Опис експозиційного матеріалу Номінація: «Виховна робота»



Сторінка6/7
Дата конвертації03.12.2016
Розмір2,45 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
Обираємо професію за правилами

В дитинстві головною метою є навчитися вибирати з коробки цукерки з найсмачнішою начинкою. Це зовсім не складно. Просто, потрібно уважно придивитися. І спробувати якомога більше цукерок з тієї ж коробки. Так само і з вибором професії: чим більше спробуєш, тим легше обрати.



Як ми обираємо свою майбутню професію?

Так само, як і шкарпетки або теплий шарф для поїздки в гори. А це в корені не правильно. У принципі, професію можна змінити, як і шарф, який не до вподоби. Але це досить складний процес.

Вважається, що кожна людина має здібності до певної діяльності. Тому було б логічно припустити, що саме вони й визначають вибір майбутньої професії. Але не все так просто. Гадаю, що не буде зайвим сказати, що, ніхто з тих, хто живе не знає повною мірою всіх своїх здібностей.

Не всі вміють застосувати навіть ті здібності, які мають і знають.

Не слід забувати, що досить часто при виборі життєвого шляху здібності враховуються в останню чергу, а вирішальний вплив мають інші чинники, наприклад, думка батьків, іноді друзів і подруг.

Позиція старших членів сім'ї, які вважають, що несуть пряму відповідальність за Ваше благополуччя і тому прагнуть нав'язати свою думку. До речі це не так вже й погано, коли хто-небудь за Вас переживає і хоче допомогти, але все таки це Ваше майбутнє. Залиште за собою остаточний вибір. І навіть право на помилку!

Позиція друзів і подруг. Дружні відносини в юнацькому віці часто досить міцні і можуть серйозно впливати на вибір професії. Але постарайтеся ухвалити незалежне рішення, знову-таки це Ваше майбутнє. Для цього слід дотримуватися правила - ухвалене рішення повинне відповідати Вашим інтересам, і нічиїм більше!

Позиція вчителів, шкільних педагогів. Спостерігаючи за поведінкою, навчальною діяльністю і діяльністю за межами навчальної установи, досвідчений педагог може знати багато такого, що приховане від непрофесійних очей. Тому, якщо у Вас виникли проблеми з вибором професії, запитайте у вчителя. Природно, у того, якому Ви довіряєте. І знову-таки, стежте, щоб остаточне рішення відповідало Вашим інтересам.

Особисті плани і уявлення про майбутню роботу. У тому числі і уявлення про передбачуваний рівень доходів. Щоб ці уявлення не були занадто відірваними від реальності, потрібно постаратися дізнатися якомога більше про свою майбутню професію. Не соромтеся запитати, знайомтеся з людьми, дізнайтеся про все досконально. Краще витратити небагато часу сьогодні, ніж плакати після закінчення вузу.

Здібності. Визначайте їх не тільки за успіхами в навчанні, але й за досягненнями в різноманітних видах діяльності. Не забувайте також і про можливість звернутися по допомогу до психолога, пройти тестування, скористатися порадою досвідченого педагога.

Рівень вимог на суспільне визнання. Як би складно це не звучало, суть приблизно така: кожна людина прагне визнання, воно винятково важливе для особистості. І тим паче не кожен стане знаменитим співаком, видатним політиком або лауреатом Нобелівської премії. Плануючи свій трудовий шлях, замисліться над реалістичністю вимог. Адже розчарування дорого коштує.

Інформованість. Подумайте про те, щоб одержана про професію інформація не виявилися спотвореною, неповною, односторонньою. Якщо професія Вам сподобалася тому, що в кіно це виглядає класно, дізнайтеся, які справи насправді. Як? Можна влаштуватися учнем або асистентом до професіонала. Нехай спочатку Вам дістанеться лише нецікава робота: купувати для нього каву, виносити сміття або ввічливо усміхатися клієнтам, нічого. Тільки так Ви за короткий строк дізнаєтесь, що відбувається насправді.

Прочитавши уважно цей список, Ви зрозумієте, що здібності і таланти людини під час вибору майбутньої роботи враховуються в останню чергу. Чи правильно це? Відповідь очевидна що, ні! Постарайтеся звернути увагу на важливий компонент вибору, який допоможе досягти успіху в житті, це власні таланти і здібності.

Найбільш правильним під час вибору професії є використання наукового підходу. Для чогось же цю психологію вигадали? Один з найсучасніших і модних напрямів психології - нейролінгвістичне програмування (НЛП), яке у тому числі використовується і для вибору професії.

Як зробити вибір?

Складіть список професій, які найбільше Вам підходять, тобто ті, які:

подобаються;

здаються цікавими і перспективними;

підходять для реалізації життєвих планів;

в яких Ви могли б проявити себе завдяки своїм здібностям;

є актуальними на ринку.

В даному випадку можна скористатися формулою "Хочу - Можу - Потрібно". Для цього потрібно скласти три списки професій:

ті, які здаються привабливими, подобаються;

відповідають Вашим здібностям, талантам і можливостям;

на які існує попит.

Якщо у всіх трьох списках опиняться однакові професії, вибір зроблений!

Оцініть так звану конфліктну зону. Чи не суперечить обрана професія в з Вашими переконаннями, життєвими цінностями, наскільки реальні можливості працевлаштування за спеціальністю, який рівень професійної підготовки необхідний, чи задовольняють Вас зміст, характер і умови праці.

До речі, не всі знають, що кожна професія має певні показання і протипоказання за станом здоров'я. Адже не враховувати таку важливу складову процесу вибору було б безрозсудно. Тому не забудьте відвідати лікаря і між іншим дізнатися у нього, наскільки ваше Здоров'я відповідає обраній професії.

Як доказ того, що здоров'я людини може вплинути на її трудову діяльність, наведу всього один приклад як позитивного, так і негативного впливу стану здоров'я на вибір професії.

Зір, наприклад, вводить певні обмеження для можливого вибору професій: дальтонік ніколи не одержитьь права на управління автомобілем, а значить, така людина не зможе стати шофером. Більшість лікарських професій вимагає хорошого зору і здатності тонко розрізняти кольори.

Але! Навіть повна відсутність зору не перешкодить працювати масажистом, люди без зору серед масажистів цінуються якнайбільше, оскільки, втративши одне відчуття, людина має здатність "бачити" руками і руки у неї стають воістину цілющими.

Помилки під час вибору професії

Рано або пізно всі зіштовхуються з вибором професії. Без перебільшення можна сказати, що вибір професії - це вибір свого майбутнього, і часом ми думаємо, що це майбутнє одним лише рішенням можна зробити щасливим і повноцінним, або, навпаки, перетворити його в прожите чуже життя. Особливо це актуально для вчорашніх школярів...

Проаналізуйте ситуацію на ринку праці. Зверніть увагу на те, що з кожним роком з'являються все нові професії. Будьте готові до того, що доведеться регулярно підвищувати кваліфікацію, освоювати суміжні спеціальності. Не бійтеся того, що в 9 - 11 класі вибір професії значним чином визначить всю Вашу долю. Зміна вибору, освоєння нової спеціальності зробить Вас цінним фахівцем, потрібним у міждисциплінарних областях діяльності. Перша професія, навіть якщо Ви потім передумаєте і знайдете щось привабливіше, стане в нагоді в досить несподіваних ситуаціях. Наприклад, перша освіта мистецтвознавця допоможе юристу розібратися у складних запитаннях передачі у спадок антикварних цінностей.

Думки про престижність професії

Забобони, які стосуються професії, виявляються в тому, що деякі важливі для суспільства професії вважаються негідними, непривабливими, наприклад, сміттяр.

Економіст або психолог нітрохи не більш корисні для суспільства, аніж хімік або слюсар. Престижність професії повинна враховуватися, але після врахування Ваших інтересів і здібностей. Інакше матимете "модну" спеціальність, яка не приноситиме задоволення. Або, чого доброго, Ви будете нездатні до виконання основних робочих функцій.

Вибір професії під впливом товаришів або за компанію

Професію ми обираємо за своїм "смаком" і "розумом" так само, як одяг і взуття.

Відчуття групи, орієнтація на однолітків досить характерні для хлопців твого віку. Вони потрібні для засвоєння норм поведінки у суспільстві, формування особистого "Я" і самооцінки. Тому озирайся на інших, порівнюючи себе з друзями, а не сліпо повторюючи. Прагни побачити, чим ти відрізняєшся від товаришів і в чому ви схожі. Це допоможе зрозуміти, що, якщо Вася йде на пожежника, а він ризикована людина, тобі ця професія може не сподобатися - ти ж досить обережний і розсудливий.

Ототожнення відношення до людини, представника тієї або іншої професії, з самою професією

Під час вибору професії, перш за все, потрібно враховувати особливості обраного виду діяльності, а не обирати професію тільки тому, що тобі подобається або не подобається людина, яка займається цією діяльністю.

Особливо небезпечна зачарованість викладачем. Якщо тебе захоплює доброта фізика - це не означає, що тобі подобається фізика як така. Крім того, часто хлопці чинять помилку, прагнучи здобути професію кумира - спортсмена, політика, журналіста, артиста. Спортсмени не всі однакові.

Захоплення тільки зовнішнім боком професії

За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена, буденна праця. А журналісти не завжди виступають у телепередачах. Частіше вони переглядають масу інформації, архівів, розмовляють з десятками людей, перш, ніж підготувати 10-хвилинне повідомлення, яке, до того ж, озвучить інший, наприклад, диктор на телебаченні.



Ототожнення шкільного навчального предмету з професією або не вміння розрізнти ці поняття

Існує такий предмет, як іноземна мова, а професій, де потрібно мати здібність до мови багато: перекладач, екскурсовод, телефоніст міжнародного зв'язку та ін. Тому під час вибору професії необхідно враховувати, що насправді передбачає обрана спеціальність.



Поради батькам

У батьків із школою стосунки нерідко бувають складні... За одинадцять років багато з них так і не можуть переступити через страх відвідування батьківських зборів, "індивідуальних консультацій", на які періодично запрошують вчителі. Але будь-хто з батьків розуміє: роз'єднаність із школою викликає непривабливі наслідки для обох сторін, не кажучи про дитину, яка, як і в давні часи, залишається яблуком розбрату двох соціальних інститутів – сім'ї та школи.



  • Школа не завжди може задовольнити всі запити батьків. Як ми будуємо наші взаємостосунки зі школою? Не є таємницею те, що школа – це величезний "полігон" для конфліктів, які часом провокуються нами, батьками. Змінити устрій шкільної системи нам не під силу, але, можливо, можна змінити щось у собі?..

  • Не вимагайте від школи більше, ніж вона може дати. Школа – це частина життя дитини. У першокласників – більша, у випускників – менша. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина жила цікавим життям і поза школою, тоді можливі шкільні поразки і невдачі не будуть настільки руйнівними для її особистості.

  • Учителі, як і всі інші люди, різні. Не узагальнюйте і не переносьте своє невдоволення на весь колектив школи. Напевне, серед педагогів знайдуться ті, з ким ви можете знайти спільну мову та розуміння.

  • При виникненні неприємної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, пам'ятайте, будь ласка, що ви – єдина людина, здатна надати їй моральну підтримку при загальному "розборі". Ваше завдання в школі – прояснити становище, а от усі "заходи" краще застосовувати вдома після ретельного спільного обговорення із сином чи донькою.

  • Приходячи до школи, обов'язково просіть вести діалог на основі конкретних фактів, а не на основі особистих вражень учителів. Враження бувають інколи дуже суб'єктивними, і не варто опиратися лише на них. Намагайтеся зібрати різноманітну інформацію про життя дитини і проаналізуйте її самостійно.

  • Спробуйте також зрозуміти не тільки особливості поведінки вашої дитини в класі (школі), але й загальну атмосферу навчального закладу. Будь-які вчинки дітей пов'язані із соціальним контекстом, в якому вони розвиваються. Не кваптеся робити поспішні висновки, не зрозумівши справжньої причини саме такої поведінки дитини.

  • Не приймайте вчительську правоту на віру. Звичайно, не слід обговорювати з дитиною тільки негативні якості (вчинки) учителів. Спробуйте в кожному явищі знайти ту краплю корисного, яка неодмінно присутня в ньому. Вчіть цьому дитину.

  • Намагайтеся регулярно приходити на батьківські збори. По можливості просіть класного керівника повідомити порядок денний та тривалість зборів.

  • На самих зборах піднімайте питання загального характеру, важливі для всіх. Усі проблеми, пов'язані саме з вашою дитиною, доцільно розглянути в індивідуальній розмові з учителем. Однак, краще для такої розмови вибрати спеціальний час, оскільки після загальних зборів повноцінна розмова може не відбутися, певні нюанси залишаться нез'ясованими.

  • Подумайте, чим саме ви можете допомогти школі чи конкретному вчителеві. Не завжди ця допомога повинна проявлятися у матеріальній підтримці. Може статися, що ви володієте якоюсь корисною для школи інформацією чи можете надати консультації, пов'язані з вашою професійною діяльністю або здатні допомогти школі у тиражуванні навчальних матеріалів, забезпеченні комп'ютерними програмами тощо.

  • Ваша активна участь у житті школи сприятиме позитивному впливові не тільки на вашу дитину, але й на весь освітній простір, в якому вона знаходиться.

  • І останнє. Для того, щоб навчити дитину дотримуватися соціальних норм, батьки повинні не тільки розповідати про них людині, котра дорослішає, але й демонструвати це на практиці. Подумайте, будь ласка, якими бачить дитина ваші ділові та особисті стосунки з учителями? Чи згодні ви, щоб ваші син чи донька будували свої взаємостосунки з людьми, користуючись саме вашим прикладом? Якщо так – вас можна тільки привітати. Якщо ні – ви маєте час, щоби щось змінити.

ОДИН ДЕНЬ – БЕЗ НОТАЦІЙ (поради батькам)

1. Будіть дитину спокійно; коли вона прокинеться, мусить побачити вашу усмішку і почути ласкавий голос. Не підганяйте зранку, не смикайте по дрібницях, не дорікайте за помилки і через необачність, навіть якщо "вчора попереджали ".

2. Не квапте, вміння розрахувати час – ваше завдання, і якщо це вам погано вдається, то провини дитини в цьому немає.

3. Не виряджайте дитину до школи без сніданку, їй потрібно багато попрацювати.

4. Не прощайтесь, попереджаючи та наставляючи: "Дивись, не пустуй", "Поводь себе добре", "Щоб сьогодні не було поганих оцінок" т.п. Побажайте успіху, знайдіть декілька ласкавих слів. У дитини попереду важкий день.

5. Забудьте фразу "Що ти сьогодні одержав?" Зустрічайте дитину після школи спокійно, не обрушуйте на неї тисячу питань, дайте розслабитись (пригадайте, як ви самі почуваєтесь після важкого робочого дня, багатогодинного спілкування з людьми). Якщо ж дитина занадто збуджена, якщо бажає поділитися чимось, не відмахуйтесь, не відкладайте на потім, вислухайте, це не забере багато часу.

6. Якщо бачите, що дитина засмучена, але мовчить, не допитуйтесь, нехай заспокоїться, тоді і розповість усе сама.

7. Вислухайте зауваження вчителя, не поспішайте влаштовувати допит і постарайтеся, щоб ваша розмова з учителем відбувалася без дитини.

8. Після школи не поспішайте посадити виконувати уроки, необхідно 2-3 години відпочинку (а в першому класі добре було б години півтори поспати ) для відновлення сил. Найоптимальніший час для приготування уроків від 15до 17 год. Заняття вечорами некорисні, завтра прийдеться все починати спочатку.

9. Не примушуйте виконувати всі уроки за раз, після 15-20 хв. занять необхідні 10-15 хвилинні "перерви".

10. У спілкуванні з дитиною намагайтесь уникати умов: "Якщо ти зробиш, то..." Інколи умови стають нездійсненними і не залежать від дитини, і ви можете опинитися в дуже складній ситуації.

11. Під час приготування уроків не сидіть "над душею", дайте можливість працювати самій, але якщо ж потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон, підтримка ("не хвилюйся все вийде", "давай розберемося разом", "я тобі допоможу"), похвала (навіть якщо не дуже виходить) необхідні. Не акцентуйте увагу на оцінках.

12. Знайдіть (постарайтеся знайти) протягом дня хоча б півгодини, коли ви будете належати тільки дитині, не відволікаючись на домашні справи, телевізор, спілкування з іншими членами родини. В цей момент найважливіше справи дитини, радості, невдачі, турботи.

13. Віднайдіть єдину тактику спілкування усіх дорослих у сім'ї з дитиною, свої суперечності з приводу педагогічної тактики вирішуйте без неї. Якщо щось не виходить, порадьтеся з учителем, лікарем, психологом, не вважайте зайвою літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Будьте уважними до скарг дитини на головний біль, втому, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники втоми, складності навчання.

15. Запам'ятайте, що навіть "зовсім великі" діти (ми часто говоримо "Ти вже великий" 7 – 8 – річній дитині) дуже люблять казку перед сном, пісеньку і ласкавий дотик. Це все заспокоює їх, допомагає зняти напругу, яка накопичувалась за день, і спокійно заснути. Намагайтесь не згадувати перед сном неприємностей, не з'ясовувати стосунки, не обговорювати контрольну роботу, що буде завтра.

Завтра новий день, і ми повинні зробити все можливе, щоб він був спокійним, добрим і радісним.

Тест «Чи достатньо Ви контактні з дітьми?» (для визначення рівня контактності батьків у спілкуванні з дітьми)

1. Як Ви вважаєте, чи є у Вашій сім’ї взаєморозуміння?

2. Чи радяться з Вами діти з особистих питань, чи спілкуються душа в душу?

3. Чи цікавляться діти Вашою роботою?

4. Чи знаєте Ви друзів Ваших дітей?

5. Чи бувають вони у Вас вдома?

6. Чи беруть участь у господарських справах Ваші діти разом з Вами?

7. Чи перевіряєте Ви, як діти виконують уроки?

8. Чи є у Вас спільні з дітьми захоплення і заняття?

9. Чи беруть діти участь у підготовці до свят?

10. Чи віддаєте Ви перевагу проведенню відпустки разом з дітьми?

Обробка результатів тесту

Стверджувальна відповідь оцінюється двома балами. Відповідь, виражена словами «іноді», «часом» – одним балом, «ніколи» – «0».

А тепер підрахуйте:

Якщо Ви набрали 20 балів, Ваші стосунки з дітьми можна вважати благополучними.

Від 10 до 20 балів – задовільними, проте недостатньо багатогранними. Подумайте, в чому саме вони мають бути доповненими, більш поглибленими.

Якщо менше 10 балів – Ваші контакти з дітьми перебувають у недостатній мірі. Варто подумати, як їх поліпшити.


Батьки і діти ! Діти і батьки !

Нерозділиме і одвічне коло.

Ми засіваємо житейське поле

І не на день майбутній – на віки !

Між нас не ляжуть вирвами роки,

Бо наша кров пульсує в нашій долі

Батьки і діти… Діти і батьки,

Нам нічого ділить на спільнім полі.



Шановні батьки, пам’ятайте, що дитина – дзеркало вашого життя. Як у краплині води відбивається сонце, так і в дітях відбивається вся організація життя сім’ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька. Майбутнє належить тільки дітям! Робіть усе, щоб Дитинство і Майбутнє Ваших дітей були чарівними і прекрасними.
Список інформаційних джерел

  1. Гаврилюк І. Формування компетентності батьків та дітей у професійній орієнтації [Текст] / І. Гаврилюк // Психолог. – 2009. – № 11-12. – С. 10-72.

  2. Єлисєєва Н. Родина та толерантність підлітка [Текст] / Н. Єлисєєва // Відкритий урок. – 2008. – № 5. – С. 69-71.

  3. Єлисєєва Т. Родина і школа [Текст]: програма роботи з батьками учнів 5-7 кл. / Т. Єлисєєва // Відкритий урок. – 2008. – № 2. – С. 69-72.

  4. Родина – серце суспільства й батьківщина дитини [Текст]: спільний позакласний захід // Відкритий урок. – 2008. – № 3. – С. 34-35.

  5. Романовська Д. Батьківський всеобуч [Текст] / Д. Романовська, С. Собкова // Психолог. – 2005. – № 43. – С. 27-31.

  6. Сербіна Р. Допомогти батькам – допомогти дитині [Текст] / Р. Сербіна // Психолог. – 2009. – № 11-12. – С. 59-61.

  7. Олійник І.А. Родинно-сімейне виховання [Текст] / І.А. Олійник // Виховна робота в школі. – 2006. – № 1. – С. 2-13.

  8. Повалій Л. Виховання у молодших підлітків поваги до старших [Текст] / Л. Повалій // Шкільний світ. – 2004. – № 13. – С. 6-7.

  9. За матеріалами: Освіта.ua,

  10. За матеріалами http://argo1.com.ua/

  11. За матеріалами http://prof.osvita.org.ua/

  12. За матеріалами http://dokuchaevsk-edu.org.ua/


Додаток 8

«Коли ростуть діти»

1 вересня дозвілля школяра різко змінюється. Не виходить спати до обіду, ганяти на велосипеді по дачних вулицях, загоряти на пляжі і тому подібне. Відпочинок стає дискретним - лише у вихідні, і пару годин перед телевізором в будні.


1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка