О. П. Глазова н. М. Дика рідна мова плани-конспекти уроків 5 клас Перший семестр до читачів



Сторінка18/34
Дата конвертації01.12.2016
Розмір2,2 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   34

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ


Замітка – це газетний жанр, який стисло, виразно й оперативно повідомляє про конкретні факти, події та явища. Мета замітки – поінформувати, тобто повідомити, дати чітке уявлення про те, що сталося, де сталося і коли. Тому зміст замітки зазвичай відповідає на такі питання: ЩО? ДЕ? КОЛИ відбулося?

Обсяг тексту замітки – від десяти до ста рядків.

Уваги періодичної преси вартий не кожний факт, а лише такий, що являє інтерес для громадськості. Отже, замітка обов’язково має бути актуальною.

* Робота з підручником. Самостійне виконання учнями вправи 183 (І).
* Прочитати (прослухати) замітку. Визначити її тему й головну думку. На які три питання відповідає замітка? З’ясувати, який тип мовлення покладено в основу тексту замітки. Свою думку обrрунтувати.
Герої казок - експонати виставки
Хто не пам’ятає з дитинства хвацького пана Коцького, тендітну Дюймовочку, безрозмірну Рукавичку? Усі ці казкові персонажі отримали нове життя на виставці м’яких іграшок у Києві, на Кловському узвозі, 8, у науково-методичному центрі Міністерства освіти і науки України. Чимало експонатів виставки, що відкрилась 15 листопада, сприймаються відвідувачами як справжні міні-шедеври.

З газети.



Словник.

Експонат – предмет мистецтва, взірець продукції, що їх виставляють на виставці, в музеї. Шедевр - визначний, неперевершений твір мистецтва.
ІІІ. Робота над складанням замітки (формування текстотворчих умінь у процесі роботи над заміткою).
* Усне скадання тексту замітки для шкільної (класної) стіннівки (вебсайта) на одну із тем
  • Наша допомога дитячому притулку

(пансіонату для перестарілих, районній бібліотеці)

  • Екскурсія до музею


  • Відвідання виставки (театру, цирку)

  • Упорядкування шкільного стадіону (музею, вестибюлю)

  • Наш улюблений гурток


* Самостійна робота учнів над заміткою на чернетці.
* Прослухування та обговорення кількох заміток. Добір заголовка до заміток.
*Самостійне редагування учнями текстів заміток. Переписування удосконалених текстів до зошитів.
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Вправа 185.

Дата__________________

Урок № 29

Тема: Речення з однорідними членами (без сполучників і з сполучниками а, але, одиничним і). Кома між однорідними членами.

Мета: поглибити поняття учнів про однорідні члени речення, формувати вміння визначати у реченнях однорідні члени, розставляти розділові знаки в реченнях з однорідними членами; формувати вміння правильно інтонувати речення з однорідними членами, складати речення з однорідними членами; виховувати любов до природи; розвивати логічне мислення, спостережливість, пам’ять, емоції, естетичні почуття.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку


І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.75). Робота з таблицею (стор. 76).
ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
* Прочитати. Визначити однорідні члени речення. Вказати, якими засобами звязку вони поєднуються. Ще раз прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
І. Усі ті горбочки, лани і ліси для мене повні добра і краси. (Марійка Підгірянка.) Вже й листя опало, упало, пропало… (М.Доленго.) Вночі скрипів і осипався клен. Осінній вітер одгуляв, затих. (Л.Костенко.) Вітер виє, завиває… Розходилась хуртовина, снігом вікна укриває. (Олена Пчілка.) Сосна сама заживляє рани соком янтарним, живою смолою. (Л.Забашта.) Над кручею, за садом, на горі розквітла яблуня. (О.Ольжич.) Шумлять сади вишневі, яблуневі. (О.Ющенко.) Вишні й сливи лізуть з гілок у віконце. (Я.Щоголів.) Скрізь грушею пахне, медами, малиною… (Д.Білоус.) Півонія… На сонці, в холодку вона так довго й щедро квітне і опада так тихо, непомітно… (Л.Забашта.) Тепле сонце встало пишно, одягається розкішно… (Я.Щоголев.) Рятуємо чисте повітря! Рятуємо воду в морях, океанах, в малих і великих річках! (Є.Гуцало.) Перекидом, колесом, вистрибом вибігали діти надвір. (Л.Костенко.) То іскра заблисне, то згасне… (Леся Українка.)

ІІ. Нас зігріває триєдина Надія, Віра і Любов. (Д.Білоус.) Минулеє, сучасне і майбутнє в моїй душі єдині назавжди. (В.Сосюра.) Усе міняється, оновлюється, рветься… (П.Тичина.) Нерозривні людська родина, наша мова і наша кров. (Л.Полтава.) Щастя рівне й рівна воля засіяють на весь світ! (В.Самійленко.) За рідний край до бою сміло, одважно стане кожний з нас. Багато і щиро ми всі працювали. (С.Черкасенко.)

ІІ. Читання книг - це труд, творчість, напруження духовних сил. Почуття людини не пробудиш без співчуття, співпереживання. Без любові до справи, без досягнення успіхів у ній, без почуття поваги до себе немає особистості

З тв. В. Сухомлинського.


* Творча робота. Прочитати речення, на місці крапок уставивши самостійно дібрані однорідні члени речення. Записати речення, однорідні члени підкреслити. Пояснити вживання розділових знаків.
Скоро перший сніг впаде на поля, …, … . Він посріблить гілля дубів, … і … . Білою пеленою сніг закутає землю в полі, … вулиці міст і … . Зеленавою кригою вкриється вода …, …. і … . Війне …. , …. подихом зими.
* Пояснювальний диктант.

Підкреслити однорідні члени речення. Пояснити вживання розділових знаків. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.


І. Листопад гойда гілки і розтрушує листки. Січень віє навкруги, навіває скрізь сніги. Лютий кригою кує і морозу додає. (М.Щербак.) Вітер снігом б’є в обличчя, засипає снігом дах. Змерзлим груддям скрізь і всюди вкрилось поле і шляхи. (Н.Забіла.) Я й мигнуть не вспіла! Де сніжинки ці? Лишилось по краплинці на вії і щоці. (О.Кобець.) Ластівки літають низько? То вже дощ та буря близько. На пісок вилазять раки? Це грози й дощу ознаки. (М.Щербак.)

ІІ. Серце рвалося, сміялось, виливало мову. (Т.Шевченко.) У слова свої ознаки світла, тепла, ваги. Тільки воно єднає різні людські береги. (П.Воронько.) Мені потрібне слово, а не слава. (Л.Костенко.) Чистих серцем я шукаю, а не гострих на язик. (М.Чернявський.) Доводиться не списом, а пером боротися… (Леся Українка.) Я вірю не в чудо, а в силу таланту. (П.Воронько.)

ІІІ. Ніч іде в гаї, в долини, трави нахиля. (А.Малишко.) Ще ліс не стогне тим важким, осіннім, довгим тоном. (І.Франко.) Збирають світлі, золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли. І пада сніг лапатий, волохатий спокійно й величаво над селом. ( М. Рильський.)
* Диктант із коментуванням. Підкреслити однорідні члени речення.
І. У гаї молоді дубки зросли у височінь і сніжні одягли шапки, підперли неба синь. (Марійка Підгірянка.) Співа синицями калина, вогнями їхніми горить. (Є.Гуцало.) Настане душне, гаряче літо (І.Нечуй-Левицький). Дорога лугами, ярами стрибала і раптом з розгону у річку упала. (О.Сенатович.) Осінь похмура йде. Хмари, дощі, тумани осінь у серце веде. (М.Семенко.) Весна зіткала вчора гобелен із трав, із квітів, з верболозів. (Є.Гуцало.) Ніжно й солодко пахли квіти. (Марко Вовчок.) Степ дедалі втрачав свої барви, свою весняну моложаву свіжість (О. Гончар). Широкеє поле кругом зеленіє все в шатах квітчастих, розкішних, рясних. (С.Черкасенко.)

ІІ. Тут козацтво виростало, слави, волі добувало. (В.Маслак.) Там родилась, гарцювала козацькая воля. (Т.Шевченко.) Гетьман Виговський щиро любив Україну, відстоював її права, дбав про науку й просвіту на Україні. (І. Нечуй-Левицький.) Галичина – то Львів і Броди, Дністра і Сяну тихі води. Її сини – то подоляни, гуцули, бойки з гір Карпат. Їх спільна назва – галичани. Їм наддніпрянець – рідний брат. (Р.Завадович.)


* Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.
І. Грає кобзар, виспівує, вимовля словами… І світ ясний, невечерній тихо засіяє. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю. А серденько соловейком щебече та плаче. Тече вода в синє море, та не витікає… Синє море звірюкою то стогне, то виє. По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу.

З тв. Т.Шевченка.

ІІ. Хліб здавна називали святим. На честь хліба люди складали радісні й бентежні пісні. В них з любов’ю говорилося про святість хліба, його велич. Діди і бабусі, батьки й матері співали цих пісень дітям.

Малюйте колоски на полотні, кладіть їх в узори! Прославляйте хліб та людей, які вирощують його!

За М. Польовим.
* Робота з підручником. Виконання вправи 192 (І, усно).
* Самостійна робота. Переписати, на місці крапок вставляючи пропущені букви та розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.
І. Осінній вечір заховав під кр..ло голову, підігнув одну ногу й так стоїть, очікує завтрашній холод. (Є.Гуцало.) Небо розгорнуло синій, ш..рокий, гл..бокий намет. Місяць безжурно д..вився на гори, долини, на вт..хаюче місто. (Панас Мирний.) Дощові крапельки на д..ревах і в травах м..рехтіли з..леними іскорками, сповнювали ліс тоненьким дзвоном. Хмара сповзла за річку, зуп..нилася там і розгорнула над лісом в..летенські вороні крила. (Григір Тютюнник.)

ІІ. Сьогодні вітер – пан над небом, степом, над усім містом. Він ж..не небом кучугури хмар, перевертає ними, сіє хмаряним борошном по н..бесній блакиті. Степом вітер суне порох, затуляє ним сонце, обгортає сірим і бурим пилом усе місто внизу. Будинки, церкви та сади ледве проглядають крізь пил.

Люди на вулицях н..зенько сх..ляють перед паном вітром голови, д..ржаться за шапки, жмуряться, кривляться, кліпають очима. Д..рева хиляться, трусяться і хочуть до з..млі прилипнути. А вітер гуде, ш..пить, св..стить, гасає. І ні впину йому, ні перепони немає.

За В.Винниченком.



* Творча робота. Скласти невелике висловлювання про дощовий день, використавши у ролі однорідних членів речення подані слова.

Сіре, свинцеве, похмуре; непривітно, сердито, суворо; рвучкий, холодний, пронизливий; б’є, січе, вихльостує; вкрило, затягнуло; угорі, ще вище.



ІV. Перевірка самостійної роботи.


V. Підбиття підсумків уроку.
*Бесіда.

  • Які члени речення називаються однорідними? Навести приклади.

  • Які члени речення можуть бути однорідними?

  • Як поєднуються між собою однорідні члени речення?

  • Які розділові знаки ставляться між однорідними членами речення?

  • З якою інтонацією вимовляються речення з однорідними членами?


VІ. Домашнє завдання. П. 10, вправа 194.
Дата:________________

Урок № 30

Тема: Узагальнювальне слово перед однорідними членами. Двокрапка після узагальнювального слова.

Мета: пояснити вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами перед однорідними членами речення, формувати вміння визначати узагальнювальні слова при однорідних членах, правильно інтонувати речення з узагальнювальними словами, розставляти розділові знаки у таких реченнях, уживати однорідні члени речення з узагальнювальними словами в мовленні; розвивати мислення і мовлення, збагачувати словниковий запас учнів, формувати естетичну сферу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал (картки).
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.


  • Робота біля дошки.

Записати речення, підкреслити однорідні члени речення. Пояснити розділові знаки.
Рідну землю люблять пташка і комашка. Свого гнізда і слова не цурайся. Своє гніздо найтепліше, наймиліше, найрідніше. З вовком дружи, а себе бережи. Вовк линяє, та вдачі не міняє.

Народна творчість.


* Виконання індивідуального завдання за роздавальним матеріалом (двома-трьома учнями).


Картка 1
Переписати, вставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити.
Ще в сиву давнину люди знали про зв’язок м..нулого сучасного і майбутнього. Треба вивчати м..нуле свого народу його історію.

Історія народу має г..роїчні трагічні щасливі сторінки. В г..роїчному найбільше проявляєт..ся нац..ональний характер народу його душевна краса талант. Ці сторінки особливо хв..люють і викликають почуття нац..ональної гордості.

З журналу.





Картка 2
Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. У другому реченні тексту підкреслити всі члени речення.
З усіх доріг через роки і відстані бачу матір матінку неньку. Бачиться вона мені на подвір’ї коло городини коло льону. А найперше бачу її над колискою над продовженням роду. Відчуваю всім серцем її лагідну вдачу приязнь і щедрість.

Без дитинства немає народу його майбутнього. Без колискової немає дитинства.

За М. Сингаївським.





Картка 3
Переписати, вставляючи пропущені букви. Однорідні члени речення підкреслити.
Тихо в лісі, тихо... Вітер заснув, затих і тільки зрідка колише з..лене листя.

Тихо в лісі. Сонце горить і пос..лає сліпучі хвилі свого ясного проміння. Проміння падає на в..рховіття д..рев, с..лкується досягти вниз, у гущавину. Та густий ліс. Щільно й дружньо поспліталися його рясні віти.

За Б. Грінченком.



ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 76).
*Робота біля дошки.

Записати речення. Однорідні члени речення підкреслити, узагальнювальне слово виділити прямокутником. З’ясувати, якими членами речення є однорідні члени та узагальнювальне слово при них.


В хатках прокидаються люди: ткачі, кушніри, ковалі. (О.Ольжич.) Шумить верхами буйний ліс: дуби, берези, буки. (Марійка Підгірянка.) Порозцвітали гарно квіти: нагідочки, красолі і мачок. (Л.Глібов.) Летять великі птиці: орли і соколи, зозулі і шпаки. (Б.Грінченко.) Хвиля коси розпускає, убирається в каміння: перли, яхонти, топази… (Олександр Олесь.)

Словник.

Кушнір – фахівець, який вичиняє хутро та шиє хутряні вироби.
ІV. Виконання вправ на закріплення.
*Переписати речення. Пояснити розділові знаки, підкресливши однорідні члени та вказавши узагальнювальні слова при них. Визначити, якими членами речення є узагальнювальні слова.
Бережи найцінніші скарби: здоров’я і вірного друга. Дружнесенько підстрибує по стерні рідня: перепілка, перепел, перепеленя.

Народна творчість.


* Переписати, на місці крапок уставляючи узагальнювальні слова. Пояснити вживання розділових знаків.
Коло хати … : вишні, черешні, яблуні. Перед вікнами … : бузок, барбарис. Під вікнами … : півники, красоля, півонії, крин (лілея), нагідки.

За Д.Чередниченком.


*Творча робота. Скласти й записати речення з поданими рядами однорідних членів речення та узагальнювальними словами при них. Пояснити вживання розділових знаків.


  • Троянди, левкої, жоржини (квіти).

  • Клени, липи, граби (дерева).

  • Земля, трава, кущі, дерева (все).


* Попереджувальний диктант. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
У людини є три біди: смерть, старість і погані діти. У хаті буває три нещастя: дим, мороз і сварлива жінка. А в нашого Омелечка невеличка сімеєчка: він та вона, старий та стара, дві Христі в намисті, дві Насті в запасці, Андрон, Харитон, Парамон і Антон.

Народна творчість.


*Диктант із коментуванням. У вказаному вчителем реченні підкреслити всі члени речення.
І. Були собі три брати: Кий, Щек, Хорив. (З літопису.) Билини Київської Русі були присвячені богатирям: Микулі Селяниновичу, Святогору, Дунаю Івановичу, Добрині Микитовичу. Вони боронили рідну землю від ворогів: хозарів, печенігів, торків, берендеїв, половців, монголів, татар. (За О.Силіним.) На горі Перуновій всіх богів зібрав Володимир: Перуна, великого Хорса і бога Ярила… (Л.Забашта.) Перун кресав об скелі блискавиці. Тремтіло все: дерева, греки, птиці. (Л.Костенко.) На нас дивляться всі: наш Хмельницький Богдан, Дорошенко, Мазепа, Виговський… (В.Пачовський.) Зготовлена козаками дорожня зброя: спис, шабля гостренькая і рушниця цілкенькая. (Л.Боровиковський.) Усе спеклось, переплелось на видноколі: шаблі, пістолі, коні, курені, пожарища, побоїща, вогні… (Л.Красицька.) Над все ти прапор свій шануй! На нім слова: Народ і Край! За нього сміло в бій ставай! (С.Черкасенко.) Я – українець. Я називаю своїх національних геніїв: Сковорода, Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Коцюбинський, Довженко. (О.Сизоненко.)

ІІ. Та прийдуть до тебе три празники в гості: Святеє Рождество, Святого Василя, Святе Водохреще… (Нар.творч.) Вже й Різдво якось надбігло, ось і Свят-вечір у хаті. Всі клопочуться, радіють: і убогі, і багаті. (Олена Пчілка.) Несе мужик в ночовках додому свячене: яйця, паску, ковбасу й порося печене. (С.Руданський.) Спитали Клима раз, яка найкраща птиця: чиж, соловей, чечітка чи синиця? Голодний Клим озвавсь баса: «Найлучча птиця – ковбаса!» (Л.Боровиковський.) Зібравсь усякий звір: вовки, лисиці з ховрахами, зайці дурні, шкідливий тхір… (Л.Глібов.) От зійшлись вони утрьох: хижий вовк, ведмідь-бурмило і вепр – невмите рило. (І.Качуровський.)



* Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).
І. Весна іде, радіє все усюди: і темний ліс, і пташечка, і люди. (Б.Грінченко.) Люблю стояти над Дніпром, коли усе цвіте кругом: сади, долини й гори… (В.Сосюра.) Треба в житті все любити гаряче і багато: сонце, дощі зернисті, дороги в пилу, траву! (В. Підпалий). Білим пухом тополиним все застелено довкола: сад, подвір’я, шлях, леваду. Пух біліє на ріці. (Є.Гуцало.) Вранці сніг війнув із поля, й забіліло все навколо: і дорога, і гайок, і ставок, і наш каток. (М.Стельмах.)

ІІ. Ніч – велика чарівниця. Зчарувала звіра, птицю, зчарувала всіх людей. Не побачиш їх ніде. Ранок все відчарував: сині квіти поміж трав, і метелика, і бджілку, і в цвіту вишневу гілку, всіх людей, і звіра, й птицю!.. Ніч – велика чарівниця. Ранок – щирий трудівник. Два оці чарівники в світі цім живуть віки. (За Є. Гуцалом.) А місяць все такий же: і молодик, і повен, і серпик, і рогалик… (Л.Костенко.)


V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П.10, вправа 198.

Дата:_____________



Урок № 31

Тема: Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Тематичне тестування (тема: Однорідні члени речення).

Мета: закріпити знання учнів про вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами перед однорідними членами речення, формувати вміння визначати узагальнювальні слова при однорідних членах, правильно інтонувати такі речення, розставляти в них розділові знаки, уживати однорідні члени речення з узагальнювальними словами в мовленні; з’ясувати рівень засвоєння тем «Однорідні члени речення», «Узагальнювальне слово перед однорідними членами речення»; розвивати мислення й мовлення, збагачувати словниковий запас учнів, формувати емоції, естетичні почуття.

Тип уроку: комбінований урок (закріплення знань і навичок; перевірка й облік якості засвоєних знань і вмінь).

Обладнання: підручник, тестові завдання.
Хід уроку

І. Повідомлення мети уроку.
ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
*Бесіда.

  • Які члени речення називаються однорідними?

  • Які члени речення можуть бути однорідними?

  • Як поєднуються між собою однорідні члени речення?

  • Які розділові знаки ставляться між однорідними членами речення?

  • З якою інтонацією вимовляються речення з однорідними членами?

  • Які слова при однорідних членах речення називаються узагальнювальними?

  • Які розділові знаки ставляться у реченнях з узагальнювальним словом перед однорідними членами?

  • Як інтонуються такі речення?



ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
* Попереджувальний диктант.
Усі разом ми сім’я: тато, мама, братик, я. (О.Попов.) Все докупи злилося: материна любов, піклування батькове, дитячі забавки, радощі й горе. (За Б.Грінченком.) У селі в бабусі все мені цікаве: квіти, берег річки і зелені трави. (Г.Чубач.) Все для мене тут рідне: і віконце привітне, і дубовий поріг. (І.Гнатюк.) Поспішайте, любі діти, вибирайте гарні квіти! Їх побачите в саду: мак, майорці, резеду, чорнобривці, нагідки і калинові квітки. (К.Перелісна.) Зійшлися посестри: тополя й калина з вербою. (Б.Олійник.) Мине все на світі: і злочин, і лють. Лиш праця для людства одна не минає. (П.Тичина.)
* Самостійна робота. Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити, узагальнюючі слова виділити рамкою.
І заспівало все у цім краю: Карпатські гори, ріки і смереки… (Л.Забашта.) Ми любимо усе: і мову, і пісні, й широкий плин Дніпра… (В.Онуфрієнко.) Україна дала світові прекрасну літературу, в якій вічно зорітимуть імена письменників: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. (О. Гончар.)
*Перевірка самостійної роботи.
* Проведення тематичного тестування1.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1. Однорідні члени речення - це

а) усі члени речення, крім головних;



б) члени речення, які відповідають на одне і те питання, відносяться до одного й того члена речення;

в) члени речення, що складають граматичну основу речення.

Скласти (пригадати) й записати речення з двома однорідними присудками. Однорідні присудки підкреслити (напр.: Зашуміла віхола, холодом задихала. (В.Кравчук.).

2. Слова із загальним значенням щодо перелічуваних однорідних членів називаються



а) узагальнюючими;

б) вставними;

в) допоміжними.

Скласти й записати речення із словом із загальним значенням рослини та однорідними членами речення кущі, мох, трава, квіти.

3. Після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення ставиться

а) кома;


б) тире;

в) двокрапка.

Скласти й записати речення з узагальнюючим словом дерева перед однорідними додатками.

4. Між однорідними членами речення, що не поєднуються сполучниками, ставиться

а) тире;


б) двокрапка;

в) кома.

Скласти й записати речення з однорідними членами речення, що не з’єднуються сполучниками (напр.: Притулюся щокою до щоки вересневого сонця і згадаю матір свою. (Є.Гуцало.)

5. Однорідними у реченні Природа, час і терпеливість – найкращі лікарі. (Нар.творч.)є

а) підмети;

б) означення;

в) обставини.

Скласти й записати речення з однорідними означеннями веселий, дотепний, кмітливий.

6. Узагальнююче слово у реченні Я знаю українських художників: Тараса Шевченка, Олександра Мурашка, Катерину Білокур є

а) додатком;

б) підметом;

в) присудком.

Скласти й записати речення із узагальнюючим словом-обставиною (напр.: скрізь, завжди).


ІV. Відповіді вчителя на запитання учнів щодо тестів (після того, як зібрано зошити).
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П.10, вправи 191, 192.
*Додаток. Диктант1.
Про ягоду чорницю існує давня німецька легенда. Під її кущиками живуть гноми і карлики.

Ці крихітні істоти довго не могли знайти схованки для себе і своїх скарбів. Вони ховалися скрізь: у підвалах, погребах, на горищах. Та скрізь знаходили їх союзники людської жадібності: лопата, кирка і сокира.

З жалібними стогонами блукали бездомні карлики світом. Їхній плач почув кущ чорниці. Він покликав бідолах і пообіцяв їм притулок. Крихітний народець і по сьогодні живе й господарює під зеленим шатром куща. Тут його ніхто не бачить і не турбує. (За А.Давидовим; 85 сл.)
Дата______________

Урок № 32


Тема: Звертання. Розділові знаки при звертанні.

Мета: поглибити поняття про звертання, формувати вміння визначати звертання в реченнях, правильно інтонувати речення зі звертаннями, розставляти розділові знаки у реченнях зі звертаннями, вживати звертання у мовленні; виховувати повагу до усної народної творчості, майстрів художнього слова; розвивати мислення, мовлення, емоційну сферу учнів.

1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   34


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка