О. П. Глазова н. М. Дика рідна мова плани-конспекти уроків 5 клас Перший семестр до читачів



Сторінка3/34
Дата конвертації01.12.2016
Розмір2,2 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34

Обладнання: підручник.

Хід уроку


І. Перевірка домашнього завдання.
Бесіда.

  • Як пов’язані мовлення й мова?

  • Чи можливе мовлення без мови? Чому?

  • Чи може розвиватися мова без мовлення? Чому?

  • Кого називають мовцем?

  • Витлумачити термін адресат мовлення.

  • Які є чотири види мовленнєвої діяльності?

  • У чому полягає різниця між аудіюванням і слуханням? Пояснити.


ІІ. Повідомлення мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (засвоєння мовленнєвознавчих понять).
* Робота з підручником.
Виконання вправи 11.

Опрацювання таблиці «Основні правила спілкування» (с. 9).
*Пояснення вчителя.



Мовлення буває усне і писемне. Коли ми слухаємо або говоримо, то вдаємося до усної форми мовлення, коли пишемо або читаємо – до писемної.

Необхідно пояснити п’ятикласникам, що мовлення iснує у формi дiалога або монолога.

Дiалог - розмова двох або кiлькох осiб. Монолог – висловлювання однiєї особи.

Дiалог здiйснюється за умови безпосереднього контакту осiб, якi спiлкуються, кожен iз спiврозмовникiв то говорить, то слухає. Тому дiалогiчне мовлення складається з чергування висловлювань обох (або кiлькох) спiврозмовникiв. Висловлювання учасників діалога називаються репліками. Дiалогiчне мовлення iснує в уснiй формi. В писемнiй формi дiалог використовується здебiльшого в художнiх творах .

Cлід пояснити учням, що репліку, яка започатковує спілкування, називають реплікою-стимулом, вона спонукає співрозмовника до відповіді або дії. Репліку, що звучить у відповідь, називають реплікою-реакцією.

Потрібно пояснити, що, вступаючи у спілкування, співрозмовник має конкретну мету – щось повідомити, одержати інформацію, спонукати, переконати.

Досягненню мети спілкування сприяє встановлення між співрозмовниками взаєморозуміння й приязного ставлення одне до одного. Саме для встановлення контакту використовуються формули мовного етикету (слова ввічливості).
ІV. Виконання вправ на закріплення.
*Поданi слова й словосполучення прочитати в такiй послiдовностi: 1) тi, що використовуються для привiтання; 2) тi, що вживаються пiд час прощання; 3) тi, що використовуються при вибаченнi; 4) тi, що використовуються для висловлення вдячностi.
Щиро дякую. Даруйте. Перепрошую. Прошу вибачити (пробачити). Вибачте. Доброго ранку! Добрий день! (або Добридень!) Доброго вечора! Здрастуйте. Доброго здоров’я. Бувайте здорові, майтеся гаразд! Велике спасибi. Дуже вдячний за вашу допомогу. Вибачте, що турбую. На все добре. До побачення. Ходи здоровий! Прощавайте. Iдiть здоровi. Бувай! З Богом!

* Розбившись на пари, скласти й розіграти діалоги, можливі за окреслених нижче ситуацій. Особливу увагу звернути на вживання етикетних формул (слів увічливості).


  • Ділог між п'ятикласником і його першою вчителькою. Мета учня-мовця – привітати вчительку зі святом Першого вересня, подякувати за науку, висловити готовність надати в разі потреби будь-яку допомогу.




  • Розмова між п’ятикласником та «новачком», який щойно прийшов до класу. Мета мовця – підтримати нового однокласника, допомогти призвичаїтись, підказати, де й як ознайомитися з розкладом уроків, одержати підручники тощо.
V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. Вправа 12.
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
Дата__________________

Урок № 4

Тема: Частини мови; основні способи їх розпізнавання.

Мета: повторити та узагальнити вивчене про частини мови, формувати вміння розпізнавати в реченнях вивчені частини мови, розрізняти самостійні та службові частини мови; формувати вміння бачити, відчувати й цінувати красу природи; розвивати увагу та спостережливість, культуру усного й писемного мовлення.

Тип уроку: комбінований урок (повторення вивченого; систематизація та узагальнення вивченого).

Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Аналіз матеріалу з метою повторення і систематизації знань
* Робота з підручником.

Опрацювання таблиці «Відомості про частини мови» ( с. 18).
* Робота біля дошки.

Записати речення. З’ясувати, до яких частин мови належать ужиті в реченнях слова. Які частини мови є самостійними, які службовими? У чому полягає відмінність між самостійними та службовими частинами мови?


І. Ходять хмари в небі синім. Місяць вересень прийшов. Сповнивсь вереском пташиним тихий затишок дібров. (Н.Забіла.) Знов прийшла на землю осінь, розпустила сиві коси. А у неї в сивих косах позаплутувались оси. (Є.Гуцало.)

ІІ. Щедрий місяць вересень у віночку з вересу. Все добро, що в нього є, він щедро людям роздає. (Н.Забіла.) Йде панна Осінь золотава з маленьким келихом вогню. (І.Драч.) Журавлі курличуть: «Летимо у вирій!» Пропливає осінь на хмарині сірій. (Б.Чалий.)



ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнених правил.
* Робота з підручником. Письмове виконання вправи 37.


  • Попереджувальний диктант.

Визначити частини мови, вказати серед них самостійні та службові. У двох останніх реченнях підкреслити члени речення.
Як вересніє, то дощик сіє. Земля смутніє, коли листя жовтіє. Осінь усьому рахунок веде. У листопаді зима з осінню бореться.

Народна творчість.


* Зясувати, якими частинами мови є подані слова. Визначити частини мови самостійні та службові Пять-шість слів (за власним вибором) увести до самостійно складених речень.
Дерево, вбрання, одягатися, золотий, усміхатися, сонце, не гріти, захмаритися, небо, між, хмара, сумно, воно, світити, але.
* Робота з підручником. Виконання вправи 38 (ІІ).
*Диктант із коментуванням. У кожному з речень визначити самостійні та службові частини мови.
Я прощаюся з літом. І воно мені каже: «Прощай!» І хитає над шляхом порожні гнізда грачині. (Л.Костенко.) Ще недавно в небі синім пролітали журавлі. А сьогодні безгомінно ходить осінь по землі. (О.Бродський.) Прийшла осінь люба, мила дітям на потіху, груші всі позолотила у годину тиху. (Марійка Підгірянка.) Дощем дрібним в кущах ридала осінь… (В.Сосюра.)
ІV. Підбиття підсумків уроку.
* Навчальний диктант. У перших двох реченнях визначити частини мови.
Сьогодні в лісі справжній жовтневий листопад. Клени обсипаються від найменшого подиху вітерця. Гаснуть осінні барви. На листі з'являються брудні плями. Деякі листки скручуються в трубочку. Коли розгорнути такий листок, всередині в ньому тремтить кришталева росинка.

Як же поріділи дерева! Наче хтось брів по коліна в опалому листі, наче хтось прийшов і розчинив у лісі тисячу синіх віконець. На тихих галявинах тільки шипшина сміється червоними губами та глід чваниться разками коралів. (За О.Донченком; 70 сл.)


V. Домашнє завдання. § 5, вправа 40 (ІІ).

Дата___________________

Урок № 5


Тема: Іменник. Іменники, що означають назви істот і неістот. Голосні у відмінкових закінченнях.

Мета: повторити вивчене про іменник як частину мови, його основні граматичні ознаки (рід, число, відмінок, три відміни), особливості відмінкових закінчень; удосконалювати навички правильно виділяти відмінкові закінчення іменників; визначати іменники - назви істот і неістот, виховувати цікавість до життя, любов і повагу до родини; розвивати мислення, мовлення, пам’ять, удосконалювати граматичний лад мовлення, збагачувати й уточнювати словник учнів.


Тип уроку: урок повторення вивченого.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка