На шляху до українського Відродження Розробки уроків, позакласних заходів та дитячі творчі роботи, присвячені



Сторінка9/11
Дата конвертації03.12.2016
Розмір5,32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ІІІ. Робота над матеріалом уроку.

1.Завдання

  • Пригадайте прислів’я, приказки про Батьківщину, рідну землю.

2. Робота в групах

  • Складіть за опорними словами прислів’я:

а) На світі, найкраще, всюди, а на Батьківщині, добре.

б) Без Батьківщини, як соловей, людина, без пісні.

- Поясніть зміст прислів’я.

3. Як ви розумієте слова поета?

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину

(В.Симоненко)



4. Робота з картою України

Коли поглянути на карту України, то можна помітити на заході коричневу смугу – то українські Карпати, гори, оспівані Іваном Франком, Юрієм Федьковичем, Михайлом Коцюбинським.

На сході видобувають вугілля, різні руди. Багатий і український степ. Перш за все своїми чорноземами, на яких вирощують щедрі врожаї.

На півдні нашу державу омивають Чорне і Азовське моря. Теплий клімат Криму дозволяє вирощувати цінні сорти винограду. На південному узбережжі півострова чимало здравниць, будинків відпочинку. А погляньте на це синє мереживо на карті! Це – річки!



  • Назвіть найбільші ріки України. (Дніпро, Південний Буг, Дністер, Дунай Прип’ять, Десна, Інгул тощо)

  • Подумайте, звідки виникли назви Лівобережна та Правобережна Україна?

  • З чим це пов’язано? (Дніпро протікає з півночі на південь через всю Україну, ніби поділяє її навпіл, назва походить від берегів ріки).

  • Що ви знаєте про головну річку нашої держави?

  • Пригадайте про неї легенди, вірші, пісні.

  • Чому українці називають Дніпро Славутичем?

5. Розповідь з елементами бесіди

Вчитель. Кожна держава має своє головне місто. А яке воно в Україні?

  • Що ви знаєте про Київ? Чому його називають столицею? (Відповіді учнів)

Вчитель. В давнину в головному місті розміщувалася влада, знаходився престол держави. Тому Київ ще звали стольним містом. Від цього і походить слово «столиця».

Демонстрація слайдів пам’ятних місць Києва: історичної Софії Київської, пам’ятника Володимиру, площі Богдана Хмельницького, вулиці Хрещатик та майдану незалежності. (Діти можуть коментувати показ)

6. Робота з мультимедійною дошкою

На екрані запитання:



  1. Чи впізнаєте ви споруду, що зображена? (Будинок Верховної Ради України)

  2. Хто працює в цьому будинку? (Депутати Верховної Ради)

  3. Хто такі депутати і чим вони займаються у Верховній Раді? (Це обранці народу, які виробляють закони життя держави)

  4. Хто є президентом нашої держави? (В.Ф. Янукович)

  5. Який головний закон держави було прийнято Верховною Радою 28 червня 1996 року?) (Конституцію України)

  6. Яке свято відзначають громадяни України 24 серпня?

  7. Як ви розумієте слово «незалежність»? Кого з борців за незалежність нашої держави можете назвати? (Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Михайло Грушевський та ін.)

  1. Продовження розповіді вчителя з елементами бесіди

Кожна держава має свої головні символи.

  • Які державні символи ви знаєте?

  • Розгляньте прапор нашої держави. Чому він має жовтий і синій кольори?

Під синім небом України

Золотилися жита,

У чуйнім серці воєдино

З’єдналася палітра та.

Бо це дано нам споконвіку –

Від пращурів жива яса –

Душею, що не любить крику,

Єднати землю й небеса

(Вадим Крищенко)

(яса – сигнал, знак)



Вчитель.

  • А що таке герб?

Опишіть герб України.

Як ви помітили кольори державного прапора і герба однакові.

Україна – це наша велика Батьківщина. А складається вона з окремих країв, які мають народні назви: Полісся, Волинь, Середня Наддніпрянщина, Слобожанщина, Поділля, Карпати, Південь. А чи знаєте, в якому краї ми живемо? (На півдні).

Учень.

Де зелені хмари яворів

Зупинили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

всі народи бачив ти з висот,

всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де найкраще місце на Землі?

Учениця.

Сонце усміхнулося здаля:

Правда, все я бачу з висоти,

Всі народи рівні, а земля

Там найкраща, де вродився ти!

Вчитель. Кожна людина з великою любов’ю згадує місце, де народилася, де пройшло її дитинство. Таке місце ще називають Берегом Дитинства. Тут мама наспівувала першу колискову, вишивала барвисті рушники, висаджувала квіти під вікном. Тут тато збудував хату, в якій завирувало родинне життя. На призьбі вечорами збираються всією сім′єю. І слухаєш – не переслухаєш то бувальщину з татових вуст, то чарівний голос мами, як починає вона співати українську пісню.


  • А чи пам’ятаєте ви пісні, які співає ваша мама? Наспівайте їх.

Берег Дитинства є у кожної людини. Що ж це за берег?

Учні. Таке місце називаємо отчим краєм, маленькою Батьківщиною. Це і рідна хата, і журавель над криницею, і золотисте поле, і стежка, яка завжди веде додому.

Вчитель. А де ж ваш дім? Де ви живете?

  • Як зветься населений пункт, яка його адреса?

  • Чи має село (місто) крім офіційної назви, якусь місцеву назву?

  • Звідки походить назва міста?

Отже Берег Дитинства – це найрідніші наші місця.

Споконвіку українці вважають себе хліборобами. Народне прислів’я каже: «Не земля родить, а руки».



До слова запрошується гість – комбайнер (батько дитини)

Гість. Земля завжди була трудною в обробітку. Хоч і мовиться, що життя прожити – не поле перейти. Але коли людина від землі, то вона не може просто пройти тим полем, щоб низько не вклонитися. Не може хлібороб не гадати, що воно скроплене потом і кров’ю попередніх поколінь. Що цю землю колись відвойовували у природи людські руки, орали, угноювали, вирощували хліби, охороняли від нападників, аби дорідна нива колосилась нам і нашим нащадкам…

Вчитель. А як ви розумієте вислів «бережливе ставлення до хліба»?

Учні. Ми знаємо деякі звичаї бережливого ставлення до хліба (називають правила).

  • Ми повинні шанувати працю людей, які вирощують хліб.

Учні.

Честь і слава хліборобам,

Що живуть в моїм селі.

Хлібороби хліб наш роблять,

Знайте й ви про це, малі
В пору літню, в час осінній,

Навесні й в гарячий час

Косять, жнуть вони і сіють,

Лан орють – у котрий раз!


Хлібороб у ріднім полі

Нам вирощує врожай.

Пшениці шумлять на волі,

Де початок їм, де край?


А їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте,-

Не забудьте уклонитись

Хліборобові за те!



Вчитель.

Є відкриття, яких не вкриє сила.

Нехай минуть віка – тисячоліття.

А жінка та, що перший хліб спекла,

Залишиться безсмертною у світі.

І пам’ятника жінці тій немає,

А я її такою уявляю:

Із добрими ласкавими руками,

Як всі жінки у нашому селі.

Що творять хліб,

Щоденно творять хліб,

І все життя їх пахне колосками.



ІV. Підсумок уроку

Бесіда за запитаннями

  1. Що ви називаєте великою Батьківщиною, а що таке Берег Дитинства?

  2. Які державні свята відзначають українці в червні і в серпні?

  3. Як треба ставитися до людей хліборобської праці? Як відноситися до хліба?

  4. Хто з ваших товаришів своїми відповідями на уроці вам найбільше сподобався?

  5. Кого з них слід відмітити?

Вивчити вірш напам’ять

Пропахлі вітром колоски –

Таке гінке безмежне поле.

І мамин хліб, і ті стежки,

Якими вранці йду до школи.

І перші проліски в гаю,

І щедре сонечко в блакиті,

Люблю Вкраїну я свою:

Вона найкраща в цілім світі!





Т.В.Іщенко,

вчитель початкових класів

Оситнязької ЗШ І-ІІІ ступенів Новомиргородської райдержадміністрації



Україна – моя Батьківщина

(Заочна подорож для учнів 3-4 класів)
Мета: ознайомити дітей з Батьківщиною; розвивати пізнавальні інтереси; формувати національну свідомість школярів, виховувати повагу до державних символів, любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасного.

Обладнання: на столі – хліб на вишитому рушнику, карти України й області, зображення державних символів.

I. Організаційна частина.

1. Віршоване привітання від дітей (діти виходять в українських костюмах з хлібом на вишитому рушнику).

Любі друзі, у наш клас

Завітали гості щирі.

Привітайте в добрий час

Гостей усмішкою й миром.

Ми вам раді, добрі люди,

І вітаєм щиро вас.

Тож запрошуємо щиро

На перший урок до нас.

2. Вітання від вчителя.

У вересні зустрілись знову, друзі,

Радість аж хлюпоче через край.

Скільки нових знань на виднокрузі!

Нам учитись – Боже помагай!

Заглядає в вікна горобина,

Кетягами стукає в шибки:

«Ви навчайтесь, діти, на «відмінно»,

Обминайте хитрі помилки,

Щоб моїм засмаглим стиглим гронам

З сорому ще більш не червоніть.

Ви уважні будьте на уроках,

Гарно і читайте, і пишіть».

Отаке сказала б горобина, ,

А від себе ще додам і я:

«Хай щаслива вас чекає днина,

Хай лиш радість принесуть знання!»

1 вересня – День знань, чудове свято,

Тож дозвольте всіх вас привітати.

В нас сьогодні гості – мами й тати.

Час настав, перший урок почати.

II. Оголошення теми і мети уроку.

1. Проблемне завдання.

Якою буде тема нашого уроку, ви дізнаєтесь, коли розгадаєте загадку:

Красивий щедрий рідний край

І мова наша солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься ... (Україна)



2. Слово вчителя.

Ми сьогодні відбудемо в уявну подорож рідною Батьківщиною. Ви вже багато чого знаєте про неї і тому будете співавторами нашого уроку-подорожі.

Що означає Україна для кожного із вас? (рідний край, домівка, школа, Батьківщина, держава, земля, ліси, річка, гори...)

Вправа «Асоціативний кущ» (діти прикріплюють записані на листочках названі вище слова)

Україна

(Додати: Дніпро, Київ, ліси, доброзичливість, природа, гори, дружба, любов...)



III. Основна частина.

1. Перша зупинка (На дошці – карти України й Кіровоградської області).

Вчитель. Все, що ми з вами назвали, об'єднує в собі наша держава. Погляньте на карту України. На ній позначено кордони української землі, де з давніх-давен живе наш народ. Територія, заселена українцями, така велика, що перетнути її пішки із заходу на схід можна аж за 90 днів. Це одна із найбільших країн у Європі.

Учень.

У зелені діброва,

У китицях калина.

Глянь, яка чудова

Наша Україна.

Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти ...

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То прекрасна Україна –

Нашого народу дім.

Можна все на світі

Вибирати, сину.

Вибрати не можна

Тільки Батьківщину.

2. Друга зупинка – «Символи України» (на дошці або на екрані зображення державної символіки України)


  • Які символи нашої держави ви знаєте?

  • Що означають кольори на прапорі?

  • Що ви можете сказати про герб?

  • Коли виконується Гімн України?

  • Як поводитись при його виконанні?

  1. Третя зупинка – «Столиця України» (на дошці чи екрані види Києва, пам’ятні місця, можливий показ відеофільму про Київ)

  • Які ви знаєте міста України?

  • Яке місто є столицею держави?

Учень.

Наш Київ розіслався

На горах над Дніпром,

Садами заквітчався,

Мов дівчина вінком.

(Розповідь учителя про роль Києва у житті держави, його визначні місця. Демонструються фото-, відеоматеріали)

4. Найрідніший край, де ти живеш (на дошці або на екрані адміністративні карти України і Кіровоградської області, фото визначних місць Кіровограда, області).

- А яке місто є нашим обласним центром?



Учень.

Моя Кіровоградщина –

Квітуча, степова.

З діда-прадіда спадщина

У серці ожива.

Центральною зоветься

Вона ж бо неспроста.

Бо центр України тут міститься – ось так!

Усе тут рідне серцю, все душу звеселя.

Моя Кіровоградщина,

Мій край, моя земля.

(Демонструється карта Кіровоградської області та визначається територія на карті України).

Відповіді на запитання:



  • А кого з видатних людей нашої малої батьківщини ви знаєте?

  • Що ви знаєте про В.О.Сухомлинського?

  • Які твори В.О.Сухомлинського ви читали?

  • Чого вони вас навчили?

(Розповідь учителя про видатного педагога В.О.Сухомлинського, презентація книжкової виставки «В.О.Сухомлинський – дітям»)

5. «Гріє душу село, моє рідне село»

- Як називається наше село?



Учень.

Де трава висока оситняг

У долині річки, на горбах.

Предки оселилися колись

І це місце Оситняжка нарекли.

- Яку назву має наша річка?

Тече річка невеличка, що Ташликом зветься.

Навкруг неї Оситняжка у долині в'ється.

А по річці є ставочків напевне з десяток,

Є де влітку ловить рибу і відпочивати.

- Що ви ще можете розповісти про своє село? (Відповіді дітей)

Мальовниче село Оситняжка,

Одне з найвіддаленіших сіл.

Оточили чебреці, ромашка,

Васильки, волошки, чистотіл.

Пахощі п'янкі хвилюють знову,

Спогадів пробуджуючи рій.

Я люблю тебе, життя основу,

Рідний і коханий краю мій!
Село моє, в степу перлина...

За що тебе я так люблю?

Десь тут колише Україна

Народу долю і мою ...



IV. «Ерудити»

  1. Робота в парах, групах. Доповнити прислів’я приказки про Батьківщину:

Батьківщина мати ... (умій за неї постояти).

Людина без Вітчизни... (як соловей без пісні).

Добре тому, хто в своєму ... (домі).

Що країна, то ... (родина).

За рідний край ... (життя віддай).

Всюди добре,... (а вдома найкраще).

Кожному мила рідна ... (сторона).

Кожен край має свій ... (звичай).

Рідна земля і в жмені ... (мила).

2. Фотозагадка

(Вчитель демонструє з фотоальбому краєвиди села, споруди, а діти називають даний об'єкт).

V. Підсумок.


  • Що сьогодні було для вас цікавим?

  • Про що ви вже знали?

  • Що дізналися нового?

  • Про що бажали б дізнатися?

Учень.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.





Т.А. Бантиш,

вчитель початкових класів Панчівської ЗШ І-ІІІ ступенів, Новомиргородської райдержадміністрації


Т.Г. Шевченко – великий поет України,

син українського народу

(Літературно-музична композиція для учнів 5-8 класів)
Мета: глибше ознайомити дітей з життям і творчістю великого українського поета Т.Г.Шевченка, вчити сприймати зміст поезій на слух, відображати його в малюнках; розвивати пам׳ять, увагу, спостережливість; виховувати любов до свого народу, до української мови.

Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, вишитий рушник, малюнки дітей.

Навесні, коли тануть сніги

І на рясті заграє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам׳ять Шевченка.

Учень. 9 березня 1814 року – пам’ятна дата в історії української літератури. Тоді, на світанку, у селі Моринцях на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака, народився син.

Учень. Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Був він і пастухом, і кухарчуком, і козачком, тобто слугою у пана. Ще з дитинства Тараса тягло до малювання. Крейдою чи вуглинкою змальовував він усе, що бачив (демонстрація фотографій та малюнків).

(Учень зачитує вірш)

Йому тринадцятий минав,

Він пас ягнята за селом,

І чистим серцем він пізнав

Народу біль, що був рабом.

Ішов полями по межі:

На панщині народ терпів.

І сіяв ниви все чужі,



Та не для себе, для панів.

Як виріс лиш, то кобзу він

До рук своїх пророчих взяв.

І в звуках духа свого струн

Він плач народу передав.

І сльози-перли він зберіг,

І кинув їх в бурхливий день

На чорний, рідний переліт

І став співцем нових пісень.

Розбив кайдани,

Розбив окови,

І змагався з ворогом

Всемогутнім словом.

Не встояла кривда,

Наруга кривава,

По всім світі розійшлася

Тарасова слава.

Учень. Т.Г. Шевченко прожив усього 47 років, і з них 24 роки був у кріпацтві. 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною людиною.

Учень. Гнів на жорстоке панство, жаль та біль від споглядання мук, любов до української землі, рідної природи – все це вилилося на папері у хвилюючих поетичних рядках.

Учень. Пропонуємо вікторину «З якого твору Т.Г. Шевченка ці рядки…?»

1-й учень читає рядки вірша «Садок вишневий коло хати».

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх,

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тільки дівчата

Та соловейко не затих.



2-й учень читає рядки вірша «І виріс я на чужині».

…Село неначе погоріло,

Неначе люди подуріли,

Німі на панщину ідуть

І діточок своїх ведуть.

3-й учень читає рядки вірша «Мені тринадцятий минало».

…Чого так весело було?

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло.

4-й учень читає уривок «Реве та стогне Дніпр широкий» з поеми «Причинна».

…Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

5-й учень читає вірша «Тече вода з-під явора».

Пишається хатинонька,

Явір молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Учень. У 1861 році на Україну прилетіла сумна звістка – у Петербурзі 10 березня перестало битися серце великого Кобзаря.

Учень. Поховали Тараса Шевченка в Україні над Дніпром, поблизу Канева. Ми шануємо пам׳ять поета, ми називаємо його Кобзарем.

Учень. Його іменем названі вулиці, театри, школи. Пам׳ятники Шевченку встановлені у багатьох містах України, у Росії, Білорусі, Угорщині, Канаді, США, Франції, Парагваї.
Учень.

Другого такого

Між нами немає,

Що від краю і до краю

Світ про нього знає.
Другого такого

Нема і не буде.

Щоб так його величали

Повік віків люди.



Учень.

Це не князь могутній

На дніпровській кручі

Зімкнув очі утомлені

З походу ідучи.
Це співак найбільший

І найсміливіший,

Що всю красу України

Перелив у вірші.



Учень.

Доповніть ці рядки потрібними за змістом словами:

1. Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє…лани, гаї, сади!

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до…(води).
2. Дивлюся, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце…(зустрічає).

3. Не називаю її раєм,



Тії хатиночки у …(гаї).
4. Тече вода з-під явора

Яром на долину

Пишається над водою

Червона …(калина).
5. На панщині пшеницю жала,

Втомилася, не спочивать.

Пішла в снопи, пошкандибала



Івана-сина….(годувать).
6. В лиху годину,

Якось недавно довелось



Мені заїхать в …(Україну).

Учень. Читайте твори Шевченкаю. Вони видані 33-ма мовами світу.

(Читає вірш «Заповіт»)
Література

  1. Т.Г. Шевченко – дітям. [Текст] /Уклад. Д. Іваницька. – Львів: Апріорі, 2009. – 379 с.

  2. Національний музей Т.Г. Шевченка. [Альбом]. / Упоряд. Т. Андрущенко. – К.: Мистецтво, 2002.

  3. Шевченко Т.Г. Три літа. [Текст] / Т.Г. Шевченко – Київ: Веселка, 1987.

  4. Шевченко Т.Г. Кобзар. [Текст] / Т.Г. Шевченко. – К.: Дніпро, 1994. – 687 с.







Л.В.Білокоз,

координатор районного парламенту дітей, соціальний педагог Новоукраїнського районного центру дитячої та юнацької творчості «ЗОРІТ»




Вчимося бути справжніми українцями

(Тренінг для учнів 5-9 класів)
Мета: формувати активну громадську позицію; поглиблювати знання про Україну як незалежну європейську державу; розвивати прагнення бути свідомими громадянами.

Хід тренінгу

Вступ. Введення.

Учасники сідають в коло.

Вступне слово тренера.

Сьогодні ми з вами поведемо мову про найдорожче серцю кожної людини… А тему нашого тренінгу вам підкажуть рядки Ліни Костенко.

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе, як є – дорога, явори.

Усе моє, все зветься – Україна.

Оголошення теми і мети тренінгу.

Тренер. Наш тренінг «Вчимося бути справжніми українцями» присвячений 20-річчю незалежності Україні. Україна прагне стати зразком демократії, соціальної справедливості та правових гарантій. Такою її можуть зробити громадяни. То ж якими вони повинні бути, що мають зробити, щоб Україна зайняла належне місце серед найкращих країн Європи? Сьогодні ми визначимо необхідні умови, що сприятимуть розквіту держави.

1. Вправа «Знайомство» (20 хвилин).

Мета: познайомити учасників один з одним, підготувати їх до спільної подальшої роботи.

Обладнання: на ватмані малюнок калини, на якій не вистачає декількох китиць; червоні стікери у формі ягід калини; ручки.

Деякі грона калини незаповнені. Вам потрібно написати на її листочках власне ім’я та свої якості як громадянина і наклеїти на вільну китицю.

(Діти пишуть, клеють, утворюють китиці та коментують: «Я, _____, справжній громадянин своєї держави, тому що……).

Отже, можемо зробити висновок, що в Україні підростають достойні громадяни, адже їм притаманні такі риси як… (йде обговорення).

Ви – запорука майбутнього нашої держави, її оберіг, так як і ця калина. Від вас залежить яким буде майбутнє.

(Тренер пропонує ознайомитися з визначенням терміну «громадянин» за словником).



  1. Вправа «Очікування» (10 хвилин).

Мета: допомогти учасникам усвідомити власні очікування від заняття.

Обладнання: ватман, на якому зображене сонце без промінчиків; жовті стікери прямокутної форми.

Учасникам тренінгу пропонується написати та прокоментувати власні очікування від тренінгу на стікерах і прикріпити їх у вигляді промінців.



3. Вправа «Правила» (10 хвилин).

Мета: прийняти правила для продуктивної роботи, що створять сприятливу атмосферу для навчання у групі.

Учасники тренінгу називають правила, які, на їхню думку, потрібні для ефективної роботи тренінгу. Усі пропозиції записуються на ватмані. Кожне правило обговорюється – що воно означає, для чого потрібно.

Учасникам також пропонуються правила роботи в малих групах.


  1. Вправа «Держава моєї мрії» (35 хвилин).

Мета: вчити творчо підходити до вирішення завдань.

Обладнання: ватмани, маркери, глянцеві журнали, шматочки тканини, клей, ножиці.

За допомогою цукерок різних кольорів формуються групи (2 групи – 2 кольори, 3 групи – 3 кольори…).

Завдання: створити модель держави, у якій ви б хотіли жити. Можна вигляді колажу, щось домалювати, але головне – довести, що саме ваша модель держави – найкраща (перерахувати переваги своєї країни мрій). У вашій країні може бути своя символіка, закони тощо.



(На вправу відводиться 20 хвилин. Представлення групових моделей - до 5 хвилин).

  1. Заключне слово тренера.






Т.М. Гончаренко, Л.Ф. Пузенко,

вчителі Першотравневої ЗШ І-ІІІ ступенів Долинської райдержадміністрації




Моя Україна – 20 років як вільна

(Усний журнал для учнів 5-6 класів)
Мета: поглиблювати уявлення учнів про Батьківщину; розвивати громадянські якості школярів.

Обладнання: карта України; зображення герба, прапора; малюнки, кросворди.

І. Активізація уваги учнів.

Робота над віршем.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас , людей, без батьківщини.



ІІ. Оголошення теми.

Сторінка 1. «День народження».

  1. Бліц-турнір

  • Як називається країна, в якій ми живемо?

  • Хто ми? Як зветься народ України?

  • Назвіть столицю нашої держави.

  • Скільки тобі років? Коли твій день народження?

  • А чи може бути день народження у держави? Коли його святкують? Скільки років нашій країні?

  • Україна – європейська держава, назвіть її сусідів.

  1. З’ясування поняття «незалежність»

  • Доберіть синоніми до слова вільна

  • Складання асоціативного куща:



НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
Сторінка 2. «Державні символи України».

  1. Розгадування кросвордів.







П

























Р
















А






















П






















О










Р















1. Національний символ України. Його дарують, ним обмінюються у Великодні свята (писанка).

2. Дерево – національний символ України. Оспіване у народних піснях, віршах, воно освячується у церкві перед Великоднем і зберігається у домівках як засіб від злих сил (верба).

3. Кущ – символ дівочої вроди, оспіваний в народних піснях (калина).

4. Поширене в Україні дерево, з яким в українських народних піснях порівнюють українських дівчат (тополя).

5. Чим прикрашають голову українки? (вінок).

6. Національний символ України, який матері дарують своїм дітям на щастя, на долю, виряджаючи в далеку дорогу (рушник).





Г



















Е






















Р

























Б












1. Державний символ України – урочиста пісня, яку виконують стоячи під час свят та урочистих подій (гімн).

2. Квітка віночка – символ нескореності, незалежності, непереможності (деревій).

3. Квітка віночка – символ ніжності (ромашка).

4. Збірка віршів Т.Шевченка («Кобзар»).

2. Розповідь учнів про значення державної символіки.

Поетична хвилинка про державну символіку (підготовлені учні читають вірші).



Сторінка 3. «Славетні українці».

- Чому кажуть, що найцінніший скарб держави – це люди?



- Кого із сучасників, відомих людей України ви знаєте?

1. Створення галереї імен видатних українців (розгадування кросворда «Наша слава»).





Н


































А













Ш











































А










С














































Л











































А











































В











































А















1. Давній літописець з Печерського монастиря (Нестор).

2. Мудра княжна, дружина князя Ігоря, яка першою прийняла християнство (Ольга).

3. Кошовий, засновник Запорізької Січі на о.Хортиця, званий Байдою (Вишневецький).

4. Київський князь, якого називали Мудрим (Ярослав).

5. Гетьман, за часів якого козаки уславились морськими походами, визволяли полонених з невільничих ринків, побували в Цареграді (Сагайдачний).

6. Гетьман, його ім’я Богдан, означає «даний Богом» … (Хмельницький).

7. Останній кошовий Запорізької Січі – Петро… (Калнишевський).

8. Геніальний поет, художник, філософ – Тарас (означає «бунтівний») (Шевченко).

9. Геніальна поетеса, яка прожила 42 роки, 33 з них – плідно працювала на літературній ниві, взявши з дитинства за правило: «Я була молодою горда. Щоб не плакать – я сміялась» (Леся Українка).



Сторінка 4. «Народ скаже, як зав’яже».

Гра « Закінчи прислів’я»

Рідна сторона – мати рідна, чужа – … (мачуха)

Тільки в ріднім краї солов’ї … (співають)

Висновки.

Метод «Прес».

Чому Україна є незалежною, вільною державою?


  • « … тому, що …»

  • « …, наприклад, …»





І.В. Козаченко,

вчитель української мови і літератури Назарівської ЗШ І-ІІІ ступенів Кіровоградської райдержадміністрації




Дивна Україна

(Виховна година для учнів 5 - 6 класів)

Мета: розширити знання учнів про історію становлення незалежності України, державні символи, про відомих земляків; виховувати патріотичні почуття.

Обладнання: карта України, Конституція України, зображення герба, запис Гімну України, портрети відомих українців, зображення найвизначніших природних явищ, роботи дітей, чисті аркуші паперу, олівці.

Учень.

Одна Батьківщина, і двох не буває.

Місця, де родилися, - завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знає в житті.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весну несуть,

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни течуть.

Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигойдують мрії на тонких вітрах.

Під вікнами мальви, в саду – материнка,

Оспівані щедро в піснях.

Пам’ятаймо, чиї ми сини,

Коли будні на серці чи свято,

Знову бачиться із давнини

Україна – зажурена мати.

І зруйнована бачиться Січ,

Де мій пращур лежить серед поля,

А йому похилилась довіч,

Наша ненька, немов та тополя.

Вчитель. У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію, виколисала велетнів сили і духу – таких як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський. Цей перелік, можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу Батьківщини-красуні.

Ми українці від Тараса,

Мазепи й Сковороди...

Було сліз більше, ніж води.

Нас голодом не раз морили,

І в очі населяли страх.

Та наші мовчазні могили

Куди не глянь – по всіх світах....

Тут українські юнаки

За Україну полягли в страшну годину,

Тут розпинали не Христа

Тут розпинали Україну.

Так їх багато полягло

За честь, за волю, України,

Щоб вільно, радісно жилось

На цій землі онуку й сину.



Вчитель. 24 серпня 1991 року Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України. А 1 грудня Акт було підтверджено Всеукраїнським референдумом. Ці історичні кроки визначили волю українського народу, його право на самовизначення, передбачене Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами.

Учень.

Святковий день – двадцять четверте серпня,

Так хочеться усмішок і пісень.

Віднині Україна незалежна.

Запам'ятайте, люди, світлий день!

Здійснилась давня заповітна мрія,

Бажання і надія поколінь.

Це почуття свободи серце гріє

І піднімає думи височінь.

Давайте ж станемо пліч-о-пліч, всі народи,

Щоб славу України відродить.

Щоб дружно жити, в радості і згоді,

Ми України сестри і брати

Учень. Україна – одна з найбільших європейських держав, її площа – 603,7 тис. км2. Із заходу на схід вона простягається на 1316 км, а з півночі на південь – на 839 км.

Під рідним небом жайворон співа,

Я радий знати тих пісень слова.

Я слухав, чув: співала та пташина

Одне святеє слово: Україна.

На ріднім полі шепчуть колоски.

Я радий знати тихі їх думки.

Я слухав, чув, як кожна колосина

Шептала тихо слово «Україна».

Учень. Населення України становить близько 46 мільйонів чоловік. Багато українців живуть в інших країнах світу.

У ріднім краю зелен-гай шумить.

Я знати радий, про що він мріє-снить.

Я слухав, чув, як кожна деревина

Шуміла ніжно слово «Україна».

Вчитель. Кожна держава, маючи свою історію, має й свої історичні святині: герб, прапор, гімн. У 20-ій статті Конституції України зазначено: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України».

Герб держави символізує мир, творчу працю, спорідненість поколінь. Є близько 40 версій про походження тризуба. З деякими нас познайомлять наші учні (виступи-проекти учнів).

Державний Прапор символізує суверенітет. Синій і жовтий кольори стяга – означають чисте, мирне небо та пшеничне поле.

(Звучить Гімн України).

Вчитель. Слова національного гімну «Ще не вмерла Україна» написав в ХІХ столітті відомий український поет Павло Чубинський. А слова на музику поклав видатний композитор Михайло Вербицький.

Учень.

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани…

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть..

Та тільки одну батьківщину

Ми маєм…її Україною звуть.

Вчитель. Україна складається з різних регіонів: Буковина, Волинь, Полісся, Таврія, Донбас…Але найкраще, наймиліше те місце, де ми народилися і виросли. Діти приготували творчі роботи, в яких розповіли про свою маленьку батьківщину. (Учні знайомлять зі своїми роботами).
Ігровий блок

Гра «Славетні українці».

На аркуші паперу записані прізвища відомих українців. Завдання: записати їх рід діяльності.

Наприклад: Т.Шевченко (поет), В.Кличко (боксер), М.Гоголь (письменник), С.Крушельницька (співачка), С.Корольов (конструктор), К.Білокур (художниця), М.Приймаченко (художниця), В.Лобановський (футбольний тренер), С.Бубка (спортсмен), М. Амосов (лікар) тощо.
Гра «Най-най…».

Зараз ми дізнаємось про найбільше, найширше, найглибше, найнезвичайніше, чим багатий наш рідний край.

Кожна правильна відповідь – 1 бал.


  • Найбільше місто України (Київ).

  • Найбільша річка України (Дніпро).

  • Найглибше озеро (Світязь на Волині).

  • Найбільше озеро (Ялпуг в Одеській області).

  • Найбільше море, що омиває Україну (Чорне).

  • Найвища гора (Говерла в Карпатах).

  • Найстаріше дерево (1300-річний дуб у Рівненській області).

  • Найвище дерево (модрина заввишки 54 м в м. Рахові на Закарпатті).

  • Найбільша тварина (зубр, маса якого перевищує 1 т, живе в Карпатах).

  • Чемпіони з боксу (брати Кличко).

  • Чемпіон зі стрибків із жердиною (С. Бубка)

  • Найбільший літак («Мрія», АН-255)

Оголошення переможців.
Учень.

Що то, діти, за країна –

Неба синього блакить,

На ланах у серпні жито

Стиглим золотом блищить?
У якій, скажіть, країні

Клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії,

Негаразди всіх стихій?


Люди мудрі, працьовиті

У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають

І свого не віддадуть.


У якій іще країні

Так земля родить охоча?

Наче пісня солов’їна –

Мова ніжна і співоча?


Гори є і полонини,

Є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна

Невимовної краси!


Гордо, голосно, дитино,

Ти назви ім’я країни,

У якій, хвалити Бога,

Народився і живеш.


Їй дочкою є чи сином

І, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу,

Розбудовувать державу.


Отже, зветься ця країна,

Незалежна і єдина –

Наша ненька – Україна!
Література

1. сторія України. Короткий огляд. – Дрогобич, 1992.

2. Конституція України. – К., 1996.

3. Незалежність України: історичні витоки і перспективи. – К., 1997.

4. Степан Рудницький. Чому ми хочемо самостійної України. – К., 1994.

5. Терещенко Ю. Україна і європейський світ. – К., 1996.







А.Л. Бабенко,

бібліотекар СЗШ І-ІІІ ступенів № 32 Кіровоградської міської ради




Цікаві назви міст і сіл України

(Поле чудес для учнів 7-11 класів)
Мета: мотивувати бажання учнів добре знати історію міст і сіл України, стимулювати дітей до дослідницько-краєзнавчої роботи.

Оформлення залу, обладнання: плакат «Цікаві назви міст і сіл України», тематична книжкова виставка «Вивчаємо нашу рідну Україну», карта України, картки з літерами, ігровий барабан, призи для переможців.

Ведучий. Споконвіку люди не були байдужі до назв своїх поселень. Серед назв міст і сіл є багато незрозумілих нам. Ці назви намагаються нині пояснити – так з’являються легенди й перекази. Наприклад, є на Черкащині невеличке місто Золотоноша. Звідки походить ця назва? Одні розповідають, що на дні рік лежать татарські човни, повні золота. Другі кажуть, що Золотоноша була місцем, куди зносилися податки польському магнатові Вишневецькому, а податки він брав золотом. Та найвірогідніше, що річку так назвали за дно, вкрите піщаними наносами, в яких окремі піщинки виблискують, мов золото. Річка дістала назву за властивостями дна, місто – за назвою річки.

А місто Сороки на Дністрі? Це вже його «пристосована» назва, а справжня – Сараки. По-молдавськи «сарака» – бідолаха, сирота, бідняк. Колись це було бідне місто, звідси – і назва його.

У час появи назва кожного міста була мотивованою. Місто Кіровоград раніше називали Єлисаветград. Його виникнення зв’язано з заснуванням у 1754 році фортеці Святої Єлисавети. А 10 січня 1939 року місто стали називати – Кіровоградом. Спочатку Кірово – на честь революціонера-комуніста, потім Кіровоград.

Багато назв з основою «город». У давньоруській мові це слово означало обгороджене поселення. Городок на Львівщині, Городок на Хмельниччині, 49 селищ на Україні з назвою Городище, 11 – з назвою Городок, 2 - з назвою Городенка, 2 – з назвою – Городня та інші.

Є подвійні назви: Білгород-Дністровський (Одеська область), Біла Церква (Київська область), П’ята Рота (Херсонщина) та інші.

Місто Запоріжжя назване так за прикметою («дніпровські пороги), якої вже немає. Місто Вінниця скоріше всього звалося так, бо тут раніше були винокурні, у яких виготовляли горілку і спирт. Місто Чернівці назвали так, бо раніше тут селився «чорний люд» – ремісники, наймити.

- Чи всім відомо, звідки походить назва столиці нашої держави – Києва.

(Діти розповідають легенду про заснування Києва).

Багато міст, селищ. Багато і назв. Зараз ми перевіримо, як ви знаєте історію міст і селищ України. Починаємо нашу гру.

Завдання. Це місто розбудувалося (в Донецькій області) навколо станції, яка почала діяти в 1869 році. Назва станції, а пізніше й міста походить, як вважають, від прізвиська поселенців, насамперед, селян-втікачів, яких поміщики називали розбійниками. Це слово турецькою означає «злодій, підла людина». Як називали це місто?


Х

А

Р

Ц

И

З

Ь

К


Завдання. Дехто вважає, що назва цього міста пов’язана з його первісним населенням. Вперше місто згадується у 1085 році, як «місто Великі настири. Населяли його тоді дуліби. Проте інші дослідники, наприклад, І.І.Срезневський, пов’язують назву міста з прикметами місцевості: ріка Стир тут робить коліно, вигин, а це в ті часи звалося і сьогодні зветься словом, від якого утворилась назва цього міста («лука») Що це за місто?


Л

У

Ц

Ь

К


Завдання. Багато міст отримали назву від назв річок. Наприклад, місто Полтава вперше згадується в літописі 1174 року під назвою Літава, Олтава (притоки річки Ворскли). Місто Суми розташоване на правому березі р. Псол, у гирлі р. Сумки.

Назва річки – слов’янського походження (в сербохорватській мові «хрл», «хрла», «хрло» – швидкий, швидка, швидке) Яке місто назвали за назвою цієї річки?




Х

О

Р

О

Л


Гра з глядачами

Завдання. Загубилось у віках слово, яке лежить в основі найменування цього міста Житомирської області. Воно вперше згадується у 977 році під назвою Вьручий. Припускають, що це слово походить від старослов’янського «вьрtmи» – вирувати, кипіти. Назвіть місто, яке походить від цього слова.

О

В

Р

У

Ч


Музична пауза
Фінальна гра

Завдання. Дивну назву має це місто в Хмельницькій області. В основі слова, від якого походить назва, – корінь, який у мові давніх народів індоєвропейської спільності означав «вода, річка». Це слово нагадує назву річки, але саме місто лежить дуже далеко від неї. Що це за місто? Спочатку воно називалося Дунай-городом.


Д

У

Н

А

Є

В

Ц

І

Музична пауза
Супергра

Це селище лежить у межиріччі двох приток Ірпеня – Бобриці та ще однієї притоки (річки). Від цієї другої річки і названо селище. Це слово має спільний корінь зі словом, яке має значення «клейкий, в’язкий». Таким, мабуть, було дно цієї річки. Що це за річка? Як називається це селище?




Г

Л

Е

В

А

Х

А

(Слово «глеваха» походить від слів «глевкий», «глей, глеюватий». Правда, є ще гіпотеза – назва може походити і від слова «гливий», «сіро-жовтий», «темно-жовтий». Тоді основною прикметою стає колір води).


Л
О
ітература

1. Пам’ятні місця України [Текст]. – К., 1998.








Н.В. Зінченко,

заступник директора школи з виховної роботи Первозванівської

ЗШ І-ІІІ ступенів Кіровоградської райдержадміністрації



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал