Особливості взаємодії органів державного управління та організацій громадянського суспільства на сучасному етапі



Скачати 48,36 Kb.
Дата конвертації24.01.2017
Розмір48,36 Kb.
ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ

ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
О.В. Кулініч

аспірант

Харківський регіональний інститут

Національної академії державного

управління при Президентові України
У вирішенні ключових завдань побудови в Україні громадського суспільства, захисті прав і свобод громадян все більш значущу роль відіграють недержавні організації, що складають так званий третій сектор. Все більш помітним стає також їх внесок у вирішення загальнонаціональних і регіональних задач соціальної політики.

Вплив організацій третього сектора на соціальну і економічну ситуацію в країні безпосередньо залежить від стану відносин недержавних організацій з представницькими і виконавчими органами держави.

Взаємодія публічно-владного й недержавного секторів в Україні почала активно розвиватися із середини 90-х років XX століття, хоча окремі приклади співпраці існували і раніше [1].

Найбільшого поширення дістали такі форми взаємодії органів влади та недержавних організацій, як спільне проведення заходів, громадські консультативні й експертні ради, державні та муніципальні гранти, соціальне замовлення, ярмарки громадських організацій та проектів тощо. При цьому зазначена взаємодія розвивалася нерівномірно на території України, що пов'язано з неоднаковим рівнем розвиненості інститутів громадянського суспільства в мегаполісах та сільській місцевості.

Проте незважаючи на певні досягнення, взаємодія інституцій держави та громадянського суспільства ще носить безсистемний характер [2]. Практично відсутні довгострокові програми співробітництва, кардинального вдосконалення потребує механізм надання бюджетних коштів для підтримки соціально вагомих програм громадських організацій. Після прийняття Закону України «Про соціальні послуги» у 2003 році на національному рівні не було прийнято жодного нормативно-правового акту, який би позитивно впливав на стан справ у даній сфері. Проект Закону «Про відкритість і прозорість органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування» та Проект «Концепції взаємодії держави з громадянським суспільством», розроблені на початку 2006 року Міністерством юстиції України, які активно обговорювалися за участю недержавних організацій, так і не було прийнято [3].

Виключення складають окремі рішення регіональних органів державної влади та місцевого самоврядування. Це підтверджують результати опитування, проведеного Творчим центром «Каунтерпарт» у 2006 році, за якими рівень співпраці між неурядовими організаціями та державними структурами на регіональному або місцевому рівні є вищим, ніж на національному [4].

Таким чином на сьогоднішній день в регіонах України було розроблено й випробувано окремі процедурні, конкурсні та організаційно-структурні механізми взаємодії. На подальший розвиток механізмів взаємодії органів державного управління та організацій громадянського суспільства в Україні на сучасному етапі впливають різноманітні фактори, серед яких варто звернути увагу на наступні:

1. Євроінтеграційні прагнення України.

Збільшення контактів між урядовцями та представниками громадськості України та ЄС, покращення доступу до науково-практичних джерел інформації країн співдружності сприяють впровадженню європейського досвіду налагодження міжсекторальної взаємодії.

2. Суспільні трансформації, пов’язані з результатами Президентських виборів 2004 року та парламентських й місцевих виборів 2006 року.

Уперше не тільки політичні партії, але й громадські організації відігравали реальну роль у визначний для країни час. Протягом 2005-2006 року велика кількість лідерів недержавних організацій прийшла до представницьких та виконавчих органів влади.



3. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій.

Проникнення інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери життя сформувало інформаційне суспільство, яке вже стало реальністю в більшості розвинених країн світу. Україна також проголосила одним із головних своїх пріоритетів прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал. Паралельно з формуванням інформаційного суспільства відбувається становлення поняття “інформаційної демократії” як політичної категорії [5], набуває важливості електронний уряд як дійовий механізм взаємодії і форма співпраці інституцій держави й громадських об`єднань.



Отже можна констатувати, що на сьогодні в Україні існують передумови для якісного покращення партнерських відносин органів державного управління та організацій громадянського суспільства. Для цього потрібно в першу чергу вдосконалити правові підстави зазначеної взаємодії, у тому числі прийняти нові редакції Законів України «Про соціальні послуги», «Про об`єднання громадян» та Концепцію взаємодії держави з громадянським суспільством; узагальнити вітчизняний та адаптувати до сучасних соціально-економічних та громадсько-політичних умов закордонний досвід міжсекторального соціального партнерства.

Література:

  1. Чому держава має бути зацікавлена в існуванні третього сектору? Матеріали круглого столу. - К.: Центр інновацій та розвитку, 1999.

  2. Відкритий форум: обмін досвідом із розвитку громад // Наша громада. - 2007. - № 1.

  3. Громадський простір. - http://doktryna.civicua.org/news/81.html

  4. Стан та динаміка розвитку неурядових організацій України 2002-2006 роки: Звіт за даними дослідження / Автори – упорядники: Л. Паливода, О. Кікоть – K.: [БФ „Творчий центр „Каунтерпарт”], 2006. – 160 с.

  5. Ковалевський В. Інформаційна демократія як політична категорія: Наук. зап. // Зб. - К.: ІПіЕНД, 2003.- Вип. 22. - С. 214-222. - (Сер. “Політологія і етнологія”).

Каталог: documents -> konf zhuk
konf zhuk -> Саморозвиток особистості фахівця як мета та умова креативної та партнерської освіти л. М. Коробка
konf zhuk -> В системі післядипломної освіти
konf zhuk -> Застосування музейно-педагогічних технологій у новому суспільстві знань: проблеми І перспективи о. В. Караманов
konf zhuk -> Соціальні трансформації: інноваційна культура особистості в мінливому світі о. Г. Козлова
konf zhuk -> Запровадження креативного
konf zhuk -> Зміст поняття історична пам’ять на тлі українських реалій в. Артюх
konf zhuk -> Громадсько-активна школа
konf zhuk -> Мовленева компетентність як складова комунікативного процесу державних службовців л. М. Артюшкіна
konf zhuk -> Гуманістична спрямованість освіти а. В. Гапон старший викладач Л


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал