Наказ №700 Про проведення дослідно-експериментальної роботи в Харківській області на базі загальноосвітніх навчальних закладів і надання їм статусу експериментальних навчальних закладів регіонального рівня



Сторінка2/5
Дата конвертації31.01.2017
Розмір0,93 Mb.
ТипНаказ
1   2   3   4   5

22.11.2013 Харків № 700



Про проведення дослідно-експериментальної

роботи в Харківській області на базі

загальноосвітніх навчальних закладів

і надання їм статусу експериментальних

навчальних закладів регіонального рівня
Відповідно до п. 2.7 Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.11.2000 № 522, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.12.2000 за № 946/5167 (із змінами), Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 114, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.05.2002 за № 428/6716 (із змінами), на виконання рішення колегії Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації від 06.09.2013 і на підставі клопотань начальників місцевих органів управління освітою, заяв директорів навчальних закладів
НАКАЗУЮ:

1. Затвердити заявки на проведення та програми експериментальної роботи регіонального рівня за темами: «Психолого-педагогічний супровід дітей із порушенням психофізичного розвитку в умовах інклюзивної освіти» на


2013 – 2016 рр. (додаток 1); «Навчання і виховання учнів через природовідповідну (ноосферну) освіту і екологічну безпеку» на 2013 – 2016 рр. (додаток 2); «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему навчально-виховної роботи навчальних закладів Харківської області» на
2013 – 2018 рр. (додаток 3).

2. Надати статус експериментального навчального закладу регіонального рівня навчальним закладам Харківської області відповідно до додатка 4.

3. Комунальному вищому навчальному закладу «Харківська академія неперервної освіти» (Покроєва Л.Д.):

3.1. Надавати організаційну та науково-методичну допомогу педагогічним колективам навчальних закладів у реалізації експериментальних програм.

Постійно

3.2. Аналізувати стан виконання експериментальних програм, за необхідності вносити корективи.

Щорічно (протягом ІІІ кварталу)

4. Начальникам місцевих органів управління освітою, керівникам експериментальних навчальних закладів обласного підпорядкування:

4.1. Сприяти проведенню в навчальних закладах дослідно-експериментальної роботи за визначеними темами.

Постійно


4.2. Надавати КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» звіти про результати експериментальної діяльності навчальних закладів.

До 25.06 щорічно

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на першого заступника директора Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації Віцько О.В.
Директор Департаменту Р. Шаповал
Покроєва, 731-21-31

Додаток 1

до наказу Департаменту

науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації


Заявка

на проведення експериментальної роботи регіонального рівня

за темою «Психолого-педагогічний супровід дітей із порушенням психофізичного розвитку в умовах інклюзивної освіти»

на 2013 – 2016 рр.
Опис основних ідей експерименту. Сучасна національна освітня парадигма вибудовується на засадах дитиноцентризму та гуманізації. Посилення уваги до індивідуального розвитку особистості, визнання гуманістичних засад освіти як найбільш відповідних принципам правової держави є однією з передумов повноцінного залучення дітей з вадами психофізичного розвитку в систему суспільних відносин.

В Україні функціонує система спеціальних установ, де, в основному, здобувають освіту діти з вадами психофізичного розвитку. Одним із варіантів здобуття освіти особами з порушеннями психофізичного розвитку є інклюзивне навчання, яке нині широко впроваджується в Україні.

У сучасній спеціальній педагогічній та психологічній науці є праці, присвячені проблемам навчання, виховання й розвитку дітей із психофізичними вадами в умовах масового навчального закладу (М.М.Безруких, О.Д.Гонєєв, С.П.Єфімова, Т.Д.Ілляшенко, Г.Ф.Кумаріна, Н.І.Ліфінцева, В.Г.Петрова, Н.М.Стадненко, В.В.Тарасун, Н.В.Ялпаєва та ін.), організації різноманітних педагогічних моделей інклюзивного (інтегрованого) навчання дітей з різними типами дизонтогенезу (В.І.Бондар, В.В.Засенко, А.А.Колупаєва, І.І.Мамайчук, В.В.Назарина, Т.В.Сак, В.М.Синьов, В.В.Тарасун, О.П.Хохліна, С.Г.Шевченко, Л.М.Шипіцина, Н.Д.Шматко та ін.). Фундаментальне дослідження теоретико-методологічних основ інтегрування дітей з вадами психофізичного розвитку в загальноосвітній простір проведене А.А.Колупаєвою.

На сьогодні в умовах масової школи інклюзія здійснюється шляхом організації спеціальних класів або включенням дітей з вадами до звичайних класів. Аналіз понятійних визначень, які стосуються інтеграційних процесів в освіті, засвідчує різноманітність тлумачень і наявність різноманітних форм і моделей інклюзивного (інтегрованого) навчання. Дослідники цієї проблеми (В.В.Засенко, В.М.Синьов, І.О.Єрмаков, А.А.Колупаєва, М.М.Малофєєв, Л.М.Шипіцина, Б.П.Пузанов та ін.) наголошують на неоднозначності підходів до її вирішення, підкреслюють труднощі залучення таких дітей до загальноосвітнього середовища, зокрема наявність психофізичних порушень, які ускладнюють навчання, упереджене ставлення до дітей із боку соціального оточення, відсутність відповідного навчально-методичного забезпечення і, головне, медико-психолого-педагогічного супроводу.

Узагальнення теоретичних напрацювань дозволяє окреслити умови забезпечення ефективного інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, а саме: раннє виявлення та корекція вад розвитку; психологічна підготовка дитини та її батьків до навчання спільно зі здоровими однолітками; розробка методики інтеграції дитини з психофізичними вадами залежно від виду дизонтогенезу; тісна співпраця з батьками, надання їм дефектологічних знань, психотерапевтичної та консультативної допомоги; відповідна підготовка педагогів загальноосвітніх закладів; створення спеціальних умов у класі, школі, дошкільному закладі; підготовка здорових учнів класу до взаємодії з дитиною.

Основоположною складовою інклюзивного навчання є психолого-медико-педагогічний супровід навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку. А. Р. Азарян, А. А. Колупаєва, А. Н. Конопльова, Т. Л. Лещинська, М. М. Малофєєв, Л. М. Шипіцина та інші одностайні у висновку щодо комплексності такого супроводу в єдності його компонентів: педагогічного, медичного, психологічного, соціального. Вагоме місце посідає психолого-педагогічна допомога, спрямована на забезпечення оптимальних умов розвитку та навчання дитини з психофізичними вадами в масовому навчальному закладі.

Проте інклюзивне навчання в Україні наразі має переважно стихійний характер і потребує розроблення науково-теоретичних засад його складових. Незважаючи на певну наукову розробку даної проблеми, праці названих вище вчених висвітлюють лише окремі її аспекти. Проблема психолого-педагогічного супроводу дитини з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивної освіти є принципово новою, тому ще не знайшла достатньо свого відображення в педагогічній теорії та практиці.

Вищезазначене зумовило актуальність проведеного дослідження та вибір його теми: “Психолого-педагогічний супровід дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивної освіти”.



Об’єкт дослідження. Процес навчання та виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

Предмет дослідження. Психолого-педагогічний супровід дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання.

Мета дослідження: розробити науково обґрунтовану та практично апробовану модель психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивної освіти.

Гіпотеза дослідно-експериментальної роботи ґрунтується на припущенні, що впровадження моделі комплексного психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку має забезпечити їх емоційне благополуччя, повноцінний психічний та особистісний розвиток за умов:

– спеціального кадрового, ресурсного та інформаційно-методичного забезпечення процесу психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання;

– використання особистісно зорієнтованих форм і методів взаємодії суб’єктів навчально-реабілітаційного середовища закладу;


  • своєчасного виявлення труднощів у психосоціальному розвитку дитини, визначення відповідних умов і засобів їх корекції;

  • упровадження системи моніторингу ефективності комплексного психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання.

Завдання дослідження:

– проаналізувати теоретичні підходи та стан наукової розробленості проблеми організації психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивної освіти;

– спроектувати та науково обґрунтувати модель психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивної освіти;

– експериментально апробувати означену модель у закладах освіти м. Харкова та Харківської області, проаналізувати й узагальнити результати експериментальної роботи;

– розробити на основі результатів експерименту науково-методичні рекомендації з проблеми організації психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивної освіти.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: Конституція України, закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; культурно-історична теорія розвитку вищих психічних функцій і положення щодо єдності закономірностей розвитку дітей з нормальним і порушеним онтогенезом (Л. С. Виготський); концепція впливу на розвиток особистості діяльності та соціального середовища (Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн); теорія корекції та компенсації дефекту (Л.С.Виготський); теорія поетапного формування розумових дій (П. Я. Гальперін); теорія соціалізації та концепція соціального виховання
(Л. Виготський); теорія соціального пізнання (Д. Брунер); концептуальні підходи до проблеми педагогічної взаємодії (Б. Ананьєв, А. Асмолов, Л. Божович, Б. Братусь, О. Леонтьєв, О. Петровський, І. Кон, Д. Фельдштейн, Д. Ельконін, А. Мудрик); теоретико-емпіричні дослідження феномена психологічного супроводу (А. Асмолов, М. Бітянова, І. Дубровіна, О. Казакова, О. Козирєва, С. Кривцова); основні положення теорії корекційного навчання та виховання, їх вплив на внутрішні процеси розвитку (І. Бех, В. Бондар, Л. Вавіна, Т. Вісковатова, В. Засенко, М. Земцова, І. Єременко, А. Колупаєва, С. Максименко, І. Моргуліс, Т. Сак, В. Синьов, М. Тарасевич, Л. Фомічова, М. Шеремет); концепції спеціальної та інклюзивної освіти осіб з особливостями психофізичного розвитку в Україні на найближчі роки та перспективу.

База дослідження (перелік навчальних закладів). Дослідно-експериментальна робота буде здійснюватися протягом 2013 – 2016 років
КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» на базі експериментальних навчальних закладів м. Харкова та Харківської області:

1. Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області.

2. Лозівський колегіум № 2 Лозівської міської ради Харківської області.

3. Чугуївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 Чугуївської міської ради Харківської області.

4. Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 159 Харківської міської ради Харківської області.

5. Лозівський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 5 «Теремок» Лозівської міської ради Харківської області.

6. Первомайський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 10 Первомайської міської ради Харківської області.

7. Чугуївський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 12 Чугуївської міської ради Харківської області.



8. Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад
(ясла-садок)№ 266 Харківської міської ради» Харківської області.
Для вирішення завдань експерименту використовуються загальнонаукові методи:

  • теоретичні (логічний аналіз наукових джерел, компаративний аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду з проблеми дослідження, узагальнення, моделювання, прогнозування);

  • емпіричні (психолого-педагогічний та медичний моніторинг, експертна оцінка), педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний);

  • статистичні (якісний і кількісний аналіз емпіричних матеріалів) тощо.

Експериментальна робота здійснюється на загальнонаукових педагогічних, психологічних принципах і специфічних принципах спеціальної педагогіки:

  • науковості – здійснення діяльності на основі досягнень сучасної науки з використаннями діагностичних методик;

  • гуманізації – пріоритету інтересів особистості дитини;

  • сенситивності – урахування вікової періодизації в розвитку певних видів психічної діяльності;

  • індивідуального підходу – урахування індивідуальних темпів і напрямів розвитку особистості дитини та педагога;

  • діяльнісного підходу – вивчення особистості у процесі діяльності, приймаючи за головний показник динаміку розвитку її певних якостей;

  • системності – розгляд явищ у системі психолого-педагогічного процесу та сукупності взаємодій суб’єктів педагогічного процесу;

  • динамізму – урахування спрямованості від простого до складного, від знайомого до нового під час добору, змістового наповнення структурних компонентів моделі;

  • педагогічного оптимізму – високий рівень наукового та практичного знання про потенційні можливості осіб з особливими освітніми потребами;

  • ранньої психолого-педагогічної допомоги – виявлення та діагностика відхилень у розвитку дитини для визначення її особливих освітніх потреб;

  • реалістичності – упровадження результатів, їх адекватність можливостям виконавців і відповідність ресурсному забезпеченню;

  • діагностичностіобов’язкове встановлення ефективності змін відповідно до завдань експериментальної діяльності.

Наукова новизна дослідно-експериментальної роботи полягає у здійсненні системного дослідження моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивної освіти, теоретичного обґрунтування необхідності та можливості організації психокорекційного впливу на дітей з різними типами дизонтогенезу; у розробленні відповідної моделі психологічного супроводу, спрямованої на оптимізацію соціальної ситуації розвитку дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання.

Теоретичне та практичне значення експерименту полягає у: розробці й апробації моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивної освіти та програми практичної реалізації означеної моделі. Матеріали дослідження можуть бути використані в системі підготовки та перепідготовки практичних психологів, педагогів дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, співробітників соціальних служб.

Етапи та строки проведення дослідно-експериментальної роботи. Дослідно-експериментальна робота буде здійснюватися протягом
2013 – 2016 років за відповідними етапами:

  1. Підготовчо-організаційний етап (вересень – грудень 2013 року ):

– визначення та наукове обґрунтування теми, мети й завдань дослідно-експериментальної роботи;

– складання програми та планування експериментальної роботи;

– підбиття підсумків першого етапу дослідно-експериментальної роботи.


  1. Констатувально-моделювальний етап (січень – вересень 2014 року):

проведення теоретичного аналізу особливостей психофізичного розвитку дітей з різними типами дизонтогенезу з урахуванням характеру порушення розвитку;

– науково-методичне обґрунтування та розробка моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчального закладу;

– підбиття підсумків другого етапу дослідно-експериментальної роботи.


  1. Формувально-упроваджувальний етап (вересень 2014 року – червень 2015 року):

– підготовка педагогічних колективів експериментальних навчальних закладів до впровадження моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання;

– упровадження експериментальної моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання;

– розробка та впровадження системи моніторингу ефективності моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку;


  • експериментальна перевірка ефективності моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання;

– підбиття підсумків третього етапу дослідно-експериментальної роботи.

4. Узагальнювально-корекційний етап (червень – грудень 2015 року):

– аналіз і порівняння результатів дослідно-експериментальної роботи;



  • розробка методичних і практичних рекомендацій для педагогічних працівників щодо організації психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання;

  • апробація результатів дослідно-експериментальної роботи через публікації та проведення регіонального науково-практичного семінару, а також участь у науково-практичних конференціях;

  • підбиття підсумків четвертого етапу дослідно-експериментальної роботи.

5. Рефлексивно-прогностичний етап (січень – грудень 2016 року):

– співставлення очікуваних і отриманих результатів дослідно-експериментальної роботи;

– узагальнення результатів моніторингу ефективності психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку за запропонованою моделлю;

– проведення обласної науково-практичної конференції за результатами дослідно-експериментальної роботи;



  • підбиття підсумків дослідно-експериментальної роботи.

Очікувані результати дослідно-експериментальної роботи полягають у науковому обґрунтуванні та практичній апробації моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивної освіти.
Інформація про керівників дослідно-експериментальної роботи

Науковий консультант:

Кукуруза Ганна Володимирівна, провідний науковий співробітник


ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Академії медичних наук України», кандидат психологічних наук, доцент, конт. тел. 0509089142.

Науковий керівник:

Сіліна Галина Олександрівна, завідувач кафедри виховання й розвитку особистості КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», кандидат педагогічних наук, конт. тел. 0507747744.



Координатори:

Вишнева Ірина Миколаївна, завідувач Харківської обласної психолого-медико-педагогічної консультації, вища кваліфікаційна категорія, конт. тел. 0974510541;

Кугуєнко Наталія Филимонівна, старший викладач кафедри управління якістю освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», вища кваліфікаційна категорія, конт. тел. 096 3231233;

Носенко Володимир Вікторович, завідувач Центру практичної психології та соціальної роботи КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», вища кваліфікаційна категорія, конт. тел. 0639551910;

Замазій Юлія Олександрівна, викладач кафедри виховання й розвитку особистості КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», вища кваліфікаційна категорія, конт. тел. 097 3301787.
Організаційне, науково-методичне, кадрове, матеріально-технічне, фінансове забезпечення експерименту

Освітні послуги надаються дітям з особливими освітніми потребами загальноосвітніми навчальними закладами у класах з інклюзивним навчанням із застосуванням особистісно орієнтованих методів навчання та з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

З метою організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами (дітей з вадами фізичного та психічного розвитку, у тому числі дітей-інвалідів) у загальноосвітніх навчальних закладах створюються відповідні умови: для забезпечення безперешкодного доступу до будівель і приміщень такого закладу дітей з вадами опорно-рухового апарату, зокрема тих, що пересуваються на візках, і дітей з вадами зору; для забезпечення необхідними навчально-методичними та наочно-дидактичними посібниками, індивідуальними технічними засобами навчання; для облаштування кабінету вчителя-дефектолога, кабінету психологічного розвантаження, логопедичного для проведення корекційно-розвиткових занять; для забезпечення відповідними педагогічними кадрами.

Рішення про утворення класів з інклюзивним навчанням приймається керівником загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням освітніх запитів населення за умови наявності необхідної матеріально-технічної та методичної бази, відповідних педагогічних кадрів і приміщень, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, згідно з Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778 (Офіційний вісник України,


2010 р., № 65, ст. 2291), за погодженням із відповідним органом управління освітою.

Власник загальноосвітнього навчального закладу виділяє в установленому порядку кошти для забезпечення безперешкодного доступу до будівель і приміщень таких закладів дітей з особливими освітніми потребами, створення відповідної матеріально-технічної та методичної бази, забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників із питань надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням, сприяє впровадженню інноваційної діяльності, здійснює заходи щодо придбання транспортних засобів для підвезення таких дітей до місця навчання та додому.

Власник і керівник загальноосвітнього навчального закладу несуть відповідальність за організацію, стан і якість інклюзивного навчання.

У загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється психолого-педагогічне супроводження дітей з особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичними психологами, соціальними педагогами) таких закладів і відповідними педагогічними працівниками.

Діяльність працівників психологічної служби (практичних психологів, соціальних педагогів) координують центри практичної психології та соціальної роботи, міські (районні) методичні кабінети.

Зарахування дітей з особливими освітніми потребами до класів з інклюзивним навчанням здійснюється в установленому порядку відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації.

Для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу наповнюваність класів з інклюзивним навчанням становить не більш як 20 учнів, з них: одна – три дитини з розумовою відсталістю або вадами опорно-рухового апарату, або зі зниженим зором чи слухом, або із затримкою психічного розвитку тощо; не більш як двоє дітей сліпих або глухих, або з тяжкими порушеннями мовлення, або зі складними вадами розвитку (вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку), або тих, які пересуваються на візках.

Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу, складеного на основі типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

На основі зазначеного робочого навчального плану розробляється індивідуальний навчальний план для дітей з особливими освітніми потребами (далі – індивідуальний навчальний план) з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації.

Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість.

В індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку. Такі години враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.

Корекційно-розвиткові заняття проводяться вчителями-дефектологами та практичними психологами.

Відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації та за згодою батьків для дітей з особливими освітніми потребами педагогічні працівники, у тому числі вчителі-дефектологи, розробляють індивідуальну навчальну програму з урахуванням навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів, яка затверджується керівником навчального закладу та переглядається двічі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування. Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент учителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів і програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів і обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою. Система оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами повинна бути стимулюючою.

Державна підсумкова атестація дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію.

Діти з особливими освітніми потребами залучаються до позакласної та позашкільної роботи з урахуванням їх інтересів, нахилів, здібностей, побажань, віку, індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності та стану здоров'я.

Позашкільна робота з дітьми з особливими освітніми потребами проводиться відповідно до Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах.

Фінансування організації інклюзивного навчання здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів місцевих громад і коштів громадських, благодійних і міжнародних організацій.
Програма

експериментальної роботи регіонального рівня

за темою «Психолого-педагогічний супровід дітей із порушенням психофізичного розвитку в умовах інклюзивної освіти»

на 2013 – 2016 рр.


з/п

Заходи

Строки виконання

Очікувані результати

1. Підготовчо-організаційний етап (вересень – грудень 2013 року)

1.

Визначення та наукове обґрунтування теми, мети й завдань дослідно-експериментальної роботи

Вересень

2013 року



Наукове обґрунтування, визначення проблем і основних напрямів дослідно-експериментальної роботи

2.

Планування дослідно-експериментальної діяльності

Жовтень – листопад

2013 року



Розробка програми дослідно-експериментальної діяльності

3.

Підбиття підсумків підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи

Грудень

2013 року



Звіт за підсумками першого етапу дослідно-експериментальної роботи

2. Констатувально-моделювальний етап (січень – вересень 2014 року)

1.

Проведення теоретичного аналізу особливостей психофізичного розвитку дітей з різними типами дизонтогенезу з урахуванням характеру порушення розвитку

Січень – лютий

2014 року



Аналітична довідка за результатами аналізу

2.

Науково-методичне обґрунтування та розробка моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчального закладу

Березень – червень

2014 року



Модель психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчального закладу

3.

Підбиття підсумків другого етапу експериментального дослідження

Червень – вересень

2014 року



Звіт за результатами другого етапу дослідно-експериментальної роботи

3. Формувально-упроваджувальний етап (вересень 2014 р. – червень 2015 року)

1.

Підготовка педагогічних колективів експериментальних навчальних закладів до впровадження моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання

Вересень – жовтень

2014 року


Програма підготовки педагогічних колективів експериментальних навчальних закладів до впровадження моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання

2.

Упровадження експериментальної моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання

Жовтень

2014 року – травень 2015 року


Методичний супровід упровадження експериментальної моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання

3.

Розробка та впровадження системи моніторингу ефективності моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку

Квітень – травень

2015 року


Методика моніторингу ефективності моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку

4.

Експериментальна перевірка ефективності моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання

Травень – червень

2016 року


Експериментальні матеріали

5.

Підбиття підсумків третього етапу дослідно-експериментальної роботи

Червень

2015 року



Звіт за результатами третього етапу дослідно-експериментальної роботи

4. Узагальнювально-корекційний етап (червень – грудень 2015 року)

1.

Аналіз і порівняння результатів дослідно-експериментальної роботи

Червень

2015 року



Інформаційно-аналітичні, матеріали, довідки

2.

Розробка методичних і практичних рекомендацій для педагогічних працівників щодо організації психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання

Вересень – грудень

2015 року



Методичні рекомендації та навчально-методичні матеріали для педагогічних працівників

3.

Апробація результатів дослідно-експериментальної роботи через публікації та проведення регіональних науково-практичних семінарів, участь у міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях

Вересень – грудень

2015 року



Публікації, доповіді, виступи на міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях і семінарах

4.

Підбиття підсумків дослідно-експериментальної роботи на четвертому етапі

Грудень

2015  року



Звіт за результатами четвертого етапу дослідно-експериментальної роботи

5. Рефлексивно-прогностичний етап

(січень – грудень 2016 р.)

1.

Співставлення очікуваних і отриманих результатів дослідно-експериментальної роботи. Перевірка робочої гіпотези

Січень – березень

2016 року



Аналітична довідка щодо ефективності розробленої моделі та підтвердження гіпотези дослідно-експериментальної роботи

2.

Узагальнення результатів моніторингу ефективності психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку за запропонованою моделлю

Квітень – червень

2016 року



Аналітична довідка щодо ефективності моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями психофізичного розвитку

3.

Підготовка та проведення обласної науково-практичної конференції

Вересень – жовтень 2016 року

Програма та матеріали науково-практичної конференції

4.

Підбиття підсумків дослідно-експериментальної роботи

Жовтень – грудень

2016 року



Звіт за п’ятий етап дослідно-експериментальної роботи. Загальний звіт за результатами дослідно-експериментальної роботи



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал