Наказ №700 Про проведення дослідно-експериментальної роботи в Харківській області на базі загальноосвітніх навчальних закладів і надання їм статусу експериментальних навчальних закладів регіонального рівня


Інформація про керівників дослідно-експериментальної роботи



Сторінка4/5
Дата конвертації31.01.2017
Розмір0,93 Mb.
ТипНаказ
1   2   3   4   5


Інформація про керівників дослідно-експериментальної роботи

Науковий консультант:

Маслова Наталія Володимирівна, доктор психологічних наук Російської академії природничих наук, Ноосферної академії науки і освіти;

Курмишев Геннадій Васильович, доктор педагогічних наук, дійсний член Ноосферної академії науки і освіти.

Наукові керівники:

Кузнецова Алла Федорівна, доктор педагогічних наук, професор кафедри управління якістю освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», конт. тел. 364-26-38;

Кравченко Ганна Юріївна, кандидат педагогічних наук, проректор з наукової та експериментальної роботи КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», конт. тел. 0506521650.
Координатор:

Волкова Ірина Василівна, завідувач Центру здорового способу життя


КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», конт. тел. 0664303579.

Програма

експериментальної роботи регіонального рівня

за темою «Навчання і виховання учнів через природовідповідну

(ноосферну) освіту і екологічну безпеку»

на 2013-2016 рр.


Мета етапу

Вид діяльності

Термін

проведення

1. Підготовчий та організаційно-прогностичний етапи (червень-вересень 2013 року)

Підготовка вчителя до проведення експериментальної роботи:

вивчаємо себе, рівень відповідальності, здатність до самоаналізу та самоспостереження;

формуємо добре ставлення до себе як унікального, своєрідного та неповторного творіння природи;

опановуємо ідеї природовідповідної (ноосферної) освіти.



Діагностична робота:

вивчення особливостей нервової системи вчителя, типу темпераменту. Вплив типу темпераменту вчителя на здоров’я учнів;

професійна здатність до роботи. Ставлення до себе, учнів, колег.

Самодіагностика. Становлення рефлексивних здібностей:

робота з тестом «Чи відповідальна я людина?»;

ведення щоденника самоаналізу та самоспостережень за своїми думками, словами, вчинками.

Аналіз ефективності особистої професійної роботи на основі оцінки уроку учнями.



Під час семінарів, консультацій

Проведення настановного семінару «Підготовка вчителів до експериментальної роботи за темою «Навчання і виховання учнів через природовідповідну (ноосферну) освіту і екологічну безпеку».

Червень 2013 року

Проведення семінару «Людина – складна біоенергоінформаційна система. Фізично тонкі енергетичні тіла людини».

2013 рік

Проведення семінару «Фізіологія мозку. Асиметрія великих півкуль мозку. Шляхи та засоби становлення гармонійного типу мислення. Ноосферний урок».

2013 рік

Семінар-практикум «Готовність педагогів до проведення експериментальної роботи».

Серпень 2013 року

Консультаційна робота з питань забезпечення якості організації експерименту.

Протягом 2013 року

3. Пошуково-формувальний етап (2013 – 2015 роки)

Розкрити творчий потенціал учителя, готового до прийняття нових ідей, бажання пізнати себе

Робота з учителями-експериментаторами.

Проведення сесії-семінару за загальною проблемою: «Для того, щоб змінити світ, людина повинна змінити себе»



Грудень

2013 року



Дослідження впливу нових методів і прийомів, які сприяють гармонізації роботи великих півкуль мозку

Семінарсько-практичні заняття за темою «Конструювання ноосферного уроку з метою гармонійного розвитку функцій лівої та правої півкуль мозку»

За окремими планами протягом

2013-2014 рр.



Аналіз результатів утілення нових ідей у процес навчання. Аналіз досягнень учнів у навчанні

Протягом

2013-2014 рр.



Консультаційна робота

з учителями-експериментаторами



Впродовж 2013-2014 рр.

Поширення досвіду, взаємозбагачення надбаннями у професійній діяльності

Проведення семінарів-практикумів на базі шкіл, де працюють учителі-експериментатори

За окремими планами протягом

2013-2014 рр.



Моніторинг результатів роботи вчителів-експериментаторів. Моніторинг досягнень учнів експериментальних класів

Січень 2015 року

4. Контрольно-узагальнювальний етап (2015 – 2016 роки)

Експериментально перевірити вплив біоадекватної методики викладання на якість знань учнів, на стан їх психосоматичного здоров’я

Узагальнити одержані результати дослідження з питань результативності навчання за біоадекватною методикою




Ознайомити з результати дослідження педагогічні колективи шкіл на педрадах, завданнях методичних об’єднань, районних і обласних конференціях

Протягом року

Сприяти поширенню педагогічного досвіду

Сприяти поширенню одержаних результатів і досвіду роботи вчителів-експериментаторів:

Протягом року

підготувати відео ноосферних уроків;

До травня 2015 року

видати методичний посібник із досвіду роботи вчителів;

Грудень 2015 року

підготувати матеріали до підручника;

Грудень 2015 року

проводити майстер-класи на районних і обласних семінарах.

Травень, грудень 2015 року

Провести комплексне обстеження учасників експерименту (учителів і учнів), визначити фактори, які сприяли позитивним результатам

Травень, грудень 2016 року

Підготувати і провести Міжнародну науково-практичну конференцію: «Здоров’я дитини – здоров’я планети Земля»

Листопад 2016 року

Провести Всеукраїнську науково-практичну конференцію: «Здоров’я дитини – здоров’я нації»

Березень 2016 року

Покроєва, 731-21-31

Додаток 3

до наказу Департаменту

науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації


Заявка



на проведення експериментальної роботи регіонального рівня за темою «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему навчально-виховної роботи навчальних закладів Харківської області»

на 2013 – 2018 рр.
Опис основних ідей експерименту. На сучасному етапі в Україні гостро постало питання медіаосвіти, адже саме від якості отримуваної інформації залежить наше майбутнє, у тому числі й майбутнє нашої держави.

Процес отримання інформації є невід’ємною складовою нашого життя. Зрозуміло, що без отримання й опрацювання інформації людина існувати не може, оскільки вже з ранніх етапів свого життя постійно змушена сприймати інформацію – образи відображеного світу. Стає зрозумілим, що не лише кількість, а й якість інформації, яка надходить ззовні, має дуже важливе значення, бо саме вона й формує майбутню особистість. Загальновідомо, що в сучасному суспільстві більшу частину інформації людина отримує за допомогою як традиційних (друкованих видань, радіо, кіно, телебачення), так і новітніх (комп’ютерно опосередкованого спілкування, Інтернет, мобільної телефонії) засобів масової комунікації з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, стрімкий розвиток останніх потребує негайної підготовки особистості до вмілого, а головне небезпечного користування ними. Адже в епоху Інтернету, коли знання всього світу здаються доступними, ніхто не може контролювати потік інформації до аудиторії. І тут разом зі свободою слова приходить вседозволеність. Крім того, слід наголосити на тому, що сьогодні переважає неякісна медіапродукція, аморальність, зневага до загальнолюдських цінностей. Наслідком цього в Україні, як ми вже зазначали, постало гостре питання розвитку медіаосвіти, яка дасть знання про механізми маніпулювання психікою людини, що дозволять протистояти незаконним вторгненням у підсвідомість, а отже, і захистити себе таким чином. Не можна просто забороняти ту чи іншу інформацію. Потрібно вчити і дітей, і дорослих медіаграмотно опрацьовувати інформацію. Слід розуміти: якщо не можна змінити медіа, треба змінити їхню аудиторію.

Саме впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес і дошкільних, і позашкільних, і загальноосвітніх навчальних закладів України сприятиме розв’язанню проблеми підготовки людини до спілкування із засобами масової комунікації під час соціалізації, а це у свою чергу дозволить, по-перше, захистити дітей від потенційно шкідливих ефектів медіа, по-друге, виховати такого споживача медіа, котрий міг би ефективно задовольняти свої інтереси, використовуючи засоби масової комунікації.

У багатьох країнах світу вже з початку 50-х років ХХ століття надавалася велика увага розвитку медіаграмотності, щоб підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її дії на психіку, опановувати засоби спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів. Розроблена термінологія медіа, сформульовано поняття «медіаосвіта».

Ключові аспекти й концепції медіаосвіти були обґрунтовані в роботах видатних британських учених-медіапедагогів К. Безелгет, Е. Харта, Дж. Баукера і позначені як «мова медіа», «категорія медіа», «агентства медіа», «технології медіа», «аудиторія медіа», «сприйняття зображення/репрезентація медіа».

У різні роки проблемі медіаосвіти були присвячені дослідження Л. Баженової, О. Баранова, О. Бондаренко, І. Вайсфельда, Л. Зазнобіної, І. Льовшиної, Ю. Лотмана, С. Пензіна, Г. Полічко, А. Спічкина, Ю. Усова, О. Федорова, А. Шарікова та інших медіапедагогів Росії.

Розроблення Концепції впровадження медіаосвіти в Україні та схвалення її постановою Президії Національної академії педагогічних наук України від 20 травня 2010 року (протокол № 1-7/6-150) свідчить про те, що медіаосвіта визнана важливою складовою модернізації освіти.

Реалізація вищеназваної Концепції потребує комплексного підходу до створення в Україні ефективної системи медіаосвіти, ураховуючи, що в Україні медіаосвіта досі залишається фрагментарною, здійснюється переважно стихійно з ініціативи ентузіастів, педагогів-новаторів за явного браку інтеграції цих зусиль в ефективну медіаосвітню систему, хоча на теренах держави існує 4 школи, які спрямовують свої зусилля на формування основ медіаграмотності в різних напрямах.

Так, Асоціація діячів кіноосвіти і медіапедагогіки України, створена 1988 року при Національному Союзі кінематографістів України, яка об’єднує вчених, кінопедагогів, шкільних учителів, працівників культури, керівників дитячих і юнацьких кіно-, фото- і телестудій усіх регіонів країни, займається навчанням двох цільових категорій – підготовкою медіафахівців: кіномитців, тележурналістів, а також кінотелефотоаматорів.

«Київська школа медіадідактики», очолювана професором Інституту вищої освіти АПН України Г. Онкович, запропонувала нові методи та прийоми використовування мас-медіа з метою підвищення мотивації вивчення мови, забезпечення належного рівня країнознавчої компетенції, стимуляції мовної діяльності, назвавши їх «пресодидактика» і «пресолінгводидактика».

Львівська школа «ін’єкційної моделі» медіаосвіти, яка з’явилася на початку 90-х років ХХ ст., основний акцент діяльності робить на розробці способів нейтралізації патогенних інформаційних потоків: екранного насильства, порнографії, гіперреклами, пропаганди.

«Київська школа медіапсихології», що існує при лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної і політичної психології Національної академії педагогічних наук України з 2005 р., здійснює експериментальний пошук ефективних сучасних методів формування медіакультури дітей та молоді.

Отже, одним із завдань розбудови вітчизняної освіти є створення в Україні цілісної системи медіаосвіти, що дозволить забезпечити всебічну підготовку дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування в них медіаобізнаності, медіаграмотності й медіакомпетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей.

Це вимагає подолання наявних перешкод:

– некомпетентності педагогів із питань медіаосвіти;



  • відсутності науково-методичної бази щодо запровадження медіаосвіти в навчальні заклади.

Таким чином, потреба практичної реалізації основоположних засад Концепції впровадження медіаосвіти в Україні та подолання перешкод на шляху досягнення висунутих завдань зумовлює доцільність створення програми дослідно-експериментальної роботи з упровадження медіаосвіти.

Об’єкт дослідження. Учасники навчально-виховного процесу, а саме: вихованці дошкільних і позашкільних навчальних закладів, учні загальноосвітніх навчальних закладів Харківської області та їхні батьки і педагоги, а також слухачі курсів підвищення педагогічної кваліфікації закладів післядипломної педагогічної освіти.

Предмет дослідження. Модель організації системи дошкільної, позашкільної та шкільної медіаосвіти і модель її кадрового забезпечення в системі післядипломної педагогічної освіти.

Мета дослідження. Експериментальне впровадження та дослідження медіаосвітніх інноваційних технологій у навчально-виховному процесі дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що послідовне впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес за розробленими моделями дає змогу сформувати

у вихованців і учнів:

  • медіаімунітет як спроможність протистояти агресивному медіасередовищу та зберігати відчуття психологічного благополуччя при споживанні медіапродукції, що передбачає медіаобізнаність, уміння обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів у мережі Інтернет, а також в інших системах медіа;

  • рефлексію та критичне мислення як психологічні механізми, які забезпечують свідоме споживання медіапродукції на основі ефективного орієнтування в медіапросторі й осмислення власних медіапотреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту і форми інформації, її повноцінного та критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа, культури спілкування у віртуальних спільнотах і соціальних мережах;

  • здатність до медіатворчості для компетентного і здорового особистісного самовираження, реалізації життєвих завдань, покращення якості міжособової комунікації та приязності соціального середовища, мережі стосунків у значущих для особистості реальних спільнотах;

  • спеціалізовані аспекти медіакультури: візуальну медіакультуру (сприймання кіно, телебачення), культуру комунікативної поведінки в Інтернеті, музичну медіакультуру, розвинені естетичні смаки щодо форм мистецтва, опосередкованих мас-медіа та сучасних напрямів медіаарту тощо;

у педагогів знання:

  • сучасної парадигми освіти та ролі вчителя в інноваційному медіазованому інформаційному просторі;

  • дидактичного й виховного потенціалу медіа (інтерактивність, комунікативність, мультимедійність, індивідуалізація тощо);

  • методологічних аспектів медіапедагогіки й основ аудіовізуальної грамотності;

  • методики проведення медіаосвітніх занять і особливості інтеграції медіа з базовими дисциплінами;

  • місця медіа в навчально-виховному процесі дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів;

  • негативних тенденцій, що створюють засоби масової інформації;

  • можливостей критичного мислення для об’єктивного аналізу медіаінформації;

– засобів створення середовища для культурного та духовного зростання дітей і підлітків з метою їх соціальної адаптації.

Завдання дослідно-експериментальної роботи:

1. Здійснити теоретичний аналіз наукових підходів до організації медіаосвіти дітей і дорослих.

2. Розробити й обґрунтувати модель запровадження медіаосвіти в дошкільні, позашкільні та загальноосвітні навчальні заклади, а також модель підготовки в системі післядипломної педагогічної освіти медіапедагогів для роботи в навчальних закладах.

3. Обґрунтувати науково-методичні та психолого-педагогічні засади впровадження моделі дошкільної, шкільної та позашкільної медіаосвіти, моделі підготовки в системі післядипломної педагогічної освіти медіапедагогів для роботи в освітніх закладах усіх рівнів.

4. Розробити, експериментально апробувати та впровадити науково-методичне забезпечення (програми спецкурсів, посібники, методичні рекомендації) для підготовки медіапедагогів (вихователів дошкільних навчальних закладів, учителів загальноосвітніх навчальних закладів, керівників гуртків позашкільних закладів) у системі післядипломної освіти.

5. Розробити, експериментально апробувати та впровадити науково-методичний супровід (програми факультативів, спецкурсів, навчальні посібники тощо) для формування та розвитку медіакультури у дітей і молоді на різних етапах освіти.

6. Забезпечити підготовку кваліфікованих фахівців у галузі медіаосвіти, спроможних підготувати дитину до безпечної взаємодії із засобами мас-медіа, а також виховати такого споживача медіа, котрий міг би ефективно задовольняти свої інтереси, використовуючи засоби масової комунікації

7. Забезпечити підготовку дітей до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем шляхом формування їх медіакомпетентності.



8. Визначити ефективність запропонованих моделей медіаосвіти як основи цілісної системи психолого-педагогічних технологій розвитку медіакультури особистості.

Методологічну основу дослідження складають змістовно-аналітичний підхід, спрямований на виявлення змісту медіаосвіти в Україні та за кордоном; компаративістський підхід, пов’язаний з визначенням специфіки медіаосвіти в Україні та за кордоном; особистісний підхід, спрямований на особистість як мету, суб’єкт, результат, що вимагає визнання унікальності особистості, її інтелектуальної та моральної свободи, права на повагу; компетентністний підхід, що спрямований на формування компетентної особистості; системний підхід, орієнтований на виділення інтегративних інваріантних зв’язків і стосунків; антропологічний підхід, що означає системне використання даних усіх наук про людину як предмет навчання та виховання; аксіологічний підхід, що розкриває ціннісні орієнтації в розвитку особистості; історичний підхід, що передбачає наступність педагогічної думки минулого і сьогодення, андрагогічний підхід, який висвітлює особливості навчання дорослих, а також концептуальні положення медіаосвіти та становлення особистості.

Теоретична база дослідження: філософська концепція «діалогу культур» (М. Бахтін, В. Біблер, Ю. Лотман та ін.), дослідження теорій, тенденцій і проблем медіаосвіти за кордоном і в Україні (Д. Бааке, Д. Букінгем, К. Безелгет, О. Волошенюк, Н. Габор, Л. Зазнобіна, В. Іванов, А. Короченський, О. Куценко, А. Левицька (Новікова), Л. Мастерман, В. Монастирський, Г. Онкович, С. Пензін, Б. Потятинник, Г. Почепцов, А. Спічкін, Г. Тулодцікі, Ю. Усов, О. Федоров, А. Харт, І. Челишева, О. Шаріков, Б. Шорб, Є. Якушина, О. Ястребцева та ін.); дослідження з теорії становлення інформаційного суспільства (Д. Белл, М. Кастельс, К. Колін, М. Маклюен, А. Ракитов, А. Тоффлер, А. Урсул та ін.); дослідження в професійній та масовій медіаосвіті (І. Жілавська, Н. Змановська, А. Короченський, Х. Нісіто, А. Преснов); концепції громадянського суспільства та виховання (О. Бєляєв, Т. Власова, А. Вирщиків, З. Голенкова, М. Смоленський); культурологічний і середовищний підхід до освіти (В. Біблер, О. Бондаревська, Л. Новікова); концептуальні положення компетентністного підходу (В. Байденко, І. Белоновська, І. Зимня, І. Лукіна, Н. Сахарова, А. Хуторський); педагогічні теорії соціалізації особистості (Б. Бім-Бад, Д. Зюсс, Н. Каргапольцева, А. Мудрик, Д. Хофман); психологічні концепції цілісного процесу формування особистості (Б. Ананьєв, Ю. Бабанський, Л. Найдьонова, М. Яницький та ін.); теорії розвитку особистості в діяльності та спілкуванні (Л. Виготський, В. Давидов, А. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Б. Теплов, Д. Ельконін та ін.); дослідження, присвячені проблемам формування інформаційної культури (Г. Воробйов, Н. Гендина, А. Єршов, Є. Коган, В. Монахов та ін.); дослідження педагогічного потенціалу мас-медіа та їх ролі у формуванні та розвитку громадянського суспільства (С. Бабікова, Б. Потятинник, В. Іванов, Г. Онкович, Л. Солодовник, О. Федоров, Л. Шестакова, В. Шпанко та ін.); дослідження, які розкривають сутнісні характеристики освітнього простору (С. Бондарева, Н. Боритко, В. Козирев, О. Самерханова); фундаментальні праці з проблем формування особистості вчителя (І. Багаєва, Є. Бєлозерцев, Н. Кузьміна, В. Сластьонін та ін.); теоретико-методологічні аспекти підготовки вчительських кадрів на сучасному етапі (Г. Адільгазінов, Г. Ахметова, С. Каргін, Л. Мітіна, Г. Уманов, та ін.); підвищення кваліфікації педагогічних працівників (С. Антіпов, Т. Браже, Л. Даниленко, З. Жуковська, Н. Корольова, В. Олійник, Л. Покроєва, Ю. Савінков, Т. Сорочан, З. Ісаєва, І. Шалаєв та ін.).

База дослідження (перелік навчальних закладів). Дослідно-експериментальна робота буде здійснюватися протягом 2013 – 2018 років
КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» на базі експериментальних навчальних закладів м. Харкова та Харківської області:

  1. Балаклійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Балаклійської районної ради Харківської області.

  2. Дергачівська гімназія № 3 Дергачівської районної ради Харківської області.

  3. Козачолопанський навчально-виховний комплекс Дергачівської районної ради Харківської області.

  4. Токарівський навчально-виховний комплекс Дергачівської районної ради Харківської області.

  5. Дергачівський ліцей № 2 Дергачівської районної ради Харківської області.

  6. Зміївський ліцей № 1 Зміївської районної ради Харківської області імені двічі Героя Радянського Союзу З.К. Слюсаренка.

  7. Золочівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Золочівської районної ради Харківської області.

  8. Феськівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Золочівської районної ради Харківської області.

  9. Надеждівський навчально-виховний комплекс Лозівської районної ради Харківської області.

  10. Краснопавлівський багатопрофільний ліцей Лозівської районної ради Харківської області.

  11. Ізюмська гімназія № 1 Ізюмської міської ради Харківської області.

  12. Куп’янська гімназія № 2 Куп’янської міської ради Харківської області.

  13. Первомайська гімназія № 3 Первомайської міської ради Харківської області.

  14. Первомайська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Первомайської міської ради Харківської області.

  15. Мереф’янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 Харківської районної ради Харківської області.

  16. Харківська гімназія № 6 «Маріїнська гімназія» Харківської міської ради Харківської області.

  17. Харківська гімназія № 14 Харківської міської ради Харківської області.

  18. Харківський фізико-математичний ліцей № 27 Харківської міської ради Харківської області.

  19. Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 32 Харківської міської ради Харківської області.

  20. Харківська гімназія № 46 імені М.В. Ломоносова Харківської міської ради Харківської області.

  21. Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 85 Харківської міської ради Харківської області.

  22. Харківський ліцей № 89 Харківської міської ради Харківської області.

  23. Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 119 Харківської міської ради Харківської області.

  24. Харківський ліцей мистецтв № 133 Харківської міської ради Харківської області.

  25. Харківська гімназія № 172 Харківської міської ради Харківської області.

  26. Пісочинський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Теремок» Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області.

  27. Куп’янський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 2 комбінованого типу Куп’янської міської ради Харківської області.

  28. Куп’янський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 12 комбінованого типу Куп’янської міської ради Харківської області.

  29. Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 6 «Посмішка» Лозівської міської ради Харківської області.

  30. Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 74 «Веселка» компенсуючого типу Харківської міської ради Харківської області.

  31. Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 280 Харківської міської ради Харківської області.

  32. Чугуївський будинок дитячої та юнацької творчості Чугуївської міської ради Харківської області.

  33. Палац дитячої та юнацької творчості «Істок» Харківської міської ради Харківської області.


Методи наукового дослідження

Теоретичні методи (аналіз і узагальнення філософської, психолого-педагогічної, методичної, соціологічної та спеціальної літератури) – для висвітлення теоретичної сутності медіаосвіти й особливості формування медіакультури особистості.

Емпіричні методи (узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду; порівняльний аналіз; метод педагогічного спостереження; бесіда, анкетування; експертні пошукова діяльність; моделювання; педагогічний експеримент; якісний і кількісний аналіз результатів педагогічного експерименту із застосуванням методів математичної статистики), адекватні поставленим завданням.

Основний метод наукового дослідження – комплексний експеримент.

Наукова новизна дослідно-експериментальної роботи полягатиме у:

  • створенні психолого-педагогічних засад новітньої системи дошкільної, позашкільної та шкільної медіаосвіти, що відповідає викликам сучасного суспільства, завданням модернізації освіти в Україні;

  • розробленні інноваційних технологій медіаосвіти, які базуються на вітчизняній моделі;

  • визначенні впливу, умов і способів підготовки людини до ефективної взаємодії зі світом медіа;

  • участь у підготовці авторських програм, методичних рекомендацій, підручників і посібників, які складатимуть основу цілісної системи психолого-педагогічних технологій розвитку медіакультури як дітей та молоді, так і педагогів і батьків.

Теоретичне та практичне значення експерименту:

  • розроблення та теоретичне обґрунтування моделі системи дошкільної, позашкільної та шкільної медіаосвіти, що відповідає завданням модернізації освіти в Україні;

  • розроблення та теоретичне обґрунтування моделі фахової підготовки медіапедагогів на базі закладів системи післядипломної педагогічної освіти;

  • перевірка результативності та визначення умов ефективного застосування розроблених моделей медіаосвіти в навчально-виховному процесі дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, а також закладів післядипломної педагогічної освіти;

  • визначення умов і способів підготовки дитини та молоді до ефективної взаємодії зі світом медіа;

  • розробка науково-методичного забезпечення, зокрема авторських навчальних програм, методичних рекомендацій, підручників і посібників, які будуть частиною цілісної системи психолого-педагогічних технологій розвитку медіакультури вихованців дошкільних і позашкільних навчальних закладів, учнів загальноосвітніх навчальних закладів;

  • підготовка кадрового забезпечення для масового впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів.

Етапи та строки проведення дослідно-експериментальної роботи:

І. Підготовчий етап (вересень 2013 року – серпень 2014 року):

– аналіз наукових і науково-практичних педагогічних і психологічних літературних джерел із питань медіаосвіти з метою побудови спільного для всіх учасників експерименту кластеру знань;



  • розроблення й обґрунтування моделі впровадження медіаосвіти в дошкільні, позашкільні та загальноосвітні навчальні заклади на основі вітчизняної моделі медіаосвіти;

  • розроблення й обґрунтування на основі вітчизняної моделі медіаосвіти моделі медіапідготовки педагогів дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної освіти;

  • визначення базових дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, що будуть здійснювати дослідно-експериментальну роботу;

  • формування складу творчих груп учителів-дослідників, вихователів, керівників гуртків для участі в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи;

  • визначення стратегії підготовки педагогічних колективів і батьків до впровадження медіаосвітніх інновацій;

  • визначення видів діяльності дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів із формування та розвитку медіакультури дітей і молоді;

  • визначення видів діяльності Харківської академії неперервної освіти з формування та розвитку медіакультури педагогічних працівників дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів;

  • розроблення критеріїв готовності всіх суб’єктів навчально-виховного процесу до впровадження медіаосвітніх інновацій;

  • проведення установчих семінарів-практикумів для педагогічних колективів дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів із метою їх ознайомлення з особливостями технології впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес закладу;

  • розроблення й удосконалення програм і методичного забезпечення курсів підвищення кваліфікації та тематичних спецкурсів, що сприятимуть формуванню та розвитку медіакомпетентності вчителів-предметників загальноосвітніх навчальних закладів, вихователів дошкільних навчальних закладів і керівників гуртків позашкільних закладів.

ІІ. Концептуально-діагностичний етап (вересень 2013 року – серпень 2014 року):

  • розроблення критеріїв оцінювання рівня медіакультури вихованців дошкільних і позашкільних навчальних закладів, учнів загальноосвітніх навчальних закладів, різних аспектів їхньої медіакомпетентності;

  • розроблення критеріїв оцінювання рівня медіакультури педагогічних працівників дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, різних аспектів їхньої медіакомпетентності;

  • проведення анкетування педагогічних працівників і батьків, вивчення сімейної медіакультури з метою виявлення мотиваційної та технологічної готовності дорослих суб’єктів навчально-виховного процесу до впровадження медіаосвіти в навчальних закладах;

  • проведення першого етапу діагностики рівня медіакультури та ставлення вихованців і учнів до впровадження медіаосвітніх інновацій;

  • розроблення програм семінарів-практикумів для вихователів дошкільних навчальних закладів, класних керівників, учителів початкових класів, учителів-предметників загальноосвітніх навчальних закладів із питань упровадження медіаосвіти;

  • створення бази даних електронних ресурсів для інформаційно-комунікаційної підтримки експерименту з упровадження медіаосвіти та поширення кращого педагогічного досвіду.

ІІІ. Формувальний етап (січень 2014 року – серпень 2017 року):

  • підготовка вчителів загальноосвітніх навчальних закладів до викладання авторських навчальних програм із курсу «Медіакультура» для старшокласників;

  • забезпечення розвитку медіакомпетентності вихованців дошкільних і позашкільних навчальних закладів, учнів загальноосвітніх навчальних закладів, сприяння створенню умов для інтеграції медійних практик дорослих і дітей, розвитку сімейної медіакультури;

  • підготовка авторських навчальних програм інтегрованої медіаосвіти для вихованців дошкільних навчальних закладів, учнів початкової та основної школи, медіаосвітніх факультативів і відповідних методичних рекомендацій для вихователів, учителів, керівників гуртків, методичних посібників з окремих проблем медіаосвіти;

  • розробка програм гурткової роботи, факультативів із медіаосвіти для дітей різного віку дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів;

  • реалізація практичного аспекту медіаосвіти шляхом організації гурткової роботи дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів;

  • здійснення моніторингу розвитку медіакультури вихованців дошкільних і позашкільних навчальних закладів, учнів початкової та основної школи, залучених до участі в дослідно-експериментальній роботі, та зіставлення його результатів із даними всеукраїнського моніторингу рівня медіакультури населення;

  • розроблення моделі фахової підготовки медіапедагогів на базі закладів післядипломної педагогічної освіти;

  • створення діагностичних методик для дослідження рівня медіакультури педагогічних працівників, їх готовності до впровадження медіаосвітніх інновацій;

  • розроблення навчально-методичних комплексів медіаосвітніх спецкурсів для підготовки та підвищення кваліфікації педагогів;

  • проведення індивідуальних консультацій в Інтернет-режимі з проблем запровадження медіаосвіти;

  • проведення майстер-класів, науково-практичних семінарів, конференцій з обміну досвідом для педагогічних працівників позашкільних, загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів щодо ефективного впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес;

  • експериментальна апробація моделі підготовки медіапедагогів дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів Харківської області в системі післядипломної освіти;

  • упровадження й удосконалення науково-методичного забезпечення запровадження моделі медіаосвіти в навчальні заклади;

  • експериментальна апробація моделі медіаосвіти в навчальних закладах Харківської області;

  • здійснення моніторингу результативності діяльності з питання ефективності підготовки медіапедагогів у системі післядипломної освіти за запропонованою моделлю;

  • здійснення моніторингу результативності діяльності з питання впровадження медіаосвіти в навчальні заклади Харківської області за запропонованою моделлю;

  • вивчення досвіду роботи базових дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів із питання впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес на районному та локальному рівні;

  • вивчення досвіду роботи базових дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів із питання впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес на регіональному рівні.

ІV. Узагальнювальний етап (вересень 2017 року – грудень 2018 року):

  • здійснення підсумкового етапу діагностики рівнів медіакультури суб’єктів навчально-виховного процесу та їхньої готовності до конструктивної взаємодії;

  • статистична обробка результатів дослідно-експериментальної роботи, що відображають розвиток медіакультури особистості в навчально-виховному процесі дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів і в сім’ї;

  • аналіз отриманих результатів дослідно-експериментальної роботи з метою визначення змін, які відбулися, порівняно зі станом на початок експерименту;

  • узагальнення результатів упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів;

  • узагальнення на локальному, районному й регіональному рівнях ефективного досвіду роботи базових дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів із питань формування медіакультури особистості та впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес;

  • узагальнення результатів моніторингу ефективності впровадження медіаосвіти в навчальні заклади Харківської області за запропонованою моделлю;

  • узагальнення результатів моніторингу ефективності підготовки медіапедагогів у системі післядипломної освіти за запропонованою моделлю;

  • визначення ефективності підготовки медіапедагогів у системі післядипломної освіти за запропонованою моделлю;

  • визначення ефективності впровадження медіаосвіти в освітні заклади Харківської області за запропонованою моделлю;

  • узагальнення регіонального досвіду зі створення моделі неперервної медіаосвіти дітей і молоді;

  • узагальнення регіонального досвіду зі створення моделі підготовки медіапедагогів у системі післядипломної освіти;

  • розробка методичних рекомендацій для медіапедагогів дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів щодо формування медіакультури в дітей і молоді;

  • проведення міжнародної науково-практичної конференції з проблем медіаосвіти.

Очікувані результати:

  • психолого-педагогічні засади ефективної гуманістично зорієнтованої системи дошкільної, позашкільної та шкільної медіаосвіти;

  • розвиток у вихованців дошкільних і позашкільних загальноосвітніх навчальних закладів, в учнів загальноосвітніх навчальних закладів медіакультури та забезпечення їх підготовки до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем;

  • формування медіакомпетентності педагогів, яка дозволить здійснювати медіаосвітню діяльність в аудиторії різного віку;

  • узагальнення та поширення досвіду роботи з упровадження медіаосвіти в дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладах.


Інформація про керівників дослідно-експериментальної роботи

Наукові консультанти:

Алферова Зоя Іванівна, доктор мистецтвознавства, професор, декан факультету кінотелемистецтва, завідувач кафедри телебачення Харківської державної академії культури;

Іванов Валерій Феліксович, доктор філологічних наук, професор, президент Академії української преси, завідувач кафедри реклами і зв’язків із громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Найдьонова Любов Антонівна, кандидат психологічних наук, завідувач лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти, заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України.



Наукові керівники:

Кравченко Ганна Юріївна, кандидат педагогічних наук, проректор з наукової та експериментальної роботи, завідувач кафедри управління якістю освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», конт. тел. 0506521650;

Дегтярьова Галина Анатоліївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики суспільно-гуманітарних дисциплін КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», конт. тел. 0977100668.

Координатори:

Вороніна Галина Леонідівна, викладач кафедри розвитку та виховання особистості КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»,


конт. тел. 0673594633;

Коченгіна Маріанна Вікторівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики дошкільної і початкової освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» конт. тел. 0688920753;

Кугуєнко Наталія Филимонівна, старший викладач кафедри управління якістю освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»,
конт. тел. 0963231233;

Носенко Володимир Вікторович, завідувач Центру практичної психології та соціальної роботи КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»,


конт. тел. 0639551910.

Програма

експериментальної роботи регіонального рівня за темою

«Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему навчально-виховної роботи закладів освіти Харківської області»

на 2013 – 2018 рр.


з/п

Заходи

Термін виконання

Очікувані результати

І. Підготовчий етап (вересень 2013 року – серпень 2014 року)

1.

Аналіз наукових і науково-практичних педагогічних і психологічних літературних джерел із питань медіаосвіти з метою побудови спільного для всіх учасників експерименту кластеру знань.

Протягом 2013-2014 навчального року

Побудова спільного для всіх учасників експерименту кластеру знань із медіаосвіти

2.

Розроблення та обґрунтування моделі впровадження медіаосвіти
в дошкільні, позашкільні та загальноосвітні навчальні заклади на основі вітчизняної моделі медіаосвіти.

Вересень – грудень

2013 року



Модель упровадження медіаосвіти в дошкільні, позашкільні та загальноосвітні навчальні заклади

3.

Розроблення та обґрунтування на основі вітчизняної моделі медіаосвіти моделі медіапідготовки педагогів дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної освіти.

Вересень – грудень

2013 року



Модель медіапідготовки педагогів дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної освіти.

4.

Визначення базових дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, що будуть здійснювати дослідно-експериментальну роботу

Вересень

2013 року



Перелік базових дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, що будуть здійснювати дослідно-експериментальну роботу

5.

Формування складу творчих груп учителів-дослідників, вихователів, керівників гуртків для участі в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи

Вересень – жовтень

2013 року



Творчі групи вчителів-дослідників, вихователів, керівників гуртків

6.

Визначення стратегії підготовки педагогічних колективів і батьків
до впровадження медіаосвітніх інновацій.

Вересень – грудень

2013 року



Стратегія підготовки педагогічних колективів і батьків до впровадження медіаосвітніх інновацій

7.

Визначення видів діяльності дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів із формування та розвитку медіакультури дітей і молоді.


Протягом 2013-2014 навчального року

Види діяльності дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів із формування та розвитку медіакультури дітей і молоді

8.

Визначення видів діяльності Харківської академії неперервної освіти з формування та розвитку медіакультури педагогічних працівників дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів.

Протягом 2013-2014 навчального року

Види діяльності
з формування та розвитку медіакультури педагогічних працівників дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів

9.

Розроблення критеріїв готовності всіх суб’єктів навчально-виховного процесу до впровадження медіаосвітніх інновацій.

Протягом 2013-2014 навчального року

Діагностичні методики для дослідно-експериментальної роботи

10.

Проведення установчих семінарів-практикумів для педагогічних колективів дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів з метою їх ознайомлення
з особливостями технології впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес закладу.

Жовтень 2013 року

Первинна підготовка педагогічних колективів
до здійснення дослідно-експериментальної роботи

11.

Розроблення й удосконалення програм і методичного забезпечення курсів підвищення кваліфікації та тематичних спецкурсів, що сприятимуть формуванню та розвитку медіакомпетентності вчителів-предметників загальноосвітніх навчальних закладів, вихователів дошкільних навчальних закладів і керівників гуртків позашкільних закладів.

Протягом 2013-2014 навчального року

Програми й методичне забезпечення курсів підвищення кваліфікації та тематичних спецкурсів

ІІ. Концептуально-діагностичний етап (вересень 2013 року – серпень 2014 року)

1.

Розроблення критеріїв оцінювання рівня медіакультури вихованців дошкільних і позашкільних навчальних закладів, учнів загальноосвітніх навчальних закладів, різних аспектів їхньої медіакомпетентності.

Грудень

2013 року



Критерії оцінювання рівня медіакультури вихованців дошкільних і позашкільних навчальних закладів, учнів загальноосвітніх навчальних закладів, різних аспектів їхньої медіакомпетентності.

2.

Розроблення критеріїв оцінювання рівня медіакультури педагогічних працівників дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, різних аспектів їхньої медіакомпетентності.

Грудень 2013 року

Критерії оцінювання рівня медіакультури педагогічних працівників дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, різних аспектів їхньої медіакомпетентності.

3.

Проведення першого етапу діагностики рівня медіакультури та ставлення педагогічних працівників дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження в школі медіаосвітніх інновацій

Січень – лютий

2014 року



Коригування методичної роботи з учителями, вихователями, керівниками гуртків за підсумками діагностики рівня медіакультури

4.

Проведення першого етапу діагностики рівня медіакультури та ставлення вихованців і учнів до впровадження в школі медіаосвітніх інновацій

Січень – лютий

2014 року



Коригування методичної роботи з учителями, вихователями, керівниками гуртків за підсумками діагностики рівня медіакультури вихованців і учнів

5.

Розроблення програм семінарів-практикумів занять для вихователів, керівників гуртків, класних керівників, учителів-предметників із питань упровадження медіаосвіти

За окремим графіком

Програми семінарських і практичних занять для класних керівників, учителів-предметників із питань упровадження медіаосвіти

6.

Проведення анкетування педагогічних працівників і батьків, вивчення сімейної медіакультури з метою виявлення мотиваційної та технологічної готовності дорослих суб’єктів навчально-виховного процесу до впровадження медіаосвіти в загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах

Грудень 2013 року – травень 2014 року

Коригування методичної роботи з педагогічними працівниками та батьками за підсумками анкетування

7.

Створення бази даних електронних ресурсів для інформаційно-комунікаційної підтримки експерименту з упровадження медіаосвіти та поширення кращого педагогічного досвіду.

Постійно

База даних електронних ресурсів для інформаційно-комунікаційної підтримки експерименту
з упровадження медіаосвіти та поширення кращого педагогічного досвіду

ІІІ. Формувальний етап (січень 2014 року – серпень 2017 року)

1.

Підготовка вчителів загальноосвітніх навчальних закладів до викладання авторських навчальних програм
із курсу «Медіакультура» для старшокласників.

Січень – червень 2014 року

Готовність до викладання авторських навчальних програм із курсу «Медіакультура» для старшокласників.

2.

Забезпечення розвитку медіакомпетентності вихованців дошкільних і позашкільних навчальних закладів, учнів загальноосвітніх навчальних закладів, сприяння створенню умов для інтеграції медійних практик дорослих і дітей, розвитку сімейної медіакультури.

Постійно

Розвиток медіакомпетентності згідно з віковими особливостями

3.

Підготовка авторських навчальних програм інтегрованої медіаосвіти для вихованців дошкільних навчальних закладів, учнів початкової та основної школи, медіаосвітніх факультативів і відповідних методичних рекомендацій для вихователів, учителів, керівників гуртків, методичних посібників
з окремих проблем медіаосвіти.

Постійно

Авторські навчальні програми інтегрованої медіаосвіти для вихованців дошкільних навчальних закладів, учнів початкової та основної школи, медіаосвітніх факультативів і відповідні методичні рекомендації для вихователів, учителів, керівників гуртків, методичні посібники з окремих проблем медіаосвіти

4.

Розробка програм гурткової роботи, факультативів із медіаосвіти для дітей різного віку дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів.

Постійно

Програми гурткової роботи, факультативів із медіаосвіти для дітей різного віку дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів

5.

Реалізація практичного аспекту медіаосвіти шляхом організації гурткової роботи дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів.

Протягом

2014 – 2017 рр.



Організація гурткової роботи дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів

6.

Здійснення моніторингу розвитку медіакультури вихованців дошкільних і позашкільних навчальних закладів, учнів початкової та основної школи, залучених до участі в дослідно-експериментальній роботі, та зіставлення його результатів із даними всеукраїнського моніторингу рівня медіакультури населення.

Протягом

2014 – 2017 рр.



Коригування розвитку медіакультури вихованців дошкільних і позашкільних навчальних закладів, учнів початкової та основної школи, залучених до участі в дослідно-експериментальній роботі на підставі даних моніторингу

7.

Розроблення моделі фахової підготовки медіапедагогів на базі закладів післядипломної педагогічної освіти.

Протягом

2014 – 2015 рр.



Модель фахової підготовки медіапедагогів на базі закладів післядипломної педагогічної освіти

8.

Створення діагностичних методик для дослідження рівня медіакультури педагогічних працівників, їх готовності до впровадження медіаосвітніх інновацій.

Протягом

2014 – 2017 рр.



Діагностичні методики для дослідження рівня медіакультури педагогічних працівників, їх готовності до впровадження медіаосвітніх інновацій

9.

Розроблення навчально-методичних комплексів медіаосвітніх спецкурсів для підготовки та підвищення кваліфікації педагогів.

Протягом

2014 – 2017 рр.



Навчально-методичні комплекси медіаосвітніх спецкурсів для підготовки та підвищення кваліфікації педагогів.

10.

Проведення індивідуальних консультацій в Інтернет-режимі з проблем запровадження медіаосвіти.

Постійно

Розв’язання проблем запровадження медіаосвіти шляхом надання своєчасної допомоги

11.

Проведення майстер-класів, науково-практичних семінарів, конференцій з обміну досвідом для педагогічних працівників позашкільних, загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів щодо ефективного впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес.

За окремим графіком

Визначення шляхів ефективного впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес.

12.

Експериментальна апробація моделі підготовки медіапедагогів дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів Харківської області в системі післядипломної освіти.

Протягом

2014 – 2017 рр.



Визначення ефективності моделі підготовки медіапедагогів дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів Харківської області в системі післядипломної освіти.

13.

Упровадження й удосконалення науково-методичного забезпечення запровадження моделі медіаосвіти в навчальні заклади.

Протягом

2014 – 2017 рр.



Науково-методичне забезпечення запровадження моделі медіаосвіти в навчальні заклади

14.

Експериментальна апробація моделі медіаосвіти в навчальних закладах Харківської області.

Протягом

2014 – 2017 рр.



Визначення ефективності моделі медіаосвіти в навчальних закладах Харківської області.

15

Здійснення моніторингу результативності діяльності з питання ефективності підготовки медіапедагогів у системі післядипломної освіти за запропонованою моделлю.

Протягом

2014 – 2017 рр.



Коригування діяльності
з питання ефективності підготовки медіапедагогів
у системі післядипломної освіти за запропонованою моделлю


16.

Здійснення моніторингу результативності діяльності з питання впровадження медіаосвіти в навчальні заклади Харківської області
за запропонованою моделлю.

Протягом

2014 – 2017 рр.



Коригування діяльності з питання впровадження медіаосвіти в навчальні заклади Харківської області за запропонованою моделлю.

17.

Вивчення досвіду роботи базових дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів з питання впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес на районному та локальному рівні.

Постійно

Виявлення ефективного досвіду роботи базових дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів із питання впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес на районному та локальному рівні.

18.

Вивчення досвіду роботи базових дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів із питання впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес на регіональному рівні.

Постійно

Досвід роботи базових дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів із питання впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес на регіональному рівні

ІV. Узагальнювальний етап (вересень 2017 року – грудень 2018 року)

1.

Здійснення підсумкового етапу діагностики рівнів медіакультури суб’єктів навчально-виховного процесу та їхньої готовності до конструктивної взаємодії.

Вересень-листопад 2017 р.

З’ясування набуття рівнів медіакультури суб’єктів навчально-виховного процесу та їхньої готовності до конструктивної взаємодії.

2.

Статистична обробка результатів дослідно-експериментальної роботи, що відображають розвиток медіакультури особистості в навчально-виховному процесі дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів
і в сім’ї.

Грудень 2017 року – лютий 2018 року

Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи

3.

Аналіз отриманих результатів дослідно-експериментальної роботи з метою визначення змін, які відбулися, порівняно зі станом на початок експерименту.


Лютий – березень 2018 року

Визначення змін, які відбулися, порівняно зі станом на початок експерименту

4.

Узагальнення результатів упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів.

Квітень – червень 2018 р.

Узагальнення результатів упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів

5.

Узагальнення на локальному, районному й регіональному рівнях ефективного досвіду роботи базових дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів із питань формування медіакультури особистості та впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес.

Квітень – серпень 2018 року

Узагальнення на локальному, районному й регіональному рівнях ефективного досвіду роботи базових дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів із питань формування медіакультури особистості та впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес.

6.

Узагальнення результатів моніторингу ефективності впровадження медіаосвіти в навчальні заклади Харківської області
за запропонованою моделлю.

Квітень – серпень 2018 року

Узагальнення результатів моніторингу ефективності впровадження медіаосвіти в навчальні заклади Харківської області за запропонованою моделлю, визначення подальшої діяльності

7.

Узагальнення результатів моніторингу ефективності підготовки медіапедагогів у системі післядипломної освіти за запропонованою моделлю.

Квітень – серпень 2018 року

Узагальнення результатів моніторингу ефективності підготовки медіапедагогів
у системі післядипломної освіти за запропонованою моделлю, визначення подальшої діяльності

8.

Визначення ефективності підготовки медіапедагогів у системі післядипломної освіти за запропонованою моделлю.

Вересень –жовтень 2018 року

З’ясування ефективності підготовки медіапедагогів
у системі післядипломної освіти за запропонованою моделлю.

9.

Визначення ефективності впровадження медіаосвіти в освітні заклади Харківської області за запропонованою моделлю.

Вересень – жовтень 2018 року

З’ясування ефективності впровадження медіаосвіти в освітні заклади Харківської області за запропонованою моделлю

10.

Узагальнення регіонального досвіду
зі створення моделі неперервної медіаосвіти дітей і молоді.

Жовтень – листопад 2018 року

Узагальнення регіонального досвіду зі створення моделі неперервної медіаосвіти дітей і молоді.

11.

Узагальнення регіонального досвіду
зі створення моделі підготовки медіапедагогів у системі післядипломної освіти.

Жовтень – листопад 2018 року

Узагальнення регіонального досвіду зі створення моделі підготовки медіапедагогів
у системі післядипломної освіти.

12.

Розробка методичних рекомендацій для медіапедагогів дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів щодо формування медіакультури у дітей і молоді.

Протягом 2018 року

Методичні рекомендації для медіапедагогів дошкільних, позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів щодо формування медіакультури у дітей і молоді

13.

Проведення міжнародної науково-практичної конференції з проблем медіаосвіти.

Листопад 2018 року

Оприлюднення досвіду з упровадження медіаосвіти

Покроєва, 731-21-31

Додаток 4

до наказу Департаменту

науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації




Перелік експериментальних навчальних закладів

Харківської області регіонального рівня




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал