Наукових праць



Сторінка10/15
Дата конвертації01.12.2016
Розмір5 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15
Рис. 3. Фрагмент проведення інтерактивного заняття в НВЦ «Планетарій»
Працюючи зі студентами, сповідуємо інтерактивний принцип – «навчаючись – учи» та схему: «вчорашній учень – сьогоднішній студент – завтрашній учитель». При цьому викладачі та студенти безпосередньо працюють з учнями під час проведення навчальних екскурсій, уроків, виховних годин, предметних олімпіад, КВК тощо.

Таким чином, використання інтерактивних технологій на фізико-математичному факультеті істотно впливає на ступінь сформованості у студентів високої внутрішньої та зовнішньої мотивації, активності у інформаційно-пізнавальній, операційно-діяльнісній, креативно-рефлексивній, оціночній діяльності, що виявляється у самовизначеності та самореалізації особистості.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Краснобокий Ю.М. Комплексний підхід до підготовки учителів фізико-математичних дисциплін з використанням ІКТ. – К.:Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, 2009. – С. 99.

  2. Мартинюк М.Т., Дудик М.В., Краснобокий Ю.М. Особливості підготовки майбутніх вчителів фізики до використання інформаційно-комунікаційних технологій. // Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. – С. 293.

  3. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: Монографія / CO. Сисоєва, A.M. Алексюк, П.М. Воловик, О.І. Кульчицька, Л.Є. Сігаєва, Я.В. Цехмістер та ін.; За ред. СО. Сисоєвої. – К.: Наук. світ, 2001. – 319 с.

  4. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. пос. – К.: Вид-во А.С.К., 2003. – 192 с.

  5. Ткаченко І.А. Вивчення сферичної астрономії в умовах функціонування навчально-виховного центру «Планетарій». – Наукові записки. – Серія: педагогічні науки. – Випуск 66. «Кіровоград», 2006. – С. 171–176.



УДК 811.161.2

Галина Кузнецова,

кандидат педагогічних наук,

кафедра української мови та літератури

Глухівського національного

педагогічного університету

імені Олександра Довженка;

Олеся Кірдей,

магістр Глухівського національного

педагогічного університету

імені Олександра Довженка
ВИВЧЕННЯ ЛЕКСИКИ ІЗ СИМВОЛІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ НА ПОЗНАЧЕННЯ НАЗВ ОДЯГУ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВАЦІЇ
У статті подаються й аналізуються інтерактивні дидактичні й лінгвістичні методи, вправи вивчення лексем-побутивізмів із символічним компонентом на позначення назв одягу в класах гуманітарного профілю.

Ключові слова: метод, одяг, гуманітарний профіль.
В статье подаются и анализируются интерактивные дидактические и лингвистические методы, упражнения изучения лексических бытовых терминов с символическим компонентом, обозначающих название обежды в классах гуманитарного профиля.

Ключевые слова: метод, одежда, гуманитарный профиль.
In the article the interactive didactic and linguistic methods and exercises at the learning the common lexemes with the symbolic component for the clothes’ names determination in the classes with bias to humanities are given and analyzed.

Key words: method, clothes, humanities.
Рівень оволодіння рідною мовою істотно залежить від усвідомлення учнями її генетичної основи, підґрунтя якої складають національно-культурні традиції. Їх сутність передусім відображається в етнокультурознавчій лексиці, зокрема в семантичній групі слів-побутивізмів із символічним компонентом на позначення назв одягу. Безсумнівною є думка, що лінгводидактичний і національно-виховний потенціал цих лексем невичерпний, оскільки в їх інтенсіоналі й периферійних (прагматично-символічних) семах відображено національну свідомість, образно-символічне відчуття народного духу, мислення, збережено історичну пам’ять українців.

У «Концепції навчання державної мови в школах України» етнокультурознавчий підхід є наскрізно-інтегрованим, оскільки його зміст ґрунтується на «найважливіших відомостях з народознавства, пов’язаних з історією, культурою, звичаями і побутом українського народу» [3, с. 62]. Відтак, концептуальні засади мають відображатися не лише в теоретичних узагальненнях, а й у змісті нових підручників, програм, методичних розробок, в інноваційних методах, підходах, технологіях навчання мови.

Однак питання формування умінь в учнів, зосібна старших класів гуманітарного профілю, знаходити, аналізувати, вживати в мовленні слова-побутивізми із символічним компонентом на позначення назв одягу не знайшли достатнього висвітлення. Не обґрунтовано й не впроваджено в освітню діяльність ефективних лінгвістичних, дидактичних методів, прийомів, підходів чи оптимального їх поєднання щодо пояснення механізму виникнення символічного компонента в семантичній структурі побутової лексики, а відтак і функціонування його стилістичного потенціалу.

Цілеспрямованому вивченню проблеми дослідження змісту, значення, мети функціонування лексем-побутивізмів із символічним компонентом на позначення назв одягу в художній літературі присвячено обмаль наукових досліджень (праці О. Потапенка, В. Дмитренка, В. Кононенка). Здебільшого науковий пошук психологів, лінгводидактів, філологів торкається таких напрямів, як психологічні основи збагачення мовлення учнів культурознавчою лексикою, і словами-побутивізмами зокрема (Л. Виготський, О. Леонтьєв, Г. Костюк, І. Синиця та ін.); дидактико-методичні основи мовленнєвого розвитку учнів засобами соціокультурної лексики (М. Русанівський, О. Паламарчук, М. Пилинський, О. Потапенко, Л. Скуратівський, Ф. Мовчун, Т. Левченко, Н. Голуб, В. Дороз та ін.); проблеми сутності символів, способів творення слів-символів, значення і функціонування їх у системі художніх образів (О. Потебня, С. Аверинцева, В. Єрьоміна, О. Лосєв, З. Василько, В. Кононенко, О. Цвид-Гром, О. Потапенко, М. Дмитренко та ін.). Водночас у дослідженнях не простежується інтегрованого (психолінгводидактичного) підходу до вивчення означеної лексики. Порушену проблему ми спробували розв’язати в магістерській роботі [2].

Пропонована стаття має на меті описати й проаналізувати систему інтерактивних лінгводидактичних методів, вправ, які є ефективними у старшій школі гуманітарного профілю під час вивчення тем спецкурсу «Символічний компонент в семантиці побутової лексики (на прикладі назв одягу) [4].

Розроблена і впроваджена в навчальний процес експериментальна методика вивчення побутової лексики з символічним компонентом дала підстави для висновку, що ефективним засобом мовного спілкування та вдосконалення вмінь і навичок учнів аналізувати лексеми-побутивізми із символічним компонентом, стала спеціальна система інтерактивних комунікативних вправ, що ґрунтується на текстоцентричному комунікативно-діяльнісному підході, а саме: трансформація тексту; творчий диктант; переказ із елементами ситуативного мовленнєвого декорування; складання висловлювань за поданим текстом із використанням різних моделей викладу: висловлювання за моделлю «ab ovo» (сюжетний твір, в основі якого ґенеза виникнення назв одягу; хронологія набуття лексемою (семантизація) чи втрата (десемантизація) символічного компонента); висловлювання за моделлю «in medias res» (з’ясування сутності побутивізма із символічним компонентом послуговуючись методами: дедуктивним, індуктивним, аналогійним, стадійним, концентричним) [5, с. 110–116]; виконання ситуативних завдань творчого характеру ( за уявленням).



Подаємо зразки вправ, що передусім формують комплекс умінь і навичок, необхідних у продуктивній мовленнєвій діяльності, і вчать працювати з означеною лексикою у різних типах контексту.

  • Перебудуйте поданий монологічний текст на діалог відповідно до ситуації: ваш товариш запитує, а ви відповідаєте.

Своєрідним жіночим оберегом на Україні завжди був віночок. До вінка впліталося багато різних квітів з лікувальними властивостями. Всього у повному українському вінку двадцять квіток, і кожна з них є лікарем і оберегом. Плетіння вінка – це ціла наука і дійство. Живуть у народі давні секрети плетіння вінків, зберігання квітів у вінку, розуміння того, яке зілля з яким має сусідити. До дівочого вінка в’яжуть кольорові стрічки. Кожен колір стрічки є символом. Першою в’яжуть світло-коричневу стрічку – символ землі-матінки. Зліва і справа від неї – дві жовті – символи сонця. За ними ідуть з різних сторін зелена, світла і темна. Це символи живої природи, краси і юності. За ними в’яжуть синю і голубу – символи неба і води, що дають силу і здоров’я (За М. Крищуком).

  • За моделлю «in medias res»(послуговуючись концентричним методом) складіть зв’язне висловлювання на тему «Хустиночка мережана, вишиваная…» Визначте основну думку тексту. З’ясуйте стиль і тип мовлення.

  • Доповніть власним роздумом текст за темою «Національний одяг – це витвір мистецтва, що побутує і продовжує розвиватися, чи це вже пам’ять історії?»

Під чужинецьким пануванням наш народ зберіг національний одяг – як символ, що його він проніс через усі віковічні страждання й утиски. Національний одяг, мова, віра та звичаї – все це надійний захист від національного занепаду. Вишивка та мереживо на одязі – свідчення мистецького смаку й артистичного досвіду наших жінок, майстерність, що передається від покоління до покоління, традиція!

Національний одяг – це вияв святкового, врочистого, піднесеного настрою (О. Воропай).

  • Трансформувати текст художнього стилю у висловлювання публіцистичного стилю про національний чоловічий одяг. З’ясувати, чи зміниться його тема й основна думка.

Тимчасом як гості розмовляли й пили чай, молодий Радюк приїхав у двір і, розпитавши, що вся сім’я п’є чай на терасі, пішов туди навпростець через садок. Вся сім’я Радиків і всі гості побачили, що через садок до тераси сміливо йшов якийсь сільський парубок, але такий гарний, так гарно убраний, неначе на театральній сцені. На молодому парубкові була, правда, проста чорна свита, але пошита не сільським кравцем. Зате ж сорочка була вишита заполоччю з шовком. Всі груди й комір були залиті червоними мережками. Червона стьожка й застіжка були оксамитові, на голові бриль був солом’яний, але не простий. Сині шаровари були широкі. Чудовий парубок з такою красою лиця, про яку розказують в казках, йшов просто й сміливо до тераси, як людина, дуже вхожа й близька до хазяїнів.

Який гарний парубок! – сказав один гість (І. Нечуй-Левицький).



  • Прочитайте текст, усвідомте його зміст, декоруйте відомостями про різновиди хусток, їх кольорові гами та призначення. Приготуйтесь до усного переказу.

Ой, хустина, хустиночка!

Дівчатам належало ходити з відкритою головою, але це не завжди можливо. Стужа взимку та спека влітку змушують їх покривати голову хусткою.

На Лівобережжі дівчата складають хустку навкісь трикутником і обмотують її навколо голови, а тім’я залишають відкритим, «щоб волосся видко». З лівого боку до хустки пришпилюється квітка рожі або гілочка зеленого барвінку. Зимою дівчата, якщо беруть хустку, то так нею закутуються, як молодиці.

На Правобережжі хусткою дівчата користуються лише у випадку крайньої потреби. Коли вже беруть хустку, то і літом, і зимою обгортають нею голову так самісінько, як і жінки, але ззаду на спині з-під хустки повинна визирати коса.

У галицьких селах, понад річкою Опір, ще й досі збереглося старослов’янське дівоче вкриття голови – луб’яний віночок, обгорнений хусткою, а зверху покритий білою прозорою тканиною, ніби дінце шапки. З-під вінка на спину спускаються кілька кольорових стрічок та волосся, заплетене у дві коси (О. Воропай).

  • Ознайомтеся зі змістом тексту. Письмово перекажіть його, включаючи елемент процесу праці «Виготовлення намиста».
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка