Наказ №700 Про проведення дослідно-експериментальної роботи в Харківській області на базі загальноосвітніх навчальних закладів і надання їм статусу експериментальних навчальних закладів регіонального рівня



Сторінка3/5
Дата конвертації31.01.2017
Розмір0,93 Mb.
ТипНаказ
1   2   3   4   5

Покроєва, 731-21-31

Додаток 2

до наказу Департаменту

науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації


Заявка



на проведення експериментальної роботи регіонального рівня

за темою «Навчання і виховання учнів через природовідповідну
(ноосферну) освіту і екологічну безпеку
»

на 2013 – 2016 рр.
Опис основних ідей експерименту. Сучасний процес навчання, який здійснюється за традиційними методами, породжує глобальні проблеми щодо здоров’я дітей. Так, за офіційними даними, після першого року навчання в
60-70% малюків виникають порушення психіки, після трьох років навчання 100% дітей мають психічні відхилення.

Причинами такого становища є, по-перше, умови, в яких відбувається процес навчання: необхідність проводити за партою 6 – 8 годин на добу; звернення в процесі навчання більшою мірою до лівої півкулі мозку (формування логіко-дискурсивного типу мислення), що порушує принцип гармонійного процесу засвоєння інформації.

По-друге, це відсутність контролю за дотриманням гігієнічних і ергономічних норм в організації життєдіяльності дітей у навчальному процесі.

По-третє, це орієнтація вчителів на минулий, традиційний досвід у професійній роботі, незнання вчителями нових відкриттів у загальній науці про людину, невміння вчителя використовувати ці знання (якщо навіть учитель ними володіє) у своїй практичній діяльності.

По-четверте, це орієнтування вчителя на вимоги установ, які не здійснюють контроль за станом здоров’я вчителя й учня при запровадженні педагогічних технологій.

Таким чином, проблема здоров’я вчителя й учня не виступає як така, вирішення якої допоможе подолати глобальні проблеми збереження здоров’я біосфери планети Земля.

Ноосферна освіта як альтернатива традиційній класичній освіті функціонує вже понад 20 років. Її засновниками стали Маслова Н. В., доктор психологічних наук, професор, Президент Міжнародної ноосферної академії науки і освіти, Аситарьов Б. О. доктор медичних наук, професор.

За їх розробками, ноосферна освіта – еволюційна освіта, яка повинна слугувати духовному збагаченню особистості.

В основі ноосферної освіти – нова світоглядна концепція: пізнання себе та Світу, удосконалення себе й через цей процес удосконалення Світу. Ноосферна освіта передбачає неперервність еволюційного розвитку. Вона спирається на знання реальних Законів Світу, складовою частиною яких є фізичні, історичні, економічні та юридичні закони. Це Закон причин і наслідків, Закон відповідальності, Закон духовної еволюції, Закон ієрархії, Закон краси.

Ноосферна освіта має на меті всебічний розвиток інтелектуальних біоенергоінформаційних ресурсів людини та вихід на якісно новий рівень мислення, а значить, більш розумний образ життя й діяльності на планеті Земля.

Ноосферна освіта окреслює основні напрями роботи школи – становлення духовно й морально розвинутої особистості, яка прагне до вдосконалення та краси. Ці ідеї ноосферної освіти реалізуються на ноосферному уроці.

Використання на ноосферному уроці біоадекватної методики викладання (Real-методики), в основі якої є принцип природовідповідності, буде слугувати розкриттю учнем своїх потенційних можливостей, усвідомлення себе як мешканця не тільки планети Земля, але й Космосу, відповідальності за результати прийнятих рішень.

Реалізація принципу природовідповідності забезпечить становлення цілісного мислення учня, що передбачає сприймання Світу як єдиного організму, який функціонує за одними й тими ж законами.

Гармонізація стосунків учня з собою, з оточуючими та зі Світом стане підґрунтям для фізичного, психічного й духовного здоров’я.



Здорова у фізичному, психічному, духовному плані людина, яка здійснює свою діяльність за єдиними Законами Світу, буде «лікувати» оточуючий світ проявами доброти, любові, самовідданості.

Об’єкт дослідження. Взаємодія вчителів і учнів у навчальному процесі, організація діяльності на основі реалізації принципів природовідповідності, гуманістичності та екологізації мислення.

Предмет дослідження. Відстеження здоров’я вчителів і учнів на ноосферному уроці (використання Real-методики викладання, утілення в практику основ психофізичної культури).

Мета дослідження: формувати свідомість учителя, в основі якої покладено погляд на людину (учня в цьому числі) як на унікальну, своєрідну, неповторну особистість із тільки їй притаманними потребами, здібностями, можливостями, особистість, яка діє, приймає рішення на основі знання Загальних Законів світу і на цій основі організовує навчально-виховний процес.

Гіпотеза дослідження. Реалізація ідей ноосферної освіти (новий науково обґрунтований погляд на людину як складну біоенергоінформаційну систему, яка володіє цілісним гармонійним типом мислення) з використанням біоадекватної методики навчання (Real-методики) стане підґрунтям для збереження здоров’я вчителів і учнів, що, у свою чергу, буде сприяти оздоровленню біосфери планети Земля та переходу до ноосфери.

Завдання дослідження:

  • розкрити творчий потенціал учителя, розвивати готовність до сприйняття нових ідей;

  • учити пізнавати себе, ставитися до себе як до Мікрокосмосу Всесвіту;

  • формувати здібності перетворювати себе;

  • розвивати рефлексійні здібності як передумову для самовдосконалення;

  • розвивати гармонійний тип мислення вчителів і учнів як передумову для становлення їх духовності.

Теоретико-методологічною основою експерименту є Закон України «Про освіту», теорія генетичної енергоінформаційної єдності світу
(акад. Б.О. Астаф’єв), концепція ноосферної освіти (акад. Н. В. Маслова), теорія волнової моделі мозку (проф. А. М. Ануашвілі), інтегративна психологія
(акад. І. М. Шванова).

База дослідження (перелік навчальних закладів). Дослідно-експериментальна робота буде здійснюватися протягом 2013 – 2016 років
КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» на базі експериментальних навчальних закладів м. Харкова та Харківської області:

  1. Богодухівська гімназія № 1 Богодухівської районної ради Харківської області.

  2. Богодухівський колегіум № 2 Богодухівської районної ради Харківської області.

  3. Богодухівський ліцей № 3 Богодухівської районної ради Харківської області.

  4. Кам’янський навчально-виховний комплекс Дворічанської районної ради Харківської області.

  5. Бугаївський навчально-виховний комплекс Ізюмської районної ради Харківської області.

  6. Орільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лозівської районної ради Харківської області.

  7. Печенізький ліцей імені Г. С. Семирадського Печенізької районної ради Харківської області.

  8. Великохутірська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Шевченківської районної ради Харківської області.

  9. Первомайська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 Первомайської міської ради Харківської області.

  10. Первомайський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 16 «Усмішка» Первомайської міської ради Харківської області.

  11. Клугино-Башкирівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Чугуївської міської ради Харківської області.

  12. Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8 Харківської міської ради Харківської області.

  13. Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 18 Харківської міської ради Харківської області.

  14. Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 Харківської міської ради Харківської області.

  15. Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 26 Харківської міської ради Харківської області.

  16. Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 38 Харківської міської ради Харківської області.

  17. Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 67 Харківської міської ради Харківської області.

  18. Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 114 Харківської міської ради Харківської області.

  19. Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 115 Харківської міської ради Харківської області.

Методи здійснення дослідно-експериментальної роботи:

  • інтерактивні методи, засновані на співробітництві «учень – учень»;

  • проблемні методи;

  • методи розвитку образної пам’яті та інтуїції;

  • методи розвитку практичного мислення;

  • методи емпіричні: діагностичні (анкетування, інтерв’ювання, опитування, бесіди); соціометричні (моніторинг, скринінг); прогностичні (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик тощо); обсерваційні (констатувальний і формувальний експеримент).

Ефективність дослідно-експериментальної роботи визначатиметься тими змінами, які відбуватимуться в процесі навчання в стані здоров’я учителів і учнів в експериментальних загальноосвітніх навчальних закладах. Поліпшення стану здоров’я вчителів і учнів неодмінно відобразиться на становленні учнів до навчання, їх успішності в навчанні, взагалі на психофізичному стані.

Науково-педагогічні принципи, на основі яких здійснюється дослідно-експериментальна робота в навчальних закладах, узгоджуються із загальними педагогічними принципами та віддзеркалюють сучасний рівень розвитку й напрями становлення нової освіти в Україні:



  • принцип гуманітаризації освіти, який передбачає утвердження духовних цінностей як першооснови у визначенні змісту освіти, формування цілісної, гармонійної картини світу, невід’ємною частиною якого є людина та її духовний світ, формування духовної особистості;

  • принцип гуманізації, який полягає в «олюдненні знання», у рішучому повороті освіти до особистості учня, у забезпеченні сприятливих умов для розвитку здібностей, творчого потенціалу на основі прийняття його особистісних цілей і запитів, творчої співпраці з учнем;

  • принцип особистісного підходу до учня, учителя, батьків закликає вбачати і в дітях, і в дорослих, залучених до освітнього процесу, неповторну унікальну особистість, постійно розкривати їхні досягнення в цьому процесі, шляхетність почуттів і знахідок розуму, щоб кожен відчував себе та кожну іншу людину;

  • принцип системності забезпечує цілісність освіти як єдиного комплексу гуманітарних, природничих, технічних, суспільних наук;

  • принцип екологізації виражає необхідність побудови такого змісту освіти, який дозволив би формувати уявлення учнів про взаємозв’язки процесів
    і явищ у природі, про її об’єктивну й універсальну цінність, місце людини
    в природі як її невід’ємної частини, необхідність дбайливого ставлення
    до природи;

  • принцип єдності національного та загальнолюдського в освіті, який забезпечує формування повноцінної, духовно багатої особистості;

  • принцип пріоритету розвивального навчання, який забезпечує безпосередній вплив навчання на розвиток дитини, формування у неї нових здібностей, у тому числі дидактичного мислення. При цьому знання та вміння, які закладаються в зміст освіти, виступають не тільки як мета, а й засіб розвитку сприйняття, мислення, пам’яті, емоцій, уваги та інших якостей особистості;

  • принцип пріоритету творчої діяльності передбачає створення таких методик і технологій навчання, навчальних посібників, підручників, електронних засобів навчання, які активізують пошукову активність і створюють максимально сприятливі умови для творчої діяльності учнів;

  • принцип додатковості вимагає, щоб нові методики, технології, навчальні посібники, підручники, електронні засоби навчання, які створюються, були взаємодоповнюючі, щоб ідейно та методично складали єдиний навчальний комплекс, який поєднує гуманітарний, природний, технічний, художньо-естетичний аспекти сприйняття навколишнього світу;

  • принцип інтеграції передбачає реалізацію багатовекторної та різнонаправленої інтеграції змісту, методів і технологій освіти
    в освітньому середовищі, забезпечення інтегрованого підходу до виховання, у тому числі до формування здорового способу життя.

Загальна методологія базується на основних положеннях системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, процесів, положеннях психолого-педагогічної науки про закономірності процесу навчання та діяльнісного підходу до його організації. Для вирішення завдань експерименту використовуються загальнонаукові методи:

  • історико-логічний, теоретичний і порівняльний аналіз нормативно-правових актів, документів і матеріалів із питань реформування системи освіти;

  • історико-педагогічний аналіз філософської, педагогічної, медичної, соціологічної, психологічної та методичної літератури (монографії, періодичні видання, матеріали науково-практичних конференцій, навчальні плани, програми, посібники тощо), узагальнення отриманої інформації;

  • методи системного аналізу.

Основний метод дослідження – комплексний експеримент.

Наукова новизна. Досліджується процес становлення цілісного (гармонійного) типу мислення завдяки організації навчально-виховного процесу на основі принципу природовідповідності. Навчально-виховний процес здійснюється на основі усвідомлення вчителем фізіологічних процесів роботи мозку його великих півкуль, застосовуються методи, які сприяють гармонізації функції великих півкуль мозку, що сприяє стабільності психосоматичного здоров’я учнів.

Теоретичне та практичне значення експерименту. Проведення дослідження за проблемою «Навчання і виховання учнів через природовідновідну (ноосферну) освіту і екологічну безпеку» дасть можливість розпочати створення еволюційної (ноосферної) освіти, що стане підґрунтям для формування в подальшому ноосферної цивілізації».

Етапи та строки проведення експерименту:

1. Підготовчий етап (червень – серпень 2013 року):

  • визначення мети та завдань дослідження;

  • розробка програми науково-дослідної та експериментальної роботи;

  • формування складу учасників експерименту, створення банка даних;

  • добір і початкова підготовка кадрів, розроблення програм, навчальних планів для роботи з педагогами – учасниками експериментальної роботи;

  • визначення й уточнення функціональних обов’язків педагогів, які ведуть експериментальну роботу.

2. Організаційно-прогнозуючий етап (червень – вересень 2013 року):

  • ознайомлення учасників педагогічного експерименту з програмою
    і методикою його проведення;

  • підготовка матеріалів для відстеження результатів експериментальної роботи (анкети, діагностичні тести, комп’ютерні програми тощо);

  • планування системи роботи з педагогами-експериментаторами: семінарські та практичні заняття, консультування;

  • перевірка готовності педагогічних кадрів до проведення експерименту (теоретична обізнаність із проблем експерименту, володіння методикою біоадекватного уроку, творчий потенціал, відкритість новим ідеям і готовність утілювати їх у практичну діяльність);

  • забезпечення умов проведення експерименту: штатний розпис відповідно до вимог експериментальної роботи, наповненість планів, фінансування досліджень за програмою експерименту, матеріальна підтримка педагогів – учасників експерименту.

3. Пошуково-формувальний етап (2013 – 2015 роки):

  • обстеження здоров’я вчителів і дітей у тих класах, на базі яких буде проводитися експеримент;

  • аналіз одержаних даних про стан здоров’я дітей і вчителів;

  • створення комплексної програми здоров’язбереження дітей і вчителів на основі одержаних даних;

  • формування критеріїв оцінювання стану здоров’я дітей і вчителів, визначення показників;

  • підготовка наукових статей за темою «Стан здоров’я дітей і вчителів як показник здоров’я суспільства»;

  • проведення засідання педагогічної ради у школах, де буде здійснюватися експеримент;

  • розроблення методичних рекомендацій щодо проблеми здоров’язбереження учнів і вчителів: результати, одержані протягом експерименту, напрями роботи з дітьми та вчителями школи для вирішення проблем здоров’язбереження.


4. Контрольно-узагальнювальний етап (2015 – 2016 роки):

  • проведення комплексного обстеження учасників (учнів і вчителів) експерименту, визначення факторів, які сприяли одержаним результатам, аналіз (кількісний і якісний) результатів проведення експерименту;

  • підготовка наукового звіту про результати експериментальної роботи;

  • проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Здоров’я дитини – здоров’я планети Земля – здоров’я Всесвіту»;

  • проведення педагогічних читань і круглих столів, обговорення питань щодо здоров’язбережувальних технологій та їх упровадження в практику роботи шкіл (разом із медичними працівниками);

  • проведення Всеукраїнської конференції за проблемою «Здоров’я дитини – здоров’я нації»;

  • реалізація поліпшеної програми «Розвиток духовного здоров’я учнів
    і вчителів у навчальному процесі на основі реалізації принципу природовідповідності»; обстеження стану здоров’я вчителів і учнів
    до та після проведення ноосферного уроку, аналіз одержаних даних, співставлення їх із результатами констатувального етапу експерименту.


Очікувані результати та форми їх подання

з/п

Очікуваний результат

Форма подання



Використання комплексу засобів сприятиме здоров’язбереженню учнів і вчителів.

До цих засобів слід віднести: відповідність шкільного середовища ергономічним вимогам, використання на ноосферному уроці ароматерапії, музики, кольорових вібрацій, позитивний психічний стан учителів, спеціально відібрані психофізичні вправи для відновлення функцій організму.



Поширення досвіду роботи експериментальних шкіл на районних, обласних і республіканських семінарах, педагогічних читаннях, конференціях та ін.



Упровадження ідеї здоров’язбереження учнів і учителів, яка реалізується в системі ноосферної освіти, у роботу дошкільних закладів, у школи та вузи

Збільшення кількості шкіл, які в навчальному процесі застосовують біоадекватну методику викладання.



Коректування навчальних планів і програм для дошкільних закладів, шкіл і вузів згідно з результатами, одержаними протягом експерименту

Навчальні плани та програми Міністерства освіти і науки України



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал