Опис досвіду роботи Мусіюк Альона Вікторівна вчителька фізики та інформатики



Сторінка1/5
Дата конвертації02.12.2016
Розмір1,46 Mb.
  1   2   3   4   5
Опис досвіду роботи

Мусіюк Альона Вікторівна

вчителька фізики та інформатики

класний керівник 6 класу

педагогічний стаж 6 років.

Професійне кредо : "Учитель - не той хто вчить, а той, у кого вчаться" . Учитель – не просто професія, бо він не тільки допомагає здобувати знання, але й виховує особистість, свідомого громадянина. Саме тому до дітей треба йти лише з любов`ю, інакше вони відчують фальш і не відкриють свої серця.

Проблемне питання, над яким я працюю : "Активізація пізнавальної діяльності учнів в процесі навчання".

Зміни в нашому суспільстві призвели до того, що і освіта повинна реформуватися та відповідати новим потребам. Суспільству нового типу потрібна особистість активна, дієва. В сучасній школі педагог має сприяти зростанню інтелектуального розвитку кожного учня. В умовах сучасного освітнього середовища школа не може забезпечити інформацією належного обсягу і якості, навіть на короткий період часу. Причиною є – стрімке зростанні потоку наукової інформації. Щоб випускник міг поповнити нові знання за таких умов, осмислити одержану інформацію, необхідно навчити учнів активно працювати на уроках і самостійно, тобто навчити їх вчитись.

Основна мета роботи вчителя щодо активізації пізнавальної діяльності учнів – розвиток їх розумових здібностей. Досягнення цієї мети дозволяє розв’язати багато завдань навчання і забезпечити міцні та свідомі знання матеріалу, підготовити учнів до активної участі у виробничій діяльності, виробити вміння самостійно поповнювати знання, втілювати в життя науково-технічні рішення, освоювати нові спеціальності, дати вищим навчальним закладам добре підготовлених абітурієнтів, здатних творчо оволодівати обраною професією.

На мою думку можна виділити чотири основних аспекти цього питання:


1. Організація сприймання нового матеріалу учнями.
2. Використання доказових прийомів пояснення.
3. Врахування методологічних вимог і психологічних закономірностей.
4. Навчання роботи з підручником.

На сучасному етапі розвитку суспільства для успішного виконання цих завдань на допомогу приходять нові інформаційні технології навчання. Активізувати пізнавальну діяльність учнів у процесі вивчення матеріалу – це означає перш за все активізувати їх мислення, формувати мотиви навчання, прищеплювати учням інтерес до вивчення фізики.

Зміст шкільного курсу фізики – одне із джерел формування пізнавальних інтересів. У педагогіці встановлено 5 критеріїв побудови цікавого змісту навчального матеріалу:

1.Новизна навчального матеріалу, раптовість багатьох висновків і законів. При цьому надзвичайно важливим є створення на уроці проблемної ситуації. Під час вивчення інтерференції хвиль (11 клас), без сумніву, здивує той факт, що в результаті накладання двох хвиль з однаковою частотою і амплітудою в точці шнура, куди дійдуть обидві хвилі, виявиться спокій. Не потрібно думати, що учні зможуть самостійно пояснити цей факт. Учитель повинен сам пояснити дане явище і тим самим захопити увагу учнів.

2.Вивчення відомого учням матеріалу під новим кутом зору. Перш за все необхідно зазначити, що «нове» –­ це не тільки зовсім незнайоме, вперше зустрінуте явище. «Нове» можна дізнатися і про давно відомі речі. Наприклад, на уроках математики учні розв’язують багато задач на рух. Питання про швидкість руху транспорту, людини і формула швидкості давно знайома учням. Та формулюючи це поняття у фізиці, необхідно подумати, що нового про нього можна повідомити, щоб воно по-новому відкрилося перед учнями. Демонструючи рух кульки, показують, що швидкість має напрям, це поняття відносне. Виявляється, що швидкість учнів, які сидять у класі за партами, дорівнює 0 або 30 км/с, залежно від того, відносно Землі чи Сонця - розглядаємо ми цю швидкість. Це поновлення змісту матеріалу стимулює пізнавальні процеси, тим самим викликаючи і розвиваючи інтерес до знань.
3. Використання на уроці відомостей з історії фізики. Звернення до історії науки показує учням, який важкий і довгий шлях вченого до істини, яка сьогодні формулюються у вигляді короткого рівняння або закону. Справжній інтерес до науки може прищепити учням сама наука, переконуючи у цьому всім своїм попереднім досвідом, своєю захоплюючою історією. Наприклад, набираючи воду шприцом, учні спостерігають явище піднімання рідини за поршнем. Після розповіді вчителя про побудову в ХУІІ ст. флорентійських насосів, вони починають з цікавістю заглиблюватися в суть явища.
4. Зв'язок з життям. Пізнавальний інтерес тільки тоді матиме міцну основу для свого розвитку, коли зв'язок між змістом навчального матеріалу і його призначенням у житті знайде постійне місце у системі уроків. Особливо важливо показати учням практичне використання матеріалу, що вивчається на уроці. Так, під час вивчення в 11 класі явища інтерференції необхідно пояснити учням, яке велике значення має воно і як широко його використовують. Це і контроль якості обробки поверхні металевих деталей,вимірювання малих довжин і кутів, значення «просвітлення» оптичних приладів, визначення якості загартування металевого виробу за зміною кольору, аналіз крові інтерференційним методом та інше.

Шляхи повідомлення учням про практичне використання фізичних законів і явищ може бути різним: під час пояснення нового матеріалу і у вступній бесіді на уроці, під час закріплення вивченого, при перевірці знань учнів, під час проведення екскурсії.

5. Сучасні досягнення науки. У програмі з фізики пропонується вказувати межі використання понять, законів і теорій класичної фізики, а також показати суперечності між її поняттями і законами та новими фактами, розв’язання яких дається сучасною наукою. Все це підвищує інтерес учнів до науки фізики. Учням цікаво зрозуміти, що вищий тріумф науки досягається в момент встановлення заборон. Коли сказали: «неможливо побудувати вічний двигун», - виникла термодинаміка, коли був сформульований постулат: «неможливо перевищити швидкість світла», - виникла теорія відносності, коли зрозуміли, що різні характеристики атомних частинок неможливо виміряти одночасно з довільною точністю, - остаточно сформулювалася квантова механіка.
Активізація пізнавальної діяльності учнів повинна розпочинатися з використання різних прийомів, що забезпечують глибоке і повне засвоєння учнями матеріалу, що вивчається.

Головна мета навчання фізики в середній школі, за Державним стандартом, полягає в розвитку особистості, становленні наукового світогляду й відповідного стилю мислення, формуванні предметної, науково-природничої (як галузевої) та ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності) учнів засобами фізики як навчального предмета. Отже, для покращення якості знань учнів сьогодення вимагає пошуків нових шляхів навчання. Тому у своїй діяльності намагаюсь активізувати пізнавальний інтерес учнів до фізики та допомагаю учневі навчитися самостійно здобувати знання. Кожен урок повинен сприяти розвитку інтересів учнів, набуттю ними навичок самоосвіти. Як сказав Федін: «Відкриття народжуються там, де закінчуються знання вчителя й починається нове знання учня». Тому впроваджую форми і методи організації НВП, що забезпечують самостійність навчання учнів (пошук необхідної інформації в бібліотеці, ін тернеті, написання рефератів тощо). В практиці навчання кожен тип самостійної роботи представлений різноманітністю видів робіт, що використовуються в системі урочних та позаурочних занять.

1. Робота з книжкою. Це робота з текстом та графічним матеріалом підручника: переказ основного змісту тексту; складання плану відповіді за прочитаним текстом; короткий конспект тексту; пошук відповіді на раніше поставлені до тексту завдання; аналіз, порівняння, узагальнення й систематизація матеріалу кількох параграфів. Робота з першоджерелами, довідниками, науково-популярною літературою, конспектування та реферування прочитаного.

2. Вправи: тренувальні, відтворюючі і за зразком, складання завдань та запитань і їх розв'язання, рецензування відповідей інших учнів, оцінка їх діяльності, вправи, спрямовані на вироблення практичних умінь та навичок.

3. Розв'язання різноманітних завдань та виконання практичних і
лабораторних робіт
.

4. Різноманітні перевірочні самостійні роботи, контрольні роботи, диктанти, твори.

5. Підготовка доповідей та рефератів.

6. Виконання індивідуальних та групових завдань.

7. Домашні лабораторні досліди та спостереження.

8. Технічне моделювання та конструювання.

У своїй діяльності використовую різноманітні комп’ютерні технології: мультимедійні презентації, електронні таблиці, відеоматеріали,  Інтернет-ресурси.

Інтерактивні та комп’ютерні технології відіграють важливу роль в організації навчально-виховного процесу завдяки тому, що вони надають учителю можливість урізноманітнити форми та методи роботи на уроці. Використовуючи комп’ютер, маю можливість організувати індивідуальну, парну й групову форми роботи.

Сучасний урок фізики відмінний від уроків, що їх проводили у 70-х, 80-х і навіть 90-х роках: змінюється життя, а відтак змінюються цілі навчання. Ці зміни диктують пошук нових форм і методів педагогічної роботи, щоб зробити навчання цікавим, різноманітним і захоплюючим.

Аналіз шкільної практики свідчить, що основною причиною прогалин у знаннях учнів є усталеність традиційної методики, коли основна увага зосереджена на вивченні нового матеріалу (а його обсяг постійно збільшується). Учителі надмірно захоплюються лекційним викладом матеріалу, що значно ускладнює процес закріплення теорії.

Щоб забезпечити ефективність навчання, повноцінність уроку, необхідно поєднувати репродуктивну та пошукову діяльність. Учень – не пасивна фігура педагогічного процесу, і вчитель повинен прагнути дати йому не лише певний вантаж знань, а й навички мислити, стимулювати розвиток його пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, самостійно здобувати знання, спостерігати, досліджувати. Тому підбираю ігрові форми роботи одним учням і пропоную проблемні, дискусійні завдання іншим, відповідно до вимог педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології.

Я впроваджую різні форми, методи уроку, спрямовані на активне засвоєння нового матеріалу й поглиблення раніше вивченого, щоб дати учням глибокі знання. Здійснюю такі форми опитування: індивідуальну, групову, фронтальну, при яких над завданнями працюють окремі учні, група учнів або весь клас. Залежно від того, яке завдання ставиться на уроці, обираю форми й методи, які сприяють розвитку вмінь і навичок логічного й творчого мислення. Часто це інтерактивні методи навчання.

Сучасний педагог на уроці і психолог, і актор, і режисер одночасно.

Тому, готуючись  до  уроків, враховую  не  тільки  особливості  кожного  класного  колективу, але  й  психологію, вікові  особливості, потенційні  можливості  окремого  учня, знаходжу  і  стараюсь  реалізувати  на  уроках  такі  методичні  прийоми, які  дають  дітям  відчуття  самостійності  й  творчої  участі  в  процесі  вивчення  предмета.

Цікавлюся новітніми методиками. Інноваційні освітні методики й технології активно впроваджуюна уроках, раджу іншим учителям. Постійно здійснюю міжпредметні зв’язки. 

Думку В.Сухомлинського можна застосувати до характеристики навчального процесу й на сучасному етапі: «Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель». Але в наших силах змінити це. Учитель повинен навчити дитину вчитися – це його головне завдання.

Проблемне питання, над яким я працюю : "Активізація пізнавальної діяльності учнів в процесі навчання".

Я розумію, що класний керівник — стрижень виховного процесу. Це нитка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість. На мою думку, класний керівник — універсальна особистість. Це і вихователь, і психолог, і соціальний педагог, і педагог-організатор.



Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька. Адже для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж ще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім'ї?

Від класного керівника залежить ступінь сформованості учнівського колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога. Захоплення педагога стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керівника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!

У виховній роботі зі своїми учнями я керуюся Конституцією України, Концепцією громадянського виховання, Концепцією національного виховання, Національною програмою "Діти України”, Законами України "Про загальну середню освіту”, нормативними документами, наказами, розпорядженнями Президента України, Міністерства освіти та науки, обласного управління та районного відділу освіти.




  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка