Норми проектування дбн в 2: 2006



Сторінка1/47
Дата конвертації22.02.2017
Розмір5,78 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   47


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів


Навантаження і впливи.

Норми проектування

ДБН В.1.2.-2:2006

Видання офіційне

Київ

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України

2006


УКНД 91.080
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ

УКРАЇНИ

Обов’язкові вимоги цих норм надруковані звичайним шрифтом, рекомендовані положення та пояснення — дрібним курсивом.


1 Сфера використання


1.1 Ці норми поширюються на проектування будівельних конструкцій та основ будівель і споруд, що зводяться або реконструюються, і встановлюють основні положення та правила щодо визначення навантажень і впливів, а також їхніх сполучень.

1.2 Навантаження і впливи на будівельні конструкції і основи будівель та споруд, що відрізняються від традиційних (об’єкти атомної енергетики, мости, гідротехнічні споруди, опори ПЛ високої напруги і портали ОРП, теплиці та оранжереї тощо), а також ті, що мають спеціальне походження (сейсмічні, хвильові, від транспортних засобів тощо) треба визначати за спеціальними технічними умовами і нормами, які доповнюють та уточнюють положення цих норм.


Примітки:

1 Далі за текстом, де це можливо, термін “вплив” замінено терміном “навантаження”, а слова “будівлі і споруди” замінені на слово “споруди”.



2 В необхідних випадках (при розробленні проекту реконструкції, при проектуванні унікальних споруд тощо) значення навантажень та коефіцієнтів сполучення допускається встановлювати шляхом імовірнісного обґрунтування з використанням наявних статистичних даних., При цьому атмосферні навантаження допускається встановлювати за даними Державної метеорологічної служби України, а також за даними відомчих метеослужб атестованих Державною метеорологічною службою України .

2 Нормативні посилання


У цих нормах використано посилання на документи, наведені у додатку А.

3 Визначення


У цих нормах використано терміни та визначення згідно з ГОСТ 27751, а також терміни та визначення, наведені у додатку Б.

4 Загальні положення


4.1 При проектуванні потрібно враховувати навантаження, що виникають під час зведення та експлуатації споруд, а також при виготовленні, зберіганні та транспортуванні будівельних конструкцій.
Класифікація навантажень

4.2 Навантаження та впливи поділяються на механічні та немеханічної природи, які призводять до зниження несучої здатності конструкцій.


Механічні впливи, що враховуються в розрахунку безпосередньо, розглядаються як сукупність сил, прикладених до конструкції (навантаження) або як вимушені переміщення i деформації елементів конструкції. Впливи немеханічної природи (наприклад, впливи агресивного середовища), як правило, враховуються в розрахунку опосередковано.
4.3 Прийнята класифікація навантажень забезпечує можливість розрахунку будівельних конструкцій з урахуванням необхідних розрахункових ситуацій та граничних станів, а саме:

а) перевірку міцності, стійкості тощо при одноразовому навантаженні в екстремальних умовах експлуатації (аварійна розрахункова ситуація або стабільна чи перехідна розрахункова ситуація, що може реалізуватися обмежене число разів за строк служби), що відповідає перевірці граничних станів 1а, 1b, 1c, 1d, 1e, 1f за 1.4 ГОСТ27751;

б) перевірку жорсткості та тріщиностійкості в режимі нормальної експлуатації (стабільна розрахункова ситуація) що відповідає перевірці граничних станів 2а, 2b, 2c, 2d, 2e, за 1.4 ГОСТ27751;

в) перевірку витривалості при повторних навантаженнях (стабільна розрахункова ситуація) що відповідає перевірці граничних станів 1а, 2b за 1.4 ГОСТ27751;

г) урахування повзучості матеріалів та інших реологічних процесів при дії довготривалих навантажень (стабільна розрахункова ситуація) що відповідає перевірці граничних станів 2а, 2d, 1f за 1.4 ГОСТ27751.

4.4 Залежно від причин виникнення навантаження і впливи поділяються на: основні та епізодичні.

4.5 Залежно від часової змінюваності впливи поділяються на: постійні та змінні.

Залежно від тривалості безперервної дії змінні навантаження і впливи поділяються на: тривалі,

короткочасні, епізодичні.

Навантаження, що виникають при виготовленні, зберіганні та транспортуванні конструкцій, а також при зведенні споруд, слід враховувати при розрахунках як короткочасні.

4.6 Встановлений термін експлуатації конструкції Tef приймається за технічним завданням, а в разі його відсутності може бути прийнятий за додатком В.

4.7 Основою для призначення навантажень є їх характеристичні значення.

При розрахунку несучих конструкцій і основ слід враховувати коефіцієнт надійності за призначенням n, згідно ГОСТ 27751.

На коефіцієнт надійності за відповідальністю слід множити характеристичних значень навантажень або навантажувальний ефект (внутрішні сили і переміщення конструкцій і основ що спричиняються навантаженнями і впливами).

Розрахункові значення навантажень визначаються множенням характеристичних значень на коефіцієнт надійності за навантаженням f, який залежить від виду навантаження

4.8 Залежно від характеру навантажень та мети розрахунку за 4.3 використовуються чотири види розрахункових значень: граничне, експлуатаційне, циклічне, квазіпостійне.


Указані види навантажень слід застосовувати у відповідності із табл. 4.1. Буквами вказані перелічені в 4.3 типи розрахунків, для виконання яких використовуються ті чи інші види розрахункових значень.

Таблиця 4.1



Розрахункове значення


Використання видів навантажень за типом розрахунку

Основні

Епізодичні


Постійні


змінні

Тривалі

Короткочасні

Експлуатаційне 

б, г

б

б




Граничне 

а

а

а

а

Циклічне 




в

в




Квазіпостійне 




г







4.9 Для перевірки граничних станів першої групи використовують граничні розрахункові значення навантажень.

4.10 Для перевірки граничних станів другої групи навантаження встановлюються залежно від умов експлуатації конструкції, яка розглядається, а саме:

якщо вихід за граничний стан може бути допущений у середньому один раз в Tn років, то використовується експлуатаційне розрахункове значення навантаження, що відповідає середньому періоду повторюваності Tn;

якщо вихід за граничний стан другої групи може бути допущений протягом певної частки часу (0<<1) від встановленого терміну служби конструкції Tef, то для розрахунку використовується експлуатаційне розрахункове значення, що відповідає цій частці встановленого терміну служби (Tef).

Перехід до розрахункових значень виконується через використання коефіцієнта надійності за навантаженням f(Tn) чи f(Tef). Значення приймається за нормами проектування конструкцій залежно від їхнього призначення, відповідальності та наслідків виходу за граничний стан.

Характер перевірки, а також значення Te і встановлюються нормами проектування конструкцій чи технічним завданням з урахуванням призначення, особливостей роботи та умов експлуатації конструкції. Так, наприклад, періодичність перевищення вимог жорсткості Te може дорівнювати міжремонтному періоду або іншому відрізку часу, характерному для режиму експлуатації даної конструкції. Частка встановленого терміну служби призначається виходячи з експлуатаційних вимог.

Для об’єктів масового будівництва допускається приймати =0,02

4.11 До постійних навантажень слід відносити:

а) вагу частин споруд, у тому числі вагу несучих та огороджувальних конструкцій;

б) вагу та тиск ґрунтів (насипів та засипок), гірничий тиск.

Зусилля від попереднього напруження, що зберігаються у конструкції чи у основі, слід враховувати при розрахунках як зусилля від постійних навантажень.

4.12 До змінних тривалих навантажень слід відносити:

а) вагу тимчасових перегородок, підливок та підбетонок під обладнання;

б) вагу стаціонарного обладнання: верстатів, апаратів, моторів, ємностей, трубопроводів з арматурою, опорними частинами та ізоляцією, стрічкових конвеєрів, постійних підйомних машин з їхніми канатами та напрямними, а також вагу рідких та твердих речовин, що заповнюють обладнання;

в) тиск газів, рідин та сипучих тіл у ємностях та трубопроводах, надлишковий тиск та розрядження повітря, що виникає при вентиляції шахт;

г) навантаження на перекриття від складованих матеріалів, та стелажного обладнання у складських приміщеннях, холодильниках, зерносховищах, книгосховищах, архівах та подібних приміщеннях;

д) температурні технологічні впливи від стаціонарного обладнання;

е) вагу шару води на водонаповнених плоских покриттях;

ж) вагу відкладень промислового пилу, якщо її накопичення не виключено відповідними заходами;

з) навантаження від людей, худоби, обладнання на перекриттях житлових, громадських та сільськогосподарських будівель з квазіпостійними розрахунковими значеннями;

і) вертикальні навантаження від мостових та підвісних кранів з квазіпостійними розрахунковими значеннями;

к) снігові навантаження з квазіпостійними розрахунковими значеннями;

л) температурні кліматичні впливи з квазіпостійними розрахунковими значеннями;

м) впливи, обумовлені деформаціями основи, які не супроводжуються корінною зміною структури ґрунту;

н) впливи, обумовлені зміною вологості, компонентів агресивного середовища, усадкою і повзучістю матеріалів.

4.13 До змінних короткочасних навантажень слід відносити:

а) навантаження від устаткування, що виникають при пуску та зупинці, перехідному та випробувальному режимах, а також під час його перестановки чи заміни з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;

б) вагу людей, ремонтних матеріалів у зонах обслуговування та ремонту устаткування з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;

в) навантаження від людей, худоби, устаткування на перекриттях житлових, громадських і сільськогосподарських будівель з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями, крім навантажень, зазначених у 4.12а,б,в,г;

г) навантаження від рухомого підйомно-транспортного устаткування (навантажувачів, електрокарів, кранів-штабелерів, тельферів), а також від мостових та підвісних кранів з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;

д) снігові навантаження з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;

е) температурні кліматичні впливи з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;

ж) вітрові навантаження з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;

з) ожеледні навантаження з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями.

4.14 До особливих навантажень належать:

а) сейсмічні впливи;

б) вибухові впливи;

в) навантаження, викликані різкими порушеннями технологічного процесу, тимчасовою несправністю чи руйнуванням обладнання;

г) впливи, обумовлені деформаціями основи, які супроводжуються докорінною зміною структури ґрунту (при замочуванні посадкових ґрунтів) або його осіданням у районах гірничих виробок і в карстових районах.

Характеристичні и розрахункові значення епізодичних навантажень визначаються спеціальними нормативними документами.



Сполучення навантажень

4.15 Сполучення навантажень формуються як набір їх розрахункових значень або відповідних їм зусиль і/або переміщень, що використовується для перевірки конструкції або основи у певному граничному стані i в певній розрахунковій ситуації. Припускається, що в сполученні всі навантаження одночасно впливають на об’єкт розрахунку.

4.16 До сполучення повинні входити такі впливи, які найбільш несприятливо впливають на конструкції (основи) з точки зору розглядуваного граничного стану. Взаємовиключні впливи не можуть входити до одного сполучення.

4.17 В розрахунках конструкцій можуть бути використані сполучення двох типів:

Основні та аварійні.

Для перевірки граничних станів першої групи використовують основні сполучення, які включають постійні навантаження з граничними розрахунковими значеннями, граничні розрахункові, циклічні або квазіпостійні значення змінних впливів.

Для перевірки граничних станів другої групи використовують основні сполучення, які включають постійні навантаження з експлуатаційними розрахунковими значеннями, експлуатаційні розрахункові, циклічні або квазіпостійні значення змінних впливів.

До аварійного сполучення крім постійних і змінних впливів може входити тільки один епізодичний вплив.



В аварійних сполученнях навантажень, зумовлених вибуховими впливами або навантаженнями від зіткнення транспортних засобів з елементами споруд, допускається не враховувати короткочасні змінні навантаження, наведені у 4.13.

У деяких випадках перевірка аварійної розрахункової ситуації може виконуватись на дію основного сполучення впливів, але з урахуванням впливу деструктивних процесів чи пошкоджень, які викликані даною розрахунковою ситуацією (наприклад, зменшенням несучої здатності конструкції внаслідок дії пожежі або виходу з ладу деяких елементів при вибуху).

Вимоги щодо використання аварійних навантажень та впливів приймаються за нормами проектування будівель і споруд певного функціонального призначення.

4.18 Мала ймовірність одночасного збігу розрахункових значень декількох впливів ураховується множенням розрахункових значень впливів, що ввійшли у сполучення, на коефіцієнт сполучення 1.

Для основних сполучень, що включають постійні та не менш ніж два змінних навантаження останні приймаються з коефіцієнтом сполучень 1=0,95 для тривалих навантажень і 2=0,90 для короткочасних навантажень.

Для аварійних сполучень, що включають постійні та не менш як два змінних навантаження останні приймаються з коефіцієнтом сполучень 1=0,95 для тривалих навантажень і 2=0,80 для короткочасних навантажень. Саме аварійне навантаження приймається з коефіцієнтом сполучень 1=1,00.

Примітка: В основних сполученнях при врахуванні трьох та більш короткочасних навантажень їхні розрахункові значення допускається множити на коефіцієнт сполучення 2, який приймається для першого (за ступенем впливу) короткочасного навантаження1,0, для другого0,8, для решти — 0,6.

4.19 При виборі найневигідніших сполучень навантажень і впливів згідно з вказівками 4.18 за одне змінне навантаження слід приймати:

а) навантаження від одного джерела (тиск чи розрідження у місткості, компоненти снігового, вітрового чи ожеледного навантаження, навантаження від одного навантажувача, одного крана тощо);

б) навантаження від декількох джерел, якщо їх сумісна дія врахована у значенні навантаження (навантаження на перекриття, визначене з урахуванням коефіцієнтів d чи n, наведених у 6.9; навантаження від декількох кранів з урахуванням коефіцієнта , наведеного у 7.20; ожеледно - вітрове навантаження, визначене згідно з 10).



5 Вага конструкцій та ґрунтів

5.1 Характеристичне значення ваги конструкцій заводського виготовлення слід визначати за стандартами, робочими кресленнями чи паспортними даними заводів-виробників, а інших будівельних конструкцій та ґрунтів — за проектними розмірами та питомою вагою матеріалів і ґрунтів з урахуванням вологості в умовах будівництва та експлуатації споруд.

5.2 Експлуатаційне розрахункове значення ваги конструкцій та ґрунтів приймається таким, що дорівнює характеристичному.


Каталог: olderfiles
olderfiles -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
olderfiles -> Наукових праць
olderfiles -> Державний стандарт початкової загальної освіти Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту»
olderfiles -> Розділ ІІ. Наша зірочка Даша Бондарчук
olderfiles -> Історія держави І права України у 2-х томах том І
olderfiles -> Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку народознавчими засобами 2010 р. Укладачі
olderfiles -> Першотравнева райдержадміністрація відділ освіти методичний кабінет
olderfiles -> Задача на спільну роботу. Мета: Забезпечити засвоєння учнями вміння розв’язувати задачі на спільну роботу
olderfiles -> Методичні рекомендації до організації і проведення уроків узагальнення і систематизації знань учнів на початок навчального року


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   47


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал