , що свідчать про ставлення українського населення до Б.Хмельницького . 3. Якими. За повідомленням автора документа , були подальші плани Б.Хмельницького ?

2. Битва під Пилявцями . Облога Львова і Замостя.

Самостійне опрацювання § 15 п.2;

Перевірка сприймання, бесіда:

- Де відбувалася чергова битва?

- Яка була чисельність польського війська ? ( 80-90 тис.)

- Якою була чисельність козацько-татарського війська ? ( 100 тис.)

- Які наслідки Пилявецької битви ?

Робота в парах.

Повторення правил для учнів

Під час активного слухання не слід :


  • давати поради;

  • змінювати тему розмови ;

  • перебивати ;

  • критикувати.

Етапи роботи в парах :

  1. Постановка питання.

  • Чим закінчилася облога Львова ?

  • Чому Б.Хмельницький зняв облогу Замостя ?

  1. Визначення часу роботи над питанням ( 2 хв.)

  2. Робота пар над вирішенням питання .

  3. Представлення результатів роботи .

Метод « Мозковий штурм».

Вчитель: - Богдан Хмельницький дав згоду на перемир’я і повернув козацьку армію назад в Україну. Чим можна пояснити такий вчинок Хмельницького?

Ідеї учнів :


  • скорочення козацького війська ( певна кількість повстанців захопивши здобич , самовільно втекла );

  • відірваність від баз повстання , голод, епідемія чуми;

  • нестача коней та облогової артилерії ;

  • наближення зими;

Учитель уточнення відповіді учнів , пропонує власні ідеї :

  • після облоги Львова основні сили татар повернулися до Криму ;

  • Польща зберігала ще могутніший військовий потенціал , існувала загроза удару з боку Литви ;

  • у жовтні 1648 р. був укладений мир, який закінчував 30- річну війну і

Польща могла розраховувати на підтримку союзниці Австрії;

  • козацькі війська дійшли до етнографічних меж України, що створювало цілком реальну загрозу переростання національно – визвольної боротьби у несправедливу загарбницьку війну;

Таким чином гетьман реально враховував обставини того часу.

3) Вступ Української армії до Києва.



Робота з підручником. Учні читають § 15 п.4 ст. 101.

Робота з картиною М.Івасюка «Вїзд Богдана Хмельницького до Києва у грудні 1648 р.»

- Ця урочиста зустріч підбила підсумок блискучим перемогам повстанців у 1648 р.

4) Програма розбудови Української козацької держави.

Розповідь вчителя:

- У січні 1649 р. Б. Хмельницький проголосив програму побудови Української козацької держави. Це сталося під час переговорів у Переяславі з послами короля Яна Казимира. Програма Хмельницького мала такі положення:



  • досягнення національного визволення українського народу збройним шляхом;

  • розрив з Річчю Посполитою і проголошення державної незалежності України;

  • створення Української держави в етичних межах проживання українського народу. Робота з документом « Із промови Б.Хмельницького перед королівськими комісарами в Переяславі» :

  • читання документу учнем;

  • бесіда за запитаннями :

  1. Яку головну мету проголосив Б.Хмельницький ?

  2. Якими засобами він збирався її досягнути ?

5) Збаразько - Зборівська кампанія.

Слово вчителя:

- На початку літа 1649 року 200-тисячне польське військо посунуло на Україну. Воно захопило Галиччину та вторглося на Поділля . Тим часом з півночі на Україну виступило литовське військо гетьмана Януша Радзивілла. Хмельницький послав у Білорусію київського полковника Михайла Кричевського. Наприкінці липня 1649 р. козаки під його керівництвом дали під Лоєвом відсіч Радзивіллу. Сам Кричевський потрапив у полон і був страчений .



Робота з фрагментом гобелена з зображенням взяття в полон полковника М.Кричевського після бою під Лоєвом .

Проблемне запитання:

- Яке значення мала битва під Лоєвом ? ( Вдалося відвернути вторгнення литовських військ в Україну, що в умовах польського наступу мала б згубні наслідки для всього розвитку Національно-визвольної війни ).

Розповідь учителя :

- У скрутну ситуацію потрапив Я.Вишневецький , військо якого було оточене Б.Хмельницьким під Збаражем , коли ж польський король вирушив на допомогу оточеним , гетьман швидким маневром зупинив наступ поляків , примусивши їх будувати табір для оборони. Хмельницький з татарами вирушив назустріч Я.Казимиру в напрямку Зборова . Польське військо опинилося у катастрофічному становищі – назрівала подвійна поразка під Зборовом і Збаражем .



Фронтальна робота над текстом підручника с.104. Заповнення опорної схеми. Співбесіда.

(Учні самостійно заповнюють опорну схему опису. Перевірка виконаного проводиться шляхом читання зроблених записів. По завершенні роботи проводиться узагальнююча співбесіда).




Назва битви_________________________________ .

Дата битви (число,місяць,рік) ___________________ .

Місце битви ______________________________ .

Чисельність сил протиборчих сторін :

польське військо________ ; козацьке військо ___________ .

Результат битви ____________________________________.

Наслідки битви для подальшого розгортання Національно-визвольної війни ____________________________________

___________________________________________________.

Запитання для проведення співбесіди



  • Якої інформації не вистачає у ваших опорних схемах ?

  • Назвіть дату Зборівської битви. Обчисліть її віддаленість від Жовтоводської , Корсунської , Пилявецької битв.

  • Розгляньте карту в атласі. Вкажіть місце , де пройшла Зборівська битва. На терені якого історико-етнографічного регіону України вона відбулася ?

  • Чому козацько-татарський союз був ненадійним ? Чи входило в плани татар становлення та зміцнення української держави ?

  • Визначте наслідки Зборівської битви для подальшого ведення національно-визвольної боротьби .

Учнівська презентація ( використовується компютер ).

Учень: - Богдан Хмельницький змушений був піти на укладення 8 серпня 1649 р. Зборівського мирного договору .

Робота зі слайдами « Зборівський мирний договір » ( додаток 1)

Робота з атласом.

- Знайдіть територію , яку охоплювала козацька держава за умовами договору ( Київ, Брацлав , Чернігів ).

- Яке місто оголошувалося столицею Української козацької держави ? ( Чигирин ).

- Чи міг Зборівський договір задовольнити українську сторону ? А польську?

- Чи давав договір можливість будувати Українську державу ?

VI. Закріплення та систематизація знань, умінь, навиків ?



Інтерактивна вправа « Історичне лото» ( учні вибирають собі завдання зі скриньки і дають відповідь)

Запитання на картках:

1.Коли відбулася битва під Пилявцями ? 2.Коли вперше Б.Хмельницький висунув ідею створення автономної Української козацької держави ? 3. Якими були результати визвольного походу українського війська в Галичину? 4. Які воєводства переходили під владу гетьмана за умовами Зборівського договору? 5. Яка подія відбулася 11 вересня 1648 р.? 6. Поясніть значення терміну «автономія».

VIІ. Підсумок уроку.



  1. Заключне слово вчителя.

  • Події 1648-1649 рр. мали характер національно-визвольної , антифеодальної війни , що охопила всі соціальні верстви населення. Підсумки двох років боротьби давали можливість почати будівництво Української держави.

  1. Оцінювання роботи учнів класу.

VIIІ.Домашнє завдання.

  1. Опрацювати параграф 15 п.2-5 . виконати завдання 16 с.105.

  2. Позначити на контурній карті :битву під Пилявцями , під Зборовом; міста Львів, Збараж;кордони держави Б.Хмельницького за умовами Зборівського договору ; столицю новоутвореної держави – місто Чигирин.

  3. Підготувати повідомлення про сподвижників Б.Хмельницького Івана Богуна та Филона Джалалія.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал