О. П. Глазова н. М. Дика рідна мова плани-конспекти уроків 5 клас Перший семестр до читачів



Сторінка21/34
Дата конвертації01.12.2016
Розмір2,2 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   34

Обладнання: підручник.




Хід уроку



І. Перевірка домашнього завдання.
* Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Вставні слова підкреслити. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
І, мабуть, молодість для того, щоб кожний мав свою весну. (Б.Дегтярьов.) А рік у юності – ціла вічність. Вона, здається, ніколи не скінчиться. (В.Врублевська). Може, не ішов я в ногу з віком, може, сам від себе відставав. (Є.Гуцало.) За правду гинули невинні. На жаль, нерідко так було. (Б.Дегтярьов.)
* Прочитати. Пояснити, чому в одному випадку виділене слово є вставним, а в іншому – членом речення. Пояснити, чому вставні слова не є членами речення.
Нарешті люди могли повернутись до рідних осель, до нив, які чекали невтомних хліборобських рук. Чи може бути щось прекрасніше за це?.. (Марко Вовчок.) Я, може, щось на світі зрозумію. (Л.Костенко.) Ярма, здавалося, народ повік не скине. (М.Рильський.) І життя здавалося без краю… (Є.Гуцало.)
* Творча робота. Скласти речення (усно), в яких подані слова виступали б то вставними словами, то членами речення.
Виявляється, певне, на диво.
ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
*Бесіда.

  • Які слова називаються вставними?

  • Яка роль вставних слів у мовленні? На що вони можуть вказувати?

  • Як інтонуються речення зі вставними словами?

  • Які розділові знаки ставляться при вставних словах?

  • Чи є вставні слова членами речення?


ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
*Попереджувальний диктант.
Місто Харків стоїть при злитті трьох річок: Харкова, Лопані та Уди. На думку вчених, у сімнадцятому столітті на цьому місці було збудовано фортецю для захисту України від татарських нападів.

Версія назви міста така. За переказом, хутір заснував козак на ім’я Харко. Поселенцям, звісно, доводилося вести вперту боротьбу з нападниками. Кажуть, якось упав на полі бою і Харко. Пограбований хутір запустів, але згодом на цьому місці знову з’явилися люди. Новий хутір зберіг стару назву. Люди, без сумніву, не забули імені першого поселенця козака Харка. (За І. Вихованцем; 83 сл.)


* Самостійна робота. Переписати, вставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).
Піднялися всі люди, увесь край. О..же, то була справді свята війна. (Марко Вовчок.) Як Лавра Україні личить над крутосхилами Дніпра! Здаєт..ся, то сам Бог нам зичить любові, щастя і добра. (Д.Білоус.) Там цілий ліс набокуватих сосен. Мабу..ь, такі там віяли вітри. (Л.Костенко.) До речі, з лікувальною метою можна використовувати малину садову і дику. Це ж стосуєт..ся інших рослин: яблунь, вишень, черешень. (Н.Зубицька.) Іншая прегарна квітка, може, ще й пахуча, та не треба зразу хапать, бо, може, колюча! (В.Забіла.) Здається, часу і не гаю, а не встигаю, не встигаю! (Л.Костенко.) Панове громадяни! Ця байка вам в пригоді, може, стане. (Л.Глібов.)
V. Перевірка самостійної роботи.
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. П. 11, вправа 205.
Дата:___________________

Урок 36

Тема: Звертання та вставні слова. Тематичне тестування (тема: Звертання та вставні слова).

Мета: узагальнити й систематизувати знання про слова, граматично не пов’язані з членами речення; формувати пунктуаційну грамотність, вміння доречно використовувати звертання й вставні слова у мовленні; з’ясувати рівень засвоєння учнями теми «Звертання. Вставні слова»; формувати вміння використовувати теоретичні знання на практиці; формувати навички самостійної роботи; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, мовлення.

Тип уроку: комбінований урок (систематизація й узагальнення знань, перевірка й облік здобутих знань, умінь, навичок.

Обладнання: таблиця, тестові завдання.
Хід уроку
І. Повідомлення мети уроку.
ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення. Робота над висновками.
* Опрацювання таблиці.
СЛОВА, ЩО НЕ Є В РЕЧЕННІ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ



ЗВЕРТАННЯ

ВСТАВНІ СЛОВА, СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ (СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ)

називає того, до кого звертаються

з мовленням

виражають ставлення того,

хто говорить (мовця), до повідомлення



Мамо моя, не сумуй. (Л.Костенко.)


На щастя, тихий вечір йде. (Б.Лепкий.)



ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
* Творча робота. Скласти речення (усно), в яких подані слова виступали б у ролі підметів, додатків та звертань. Пояснити, чому звертання не є членом речення.
Школа, вчителька, однокласники.
* Творча робота. Скласти речення (усно), в яких подані слова виступали б у ролі вставних і у ролі членів речення. Пояснити, чому вставні слова не є членами речення.
Може, здається, бувало.
* Робота біля дошки.

Записати речення. Вказати в них звертання та вставні слова, пояснити розділові знаки при них. У вказаних учителем реченнях підкреслити всі члени речення. Зробити усний синтаксичний розбір вказаного вчителем речення (за схемою, поданою на с. 82 підручника).


І. Кажуть, дитино, що мова наша солов’їна. Правильно кажуть. (І.Малкович.) Заспівай мені, мамо моя, як, бувало, колись над колискою. (О.Богачук.) О дубе, дубе, хто тобі дав сили устояти проти вітрів і злив? Мабуть, земля, яка тебе зростила. Мабуть, народ, який тебе садив. (Л.Забашта.) Скажіть, будь ласка, фантасте Уеллс, чи буває фантазія похмуріша за дійсність? (Л.Костенко.)

ІІ. Що, мій коню, що, мій добрий, годі гарцювати! По байракам через рови годі вже стрибати! Як, було, колись стрибаєш, як, було, гарцюєш, хропеш, іржеш, під собою і землі не чуєш… (В.Забіла.) Широкую гриву на вітер пускай! Неси мене, коню, за бистрий Дунай! А, може, поляжу я серед степів з тобою, вірний мій коню? Прощай же, отчизно і рідний мій край! Неси мене, коню, за бистрий Дунай! (Л.Боровиковський.) Мій дикий коню, норовистий коню! Все так би ти й іржав, все так би ти й летів. (Л.Костенко.) Видно, вже вас, літа мої, та й не дожидати! Двічі, мабуть, козакові не парубкувати… (Л.Глібов.) Не боюсь тебе я, доле, зовсім не боюся. Я з тобою ще востаннє, може, поборюся. (В.Самійленко.)



ІV. Проведення тематичного тестування.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1. Звертання

а) називає того, хто до когось звертається;



б) називає того, до кого звертаються;

в) виражає ставлення мовця до повідомлюваного ним.

Скласти (пригадати) й записати речення із звертанням, звертання підкреслити (напр.: Чи ти в лузі не калина, Україно? Чи не твій то голос лине соловїно? (Д.Білоус.)

2. У реченні звертання

а) є головним членом речення;

б) є другорядним членом речення;



в) не є членом речення.

Скласти (пригадати) й записати речення із звертанням, підкреслити в ньому всі члени речення (напр.: Глянь, дитино, глянь, кохана, йде у гості ніч різдвяна. (В.Гринько.)

4. Вставні слова і сполучення слів

а) виражають ставлення мовця до повідомлюваного ним;

б) означають час, місце, умову, причину того, про що йдеться у реченні;

в) називають того, до кого звертаються.

Скласти (пригадати) й записати речення із вставним словом (сполученням слів), вставне слово (сполучення слів) підкреслити (напр.: Гарна писанка у мене, мабуть, кращої нема. (К.Перелісна.)

3. На письмі звертання виділяються

а) комами або знаком оклику залежно від інтонації;

б) лапками;

в) тире.

Скласти (пригадати) й записати речення із звертанням, у якому після звертання треба поставити знак оклику (Яблунько, яблунько зелененька! Кинь мені яблучко солоденьке! (К.Перелісна).

5. У реченні Мабуть, не з тієї ноги встав (Нар.творч.) вставне слово стоїть

а) на початку речення;

б) у середині речення;

в) в кінці речення.

Перебудувати подане речення так, щоб вставне слово стояло у кінці речення. Записати речення.

6. Звертанням у реченні Водичко, умий моє личко (Г.Демченко.) є

а) личко;



б) водичко;

в) моє.


Скласти й записати речення із звертанням, вираженим іменником у формі кличного відмінка (напр.: Пилипку, Пилипку, поливай липку! (А.Камінчук.)
V. Відповіді вчителя на запитання учнів щодо тестів (після того, як зібрано зошити).
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. Повторити п. 11.

Дата:__________________



Урок № 37

Зв’язне мовлення



Складання діалогів зі звертаннями та вставними словами

Мета: з’ясувати рівень оволодіння учнями таким видом мовленнєвої діяльності, як говоріння, рівень сформованості вміння складати, розігрувати діалог відповідно до мовленнєвої ситуації й мети спілкування, сформованості вміння додержувати правил спілкування, доречно вживати у репліках діалогу звертання та вставні слова; формувати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання у мовленнєвій практиці; уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів, удосконалювати навички правильного інтонування реплік, розвивати культуру усного мовлення, увагу, прищеплювати поважливе ставлення до таких рис, як чемність і толерантість.

Хід уроку



І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до складання діалогів.
*Робота з підручником. Виконання вправи 253 (усно).
ІІІ. Робота над складанням діалогів.
* Виконання ситуативних вправ. Учні, об»єднавшись у пари, впродовж 3-5 хвилин обмірковують діалог відповідно до окресленої вчителем ситуації та розігрують його перед класом.
* Використовуючи звертання, вставнi слова та сполучення слiв, скласти i розіграти дiалоги, можливi мiж


    • п’ятикласником та його батьками про те, що не слiд дарувати меншiй сестричці комп’ютер, щоб убезпечити її від погіршення зору (співрозмовники не зовсiм упевненi в слушності такої думки);




    • п’ятикласницею та її сусідом-однолітком про те, що вона не наважується подарувати хлопцеві кошеня її породистої кiшки, бо не знає, як поставляться до такого подарунку його батьки (дівчинка шкодує, що не зможе задовольнити його прохання);




    • двома однокласницями (телефонна розмова), одна з яких прихворiла, про те, як минув день у школi (у репліках чiтко зазначається послідовність подiй, що вiдбулися протягом дня).


У репліках діалогів використати слова:

Мабуть, видно, здається, бач, видимо, до речі, на мій погляд; як мені здається, очевидно.

На жаль, на мій погляд, щоправда, між іншим, наприклад, зрозуміло,

По-перше, по-друге, нарешті, отже, щоправда, коротко кажучи, однак.





ІV. Підбиття підсумків уроку.
* Визначення серед прослуханих діалогів найбільш вдалих. Висновки щодо доречності використання в кожному з діалогів звертань і вставних слів, а також уживання етикетних формул (слів ввічливості) та інтонування реплік, зокрема речень зі звертаннями та вставними словами.
VІ. Домашнє завдання. Повторити п. 11.
Дата:______________

Урок № 38

Зв’язне мовлення



Лист. Адреса

Мета: пояснити учням особливості складання тексту листа, формувати вміння складати такий текст відповідно до усталених традицій, особливу увагу звернути на доцільність уживання звертань, вставних слів та етикетних формул; виховувати шанобливе ставлення до людей, зацікавити особливостями національного етикету; розвивати культуру писемного мовлення, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів.

Обладнання: поштові конверти.

Хід уроку


І. Повідомлення завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Підготовка до написання листа.
* Прочитати речення. Пояснити значення виділених слів.
Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати. (Л.Костенко.) Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. (З Конституції України.) Всім ідуть конверти із привітами, а мене обходять поштарі. (Б.Олійник.)
Словник.

Адресат – одержувач листа, телеграми тощо; той, кому адресується мовлення. Адресант – той, хто надсилає комусь лист, телеграму. Кореспонденція – листи, поштово-телеграфні відправлення; листування між окремими особами або установами. Кореспондент - особа, що з кимось листується. Телеграф – система зв’язку, що забезпечує передавання й приймання на відстані (по проводах, радіо) повідомлень.
* Прочитати (прослухати) вiрш. Визначити адресата і адресанта наведеного в ньому листа. За яких обставин люди спiлкуються письмово? Визначити тему й основну думку тексту листа. Вказати в його текстi вставнi слова і звертання. Яка роль звертання та вставних слiв у листах?
Мiлiє, що було колись,

Та раптом вихлюпне рiкою...

Писав на фронт хлопчина лист

Малою щирою рукою:


"Татусю рiдний, приїзди,

Бо я давно тебе не бачив,

Повiльно йдуть твої листи,

I мама нишком, знаю, плаче...


Нездужає чогось вона,

А лiкаря фашисти вбили.

Де лiки взять - нiхто не зна,

Аби вернуть матусi сили...


Я ж черевики бережу,

М’яча футболю тiльки босим.

Воджу телицю за межу

Щоранку пастись на покоси.


I з хлопцями я вже не б’юсь,

Та хочу також бути гордим.

Сказав: приїде ось татусь,

А в нього є найкращий орден...


А в тебе справдi орден є?

А може, є iще медалi?..

Пришли хоч фото нам своє,

Бо голос твiй все далi, далi...


Нiч десь гуркоче, чорновiть

Страшить, щоб не виходив з хати...

Приїдь... Без ордена приїдь,

Лише приїдь, мiй любий тату".

В.Крищенко.

* Пояснення вчителя.

1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   34


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка