Н.І. Дяченко, Т. В. Ружанська ігрова діяльність на бібліотечних уроках як засіб виховання інтересу до книги, становлення І розвитку читацької компетентності школярів



Скачати 295,99 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації01.12.2016
Розмір295,99 Kb.
  1   2
Н.І.Дяченко, Т.В.Ружанська
ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ НА БІБЛІОТЕЧНИХ УРОКАХ ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ ІНТЕРЕСУ ДО КНИГИ, СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Не бійтеся присвячувати години шкільних занять подорожам по безкрайньому книжковому морю.

В.О.Сухомлинський

Шкільна бібліотека завжди була, є і буде джерелом інформаційної культури всіх учасників освітнього процесу навчального закладу. Але сьогодні, у час глобальної комп’ютеризації, перед бібліотекою стоїть нове завдання: не втратити свого читача, переконати його в тому, що саме читання книг забезпечить його духовний розвиток і саморозвиток як особистості, навчить мистецтву творити себе і своє життя.

Як зробити так, щоб сучасні інформаційні технології, електронні засоби читання не відштовхнули школяра від спілкування з книгою, а стали певним стимулом до читання.

Бібліотекарі спрямовують свою професійну діяльність, ініціативу і творчість на створення творчого тандему «бібліотекар-книга-читач». Використовуючи різні прийоми, методики, вони знаходять найраціональніші шляхи поєднання традиційних і сучасних технологій, плекаючи залюбленого у книгу читача, який вміє не лише отримувати радість від спілкування з книжковими героями, а отримувати необхідну інформацію з різних джерел, використовувати її для саморозвитку. Тобто, це має бути компетентний читач.

Кого ми сьогодні можемо назвати компетентним читачем?

Компетентний читач – це людина, яка набула певних навичок:


  • свідомого ставлення до книги як джерела самоосвіти та самовиховання;

  • відчуття потреби в систематичному читанні;

  • вміння розуміти і переказувати прочитане;

  • Самостій-ного вибору книг для читання та їх пошуку в бібліотеці;

  • вміння правильно читати художню книгу, науково-пізнавальну і науково-популярну, критичну літературу;

  • вміння користуватися довідковими виданнями, періодикою;

  • застосування набутих знань та вмінь у повсякденному житті.

Процес плекання компетентного читача має багато складників, які вирішуються спільно з педагогами й батьками.

Методична діяльність шкільної бібліотеки Помічнянського НВК № 3 спрямована на педагогічний колектив навчального закладу, учнів, батьків, керівництво творчою групою районного методичного об’єднання шкільних бібліотекарів, співпрацю зі шкільним краєзнавчим музеєм та бібліотеками міста.

Позитивне вирішення даного питання можливе лише у комплексі через вмілу популяризацію книги серед школярів, спрямуванню їх на позитивну мотивацію до читання, систему навчання основ інформаційної культури та культури читання, становлення і розвиту грамотного користувача, вико -ристання інтерактивних технологій, стимулювання до пошуково-дослідницької діяльності, пов’язаної з книгою, вибору найефективніших форм масової роботи та ін.

Значну роль у популяризації книги серед школярів, формуванні у них позитивної мотивації до читання відіграють Дні Книги, Тижні дитячого читання, Дні інформації та бібліографії, предметні тижні, а також бібліотечно-бібліографічні уроки. У бібліотеці Помічнянського НВК № 3 розроблена система бібліотечних уроків, що спрямовані на розвиток читацької компетентності школярів, в основі яких лежать ігрові методи навчання.

Сучасний бібліотечний урок у школі – це незвичайний урок хоча б тому, що на ньому не ставлять оцінок. Отже, бібліотекарю необхідно вживатися не тільки у роль вчителя, а ще й показати неабиякі артистичні та організаторські здібності. Ефективним вважається урок, який проведений у цікавій, змістовній формі і його результатом є більш грамотні запити читачів, володіння навичками пошуку потрібної інформації. Для того, щоб бібліотечний урок запам’ятався дітям і був ефективним, доцільно його розділити на дві частини. Перша частина бібліотечного уроку – теоретична, друга – пізнавально-розважальна. Дітям дуже подобаються літературні ігри, вікторини, змагання КВК, конкурси ерудитів, інсценізації казок, цікаві розповіді про дитячих письменників, популяризація книг з використанням комп’ютерних презентацій тощо.

Бібліотечний урок у формі гри сприймається учнями набагато краще, ніж за традиційною формою звичайний урок. Адже гра у житті дитини займає важливе місце і є діяльністю, що має найближче відношення до сфери потреб дитини, у тому числі й потреби у читанні. Гра належить одночасно до двох важливих сфер діяльності дитини: гри і навчання.

Завдання бібліотечної гри полягає не тільки в тому, щоб розширити знання учнів, а й забезпечити формування та розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, творчого мислення, вміння та навичок самостійної розумової праці, мобілізувати психічні та фізичні сили організму, зняти надмірне розумове напруження, переключаючи увагу учнів. Беручи участь у грі, дитина швидше запам’ятовує інформацію. Чим цікавіше заняття, тим з більшою охотою й зацікавленістю діти поспішають після нього до бібліотеки.

Готуючись до бібліотечної гри, бібліотекар повинен володіти методикою її проведення, адже існує декілька типів ігор, які по-різному впливають на формування інформаційних умінь учнів.

Роль бібліотечних ігор у формуванні читацької компетентності школярів розкриємо у додатку 1.

Чому саме гра займає головну роль у процесі бібліографічного навчання? Та тому, що читання книг також є своєрідною грою – цікавою, захопливою, поважною, направленою на постійне збагачення інтелекту.

Працюючи з користувачем, бібліотекар звертає увагу на важливе для дитини – вибір книги.


  • Маєш питання? Прочитай книгу − обов’язково знайдеш відповідь.

Але важливо для дитини знати, яку саме книгу треба прочитати.

  • А допоможе розібратися у безмежному морі книг – бібліотекар.

На допомогу дитині розібратися у величезному морі інформації, навчити її користуватися різними видами джерел у навчальному закладі створено систему безперервного навчання школярів бібліотечно-бібліографічній грамотності, яка б допомогла підготувати їх до роботи з новими видами інформації, змінювала та розвивала їхній світогляд, формувала інформаційну культуру та рівень читацької компетентності.

У бібліотеці Помічнянського НВК №3 розроблена власна модель формування основ інформаційної культури школярів «Основні завдання бібліотечно-бібліографічних занять з учнями 1-11 класів», яку подаємо у додатку 2.

Важливою умовою, що забезпечує ефективність підготовки та проведення уроку-ігрової програми, є врахування вікових та індивідуальних особливостей її учасників. Наприклад, проводячи бібліотечні уроки з дітьми 6-9 років, потрібно пам’ятати, що період, в якому живуть діти цього віку, ще називають «добою початкового накопичення». Всі складні взаємовідносини проходять через дорослого. Діти запам’ятовують у книжках те, що їм знайоме, гостріше сприймають поведінку героїв. Тому не треба дізнаватися думку про їх відношення до персонажу, події чи книги - відповіді будуть однакові (так; ні).

Засвоєння дійсності проходить поетапно – накопичення, пізнання, запам’ятовування фактів або явищ оточуючого світу. Тому на бібліотечних уроках слід приділяти увагу не тільки читанню казок, оповідань, а й давати можливість дітям спробувати себе у ролі їх героїв. Такі заняття стимулюють дітей до читання, розвивають мовні можливості, навички читання.

Учні початкової ланки з великим захопленням сприймають різноманітні літературні ігри, вікторини: «З якої казки ці слова?», «Подорож до міста Веселих Читачів», «Нумо, казку прочитай і малюнок відгадай!» тощо. Дітям подобаються ігрові програми з використанням комп’ютерних презентацій, слайд-шоу. Люблять вони відгадувати римовані загадки – так звані загадки-забавлянки, ребуси, завдання для розвитку логічного мислення.

Не менш цікавими є ігрові форми, при моделюванні яких використовуються підручники «Основи здоров’я», «Я і Україна», «Читанка», наприклад: «Здоровому – все здорово», «Народні символи України», «Знай, вивчай свої права». Діти не тільки краще засвоюють вивчене на уроках, а ще й за допомогою книжкової виставки, яка є обов’язковим елементом при проведенні будь-якого бібліотечного заходу, знайомляться з літературою, що є у фонді бібліотеки: дитячі енциклопедії, книги про здоровий спосіб життя, природу, тварин.

При виборі літератури бібліотекар повинен враховувати також психологічні особливості віку – гостроту сприйняття і вразливість. Діти цінують книги, у яких перемагають добро і справедливість. Ще один критерій оцінки прочитаного – смішне і веселе. Діти сприймають гостріше вчинки, аніж мотиви, і здатні дивитися на своїх героїв ніби зі сторони.

Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що саме за період навчання дітей у 1-4 класах і розвивається стійкий інтерес до читання, формуються перші кроки читацької компетентності. І тільки спільна праця бібліотекаря і вчителя, спрямована на підтримку читання, допоможе зацікавити учнів книгою настільки, щоб вільний час вони присвячували читанню, намагалися так зрозуміти книгу, щоб вона сколихнула їх розум, уяву та почуття, допомогла відкрити і пізнати красу навколишнього світу.

Бібліотечні уроки з елементами гри дуже добре сприймаються і молодшими підлітками. Вони вирізняються постійним прагненням до активної практичної діяльності, легко вступають у контакт з однолітками, з дорослими, їх захоплює спільна колективна діяльність. Тому при підготовці того чи іншого заняття, залучаю також і учнів. Вони легко виконують доручення і небайдужі до тієї ролі, яка їм випадає.

Треба зазначити, що у 10-11 річних дітей читацькі смаки дещо змінюються. Якщо раніше вони із захватом читали казки, різні маленькі оповідання, то тепер почали надавати перевагу книгам про пригоди та фантастику, дитячим енциклопедіям з різних галузей знань, періодичним виданням. Проводячи бібліотечні заняття у формі гри, створюю такі умови, які стимулюють читацьку активність, постійно підказуючи шляхи її застосування.

Одночасно продовжується процес закріплення бібліотечно-бібліографічних знань, які учні набули у початкових класах: оволодіння читацькими навичками й уміннями, способами роботи з художньою літературою, орієнтуватися у світі книжок для дітей молодшого та середнього шкільного віку, періодиці, довідковій літературі, тобто, готую учнів до навчання у середній ланці школи на основі розвиненого в них інтересу до читання книг.

Бібліотечні ігри і змагання повинні відрізнятися від тих, що були у початковій школі. Дітям до вподоби логічні ігри та ігрові програми пізнавального характеру. Завдяки розвитку оперативного мислення вони можуть розв’язувати складніші тематичні завдання. Це має особливе значення, бо в цьому віці дітей починають цікавити ігри, в яких змагаються вже не окремі учні, а цілі колективи. Тому, з досвіду моєї роботи, доцільно організовувати ігрові програми з участю кількох команд. Тематика таких заходів різноманітна: літературні вікторини «За сторінками шкільного підручника», «Бібліографічний калейдоскоп», навчальні ігри «Довідковий апарат бібліотеки», «Каталоги, картотеки – ключ до знань бібліотеки», «Структура книги», тематичні – «Квіти – окраса землі», інтегровані виховні заходи, такі як «Моя країна – незалежна Україна» та інші.

Готуючись до цих занять, діти перечитують багато літератури, вчаться працювати з книгою, знаходити в ній потрібне для саморозвитку. Велике значення при цьому приділяється не тільки процесу читання, а й умінню осмислити і переказати прочитане, висловити свою думку.

Відомо, що деякі діти, які багато читають, не завжди можуть правильно і чітко розповісти про прочитане. Тому в сценарій змагання доречно включати такі конкурси, як «Коротко про улюбленого книжкового героя», «Я хочу бути схожим на…», «Розкажи про улюблену книгу» тощо. Умови цього конкурсу обговорюються заздалегідь, щоб діти мали можливість підготуватися (це може бути домашнє завдання). Такі конкурси тренують пам’ять, мислення, сприяють розвитку мовленнєвих здібностей, особистісному зростанню дитини.

В ігровій діяльності дітей 10-11 річного віку важливою є мотивація їх участі: якщо дитина усвідомлює, що їй надано можливість перевірити свої можливості, чогось навчитися, то вона буде активним учасником ігрової програми.

Застосування ігрових форм роботи на бібліотечних уроках серед учнів 7-8 класів помітно відрізняються від тих, які проводилися у молодших класах. Сам процес гри ускладнюється і обов’язково враховуються вікові особливості учнів. Для них характерні особливості:



  • вибірковість занять;

  • формування власної точки зору, стійкий читацький інтерес;

  • читацька активність в одних зростає, а інші починають читати значно менше;

  • активне читання літератури, призначеної для дорослого читача;

  • поява мотивація до самоосвітнього процесу;

  • усвідомлення свого місця серед ровесників і дорослих.

На бібліотечних уроках діти проявляють активність, вони з ентузіазмом виконують завдання підвищеної складності. Важливо, щоб при цьому вони відчували, що вся діяльність потрібна для їхнього розвитку.

Також помічено, що у підлітків помітно поглиблюється зацікавленість науками, технікою, літературою, мистецтвом. А програма бібліотечних уроків спрямована на популяризацію науково-пізнавальної, художньої, науково-художньої літератури, творів мистецтва, енциклопедичних видань, формування вміння користуватися цієї літературою та застосовування набутих знань у повсякденному житті. Тому на бібліотечних уроках слід більше залучати учнів до практичної діяльності. Наприклад, при вивчені теми «Довідковий фонд бібліотеки», надавати дітям можливість самим знаходити відповіді на питання, користуючись довідковою літературою, формуючи в них уміння працювати як у групах, так і самостійно.

Зважаючи на уподобання школярів та широкий вибір літератури, можна з легкістю організовувати бібліотечні ігри у вигляді вікторин, літературних турнірів, конкурсів ерудитів. Намагатися проявити всю свою майстерність, зацікавити учнів, залучити до читання книг, до активної творчо-відтворюючої діяльності. Викликали зацікавлення учнів такі ігрові програми як «Знай, вивчай свої права», «Бібліографічна веселка», «Сьогодні ми актори», «Подорож у країну Підручника», «Лото ерудитів», «Книги, які знають все», марафони (історичні, географічні, літературні тощо). Подобається дітям самим складати різноманітні кросворди, ребуси, які потім також можна використовуються в ході ігрової програми. Добре сприймаються учнями слайд-шоу, комп’ютерні презентації, що використовуються при проведенні ігрових бібліотечних заходів.

Готуючись перейти до старшої школи, учні повинні мати певний багаж бібліотечно-бібліографічних знань: знати структуру книги, правила поводження з нею, уміти знаходити потрібний матеріал, користуючись довідковим апаратом книги. Ці знання поглиблюють і закріплюють читацькі навички та розширюють діапазон читацької компетентності.

Старшокласники – особлива категорія. Це період, коли відбувається становлення молодої людини, обирається життєвий шлях, здійснюється вибір професії, закладаються підвалини майбутнього життя. Сучасна молодь має власні погляди на життя, більшість знає, чого прагне. Тож пріоритетним напрямком роботи шкільної бібліотеки зі старшокласниками (14-16 років) - сприяння особистісному розвиткові, процесу соціалізації підростаючого покоління.

Перевага віддається створенню у бібліотеці таких умов, коли читач через систему індивідуальних, групових, масових форм, а також інформаційних, рекомендаційних, ілюстративних методів роботи з літературою зможе отримати всі необхідні відомості. При цьому бути впевненим, що інструментом збереження і передачі соціальної спадщини є книга і бібліотека, як її збирач і популяризатор.

Організація і проведення бібліотечних ігрових програм для учнів 9-11 класів потребує більш ретельної підготовки. Слід спиратися на уподобання учнів, адже вони вже мають достатній запас знань та умінь, навичок організаторської та творчої діяльності. Часто школярі самі пропонують теми майбутньої конкурсної програми і з радістю беруть участь у її підготовці.

Саме спостерігаючи за діяльністю старшокласників, бібліотекар може оцінити результати своєї праці, виявити, чи вміють учні працювати з книгою, чітко формулювати читацький запит, вільно орієнтуватися у різноманітних джерелах інформації.

Учнів даної вікової категорії більше цікавлять власні можливості, риси, властивості та якості свого характеру, рівень готовності до сімейного життя, власні почуття, ставлення до оточуючих. Допомагають у цьому ігри на бібліотечних уроках, які спонукають школярів до самооцінки та роздумів. У ході ігрової програми намагаюся створювати умови для розумової праці, розвитку їх інтелекту, самореалізації. А це стимулює їх розвиток, сприяє поглибленню знань з різних галузей, формує практичні уміння роботи з джерелами інформації, стимулює розвиток здібностей, самоствердження старшокласників.

Тематика бібліотечних ігрових програм для учнів старших класів може бути різноманітною: літературно-пізнавальні ігри «У світі зарубіжної літератури», «Книга – джерело інформації»; конкурси «Світ професій», «Ти маєш право…»; літературні КВК, брейн-ринги «Молодь за здоровий спосіб життя», «Літературний калейдоскоп» тощо.

Проведення моніторингових досліджень читацьких інтересів серед учнів молодших, середніх та старших класів дає можливість побачити, що більшість школярів визначили для себе мотиви читання, тобто вже розуміють, з якою метою їм потрібно читати ту чи іншу літературу.

Тож результати досліджень стають для бібліотекаря поштовхом до пошуку нових ідей щодо проведення бібліотечних заходів.

Пам’ятаючи, що батьки – перші помічники бібліотекаря, і саме вони мають дуже великий вплив на дитяче читання, значна увага приділяється роботі з ними, а саме: індивідуальні консультації, виступи на батьківських зборах.

Визначити рівень батьківського впливу на дитяче читання допомагають моніторингові дослідження даної проблеми. Різноманітні тести, анкети для батьків відкривають їм нове бачення себе як читача, а також допомагають знайти нові підходи до керівництва читанням своїх дітей.

Важливе місце у плеканні компетентного читача займає також наочна популяризація бібліотечного фонду.

Виставка у шкільній бібліотеці – одна з найдієвіших форм масової роботи.

Цікава виставка здатна вразити дитячу уяву, викликає бажання підійти подивитися, взяти книгу для читання. Правильно оформлені книжкові виставки допомагають розкрити фонд бібліотеки, познайомити читачів з новими надходженнями, звернути увагу на ті, що вже давно є у бібліотеці.

Помічено, що краще сприймаються такі виховні заходи, свята, різні інтерактивні форми роботи, у яких є місце для книжкової виставки чи огляду літератури.

У практиці роботи бібліотеки переважають нетрадиційні форми виставок, серед них: виставка-хобі «Кожна дівчина – майстриня і прекрасна господиня», виставка-подорож «Мандруємо світами із друзями – книжками», виставка-порада «Порад сто, сто відповідей» та виставки-огляди з використанням інформаційно-комунікативних технологій, зокрема: «Моя країна – незалежна Україна».

Робота шкільного бібліотекаря цікава і багатогранна, але з часом вона набула певних змін. Якщо раніше бібліотекар рекомендував книгу, віддавав її учневі, то сьогодні, у час глобальної комп’ютеризації, він – фахівець у галузі нових інформаційних технологій, що постійно співпрацює і з учителями, і з учнями, надаючи систематичну інформаційну допомогу з питань викладання навчальних предметів, пошуку нових ідей і рішень, спрямованих на розвиток і підтримку дитячого читання, ділиться цими ідеями та своїм досвідом на сторінках періодичної преси.

І найбільшою нагородою бібліотекарю за свою працю є вдячний читач, для якого читання книг і отримання інформації стали невід’ємною повсякденною потребою.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Гаркуша В.В. Шкільна бібліотека – центр інформаційного та культурного розвитку дитини [Текст] / В.В.Гаркуша // Шкільна бібліотека. – 2008. – № 10. – С. 79-83.

  2. Утянська Г. Формування і розвиток читацької компетентності школярів [Текст] / Г.Утянська // Шкільна бібліотека. – 2007. – № 12. – С 75-78.

  3. Формування інформаційної культури учнів: педагогічний аспект (Роль гри в опануванні інформації) [Текст] / // Шкільна бібліотека. – 2006. – № 10. – С. 63-68.

  4. Черномазова В.А. Діяльність бібліотеки на підтримку читання [Текст] / В.А.Черномазова // Шкільна бібліотека. – 2009. - № 9. – С. 74-76.

  5. Яременко Н. Класному керівнику: як провести ігри (Врахування вікових особливостей учасників ігрових програм) [Текст] / Н.Яременко. – К. : Шк. світ, 2009. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

Додаток №1



Роль бібліотечних ігор

у формуванні читацької компетентності школярів



п/п

Тип ігор

Види ігор

Педагогічні

можливості

Читацькі вміння та навички

1

Ігри

з літерами

та словами


Кросворд, чайнворд, логогриф, метаграма, анаграма, шарада, словесні ігри, ігри в омонім, паліндромон

Ознайомлення з новими словами – їх значенням та правилами написання; розвиток уміння правильно вимовляти мовні конструкції; розвиток уваги, спостережливості, пам’яті, кмітливості, швидкості реакції; формування естетичних смаків.

Актуалізація читацького багажу; уміння знаходити потрібну літературу; уміння користуватися довідковим апаратом книги; уміння логічно мислити; аналізувати умови гри; орієнтуватися у світі літературних образів.

2

Ігри для розвитку розумових здібностей

Головоломки, ребуси, логічні ігри

Збагачення словникового запасу; розвиток загальної ерудиції, зміцнення навичок грамотного письма; активізація уваги, спостережливості; тренування пам’яті; розвиток пізнавальних інтересів.

Уміння розуміти структуру словотворення; користуватися наочністю; уміння знаходити і використовувати потрібні джерела для відповіді на запитання.

3

Ігри пізнавального характеру

Предметні ігри (літературні, географічні тощо), вікторини, інтелектуальні ігри (брейн-ринг, турнір, «Що? Де? Коли?»)

Активізація пізнавальної діяльності; спонукання до самоосвіти та самовдосконалення; розширення та поглиблення знань із різних галузей знань; формування духовних і моральних цінностей; виховання гармонійно розвиненої особистості.

Уміння аналізувати й обґрунтовувати власні висновки; орієнтуватися у світі літературних образів; виявляти кмітливість та винахідливість; уміння вирішувати складні завдання самовизначення й саморозвитку; знання певного предмету.

4

Ігри стратегічного характеру

Рольові, ситуаційно-рольові, імітаційні, гра-драматизація, уявна гра-мандрівка, гра-експрес

Отримання нових знань, цікавої інформації; забезпечення активного та змістовного відпочинку дітей; розвиток дитячих організаторських здібностей; розвиток кругозору; згуртування дитячого колективу.

Володіння різними видами читання; мати потрібний читацький багаж; уміння акцентувати увагу на головному; уміння розкрити і подати образ у доступній словесній та ігровій формі; уміння працювати колективно.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка