Наукових праць



Сторінка6/15
Дата конвертації01.12.2016
Розмір5 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Казанская В.Г. / Подросток. Трудности взросления: книга для психологов, педагогов, родителей. – [2-е узд., доп.] / Казанская В.Г. – Питер, 2008. – 125 с.

  2. Киричук В.О. Технологія діяльності класного керівника з учнівським колективом: діагностика, аналіз, планування, організація корекційної роботи / Киричук В.О. – Ковель, 2000. – 86 с.

  3. Возрастная и педагогическая психология: [учеб. пособие для студ. пед. ин-тов / под ред. проф. А.В. Петровського]. – М.: Просвещение, 1973. – 288 с.

  4. Сухомлинський В.О. Вибр. Твори: у 5 т. / Сухомлинський В.О. – К., 1977. – Т. 4 – С. 49.

  5. www.oruo.at.ua/Documents/monitoring7kl.doc



УДК 316.61:371.3

Галина Коберник,

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри теорії

початкового навчання

Уманського державного

педагогічного університету

імені Павла Тичини
СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

В УМОВАХ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ
В статті раскриті суть, структура, ефективніні умови і эфективні шляхи соціалізації учнів початкових класів загальноосвітньої школи.

Ключові слова: соціалізація, молодший школяр, інтерактивні технології.
В статье разкрыты суть, структура, эффективные условия и эффективные пути социализации учеников начальных классов общеобразовательной школы.

Ключевые слова: социализация, младший школьник, интерактивные технологии.
Essence, structure, pedagogical conditions and efficacious ways of socialization of rural primary school children are considered in the article.

Key words: socialization, primary school children, interactive technologies.
Докорінні зміни, що сталися в суспільстві, зумовили взяти курс на гуманізацію і демократизацію загальної освіти, на формування особистості як найвищої цінності суспільства, на її соціалізацію. Соціалізація як процес засвоєння і відтворення індивідом соціального досвіду свідчить про нормальне, безболісне входження людини в суспільне життя. Соціалізація відбувається в процесі спільної діяльності і спілкування в певному соціокультурному середовищі. Її продуктами виступають особистісні смисли, що визначають ставлення індивіда до світу, соціальна позиція, самосвідомість, ціннісно-смислове ядро світогляду та інші компоненти індивідуальної свідомості, зміст яких вказує на те, що особистість бере для себе із соціального досвіду, скільки бере і як психіка їх перетворює, якого значення їм надає. Узагальненим індикатором соціалізації особистості виступає її соціальна активність.

Нам імпонує визначення соціальної активності тих авторів, які трактують соціальну активність одночасно як явище, стан і ставлення суб’єкта до явищ об’єктивного світу; що явище соціальної активності можна характеризувати як якісно-кількісну визначеність, тобто в єдності своїх якісних характеристик і кількісних параметрів. Соціальна активність представлена передусім самодіяльністю особи, що має самостійну силу реагування й виявляється в вільній, свідомій, внутрішньо необхідній діяльності. Це особлива діяльність – з власного бажання, з власної ініціативи, яка спрямована на «творчу» взаємодію з навколишнім середовищем, освоєння та зміну його й самого себе [1].

Соціальна активність може виступати й умовою власного розвитку індивіда, особливо в таких процесах, як споживання – творення, розпредмечування – опредмечування. При цьому активність у споживанні (розпредмечуванні) значно обмежує умови розвитку; в творенні ж (опредмечуванні) вони практично не обмежені [1].

Розглянемо один із видів соціальної активностї соціально-комунікативну, на формування якої особливу увагу слід звернути вчителю початкових класів.

Не дивлячись на те, що проблема формування соціально-комунікативої активності вивчається протягом 30-и років, на сьогоднішній день досліджень, присвячених проблемі розвитку даного виду життєвої активності в учнів початкових класів немає. Тому, враховуючи актуальність даної проблеми, її недостатню розробленість та важливість для подальшого розвитку загальноосвітньої школи, мета нашої статті полягає в обгрунтуванні, виявленні і вивченні соціально-педагогічних умов виховного потенціалу навчальної діяльності, який забезпечує високу ефективність формування соціально-комунікативної активності у процесі навчально-пізнавальної діяльності, а також визначити критерії та рівні її у дітей молодшого шкільного віку.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє нам зробити висновок, що під соціально-комунікативною активністю слід розуміти системну якість особистості, що виявляється в бажанні налагодити стосунки з оточуючими людьми, допомогти, підтримати їх, в прагненні особисто виявляти турботу, що знаходить реалізацію у взаємодії з іншими індивідами.

Соціально-комунікативна активність, що характеризує здатність, готовність і культуру міжособистісного спілкування особистості в навчально-виховному колективі, – динамічна структурована система, що характеризується певним змістом зв’язків між кожним вихованцем зокрема й колективом у цілому, виконує на тому чи іншому етапі розвитку школяра свої соціально-психологічні та педагогічні функції.

Компонентно-структурний аналіз соціально-комунікативної активності як інтегральної якості особистості, що проявляється в єдності знань, ціннісних орієнтацій і готовності до певних дій, спілкування й поведінки в конкретній соціальній ситуації, дає можливість виділити чотири основні її компоненти: афективний, когнітивний, аксіологічний, праксеологічний.

Афективний компонент соціальної активності визначає емоційне ставлення особистості до спілкування, діяльності та життєвих потреб, наявність емоційного досвіду, захопленість від спілкування, задоволеність від самого процесу діяльності й виявляється в почуттях симпатії, товариськості, дружби.

Когнітивний включає обсяг соціальної інформації як результату пізнання особистістю явищ дійсності, законів природи й суспільства, досвіду застосування засобів пізнання навколишнього світу, умінь і навичок, способів міжособистісної взаємодії, зацікавленість у пізнанні своїх ровесників.

Аксіологічний компонент – спрямованість соціальних орієнтацій, які проявляються в характері інтересів, ідеалів, устремлінь; мотиви спілкування й взаємодії з оточуючими; ціннісні орієнтації в основних сферах діяльності, які знаходять свій вияв у системі домінуючих мотивів, суб’єктивному ставленні до цілей, завдань, змісту й форм цієї діяльності.

Праксеологічний забезпечує формування виконавських, управлінських, організаторських умінь і навичок, необхідних для здійснення навчально-пізнавальної, трудової, соціально-комунікативної, громадської діяльності; їх кількісні і якісні показники, ступінь інтенсивності – екстенсивності діяльності; сформованість вольових якостей – ініціативності; результативності; масштабності; наявність елементів творчості, досвіду в процесі діяльності [4].

Структура соціально-комунікативної активності дає змогу глибше зрозуміти не тільки суть феномену, але й його динаміку протягом перебування дитини в навчально-виховному закладі. Соціально-комунікативна активність людини багаторівнева, оскільки вона характеризується: стабільністю-нестабільністю прояву соціально-комунікативної активності; самостійністю-несамостійністю у виконанні задач соціально-комунікативної діяльності; зовнішніми («вимагають») чи внутрішніми («хочу») мотивами; у свою чергу внутрішні мотиви можуть знаходитися за межами діяльності або породжуватися самою діяльністю; репродуктивністю-креативністю, де критерій креативності дуже часто розглядається як системотворчий, бо творчий характер діяльності чи творчий підхід є вищою характеристикою людини, визначає її суспільну цінність і водночас виступає результативною стороною педагогічної діяльності; ставленням особистості до процесу, результатів, форм і змісту соціально-комунікативної діяльності; вона може стимулюватися безпосередньо – тоді ми матимемо справу з активністю-метою або опосередковано, в такому випадку активність виступатиме як засіб; нарешті, активність може бути потенційною, що обмежується лише готовністю й прагненням до певної дії, й реальною, що реалізується в соціально-комунікативній діяльності.

Враховуючи молодший шкільний вік, та наявність в учнів потреби в спілкуванні з дорослими й ровесниками, можна сказати, соціально-комунікативна активність дітей цього вікового періоду формується у спільній діяльності. Проте, соціальні умови, в яких знаходиться учень початкових класів, не дають йому в повній мірі задовільнити потреби спілкування за умов традиційного навчання. А так важливо з приходом дитини до школи творювати умови для її спілкування як з дорослими, так і ровесниками в усіх видах їх діяльності. Тільки через діяльність в колективі кожний його член входить у суспільство, тільки в діяльності відбувається його соціалізація. Активна участь дитини в навчальній діяльності є однією з першооснов формування її соціальної активності.

У сучасній філософській літературі (М.С. Каган, В.Г. Афанасьєв, Л.П. Буєва, Ю.Д. Прилюк) досліджується роль спілкування у формуванні та життєдіяльності особистості. При цьому висвітлюються такі аспекти, як соціалізуюча та індивідуалізуюча функції спілкування, розробляється проблема співвідношення суспільних відносин, діяльності та спілкування.

У психології склалося кілька підходів щодо дослідження феномена спілкування. Найбільш детально розроблений і представлений в ряді робіт підхід до спілкування як до одного з видів людської діяльності (Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, А.В. Петровський).

В.М. М’ясищев та його учні досліджують спілкування в руслі теорії відносин. Б.Ф. Ломов розглядає його як специфічну систему міжособистісної взаємодії. Психологи досліджують також феномени групового й колективного спілкування (Г.М. Андреєва, Є.С. Кузьмін), вікові особливості спілкування (Я.Л. Коломенський, Д.Б. Ельконін), спілкування школярів із учителями (А.С. Золотнякова, С.В. Кондратьєва).

Педагогіка виділила спілкування в якості окремої теоретичної проблеми в 70-х роках (Л.І. Новикова, О.В. Киричук, Х.Й. Лійметс). Ученими-педагогами досліджується ряд аспектів спілкування школярів у процесі пізнавальної діяльності (Г.І. Щукіна, М.Д. Виноградова, В.В. Котов), спілкування розглядається як фактор виховання школярів (А.В. Мудрик).



Міжособистісне спілкування в класному колективі є складовим елементом діяльності (навчально-пізнавальної, суспільно-корисної, культурно-масової, спортивно-ігрової, художньо-естетичної, конструктивно-дослідної), її атрибутом. Специфічні особливості спілкування школярів об’єктивно відбиваються в цілеспрямованому процесі організації соціально-комунікативної діяльності на уроках.

Ми вважаємо, що в молодшому шкільному віці для спілкування на уроці, найбільш сприятливі умови створюються в процесі використання інтерактивних технологій навчання, які передбачають діалогічність, діяльнісно-творчий характер, підтримку індивідуального розвитку дитини, надання їй самостійності в прийнятті рішень, творчості, вибору змісту й способу навчання та поведінки.

Нам імпонує трактування О.І. Пометун, що інтерактивні технології навчання – це такі технології, за яких засвоєння матеріалу відбувається в результаті спілкування між тими хто вчить і хто вчиться, тобто між тими хто має певні знання й досвід та тими хто їх набуває. В процесі такої організації навчальна пізнавальної діяльності, її учасники (опановують) набувають всіх видів людської діяльності, тобто мети й змісту навчання. Проте в цьому випадку засвоєння людської діяльності відбувається в процесі спілкування й через спілкування. «... навчання ми можемо визначати як спілкування, в процесі якого і через яке відбувається відтворення та засвоєння всіх видів людської діяльності» [5, с. 20].

Результати аналізу психолого-педагогічної літератури свідчить, що саме інтерактивні технології навчання спрямовані на створення середовища, в якому забезпечуються ефективні умови формування соціально-комунікативної активності молодшого школяра..

Інтерактивні технології навчання сприяють формуванню таких структурних компонент соціальної активності молодших школярів:


  • підвищенню загальної культури особистості;

  • задоволенню потреби у спілкуванні;

  • розвитку техніки спілкування і взаємодії, здібностей, почуттів, переконань, умінь утверджувати довірливі взаємовідносини як вищу цінність спілкування;

  • формуванню риторичних знань, умінь і навичок на базі підвищення їх мовленнєвої культури.

Інтерактивні технології навчання виконують такі важливі виховні функції:

  • нормативну, що відбиває освоєння школярами норм соціально-типової поведінки (спілкування як нормативний процес);

  • пізнавальну – набуття школярами індивідуального досвіду в процесі спілкування (спілкування як пізнівальний процес);

  • емоційну, що характеризує спілкування як аффективний процес;

  • актуалізуючу – реалізація в спілкуванні типових та індивідуальних сторін особистості школяра.

Завдяки виховним функціям, впливу на становлення самосвідомості та моральних установок, на формування стандарту й стилю життя, інтерактивним технологіям навчання значна роль належить соціалізації особистості школяра.

Спілкуючись із ровесниками у процесі інтерактивних технологій навчання, дитина молодшого шкільного віку відчуває приплив певним чином забарвлених емоцій – від ніжності до ненависті, завдяки чому в процесі спілкування люди передають не тільки текст, а й емоційний підтекст, що посилює чи послаблює зміст тексту. В процесі змістовного спілкування, учні вчаться його культурі, вчаться встановлювати довірливий контакт з однолітками.

За умов інтерактивних технологій навчання відбувається організація життя та діяльності колективу на основі поєднання управління, самоуправління та саморегуляції.Запропоновані проблемні завдання вимагають від учнів самостійних рішень під час обміну думками.

Ефективність впливу інтерактивних технологій навчання на соціалізацію молодших школярів досягається за умови, коли враховувуються психологічні закономірності й особливості спілкування учнів на цьому віковому періоді їх розвитку.

Через впровадження інтерактивних технологій у навчально-виховний процес школи можна по новому вплинути на процес становлення особистості молодшого школяра, підвищити його ефективність, спрямувати його на розвиток учня.

Як стверджує О.І. Пометун, така форма організації навчальної діяльності молодших школярів – це і основний засіб інформативного впливу на дітей, важливий засіб обміну інтелектуальними та моральними цінностями. Дослідження переконують, що в процесі міжособистісного спілкування в парах, малих групах і т.п., відбувається найбільш природний і невимушений розвиток взаємостосунків, їх вияв і реалізація. Спілкування з ровесниками в умовах інтерактивних тенологій навчання є нестандартним, вільним, ініціативним. У процесі висловлення учень вчиться формулювати речення, які виражають його думку, дитина несоромиться однолітків у разі неправильного висловлення. Спілкування з ровесниками включає управління діями партнера, їх контроль, показ своїх зразків, порівняння з собою тощо.

Інтерактивні технології навчання, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолюють учнів один від одного, а навпаки, дозволяють реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги й співробітництва. І хоча спілкування може мати місце в індивідуальній та фронтальній роботі школярів, проте там воно не включене в структуру діяльності й відбувається лише з дозволу вчителя, за його ініціативою й триває мало часу.

Аналіз педагогічної літератури, шкільна практика свідчать, що найбільші можливості для спілкування створюють інтерактивні технології навчання на етапах закріплення й поглиблення знань, систематизації та узагальнення вивченого матеріалу, контролю та корекції знань.

Відомо, що можуть виникати в школярів труднощі при усній перевірці знань, якщо її здійснює вчитель. Досвід роботи вчителів показує, що ці небажані прояви в умовах інтерактивних технологій навчання зводяться до мінімуму.

Як свідчить шкільна практика, під час інтерактивних технологій навчання активізується діяльність усіх без виключення її виконавців. Психологи пояснюють це тим, що «одна з найважливіших характеристик людини в групі полягає в тому, що вона звертається до своєї групи як до джерела орієнтації в навколишній дійсності» [5, с. 103].

Під час інтерактивного навчання формується вміння дитини прийти на допомогу в потрібну хвилину: пояснити, перевірити, порадити. Складаються товариські взаємостосунки, що не мають нічого спільного з фальшивим товаришуванням, діють всі структурні компоненти соціально-комунікативної активності, створюються ефективні умови для підготовки підростаючого покоління до спілкування, співпраці, наполегливості в самостійному житті після закінчення школи.

Як стверджевав Л. Десєв, «процес безпосередньої соціальної взаємодії, що відбувається в малій групі і створює соціальне мікросередовище людини, є надзвичайно сильним фактором формування й виховання особистості...» [2, с. 165].

Можна зробити висновок, що за умов інтерактивних технологій навчання, створюється сприятливе середовище для соціалізації особистості молодшого школяра.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. – Екатеринбург: Деловая книга, 1995. – 220 с.

  2. Десев Л. Психология малых групп. – М.: Прогресс, 1979. – 208 с.

  3. Дьяченко В.К. Сотрудничество в обучении: О коллективном способе учебн. работы: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1991. – 192 с.

  4. Коберник О.М. Соціальна активність учнів сільської школи // Рідна школа. – 2000. – № 4. – С. 39–43.

  5. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посібн. / За заг. ред. Пометун О.І. – К.: А.С.К., 2003. – 192 с.

  6. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика (на матеріалі уроків хімії). – К.: Партнер, 1997. – 208 с.


УДК 371.32

Оксана Кравчук,

кандидат педагогічних наук,

старший викладач кафедри

методики початкового навчання

Уманського державного

педагогічного університету

імені Павла Тичини
РОЗРОБКА УРОКУ З ЕЛЕМЕНТАМИ

ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Урок розроблений для вчителів початкових класів з інтерактивними технологіями, який допоможе учителю зробити процес навчання цікавим та доступним.

Ключові слова: урок, початкові класи, природознавство.
Урок разработан для учителей начальных классов с интерактивными технологиями, который поможет учителю сделать процесс обучения интересным и доступным.

Ключевые слова: урок, начальные классы, природоведение.
A lesson is developed for the teachers of elementary school with interactive technologies, which will help a teacher to do the process of studies interesting and accessible.

Key words: lesson, elementary school, Nature study.
На думку японських футурологів, у розвинених країнах головним стане інтелектуальне виробництво. За встановлення інтелекту можна судити про рівень цивілізованості суспільства.

Стандартні уроки з природознавства обмежують використання прийомів розвитку природних процесів. Тому на сучасному етапі розвитку науки є перші спроби проведення уроків суспільствознавчих та природознавчих дисциплін із залученням можливостей інтерактивних технологій. На таких уроках діти швидко мобілізуються, така робота на уроці сприяє розвитку уваги. Після таких уроків у дітей залишається в пам’яті вся інформація, а це сприяє міцному засвоєнню матеріалу.


Тема: Збережемо природу Землі разом. 4 клас

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:



  • розширити знання про охорону природи на Землі;

  • розповідати про державні заходи щодо їхнього збереження;

  • встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

  • наводити приклади власного ставлення до бережного відношення до природи та любов до рідного краю;

  • набути навичок участі своєї позиції під час роботи в групах.

Обладнання: карта, таблиці, знакові малюнки, додаткова література, комп’ютерні програми «Клімат» «Погода», підручник для 4 класу «Я і Україна» (автори Т.М. Байбара, Н.М. Бібік. – Київ: «Форум», 2004 р.).

План змісту уроку

1. Збереження лісів.

2. Збереження ґрунтів.

3. Збереження повітря.

4. Збереження природи рідного краю.

Хід роботи на уроці

І. Вступна частина (5 хв.)



1. Хвилинка календаря. Технологія «Робота в парах».

Вчитель задає завдання кожній парі.



Завдання для І пари учнів:

– знакове повідомлення погоди. (Елементи розвивального навчання, діти виставляють паровози у яких позначено стан неба, напрям вітру, температуру повітря і т.д. за тиждень, що було занесено у них в щоденник спостережень).



Завдання для ІІ пари учнів:

– комп’ютерне забезпечення «Погода». Робота розпочинається з занесенням дати на першу панель, це група робить самостійно. Потім з лівої колонки учні вибирають умовні позначки наприклад, стан неба, малюнок із сонцем – дитина натискає мишкою на малюнок, а у правому боці на другій панелі висвітлюється слово «Ясно». Якщо натиснути на малюнок із хмаринкою – то у правій колонці з’являється слово «Хмарно». А на малюнку з грозою на третій панелі можна прочитати слово «Грозові дощі». І так продовжується робота з календарем природи по різним напрямкам.



Завдання для ІІІ пари учнів:

– робота з картою. Учні знайомляться на карті з містами, які знаходяться на (Заході, Сході, Півночі та Півдні), і теж роблять прогноз погоди.



Вчитель підводить підсумок: Ми помітили, як температура повітря знижується і на зміну осені приходить зима.

2. Перевірка раніше засвоєних знань. (5–7 хв.)

Слово вчителя: Так як різноманітна наша природа, так і різноманітне населення нашої Землі. Ви дізналися, скільки людей живе на Земній кулі? (6 мільярдів). Ви працювали дома з текстом «Населення Землі» зараз ми перевіримо, як ви його засвоїли.

Перевірка проходить у вигляді тестування. Один учень за дошкою записує відповіді, а всі учні працюють в зошитах.

Тести.

1. Яка кількість рас існує на Землі?



а) 5;

б) 3;


в) 7.

2. Раси різняться тому що…

а) Хтять виділитись на Землі;

б) Щоб бути гарними;

в) Ознака пристосування організму людини до різних умов життя.

3. Що об’єднує народ. Що спільного є у народу.

а) Мова, обряди, традиції;

б) Колір шкіри;

в) Політичні погляди.

4. Як об’єдналися народи:

а) В організації;

б) В сім’ї;

в) В державу.

5. Основним законом держави є:

а) Конституція;

б) Мова;


в) Гроші.

6. Щоє символами держави:

а) Національний одяг;

б) Герб, прапор, гімн;

в) Усна народна творчість.

Висновок: взаємоперевірка.

ІІ. Основна частина.

З метою актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань вмінь учнів вчитель говорить:

– У нас є група дітей, які займалися пошуковою роботою (3 учні – науковець, філософ, депутат).

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, повідомляємо тему, мету і завдань уроку. (5 хв.)

3. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань і вмінь учнів.



  • Я бачу, що серед наших гостей є кореспондент місцевої газети. Що вас спонукало до нас зайти?

Кореспондент говорить: Зараз стоїть глобальна проблема людства зберегти природу землі разом. Шановні друзі!

Використовуємо метод «Мікрофон». В іграшковий мікрофон кореспондент ставить запитання учням.



  • Розкажіть будь-ласка пор правила поводження в природі?

  • Чи є приклади варварського ставлення до природи в вашому краї?

  • А що робиться, для збереження екології у вашій школі?

  • А що вас спонукало це зробити?

Дякую, дозвольте бути присутньою на уроці.

Учитель робить висновок: Діти і дійсно це велика проблема на сьогоднішній день, а ми хоч маленькі, але байдужими бути не можемо.

4. Сприймання й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу. (15 хв.)

Технологія «Робота в парах» (троє рядів парт). Учитель пояснює завдання кожній парі:


  • Діти, відкрили підручник і попрацюємо на сторінці 104.

  • А зараз ви прочитаєте, якої шкоди завдає діяльність людини – лісові.

І ряд опрацьовує 1 абзац та картинки з пожежею.

–Одне з важливих багатств природи являється ґрунт. Особливо його верхній родючий шар. Потерпає і він недбалої людської діяльності. Давайте ознайомимось з наступним абзацом.



ІІ ряд опрацьовує 2 абзац про ґрунти.

  • Розгляньте на малюнку у підручнику на сторінці 104. Яка екологічна загроза зображена на малюнку? Великої шкоди завдають заводи, фабрики – повітрю, а воно є одним із важливих критеріїв здорового способу життя. Хоча існують на заводах і очисні споруди, які фільтрують повітря. Опрацьовуємо наступний абзац.

ІІІ ряд опрацьовує 3 абзац про повітря.

Учитель робить висновок: Щоб розв’язати складні проблеми охорони і збереженню природи, люди всієї Землі повинні об’єднатися.

Технологія «Громадські слухання».

– Питанням збереженню природи рідного краю займався науковець, йому слово.

Шановні присутні!

Ми знаємо, що припинити винищення рослин і тварин, зберегти їх різноманітність, ще у 1948 році був створений Міжнародний союз охорони природи. Ця організація взяла під свою опіку рідкісні види рослин і тварин. У різних країнах було відкрито заповідники й національні парки. У 1966 році вперше була видана Міжнародна Червона книга. Відтоді в країнах світу почали складати свої національні Червоні книги.

Міжнародна організація Грінпіс бореться за збереження лісів, океанів, рослин і тварин на Землі.

Головна проблема полягає в тому, що не всі люди розуміють серйозну ситуацію, належним чином.

Отже, будьте уважними, чемними до природи. Ви слухали, молодого співробітника інституту «Чиста Україна – чиста Земля».



  • Слово надається філософу

  • Життя людей на Землі іноді порівнюють із зірками на небі: народжуються і вмирають люди, з’являються і гаснуть зорі на небі.

І в кожної людини в житті, як і у зірок, настає такий час, коли про неї дізнаються інші, коли її поздоровляють з успіхом, разом з нею радіють за цей успіх. Ось тоді й кажуть, що настав «Зоряний час», тобто серед інших людей, серед непомітних днів, годин настав час, коли людина засяяла, як зірка на небі.

Таким прикладом життя є вчитель, письменник, видатна, чудова людина Василь Сухомлинський, який мріяв, вчив дітей любити природу. Це видно з творів, які ви читали і ще будете знайомитися в майбутньому.

Ви слухали філософа по екологічним питанням.


  • У нас присутній депутат від фракції «Чиста Україна – чиста Земля».

Вельмишановні пані та панове!

У наш час держави світу і наша в тому числі підписують між собою угоди про спільну охорону природи. Наприклад, більшість країн світу підписали угоду про зменшення викидів небезпечних речовин в атмосферу. Є міжнародна домовленість про обмеження торгівлі рідкісними та зникаючими видами дикорослих рослин і диких тварин.

Отже, щоб вирішити це питання на державному рівні, нам терміново потрібно співпраця всіх вас і організацій.

За браком часу закінчую свій виступ. Дякую за увагу.

ІІІ. Підсумкова частина.

6. Осмислення узагальнення і систематизація знань. (10 хв.)



Слово вчителя: На закріплення почутого матеріалу попрацюємо з комп’ютерною програмою «Клімат». Помандруємо по нашій гарній та різноманітній природі на планеті Земля.

Учні працюють за комп’ютером.

7. Домашнє завдання. Скласти рекламу, ролик до сьогоднішнього уроку, про збереження природи на Землі. (3 хв.)

8. Підсумок уроку. (2 хв.)

Заключне слово кореспондента.


  • Ваш сьогоднішній урок особливий за своєю значущістю. Я побачила, як ви обговорювали важливі екологічні проблеми, які стоять зараз у всьому світі на першому місці; вчилися розуміти, як слід ставитися до природи, щоб не завдати їй шкоди, берегти красу рідної землі.

Дякую вам за урок!
Використані технології


Частина уроку

Технології

І. Вступна частина

«Мікрофон»

«Робота в парах»



ІІ. Основна частина

«Громадські слухання»

ІІІ. Підсумкова частина

«Мікрофон»

УДК 371.3:53(07)

Ігор Ткаченко,

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри фізики і астрономії

та методики їх викладання

Уманського державного

педагогічного університету

імені Павла Тичини;

Юрій Краснобокий,

кандидат фізико-математичних наук,

декан фізико-математичного факультету,

Уманського державного

педагогічного університету

імені Павла Тичини
ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК СКЛАДОВОЇ У СИСТЕМІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО ПРОФІЛЮ
У статті досліджується проблема використання інтерактивних технологій як дієвого чинника у формуванні ціннісних професійних компетенцій майбутніх вчителів природничо-математичних дисциплін.

Ключові слова: інтерактивні технології, цінність, компетентність.
В статье исследуется проблема использования интерактивных технологий как действенного фактора в формировании ценностных профессиональных компетенций будущих учителей естественно-математических дисциплин.

Ключевые слова: интерактивные технологии, ценность, компетентность.
In the article the problem of the use of interactive technologies as an effective factor in forming of the valued professional jurisdictions of future teachers of naturally mathematical disciplines is explored.

Key words: interactive technologies, value, competence.
В умовах зміни освітньої парадигми національна школа все більше орієнтується на концепції розвитку особистості в процесі навчання, що ґрунтуються на принципах гуманізації та демократизації освіти. Однією з таких концепцій є особистісно-орієнтоване навчання, що базується на такій організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії, за якої створюються оптимальні умови для розвитку у суб’єктів навчання здатності до самоосвіти, самовизначення, самостійності і самореалізації. У зв’язку з цим виникає необхідність перебудови системи навчання і виховання студентської молоді з орієнтацією на розвиток творчого потенціалу кожної особистості з урахуванням індивідуальних і психологічних особливостей через використання сучасних інноваційних технологій.

Поняття «технологія» у педагогічній науці має декілька семантичних тлумачень. Відповідно до значень цього поняття відбувається й систематизація педагогічних технологій, яких налічується понад п’ятдесят. Педагогічні технології в сучасному освітньому просторі можна розглядати як організаційний початок, який запускає у дію і направляє у необхідне русло творчі сили носіїв наукових знань і педагогічного досвіду. За таких умов визначення теоретико-методологічних і методичних засад педагогічних технологій, обґрунтування ознак і критеріїв їх гуманістичної спрямованості, умов їх ефективного функціонування в умовах сучасного освітнього простору є актуальними проблемами психолого-педагогічної науки і практики [3]. Тому зростає інтерес науковців до питання про ефективність та впровадження традиційних і новітніх технологій в навчальний процес. Незаперечним є те, що процес інтерактивного навчання відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх суб’єктів навчання. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове), де всі є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання [4]. Як наслідок, організація інтерактивного навчання передбачає моделювання елементів навчально-виховного процесу, життєвих ситуацій, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та адекватної ситуації. Інтерактивна технологія навчання, як і будь-яка інша педагогічна технологія містить у собі:



  • концептуальну основу, де визначається інноваційний тип навчання, що орієнтований на особистість учня і який стимулює творчі процеси щодо оволодіння навчальним матеріалом, активізує пізнавальну діяльність за допомогою активних, діалогових форм організації занять;

  • змістову частину: навчально-наукову, навчально-методичну, навчально-організаційну, яка відображається, відбиває і організується змістом навчання;

  • процесуальну частину, яку утворюють моделі технологій навчання, що у кожному конкретному випадку становлять певну сукупність методів навчання, дидактичні стратегії, базові технології організації взаємодії суттєвих чинників педагогічної системи.

Інтерактивні технології навчання включають в себе чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання та розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів. На відміну від методик, інтерактивні навчальні технології не застосовуються для виконання певних навчальних завдань, своєю структурою вони визначають кінцевий результат. Найбільш відомими щодо форм організації навчальної діяльності виділяють інтерактивні технології кооперативного навчання, інтерактивні технології колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання, технології опрацювання дискусійних питань.

Специфіка організації навчального процесу на фізико-математичному факультеті УДПУ імені Павла Тичини свідчить про те, що кожна із перерахованих вище форм організації навчальної діяльності, може з успіхом використовуватися як самостійна змістово-процесуальна складова методичної системи навчання або ж як елемент множини багатоструктурного комплексу синтезу навчальних технологій. На нашу думку, ефективність застосування інтерактивних технологій буде мати сенс лише в тому випадку, якщо матиме місце використання певної адаптивної перехідної системи навчання, яка б передбачала, передусім традиційну «стару» систему навчання та містила сучасні інновації у вигляді інтерактивних форм на основі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Пошуки шляхів удосконалення навчального процесу у вищих педагогічних школах, інтенсивність якого значно зросла протягом останніх років, довели необхідність запровадження сучасних інформаційних технологій навчання, що базуються на широкому, науково обґрунтованому використанні технічних засобів навчання [1, с. 99].

Вивчення безпосередньо інтерактивних технологій (у вигляді окремих розділів, тем або ж самостійних дисциплін) передбачено навчальними планами всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавра, спеціаліста та магістра спеціальностей: «фізика» і «математика». У відповідності до змісту навчальних програм, вивчення інтерактивних технологій, які є в курсах педагогіки і психології (1, 3, 4, 6 семестри) та педагогічної майстерності (7, 8 семестри), − окремо вивчаються дисципліни: педагогічні технології (10 семестр), інформаційно-комунікаційні технології (9, 10, 11 семестри), а також використання їх у наскрізній вертикальній спрямованості фахових методик.

Викладачі кафедр фізики і астрономії та методики їх викладання, вищої математики та кафедри інформаційно-комунікаційних технологій фізико-математичного факультету є постійними учасниками та організаторами всеукраїнських та міжнародних конференцій (семінарів) з проблем впровадження інноваційних технологій, що відбуваються не лише на теренах України (у Кам’янець-Подільську, Івано-Франківську, Кіровограді, Києві, Миколаєві, Херсоні, Чернігові, Черкасах, Яремчі), а й поза її межами (Росія, Польща, Словаччина). Фізико-математичний факультет поступово стає своєрідним науково-дослідним полігоном з питань розробки та впровадження інтерактивних технологій. Як приклад, 3–4 червня 2008 р. на базі факультету відбулася міжнародна науково-практична конференція «Інформаційно-комунікаційні технології у навчальному процесі», високий рівень учасників якої засвідчив друк 5-ти збірників наукових праць учасників конференції. 11 жовтня 2008 р. у «НВЦ Планетарій» відбувся науково-методичний семінар «Інноваційні технології у вивченні фізики» під егідою Всеукраїнської асоціації вчителів фізики. Вимоги часу висувають проблеми пошуку нових форм висвітлення навчальних здобутків. Як наслідок, значна частина викладачів факультету брала та бере активну участь у всеукраїнських інтернет (відео)-конференціях, форумах на освітніх веб-порталах, що знайшло своє відображення у публікаціях багатьох статей та посібників, тематика яких пов’язана з впровадженням інтерактивних технологій.

Не менш важливим аспектом застосування інтерактивних технологій, вважаємо участь викладачів і студентів у реалізації програм «Інтел. Навчання для майбутнього» [2] та «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті й науці на 2005–2010 роки», що започатковані під патронатом МОН України. Ці програми базуються на навчанні студентів, як майбутніх учителів-предметників, комплексному використанню інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі для підвищення якості навчання й підготовки учнів. «Першопрохідцями» у цьому напрямі стали: Терещук С.І. (кафедра фізики і астрономії та методики їх викладання), Хазіна С.А., Стеценко В.П., Стеценко Г.В. (кафедра інформаційно-комунікаційних технологій) та Годованюк Т.Л. (кафедра вищої математики), які підготували близько 60 студентів. По завершенню курсів і викладачі, і студенти отримали ліцензовані сертифікати. Продовжили їх успішну ходу викладачі: Краснобокий Ю.М., Паршуков С.В., Паршукова Л.М., Декарчук М.В., Хазін Г.А., Махомета Т.М., Благодир Ф.К., Троян С.О., Собко Л.Г., Малишевський О.В. та інші.

З метою реалізації ефективної стратегії розвитку інноваційних технологій тематика курсових, дипломних та магістерських робіт переглядається з урахуванням переорієнтації парадигми освіти у напрямку використання інтерактивних технологій. Наведемо деякі назви студентських кваліфікаційних робіт за останні роки: «Інтерактивні технології навчання фізики» (керівник – доцент Терещук С.І. – 2008 р.), «Використання методу проектів» (керівник – доцент Краснобокий Ю.М. − 2009 р.), «Методика використання інформаційно-комунікаційних технологій при вивченні математики» (керівник – доцент Хазін Г.А. – 2009р.), «Формування у майбутніх вчителів умінь використовувати комп’ютерні технології» (керівник – Стеценко В.П. – 2009 р.). Набуті теоретичні знання та практичні вміння застосовувати інтерактивні технології студенти закріплюють під час проходження виробничої практики в школі, де особливо позитивної оцінки методистів та вчителів заслуговують уроки з використанням власних розробок елементів інтерактивних технологій.



Розглядаючи методи інтерактивних технологій, констатуємо той факт, що переважна більшість викладачів (і, відповідно, студентів) опанувала їх та використовує їх під час проведення занять. Дедалі ширше використовуються інтерактивні лекції, семінари з евристичним генеруванням ідей (кафедра вищої математики, див. рис. 1). Евристичні технології генерування ідей: «мозковий штурм», «коло ідей», «ажурної пилки», «асоціації (метафори)», «синектики» тощо передбачають генерування ідей усіма учасниками навчального процесу, активізуються інтуїція та уява студентів, відбувається вихід за межі стандартного мислення. На заняттях з фахових методик студенти освоюють навики проектування за допомогою ІКТ навчального процесу в школі (планування уроку, демонстрації у різних режимах (фото, анімаційний, відеоформат), розробка засобів комп’ютерної діагностики [2, с. 293]. На заняттях з фахових методик студенти освоюють навики проектування за допомогою ІКТ навчального процесу в школі (планування уроку, демонстрації у різних режимах (фото, анімаційний, відеоформат), розробка засобів комп’ютерної діагностики.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка