Опис досвіду роботи Мусіюк Альона Вікторівна вчителька фізики та інформатики



Сторінка4/5
Дата конвертації02.12.2016
Розмір1,46 Mb.
1   2   3   4   5

Пам'ятка для батьків


1. Шановні батьки, пам'ятайте! Тільки разом у співпраці зі школою, церквою та громадськістю можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей.

2. Обов'язково постійно цікавтесь розвитком, на­вчанням і поведінкою ваших дітей. Для цього відвідуй­те заняття, батьківські збори, зустрічайтесь з класним керівником і вчителями школи.

3. Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане, по­бачене. Не дратуйтесь із-за кожної невдачі, що спіткає дитину, не карайте і не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти і усвідомити помилки, не­доробки і загартуйте її силу волі своєю допомогою і розумінням.

4. Привчайте дитину до самонавчання й до само­контролю у виконанні домашніх завдань і обов'язків. Надавайте розумну допомогу у їх виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою і силою, а добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою.

5. Сприяйте тому, щоб дитина сформувала у собі активну життєву позицію: брала участь у всіх класних, шкільних заходах, концертах, щоб не боялася декламувати, співати, танцювати, виконувала б сумлінно шкільні доручення, проводила політінформації виховні години. Для цього необхідно бути в курсі шкільного життя, цікавитися планами дитини щоденно, допомагати підготуватися до уроку вивчи­ти необхідне, підтримувати в дитині впевненість і

сміливість.

6. обов'язково надавайте посильну допомогу школі (квіти, озеленення, оформлення кутків, класу, ремонт приміщення, участь у концертах, зборах).

Що повинен знати школяр, ідучи до школи

1. Домашню адресу, телефон, адресу школи.

2. Місце роботи батьків, їх посади.

3. Шлях від школи додому і назад.

4. Знати і виконувати правила дорожнього руху. вміти поводити себе на вулиці, в школі.

5. Відкривати й закривати самостійно двері кварти­ри.



6. Чітко відповідати на запитання дорослих.

від кого не залежить, але щоб вони шляхом правильного виховання зробилися хорошими — це в нашій владі.

Плутарх
Закони розумно організованого сімейного виховання учнів

1. Пам'ятайте, що навчання — один з найважчих видів праці і що розумові сили і можливості дітей неод­накові.

2. Не потрібно вимагати від учня неможливого. Важ­ливо визначити, до чого він здібний та як розвинути його розумові здібності.

3. Навчання не сприяє розвиткові учня, якщо воно вимагає від нього механічного заучування і не потре­бує напруження розумових сил, пізнавальної актив­ності, мислення і дії.

4. Будьте милосердні до своїх дітей. Найпростіший метод виховання, що не потребує ні часу, ні розуму, — побити дитину і цим образити її, озлобити або й злама­ти. Відмовтесь від опіки, крику, насилля й наказового тону.

5. Розвивайте цікавість, інтелектуальні бажання, ініціативу і самостійність дитини в навчанні та всіх її справах.

6. Пам'ятайте, що за науково обгрунтованими нормами над виконанням усіх домашніх завдань учні повинні працювати до 4 год.,

7. Не хвилюйтесь, ваша дитина отримає не таку оцінку, якої вам бажалося б, за виконану роботу. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а, по-друге, це не остання оцінка.

8. Дайте дитині можливість пережити радість успіху в навчанні, визначити індивід-доріжку в розумовій праці.

9. Здоров'я дитини — крихка кришталева куля й три­мають її три Атланти: спадковість, спосіб життя й сере­довища. Організуйте правильний режим життя, харчу­вання, навчання й відпочинку дітей.

10. Обов'язково помічайте й заохочуйте навіть мало помітні успіхи дітей у навчанні й поведінці, ви­користовуйте для цього слова схвалення, поцілун­ки, різні види морального й матеріального заохо­чення.

11. Перевіряйте виконане дітьми домашнє завдан­ня. Вашими оцінками мають бути такі: «я задоволе­ний», «незадоволений», можна додати «дуже». І будьте впевнені, що завтра ваша дитина буде дуже старатися, щоб ви нею були задоволені.

Пам'ятайте, що дитина — дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відображається сонце, так і в дітях відображається вся організація життя сім'ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька.

Як виховати обдаровану дитину?

Американський доктор Девід Льюіс, узагальнивши досвід тисяч сімей, де виросли обдаровані діти, дає ре­комендації щодо виховання майбутніх талантів. Вони полягають у виконанні таких правил:

Я відповідаю на всі запитання дитини терпляче і чесно.

Я поставив стенд, на якому малюк може демонстру­вати свої роботи.

Я не сварю дитину за безлад в кімнаті і на столі, як­що це зв'язано з творчим заняттям і робота ще не закінчена.

Я доручаю дитині посильні завдання, допомагаю їй будувати власні плани, приймати рішення.

Я беру дитину у цікаві поїздки, купую книги і ма­теріали для її улюблених занять.

Я ніколи не кажу своєму нащадку, що він чимсь поступається перед іншими дітьми чи навіть доросли­ми.

Я привчаю дитину самостійно мислити, заохочую її фантазувати, придумувати історії, вчити вірші, розучу­вати пісні.

Я щодня знаходжу час, щоб побути наодинці, пого­ворити.

Я ніколи не докоряю дитині за помилки.

Вчу вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

Якщо ви виконуєте тільки 20 відсотків з того, про що йде мова, треба замислитися.

Але якщо дані правила є у вашій сім'ї нормою, то, можливо, іноді варто знизити виховний запал і надати більшу свободу і собі, і дитині.



Повага змалку

Коли я часом чую. як підлітки, а то й молоді люди звертаються до батьків: «батя», «папаша», «старик», «маманя», «мамаша» або заочно називають їх «мої предки», мені робиться боляче і ніяково. Боляче за себе, ніби це стосується мене, і за тих батьків, до яких так звертаються. Чому сьогодні з'являється зневага дітей до батьків, відчуженість між ними? Чогось подібного, принаймні в наших селах, колись не чули. В Україні не лише до батька, матері, діда, баби, а навіть подружжя, сусіди між собою зверталися на «Ви». Любов і повагу до батьків, старших, як і працьовитість, гідність, релігійність у наших родинах виховували змалку.

Слово батьків або старших у сім'ї було законом для менших. Вони вже змалку мали свої обов'язки, вико­нували різну роботу, посильно працювали. Дівчатка переймали науку від матері, баби — вчилися прясти, вишивати, ткати, розписувати писанки, шити одяг, на­водити лад у хаті. Хлопчики вчилися чоловічого ре­месла від батька чи діда. Наприклад, колись було за правило, що дівчинка 7--10 років могла вишити собі сорочку.

Допоможемо своїй дитині

самоорганізовувати

себе та своє робоче місце


Своєчасно лягати спати і рано вставати, щоб не запізнюватися до школи, встигнувши перед тим без особливого поспіху та зайвої метушні й нервування все зробити — прибрати постіль, провітрити кімнату, зро­бити ранкову гімнастику, виконати туалетні і водні про­цедури, добре поснідати.

Тримати в чистоті, охайності своє робоче місце, ко­ли кожна річ має своє постійне місце; під руками завжди мати тільки те, що потрібно, а використавши, покласти туди, звідки його взяв; після виконання всіх домашніх завдань у ранець покласти все необхідне для шкільних занять наступного дня з тим, щоб нічого не забути вдома.

Сівши за письмовий стіл, відразу приступити до ро-боти, не відволікаючись на сторонні справи, працюва­ти зосереджено, наполегливо, бо, як кажуть у народі, «коли став робить, то байдики не бить».

Мати дозвілля тоді, коли виконано все домашнє за­вдання.

Виконувати завдання у той день, коли їх одержано; золотим правилом поведінки нехай стане мудра на­родна порада: «Нинішньої роботи на завтра не відкла­дай».

Працювати в темпі, жваво. «Відстанеш годиною — не наздоженеш родиною».

Неодмінно доводити розпочате виконня домашньо­го завдання до його повного завершення.

Не братися відразу за багато справ.

Благо — натхненна праця, яка будить охоту до неї, і це має дуже велике значення. «Була б охота, піде на лад всяка робота», — вчить народна педагогіка. Саме така мета вбачається у духовно-моральній допомозі. Тепле слово, лагідність, доброзичливі стосунки в сім'ї, щира порада, зразковий приклад батьків у тих чи інших вчинках, родинна любов, увага та повага, підтримка та взаємовиручка в скрутну хвилину — ось якої саме до­помогти у навчанні потребують наші діти від своїх батьків.

ПСИХОЛОГІЧНА КРАМНИЦЯ. ЗАПАМ'ЯТАЙМО ПОРАДИ МЕДИКІВ, ПСИХОЛОГІВ

Не тримайте страх ні в собі. ні в дітях

Почуття страху характерне для більшості дітей. Це може видатись дивним, але сам по собі цей страх не існує. Він з'являється несвідомо й тільки в наших думках. Лякливі думки вносять у життя, особливо ди­тяче, обмеження, викликають почуття пригніченості, руйнують віру в себе. Батьки повинні пам'ятати про це й не навіювати дітям негативних емоцій, заляку­вати їх.

Науковці вже давно довели, що страх є жи­вильним грунтом для хвороб. Згадаймо давню притчу.

По дорозі до міста повз стару людину, яка сиділа на узбіччі, проходила Чума.

— Куди ти йдеш? — запитав старий.

— До міста, аби вбити тисячу людей, — відповіла Чу­ма.

Рік потому Чума, повертаючи з міста, знову зустріла старого.

—- Ти сказала мені, що прямуєш до міста, аби вбити тисячу людей, а померло аж десять тисяч, — мовив їй старий.

— Я сказала тобі правду: я вбила тільки тисячу. Реш­ту згубив страх!

Отож. страх — продукт власної свідомості. Він зни­кає, якщо його не тримати.

Враховуйте стан дитини

Не повинно бути (ні в батьків, ні в дітей] емоційної і розумової напруги останні півгодини перед сном та перші півгодини після сну. Тоді у ваших дітей не буде серйозних нервових розладів.

Хлопчик, який невпевнений у собі, починає відста­вати і в інтелектуальному розвитку, і у фізичному — за­тримується ріст.

Перед менструацією і під час неї психічний стан дівчинки не можна вважати повністю нормальним. Він буде хитким, доки в організмі не сформується гормо­нальний баланс.

Знання, отримані без радощів або з гнівом, не мож­на вважати засвоєними.

За день кожна дитина повинна одержати від батьків 7—8 словесних «погладжувань» [«Ти охайна, доню», «Ти добре полагодив стілець, сину», «Ми всі тебе лю­бимо» тощо].


До вашого записника


Дитина «псується» багато разів, щоб знову відчути життя і себе. «Розвалюється», щоб будува­ти себе по-новому. Ніхто не підпадає під схему. І ніхто не помилиться добровільно. Але при цьому не повинно бути ніякої іронії з боку дорослих, ніякого кепкування над дитиною. Застерігаємо - це небез­печно.

Дитину можна і треба підхвалювати без вихвалян­ня.

Звертайтесь іноді до малюка за порадою як до рівного.

Для дитини це велика миттєвість, зірковий час! (З нею радяться, вона потрібна, вона доросла!)

Зверніться і за допомогою як до рівного. Виховання — це завжди трішки спектакль. Є момен­ти, коли і дорослий повинен зуміти вдати з себе без­помічного, беззахисного, залежного. Саме так — від вашої дитини. Практикувати це вже можна, починаючи з 6—7 років.

Випереджувальна похвала

Якщо ви хвалите дитину за те, чого у неї немає, це ще не означає, що ви кажете неправду. Ми говоримо так, ніби це могло бути. Передаємо цю віру, прищеп­люємо її дитині. І навіть якщо у неї нічого не виходить, все одно треба хвалити щедро за спробу досягти ба­жаного. За спробу зробити спробу.

Важливо хвалити дітей вранці (і якомога раніше). Це для них аванс на довгий і важкий день. І на ніч слід по­хвалити (або просто поцілувати й сказати лагідне: «На добраніч»).

На практиці, на жаль, інше: «Я тобі вже показу­вав. Ну що ж ти такий дурний?», «Ти знову зігнувся, нещасний?», «Не розумієш? Яка незда­ра!»

А випереджаюче несхвалення — зловісне негативне навіювання. Запам'ятаймо це.
Принципи лікувальної педагогіки

Принцип гуманізму

Постійно виявляти активне співчуття, що подає надію, до хворих дітей, викликати в них віру і надію на видужання та успішне навчання.

Будувати свої взаємовідносини з учнями за прави­лом — перед вами діти, які болісно переживають свій хворобливий стан, але ніколи не треба нагадувати їм про це, особливо у присутності інших.

Принцип оптимізму

Створювати такі умови (природовідповідні, соціальні, медико-педагогічні), які б активно відокремлювали дітей від переживань, пов'язаних з їхніми хворобами, викликали б у них життєрадісність, оптимістичність по­чуттів.



Принцип індивідуально-особистого підходу

В кожній дитині і підлітку необхідно бачити не тільки учня, а й особистість з її виключно індивідуальними рисами характеру, волі, інтелекту, багатогранними ню­ансами поведінки, ставлення до навчання, здоров'я і у відповідності з цим застосовувати ті чи інші медико-педагогічні впливи.



Принцип наступності

Добиватися усвідомлення учнями ефективності і життєвої необхідності як лікувальних процедур, так і шкідливих занять: забезпечувати органічну нас­тупність навчально-виховних і оздоровчих заходів, єдність медико-педагогічних пливів, взаємне їх доповнення і коригування з метою створення психологічної врівноваженості і впевненості у ви­дужанні.



Принцип обов'язкового успіху у навчанні

Спиратися на реальний рівень знань учнів, виклика­ти у них впевненість у своїх силах, здібностях і можли­востях, що підвищує їх самооцінку і породжує свідоме, активне ставлення до навчально-пізнавальної діяль­ності, активізує процес видужання.



Принцип активної життєвої позиції

Готувати дітей у процесі і після спеціального ліку­вання до активного повнокровного життя і навчання при збереженні повноцінності мислення, волі, інте­лекту.


Гра- експеримент

Шановні батьки! Пропонуємо вам провести зі своїми дітьми експеримент. Він допоможе вам з'ясувати, чи виховані ваш син або донька. Одер­жавши результати (можливо, невтішні), не поспішайте дорікати дітям. Висновки зробіть і для себе.

Ось запитання. Якщо ваш син (дочка) відповідає «так», на полях треба ставити «плюс», якщо «ні» — «мінус». Нагадайте дітям, не ображаючи їхньої гідності, що відповідати треба чесно.

1. Якщо тобі доводиться несподівано затриматися у школі, на прогулянці або раптово піти з дому, чи повідомляєш ти про це рідних (запискою, по телефону, через товариша)?

2. Чи бувають випадки, що батьки зайняті якоюсь роботою (генеральне прибирання, ремонт тощо), а те­бе посилають на вулицю або в кіно, щоб «не крутився під ногами»?

3. Відклади на хвилинку книжку і оглянь квартиру не своїми, а маминими очима. Чи немає в кімнаті речей. які лежать не на місці?

4. Чи можеш ти одразу, нікуди не заглядаючи, на­звати дні народження батьків, бабусі та дідуся, братів і сестер?

5. Свої потреби (купити ковзани, м'яч, джинси) ти, напевне, знаєш добре. А чи відомо тобі, яка річ терміново потрібна мамі або батькові та коли вони збираються придбати її?

6. Чи трапляється так, що, крім маминого доручен­ня, ти виконуєш ще якусь роботу «від себе», за власною ініціативою (наприклад, тебе попросили про­терти підлогу в коридорі, а ти ще й все взуття по­чистив)?

7. Мама пригощає тебе апельсином, тістечком, цу­керкою. Ти завжди перевіряєш, чи дісталося смачне дорослим?

8. У батьків випав вільний вечір. Вони збираються в гості або в кіно. Чи висловлюєш ти своє небажання залишитися вдома (просиш їх не йти, вимагаєш узя­ти й тебе, кажеш, що тобі самому страшно або, мож­ливо, мовчки сидиш з кислим і незадоволеним вигля­дом)?

9. У вас вдома дорослі гості. Чи доводиться рідним нагадувати тобі, що треба зайнятися якоюсь тихою справою, не заважати дорослим, не втручатися в їхню розмову?

10. Чи соромишся ти вдома, в гостях, у музеї подати мамі пальто або виявити інші знаки уваги?

Отже, було десять запитань. Якщо хороший син або донька, знаки повинні стояти на полях такі: «+—++++ -». Але можлива й протилежна картина. Тоді треба серйозно замислитись.

ТЕСТИ І АНКЕТИ

Анкета «Ти і твої батьки»

1. Який склад твоєї сім'ї?

Бабуся Мати Вітчим Брат 1-2-3

Дідусь Батько Мачуха Сестра 1-2-3

2. Чи пишаєшся своїми батьками?

Так

Частково Іноді



3. Як проводиш своє дозвілля?

Займаюся в гуртку. Займаюся спортом [у секції]. Відвідую кіно чи театр. Читаю художню та іншу літературу. Займаюсь у музичній школі. Дивлюся телепередачі. Спілкуюся з друзями.



4. Як ти проводиш вільний час з батьками?

Відвідуємо кінотеатр. Ходимо в театр. Відвідуємо виставки, музеї. Разом виїжджаємо за місто. Працюємо на дачній ділянці. Ідемо до родичів на село. Не проводимо вільний час разом.



5. Як часто ти проводиш своє дозвілля з батьками?

Один раз на тиждень. Один раз на 2—3 тижні. Один раз на місяць. Один раз на півкроку. Майже завжди. Ніколи.



6. Чому не проводиш дозвілля з батьками?

Нецікаво.

Не маю вільного часу.

Батьки не мають вільного часу.

Вільний час батьків не збігається з моїм.

7. Які стосунки між батьками?

Дружні


Напружені

Конфліктні

Не хочу говорити

8. Які стосунки у тебе з батьками?

Дуже добрі Довірливі Напружені Конфліктні



9. Чи подобається тобі в колі твоїх батьків?

Так


Ні

Не завжди

Не знаю

10. Чи ділишся ти зі своїми батьками проблемами, радощами, невдачами? Так

Ні

Не завжди *

11. Чи розуміють тебе батьки?

Повністю Частково Не розуміють



12. Скільки часу у тебе лишається на дозвілля?

Достатньо. Мало. Не лишається

Не знаю, куди подіти

13. Яка форма дозвілля найбільше до душі?

Спілкуватися з батьками

Прогулюватись .

Проводити час з друзями

Займатися спортом

Займатися музикою, слухати музику

Займатися технікою

Відвідувати кіно і театри

Читати ;

Дивитися телепередачі Грати в комп'ютерні ігри Танцювати



14. Чи допомагаєш батькам, старшим членам сімТ?

Так


Іноді

Ні

Немає потреби



15. Чи береш участь у плануванні сімейного бюдже­ту?

Так


Іноді

Ні

Немає потреби



16. Чи хотів би ти виховувати своїх дітей, як тебе ви­ховують твої батьки?

Так


Частково

Ні

З певними змінами



17. Чи знаєш ти, яку роботу виконують твої батьки?

Так


Ні

Не виконують



18. Чи є в сім'ї власні традиції? Які вони?

Так


Ні

Деякі


19. Які члени сім'ї користуються в тебе незапереч­ним авторитетом?

20. Кому в сім'ї належить вирішальний голос?

21. Чи дають тобі кишенькові гроші?



Анкета «Ми і наші діти»

  1. Склад вашої сім'ї?

  2. . Якому дозвіллю ви віддаєте перевагу?

Заняття спортом Відвідуванню кіно і театру Читанню книг

Відвідуванню кафе, ресторанів Застольним зустрічам з друзями Перегляду телепередач Відвідуванню змагань, матчів Сімейному колу



3. Як часто ви проводите дозвілля із своїми дітьми?

Щодня


Щосуботи

Щонеділі


Ніколи

Інколи


Під час відпустки

При першій можливості



4. Яку сферу [вид] трудової діяльності ви б рекомен­дували своїй дитині?

5. Яку суму кишенькових грошей, на ваш погляд, по­винен мати син/донька?6. Які стосунки у вашій сім'ї?

Дуже добрі

Добрі

Не дуже добрі



Погані

7. Які стосунки особисто у вас з сином/донькою?

Довірливі Спокійні Напружені Конфліктні



8. Як часто ваша сім'я збирається разом?

Щодня


Щонеділі

Зрідка


Під час сімейних свят

На дачі


Під час підпустки

9. Чи знаєте ви, яку громадську роботу виконує ваш син/донька в школі?

10. Яку громадсько-педагогічну роботу ви вико­нуєте у школі?

11. Як часто ви буваєте у школі, де вчаться ваші діти?

12. Які труднощі ви відчуваєте у вихованні дітей?

Діти вас не розуміють

Діти не беруть до уваги ваших вимог

Вам не вистачає часу на спілкування

Не знаєте, як діяти в тому чи іншому випадку

Не знаєте, як реалізувати рекомендації вчителів Є розбіжність думок щодо виховання у сім'ї Діти роблять все назло Не маєте достовірної інформації Не можете знайти спільної мови з вчителями Не можете досягти єдності вимог з вчителями і всіма членами сім'ї



13. Хто, на вашу думку, має найбільше займатися вихованням дітей?

Сім'я


Громадські організації

Школа


Вулиця

Трудові колективи

Учнівські колективи

Друзі


14. Перелічіть трудові обов'язки вашого сина/доньки.

15. З яких питань діти розмовляють з вами відвер­то? Як часто?

16. Чи цікавляться діти вашою роботою?

17. Чи достатньо, на вашу думку, вашого педа­гогічного кругозору для виховання власних дітей?

Так Ні


18. За що цінують вашого сина/доньку його друзі. знайомі?

19. Чи знаєте ви імена друзів та знайомих вашого сина/доньки?

20. Чи бере ваша дитина участь у плануванні сімей­ного бюджету?

21. Чи впевнені ви у благополучному переборенні вашими дітьми «важкого» періоду переходу до до­рослості?

Так

Є певні сумніви



Важко сказати

22. Чи знаєте ви, де в даний час знаходиться ваша дитина?


Каталог: 2016
2016 -> Відділ освіти, молоді та спорту Білогірської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Гулівецька зош І-ІІІ ступенів
2016 -> Психолого-медико-педагогічний консиліум як форма психокорекційної роботи «Адаптація учнів 1 класу до умов навчання на уроках та в позаурочний час»
2016 -> Захист Вітчизни
2016 -> Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки харківська обласна станція юних туристів деякі аспекти виявлення творчих здібностей школярів у позашкільному закладі
2016 -> Вивчення іноземної мови у початковій школі
2016 -> Передтекстовий етап
2016 -> Про підсумки роботи нвк «зош І-ІІІ ст., гімназія» №5 у 2015-2016 н р. та пріоритетні напрямки діяльності у 2016-2017 н р
2016 -> Кзо «Військова загальноосвітня середня школа І-ІІІ ступенів»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал