О. П. Глазова н. М. Дика рідна мова плани-конспекти уроків 5 клас Перший семестр до читачів



Сторінка23/34
Дата конвертації01.12.2016
Розмір2,2 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   34

Уроки № 41-42


Зв’язне мовлення

Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати такі текстотворчі вміння, як визначення теми й головної думки тексту, з’ясування стилю й покладеного в основу тексту типу мовлення, колективне складання плану тексту, самостійний добір адекватних змісту виражальних засобів мови, реалізація задуму (відтворення вихідного тексту-зразка); уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; розвивати логічне й образне мислення, пам’ять, смак до влучного слова.

Обладнання: текст для переказу.

Хід уроку



І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до роботи над переказом.
* Читання тесту вчителем.
*З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
*Визначення теми й головної думки тексту. Зясування стилю тексту та покладеного в його основу типу мовлення.
*Колективне складання плану тексту.
*Повторне читання вчителем тексту.
ІV. Письмова робота п’ятикласників на чернетках. Індивідуальне вдосконалення чорнових варіантів переказу. Переписування відредагованого тексту до зошитів.
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. Упорядкувати переказ, перевірити грамотність написаного зі словником.

Тексти для переказу



1.Річка Кінська
Якось козаки проганяли ворогів з нашої землі. У широкій долині над річкою відбулася страшенна битва. Запорожці перебили стільки ворогів, що кров потоками потекла в річку і всю її зчервонила. Тільки невеликий загін ворогів встиг перебратися на протилежний берег і зник у степу.

Кинулись козаки за втікачами, та коні не хотіли заходити в річку, бо боялися червоної води. Тоді сказав отаман:

- Нехай буде ця річка кордоном між нами і ворогами. Тільки кордон цей буде не для нас, а для коней, бо коні не хочуть йти далі. А ми і за річкою знайдемо ворогів і звідти їх виженемо…

З того часу ту річку прозвали Кінською. (Нар.творч.; 105 сл.)




  • Пояснити значення слова отаман (тут: виборний ватажок військового загону у козаків).

  • Скласти план (орієнтовний: 1. Козаки проганяли ворогів. 2. Ворожа кров зчервонила річку. 3. Ворожий загін перебрався на протилежний берег. 4. Коні не схотіли йти в річку. 6. “Нехай річка буде кордоном!” 7. Річку прозвали Кінською).
  • Написати докладний переказ за планом.
2.Перепел

Приніс мені один знайомий перепела з перебитим крилом. Крило загоїлось, але літати перепіл не міг.

Влаштував я його у невеликій клітці, яку поставив на балконі.

Через деякий час перепел заспівав. Та так голосно, що за квартал чути той спів. Особливо вранці, коли ще не дуже шумно на вулиці.

Було цікаво спостерігати, як перепел співає. Витягне вгору шию, задере голову, мов півень, і підпадьомкає.

Прокидався перепел дуже рано. Спочатку він робив вранішню зарядку. Витягне одне крильце і лапку, далі помахає крилами, потім кілька разів пробіжить по клітці. Після цього починає чепуритись. А чепурун він був надзвичайний. Перебере дзьобом пір’я на крилах, на животі, щоб воно добре лежало. Лапками почистить очі. Тільки після цього поснідає і заспіває. Звичайно, всіх побудить. (За О.Копиленком; 120 сл.)




  • Дібрати синоніми до слів загоїтись, спостерігати, чепуритися.

  • Скласти план (орієнтовний: 1. Знайомий приніс пораненого перепела. 2. У клітці на балконі. 3. Як перепел співав. 4. Як починався день перепела.)

  • Написати докладний переказ за планом, замінивши першу особу на третю (письменник, він...)

Дата:_________________

Урок № 43

Тема: Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові після слів автора та перед словами автора.

Мета: формувати вміння розпізнавати пряму мову та слова автора, які її супроводжують; правильно інтонувати речення з прямою мовою, розставляти розділові знаки в реченнях із прямою мовою, обrрунтовуючи їх уживання за допомогою відповідних правил пунктуації; удосконалювати навички роботи з таблицею та з підручником, розвивати культуру усного й писемного мовлення, логічне мислення, емоції, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, таблиця.



Хід уроку



І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу за підручником (с. 92).


*Опрацювання таблиці.

ПРЯМА МОВА




Виражає

Супроводжується


Утворює

Стоїть

чуже мовлення передане дослівно, без змін

словами автора, які вказують, кому вона належить;

разом зі словами автора речення з прямою мовою;

після слів автора, перед ними

Інтонація


Пунктуація

Пряма мова вимовляється

як розповідне, питальне, спонукальне чи окличне речення;

Слова автора вимовляються тільки з розповідною інтонацією.


  1. А: «П!(?)”.

  2. «П», - а.

  3. «П?» - а.

  4. «П!» - а.


* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. В кожному з речень вказати пряму мову і слова автора. Зясувати, якій із поданих у таблиці схем речення з прямою мовою відповідає кожне з речень.
Кричу я: «Зливо, йди в степи! Тобі ми дуже раді!» (Л.Компанієць.) Ходить вітер і пита з болем: «Де поділо ти жита, поле?» (В.Сосюра.) І кажу листочкам я журливим: «Годі, годі вже сумних розмов!» Змерзлим груддям скрізь і всюди вкрилось поле і шляхи. «Це вже грудень!» – кажуть люди і вдягають кожухи. (Н.Забіла.)
ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
* Робота біля дошки. Записати речення, накреслити схему кожного. Пояснити вживання розділових знаків. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
І. Дуже хвастав Дід Мороз: «Я страшніший бур і гроз!» А Весна стоїть, сміється: «Хай Мороз не задається!» (П.Воронько.) Якось я спитала у Весни: «Ти чому приходиш, поясни!» (І.Жиленко.) Зеленому колоскові співа жайвір колискову: «Тебе вітер колихає, тебе дощик поливає» (А.М»ястківський.) «І чого ти зажуривсь?» - цокотять синички (В.Каменчук.)
ІІ. Листочки з вітриком шептались: «Голубчику, ще, ще дихни!» Став бідненький Хом’як тут плакать і тужити: «Ой квіти, мої діти! Нащо я вас кохав? Нащо вас доглядав?» «Чи всі ви живі і здорові?» – гукнула Миша Пацюкові. «Дозвольте і мені, панове, річ держать», - тут обізвалася Лисиця. «Як же в світі не радіти? – каже Коник, - пташки, квіти…» «Здоровенькі були!» – обидві Мухи загули.

З тв. Л.Глібова.


* Прочитати народні прислівя, вказати в кожному слова автора та пряму мову. Усно перебудувати речення так, щоб пряма мова стояла перед словами автора. Прочитати обидва варіанти, правильно їх інтонуючи.
Казав Наум: «Бери на ум!» І сова каже: «Мої діти найкращі!» Хрін каже: «Я з м’ясом добрий!» А м’ясо говорить: «Я і без хріну смачне!» «Дам пшона», - казала кума, а в неї в самої нема. Казав пан: «Кожух дам», і слово його тепле.

Народна творчість.


* Усно перебудувати подані речення на речення з прямою мовою та словами автора. Одне з перебудованих речень записати, пояснити розділові знаки в ньому.
І. Калина хвалилась, що медом солодка. Хвастала кобила, що возом горшки побила. Хвалилася вівця, що в неї хвіст, як у жеребця. Заліз черв’як у хрін та кричить, що йому добре.

Народна творчість.

ІІ. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити… (Л.Глібов.) Прилетіла муха жвава і сказала, що вона лева бачила і сили в світі більшої не зна. (Б.Грінченко.) Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде. Та як пішов – і не прийшов, нема кота ніде. (П.Воронько.)
* Диктант із коментуванням.
І. Сонце сіло на сосну, сонце мовило: «Засну». (Г.Чубач.) Піднімає джміль фіранку, каже: «Доброго вам ранку!» (Л.Костенко.) Гордо каркнула ворона: «Я – ворона з Лісабона!» Гордо каркнув чорний крук: «Я – з самісіньких Прилук!» (Є.Гуцало.) «Поцілуй мене, Лисичко-сестричко», - попросив Їжак. (І.Франко.) «Ходім битись!» – Лев говорить. «Та ходімо, враже! Тільки я ще не обідав,» - циган йому каже. (С.Руданький.) Подзвонила шимпанзе, щось чудне таке верзе: «Ви позичте мені марку! Я втекла із зоопарку, літака тепер найму та й у Африку майну…» (І.Багряний.)

ІІ. Кучерявий баранець мекав: «Дайте гребінець! Я гладеньким хочу стати». І сказала добра мати: «Не пригладжуй чуба, нащо? Кучерявим бути краще…» (П.Воронько.) «Навіщо нам ворогувати?» – казали до Овець Вовки. (Б.Грінченко.) Слухала Лисичка Солов’я. Думала Лисичка: «Ну, а я? Чим же гірша пісенька моя?» (І.Світличний.) Став баран серед дороги і підняв бундючно роги. Я кажу: «Привіт, баране!» А він бух мене рогами. (Д.Павличко.) Із Пуголовка Жаба поглумилась: «І в кого ти таке гиденьке уродилось?» «У тебе тільки й слави, що важкий», – до Молота озвався Кий. (В.Симоненко.)


ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. § 13, вправа 237.

Дата:______________


Урок № 44


Тема: Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові після слів автора та перед словами автора.

Мета: закріпити знання учнів про пряму мову, закріплювати вміння й навички правильного вживання розділових знаків у реченнях з прямою мовою, повправляти у дотриманні правильної інтонації в реченнях із прямою мовою; розвивати логічне мислення, пам’ять, емоції.

Тип уроку: урок закріплення знань і навичок.

Обладнання: підручник.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   34


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка