Першотравнева районна державна адміністрація Відділ освіти



Скачати 136,94 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір136,94 Kb.
Першотравнева районна державна адміністрація

Відділ освіти

Методичний кабінет

Інноваційні форми роботи

з обдарованими учнями, залучення їх до дослідницької роботи

Підготувала

учитель початкових класів

Стародубівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Жижома В.П.

Обдаровані діти — діти, в яких у ранньому віці виявляються здібності до виконання певних видів діяльності.

  Вони вирізняються серед однолітків яскраво вираженими можливостями в досягненні результатів на якісно вищому рівні, який перевищує певний умовний "середній” рівень, їхні успіхи не є випадковими, а виявляються постійно.
 Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, які можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації. Серед методів навчання обдарованих учнів мають превалювати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер. Вищеперелічені аспекти, які мають бути органічно вплетеними в уроці, доповнюються системою позакласної та позашкільної роботи: виконання учнем позанавчальних завдань; заняття у наукових товариствах; відвідування гуртка або участь у тематичних масових заходах (вечорах любителів літератури, історії, фізики, хімії та ін.); огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими тощо. Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в очних і заочних олімпіадах, конкурсах на кращу науково-дослідну роботу. Вчителі повинні послідовно стежити за розвитком інтересів і нахилів учнів, допомагати їм в обранні профілю позашкільних занять.

Взаємодія учителя з обдарованими дітьми повинна базуватися з урахуванням таких психолого-педагогічних принципів:

— формування взаємин на основі творчої співпраці;
— організація навчання на основі особистісної зацікавленості учня, його індивідуальних інтересів і здібностей (сприяє формуванню пізнавальної суб'єктивної активності дитини на основі його внутрішніх уподобань);
— превалювання ідеї подолання труднощів, досягнення мети в спільній діяльності педагога та учнів, самостійній роботі учнів (сприяє вихованню сильних натур, здатних виявити наполегливість, дисциплінованість);
— вільний вибір форм, напрямів, методів діяльності (сприяє розвитку творчого мислення, вміння критично оцінювати свої можливості й прагнення самостійно вирішувати все складніші завдання);
— розвиток системного, інтуїтивного мислення, вміння "згортати” і деталізувати інформацію (дисциплінує розум учня, формує творче, нешаблонне мислення);

— гуманістичний, суб'єктивний підхід до виховання (передбачає абсолютне визнання гідності особистості, її права на вибір, власну думку, самостійний вчинок);


— створення нового педагогічного середовища (будується на основі співдружності педагогів, колег, однодумців у творчому вихованні дітей).
  Втілення цих принципів у життя потребує творчого підходу до організації навчання як інтегрованого процесу, який сприяє формуванню цілісної картини світу, дає змогу учням самостійно обирати "опорні” знання з різних наук при максимальній орієнтації на власний досвід.
  В.О. Сухомлинський надавав виняткового значення дослідницькому характеру розумової праці: спостерігаючи, думаючи, вивчаючи, зіставляючи, діти знаходять істину або ж бачать, що для відкриття істини потрібні нові спостереження, потрібне читання, експериментування. Дослідницький характер розумової праці важливий не тільки там, де учні мають справу з наочними сторонами предметів і явищ. Для процесу мислення учні залучають весь наявний у них запас узагальнюючих думок(висновків, законів, формул тощо) про предмети і явища. Організація пошуково-дослідницької роботи не тільки призводить до розвитку дитини, а й об’єднує навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби і творчість, робить навчання особистісно-спрямованим. Школа – це драбина, щаблями якої піднімається учень, а професійні якості і досвід вчителя-наставника є для нього надійною підтримкою. Шлях до знань дитина долає самостійно, щабель за щаблем. Саме таке наближення до істини стане в майбутньому запорукою її життєвого успіху. І як сказав В.Купріянов : « Добре бути драбиною для дітей, яким хочеться в похмурий день дорости до сонця». В результаті дослідницької діяльності у дітей формуються навички пошукової роботи, посилюється зацікавленість, активізується самостійна розумова діяльність.

Форми організації пошукової діяльності молодших школярів:

  • система пізнавальних завдань;

  • евристична бесіда;

  • метод аналогії;

  • самостійне ознайомлення з новим матеріалом;

  • дослідницький метод.

Види навчально-дослідницьких завдань і форми їх реалізації

у 3-4 класах

Завдання за

Форми за

Тривалість виконання

Допоміжний матеріал

змістом

методами пізнання

організацією навчального процесу

кількістю учнів

Формування понять про предмети і явища природи

Вивчення властивостей об’єктів

Встановлення зв’язку між конкретним об’єктом і процесами природи

Засвоєння способів діяльності



Спостере-ження, їх аналіз і синтез

 


Завдання виконуються:

а) на уроці;

б) на предметному уроці в класі чи на навчально-дослідницькій ділянці;

в) удома;

г) у поза класній роботі

 


Фронтальні, парні, групові, індивідуальні

 


Етапи уроку

Весь урок

Тиждень або кілька днів

Один-два тижні

Місяць і більше

 


Природні об’єкти і натуральні посібники

Ілюстративно-зображувальні посібники

Схеми

Моделі


Аудіовізуальні засоби

Додаткова література



Метод проектів у навчальній діяльності з дітьми почав використовувати Джон Дьюї на початку ХХ століття. У 20-ті роки минулого століття цей метод активно застосовували і в радянській школі, але в 30-ті роки школа повністю перейшла на традиційне навчання і був зроблений висновок про те, що метод проектів не дає глибоких знань з предметів.

Останнім часом, у зв’язку зі встановленням парадигми особистісно орієнтованого навчання, метод проектів переживає друге народження як ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють формуванню особистості – суб’єкта діяльності і соціальних стосунків.

Щоб захопити школярів дослідженнями, треба прищепити їм спочатку смак до вдумливого нагромадження та осмислення спостережень, проведення короткочасних експериментів з відомими об’єктами, які відкривають нові властивості. Корисно також підключати весь клас до групових дослідницьких завдань, розрахованих на 2–3 тижні (а може, й на місяць)

Таким чином, формування досвіду пошукової діяльності учнів в атмосфері загального захоплення цікавою справою не лише має розвивальне значення, а й об’єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби. Протягом початкового навчання вчителі мають залучати молодших школярів до систематичного розв’язування пізнавальних завдань за допомогою прийомів розумової діяльності, участі в евристичних бесідах, виконання самостійних завдань різної складності, проведення елементарних досліджень.

Короткотривалий інформаційно-пошуковий проект.

Тема. Весняний цикл свят.

Мета проекту: поглибити знання дітей про весняні свята, вчити самостійно добирати матеріал, користуватися різними джерелами знаходження інформації, розвивати в учнів пам'ять, мислення, мовлення, пізнавальну активність і творчі здібності, виховувати інтерес та повагу до народних традицій, до минулого та сучасного українського народу.

Навчальний предмет: « Я і Україна» ( природознавство)

Тривалість проекту: тиждень

Етапи проекту

І. Визначення теми , мети, завдань проекту

ІІ. Ознайомлення учнів з темою , метою проекту

ІІІ. Формування груп для пошуку інформації

За частинами листівки знайди свою половину ( 3 листівки весняних квітів), за назвами цих квітів формуються групи « Барвінок», « Підсніжник», « Тюльпан».

ІV. Реалізація проекту


  1. Розподіл інформації між групами

« Барвінок» : Благовіщеня, Вербна неділя

« Тюльпан»: Чистий четвер, Страсна п’ятниця

« Підсніжник»: Велика субота


  1. Визначення джерел інформації: батьки, бібліотека, Інтернет.

  2. Самостійна пошукова робота.

V. Очікувані результати: створення буклету « Весняний цикл свят»

VІ. Обговорення та презентація групами знайденої інформації.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності


  1. Загадка про весну

Тепло стало надворі.
Синє небо угорі.
Сонце промінь шле землі,
Прилітають журавлі.
Вже у лісі там і тут
Перші проліски цвітуть.
Кучерява, запашна
В гості йде до нас …
(Весна)

  • Дуже гарно в таку пору року! Все навколо оживає. Пробуджується природа від зимової сплячки. Повертаються птахи з теплих країв. В полі, на городі, в садках починаються весняні роботи.

А скільки цікавих свят святкують люди весною! Ось про них ми і будемо говорити на уроці.

ІІІ. Усвідомлення навчального матеріалу



  1. Презентація групи « Барвінок»

Благовіщеня відзначається 7 квітня. Саме цього дня - за православним календарем - з благою звісткою до Богородиці з’явився архангел Гавриїл і повідомив, що Діва Марія є Богородицею і що її Син стане Спасителем людей. У це день виконують традиційний обряд - випускають на волю птахів, які символізують Святий Дух.

Це перше весняне свято землі, коли Бог благословляє землю й усе пробуджується до життя. За народним звичаєм, господар, прийшовши з церкви, випускає на волю, на сонце усіх тварин, навіть пса й кота, «щоб чули весну й самі про себе дбали». Господині у цей день до схід сонця сіють розсаду капусти, «щоб рано достигла, головатою була».

 На Благовіщеня працювати заборонялося категорично. У цей день, як кажуть, птиця гнізда не в’є, дівчина коси не плете.

У народі вірили, що у цей день Бог благословляє рослини, і тому починають цвісти перші квіти: проліски, сон-трава, первоцвіт.

 

Прислів’я, пов’язані з цим святом, стверджують: «На Благовіщеня весна зиму остаточно переборола», «Благослов зиму руйнує». Тому уважно стежили за погодою. Адже ще можуть бути благовіщенські морози. На Благовіщеня мороз – ще буде 40 морозів, загримить грім – на тепле літо, урожай горіхів, якщо вітер холодний – то й літо буде холодне, вдарить мороз – на врожай ярини, огірків. Благовіщеня без ластівки – весна холодна. Якщо на Благовіщеня ніч тепла – весна буде дружньою.



Вербна неділя.

Неділя за тиждень перед Великоднем зветься Вербною, і тиждень - Вербним тижнем. Це свято походить від релігійної легенди, за якою Ісус Христос в’їжджає до Єрусалиму. Його шлях люди встеляли вітами фініків та пальми. Відтоді на згадку про цю подію віруючі напередодні свята несуть до церкви зелені гілочки дерев. У нас таким деревом стала верба, як відображення особливостей природи України. На цей час вона вкривається зеленим листям, тому в народі свято називають Вербною неділею. Святкують її за тиждень до Великодня, а весь тиждень називають вербним.

У вербну ж суботу святять у церкві вербу, якій народ надавав магічних властивостей: вона відвертає бурю, грім, а кинута в полум’я, — гасить пожежу. Освячена верба має цілющу та очисну силу: відваром з неї лікувалися та вмивалися. Коли навесні вперше виганяли худобу на пасовисько, то брали освячені гілочки верби, щоб до тварин не чіплялася різна нечисть. У народній медицині її разом із цілющими травами використовують для лікування головного болю, гарячки та пропасниці.

Освячені гілочки верби залишали за образами, садили на городі. Якщо ж проросте, то, коли є неодружений хлопець чи дівчина, вони обов’язково одружаться. За народними віруваннями, у Вербний тиждень не можна сіяти конопель і городини, бо «буде ликувате, як верба». Не сіяли колись у цю пору і буряків, бо «будуть гіркі». Вербовими гілочками розпалювали у печі, коли пекли паски. А хлопці й дівчата билися вербою, примовляючи:

« Верба - хльос, б’є до сльоз, верба біла б’є до діла, верба красна б’є напрасно, не вмирай: через тиждень – Великдень, червоне яєчко дожидай»

На вербному тижні житло набувало святкового вигляду, господині скреби, мили, прикрашали домівку рушниками, витинанками тощо. Одночасно готували святкову їжу.



  1. Презентація групи « Тюльпан»

Четвер напередодні Паски ( Чистий або Великий) пов’язується з очищувальними обрядами. Люди зранку милися, обливалися водою, привезеною з джерела до сходу сонця – «поки ворон дітей не купав», вдягали чистий одяг. Адже існувало повір’я, що в Чистий четвер до сходу сонця ворон або крук носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровим впродовж всього року. Отож хворі люди , бувало, купалися вночі. Викупавшись, хворий набирав з свого купелю відро води, ніс її на перехрестя і виливав – «щоб там усе лихо зоставалося». Обережні люди ранком цього дня з хати не виходили, а як були в дорозі, то обминали перехресні дороги – « щоб хвороба не вчепилася». У Чистий четвер, бувало, стригли дітей – « щоб волосся не лізло і голова не боліла».

У Чистий четвер кололи кабанів, бо на великодньому столі повинні бути сало, ковбаса.



Страсна п’ятниця

Страсна п'ятниця - найстрашніший день в історії людства. Цього дня здійснилося велике зло: Христос, Творець світу, стільки століть очікуваний Месія був знехтуваний Своїм народом, підданий страшним знущанням, несправедливо засуджений і убитий.

У Страсну п’ятницю з церкви виносили плащаницю і тричі обносили навколо храму. До цього часу в цей день віруючи люди нічого не їли. Повернувшись з церкви, родина, звичайно, сідала за стіл обідати. Обід у Страсну п’ятницю – пісний, навіть риби їсти неможна. Здебільшого обходилися городиною: капустою, картоплею, огірками.

Неможна було шити і прясти. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. Колись в селах цього дня пекли паски. Вважалось, що це робити можна, це не гріх.



  1. Презентація групи « Підсніжник»

У Великодню суботу фарбували крашанки, тому що за народними віруваннями, яйця, пофарбовані у п’ятницю швидко псуються, а зроблені у суботу – зберігаються протягом всіх свят. Їх фарбують здебільшого в червоний колір, бо це нагадує кров Спасителя, а також – у жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці — зображення Сонця. Хвилі означають воду. Ще зображують листя — дубове або вишневе. Малюють півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок.Існує повір’я про те, що Діва Марія, аби розважити немовля Ісуса, пофарбувала зварені яйця у червоний, жовтий, зелений кольори. Тому крашанки фарбують саме в ці кольори.

Фарбували на Великдень не менше 13 яєць: у пам'ять про Спасителя і 12 апостолів. Освяченому у Великдень яйцю приписували магічну силу. Дівчата, щоб бути красивими, вмивалися водою, попередньо опустивши в неї писанку або крашанку . Вважалося також, що якщо доторкнутися великоднім яйцем до тварини, то вона буде здоровою і плодючою.

Великим моментом у підготовці до свята був ритуал випікання паски,який припадав, звичайно, на п’ятницю або суботу. Як правило, пекли стільки пасок, скільки було членів сім’ї або й більше, щоб було чим пригостити своїх гостей і близьких.

Слово « паска» означає з єврейської мови « перехід». Для християн « Пасха» - символічний дворазовий перехід Ісуса Христа від життя до смерті і від смерті до життя.

Найсвітліше, найбільш шановане в народі свято Великдень. По всіх усюдах розносився церковний благовіст.

Щодо назви свята існує таке пояснення: у день, коли воскрес Божий син, сонце з радості не заходило, звідси й наймення «Великдень».

Найурочистіший момент Всеношної служби настає опівночі, коли священик сповіщає , що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: «Воістину воскрес!» Після закінчення служби святкова процесія тричі обходить навколо церкви, потім починають освячувати обрядові пасхальні страви: паски, крашанки, ковбаси, сало і христосуватись один з одним.

Вдома спочатку їли освячену паску, яйця, сало, ковбаси, а вже потім інші м’ясні делікатеси.

На вулицях люди обмінювались традиційним вітанням, промовляючи: « Христос воскрес!»- « Воістину Воскрес!» і трикратно цілувались.

Популярною дитячою грою було « щокань» - биття яйцями. Спочатку « цокались» носками, а потім – гузками. Той, кому пощастило розбити яйце супутника, забирав собі його як виграш.



ІV. Підведення підсумків

V. Оцінювання роботи
Каталог: olderfiles
olderfiles -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
olderfiles -> Наукових праць
olderfiles -> Державний стандарт початкової загальної освіти Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту»
olderfiles -> Розділ ІІ. Наша зірочка Даша Бондарчук
olderfiles -> Історія держави І права України у 2-х томах том І
olderfiles -> Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку народознавчими засобами 2010 р. Укладачі
olderfiles -> Першотравнева райдержадміністрація відділ освіти методичний кабінет
olderfiles -> Задача на спільну роботу. Мета: Забезпечити засвоєння учнями вміння розв’язувати задачі на спільну роботу
olderfiles -> Методичні рекомендації до організації і проведення уроків узагальнення і систематизації знань учнів на початок навчального року


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал