Основний напрямок



Сторінка8/9
Дата конвертації01.12.2016
Розмір2,3 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Тема. СНІД: знати, щоб жити

Мета: сформувати в учнів поняття про походження СНІДу; дати відповіді на найпоширеніші запитання, які стосуються захворювання на СНІД; вказати на шляхи профілактики СНІДу; пропагувати здоровий спосіб життя та високоморальну поведінку людини в суспільстві.

Звучить аудіозапис пісні Ф. Меркурі.

Учитель. Добрий день усім, хто зібрався в цій залі.

«Хто попереджений, той захищений», – саме так говорить французьке прислів'я. Сьогоднішня акція – це попередження всіх про болючу рану суспільства – СНІД.

Фреді Меркурі, талановитий співак і композитор, пішов із життя в 1991 році. Смерть налетіла, як вихор, й ім'я їй було – СНІД. Молодий красень став інвалідом, а потім помер.

Талановитий, заможний і знаменитий соліст балету Росії, Великобританії, Парижа Рудольф Нурієв помер від СНІДу. І ще десятки, сотні, тисячі і навіть мільйони смертей...



1-й учень. Як відомо, СНІД одна з найважливіших проблем, з якою зіткнулося людство в XX столітті і з якою ми ввійшли у XXI століття.

2-й учень. Стрімко зростає кількість інфікованих і померлих від СНІДу людей. Багато про СНІД вже відомо, але щодня з'являється нова інформація. Водночас накопичено певний багаж знань, використання яких зробить можливим якщо не припинення поширення хвороби, то хоча б сповільнення цього процесу.
На спинах 7 учнів написані букви, що разом складають слова «ВІЛ», «СНІД». Вони по черзі повертаються до глядачів спинами, і на кожну букву абревіатури іде розшифровка з коментарем.

В – «Вірус» – збудник захворювання.

І – «Імунодефіциту» – відсутність захисної реакції системи організму, яка забезпечує захист від мікроорганізмів, що спричиняють хворобу.

Л – «Людини».



С – «Синдром» – ряд симптомів, що вказують на наявність якоїсь хвороби чи стану.

Н – «Набутого» – такого, що набутий протягом життя, а не від народження.

І – «Імунного» – стосується імунної системи, яка забезпечує захист людини від мікроорганізмів, що спричиняють хворобу.

Д – «Дефіцит» – в даному випадку відсутність захисної реакції імунної системи людини на наявність в організмі шкідливих бактерій.

Учні шикуються в шаховому порядку та співають пісню на мелодію «Незримий бой...».

СНІДу – «ні» – ми разом скажемо усі,

І чекаєм на підтримку звідусіль.

Якщо знати і виконувати все,

Щоб не захворіти,

То не буде ані горя, ні біди,

І забуде нас хвороба назавжди, –

Тільки б захотіти!



3-й учень. Трохи історії.

4-й учень. Перші випадки захворювання на СНІД було діагностовано в 1981 р. у СІЛА. Спочатку хвороба видавалася вельми загадковою. У Франції, як тільки з'явилися перші повідомлення про таємничу хворобу, сформували групу дослідників під керівництвом ученого-вірусолога Люка Монтеньє для її вивчення.

5-й учень. Протягом двох років (починаючи з 1981 р.) було з'ясовано загальну картину хвороби, виявлено її збудника – вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), розроблено методи, за допомогою яких знаходять вірус хвороби в організмі людини, встановлено механізм негативної дії вірусу на організм.

6-й учень. Вперше ВІЛ був виділений та ідентифікований у 1983 р. французькими вченими на чолі з Монтеньє в Пастерівському інституті в Парижі. Водночас про факт відкриття вірусу, котрий спричиняє СНІД, повідомили американські вчені з Національного інституту здоров'я на чолі з Робертом Гало.

7-й учень. Таким чином, успіхи у вивченні ВІЛ та СНІД насправді великі, але невідомого в дослідженні цієї проблеми ще багато.

8-й учень. ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини, який розвивається та розмножується в організмі людини і призводить до повної втрати захис­них сил організму та розвитку СНІД.

Разом. Пам'ятайте! ВІЛ передається!

Кожен учень робить крок вперед.

1-й учень. При статевому контакті з ВІЛ-інфікованою людиною.
2-й учень. Коли цілісність шкірних покривів порушується гострим предметом (голкою, бритвою, або інструментом для нанесення татуювання), який перед цим вживала інфікована людина, і кров якої залишилась на цьому предметі. Ризик інфікування ВІЛ найбільший при повторному використанні шприца чи голки для введення ліків або наркотиків після вірусоносія, а також при пе­реливанні крові, що містить ВІЛ.

3-й учень. ВІЛ також може передаватися плоду від інфікованої матері під час вагітності, пологів чи після народження дитини через молоко матері.

Разом. ВІЛ не передається!

4учень. Через спільне з ВІЛ-інфікованим користування верхнім одягом.

5-й учень. Рукопотискання, обійми, дружні поцілунки.

6учень. Спільне користування фонтанчиком для питної води, посуд, їжу, телефонну слухавку.

7-й учень. Домашніх тварин, укуси комах.

8-й учень. Чхання і кашель.

9-й учень. Контакти в громадському транспорті (наприклад, в «годину пік»).

10-й учень. Монети та паперові гроші.

1-й учень. Рушники, мило, мочалку.

2-й учень. Плавання в басейні, дверні ручки та спортивні снаряди.

3-й учень. Чи можливо вилікувати цю страшну хворобу? Всі. На жаль, ні!

4-й учень. Лікарі всього світу ведуть наполегливі пошуки вакцини, яка б могла захистити людей від ВІЛ, але поки що безрезультатно. Можливо, це буде зроблено у близькому майбутньому.

Разом. Співають пісню на мелодію «Незримый бой...».

Ми благаємо, любіть свою сім'ю

Збережіть ії від страху і жалю,

Будьте твердими у справах і думках

Тільки у хороших.

Не давайте вас зламати й підкорить.

Бо на світі треба гідно всім прожить,

Кожен з вас це може!

Учитель. Як треба ставитися до хворих на СНІД? ВІЛ-інфекція – проблема не менш соціальна, ніж медична. ВІЛ-інфіковані особи та хворі на СНІД потребують соціального захисту, милосердя і співчуття, гуманного ставлення з боку оточуючих і психологічної підтримки. Бо коли від них ще й відвернуться люди, пережити це дуже важко. Отож будьмо милосердними. Тим більше, що хворі на СНІД та ВІЛ-інфіковані не становлять небезпеку для оточуючих людей при побутових контактах.

Інфіковані діти можуть вільно відвідувати дитячі садки, навчатися в загальних школах.



Хворі на СНІД та інфіковані можуть відпочивати у звичайних санаторіях. Вони мають право на професійну діяльність за обраним фахом, за винятком роботи за спеціальностями та на посадах, встановлених спеціальним переліком; на безкоштовне забезпечення ліками.

Тож будьмо доброзичливими до тих, хто зазнав удару смертельного вірусу. їх сусідство не є небезпечним для нас, а наше – їм необхідне.

А зараз пропонуємо вашій увазі виставу «Як Мишка друзів знайшла».

Як Мишка друзів знайшла

Жила собі в лісі сіра Мишка, навчалася, співала, танцювала, займалася спортом і не знала, що в ній живе важка хвороба.

Одного разу, після обстеження в лікарні, Мишка дізналася, що в неї хвора імунна система. Дуже засмутилася Мишка-Пошкрябушка. Звернулася вона до друзів.

- Що мені робити? – плакала Мишка.

- Не знаємо, – відповіли друзі. – Але до нас більше не підходь, бо ми теж можемо захворіти!

Так бігала Мишка від будинку до будинку, але ніхто її не пожалів і не розрадив.

- У чому ж я винна?! – вигукнула Мишка-Пошкрябушка. І пішла до темного лісу.

Іде Мишка лісом, слізьми гіркими умивається. Аж глянь – стоїть теремок, світлими вікнами до сонця усміхається.

- А хто-хто в теремку живе, хто-хто в привітнім живе?

Ніхто не відповів Мишці-Пошкрябушці, і почала вона сама в теремі жити.

Чудово в лісі жити – здоровий спосіб життя вести: дихати свіжим повітрям, їсти здорову їжу, займатися спортом, але ж потрібно і ліки приймати, які їй в лікарні безкоштовно дали.

Одного чудового ранку чує – хтось постукав у двері теремка.

Відчинила Мишка двері, а на порозі – Жабка-Скрекотушка.

- Пусти мене, Мишко, до себе жити.

- Авжеж, я пущу тебе до себе, але ж ти, Жабко, повинна знати, що в мене хвора імунна система, всі знайомі та друзі відвернулися від мене, боячись інфікуватися, – схлипнула Мишка.

- Дарма, – відповіла Жабка, – я багато знаю про цю хворобу. Я знаю, що неможливо заразитися, живучи в одній оселі. А ще я знаю, що тобі потрібен друг, який допоможе і підтримає тебе.

Почали Мишка і Жабка удвох жити. Вони разом працювали, відпочивали. Пішли якось Жабка та Мишка в ліс за цілющими травами та солодкими ягодами. Бачать, іде Зайчик-Побігайчик – джинси та кросівки суперові, куртка розхристана, а в зубах – цигарка.

- Привіт, дівчата, я чув, ви в теремку оселилися. Можна з вами жити? Переглянулися Мишка з Жабкою.

- Можна, але я повинна тебе попередити, – каже Мишка, – що в мене хвора імунна система. Жабка знає про це, вона освічена і не боїться жити зі мною.

Засумував Зайчисько, замислився, голову нахилив, потім стрепенувся, одяг поправив, цигарку виплюнув:

- Все, кидаю палити! Тобі ж не можна цією отрутою дихати. Ти, Мишко, маєш ще одного друга. Я також багато чув про цю хворобу. У лісі є звірі, які підтримуватимуть тебе, будуть лагідними та співчуватимуть. А давайте, друзі, підемо до школи, візьмемо там потрібні книжки та брошури і будемо розповідати лісовим мешканцям правдиву інформацію про вірус, щоб вони подолали свій страх!

Так і вирішили. Багато добрих справ зробили друзі.

Учитель. Нині загально визначено, що СНІД перетворився на глобальну катастрофу. Половина нових випадків ВІЛ-інфікування припадає на молодих людей віком до 18 років. Більшість із них інфікуються через ін'єкційне споживання наркотиків або через сексуальні контакти з ВІЛ-інфікованими.

Дитячий Фонд Об'єднаних Націй – ЮНІСЕФ – заявляє, що молодь має право знати інформацією про ВІЛ та СНІД. Такі знання допоможуть молодим людям приймати відповідальні рішення стосовно свого життя, здоров'я та захищати себе та своїх близьких. Послухайте 10 основних фактів, які молодь має знати про ВІЛ та СНІД.

Учасники агітбригади:

  1. Хвороба спричинена вірусом імунодефіциту людини – ВІЛ – призводить до смертельної хвороби – синдрому набутого імунодефіциту людини. ВІЛ та СНІД – невиліковні.

  2. Людина, вражена вірусом, може виглядати здоровою і почувати себе добре довгі роки, будучи при цьому носієм вірусу.

  3. Вірус може передаватися на всіх стадіях захворювання через кров, незахищені статеві стосунки, грудне молоко.

  4. Найчастіше ВІЛ-інфекція передається статевим шляхом. Молоді дівчата особливо вразливі до ВІЛ при сексуальних контактах.

  5. Молоді люди, які мають захворювання, що передаються статевим шляхом, також становлять групу високого ризику щодо інфікування на ВІЛ.

  6. Найбільш вразливі молоді люди, які вживають наркотики ін'єкційно або мають сексуальні контакти з ін'єкційними споживачами наркотиків. ВІЛ-інфекція може також передаватися через нестерильні інструменти при пірсінгу, татуюванні та інших маніпуляціях, в яких є контакт із кров'ю.

  7. Тест на ВІЛ проводиться системою охорони здоров'я, і в першу чергу центрами профілактики СНІДу. Тест на ВІЛ є конфіденційним і має супроводжуватися до та після тестовим консультуванням.

8. ВІЛ-інфекція не передається через обійми, потискання рук, користування туалетом, басейном, постільну білизну, кухонний посуд, укуси комах, кашель та чхання.

9. Дискримінація людей, які хворі на ВІЛ, – це порушення прав людини!


Разом. Зупинимо СНІД, поки він не зупинив нас!

Учитель. Діти, невесела розмова відбулася у нас з вами, але подумайте самі – краще знати гірку правду, ніж жити безтурботно. Сьогодні ви почули багато корисної інформації. Раджу вам обов'язково нею скористатися, адже наша доля, наше здоров'я, наше майбутнє залежить саме від нас.

На жаль, цю хворобу вилікувати неможливо. Але її можна попередити. Від ВІЛ-інфекції можна вберегтися, дотримуючись певних правил поведінки. Ми щиро віримо, що наш захід допоможе вам обрати здоровий спосіб життя.


Навчальний заклад

Старосільська ЗОШ І-ІІІст.

П І П вчителя

Цимбал Наталія Вікторівна

Клас

9-11

Форма проведення

Виступ агітбригади


Виступ агітбригади «Скажемо СНІДу — ні!»
Обладнання: шість свічок, чорні костю­ми, костюми перукаря, лікаря, смер­ті, дівчат легкої поведінки, наркома­на, матері, музика до заходу.
ХІД ЗАХОДУ

Звучить музика (Поль Моріа «Симфо­нія»).

Під музику виходить поет.

Поет. Життя людей — то наче свічки,

Які горять в нічній пітьмі. Течуть, неначе воску річки,

Кудись змарновані роки.Думки — то полум'я вогню,

А вчинки — лише чорний дим.

Що зараз начебто важливе — Вже завтра відліта пустим.

Хвороби косять нам життя, мов у вогонь дме вітерець.

Сьогодні в щасті все буття! А завтра? Все... Всьому кінець.

Ніхто не думає над тим, Ще скільки свічечці горить.

По черзі на сцену виходять шість дівчат. У руках вони тримають свічки, що сим­волізують народження дитини, підліт­ковий вік, юність, молодість, похилий вік, старість.

1-а дівчина. Коли дитина наро­джується, її свічка тільки починає го­ріти. Тремтливий вогник поступово розгорається, але він може згаснути будь-якої миті від легенького вітру, як дитина від хвороби. Тому бать­ки і прикривають це полум'я доло­нею, щоб їх дитина мала шанси на довге життя.

2-а дівчина. Виростаючи, дити­на стає підлітком. Вогонь ще тріпо­тить, не маючи змоги заспокоїтись, наче характер підлітка, але він уже не такий нестабільний.

3-я дівчина. Пізніше людина пе­реходить в юність. Четверта частина свічки згоріла, вогонь заспокоївся, але його колір постійно змінюється, так само як думки та емоції зміню­ються в головах юних людей.

4-а дівчина. Після юності настає молодість. Людина закінчує ВНЗ, вла­штовується на роботу. Тому її свіч­ка дає вже стабільну кількість світ­ла й тепла.

5-а дівчина. Згоріло вже дві тре­тини свічки. Людина починає під­бивати підсумки. Вона думає про те, що вона зробила за цей час, як горів її вогонь увесь цей час.

6-дівчина. На своєму останньому етапі свічка горить найяскравіше. Це тому, що людина стає мудрою. Вона ділиться своїм теплом з оточуючими, передаючи їм свій досвід, а коли віск закінчується — гасне.

Поет:

У нього тіло з смутку й болю,

Бо смерть людини — його втіха.

Тому приносить стільки болю,

Тому дарує тільки лихо.

Його слова — то мертва тиша,

Що кладовище обіймає. Смертельні оди в тілі пише,

Яке зсередини з'їдає.

Над ним сміятись -самогубство.

Він має зброю у руках.

Та зброя — то пасивність людства.

Яке не чує в ньому страх.

Летить нечутно, наче тінь.

Несучи за собою грози.

Він їсть не їжу, тільки біль.

Він п'є не воду, тільки -сльози.

Вода — як в морі камінь точить,

Так принесе мільярди бід.

У кожному він жити хоче,

Його ім'я — підступний СНІД.

Звучить музика (Л. Бетховен «Місячна соната»).

Кожний учасник у руках тримає плакат зі статистичними даними.

Учитель. Україна посідає одне з пер­ших місць в Європі за кількістю ВІЛ-інфікованих юнаків і дівчат віком від 15 до 24 років. Послухайте статис­тичні дані.

1-а дівчина. 1998рік —3575осіб.

2-а дівчина. 1999рік — 5827осіб.

3-я дівчина.2000рік — 6212осіб.

4-а дівчина. 2001 рік —7209осіб.

5-а дівчина.2002рік —8758осіб.

6-а дівчина.2003рік—10009осіб.

Дівчата (усі разом). А зараз — уже понад 14 тисяч осіб.

Звучить пісня «Ангел».

Ти не будеш жити, і своїм теплом

Не зможеш зігріти змучене чоло.

Цей страшний діагноз не лишить надій.

Очі вже погасли, ти уже не мій.

Боже, як же страшно рахувати дні! Захворіти легко,

видужати — ні.

Ангел - охоронець, не лишай його, Ангел-охоронець,

збережи вогонь! Ангел-охоронець, я тебе молю,

Хай він тепер хворий — я ж його люблю!

Сцена І

Звучить музика («Сектор Газа» «Любовь загробная»).

Виходить наркоман.

Наркоман

Добридень, пане і панове.

Як вам, скажіть, тепер живеться?

У мене справи пречудово

Як трішки дозочки знайдеться.

Ні, я не алкоголік! І тютюном я не труюся.

Бо за здоров’я своє дуже переживаю і боюся.

П'ять років героїн колю,

Я наркоман з великим стажем,

Але в могилу я не зляжу, бо я життя дуже люблю.

Чого стою? На що чекаю? На подруг вірних я своїх.

Прийдуть вони, я точно знаю!

У нас же шприц один на всіх!

Звучить музика («Фактор-2» «Шалава»).

Виходять дівчата легкої поведінки.

1-а дівчина. Привіт, Славко!

Наркоман. Привіт, дівчатка. А інші де?

2-а дівчина. Та все в порядку. Вони прийдуть трохи пізніше, коли клієнти їх залишать.

Наркоман. Як справи? Розкажіть мені.

1-а дівчина. Та знаєш, вже й не так чудово: Клієнти стали дуже злі. Тому не може бути все кльово.

2-а дівчина. Тепер розцінки на нас впали, Несемо менше грошей в дім.

Молодші конкурентки стали, Клієнти дістаються їм.

1 -а дівчина. Учора був один, та дивним Якимось здався він мені. Блідий, тремтів чомусь неспинно, І очі хворі та сумні.

2-а дівчина. То й що? Як гроші дав — вже добре. Що ще від нього тобі треба? Хоч би каліка був із горбом, Якби лиш заплатив за тебе!

Наркоман. Ну де, скажіть, ті двоє ходять? Мені набридло їх чекати. Вони наркотики знаходять, Не зможем ми без них почати!

Звучить музика («Тату» «Я сошла с ума»).

Заходять ще дві учасниці, які грають роль дівчат асоціальної поведінки.

1-а дівчина. Ну ось вони! Прийшли нарешті. Як вам не соромно? Скажіть!

2-а дівчина. Ви змусили чекати решту. Чому? Негайно поясніть!

3-я дівчина. О, Господи! Як це жахливо! Ми колемося з вами довго. Але ви знаєте, можливо, нам треба відвикать від цього.

1-а дівчина. Чому? Що трапилося вами? До вас вернулась ваша совість? П'ятнадцять років вас шукала, І ось знайшла вас тут для чогось.

4-а дівчина. Не смійся, справа це серйозна. Вона несе страждання гніт Про неї знати мусить кожний.

Наркоман. Ви що, тут усі подуріли. СНІД – лише доля слабаків! Щоб ми чимось таким хворіли? Не бути цьому сто віків!

1-а дівчина. На світі ми живемо довго, і ще живі, і ще здорові.

2 - а дівчина. А СНІД тому нас не чіпав, бо ми живі і дуже кльові.

Наркоман.Ну, досить! Годі вже кричати. Берімось швидше вже до діла!

Бо починає скрізь тіпати Клітинами мойого тіла. Усі імітують прийом наркотиків.

Сцена II

Заходить, учасниця, яка виконує роль смерті.

Смерть. Я смерть, та смерть я не Проста: Людей обачних не чіпаю. Лиш тих, душа в кого пуста. З собою в пекло забираю. Мій брат несе кривавий слід, він завжди йде поперед мене. Невже не чули? Та це СНІД. Він входить у таких, як ці!

Усі {разом). Не треба! Ми більше не будемо!

Смерть. Та ні. Настав уже ваш час. Якщо раніше ти не думав, То не одержиш другий шанс.

Звучить музика (A. Zolti «Miserere»).

По черзі виходять три дівчини, читаючи листи від хворих на СНІД.

1-й лист: «Чому ви відвертаєтесь від нас? За що? Через те, що ми хворіємо цією страшною хворобою? Тому, що ми приречені на загибель? А чи зна­єте ви, як воно — жити останні дні, бачачи скрізь нашорошені погляди і чужі спини? Але ж це може стати­ся з кожним із вас, і що тоді? Чи хо­тіли б ви, щоб від вас відвернулися всі ваші знайомі? Не покидайте нас, будь ласка!

Рамон. Греція»

2-й лист: «Ми такі ж, як і ви. Ми не наркомани, не бомжі. Просто у на­шій крові вірус. Не відвертайтесь від нас! Не лишайте наодинці з пусто­тою. Якщо ми приречені померти, то нехай ми помремо не самотні. Допо­можіть нам.

- Венера. Англія»

3-й лист: «Чому така дискриміна­ція? Мій друг хворий на СНІД, і коли всі його знайомі дізнались про це, то перед ним зачинилися всі двері. Він помирає один, у самотності й горі. Не кидайте його, люди, прошу

Ніка. Україна»

Виходить поет.

Поет. Вони існують поміж нас, Але чомусь у їх очах Вогонь надії вже погас. А у серцях панує страх, їх СНІД з'їдає кожну мить, А в нас це викликає сміх. Недовго їм лишилось жить. Та це життя — то пекло їх. Так мати уникає сина! Вони лишилися одні. Останні дні горять невпинно. В самотності і сліз вогні. Вони, мабуть, уже й не вірять. Що в нас добро є у серцях. Що Бог колись цей устрій змінить: Поверне всіх на світлий шлях. Не вбийте їх останні мрії! Про них піклуйтеськожну мить. Зробіть усе, що в вашій силі: Допоможіть! Допоможіть!
Сцена III

Виходить учасниця, яка виконує роль лікаря.

Лікар. Коли ти на уколи ходиш, Новенький шприц собі купуй. Бо СНІД завжди навколо бродить, Тому ти сам себе рятуй. За те, що я попереджаю, Прошу, на мене не сердись. Бо СНІД зненацька нападає, Тому його ти стережись!

Виходить учасниця, яка виконує роль перукаря.

Перукар. Зробити зачіску щоб модну, чимдуж у перукарню йди. Та може бути де завгодно ВІЛ-вірус — зародок біди. Тому тебе попереджаю: Стерильність ножиців дивись. Слова на вітер не кидаю, Тому хвороби стережись! На сцену виходять юнак і дівчина — за­кохана пара.

Юнак. Кохання — справді, штука класна, але прошу, не забувай, купуй презервативи вчасно, гострот ніколи не шукай.

Дівчина. Бо СНІД — то злісний ворог людства, Він може причаїтись скрізь.

Ігнорувати — самогубство, Тому його ти стережись!
Виходить учасниця, яка виконує роль матері.

Мати. Якщо хворієш ти на СНІД, Якщо чекаєш ти дитину,то не даруй їй горе й біль, біжи в лікарню в цю хвилину, бо може людство так загинуть, бо ворог швидко наступа. Та, якщо будем ми обачні. Не влучить в ціль його удар.

Перукар. Завжди, постійно і усю­ди...

Юнак і дівчина. Вирішувать лише тобі.

Лікар. Що зі здоров'ям твоїм буде.

М а ти. Не треба шкодити собі.

Виходять усі учасники заходу. По черзі читають слова:

  • Як об'єднаємось в родину,

  • То згинуть дні негод сумні.

  • І у одну прекрасну днину

  • Ми разом скажем..

  • Усі (разом). СНІДу — ні!

  • Усі беруться за руки і вклоняються.

  • Звучить пісня «Smash» «Молитва».

Навчальний заклад

Мліївська ЗОШ І-ІІІст.№2

П І П вчителя

Пислиця Галина Миколаївна

Посада

Соціальний педагог , вчитель основ здоров’я

Клас

10- 11

Форма проведення

Виховний захід «Круглий стіл»


Тема. Молодь і проблеми ВІЛ/СНІДу

Мета:

  • виявити рівень знань, поінформованості учнів та визначити їхнє ставлення щодо проблеми СНІДу;

  • спонукати учасників до усвідомлення зв’язку між цінностями людини, її поведінкою та наслідками для себе та оточуючих;

  • поглибити знання учнів щодо СНІДу, основні шляхи зараження цією хворобою та заходи щодо її профілактики;

  • формувати в учнів адекватне розуміння проблеми існування хвороби СНІД, толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей


Обладнання: маркери, аркуші паперу А1, А3, А4; плакати, стікери, клей, ножиці, скотч, журнали, газети, кольоровий папір.

Форма проведення: „круглий стіл”

Хід заходу

  1. Вправа на знайомство „Золота рибка”.

Мета: створити комфортну емоційну атмосферу, що сприяє результативній спільній роботі

Обладнання: дошка з малюнком рибки, стікери, фломастери.

Хід вправи

Учитель пропонує кожному з учасників на аркушах паперу написати власне ім’я. Нагадуємо, що золота рибка у казках завжди виконує бажання і просить кожного написати своє бажання на час тренінгу на стікері. Далі пропонуємо кожному учаснику закріпити стікери з написами на малюнку з рибкою та озвучити свої записи.



  1. Вправа „Правила”.

Мета: прийняття правил, що забезпечують результативну роботу, сприяють створенню довіри і доброзичливості для конструктивної роботи.

Хід вправи

У міні-групах обговорюються правила проведення тренінгу. Потім представники кожної групи демонструють правила у вигляді пантоміми. Ведучий записує пропозиції на дошці.



3. Інформаційне повідомлення „ВІЛ/СНІД: достовірно про проблему”.

Мета: підвищити рівень поінформованості учасників щодо проблеми.

Хід проведення

Підготовлені 2 учні повідомляють учасникам нову інформацію про ситуацію із ВІЛ/СНІДом в Україні.




  1. Вправа „Міфи й факти про ВІЛ/СНІД”

Учасникам зачитують твердження про ВІЛ/СНІД і пропонують вказати, чи правильні такі твердження (піднімаються картки Ф – факт; М-міф):

  1. ВІЛ – це вірус , що спричиняє СНІД. (Ф)

  2. Можна інфікуватися ВІЛ, випивши зі склянки, якою користувався ВІЛ- інфікований. (М)

  3. ВІЛ передається через дружній поцілунок. (М)

  4. Можна інфікуватися ВІЛ під час переливання неперевіреної крові. (Ф)

  5. Людина-носій ВІЛ може інфікувати свого сексуального партнера. (Ф)

  6. Уживання алкоголю може підвищити ризик інфікування ВІЛ. (Ф)

  7. Комарі можуть переносити ВІЛ. (М)

  8. Використання одноразових шприців може захистити від ВІЛ-інфекції. (Ф)

  9. Використання презервативів під час статевих контактів може зменшити ризик ВІЛ –інфекції. (Ф)

  10. Можна інфікуватися ВІЛ через сидіння на унітазі. (М)

  11. Більшість людей, інфікованих ВІЛ, становить загрозу для суспільства. (М)

  12. ВІЛ – кінцева стадія захворювання на СНІД. (М)

  13. СНІД – це респіраторна хвороба. (М)

  1. Гра „Автограф”

Мета: показати швидкість поширення ВІЛ-інфекції, а отже і необхідність знання шляхів зараження й методів захисту від ВІЛ.

Хід гри

Учасникам роздають аркуші, на одному з яких поставлено невелику крапку. Наголосити, що це лише гра. За 1 хвилину кожен повинен зібрати на них якнайбільше автографів.

Потім учасники шукають на своєму аркуші крапку (той, хто взяв автограф носія цієї „інфекції”), повідомляє, що вони теж „інфіковані” крапкою.

Висновок

Так само швидко поширюються ВІЛ та інші ІПСШ, якщо люди не захищаються від них. Потім необхідно запитати, в кого з „інфікованих” був зелений (рожевий) аркуш. Їм повідомляють, що їм поталанило. Вони вміло захищалися від інфекцій і тому не заразилися.



  1. Вправа „Ситуації ризику”

Мета: розглянути ситуації з життя людей, їхній ризик інфікуватися ВІЛ і можливі шляхи запобігання цьому. Колаж „ВІЛ – ступінь ризику”

Хід вправи

Учасники діляться на 3 групи за принципом кольору: червоний, синій, зелений. Кожній групі дається аркуш паперу А3, маркери, вирізки з газет, журналів, клей.



Завдання

Протягом 7-10 хвилин необхідно створити колаж „ВІЛ – ступінь ризику” (збірний плакат). Потім кожна група отримує індивідуальне завдання.



  • перша група - шляхи передачі й ступінь зараження ВІЛ (100%, 50 %, 0 %).

  • друга група – скласти пам’ятку „Як себе вберегти від ВІЛ/СНІДу”.

  • третя група – придумати сценку „Ставлення до ВІЛ-інфікованого в реальному житті”.

Потім групи проводять презентацію своїх напрацювань. Триває обговорення. Після завершення вправи учні одержують пам’ятки „Як захистити себе від ВІЛ/СНІДу”.

Пам’ятка для дітей

Ти не заразишся, якщо будеш дотримуватися простих правил безпеки, навіть якщо у твоїй школі є хтось ВІЛ-інфікований.

Елементарні правила безпеки:

  • Будь обережний! Ніколи не грайся шприцами, які випадково знайшов на вулиці, й навіть не торкайся їх.

  • Якщо ти випадково вколовся знайденим шприцем, негайно скажи про це дорослим.

  • Уникай контактів із чужою кров’ю. Якщо все-таки це трапилося, добре промий шкіру проточною водою й негайно скажи про це дорослим.

  • Стеж за тим, щоб медпрацівник, який тебе обслуговує, використовував гумові рукавички й одноразові шприци.

  • Уникай незахищених статевих контактів.

ВІЛ-інфекція не заважає дружити!

  1. Вправа „Серце друга” (робота в групах)

Мета: виробити практичні навички дій у ситуаціях, пов’язаних з ВІЛ-інфекцією.

Хід вправи

Учасники діляться на 3 групи. Кожна група одержує ситуацію й аркуш паперу (одна із частин серця).



Завдання

Необхідно прочитати опис ситуації, обговорити її у групі, потім на серці написати, яку можна надати допомогу, підтримку. Від групи виступає спікер і кріпить серце на дошку. У випадку незгоди кожна група може запропонувати свій вихід із ситуації, що склалася. Обмін думками. Наприкінці гри ведучий аналізує запропоновані варіанти.



Ситуація 1

Вас запросили піти на вечірку. Ви не знаєте особисто жодного із запрошених. І це вас непокоїть. Крім того, ви почули, що деякі з них уживають наркотики й у них не дуже гарна репутація, але людина, що запрошує вас, вам особисто дуже подобається. Що робити, як учинити? Поясніть своє рішення.



Ситуація 2

У вас є давній і хороший друг. З певних обставин ви уже давно не спілкувалися. Але якось з’явився друг і поділився з вами своїми еприємностями.

Нещодавно він зійшовся з однією компанією, де вживають наркотики ін’єкційним шляхом. Коли ваш знайомий пробував наркотики вперше, друзі його запевняли, що нічого страшного не відбудеться. Днями він дізнався, що один хлопець із цієї компанії підозрює в себе ВІЛ-інфекцію. Мій знайомий розгублений, не знає, що йому тепер робити. Він прийшов до вас за порадою. Що ви робитимете? Що порадите вашому другові в цій ситуації?

Ситуація 3

У вас є кращий друг (подруга). Вас можна назвати „не розлий водою”. Ви завжди все робили разом: ходили до школи, готували уроки, відвідували басейн, багато часу проводили у вас дома. Останнім часом ви звернули увагу на те, що ваш друг погано себе почуває: у нього (у неї) задишка, кашель, утома, пітливість, збільшені лімфатичні вузли. Ви підозрюєте, що він (вона) може бути хворий(ою). Ваші дії?



8. Вправа „Стоп-кадр”

Мета: спонукати учасників до усвідомлення зв’язку між цінностями людини, її поведінкою та наслідками для себе та оточуючих.

Обладнання: аркуші формату А-4, складені „гармошкою”.

Запитання

  • Хто ти?

  • Що ти робиш?

  • Чому ти це робиш?

  • Чого ти хочеш цим досягти? Що ти з цього маєш?

  • Які наслідки твоїх дій для інших?

  • З кого або чого береш приклад?

  • Якими життєвими принципами, цінностями ти керуєшся?

Хід вправи

Об’єдную учасників у 4 малі групи і пропоную протягом 10 хв. придумати та розіграти коротку виставу (на 3 хв.), в якій має бути відображено ситуацію ризику для здоров’я молодої людини. Кожний учасник повинен виконати роль персонажа-людини та добре уявити специфіку свого героя: зовнішні риси, характер, особливості життя тощо.

Потім роздаю кожному учасникові паперову „гармошку” із запитаннями, на які треба дати чіткі і лаконічні відповіді (друкованими літерами).

Перед демонстрацією власної сценки учасники віддають свої „гармошки” комусь із „глядачів”, які долучаються до дійства лише після сигналу „Стоп!” (тоді вони розташовуються за спинами тих, від кого отримали „гармошки” і стають їх другими „Я”). Сценка починається; в якийсь момент, коли сюжет набере обертів, тренер раптово каже „Стоп!” Тоді гра персонажів зупиняється, вони завмирають на місці, а за їх спини виходять ті, кому вони довірили свої записи.

Після цього учитель послідовно зачитує запитання, а „другі” „Я” по черзі зачитують відповіді на них, записані на „гармошках”.

Запитання для обговорення


  • Що ви відчували, коли виконували свої ролі?

  • Які думки виникали у вас, коли ви були глядачами?

  • Які загрози здоров’ю були представлені?

  • Що заважає людям зберегти своє здоров’я?

  • Хто в житті в певних ситуаціях ризику каже нам „Стоп!”?

  • Яка роль цінностей людини у збереженні та зміцненні здоров’я свого та інших?

  • Які висновки з побаченого та почутого ви можете зробити?

Після завершення вправи учасників необхідно „вивести з ролей”!

    1. Вправа на активізацію „Танцювальна розминка”


Мета: активізувати учасників до подальшої роботи, підготувати до обговорення питання про ініціативні групи

Обладнання: записи танцювальної музики

Хід вправи

Учитель запрошує всіх учасників стати в коло і випробувати себе у ролі вчителя танців. Він включає магнітофон із записами танцювальної музики. Учасникам пропонується по черзі виходити в центр кола, робити якийсь танцювальний рух і повертатися на своє місце. Потім усі інші учасники також починають рухатися до центру кола, повторюючи запропонований їм рух.



Запитання для обговорення

  • Як ви себе почували під час танцю?

  • Чого ми досягли, виконуючи цю вправу?

10. Вправа „Лезом ножа”

Мета: проілюструвати стиль життя людей, їх ризик інфікуватися ВІЛ і можливі дії щодо попередження його поширення.

Обладнання: картки з описом ситуацій, папір А-3, маркери.

Хід вправи

Учасники об’єднуються у 2 групи. Кожна група отримує картку із ситуацією і відповідає на зазначені запитання, записуючи на аркуш ступінь ризику для даної ситуації.



  • Ризик великий

  • Ризик відсутній

  • Ризик невеликий

Ситуація 1

Вадим після школи продає газети. Він почув, що Олексій, який працює поруч з ним, ВІЛ-інфікований. Мати Вадима, дізнавшись про це, вимагає, щоб син залишив цю роботу.



Запитання

  • Що може розповісти Вадим мамі про шляхи поширення ВІЛ?

  • Чи повинен він залишати свою роботу? Обґрунтуйте свою відповідь.

  • Який ступінь ризику для Вадима інфікуватися ВІЛ, працюючи разом з Олексієм?

Ситуація 2

Юрію 15 років, він ВІЛ-інфікований (ваш однокласник). Хлопець не виглядає хворим, але швидко втомлюється. Він продовжує ходити до школи, але не знає, чи потрібно про це комусь розповідати.



Запитання

  • На вашу думку, чи повинен Юрій продовжувати відвідувати школу?

  • Обґрунтуйте свою відповідь.

  • Чи повинен він про це комусь розповісти? Кому саме і чому?

  • Як ви відреагуєте, коли хлопець розповість про це вам, як своєму однокласникові?

  • Який ступінь ризику інфікуватися ВІЛ, якщо ви сидітимете поруч з ним під час уроків?


11. Вправа „Інформаційний вісник”

Мета: закріпити отримані знання про ВІЛ–інфекцію, шляхи передачі вірусу та способи захисту; зняти емоційне напруження.

Обладнання: газети, ножиці, клей, маркери, ватман, стікери, скотч.

Хід вправи

Учасники об’єднуються в 3 групи. Кожній групі дають кілька газет, журналів для створення колажу на тему „Будь обережним, не заразися ВІЛ/СНІДом!” Після презентації усі роботи розміщуються на дошці.



Запитання для обговорення


12. Вправа „Підбиття підсумків тренінгу. Притча „Даремні зусилля”

Учитель підсумовує роботу на виховному заході, робить акцент на тому, що проблема поширення ВІЛ набирає обертів. Отже, не можна сидіти, склавши руки, тому що бездіяльність ще ніколи не розв’язувала жодної проблеми. І хто ж має протистояти цьому викликові часу?

Розповідає притчу „Даремні зусилля

Одного разу берегом моря йшов чоловік. День був чудовий. Яскраво світило сонечко, тихо плескотіли хвилі, з гучними вигуками над мілиною кружляли чайки. Милувався чоловік краєвидом, озираючись навкруги, і раптом помітив незрозуміле видовище. Прямо перед ним невеличка людська постать виконувала дивний танок. Це була маленька дівчинка, яка почергово нахилялась, щось брала у руки, підводилась і кидала це „щось” якомога далі у море. Вона бігала навколо себе, явно поспішаючи. Зацікавився чоловік, підійшов ближче і запитав „Що ти робиш?” – „Рятую маленьких морських зірок від палаючих променів сонця. Якщо їх не кинути у воду, вони не доживуть до припливу”, - відповіла дівчинка, ні на хвилину не перериваючи роботи. „Ти робиш марудну і невдячну справу, - відповів їй чоловік, - цих зірок тут тисячі, сонце пече немилосердно, час летить дуже швидко, ти все одно їх усіх не врятуєш!”.

Ну той що! – знизала плечима дівчинка. – Принаймні оцю я встигла врятувати!” – і з цими словами вона взяла до рук чергову морську зірку і закинула її далеко в морські хвилі”.

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка