Підготовки дитини до вступу до дитячого садка



Сторінка2/8
Дата конвертації03.12.2016
Розмір1,29 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

ПРИВЧАЄМО ДО ПОРЯДКУ

Усі діти прагнуть бути самостійними, але вони не завжди погоджуються виконувати доручення батьків.

Якщо діти з раннього віку починають допомагати батькам по господарству, то вони будь-яке нове заняття сприйматимуть не як повинність, а як можливість навчитися чогось нового. Але, на жаль, мами і тата часто скаржаться на те, що їхня. дитина виконує усі доручення «з-під палки». Як же виховати у малюка відповідальність і свідоме ставлення до дорученої справи?

Насамперед, мами і тата повинні подбати про те, щоб у малюка були свої обов'язки, які, окрім нього, ніхто не виконуватиме. Наприклад, дошкільник має після прогулянки почистити черевики і повісити на місце свою курточку, скласти перед сном іграшки і прибрати зі столу після обіду... Коло обов'язків може бути різноманітним, головне - не доручати робити те, з чим йому буде важко впоратися.

Спочатку ненав'язливо керуйте процесом. Хочете, щоб малюк витер пил на меблях? Покажіть, як це потрібно зробити. І нічого, якщо перший досвід виявиться невдалим, не потрібно вказувати малюкові на помилки - і з часом він всього навчиться. Краще похваліть його. Можна навіть сказати: «Ти дуже добре впорався з цим завданням, тому тепер я довіряю тобі таку відповідальну справу, як миття за собою посуду». І ось вже звичайна робота у домі із категорії «примусової» переходить у спосіб заохочення, і малюк буде із захопленням виконувати будь-яке ваше доручення. У дошкільному віці, коли малюка ще тільки починають залучати до праці, дуже корисно заохочувати й нагороджувати його за кожну виконану роботу (хоча б наклейкою або зірочкою), це стане для нього гарною мотивацією.

І ще один важливий момент: намагайтеся все робити разом із малюком.

По-перше, це найкращий приклад і стимул для нього.

По-друге, ніщо так не об'єднує, як спільна праця.

Батькам варто замислитися і про те, як поводитися, якщо малюк не виконав доручену справу.

Він має розуміти: до вимог дорослих варто ставитися із повагою, а байдужість та небажання не залишатимуться безкарними. Тому потрібно із самого початку обговорити це з малюком. Йдеться не про тілесне покарання або щось подібне, що принижує гідність маленької людини, а про те, щоб навчити малюка дотримуватися слова. Пропонуючи малюкові щодня прибирати свої іграшки, домовтеся з ним: «Ти маєш починати класти на місце іграшки одразу, як тільки я тобі нагадаю про це, і зробити це потрібно до початку вечірнього мультфільму. Якщо за цей час ти не прибереш іграшки на місце, їх приберемо ми. І два дні ти не будеш ними гратися».

Головне в такій домовленості - бути послідовним і не змінювати рішення. Якщо це вийде - малюк навчиться вчасно виконувати обіцянку. В іншому випадку - він думатиме, що завжди знайдеться спосіб «ухилитися» від обов'язків.

Заповіді батьківства
Одвічне питання турбує не одне покоління батьків: як виховував ти дитину? Що робити, аби вона виросла доброю людиною, розкришивсь усіма своїми здібностями, аби змогла віддати людям те, з чим прийшла у світ?

Чимало вчених у різний час обгрунтували своє бачення батьківської педагогіки. Світова психолого-педагогічна думка виробила ряд цінних настанов, які з урахуванням сучасного практичного досвіду лягли в освіту прийнятих у Міжнародний рік дитини десяти правил поведінки батьків, своєрідного кодексу любові, що його мають дотримуватися ті, кому Богом призначено плекати найдорожчий скарб - їхніх дітей.



1.Люби свою дитину!

Радій її присутності біля тебе, приймай її такою, якою вона є, бо то твій паросток, твоє творіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри в себе, не завдавай болю несправедливою покарою, не відмовляй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе.



2.Оберігай своє дитя!

Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть, якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не зважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дитину квітку, яку можуть знівечити.



3.Будь добрим прикладом для своєї дитини!

Прищеплюй до духовних вартостей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю, їй потрібне таке домашнє вогнище, де сім'я дружна, де шанують і люблять людей похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв'язки з усім родом та друзями. Вона має жити у такій родині, де панує чесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому.



4.Грай зі своєю дитиною!

Віддай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини - водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви.



5.Працюй зі своєю дитиною!

Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Коли підросте, потроху залучуй до праці з людьми і для людей. На дозвіллі, під час канікул, не бідкайся, що вона втомиться від роботи, бо для неї праця з дорослими - то погляд у майбутнє.

Дозволь дитині набувати життєвого досвіду, нехай навіть не безболісного, але самостійного!

Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твій власний життєвий досвід (хоч як тобі прикро) часто-густо не важить для неї нічого. Тож дай їй змогу самій "збирати свою скриню", навіть якщо тут існує певний ризик. Надмірна опіка й тепличні умови життя можуть викликати соціального інвалід

Розкрий перед дитиною чудові можливості розвитку й самоутвердження людської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визнавати норми спів життя і дотримуватися їх у родині, в колективі, у суспільстві.
6. Привчай дитину бути слухняною!

Стеж за поведінкою дитини і спрямовуй її так, щоб учинене нею не завдавало шкоди ані її самій, ані будь-кому. Не обминай моментів, коли вона не гарно поводиться у твоїй присутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, а не інакше, для неї це буде наукою. Винагороджуй за додержання установлених правил, однак у разі нагальної потреби наполягай на шануванні їх за допомогою розумного покарання.

Чекай від дитини лише таких думок та оцінок, на які вона здатна на даному етапі свого розвитку і які може підказати її власний досвід!

Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує її. Допомагай її, скільки зможеш, і вимагай від неї власної думки чи самостійного висновку тільки з урахуванням реалій її вікового розвитку і вже набутого досвіду.

Давай дитині змогу набувати такі враження, які по лишатимуть вартісні спогади!

Дитина, як і дорослий, "живиться" різними враженнями, які знайомлять її з довкіллям і життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула, відчувала, якомога більше цікавого для себе, щоб збагачувалася корисними знаннями і добрими почуттями.



"Як підготувати дитину до дитячого садка"
Прихід у дитячий садок - перший серйозний етап соціального життя дитини. Досі вона спілкувалась тільки з членами родини, приятелями - сусідами або з тими, кого дорослі запрошували у дім. І от - багато незнайомих облич, нова обстановка... У дитячих садках працюють досвідчені, кваліфіковані вихователі, які зуміють ввести ваше маля в колектив, адаптувати його до нових умов. У принципі, якщо мати в силу обставин змушена буде залишити дитину на цілий день - великої біди не станеться. Проте краще, звичайно, поступове звикання. Поки дитина приглядається до нових товаришів, цікавиться новими іграшками, побудьте неподалік. Коли через півгодини або годину після приходу переконаєтеся, що дитина почувається спокійно, лагідно скажіть їй, що вам треба йти, що невдовзі ви прийдете по неї й заберете додому. Якщо навіть маля трохи поплаче без вас, вихователь зуміє утішити й забавити дитину. Спершу залиште її в садку на кілька годин, потім - на півдня. Невдовзі все ввійде в належний ритм. Різноманітні іграшки, можливість гратись з іншими дітьми швидко зацікавлюють малят, і вони звикають до садка. Найголовніше, щоб перші враження були позитивними. А для цього дамо батькам кілька практичних порад.

Розповідайте дитині якомога більше доброго про садок і активно привчайте її до самостійності. В колективі добре закріплюються навички самообслуговування, але закласти їх належить у сім'ї, як і навички гігієни.

Батьків часто турбує, як одягати дитину для дитсадка. Насамперед так, щоб їй було зручно. Одяг має бути міцним, не ускладнювати рухів дитини (під час бігу, стрибків, лазіння тощо) і таким, щоб малюк сам міг вільно роздягатись і одягатися. Привчіть дитину правильно застібати пальтечко, вміло поводитися зі "змійкою", одягати шапку, знімати і взувати черевики (хай взуття буде досить просте, аби дитині не доводилося вибиватися із сил, стягуючи його з ніг). Безумовно, матері простіше самій одягти і роздягти дитину, але варто бути терплячим - нехай учиться самостійності, дорослішає. Перетворіть цю "процедуру" на цікаву гру.

Дитина ще вдома повинна привчатись втішати або акуратно складати свій одяг, давати раду іграшкам, правильно поводитися з олівцем, клеєм, іншими предметами. Щоб полегшити перебіг адаптації, заздалегідь учіть малого науки спілкування з іншими: поясніть, що таке дружба, чому треба йти на поступки, рахуватися з чиїмись інтересами. У великих сім'ях взаємини між братами і сестрами допомагають малюку домовитись з іншими родинами щодо організації спільних ігор дітей. Добре також ходити гуртом на прогулянки, екскурсії. Все це не лише збагатити дітей новими знаннями та уявленнями, а й зробити їх комунікабельними.

Батьки і вихователі - перші впроваджувачі рідної української мови в душу і розум дитини. Якщо дорослі спілкуються з дітьми чистою, барвистою мовою, вона обов'язково перейме їхній стиль. Але так само переймає вона й суржик, грубі висловлювання, жаргонізми. Пильнуйте себе!

Проте самого наслідування дорослих і запам'ятовування замало для оволодіння вмінням говорити правильно і красиво. Потрібна цілеспрямована робота над розвитком усного мовлення. Це важливо й у тому ракурсі, що в саду дитині часто доводиться розповідати про поїздки, мандрів, які вона здійснила з батьками, про те, що вона бачила, чула і робила. І такого мистецтва розповіді теж треба навчити ще до вступу у дошкільний заклад. Нехай дитина розповідає татку з мамою про те, що бачила у дворі, парку, зоопарку, музеї тощо. Привчившись правильно висловлювати свої думки і вільно оповідати про цікаві для неї події, маля в подальшому убезпечиться від комплексу "мовчальника".

Диференціювання дітей на таких, для кого природним є російське, українське чи мішане мовлення - основний методичний підхід до оволодіння спорідненою мовою. Якщо маля виховується в російськомовній сім'ї, у нього довше формується механізм іншої мови. Тут зразкова українська мова у дорослих особливо важлива. Утім, удосконалення рідної мови потребують і діти з українськомовних сімей. На них спирається вихователь, використовуючи в різних ситуаціях їхні природні можливості й залучаючи до спілкування з однолітками рідною мовою.

Ще один важливий аспект: батькам належить знати стадії росту і розвитку дошкільників, а також їх індивідуальні особливості. Ріст і розвиток дитини - складний процес, одним з компонентів якого є формування рухів. Кожен віковий період - це активне оволодіння дитиною певними руховими діями. На час приходу в дитсадок малюк, як правило, навчається бігати, стрибати, вилазити на висоту, підлізати під предметами тощо. Втім, здатності дітей на третьому році життя це однакові. По-перше, через те, що ставлення до фізкультури в різних сім'ях вельми відмінне. Одні батьки дають дитині рухову волю - тоді вона природно реалізує свої можливості, інші стримують рухову ініціативу, через що маля, бува суттєво відстає від однолітків у дитячому садку. Втім, ніколи не пізно надолужувати своє дитя в "спортивні невдахи". Регулярні фізкультурні заняття в дитсадку підтягнуть хлопчика чи дівчинку до належного вікового розвитку рухів. А такі самі регулярні заняття вдома допоможуть дошкільняті полюбити фізкультуру всерйоз і надовго.



Для мам і тат, що люблять малят
Ми разом з Вами зацікавлені в тому, щоб відвідування дитиною дитячого садка було комфортним і корисним. Тому просимо Вас дотримуватися наступних правил:

Запізнення - завжди стрес для дорослих і дітей. Будь ласка, приходьте вчасно!

Проводжайте дитину до групи та передавайте особисто в руки педагогам. Ідучи, додому обов'язково повідомте про це вихователя.

Проводжайте дитину до групи та передавайте особисто в руки педагогам. Ідучи, додому обов'язково повідомте про це вихователя.

Якщо у вашої дитини поганий настрій, обговоріть її стан з педагогом.

При вході, будь ласка, чистіть взуття та зачиняйте за собою вхідні двері.

Крім того ми просимо Вас:

Допоможіть своїй дитині вранці роздягнутися, акуратно скласти речі в шафку.

Прослідкуйте, щоб дитина завжди була чистою, акуратно та по сезону одягненою.

Прослідкуйте, щоб у дитини були чисті та коротко підстрижені нігті.

Дайте дитині з собою носовичок.

У шафці дитини повинний бути завжди запасний одяг для групи. Восени та навесні просимо приносити запасний верхній одяг і взуття для прогулянок.

Щоб запобігти втраті або обміну речей позначте білизну, одяг і взуття ваших дітей.

Прослідкуйте, щоб в кишенях дитини не було гострих, ріжучих предметів.

Не давайте дитині з собою жувальну гумку, солодощів тощо.

Якщо ви прийшли, коли заняття розпочалося, допоможіть дитині роздягтися і тихо приєднається до дітей.

Якщо ви хочете бути присутніми на занятті, попередьте про це педагога та ознайомтеся з правилами відвідування занять.

Не відволікайте педагога під час занять, всі проблеми ви зможете обговорити у

Для занять фізкультурою та музичних занять дитині знадобляться футболка, шорти (спідничка), шкарпетки, чешки в окремому мішку.

Пам'ятайте, іграшка дитини - іграшка для всіх. Вона може зламатися.

У нашому дитячому садку обов'язковими є всі батьківські збори (4-6 разів на рік) та індивідуальні консультації. Якщо з об'єктивних причин ви не зможете прийти, попередьте педагогів заздалегідь.

Любіть свою дитину. Радійте з її присутності, приймайте її такою, якою вона є, не ображайте, не принижуйте, не підривайте її самовпевненості, не піддавайте несправедливому покаранню, не позбавляйте своєї довіри, дайте привід любити Вас.

Охороняйте свою дитину. Захищайте від фізичних і душевних небезпек, навіть, коли треба - жертвуючи власними інтересами і ризикуючи власним життям.

Будьте гарним прикладом для своєї дитини. Прищепіть їй повагу до традиційних цінностей, самі живіть згідно з ними. Нехай у вашій сім'ї побутують чесність і скромність.

Грайтеся зі своєю дитиною. Приділяйте їй якомога більше часу, розмовляйте з нею, грайтеся так, як їй подобається, її гру сприймайте всерйоз.

Працюйте зі своєю дитиною. Допомагайте їй, коли вона намагається брати участь у роботі вдома, в саду. Коли дитина підросте, привчайте її включатися в усі роботи по господарству.

Покажіть дитині можливості й межі людської свободи. Дайте дитині можливість нагромадити власний досвід, навіть, якщо це пов'язано з певним ризиком. Надмірно опікувана від будь-якої небезпеки дитина нерідко стає соціальним інвалідом.

Привчайте дитину бути слухняною. Спрямовуйте поведінку дитини таким чином, щоб її дії не завдавали шкоди ні їй самій, ані іншим. Дитину потрібно заохочувати до дотримання встановлення правил.

Надавайте дитині можливість таких переживань, які матимуть цінність спогадів. Нехай спогад про щасливе дитинство зігріває її все життя.

Дозволяйте дитині набувати життєвого досвіду. Нехай навіть не безболісно, але самостійно.

Чекайте від дитини тільки таких міркувань, на які вона здатна у своєму віці, виходячи з рівня свого розвитку і життєвого досвіду.

Перші роки нашого життя були нелегкими: двоє малих дітей – Світлана і Олексій, а допомогти нікому. Мати Віктора, яка жила з нами, сама потребувала догляду. Я тоді не працювала. Вітя годував сім’ю .Віктор приходив додому з роботи втомлений, але ніколи не бачили ми його сердитим або незадоволеним. І звідки бралися в нього сили займатися дітьми? Вони навперебій розповідали йому про свої справи, про все радилися з ним.

Світлана і Олексій не тільки знали, що тато хороший виробничник, йому шана, вони власними очима бачили його працелюбність: чоловік завжди допомагав мені по дому. Усе робили ми разом. Усе було йому по плечу. Ніби він ніколи і не втомлювався. І все добро, що в нього , він передавав своїм дітям. Вони бачили, який він справедливий, турботливий. Його мати прожила з нами двадцять вісім років. Недавно її не стало. І ось за всі ці роки ні я ні діти не чули, щоб батько заговорив зі своєю матір’ю роздратовано. І не дивно, що діти також не грубили бабуні.

Дочка Світлана працює старшим інженером. Добра господиня. Її чоловік – Сергій – допомагає їй у всьому. Любить свою сім’ю, у них двоє дітей. Ми жили всі разом, і зять, мабуть, брав приклад з чоловіка мого. Сергій завжди говорить: У нас батько – ідеал.

У синові Олексієві я також бачу якості, що передав йому батько. Любить будь-яку працю з самого дитинства. Спокійний, витриманий, робити вміє по дому все, як тато. Непогано грає в шахи – батько навчив, коли йому було ще вісім років. Захоплюється Олексій і музикою, добре грає на баяні. Ще він – фотоаматор. Це все – від батька. Дружина Олексія Лариса, також інженер. Живуть вони добре, виховують маленького сина.

Мої діти гордяться своїм батьком, як і раніше люблять і вважають його першим порадником з будь-якого питання. Побільше б таких батьків з яких діти брали б приклад, особливо сини.


ПАМ”ЯТАЙ, БАТЬКУ!
Турбуйся про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним, байдужим і жорстоким в результаті виховання.

Фізичне покарання – це показник не тільки Вашої слабості, розгубленості, безсилля, але і педагогічного без культур`я. Ремінь і тумак вбиває в дитячому серці витонченість і чутливість, розбещують людину одурманюють її „ядром” брехні.

Не ставте Вашу дитину в становище, коли вона змушена оборонятись брехнею !

Говоріть з дитиною так, щоб не заливалось ніякого сумніву в тому, що Ви керуєтесь турботою за неї, а не бажанням відмахнутися, образити”

Будьте до кінця навіть в дрібницях правдивими і чесними із своїми дітьми. Незначну домішку брехливості, штучності дуже чітко помічають діти.

Не забувайте поділитися Із своїми дітьми удачами і невдачами на роботі , і вони будуть ділитися з вами своїми таємницями, будуть чекати Вашої поради, підтримки.

Навчіть Вашого сина чи доньку, що іграшковий автомобіль з поламаними колесами, ведмідь з відірваним вухом страждають від болю так само, як поранена птиця – це народжує у дитини чуйність і добре серце

Пам'ятай , батьку ! Вашу дитину виховує кожна хвилина життя, кожен куточок землі, кожний Ваш крок, слово, справа , з якими його особистість стикається ніби випадково, мимохідь.

Використовуйте основні методи виховання: переконання, вправи, стимулювання, заохочення.

Не забувайте підвищувати свою педагогічну майстерність виховання, читайте статті і твори про виховання Ваших дітей.

Люби свою дитину, але не розбещуй, не груби. Розбещення дитини найчастіше у відсутності заняття. Розбещувати дитину можна і з бідності, а при ласкавій суворості можна виростити дитину справжньою людиною і в багатстві.

Виховуйте вдячність .Якщо нема любові на твою самовідданість -вважай, що дитина тільки споживає твою любов. Хай буде добре не тільки дітям ,але й тобі. Не буде тобі щастя без щастя дітей, але нехай і їх хвилюють твої біди.

Будь другом дітей, але не приятелькою. Будь поряд з дітьми, але не вище. Будь доброю, але не добренькою.

Вчи дітей думати не про речі, а про справу.

Нехай діти допомагають матері. Син хай захищає її. Ніхто не має права сидіти без діла, коли трудиться мати.

Пам'ятай: усе найкраще – дітям, але про себе не забувай. Не дозволяй володарювати вимогам, бажанням, претензіям твоїх дітей.

Все йде від тебе, все підкоряється тобі, мати!

Виховання чесності і доброти.

І. Дитинство – природна школа доброти.

2. Роль сім’ї у вихованні у дітей почуття чуйності і доброти.

3. Типові помилки батьків.

4. Джерела доброти.



Чому дитина погано їсть?
Чому дитина погано їсть? Ваш малюк відмовляється від їжі, а ви всіма силами намагаєтеся його нагодувати? І ставите питання: чому дитина погано їсть? Ось ніби ще вчора ваш малюк їв за обидві щічки молочко, і раптом дитина стала погано їсти. Ваша розгубленість зрозуміла.

Ваш малюк страйкує проти їжі? Відмова від їжі породжує швидку, емоційну відповідь батьків, яку малюк інтерпретує як дбайливу увагу. Малюки насолоджуються додатковим часом перебування в центрі уваги своїх батьків. Малюки часто вибирають час прийому їжі, щоб показати свою незалежність. Це надзвичайно втомлює батьків, які затратили час і зусилля, не кажучи вже про фантазії, на приготування їжі. Найгірше, коли це відбувається в кінці виснажливого робочого дня або коли ви зайняті іншими справами. Швидко засвоївши нові звички, малюки скоро дізнаються, що відмова від прийому їжі - ефективний спосіб привернути до себе увагу.

Прийміть відмову від їжі з легкістю і перейдіть до бесід на інші теми. Перш за все, не беріться за ложку, змушуючи або прохаючи дитину приймати їжу. Дослідники, які вивчають поведінку дитини під час прийому їжі, довели, що, коли батьки вмовляли, благали або наполягали, діти їли менше, ніж у тих випадках, коли їх залишали у спокої і давали можливість приймати їжу у власному темпі. Ніяких рідин на сніданок! Чому дитина погано їсть? - Тому що багато п'є! Деякі малюки п'ють стільки молока і соку, що повністю втрачають апетит, коли настає час для повноцінної їжі. Також у дітей, які п'ють багато соку, може розвинутися дитяча діарея (фруктовий цукор фруктоза і сорбітом, незасвоєний цукор, можуть викликати діарею). У цьому випадку випорожнення навіть здорової дитини стають частими і напіврідким, в них міститься досить велика кількість неперетравленої їжі. Дитяча діарея не є небезпечною для здоров'я. Всі важливі поживні речовини поглинені, і збільшення ваги триває, як зазвичай.

Молоко - важливе і недороге джерело необхідних жирів, білка, кальцію. Однак малюк дошкільного віку не потребує більш ніж 500-750 г (дві-три середніх склянки) молока в день. Апетит вашої дитини буде кращим, якщо замість соку ви запропонуєте воду, коли їй хочеться пити. Хороші фільтри для очищення води допоможуть надати вашій дитині очищену воду, коли немає можливості дати малюкові бутильовану воду. До того ж очищена питна вода є гарним засобом профілактики запорів у малюків. Вода краще втамовує спрагу, ніж солодкі напої на зразок соку. Соки містять деяку кількість вітаміну С, який або природньо міститься в соках цитрусових, або може бути доданий в сік яблука. Збагачений кальцієм апельсиновий сік - також хороше джерело кальцію. Однак сік може бути занадто дорогим джерелом надходження цих поживних речовин. Соки головним чином забезпечують калорії, які малюк може отримати у більшій кількості зі звичайної їжі.

Якщо ви дасте вашому малюкові воду замість соку, він не буде протестувати. Крім того, ви можете поступово скорочувати порцію соку протягом тижня або двох, або розбавляти його великою кількістю води. Не турбуйтеся, що ви позбавляєте вашої дитини кальцію та вітамінів, якщо ви скорочуєте споживання молока до 500-750 г в день. Він отримає їх у безлічі інших молочних виробів та харчових продуктів в збалансованому раціоні. Намагатися, намагатися, намагатися знов і знов. Результати одного дослідження показали, що діти не приймали новий продукт, поки не спробували його в середньому 10 разів. (До того часу це був вже знайомий продукт.) Деякі діти звикали швидше, але багатьом необхідно було побачити його навіть більше ніж 10 разів. Тому, якщо спочатку у вас не виходить, не зневіряйтеся: продовжуйте пропонувати маленькі порції. Рано чи пізно ваш малюк зробить це блюдо традиційним.

Світло! Їжа! Мотор! Деякі батьки так турбуються про те, щоб нагодувати дитину, що вважають за необхідне забезпечувати їй відволікання у вигляді іграшок і відео під час годування. Прийняття їжі - це не розвага, і ви не повинні перетворювати вашу їдальню в ресторан, щоб змусити дитину їсти. У кінцевому рахунку, такі заходи можуть обернутися проти вас. Дитині стане важко їсти без відволікань, і вона не отримає належних навичок поведінки за столом. Коли прийшов час їжі, вимкніть телевізор, приберіть іграшки, книги та інші відволікаючи предмети. Заохочуйте своїх дітей ділитися думками та брати участь у застільній бесіді. Робіть час прийому їжі в родині особливим, хоча ви не повинні перетворювати кожен обід в головну справу. Сідайте їсти разом з вашим малюком. Поставте їжу на стіл, але не перед телевізором. Навіть перекушувати ваш малюк повинен за столом і ні в якому разі не їсти на ходу. Уникайте подавати закуски, в той час як діти дивляться телевізор. Ця звичка може вести до неусвідомленого переїдання, і пізніше, до надмірної ваги.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал