Назва акцентуації



Скачати 151,78 Kb.
Дата конвертації22.02.2017
Розмір151,78 Kb.
Рекомендації практичного психолога щодо корекції акцентуацій характеру у підлітків


Назва акцентуації

Характеристика

Педагогічна корекція


Навчальна діяльність

Позакласна робота (виховні вливи)

Гіпертимний тип

Гіпертимні натури завжди дивляться на життя оптимістично, їм властива практично постійна висока активність і жага діяльності. Якшо акцентуація незначна, на перший план виступають позитивні риси: хороший настрій, висока контактність, комунікабельність, упевненість у собі, активне прагнення до діяльності, вражень, розваг; прагнення до лідерства, організаторські здібності. Однак якщо акцентуація виражена занадто яскраво, позитивний прогноз знімається. Проявляються такі дезадаптивні якості, як легковажність, відсутність етичних норм і почуття обов'язку; дратівливість у колі друзів і близьких, схильність до азартних захоплень, утеч, раннього статевого життя, алкоголю.


Підтримувати високий рівень працездатності на уроці; якщо потрібно виконувати однотипні операції, спрямовувати підлітка на пошук інших способів вирішення завдань - таких, що відрізняються від звичних схем; чергувати різні види діяльності; давати завдання для самостійної роботи, що відповідають інтелектуальним можливостям дитини.

Тренування підлітка стосовно роботи, що вимагає планування, систематизації. Контроль виконання вимог поетапності, послідовності у виконанні навчальних завдань. Чітка, спокійна, аргументована оцінка результатів діяльності підлітка. Залучення гіпертима до виконання організаторських, із рисами лідерства ролей на уроці.




Організатор колективних творчих справ у сфері власних інтересів та інтересів групи, колективу (керівник проекту, голова учнівського самоврядування класу). Виховувати: навичок самодисципліни, саморегуляції, уміння враховувати думку інших, ввічливості, тактовності, вміння дотримуватися слова.

Циклоїдний тип


Цей тип найчастіше проявляється у старшому підлітковому або юнацькому віці. Його особливістю є періодичне (з фазою від кількох днів до кількох місяців) коливання настрою й життєвого тонусу. У період підйому циклоїду властиві риси гіпертимного типу, за винятком легковажності й необов'язковості. Вони комунікабельні, мають захоплення, з інтересом працюють у групі. У період спаду активності різко знижується контактність, підліток небагатослівний, песимістичний, його починає обтяжувати галасливе товариство, хоча в конфлікти вступає рідко. Підліток полишає свої захоплення, стає сумним, уникає товариства, втрачає апетит, уночі може страждати від безсоння, а вдень — від сонливості.


Особливу увагу педагог має приділяти підліткові, що перебуває в субдепресивній фазі. Це доброзичлива робоча обстановка на уроці, уникання критики й осуду, перевага заохочень, помірний індивідуальний темп роботи з наданням часу на обмірковування завдань, навчання у групі з рівними за навчальними можливостями однолітками; попередження елементів конкурентності на уроці, залучення до самостійної роботи на всіх етапах уроку для того, щоб підліток сам визначав дистанцію і темп проходження індивідуального «навчального маршруту», оцінюючи діяльність, основну увагу слід приділяти позитивним сторонам результату, спокійно й аргументовано оцінити можливу невдачу, підкреслити її тимчасовий характер.


Член навчального сектору, редакції шкільної газети. Організатор колективних творчих справ у період початку роботи, в період закінчення учасник, виконавець справ у сфері інтересів. Виховувати навички самоконтролю свого стану, самодисципліни, вміння оптимістично ставитися до тимчасових труднощів, знаходити цікаві заняття в період зниження активності.

Лабільний тип

Провідною рисою цього типу є крайня мінливість настрою, що легко та швидко змінюється залежно від обставин. Швидкість у зміні настрою супроводжується глибиною: від оптимізму до чорної зневіри, від радості до суму зі слізьми на очах. Значна глибина переживань проявляється в міміці, пізнотонічній активності; в самопочутті, працездатності, комунікативності. Однак переважають періоди хорошого настрою, під час яких лабільний підліток товариський, легко пристосовується до нового, чутливий до прохання про допомогу, вміє переживати проблеми своїх близьких і друзів як свої. Лабільні підлітки мають розвинуту інтуїцію, легко вловлюють ставлення інших до себе й відповідають адекватно.


Організувати роботу на уроці у спокійній доброзичливій обстановці, заохочуючи діяльність лабільного підлітка позитивним оцінюванням його зусиль, ласкавим розуміючим поглядом, схвальним дотиком. Навчальне завдання подавати у формі прохання, супроводжуючи його висловленням упевненості в обов'язковому успіху, при цьому зміст завдання добирається індивідуально.

Організовуючи групову роботу на уроці, не «розлучати» лабільного підлітка з його другом, не вводити у групу явно сильніших щодо навчання та психологічно домінантних однолітків. За результатами діяльності давати якомога чіткіші оцінки, з особливим акцентом на позитивних сторонах.


Старанно виконує всі доручення, які дає значимий дорослий, але особливо успішний в індивідуальних дорученнях, що вимагають турботи, збереження, обліку (поливання квітів, ведення журналу тощо). Організатор справ, пов'язаних зі спілкуванням, учасник справ у сфері інтересів. Виховання: прийомів емоційного саморегулювання, вміння долати труднощі, почуття образи, раціонального розподілу своїх сил

Астено-невротичний тип

Підвищена стомлюваність, особливо при розумовій роботі, що проявляється у всьому зовнішньому вигляді підлітка. На тлі стомлення можуть відбуватися короткочасні афективні спалахи (роздратування, гнів, сльози).

Типовою рисою є схильність до іпохондрії: підлітки дуже уважно прислухаються до своїх тілесних відчуттів, охоче лікуються, вкладаються в постіль, піддаються оглядам і обстеженням. Психофізіологічному стану астено-невротиків властива особлива циклічність протягом доби, тижня, чверті. Найбільша стенічність (підйом) — на 2—3-му уроці, на початку навчального тижня, на початку чверті. Це час для успіху. Підлітки цього типу дуже амбівалентні: з одного боку, це ставлення до себе як до слабкого, з іншого боку — «Я все можу».


Доброзичлива, підтримуюча (фасилітируюча) взаємодія з підлітком, використання для інтенсивної навчальної роботи періодів підйому (як правило: 2—3-й уроки, початок тижня, початок і середина чверті). Зниження навантаження за рахунок ретельної підготовки підлітка до роботи, складання плану діяльності в індивідуальному темпі. Небажані несподівані запитання, завдання, необхідно дати час для підготовки. Ефективні завдання гіпотетичного характеру, що не містять неправильних рішень. Складні завдання краще розбити на частини з аналізом і підтримкою на кожному етапі.

Украй небажане пряме негативне порівняння з успішнішими однокласниками. Оцінку діяльності краще давати індивідуально, аргументовано з акцентом на позитивних моментах.




виконують, якщо вони: не пов'язані з інтенсивною взаємодією з однолітками, з необхідністю організовувати, керувати; не пов'язані з довгостроковою відповідальністю; не занадто тривалі та стомлюючі для астено-невротика. Організатор і учасник справ у сфері інтересів, що не мають гострого змагального характеру.

Виховання: раціонального планування своєї діяльності (насамперед не накопичувати невиконані справи), самоконтролю своєї поведінки, саморегуляції психофізичного стану, вміння спілкуватися

Сенситивний тип

Цей тип формується досить пізно (до 15—19 років), але його провідні риси можуть яскраво проявлятися й у більш ранньому віці.

Сенситивні підлітки надзвичайно вразливі. Пізніше приєднується почуття власної неповноцінності. Вони зазвичай дуже старанні, ввічливі й дисципліновані, але бояться перевірок, іспитів, публічних відповідей (на публіці, як правило, відповідають гірше, ніж знають). Зазвичай таким підліткам властива природна внутрішня й зовнішня культура, почуття прекрасного. Вони альтруїсти, жалісливі, вміють радіти чужим удачам, почуття обов'язку доповнюється ретельністю. Контактність нижче середньої, у спілкуванні доброзичливі, ввічливі, тактовні.



Рідко конфліктують, образи зберігають у собі, в іграх та інших видах діяльності віддають перевагу пасивній ролі.


Створення середовища взаємоповаги й тактовного спілкування на уроці. Під час опитування не ставити запитань сенситивному підліткові зненацька, перевагу надавати відповіді з місця або індивідуальним письмовим завданням. Уникати залучення сенситивного підлітка до навчальної діяльності, яка передбачає змагальність, порівняння.

Організовуючи групову роботу, обов'язково враховувати бажання сенситивного підлітка, не ставити його у групу з домінантними, схильними до глузувань і брутальності однокласниками. Оцінюючи й аналізуючи навчальну діяльність, спокійно повідомити загальний результат, акцентуючи на успіхах. Якщо трапилася невдача - обов'язкове індивідуальне обговорення.


Найрізноманітніші (сенситивні підлітки мають дуже розвинене почуття, обов'язку). Краще, особливо якщо доручення довгострокові, щоб вони збігалися з інтересами й захопленнями підлітка, виконувалися ним індивідуально або у групі однолітків, яких він вважає своїми друзями.

Учасник колективних творчих справ у сфері інтересів.

Виховання:

вміння будувати стосунки з однокласниками, враховуючи особливості їхньої особистості; вміння переборювати свою сором'язливість, уміння пробачати людям деякі їхні недоліки.


Тривожно-педантичний тип

Основною рисою цього типу акцентуації є тривожність, постійний страх за себе та своїх близьких футуристичного характеру. Часто проявляється симбіотична прихильність до матері або іншого родича (неусвідомлений пошук захисту). Усі інші риси цього типу мають компенсаторну природу (запобігання неминучим нещастям). Такі підлітки дуже акуратні, сумлінні, навіть педантичні, раціональні, ґрунтовні. Але водночас нерішучі, сумніваються в ситуації, коли потрібно прийняти рішення (аж до нездатності це зробити). Тому вони негнучкі в поведінці, замкнуті, емоційно стримані. Нерішучість у справах часто компенсується безапеляційністю в судженнях. Нерідко страждають від різних нав'язливих ідей.


Формування на уроці обстановки спокою, упевненості в досягненні навчальних цілей. При взаємодії із тривожно-педантичним підлітком педагогові бажано: давати йому час на обмірковування завдання, підготовку, не ставити підліткові несподіваних запитань; не вимагати відповідати за новим, щойно засвоєним матеріалом; давати час для перевірки виконаного завдання перед відповіддю; стимулювати самостійний пошук шляхів подолання навчальних труднощів (якщо необхідно, на додаткових індивідуальних заняттях); доброзичливо аргументувати виставлену оцінку; формувати впевненість у своїх силах не лише оцінкою, але й похвалою за докладені зусилля. У жодному разі не експлуатувати підвищену відповідальність.

Доручення повинні бути конкретними й посильними, такими, що сприяють ситуації успіху, підвищенню самооцінки. Тривожно-педантичному підліткові необхідно надавати допомогу в підготовці й виконанні дорученню Небажано давати доручення, що вимагають від підлітка рішучості, відповідальності, ініціативи

Виховання:

уміння формувати установку на успіх (прийоми візуалізації, опису успіху, арт-терапія); уміння відокремлювати головне від другорядного.




Інтровертований тип

Найяскравіші риси підлітків цього типу - замкнутість, відмежування від інших, емоційна холодність, які, хоча й не забарвлені негативізмом, роблять підлітків малозрозумілими для інших. Нерідко відсутнє видиме прагнення встановити близькі стосунки, дружні взаємини складаються важко. Дуже часто такі підлітки зосереджені на ідеї вдосконалювання в якійсь сфері, у всьому хочуть розібратися самі. Незалежні від думки інших, діють самостійно, але без ризику й необачності. У роботі, за яку взялися, — сумлінні, ретельні, надають перевагу індивідуальним видам діяльності. Знижений видимий інтерес до протилежної статі (хоча насправді статевий потяг часто досить сильний). Бідність міміки й жестикуляції.


Насамперед - це чітке визначення мети й мотивація навчальної діяльності, що в поєднанні з сумлінністю й ретельністю інтровертованих акцентуантів багато в чому забезпечує їхню активну участь у навчальній діяльності. Якщо ж такий підліток не отримує цільових установок діяльності, це найчастіше призводить до пасивності на уроці.

Учителеві необхідно володіти арсеналом засобів, що дозволяють у випадку «занурення підлітка в себе» легко повернути його до навчальної діяльності: вербальна, візуальна, тактильна стимуляція, запитання, завдання тощо; своєчасне перемикання підлітка з одного виду діяльності на інший. Поетапний контроль роботи.




Інтровертовані підлітки добре справляються з усіма видами доручень, які здійснюються індивідуально та які вони одразу ж не відкидають. Набагато важливіше зуміти залучити інтровертованого акцентуанта до виконання доручення, що вимагає певної взаємодії з іншими, при цьому потрібно враховувати, чому надає перевагу сам підліток, його бажання та інтереси.

Учасник колективних справ у сфері інтересів, пов'язаних із розвитком і реалізацією потреби у спілкуванні.

Виховання:

уміння висловлювати свої почуття й розуміти почуття та стан інших, уміння спілкуватися



Збудливий тип

В основі всього комплексу рис збудливого типу полягає незбалансованість збудження й гальмування нервових процесів.
Типовий стан для збудливих — дисфорія, стан пригнічення з похмурою агресивністю стосовно всього оточуючого. У цьому стані збудливий підліток підозріливий, загальмований, інтелектуально ригідний. Але, перебуваючи у стані дисфорії, підліток завжди схильний до афективної запальності, невмотивованої жорстокості стосовно слабшого.
Збудливі підлітки педантичні, корисливі, азартні. Прагнуть до влади над людьми й гедоністичних задоволень. Іноді, потрапивши під вплив потягу, гніву, азарту, втрачають контроль над власною поведінкою.


Контроль і керівництво навчальною діяльністю, допомога в організації пізнавальної діяльності. Тренування стриманості, вміння вислухати вчителя й товаришів. Створення умов для одержання гарної оцінки — поетапне виконання навчальних завдань за зростаючим ступенем труднощів і надання часу для їхнього виконання. Доброзичливо аргументувати виставляння певної оцінки. У випадку недостатнього розвитку усного мовлення практикувати письмові відповіді. Не можна вести урок у присутності збудливого підлітка в роздратованій агресивній манері, тим більше адресованій йому.

Необхідна профілактика придушення збудливими слабших однолітків (відволікання, попередження).


Доручення для збудливих підлітків повинні відповідати їхньому властолюбству, акуратності, прагненню чим-небудь володіти й розпоряджатися. Організатор і учасник колективних творчих справ у сфері інтересів.

Виховання:

самовладання, самоконтролю, вміння відмовлятися від нерозумних бажань, які шкодять йому та іншим, уміння розуміти інших.



Демонстративний тип

Яскраво виражений егоцентризм, постійне бажання бути в центрі уваги, бажання справити «враження». Якщо ця домінуюча установка демонстрантів підкріплюється загальними або спеціальними здібностями, можлива досить продуктивна творча діяльність. Якщо такі здібності відсутні, розвиток демонстранта часто відбувається за типово істероїдним типом — привертати до себе увагу, залучаючи мотиви співчуття, подиву, навіть ворожості зі сторони оточення. При цьому за демонстративною поведінкою ми, як правило, виявимо прагматичне бажання отримати різні вигоди, маніпулювання людьми. Для демонстрантів характерні комунікабельність, розвинута інтуїція, висока пристосовуваність до людей

У цьому випадку необхідно починати навчання демонстративного підлітка з посильних завдань, що гарантують успіх, потім має відбуватися поступовий перехід до складніших завдань, що супроводжується заохоченням зусиль у рішенні складних завдань. Позитивно спрацьовують такі прийоми: навчання у групі з однокласниками рівних або більших можливостей; підтримування високого рівня інтенсивності навчальної діяльності; надання об'єктивної інформації про результати, створення умов для формування адекватної самооцінки.


Доручення для збудливих підлітків мають відповідати їхньому властолюбству, акуратності, прагненню чимось володіти й розпоряджатися.

Організатор і учасник колективних творчих справ у сфері інтересів.

Виховання:

самоконтролю, вміння відмовлятися від необдуманих бажань, які завдають шкоди йому й іншим, уміння розуміти інших



Нестійкий тип

Провідна особливість цього типу -патологічно слабка воля, що особливо яскраво проявляється в навчанні, трудовій діяльності, виконанні обов'язків, вимог рідних, старших, педагогів. Нестійкі підлітки не впевнені в собі, нерішучі, безініціативні, можуть легко піддаватися випадковим впливам, залежні від лідера.

Нестійкі підлітки не виявляють напористості й у пошуку розваг. Пливуть за течією, приєднуючись до активніших стенічних підлітків, схильні до вживання алкоголю, наркотиків. Самооцінка неадекватна (не здатні до самоаналізу, оцінки власних дій). Відсутня складна мотивація вчинків, до майбутнього байдужі, піддаються навіюванню, ситуативно криміногенні.




Учитель, що починає урок, повинен знати нестійких підлітків, щоб виконати стосовно них три обов'язкових дії контролю: контроль початку діяльності на уроці (домашнє завдання, готовність до роботи), контроль діяльності під час уроку; контроль результативності навчальної діяльності на уроці. Одночасно з контролем педагог повинен надавати підліткам додаткову допомогу: розбивати складний матеріал на частини й давати їх у міру засвоєння; створювати на уроці спокійну обстановку, що сприяє концентрації уваги; давати час на виправлення помилок; оцінювати не лише результат, але й зусилля, старанність.


Доручення нестійкому підліткові даються різні, але всі вони мають бути нескладними, нетривалими, супроводжуватися контролем і допомогою зі сторони дорослих. Обов'язкова ретельна регламентація дозвілля підлітка.

Виховання:

планування режиму життя, доведення справи до кінця, подолання труднощів суб'єктивного характеру, оцінювання виникаючого бажання з позиції користі та шкоди для себе й інших



ОРІЄНТОВНІ БЕСІДИ З ПІДЛІТКАМИ, ЯКІ МАЮТЬ БЕЗПОСЕРЕДНЄ ВІДНОШЕННЯ ДО «Я»
Бесіда «Настрій»
Орієновані запитання

1. Що означає «добре почуватися»?
2. Як ти дізнаєшся, який у тебе настрій?
3. Коли в тебе переважає хороший настрій?
4. Від чого твій настрій псується?
5. Як ти зараз почуваєшся? Чому?
Бесіда «Бажання»
1. Чого тобі найбільше хочеться?
2. Чи здійсненне це бажання? Чому?
3. Що ти відчуватимеш, якщо воно справді здійсниться? Чому?
4. Від кого залежить здійснення цього бажання?
5. Чого ти найбільше не хочеш? Чому?
6. Що ти можеш зробити, щоб небажане не трапилося?
Бесіда «Любов»

Орієновані запитання
1. Що означає «любити»?
2. Як упізнати людину, яка любить?
3. Кого ти любиш? Чому?
4. Хто любить тебе? Чому?
5. Як ти дізнаєшся про те, що тебе люблять?
6. Чи любиш ти себе? За що саме?
7. Чим ти собі не подобаєшся?
8. Кого ти не любиш? Чому?
9. Хто не любить тебе? Чому?
10. Чи можна прожити без любові?
11. Чим відрізняються почуття прихильності, симпатії, товариськості, закоханості, любові?
Бесіда «Час життя людини»

Орієновані запитання
1. Як ти гадаєш який середній вік життя сучасної людини?
2. Що важливе сталося з тобою, коли ти був маленьким? З Що цікаве відбулося з тобою сьогодні?
4. Які приємні (неприємні) події можуть статися з тобою:
• Найближчим часом?
• Коли закінчуватимеш школу?
• Коли будеш дорослою людиною?
• Коли станеш старим?
Бесіда «Цінність життя»

Орієновані запитання
1. Чи задоволений ти своїм життям? Чому?
2. Що в житті для тебе найдорожче?
3. Чи є в тебе особисті плани? Які саме?
4. Що в житті залежить від тебе?
5. Чого ти домігся власними силами?
6. Що необхідно для перемоги?
7. Чи хороша ти людина? Чому ти так вважаєш?
8. Чим ти особливий?
9. Чим ти схожий на інших?
10. Що ти зробив добре?


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал