Наказ №60 м. Ніжин Про проведення Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах


Головне управління МНС України в Чернігівській області



Скачати 459,81 Kb.
Сторінка2/4
Дата конвертації04.12.2016
Розмір459,81 Kb.
ТипНаказ
1   2   3   4

Головне управління МНС України в Чернігівській області



Тематичний матеріал до проведення

"Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності"
Тимчасове вимкнення світла. Як поводитися в темряві.

У разі вимкнення світла необхідно зберігати спокій. Головне не розгубитися, а пригадати, як слід себе вести в даній ситуації.

Слід пам'ятати, що свічка встановлюється тільки на надійний свічник із неспалимого матеріалу і подалі від штор та інших горючих речей. Гасові освітлювальні прилади необхідно ставити на рівну та стійку основу, адже вони можуть перекинутись і, як наслідок, станеться спалах вогню та пожежа.

Пам'ятайте! Гасити водою бензин, керосин та інші легкозаймисті і горючі рідини не можна. Ці рідини легші за воду і спливаючи на її поверхню, продовжують горіти, збільшуючи площу горіння при розтіканні води. Тому для гасіння вогню слід застосовувати порошкові або вуглекислотні вогнегасники, пісок, землю, а також використовувати міцну тканину, простирадла, пальто, змочені водою.

У разі відключення електроенергії негайно вимкнути всі електроприлади
і вмикати їх можна тільки тоді, коли з'явиться струм, тому що не вимкнені електроприлади можуть стати причиною пожежі.

Пам'ятайте, що в період вимкнення електроенергії зупиняються ліфти. Не панікуйте, якщо ви опинилися у "полоні" ліфта. Вам обов'язково допоможуть, тільки слід зачекати на приїзд фахівців. Уявіть, скільки людей знаходяться в такій ситуації як Ви. Заради власної безпеки не намагайтеся самостійно відчинити двері ліфта. Почекайте на допомогу.

Якщо у вас є менші братики і сестрички - не дозволяйте їм гратись із сірниками, свічками, гасовими лампами. Поясніть їм, що це небезпечно.
Джерела струму, їх небезпечність для життя та здоров'я людини.

Нещасні випадки від дії електричного струму трапляються через пошкодження ізоляції електроприладів, обриви електропроводів, несправні розетки. Найбільш небезпечним є дотикання людини до двох проводів або провідників струму. Життя людини буде залежати від того, наскільки швидко їй удасться звільнитися від контакту з джерелом струму.



Правила користування побутовими електроприладами.

Щоб запобігти ураженню електричним струмом, не можна:



  • залишати електроприлади увімкненими тривалий час або без догляду;

  • користуватися несправними або саморобними приладами;

  • вмикати в одну розетку за допомогою так званих "трійників" одночасно декілька приладів;

  • торкатися оголених ділянок електричних проводів, розеток, вимикачів та приладів;

  • використовувати електричні прилади не за призначенням;

  • використовувати електричні прилади поблизу води, або на які потрапила волога;

Якщо у домівці є маленькі діти - надійно закривайте від них електророзетки.

Правила поведінки при виявленні обірваного електричного проводу.

Небезпечно наближатися до обірваного електричного проводу. Якщо провід не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини. Доторкнувшись до нього, можна отримати ураження внутрішніх органів. Відкинути провід можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми.

Якщо ви побачили обірваний електричний провід, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати. Негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву.

Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач.

Небезпечно знаходитись поблизу електричних щитків і лінії електропередач. Не можна торкатися проводів під напругою. Необачний рух може призвести до ураження електрострумом.



Пожежна небезпека електроприладів.

Розповсюдженою причиною пожеж є порушення правил користування електроприладами. При користуванні ними потрібно запам'ятати, що ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

  • включати в одну розетку декілька побутових приладів;

  • обгортати електричну лампочку тканиною чи папером;

  • залишати електроприлади ввімкненими без нагляду;

  • застосовувати саморобні обігрівачі;

  • користуватися пошкодженою електропроводкою, розетками, вимикачами.

Щоб уникнути пошкодження електропроводки та виникнення її короткого замикання, ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ: вішати на проводку різноманітні речі, закріпляти за газові труби та батареї; використовувати для електромережі телефонні чи радіо дроти.

Потрібно завжди пам'ятати про те, що недотримання правил пожежної безпеки при експлуатації електрообладнання, може обернутися пожежею. Тому користуватися ними необхідно уважно і обережно. Електронагрівальні прилади повинні вмикатися в електромережу за допомогою справних штепсельних з'єднань та розеток заводського виконання, без пошкоджень. Не можна встановлювати електронагрівальні прилади в безпосередній близькості від горючих предметів, виготовляти та використовувати саморобні нагрівальні прилади, закріпляти електродроти за газові чи водопровідні труби, а також за батареї опалення.



Електронагрівальні прилади (праски, чайники, самовари, плитки) - слід встановлювати на негорючих підставках, а при виході з дому обов'язково виключати. Забороняється перевантажувати електромережу одночасним включенням великої кількості електроприладів в одну розетку. В жодному разі не можна встановлювати ввімкнені праски "підошвою" на спалимі матеріали. Якщо електроприлад іскрить, його потрібно негайно вимкнути з електромережі. Не можна накривати електронагрівальні прилади папером, тканиною або іншими легкоспалимими матеріалами, сушити на них одяг, взуття тощо.

Ні в якому разі не можна замість запобіжників (апаратів захисту) заводського виготовлення, застосовувати саморобні, так звані у народі "жучки". Забороняється обгортати електролампочки та світильники папером, тканиною або іншим горючим матеріалом, користуватися лампами, скло яких має сліди затемнення чи випуклості.

Побутові різноманітні електрообігрівачі, калорифери слід встановлювати від спалимих матеріалів на відстані не ближче 0,5 метра. Якщо прилад іскрить, його потрібно негайно вимкнути з електромережі. Не можна накривати електронагрівальні прилади, що працюють, папером, тканиною або іншими легкоспалимими матеріалами, сушити на них одяг, взуття тощо. Забороняється користуватися електрообігрівачами саморобного виробництва, та доручати нагляд за ними дітям.

Небезпечно користуватися електричними кип'ятильниками в разі їх іскріння, а також після того, як у склянці википіла вода (в цьому разі від перегрівання тріскається скло й від розжареного кип'ятильника, що потрапляє на спалимі предмети, виникає пожежа).

Пожежну небезпеку створюють телевізори. Їх не можна вставляти в меблеві стінки, накривати корпус тканиною. У всіх цих випадках порушується вентиляція в середині апарата, що може призвести до його перегріву та пожежі. Якщо на екрані зникло зображення, або почалося миготіння чи з'явився надмірний шум, апарат слід негайно вимкнути з електромережі.

При експлуатації телевізорів слід дотримуватись наступних правил пожежної безпеки:



  • допускається застосовувати тільки стандартні запобіжники, які передбачені заводом-виготовлювачем;

  • розетка підключення вилки живлення повинна знаходитись в доступному місці для швидкого відключення телевізора від електромережі;

  • обов'язково вимикати вилку шнура живлення з розетки, якщо телевізор вимкнений;

  • якщо органи керування пошкоджені чи телевізор несправний (нема зображення, гул, запах горілим), необхідно негайно вимкнути телевізор з електромережі висунувши вилку з розетки, визвати спеціаліста, та до його приходу не вмикати самим телевізор.

Забороняється :

  • встановлювати телевізор поблизу легкозаймистих та горючих предметів та в меблеву стінку, де внаслідок недостатнього доступу повітря телевізор погано охолоджується;

  • закривати вентиляційні отвори в задній кришці корпуса телевізора;

  • доручати ремонт випадковим людям;

  • залишати включений телевізор без нагляду;

  • дозволяти дітям дивитися телевізор в відсутності дорослих.

У випадку загоряння електропобутових приладів необхідно :

  • знеструмити електроприлад (вийняти вилку з розетки, а якщо доступ до неї неможливий, вимкнути автомат чи викрутити пробку в електролічильнику), викликати пожежно-рятувальну службу за номером - 101;

  • якщо горіння після знеструмлення не перестало, загасити вогонь підручними засобами, якщо це телевізор - накрити покривалом;

  • щоб уникнути отруєння продуктами горіння, негайно вивести з приміщення людей, не зайнятих гасінням пожежі, в першу чергу дітей.

  • після ліквідації загоряння провітрити кімнату.


Небезпека гри з вогнем.

Сірники в руках дитини найчастіше створюють безпосередню загрозу виникнення пожеж. В жодному разі не можна бавитися з сірниками, підпалювати ними сміття, сухе листя, папір, запалювати сірники та розкидати їх. Сірник в руках малечі може призвести до опіку. Були випадки, коли іскри від нього потрапляли в очі дитини, призводили до вибухів парів легкозаймистих рідин. Тому сірники повинні утримуватися в недоступних для дітей місцях.

Сьогодні майже у всіх торгівельних закладах є в продажу запальнички. Вони не менш небезпечні, ніж сірники. Час їх горіння триваліший, ніж у сірника, тож часто діти користуються ними під час відвідування темних підвалів, горищ, комор, зазвичай без дозволу дорослих. А це дуже небезпечно. Якщо вже виникла необхідність освітити приміщення (у випадках тимчасового відключення електроенергії), доцільніше використовувати кишенькові електричні ліхтарики, котрі відносяться до пожежобезпечних освітлювальних засобів.

Розповсюдженим пожежонебезпечним предметом, який широко використовується в побуті, є свічки. Користуватися ними, звичайно, можуть лише дорослі. Але діти повинні знати, що свічка встановлюється тільки на надійний свічник, виконаний з неспалимого матеріалу, і коли горить, повинна бути подалі від штор та інших спалимих матеріалів. Свічками, так само як і сірниками та запальничками, небезпечно бавитися.
Побутові газові прилади.

Основна причина цих пожеж - витікання газу внаслідок порушення герметичності трубопроводів, з'єднувальних вузлів та через горілки газових плит. Природний та скраплений балонний гази (пропан-бутанова суміш), можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші. Тому при наявності запаху газу в приміщенні забороняється запалювати сірники, запальнички, вмикати електричні прилади, заходити в приміщення з цигаркою - все це може послужити причиною вибуху. Якщо витікання газу виникло з відкритого крану, то його необхідно закрити і провітрити приміщення. У випадку витікання газу в результаті пошкодження газової мережі чи приладів - користування ними потрібно призупинити і негайно викликати газове господарство. Категорично забороняється користуватися відкритим вогнем для виявлення витікання газу з трубопроводів, балонів. Для цього застосовують мильний розчин. Забороняється включати та користуватись газовими приладами дітям. При користуванні газовими колонками та газифікованими печами, забороняється користування ними при недостатній тязі в димарі. Недопустимо самостійно ремонтувати газові плити, колонки, трубопроводи, встановлювати балони ближче 1 метра від опалювальних печей, підігрівати балони та зберігати їх в підвальних приміщеннях.



Опалювальні прилади.

Дітям не можна користуватися, а також доглядати за розтопленими печами та працюючими опалювальними котлами. Категорично забороняється використовувати для розпалювання печей гас, бензин та інші легкозаймисті рідини, користуватися печами з несправними топковими дверцятами, при відсутності тяги в димарі чи наявності в ньому отворів, прорізів, тріщин та ін. Забороняється використовувати дрова, довжина яких перевищує розмір паливника, сушити на печах та біля них одяг, взуття, дрова. Небезпечно гратися біля печі, відчиняти дверцята грубки. Дерев'яну підлогу під топковим отвором слід захищати від займання металевим листом розміром 50 на 70 см.


Дії під час виникнення пожеж у будинку.

Небезпечність отруєння чадним газом.

Практичні дії при виникненні пожежі:

  • негайно повідомити пожежно-рятувальну службу за номером -101-, назвати точну адресу об'єкту, кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей та повідомити своє прізвище;

  • прийняти заходи (по можливості) по евакуації людей, гасінні пожежі і збереження матеріальних цінностей;

  • приступити до гасіння пожежі всіма підручними засобами пожежогасіння

  • забезпечити зустріч пожежно-рятувальних підрозділів.

До підручних засобів пожежогасіння відносяться: вода, пісок, кошма (щільна тканина для ізоляції джерела горіння від повітря), вогнегасники.

Пам'ятайте, що під час пожежі виділяється велика кількість токсичних продуктів горіння, вдихання яких може призвести до отруєння, а в деяких випадках і до загибелі людини. При пожежі дим та продукти горіння підіймаються в гору, а з низу йде приплив свіжого повітря, тому необхідно пригинатися ближче до підлоги. Для того, щоб вийти з задимленого приміщення - застосовують зволожену хустку або марлю.

Якщо на людині загорівся одяг, перша допомога повинна бути направлена на припинення впливу високої температури на потерпілого. Вертикальне положення тіла сприяє розповсюдженню опіків на обличчя, загорянню волосся та ураженню органів дихання. Тому потерпілого кладуть в горизонтальне положення, та швидко гасять одяг, що горить, будь яким способом: накривають покривалом, заливають водою, засипають піском.

Якщо погасити пожежу до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів неможливо, необхідно з іншими мешканцями будинку, не створюючи паніки, вийти на вулицю, використовуючи для цього сходові марші або пожежні драбини між балконами. Під час переходів через задимлені ділянки затримуйте дихання. Варто 2-3 рази вдихнути дим - і ви можете знепритомніти, що призведе до вашої загибелі. Категорично забороняється використовувати для евакуації ліфти.

Якщо пожежа виникла в сусідній квартирі і через сильний дим і вогонь неможливо вибратися назовні, залишайтеся у своїй квартирі. Зачинені та добре ущільнені двері надійно захистять вас від небезпечної температури і диму.

В разі загоряння дверей вашої квартири поливайте їх зсередини водою. Щоб уникнути отруєння продуктами згоряння, позакривайте щілини у дверях та вентиляційні отвори мокрими ковдрами, рушниками тощо. Якщо дим проникне у квартиру - лягайте на підлогу, там завжди є свіже повітря.

Ознаки та симптоми отруєння чадним газом: головний біль, нудота, задуха, сплутаність свідомості, м'язова слабість, червоний колір обличчя, тривала дія чадного газу може привести до смерті.

Перша допомога при отруєнні чадним газом: негайно викличте швидку медичну допомогу 103, постраждалого необхідно винести на свіже повітря.


Основні правила безпеки взимку.

Небезпека ходіння по льоду на водоймищах.

Переохолодження організму. Ожеледиця.
Для зимового відпочинку слід правильно підбирати одяг та взуття. Одяг повинен бути легким, зручним та багатошаровим. Повітряні прошарки захистять від вітру та збережуть тепло тіла. Якщо взуття тісне, можна обморозити ноги, коли ж занадто просторе - натерти їх. На прогулянку слід вдягти вовняні шкарпетки. Синтетичні гріють гірше і натирають шкіру.

Чимало радості приносить катання на ковзанах. Щоб уникнути травми, слід бути обачливими. З перших кроків на льоду треба навчитись правильно падати: на бік, пригинаючи голову до грудей, або вперед - "рибкою" - прослизнути по льоду на животі, витягнувши руки. Не можна опиратися на руки, щоб їх не зламати. Можна падати в найближчу кучугуру снігу.

Потрібно виконувати визначені правила поведінки на льоду:



  • падати правильно (на бік чи "рибкою"), при падінні не триматися за людей;

  • не сідати на лід, сніг, відпочивати тільки на лавках;

  • не ходити на катку в мокрому одязі.

Якщо немає поблизу катка, часто місцем для катання на ковзанах обирають кригу водоймища. Але при цьому слід дотримуватись правил безпеки:

  • ніколи не кататись одному, а тільки гуртом. Якщо хто-небудь провалиться у воду, буде кому надати допомогу;

  • не кататись на тонкій кризі (крига темного кольору).

Безпечною є крига товщиною від 7 до 20 см (зеленуватий відтінок).

Маючи на увазі, що структура, міцність і товща льоду змінюються на
протязі зими і ранньої весни, дітям не рекомендується ходити на
водойми - це небезпечно для життя. Лід стає міцним тільки після того, як встановляться безперервні морозні дні, але навіть при короткочасній відлизі, він втрачає цю якість.

Під дією сонця лід стає пористим і буде слабким, не дивлячись на те, що він зберігає достатню товщу.

Навіть взимку є небезпека провалитися під лід, тому що:



  • лід може бути неміцним біля стоку води;

  • тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під товстим прошарком снігу, у місцях, де водорості вмерзли в лід;

  • тонкий лід і там, де б'ють джерела, де швидкий плин або струмок впадає у річку;

  • особливо обережно слід спускатися з берега: лід може не щільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

В силу зміни погодних умов (відлиги, різкої зміни напрямку вітру) може статись відрив криги. В такому випадку не можна панікувати. Для збереження рівноваги необхідно присісти, не наближатися до краю криги і кликати на допомогу. Ні в якому разі не можна перестрибувати з однієї криги на іншу.

Необізнаність населення про загрозу для життя при виході на лід, відсутність знань заходів допомоги потерпілими, а інколи й особиста необачність, призводять до трагічних наслідків.

Що треба робити, якщо Ви провалилися під лід?

  • розставити руки в боки по кромці льоду, щоб утриматись на поверхні
    і не піти під лід;

  • кликати на допомогу;

  • старатися зберігати спокій, не борсатися у воді;

  • стараючись не обламати лід, без різких рухів потрібно спробувати вибратися із води, повзучи грудьми та почергово витягуючи на поверхню ноги;

  • вибравшись із пролому, потрібно відкотитися, а потім повзти в той бік, звідкіля прийшли (де міцність льоду перевірена). Не дивлячись на те, що сирість і холод штовхають бігти і зігрітися, треба бути обережним до самого берега. Ну а там вже можна не зупинятись поки не опинитесь в теплому приміщенні. Якщо на ваших очах провалилася під лід людина, негайно гукніть їй, що поспішаєте на допомогу. Все вирішує час: льодяна вода дуже швидко викликає переохолодження організму .

Надаючи допомогу, дотримуйтесь таких правил:

  • не можна підбігати до товариша, який провалився у воду;

  • до нього потрібно наближатися повзком, використовуючи для зміцнення продовгуваті предмети (лижі, лижні палки, дошки), штовхаючи їх перед собою;

  • до самого краю пролому підповзати не можна, бо у воді опинитеся удвох;

  • пасок, шарф, всяка дошка або палка, санки, лижі можуть врятувати людину. Наблизившись на максимально можливу відстань (не менше 3-4 метрів), кинь своєму товаришу мотузку, шарф, палку, аби він ухопився. Подавши підручний засіб рятування потрібно витягнути друга на лід і повзком вибратись із небезпечної зони. Потім постраждалого необхідно сховати від вітру, зняти мокрий одяг, розтерти тіло (але ні в якому разі не снігом), по можливості, вдягнути сухі речі (можна дещо зняти з себе), доставити потерпілого в тепле місце і напоїти гарячим чаєм.

На привалах, під час тривалого перебування в умовах низької температури, особливо у вітряну погоду, при недостатньо теплому одязі, відсутності укриття та засобів обігрівання може статися загальне охолодження організму.

Переохолодження - досить велика небезпека, симптомами якої є сильне тремтіння, слабкість, сонливість, нечітка свідомість. Остуда говорить про бажання організму прикоротити обмін речовин та вироблення тепла, а більш енергійна робота нирок попереджує про необхідність сховатися від непогоди, розвести багаття та випити гарячого чаю. Якщо ви відчуваєте, що починаєте замерзати, необхідно зробити інтенсивні фізичні вправи: розмахування руками та ногами тощо. При першій можливості необхідно просушити одяг, шкарпетки. В мокрому одязі тіло втрачає тепло швидше, ніж у сухому.

Причини переохолодження. Тепла кров при переохолодженні швидко надходить до поверхні рук, ніг і повертається холодною. Виникає озноб. Це намагання організму виробити додаткове тепло і прискорити рух крові. (Перша стадія замерзання).

На другій стадії замерзання для компенсації тепловтрат; необхідно прийняти додаткові заходи по збільшенню швидкості руху крові: інтенсивний рух, колективна робота і т.д. Але не слід забувати, що в цьому випадку кров з поверхневих органів повертається надто холодною.

Поки запас тепла у вас достатній, кров встигає нагрітись до нормальної
температури і повертається у кінцівки. Однак, при подальшому охолодженні, організм вже не може справитись із зігріванням крові і тоді вмикається інший механізм - відключення (значне зменшення притоку крові до кінцівок). Кров зосереджується в "малому" крузі кровообігу (мозок, легені, серце, печінка).

Пам'ятайте: на холоді до 70% тепла з тіла людини випаровується через
голову. Саме тут максимальні втрати. То ж щоб не мерзли ноги слід утеплювати
голову. В протилежному випадку наступає третя стадія замерзання. Людина
перестає тремтіти, їй стає "добре", "тепло", приємно наморочиться голова, виникає бажання лягти і відпочити. Якщо таку людину заставляти рухатись або тормошити, то результат може бути трагічним - холодна кров з кінцівок підступить до серця, легень, мозку.

Майте на увазі: потерпілого, який перестав тремтіти, ні в якому разі не
можна розтирати і заставляти рухатись, так як першим ефектом цих дій буде
надходження холодної крові від периферії до центральної зони і подальше па
діння температури, охолодження мозку, серця. В результаті наступає так звана "смерть при рятуванні", випадки обмороження окремих частин тіла. Навіть за нульової температури при сирій погоді можна відморозити пальці на ногах, коли взуття тісне. За нижчих температур нерідко відморожують ніс, вуха, щоки, шию. Спершу в обмороженому місці з'являється відчуття холоду, затим поколювання, біль, а згодом втрачається чутливість. Шкіра на обмороженому місці набуває білуватого кольору. Якщо вчасно не зарадити обмороженню, то після прихованого періоду настає другий - омертвіння тканини.

Перша допомога полягає в тому, щоб якомога швидше відновити кровообіг на ураженій частині тіла. Це місце обережно оголюють, аби не пошкодити примерзлу до одягу чи взуття шкіру, і занурюють у теплу воду (+18- +200С), одночасно проводячи легкий масаж. Поступово, протягом 20-30 хв. температуру води піднімають до +37ОС. Повністю відігрівшись, шкіра стає яскраво-рожевою, людина відчуває біль. Та цього болю лякатися не слід, він свідчить про те, що відновилася чутливість шкіри.

Після цього обморожену частину тіла обережно просушують м'яким рушником, протирають спиртом, накладають суху пов'язку, тепло закутують. Щоки, ніс, вуха можна зігрівати прямо й на вулиці, несильно розтираючи їх коловими рухами, та все ж краще зайти до теплого приміщення.

Надаючи першу допомогу, треба попросити потерпілого, щоб він ворушив пальцями на ушкодженій руці або нозі. Це пришвидшує відновлення кровообігу. Зробивши усе необхідне, людину слід напоїти гарячим чаєм, зігріти, тепло укутавши або обклавши грілками. Не можна розтирати обморожені частини тіла снігом - це лише пошкоджує шкіру, сприяє занесенню інфекції.

Не слід також опускати обморожені руки або ноги в холодну воду, зігрівати їх біля вогнища, на гарячій печі. Не слід забувати й інше: обморожені місця довго будуть чутливими до холоду й можуть повторно обморожуватись навіть через кілька років. Тому надійно захищайте їх від переохолодження.

Багато людей вважає, що є мазі, які попереджують обмороження - наприклад, гусячий жир. Це помилка - жири сприяють переохолодженню шкіри.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал