Перший урок 2016-2017 н р. «Всім серцем любіть Україну свою!»



Скачати 129,88 Kb.
Дата конвертації02.01.2017
Розмір129,88 Kb.
Категорія розробки: основна школа
Бєлкіна Оксана Володимирівна,

заступник директора з виховної роботи

Супрунівського НВК

Полтавської районної ради


Тема: Перший урок 2016-2017 н.р. «Всім серцем любіть Україну свою!»

«Україна — це вічність, не тільки сьогоднішня, але передусім майбутня й минула».

(Ярослав Стецько)

Форма проведення: година спілкування.

Категорія учасників: учні 8-9 класу.

Мета: формувати в учнів національно-патріотичну свідомість, моральні пріоритети, свідому громадянську позицію; сприяти збагаченню знань про державотворчі процеси в Україні; виховувати шанобливе ставлення до державних символів України, почуття гордості за власну державу, здобутки її громадян.

Обладнання: зображення державних символів України, Державний Прапор України, плакати із тематичними висловами, вишиті рушники, аудіозапис Державного Гімну України, мультимедійна презентація.

Клас оформлено тематичними висловами:

«А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни» (Ліна Костенко).

«Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов'їну» (В.Сосюра).

«Свою Україну любіть.

Любіть її... Во врем'я люте.

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть» (Т.Шевченко).

«Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава» (О.Довженко).

«Самостійну державу може здобути собі український народ тільки власною боротьбою і трудом» (С.Бандера).

Класний керівник читає епіграф, написаний на дошці: «Україна — це вічність, не тільки сьогоднішня, але передусім майбутня й минула» (Ярослав Стецько).

Класний керівник: 24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради УРСР прийняла Акт проголошення незалежності України — документ, яким проголошено незалежність України та створення самостійної держави — України. Тим самим було покладено край юридичному існуванню Української Радянської Соціалістичної Республіки.
На фоні «Запорозького маршу» класний керівник зачитує витяг із Акту проголошення незалежності України 24.08.1991 р.
«Bиходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Cтатутом OOH та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Pадянської Cоціалістичної Pеспубліки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України. Територія України є неподільною і недоторканою. Bіднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення (Із Акту проголошення незалежності України 24.08.1991)».
Учні переглядають документальну хроніку про проголошення незалежності України https://youtu.be/UePyV4s67iE (1.11 хв.).
Класний керівник: Отже, цей день відкрив нову еру в історії України. Таке рішення було вистраждане українським народом у процесі державницьких змагань багатьох поколінь та стало цілком закономірною подією.

Учень: Народ України відіграв головну й визначальну роль у розв'язанні проблеми проголошення нової держави. На Всеукраїнському референдумі 01 грудня 1991 р. він висловив своє ставлення до майбутнього України. У референдумі взяло участь 31891742 опитаних, або 84,18% від загальної кількості осіб, внесених до списків виборців. 28804071 з них, або 90,32%, проголосували за затвердження Акта проголошення незалежності України.

Учень: Україна як суверенна держава визначила власні державні символи. Державні символи — це закріплені в законодавстві країни офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, що в короткій формі виражають одну чи кілька ідей політичного, національного, історичного характеру і символізують суверенітет держави.

Учень: Згідно зі ст. 20 Конституції України державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України й Державний Гімн України.

Учень (на фоні слайдів мультимедійної презентації, що демонструють зображення Державного Прапора України відповідно до етикету застосування державної символіки): Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Державний Прапор шляхом добору певних кольорів символізує певні ідеї національно-політичного та історичного характеру. Відповідно до Закону України від 28 січня 1992 р. «Про Державний Прапор» Верховна Рада визначила співвідношення ширини прапора до його довжини як 2:3. Закон передбачає підняття прапора на будинках органів державної влади й управління, органів місцевого самоврядування, дипломатичних представництв України за кордоном, під час офіційних зустрічей на найвищому рівні, на відкритті спортивних змагань. Державний Прапор синьо-жовтого кольору є на морський суднах та літаках міжнародних рейсів України.

Учень: Синьо-жовті кольори вперше згадуються близько 1410 р. на корогвах Галицько-Волинського князівства. На них ще на синьому полі був зображений золотий лев. Жовто-блакитний прапор мали й запорозькі козаки, які використовували його в мирний час, на відміну від бойового стяга малинового кольору. Сині й жовті кольори бачимо і в гербах українських земель, міст і старшинських родів. З XVIII ст. ці кольори є на полкових прапорах Київського, Лубенського, Полтавського, Чернігівського, Ізюмського козацьких полків. Вони ж використовувалися при зображенні багатьох гербів українських гетьманів та козацької старшини (гетьманів Дорошенка, Брюховецького, Розумовського, кошового отамана Калнишевського, полковників Нечаїв, Богунів). Традиція поєднання жовтого й блакитного кольорів поширюється і на герби тогочасних міст України: Києва, Лубен, Миргорода, Прилук, Чернігова, Ніжина та ін. Але найбільшого поширення ці кольори набувають на західноукраїнських землях. Прапори, на яких домінувало поєднання жовто-блакитних барв, було піднято над міськими ратушами в містах Самборі, Станіславові, Коломиї, Стрию, Сяноку. Блакитні жупани й жовті свити носили учасники гайдамацького руху у XVIII ст. У 1848 р. у Львові на ратуші вперше було піднято жовто-блакитний прапор у вигляді двох горизонтальних смуг, тобто приблизно як тепер. Ця ідея, започаткована Головною Руською Радою, була підхоплена спортивно-просвітницькими організаціями, які почали діяти на Галичині наприкінці XIX ст. (у першу чергу «Соколами»). Після з'їзду «Соколів» та «Січей» у 1911 р. починається широке використання жовто-блакитного прапора на різних масових заходах, зокрема під час відзначення 50-річчя з дня смерті Т.Г.Шевченка (1911 p.), 100-річчя з дня його народження (1914 р.) тощо. З 1914 р. Січові стрільці під такими ж прапорами воювали на полях Першої світової війни. Жовто-блакитні прапори масово з'являються на маніфестаціях українців після перемоги Лютневої революції 1917 p., під ними формувалися й перші українські національні військові з'єднання. У березні 1918 р. Центральна Рада затвердила державний герб і державний прапор УНР. За гетьмана П.Скоропадського жовто-блакитний прапор був замінений на блакитно-жовтий. Блакитно-жовті прапори затвердили уряди Західноукраїнської Народної Республіки 13 листопада 1918 р. у Львові і Підкарпатської Русі як складової частини Чехо-Словаччини. Перший сейм Карпатської України 15 березня 1939 р. в м. Хусті ухвалив блакитно-жовтий державний прапор.

Учень (на фоні слайдів мультимедійної презентації, що демонструють зображення Державного Герба України): Згідно з Конституцією України Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням Малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького. Головним елементом Великого Державного Герба України є знак княжої Держави Володимира Великого. Перша літописна згадка про тризуб як князівський знак Київської Русі датована X ст. Вона збереглася в болгарському рукописі «Хроніка Манасії» (XIV ст.), де зображені воїни — дружинники князя Святослава, у руках яких прапори, увінчані тризубцем. Тризуб зображувався на монетах великого князя Володимира Святославовича, а згодом Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. Спочатку цей знак не був офіційним гербом, а виступав лише у ролі родового знака князів. Проте з часом він передається у спадок як символ влади та знак єднання східних слов'ян, тобто стає власне гербом.
Класний керівник пропонує учням назвати відомі їм версії пояснення значення тризуба; учень доповнює.
Учень: Зараз існує понад 40 версій, які пояснюють походження та інтерпретують суть тризуба. Усі дотеперішні пояснення тризуба можна зібрати в 6 головних груп, що об'єднують однорідні гіпотези: 1) символ державної влади (верхня частина скіпетра або корони); 2) церковна християнська емблема (Трійця, голуб Святого Духа); 3) військова емблема (франціска (спис з подвійною сокирою), якір, лук зі стрілою, шолом, сокира, спис з тризубчастими вістрями); 4) геральдично-нумізматична фігура (норманський крук чи сокіл, генуезько-литовський портал); 5) монограма (сплетіння кількох початкових літер у вигляді вензеля для позначення імені, слова або вислову; схематичне зображення слова «воля»; символ влади над трьома (небесним, земним, підземним) світами; літера «Ш», яка означала цифру 3, символ поєднання минулого, сучасного та майбутнього); 6) геометричний орнамент (стилізована квітка (трисвічник), колос).

Учень: Після розпаду Київської Русі тризуб утратив значення державного символу, зберігаючись на гербах провінційних міст, українських магнатів, дворян та козацької старшини. Інший елемент Великого Державного Герба — козак з мушкетом і шаблею як герб Війська Запорізького – відомий з XVI ст., а з XVIII ст. такий герб стає символічним зображенням Гетьманщини. У 1918 р. після проголошення незалежності УНР золотий тризуб на синьому тлі був затверджений Державним Гербом України. Він залишався також гербом і за гетьмана П.Скоропадського й УНР часів Директорії.

Учень: Державним Гімном України є національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами, затвердженими законом (над мелодією працювали й інші українські композитори, зокрема Кирило Стеценко). Музика до гімну народилася в 1864 p., коли Львівський український центр показав виставу письменника К.Гейнча «Запорожці». Тут уперше було виконано пісню «Ще не вмерло Запорожжя», яку із захватом зустріла публіка. Це була музика М.Вербицького — мелодія майбутнього Гімну України. Ця мелодія «Ще не вмерла Україна» затверджена Верховною Радою України 15 січня 1992 р. 06 березня 2003 р. Верховна Рада України затвердила текст Державного Гімну України у другій редакції історичного тексту П.Чубинського, перші рядки якого такі:

«Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми, браття, козацького роду».
Класний керівник: Діти, рівняйсь! До внесення Державного Прапору України стояти струнко!

Звучить Гімн України та вноситься Державний Прапор України. Всі присутні виконують Гімн.

Класний керівник: Вільно!
Учень: Україна пройшла нелегкий шлях після проголошення незалежності: економічна нестабільність, відсутність збалансованих відносин між законодавчою й виконавчою владою тощо. І весь час, аж до 28 червня 1996 року, Україна жила за «старою» Конституцією, яка була прийнята ще в Радянській Україні. Саме цього дня, 28 червня 1996 року, відбулася знаменна для України подія – було прийнято Конституцію України, яка остаточно проголосила нашу державу суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнала людину найвищою соціальною цінністю й утвердила народовладдя.

Учень: У ст.10 Конституції України говориться: «Державною мовою в Україні є українська мова».
Звучить мелодія пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».

Учень декламує вірш Валентини Бондаренко «Українською говори».
Чи живеш біля моря синього,

Чи в степу, чи обіч гори,

Ти не будь малоросом, сину мій,

Українською говори.


Чи ідеш ти міською дорогою,

А чи стежкою на селі,

Говори українською мовою,

Бо живеш на своїй землі.


І не слухай ворожих натяків,

Мов «забули за сотні літ»,

Це ж бо так, як забути матінку,

Що пустила тебе у світ.


Чуєш, як розмовляють соняхи,

Як шумлять густі явори,

Як від рідної мови сонячно?

Українською говори!


Класний керівник: Що кожен із нас може зробити для розбудови справжньої соборної України на своєму місці?

Учні висловлюють бачення власного внеску в розбудову України.
Класний керівник: Діти, ваші бажання обов’язково збудуться. А зараз давайте пригадаємо досягнення українців, якими ми вже пишаємося!
Класний керівник перераховує здобутки відомих українців на фоні слайдів презентації.


  • Перше олімпійське золото України, фігуристка Оксана Баюл в Ліллехаммері – 26 лютого 1994 р.

  • Сергій Бубка бере планку на висоті 6,14 м, фіксуючи недосяжний світовий рекорд у стрибках із жердиною – 31 травня 1994 р.

  • Політ Леоніда Каденюка в космос на човнику «Колумбія» - 19 листопада-5 грудня 1997 р.

  • Перемога співачки Руслани на конкурсі «Євробачення» в Стамбулі – 15 травня 2004 р.

  • «Золотий м'яч» - найкращому футболістові Європи Андрієві Шевченку – 13 грудня 2004 р.

  • Україна та Польща виграли тендер на проведення чемпіонату з футболу «Євро-2012» - 18 квітня 2007 р.

  • Перемога футбольного клубу «Шахтар» у Кубку УЄФА – 20 травня 2009 р.

  • Віталій і Володимир Клички стали володарями всіх чемпіонських поясів у важковаговій категорії професійного боксу – 02 липня 2011 р.

  • Перемога співачки Джамали на конкурсі «Євробачення» в Стокгольмі – 14 травня 2016 р.


Перегляд відео виступу Джамали на конкурсі «Євробачення» в Стокгольмі.
Учень декламує вірш «Моя Україна» Надії Красоткіної.
Моя найкраща в світі сторона,

Чарівна, неповторна Україно!

Для мене в цілім світі ти — одна,

І рідна, й мила, дорога, єдина.


Ми, всі малі пагінчики твої,

Прийшли у світ, щоб в нім добро творити.

Хоч, може, й кращі є на цій землі краї,

Та нам судилось в Україні жити.


Ми — патріоти, дочки і сини,

Для твого блага все в житті здолаєм!

Бо ти найкращий, краю мій ясний,

Вітчизну й матір ми не вибираєм.


А просто любимо, бо ця земля свята,

Вона нас народила і зростила.

Вітчизною зовемо неспроста,

Бо нам вона дала і душу, й крила.


Класний керівник: «Та ніхто не збудує нам держави, коли ми самі її не збудуємо, і ніхто з нас не зробить націю, коли ми самі нацією не схочемо бути», – сказав В.Липинський.

Пам’ятайте: «НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Від 1991-го – назавжди»!



Література

  1. Верховна Рада проголошує незалежність України [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://youtu.be/UePyV4s67iE

  2. Декларація про державний суверенітет України [Електронний ресурс] // Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12

  3. Лахижа М.І. Етикет застосування державної символіки [Електронний ресурс] /М.І.Лахижа// Режим доступу: http://www.publicpolinfo.gov.ua/public_information/law/ukrainian_law/dovidkova_informatsiya/etiquette/

  4. Новітня історія України. ДержаваУукраїна на сучасному етапі. Державна символіка України та її історичне походження [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://history.vn.ua/book/history5/76.html

  5. Постанова Верховної Ради Української РСР «Про проголошення незалежності України» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1427-12

  6. Референдум за Незалежність 1 грудня 1991-го. Агітація і бюлетені [Електронний ресурс] // Історична правда. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2012/12/1/102150/

Каталог: material
material -> Урок узагальнення й систематизації вивченого
material -> Перший урок 2016-2017 н р. «25 років незалежності»
material -> Технологія вивчення, узагальнення й оформлення перспективного педагогічного досвіду Укладач
material -> Виховання дитини в родині (Лекторій для батьків)
material -> Про особливості роботи за новими підручниками в 3-их класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році
material -> Державний стандарт зобов'язує забезпечувати практико-орієнтовану діяльність учнів з вивчення визначених питань, соціальну та особистісну значимість цієї діяльності
material -> Методичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
material -> Формування мотивації навчання І розвиток пізнавальних інтересів в учнів 5-х класів
material -> Методика профілактичної роботи з учнями з девіантною поведінкою


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал