На правах рукопису голіченков олександр михайлович



Сторінка1/25
Дата конвертації06.02.2017
Розмір4,19 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25



ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О.М.МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ

    1. На правах рукопису


ГОЛІЧЕНКОВ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ



    1. УДК 613.5:541.6.613:624:69



Гігієнічне значення комплексу ведучих компонентів полімерних матеріалів (фенолу, стиролу, формальдегіду) як факторів забруднення житлового середовища.
14.02.01 – гігієна

Дисертація на здобуття

вченого ступеня кандидата

медичних наук


Науковий керівник: д.м.н., проф. Волощенко О.І.
  1. Київ – 2006



ЗМІСТ







стор.




ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.

3




ВСТУП.

4




РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.




1.1.

Сучасний стан питання по проблемі вивчення хімічного забруднення помешкання людей.

12

1.2.

Токсиколого-гігієнічна характеристика основних забруднювачів повітряного середовища житлових приміщень і проблема вивчення їх комбінованої дії на низьких рівнях впливу.

18




РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА, ОБ’ЄКТИ, ОБСЯГ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

33




РОЗДІЛ 3. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ.




3.1.

Результати натурних досліджень повітряного середовища житлових приміщень і атмосферного повітря.

45

3.1.1.

Визначення параметрів мікроклімату й насиченості полімерними матеріалами житлових приміщень.

45

3.1.2.

Санітарно-хімічні дослідження повітряного середовища житлових приміщень і атмосферного повітря.

49

3.1.3.

Побудова математичних моделей залежності забруднення квартир хімічними органічними сполуками від факторів житлового середовища.

56

3.2.

Результати експериментальних досліджень комбінованої і ізольованої дії стиролу, фенолу й формальдегіду.

67

3.3.

Оцінка характеру комбінованої дії фенолу, стиролу і формальдегіду.

91




РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.

117




ВИСНОВКИ.

121




СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

123

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЛТ – аланінамінотрасфераза

АСТ – аспартатамінотрансфераза

ГДК – гранично допустима концентрація

ДВП – деревино волокнисті плити

ДСП – деревино-стружкові плити

ДР – допустимий рівень

ККД – коефіцієнт комбінованої дії

Ксум. – комплексний показник забруднення повітря

Н – насиченість

ОБРВ – орієнтовно-безпечний рівень впливу

ПБМ – полімерні будівельні матеріали

ПМ – полімерні матеріали

СТ – стирол

СПП – сумаційно- пороговий показник

ФА – формальдегід

ФЕ – фенол

          1. ЦНС – центральна нервова система
          2. ВСТУП

Актуальність теми. Україна, послідовно проводячи політику інтеграції до європейського співтовариства, спрямовує свої зусилля на безумовне дотримання норм еколого-гігієнічної безпеки. За міжнародними даними оцінка загрози хімічних речовин окрім кількісних характеристик повинна базуватись також на якісних критеріях, що визначаються спектром біологічної дії: токсичністю, кумулятивністю, віддаленою дією, специфічними ефектами. Усвіті синтезовано понад 18 млн. хімічних речовин та сполук, з яких застосовується приблизно 5 тисяч. Гігієнічно регламентовано лише 400-500 [1].

Сучасний етап розвитку гігієнічної науки характеризується подальшим розширенням фундаментальних теоретичних досліджень, направлених на всебічне вивчення загальних закономірностей взаємовідносин людини з факторами середовища різноманітної природи, механізмів взаємодії організму на різноманітних рівнях: молекулярному, клітинному, організменному, популяційному, метою яких є вирішення задач по обгрунтуванню системи оздоровлювальних гігієнічних заходів, направлених на покращення умов проживання людей, охорону і зміцнення їхнього здоров’я.

В числі цих важливих завдань особливе місце займають питання гігієнічної регламентації хімічних факторів оточуючого середовища, зумовлених широким використанням нових хімічних матеріалів і хімізації побуту.

Унаслідок цього людина в реальних умовах наражається на вплив постійно зростаючого числа різноманітних хімічних речовин як в умовах виробництва, так і в побуті. Одночасний вплив на організм різноманітних хімічних речовин у різних комбінаціях і режимах вимагає визначення комплексу цих речовин, що можуть викликати зміни в стані здоров'я населення. Так, ряд виявлених в повітряному середовищі приміщень хімічних речовин, крім токсичної й алергенної дії, можуть виявляти эмбріотоксичну (наприклад, формальдегід), мутагенну (формальдегід, стирол, фенол, бензол, этилбензол і інш.), коканцерогенну і канцерогенну дію [2-5].

Фахівці ВОЗ, що вивчали вплив забруднювачів повітря всередині приміщень на здоров’я населення [6-9], а також Комітет НАН NRC по забруднювачам усередині приміщень [10] розцінюють леткі органічні сполуки як важливу категорію забруднювачів повітря приміщень. В роботах перераховані джерела забруднення і їх можливий вплив на організм, але не дана оцінка характеру можливого їхнього спільного впливу на здоров’я. Відсутність аналізу такого типу цілком зрозуміло, оскільки хімічних речовин багато, концентрації їх систематично не вивчаються, як і розподіл цих концентрацій у приміщеннях, в яких люди наражаються на їхній вплив. Крім того, дуже обмежені відомості про несприятливу одночасну дію такої великої кількості сполук, і характер їх можливої токсичної дії.

Останнє в значному ступені зумовлене впровадженням у будівництво житлових і громадських приміщень нових матеріалів на основі полімерів. Їхньою характерною особливістю є нестабільність рецептурного складу, що з одного боку дозволяє здійснити прискорене виробництво матеріалів з заданими властивостями, часто без врахування можливих наслідків для здоров’я людини, а, з іншого боку, ускладнює проведення оперативного обгрунтування гігієнічних регламентів застосування таких матеріалів. З гігієнічної точки зору надто важливим недоліком матеріалів на основі полімерів є їхня властивість до виділення в процесі експлуатації у повітряне середовище низькомолекулярних хімічних речовин, що можуть проявляти несприятливий вплив на здоров’я [11-14]. Такими речовинами можуть бути вільні мономери, продукти старіння і високотемпературної деструкції. А якщо врахувати, що означені речовини можуть негативно впливати на організм в поєднанні з іншими факторами, то можна вважати, що вони мають важливе значення у формуванні умов проживання населення і вимагають з'ясування їх гігієнічної значимості і можливого впливу на здоров’я населення.

Аналіз літературних даних показує, що санітарно-гігієнічна оцінка полімерних будівельних матеріалів здійснюється з використанням методичних підходів, що передбачають проведення досліджень у модельних умовах (за допомогою моделі натурної обстановки); натурних умовах (у помешканнях людей); лабораторних умовах (невеликих герметичних ємностях - камерах-генераторах, ексикаторах і т. д.). Слід підкреслити нерівноцінність означених методичних підходів, бо створення модельних умов не означає повної еквівалентності й тотожності їх натурним умовам. Навпаки - виключення сторонніх (не пов'язаних із полімерними матеріалами) джерел хімічного забруднення повітря (робота газових приладів, побутові процеси і т. д.) та інших численних факторів житлового середовища сприяє більш повній оцінці полімерних матеріалів, що вивчаються. Однак, коли дослідження виконані в лабораторних умовах без врахування комплексного застосування матеріалів різноманітних рецептур, то такий, на нашу думку, односторонній підхід при багатьох його позитивних якостях не може гарантувати безпечне застосування полімерних матеріалів, бо не враховує всієї сукупності в житлі полімерів, і отже різноманіття хімічних речовин, що мігрують із них у повітряне середовище житла. Тому дослідження в модельних умовах слід розглядати як виправдані методичні прийоми, що сприяють лише частковому вирішенню задач регламентації застосування полімерних матеріалів в оточенні людини.

Численні наукові дослідження, а також роботи в галузі попереджувального санітарного нагляду за міграцією з полімерних матеріалів, що застосовуються в житловому і цивільному будівництві, хімічних речовин свідчать про те, що багатьом з них притаманна емісія різноманітних летких низкомолекулярних хімічних сполук, які навіть в мінімальних кількостях здатні викликати різноманітні за характером й перебігом несприятливі впливи на організм [15-22].

В нинішній час направлення досліджень полімерних матеріалів характеризується невиправдано широким застосуванням модельних умов для їхньої гігієнічної оцінки. Це призвело до того, що дослідження полімерів в натурних умовах, зокрема в житлі, проводяться вкрай рідко. Між тим, результати нечисленних натурних спостережень у дитячих установах, і громадських будівлях свідчать про реальну небезпеку хімічного забруднення повітряного середовища, зумовленого застосуванням полімерних матеріалів. Вивчення впливу різноманітних полімерних матеріалів (деревино-стружкових і волокнистих плит, лінолеумів, мастик) на стан повітряного середовища в приміщеннях показало, що застосовані матеріали, є джерелом виділення багатьох шкідливих речовин (эфіри фталевої кислоти, формальдегід, фенол, стирол і ін.), вміст яких в досліджених приміщеннях частіш усього перевищував ДР [14]. У спеціальних дослідженнях Губернського Ю.Д., Станкевича К.І., Бокова А.Н. [19,21,22] і ряду інших авторів встановлена міграція в повітряне середовище приміщень багатьох класів речовин (розчинників, в т. ч. аліфатичних, галогенованих і ароматичних вуглеводнів, спиртів, кетонів, эфірів, альдегідів) із будівельних і оздоблювальних матеріалів, що застосовуються в інтер’єрах дитячих, підліткових і лікувальних закладів.

Зараз у житловому будівництві застосовується більше 100 найменувань полімерних матеріалів, серед яких біля 70% всього обсягу займають полімерні покриття для підлоги, виконані на основі полівінілхлориду, синтетичних каучуків, нітроцелюлози, інден-кумаронових смол і ряду інших матеріалів [4]. Значну питому вагу становлять матеріали і вироби на основі карбамідних, фенолформальдегідних, полістирольних, поліефірних, фуранових, эпоксидних смол і сполук, що застосовуються як у якості оздоблювальних (лако-фарбові і клеєві матеріали, герметики, мастики, шпатлівки), так і конструкційних (виготовлення меблів) матеріалів [23].

У зв'язку з цим для гігієни особливий інтерес становить вивчення комбінованої дії хімічних речовин на організм на низьких рівнях. Комбінована дія таких рівнів представляє одну з маловивчених проблем сучасної гігієни. Досі регламентування ведеться в основному по окремим хімічним речовинам, а в зовнішньому середовищі, як правило, має місце комбінована дія. В останні роки проводиться ряд досліджень по комбінованій дії хімічних речовин, однак вихід їх у практику незначний. Це зумовлено передусім тим, що методичні підходи до оцінки токсичності, небезпеки і гігієнічної регламентації розроблені недостатньо. Крім того, слід визнати, що розвиток досліджень стримується їхньою громіздкістю [24-34].

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках планових науково-дослідних робіт інституту за темами: "Виявлення закономірностей міграції шкідливих компонентів із синтетичних та полімерних матеріалів та виробів із них в зв’язку з їх застосуванням в будівництві, побуті та харчовій промисловості з метою гігієнічного нормування", шифр теми: ВН.16.6.98, № держреєстрації: 0198U007384; "Токсиколого-гігієнічна оцінка продуктів термічної деструкції неметалевих матеріалів та нових вогнегасних речовин", шифр теми: ВН.16.35.00, № держреєстрації 0100U002683, а також "Встановити роль і значення полімерних матеріалів в формуванні санітарно-гігієнічного стану повітряного середовища житла", за державною програмою "Здоров’я нації", шифр теми: ДП 04.03, № держреєстрації: 0103U005109.

Мета і завдання досліджень. Встановити закономірності формування хімічного забруднення повітряного середовища житлових приміщень і характер комбінованої дії на організм ведучих органічних хімічних забруднювачів житла.

В відповідності з поставленою метою вирішенню підлягають наступні завдання:



  • Вивчення в натурних умовах особливостей формування якісного й кількісного хімічного забруднення повітряного середовища житлових приміщень, зумовленого застосуванням полімерних матеріалів;

  • Визначення ведучих із гігієнічних позицій хімічних забруднювачів повітряного середовища;

  • Встановлення залежностей між забрудненням повітряного середовища житла, насиченістю полімерними матеріалами й параметрами мікроклімату;

  • Розробка прогнозних моделелей залежності забруднення повітря приміщень від кількості полімерних матеріалів у житлі й параметрів мікроклімату;

  • Вивчення біологічної дії пріоритетних забруднювачів повітря (фенол, стирол, формальдегід) на організм теплокровних тварин (білі щури) при їх комбінованій дії, в концентраціях, що реально зустрічаються в житлі;

  • Відпрацювання адекватного математичного методу розрахунку коефіцієнтів комбінованої дії;

  • Розробка та обгрунтування коефіцієнтів комбінованої дії фенолу, стиролу й формальдегіду з метою можливого корегування їх ГДК при спільній присутності в повітрі;

В ході виконання наукової роботи, для вирішення поставлених задач, було проведене обстеження житлових квартир на масиві Троєщина в м. Києві. У хронічному токсикологічному експерименті вивчена комбінована дія фенолу, стиролу й формальдегіду. В роботі використані санітарно-гігієнічні (оцінка параметрів мікроклімату внутрішнього середовища житла), санітарно-хімічні (методом газової хроматографії вивчений якісний і кількісний склад повітря житлових приміщень), токсикологічні (хронічний експеримент по вивченню ізольованої і комбінованої дії фенолу, стиролу і формальдегіду), фізіологічні (спостереження за загальним станом і вагою, зміна сумаційно-порогового показника), гематологічні (кількість гемоглобіну, еритроцитів і лейкоцитів), біохімічні (вміст білку, аспарагінової і аланінової трансаміназ в сироватці крові, вміст гіппурової кислоти в сечі піддослідних тварин), паталогоанатомічні (визначення вагових коефіцієнтів внутрішніх органів), математичні і статистичні (розрахунок коефіцієнтів комбінованої дії, методи параметричної й непараметричної статистики, кореляційно-регресивний аналіз, методи оцінки вірогідності) методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів роботи. Отримані нові дані про гігієнічне значення в житловому середовищі газовиділень із складних комплексів полімерних матеріалів, які використовуються в будівництві й побуті. Показані основні закономірності міграції хімічних речовин з полімерних матеріалів у повітряне середовище житлових приміщень. Розроблені математичні моделі прогнозування рівня міграції хімічних речовин з полімерних матеріалів в умовах житла в залежності від насиченості полімерами та парамерів мікроклімату. За допомогою математичного моделювання та експериментальних комплексних досліджень встановлені закономірності різнопланового впливу суміші трьох ведучих хімічних забруднювачів повітря на організм, а також кількісні і якісні особливості біологічної дії фенолу, стиролу і формальдегіду як при ізольованому так і комбінованому впливі – в умовах токсикологічного експерименту. Вперше експериментально встановленний характер комбінованої дії основних забруднювачів повітря – фенолу, стиролу й формальдегіду. Так, якщо фенол, стирол і формальдегід не перевищують ГДКс.д., то характер їх комбінованої дії описується як антагонізм. У випадках перевищення ГДКс.д. вказаних компонентів в 10 і більше разів, має ефект потенціювання.

Практична значення одержаних результатів. Вдосконалення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за станом оточуючого середовища житла і санітарно-епідеміологічної експертизи можливості використання виробів з полімерних матеріалів до складу яких входять фенол, стирол і формальдегід. За результатами дисертаційної роботи розроблено та опубліковано інформаційний лист "Метод розрахунку орієнтовних концентрацій хімічних речовин в повітрі житлових приміщень в залежності від насиченості полімерними матеріалами" № 28-2006.

Особитий внесок. Автор безпосередньо виконав дослідження по всіх напрямках роботи. Санітарно-хімічний аналіз проб повітря і біохімічні дослідження виконанувались як автором, так і співробітниками лабораторії. Частина досліджень, що стосується використання математичних моделей для опису залежностей забруднення від параметрів мікрокліміту та розрахунку коефіцієнтів комбінованої дії виконана за консультативною допомогою д.б.н. Антамонова М.Ю. За обсягом всіх виконаних досліджень вони становлять не більше 10% об’єму робіт. Дисертант також особисто провів первинну обробку результатів, аналіз та узагальнення матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідались на “Нараді з питань організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду за виробництвом, застосуванням, реалізацією полімерних і синтетичних матеріалів та виробів з них”, м. Донецьк, 2003 рік; на 14 з’їзді гігієністів України “Гігієнічна наука та практика на рубежі століть”, м. Дніпропетровськ, 2004 рік; на науково-практичних конференціях: "Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки в Україні на рубежі століть", м. Київ, 1999 рік; "Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки в Україні на рубежі століть", м. Київ, 2000 рік; “Наукові обгрунтування безпеки для здоров’я населення сучасних полімерних синтетичних матеріалів і препаратів побутової хімії”, м. Київ, 2003 рік; "Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (Перші марзеєвські читання)", м. Київ, 2005 рік.

Публікації. Основні матеріали дисертації опубліковані в 6 наукових працях, в тому числі 4 самостійних, у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, матеріалах науково-практичних конференцій та 14 з’їзду гігієністів.

РОЗДІЛ 1

                  1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Сучасний стан проблем гігієнічного вивчення хімічного забруднення житлових приміщень

Якість внутрішнього середовища житлових приміщень визначає умови перебування в них людей, ефективність їхньої праці й відпочинку, впливає на стан здоров’я всіх вікових і соціальних груп населення. Сучасна доросла людина в середньому 80% життя проводить у закритих приміщеннях різноманітних будинків, де зазнає впливу великого комплексу факторів середовища - просторових, фізичних, хімічних і біологічних, характер якого в значній мірі визначається якістю будівельних і оздоблювальних матеріалів, режимом їхньої експлуатації, а також впливом оточуючого середовища [35-39].

Житлове середовище розглядається як комплекс умов і факторів, які дозволяють людині на території населених місць здійснювати свою невиробничу діяльність. Для житлового середовища характерні: штучний характер, оскільки визначальну роль у його створенні має цілеспрямована діяльність людини; безперервна мінливість, динамізм; наявність позитивних і негативних природних і штучних факторів; створення нових споруд і комунікацій, що забезпечують сучасні потреби людей.

Складність інтегральної оцінки якості житлового середовища полягає в тому, що тільки частина вимог до неї зумовлена фізіологічними потребами людини. У зв'язку з цим розроблені гігієнічні регламенти допустимих рівнів забруднення повітря, норми шуму, інсоляції й мікроклімату. Основною характерною рисою всіх несприятливих факторів впливу житлового середовища на здоров'я людини є їхня комплексність, що ускладнює отримання вірогідних даних про негативну дію окремих факторів на організм.

Як відомо, більшість факторів житлового середовища - фактори малої інтенсивності, і небезпека їхнього впливу полягає у формуванні умов розвитку ряду захворювань, іншими словами, значення їх полягає в тому, що, не являючись причиною захворювань, вони здатні викликати предпатологічні неспецифічні зміни в організмі. В реальних умовах це виявляється в підвищенні загальної захворюваності населення під впливом, наприклад, несприятливих житлових факторів. Слід підкреслити, що все зростаюче підсилення ступеня денатурації житлового середовища збільшує ймовірність розповсюдження серед населення змін предпатологічного характеру, що мають істотний вплив на формування показників здоров’я [40-45].

Посилаючись на класифікацію несприятливих факторів житлового середовища по ступеню небезпеки, можна виділити дві основні умовні групи: фактори, що є безпосередніми причинами захворювань, і фактори, які служать умовою для розвитку захворювань, що викликаються іншими причинами. В умовах житлового середовища, очевидно, є лише невелика кількість факторів, які можна охарактеризувати як «причини» (наприклад, формальдегід, алергени, бенз-(а)-пірен). Абсолютна більшість факторів житлового середовища по своїй природі менш небезпечна: їх несприятливий ефект залежить від рівня й тривалості впливу на організм. Хімічне забруднення повітря приміщень має всі ознаки «умов». В той же час вони здатні в певних випадках набувати властивості, характерні для «причин», що дозволяє їх класифікувати як «відносна умова».

В результатах досліджень викладених у роботах [1,4,5,9,11,13,34,36-38,45], виявлена багатокомпонентність хімічного забруднення атмосферного повітря і повітряного середовища громадських та житлових приміщень, виявлено від 51 до 90 хімічних сполук, які відносяться до різноманітних класів, в тому числі до насичених, ненасичених і ароматичних вуглеводнів, галогенпохідних вуглеводнів, спиртів, фенолів, простих і складних эфірів, альдегідів і кетонів, гетероциклічних сполук, аміносполук. З них 10.1% відносяться до 2 класу небезпеки, 16.9% - до 3 класу, 16.9% - до 4 класу. Для інших речовин (54.1%) клас небезпеки не встановлений. Будівельні й оздоблювальні матеріали є джерелами довготривалого виділення летких хімічних сполук, таких як, фенол, формальдегід, толуол, ксилол, ацетон, ацетальдегід, этиловий спирт, бензол, этил-бензол, этилацетат. Причому означені речовини були присутні в повітрі в концентраціях, які перевищували їх ГДКс.д... Встановлено, що тільки 18 хімічних речовин постійно знаходились в повітряному середовищі приміщень, серед них найбільша питома вага і частота перевищення ГДК належить формальдегіду.

Обмежені за масштабами дослідження повітряного середовища приміщень, що проводилися за кордоном [45-51], свідчать про те, що в повітрі приміщень концентрації деяких органічних сполук вищі таких у атмосферному повітрі. В 1986 р. був опублікований перелік з 307 органічних сполук, виявленних у повітрі приміщень дослідниками різних країн [48]. Оцінці підлягала дія на здоров’я людини багаточислених хімічних сполук. Ці результати викладені в «Air quality guidelines for Europe (AQG)» [51]. Інформація підібрана таким чином, щоб виявити вплив на організм кожної з сполук, присутніх у повітрі житлових приміщень. Ставилася задача визначити вплив органічних сполук на здоров’я, а також необхідність подальших досліджень. Дія хімічних речовин класифікувалася слідуючим шляхом:



  • Запах і інші сенсорні впливи;

  • Подразнення слизових оболонок і інші болісні явища, викликані системним токсичним впливом;

  • Генотоксичність і канцерогенність.

Було встановлено, що органічні сполуки можуть впливати на нюх, слизові оболонки і викликати їх подразнення в концентраціях, в яких вони зустрічаються у внутрішньому середовищі приміщень. Зроблений висновок про те, що оцінка впливу на організм окремих сполук далеко не завжди буває адекватною, оскільки забруднювачі внутрішнього середовища завжди зустрічаються у вигляді суміші.

За останні роки в різноманітних організаціях країни і за кордоном накопичені результати досліджень великої кількості полімерних матеріалів, що застосовуються в будівництві житлових і громадських споруд [1-15,21,22,52-56]. Спектр хімічних речовин, що виділяються зі згаданих матеріалів і виробів на їхній основі можна умовно розподілити на 4 групи:



  • В першу групу входять хімічні речовини, що застосовуються в якості сировини, проміжні і кінцеві продукти, які при міграції з полімерних матеріалів у повітряне середовище не міняють своїх хімічних властивостей;

  • Другу групу складають побічні продукти або домішки, що володіють іншими властивостями, ніж основні і кінцеві продукти синтезу;

  • До третьої групи відносяться основні хімічні речовини, видозмінені або перетворені в повітряному середовищі в результаті процесів гідролізу, зкисання і т. п.;

  • В четверту групу входять продукти деструкції полімерів.

Необхідно підкреслити умовність розподілу, так як, в кожній зі згаданих груп можуть міститися в тій або іншій кількості речовини з інших груп.

Різнопланові дослідження полімерних матеріалів, виконані в лабораторних та модельованих умовах, дозволили встановити, що на динаміку міграції хімічних речовин і на показники хімічного забруднення повітряного середовища приміщень впливають температурні умови експлуатації матеріалу, волога, інтенсивність обміну повітря, «насиченість» полімеру й ряд інших технологічних факторів [57]. Наприклад, явно виражений зв'язок спостерігався між рівнем міграції і кількістю нереакційно-здатних мономерів для більшості виробів на основі карбамідних і фенолформальдегідних смол, насиченістю, температурою, для деревино-стружкових матеріалів, хоча в останньому випадку в натурних умовах досліджень цей зв'язок не був достовірно встановлений [38,39,58,59].

Методом факторного аналізу встановлена пріоритетна роль полімерних матеріалів в формуванні акушерської патології, вроджених вад розвитку плоду і порушенні лактації у молодих здорових жінок, не зайнятих на шкідливому виробництві, при збігу максимальної інтенсивності хімічного фактору (вселення в нову квартиру, придбання нових меблів, ремонт або поєднання цих ситуацій) з критичними періодами вагітності й ембріогенезу [1,6,7,20,26,32,36].

В умовах початку експлуатації шкіл і дошкільних дитячих установ у зв'язку з ремонтними роботами в осінньо-зимовий і зимово-весняний періоди хімічне навантаження збільшує ризик загострення хронічної патології лор-органів і системи дихання, алергічних захворювань, провокує підвищення сезонної захворюваності простудного характеру у дошкільників і підлітків, порушення менструальної функції у дівчаток-підлітків при впливі в предпубертантному і ранньому пубертантному віці [43,44,52,60].

В модельованих умовах встановлена кількісна залежність між рівнем хімічного забруднення повітряного середовища і насиченістю полімерними матеріалами; збільшення насиченості на 0.1 м23 підвищує рівень хімічного забруднення на 6.3%. Із збільшенням насиченості полімерними матеріалами в повітряному середовищі підвищуються концентрація толуолу, стиролу, фенолу, формальдегіду, ксилолу, ацетону, ацетальдегіду, этилацетату, бутилакрілату. Виявлений вірогідний кореляційний зв'язок між концентрацією цих речовин в повітрі і насиченістю полімерними матеріалами. Внесок полімерних матеріалів в загальний рівень забруднення складав від 22 до 48%, в залежності від типу будинків і насиченості приміщень полімерними матеріалами [40].

В роботі [61] наведені приклади забруднення повітряного середовища житлових і громадських будинків, при будівництві яких застосовувались полімерні матеріали. В пробах повітря, відібраних в цих приміщеннях, був знайдений формальдегід у концентраціях 1.5-2.0 мг/м3. Вміст формальдегіду в повітрі житлових приміщень будинків різноманітного типу (США) складав 0-4. 25 мг/м3.

Аналіз повітря в 25 нових будинках Данії виявив середню концентрацію ФА на рівні 0.63 мг/м3, у Швеції при обстеженні 319 – порядку 0.7 мг/м3. В пробах повітря будинків, в яких більшість мешканців скаржилась на погіршення стану здоров'я був виявлений формальдегід і фенол в концентраціях 0.125-0.5 мг/м3.

По даним інших авторів [62-64], у житлових будинках концентрація ФА коливалась від 0.01 до 0.93 мг/м3, в установах і школах – від 0.05 до 0.77 мг/м3.

Вживались спроби встановити вплив зовнішніх метеорологічних факторів на вміст ФА в будинках. Так, про сезонні коливання рівня формальдегіду говориться в роботах [65,66]. Джерелами виділення були вироби з деревних відходів, склеєні МФА смолами, і синтетичні килимові покриття. Концентрація ФА були в межах 0.11-0.18 мг/м3. Найбільш високим рівень забруднення був у серпні, в листопаді-лютому наполовину меншим. Вологість повітря складала 31-56%. Однак чіткого зв'язку між ними виявлено не було.

Важливу роль в забрудненні повітря житлових приміщень можуть відігравати також меблі, виготовлені з деревино-стружкових плит (ДСП) із застосуванням лаків, фарб, клеїв [64,67]. Встановлено зв'язок між рівнем газовиділень із меблів і температурою повітря [68].

В означених вище роботах брався до уваги також термін експлуатації полімерних матеріалів (від 1 до 144 міс). Був встановлений значний вплив старіння формальдегідвмісних будівельних матеріалів: з нових ФА виділявся в значно більших кількостях, ніж із старих; максимум виділення спостерігався в перші 10 років після застосування в будівництві. На його вміст відбивався рівень вентиляції приміщень – відзначалася зворотна залежність між цими показниками, але не впливав тип кондиціювання будинку.

Зважаючи на тривалість перебування людини в закритих приміщеннях невиробничого характеру, слід вважати необхідним проведення подальших досліджень по гігієні повітря приміщень, вивченню факторів, які впливають на його якість, по встановленню ролі якості повітря всередині приміщень у загальному негативному впливі на людину.


Каталог: upload -> iblock
upload -> Частина ІІІ михайло Грушевський: «Я оснувався в Москві, Арбат 55» Великий українець на Арбатi
upload -> Тема. Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні і порядкові. Числівники прості, складні й складені. Мета
upload -> Тема.. Старий рік поспішає на поріг
upload -> Повідомлення по темі «Будова слова»
upload -> Урок у першому класі «здрастуй, школо!» Мета: Розкрити учням поняття слів «школа», «школяр», розширювати пізнавальну діяльність дітей, формувати інтерес до навколишнього світу
iblock -> Сыном мне стала идея служения детям
iblock -> Державна політика енергоефективності: досвід, проблеми та перспективи реалізації Суходоля Олександр Михайлович, к т. н
iblock -> Індикатор розвитку країни або культурологічна цінність енергоефективності
iblock -> Сучасні напрямки розвитку технології бетонів м. Ш. Файнер, доктор технічних наук


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал