На освітянській ниві Шефер Людмила Михайлівна працює 38 років. З них 26 років учителем початкових класів у Володимирівській загальноосвітній школі І iii ступенів



Скачати 15,03 Mb.
Сторінка6/7
Дата конвертації02.12.2016
Розмір15,03 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
Ще В. О. Сухомливський писав: «Дати дітям відчути ра­дість праці, радість успіху в навчанні, пробудити в їх серцях почуття гордості, власної гідності — це перша заповідь ви­ховання. В школі не повинно бути дітей, душу яких гризе думка, що вони ні на що не здатні.

Школа повинна бути місцем, де кожна дитина має бути прийнятою такою, якою вона є: зі своїми почуттями, думка­ми, проблемами, навіть невміннями і невдачами. Успіх у на­вчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, що народжує енергію для подолання труднощів, бажання вчитися».

Сучасна школа ставить перед собою завдання не лише на­вчити учнів грамотно писати, читати і рахувати, а й вчитися самостійно працювати з додатковою літературою, реалізувати свій творчий потенціал, розвивати комунікативні можливості.

Прагнучи йти в ногу з часом, я зрозуміла, що необхідно докорінно змінити свої підходи до викладання в початкових класах. Поступово я дійшла висновку, що ефективність проведення уроків полягає у тісній співпраці вчителя та учнів, коли вони не просто працюють, а взаємодіють. Тому я вирішила розпочати роботу над проблемою: «Нестандартні підходи до проведення уроків та позакласних заходів у початкових класах».

Не відмовляючись від традиційних методів навчання, для реалізації поставленої мети я використовую інноваційні технології практично на всіх етапах уроку. Намагаюся вибудувати завдання таким чином, щоб простежувався ланцюжок від «цікаво» до «можу» і «це потрібно мені особисто».

Схематично моя система роботи виглядить так:




На етапі активізації пильну увагу приділяю мотивації навчання, щоб допомогти учням поновити попередні знання, пробудити їхню цікавість і спонукати до пошуку, позаяк «…важливими є методи навчання. Але не менш важливим є і сам учень як особистість, його потреби, особливості, внутрішні психологічні стани». Про це ж говорить і О.І.Пометун, коли порівнює мозок людини з комп’ютером, вважаючи, що і той, і інший треба «ввімкнути».

Я використовую:

- ігрові прийоми;

- прийом «Гронування» (можна застосовувати як у групі так і індивідуально)

Крок 1. Пишу центральне слово або фразу посередині аркуша паперу, на дошці або в зошиті.

Крок 2. Учні починають записувати слова та фрази, які спадають на думку з обраної теми.

Крок 3. Коли всі ідеї записані на папері (дошці), встановлюються там, де це можливо, зв'язки між поняттями.



Наприклад:



- прийом «Кубування» (проводиться індивідуально, в парі, фронтально зі всіма учнями)

Крок 1. Виготовляю кубик з невеличкої коробки, з довжиною ребра 20-25 см.

Крок 2. Пишу на кожному боці кубика одну з таких вказівок: опишіть це, порівняйте це, встановіть асоціації, проаналізуйте це, знайдіть застосу­вання цьому, запропонуйте аргументи за або проти цього.

Крок 3. Проводю учнів крізь процес «кубування», пропонуючи їм виклас­ти на папері думки на запропоновану тему протягом 2—4 хвилин або зроби­ти це в усній формі.

Наприклад: ТЕЛЕВІЗОР

- вправа «Діаграма Вена»

Крок 1. Об'єдную учнів в пари і даю завдання.

Крок 2. Прошу дітей проаналізувати отриману інформацію і запов­нити діаграму Вена.

Крок 3. Для цього діти будують два або більше великих кола, які част­ково накладаються одне на одне так, що посередині утворюється спільний простір.

Крок 4. Діти заповнюють дві частини кола, відведені для протиставляння ідей.

Крок 5. У центральному секторі записуються спільні ознаки для обох елементів.



На етапі усвідомлення, безперечно, головну роль відіграє робота, де учні конструюють чи усвідомлюють нове знання. Поєднують нове з тим, що вже знайоме, і, таким чином, розширюють одержані знання.

- вправа «Ажурна пилка»

Діти повинні бути готовими працювати в різних групах.

Крок 1. Кожна домашня група отримує завдання, вивчає його та обгово­рює свій матеріал.

Крок 2. Розподіляються ролі в групі: секретар (веде записи), доповідач (ста­вить запитання щодо змісту матеріалу або доповідає про результати роботи групи), спікер (головуючий), секундант (стежить за часом).

Крок 3. Об'єдную дітей в експертні групи. В експертних групах діти ста­ють експертами з тієї теми, що вивчалась у домашній групі.

Крок 4. Кожен учень по черзі за визначений час має донести інформа­цію до членів інших груп та сприйняти нову інформацію від представни­ків інших груп.

Крок 5. Діти повертаються до домашніх груп, де діляться інформацією, яку отримали від членів інших груп.

Крок 6. Виробляються спільні рішення та висновки.



- вправа Метод «ПРЕС» (учні вчаться дискутувати, аргументувати свої думки)

Крок 1. Роздаю учйям матеріали, у яких зазначено чотири етапи ме­тоду «ПРЕС»:

• Позиція: «Я вважаю, що...»;

• Обгрунтування: «...тому що...»;

• Приклад: «...наприклад...»;

• Висновки: «Отже, (тому) я вважаю...».

Крок 2. Пояснюю учням кожний етап методу «ПРЕС»:

1) Діти висловлюють думку, пояснюють, у чому полягає їх точка зору.

2) Пояснюють причини появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази.

3) Наводять приклади, додаткові аргументи на підтримку своєї позиції, називають факти, які демонструють їхні докази. ,

4) Узагальнюють свої думки.

- вправа Займи позицію (корисна для роботи з дискусійними питаннями та проблемами)

Крок 1. Пропоную учням дискусійне питання і прошу їх визна­чити власну позицію щодо цього питання.

Крок 2. Пишу три плакати: За. Проти. Не знаю. Оголошую проблемне питання. Наприклад: Потрібно заборонити полювання на звірів.

Крок 3. Дітям стають біля плаката, який вони обрали.

Крок 4. Я вибираю кількох учнів і прошу їх обґрунтувати свою по­зицію або пропоную всім, хто поділяє одну й ту саму точку зору, обговорити її й виробити спільні аргументи на її захист, застосувавши метод «ПРЕС».

Крок 5. Після викладу різних точок зору я запитую, чи не змінив хто-небудь з дітей думки і чи не хочуть вони перейти до іншого плаката. Пропоную учням перейти й обґрунтувати причини свого переходу.

Крок 6. Прошу учасників назвати найбільш переконливі аргументи своєї та протилежної сторони..

ЗА

НЕ ЗНАЮ

ПРОТИ


- вправа Добре — погано (застосовується для розгляду проблеми з різних точок зору)

Крок 1. Оголошую дітям предмет, проблему, питання для обговорення.

Крок 2. Прошу дітей розглянути цей предмет з різних точок зору: на­звати гарні та погані сторони.

Крок 3. Діти складають таблицю «Добре — погано» та аргументують свої відповіді.

Наприклад: після опрацювання тексту «Кішки у житті людей» можна розглянути дві точки зору й виявити проблеми.

Кішка для людини



Добре

Погано













Людина для кішки



Добре

Погано













- вправа Навчаючи — учусь (використовується під час вивчення нового матеріалу або під час узагальнення й повторення вивченого)

Крок 1. Об'єдную дітей у групи по 4 особи.

Крок 2. Підготовляю картки з фактами, що стосуються теми уроку, по од­ній на кожного учня.

Крок 3. Роздаю по одній картці кожному.

Крок 4. Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Перевіряю, чи розуміють вони прочитане.

Крок 5. Пропоную їм ознайомити зі своєї інформацією членів групи.

Крок 6. Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформа­цію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілку­вання кожного учня з максимальною кількістю членів групи для отриман­ня якомога повної інформації.

Крок 7. Після завершення вправи учні розповідають отриману інфор­мацію.

Крок 8. Аналізую та узагальнюю отримані дітьми знання. Відповіді можна записати на дошці.

На етапі рефлексії найчастіше пропоную:



- створити сенкан;

Крок 1. Пропоную учням тему для вірша. Кожен працює самостійно.

Крок 2. Діти працюють в парах. Пропоную учням вибрати з двох віршів найкращий і скласти один спільний вірш.

Крок 3. Вірші, написані в парах, виносяться на обговорення класу.



- узагальнити знання за допомогою гронування;

- закінчити речення: «Сьогодні на уроці я зрозумів…», «Від сьогодні я…»;

- поставити запитання герою (варіант – написати листа);

- прийом «Лови помилку».

Отже, прийшов час ламати старі стереотипи у ставленні до навчання школярів і відроджувати кращі традиції національної педагогічної культури викладання. Намагаюсь активно впроваджувати інноваційні технології уроку, бо в них зерно творення нової людини. Під інноваційною технологією уроку розумію такий навчальний процес, який забезпечує глибокі знання, що здобуваються активно, а не старим традиційним схоластичним шляхом. Але при цьому слід пам’ятати, що інноваційні технології потребують високого наукового рівня викладання матеріалу, оригінальності, яка б впливала на всі види пам’яті і творчість, що збуджує емоції.


Для мене, як для вчителя, це дає ожливість урізноманітнити види завдань і максимально їх використати в процесі навчальної діяльності. Я спонукаю учнів до творчої співпраці один з одним та зі мною у здобуванні знань та їх самостійному осмисленні, адже кожна виконана робота потребує звіту. Така робота допомагає виявляти недоліки та прогалини у вмінні спілкуватись учнів між собою, та старшими, виявляти прогалини у засвоєнні учнями певних обсягів знань, бачити результат своєї праці.

Адже творча праця доброго, мудрого і вдумливого вчителя залишає незабутній слід в житті його учнів, дає їм відчути радість здобутків і пізнання, відкриває чарівний і захоплюючий світ добра.



Цикл бесід та виховних заходів,

розроблених

учителем початкових класів

Володимирівської загальноосвітньої

школи І – ІІІ ступенів

Петрівського району

Кіровоградської області

Шефер Людмилою Михайлівною

Володимирівська загальноосвітня школа

І – ІІІ ступенів

УРОК ДОБРОТИ ДЛЯ

БАТЬКІВ І ДІТЕЙ

«Життя дається

на добрі справи»


Проведено в 2 класі

класний керівник

Шефер Л.М.

«Життя дається людині на добрі справи» «Хто швидко допоміг, той двічі допоміг» «Доброта краща за красу» (Генріх Гейне)

«Як сонце — краса і прикраса неба, так велич душі — блиск і світоч всякого милосердя» (Д.Боккаччо)

«Не зліть дітей: хто хоче бити, будучи дитиною, той за­хоче вбивати, коли виросте» (П.Буаст)

«Без милосердя нема ні слави, ні честі»(О.Суворов)
— Ви ознайомилися з висловами видатних людей. Про що ж ми будемо говорити сьогодні?

- Так, про добро, про доброту.

- Що ж таке доброта? Чи добрі ваші діти? Чи добрі ваші батьки? Чи добрі діти у нашому класі? У чому це виявляється?

— Ось послухайте вірш і скажіть, яка з двох дочок бу­ла доброю, яка віддавала, а яка брала доброту?



ТІЛЬКИ В ДІМ ЗАХОДИТЬ МАТИ

Тільки в дім заходить мати,

Дві дочки спішать стрічати:


  • Здрастуй, мамочко, матусю, —

Метушиться донька Люся.

— З тебе я жакет зніму.

Сядь за стіл. Я вмію

Дать тобі обід. Візьму

Й миттю розігрію.

Тапочки надінь: а ось

І халат з квітками.

Працювать весь день прийшлось.

Відпочинь же, мамо!

Друга донька в мами Рая,

Лащиться, її прохає:


  • Мамо, казку розкажи,

Розмалюй картинку!

Мамо, стрічку зав'яжи!

Дай-но мандаринку!

Ой, стемніло вже давно..

Мамо, ходім у кіно.

Мама й каже: ти дивись,

Ви ж обидві — рідні.

А які ж бо різні!



Т.Волгіна

Моральні задачі.

а) Дівчинка йде вздовж скверу. Ось і ріг будинку. Але що це? Перед нею на тротуарі лежить людина. Від страху дівчинка зупинилась.



(Ваші дії далі).

б) Попереду вас йде старенький дідусь. В одній руці у нього важка сумка, в другій — палиця. Дідусь зупинився відпочити, поставив сумку і паличку біля будинку. Рап­том палиця упала. Ви проходите поруч і все це бачите.



(Що ви зробите?).

Іде дід через лід,

Дідусеві слизько.

Іде дід через лід,

А іти неблизько.

Підійдем до діда ми,

Візьмемо за руки,

Бо слизькі серед зими

В діда закаблуки.

Тьохка лід, дзвонить лід.

Вітер з лісу вибіг.

Іде дід через лід,

Каже нам: «Спасибі!».

(С.М'ястківський)

— Як автор ставиться до вчинку дітей? Якими словами він це виражає?



Інсценізація оповідання Ю. Єрмолаєва

«Добрий хлопчик»

Костя (сам до себе). Сьогодні 8 Березня. Буду з усіма жінками найчемнішим і найуважнішим з усіх наших хлопців...

— Яким виросте Костя?

Чи народжуються діти недобрими, чи стають? Яка при­чина?

Однією з причин є байдужість дорослих, які бачать дитячі пустощі, погані вчинки, але байдуже проходять повз них, мовляв, моя хата скраю...

(Приклади: поламані штахети, пописані фарбою огорожі, кидають сніжки у вікна будинків, машин, пропадають класі олівці, ручки, гроші).

А батьки ж бачать, що їхня дитина принесла додому чужу річ.

Як би ви, батьки, вчинили у такому випадку?

— Мабуть, в кожному будинку є Біблія, особливо дитяча. І кожна мама читає своїй дитині розповідь про Ісуса Христа, який дав людству 12 Божих заповідей.

— Які з них ви знаєте?

— Як розуміти: «Люби і поважай ближнього, як самого себе»? Хто такий ближній?



ЧЕРЕЗ КЛАДКУ

Через кладку, через річку

Я веду свою сестричку.

Прямо в хвилі кладка гнеться.

А Оксаночка сміється,

Бо зі мною через річку

Йти сестричка не боїться.

(М. Стельмах)

БАБУСЯ ЯКИЛИНА

У Березня свято

Я рано-рано встала,

Малюночок весняний

Гарненько змалювала.

Вербички волохаті,

Над ними небо ясне.

І сонечко у небі

Горить, горить, не гасне.

Піду я в крайню хату

До баби Якилини,

Ані дітей у неї,

Ані рідні-родини.

Вона стара і квола,

Самотня й самовита.

В війну її синочка

Під Києвом убито.

За нашу Батьківщину

Наклав він головою.

Бабусю я розважу,

Погомоню з старою.

Віддам їй сонце, небо,

Вербички волохаті.

Нехай весна засяє

В її самотній хаті!

А. Компанієць

— Пам'ятаєте казку Ш.Перро «Червона Шапочка»? Яку добру справу робили мати й дочка?

— Кожна родина бодай раз у рік, на Святий вечір, но­сить вечерю тим, хто цього потребує. Чи носили ви вече­рю? Кому? Як наставляла вас мама? Що було у вашому вузлику? Чи була там ложка? Для чого?

— Чи давали ви булочки, хліб, цукерки «за спасибі»? Як вам було після цього на душі?

— Чи вживають ваші діти в своїй мові «чарівні слова»? Хто їх навчив цього? Як саме?

НА ДОБРАНІЧ

На добраніч, мої лялечки,

Мої зайчики і ведмедики.

На добраніч, мої котики,

І слухняні, і вередики.

Позаплющуйте свої віченьки

Та позтулюйте свої вустонька.

Ніженьки простягніть, спіть!



(Д. Чередниченко)

— А як називають вас мами, коли зробите щось добре? А якщо щось погане?

— Чи є у вас вдома коти, собаки? Як ви до них стави­тесь?

ЧОМУ ТИМКО ПОДРЯПАНИЙ


  • Чому це ти подряпаний?

Юрко Тимка пита.

Тимко йому відказує:

— Та я ж купав кота!

— А я от не подряпаний, Хоч теж купав свого...

— Еге ж, ти не викручував

І не сушив його! (Г. Бойко)

— Казка — джерело виховання доброти. Бо в казці завжди добро перемагає зло.

(Інсценізація казки «Ріпка»),

— Так дружно зробимо будь-яке діло.

Не зобидь старого, ні дитину,

Поділись останнім сухарем.

Тільки раз ми на землі живем...

У могилу не бери провину.

Зло нічого не дає крім зла,

Вмій прощати, як прощає мати.

За добро добром спіши воздати, —

Мудрість завше доброю була.

Витри піт солоний із чола

І трудись, забувши про утому.

Бо людина ціниться по тому,

Чи вона зробила, що змогла,

Скільки сил у неї вистачало,

Щоб на світі більше щастя стало.

— Людина формується у дитинстві. Які моральні якості вона набуде тоді, така й буде з неї людина. Сім'я — пер­винний осередок виховання. Найперший обов'язок батьків — виховати дитину доброю, чемною, порядною, патріотом своєї країни.

«Добре вихована людина — це наша щаслива старість, погано вихована людина — це наше горе, наші сльози, наш біль», — так сказав А.С. Макаренко. І це не запереч­но. Батьки і діти. Вічна проблема. Ми хочемо від своїх чад любові, слухняності, покірливості, розуміння., і так часто самі позбавлені цих почуттів. Невеличка^егаття І-Лівегстона Ларнеда не може не зачепити за живе, не змусити задуматись навіть твердосердну людину. Послу­хайте її.



РОЗКАЯННЯ БАТЬКА

«Послухай, сину. Я промовляю ці слова у той час, ко­ли ти спиш: твоя маленька ручка підкладена під щічку, а кучеряве біляве волосся злиплось на вологому лобі. Я один прокрався у твою кімнату. Кілька хвилин тому, ко­ли я сидів у бібліотеці і читав газету, на мене накотила тяжка хвилина каяття. Я прийшов до твого ліжечка з усвідомленням своєї провини.

Ось про що я думав, сину: я зірвав на тобі свій поганий настрій. Я висварив тебе, коли ти одягався, щоб йти до школи, оскільки ти лише доторкнувся до свого обличчя мокрим рушником. Я вичитав тобі за те, що ти не почис­тив черевики. Я сердито закричав на тебе, коли ти кинув щось зі свого одягу на підлогу.

За сніданком я також до тебе присікався. Ти розлив чай. Ти жадібно ковтав їжу. Ти поклав лікті на стіл. Ти за­надто густо намазав хліб маслом. А потім, коли ти пішов гратися, а я поспішав на потяг, ти обернувся, помахав мені рукою і крикнув: «До побачення, тату!», я ж насупив брови і відповів: «Випрями плечі!».

Потім, в кінці дня, все розпочалося знову. Йдучи доро­гою додому, я помітив тебе, коли ти навколішках грався. На твоїх панчохах були дірки. Я принизив тебе перед твоїми товаришами, змусив йти додому поперед себе. Панчохи коштують дорого, і якби ти повинен був купу­вати їх за власні гроші, то був би акуратнішим! Уяви тіль­ки, сину, що це говорив твій батько!

Пам'ятаєш, як ти увійшов потім до бібліотеки, де я чи­тав, — несміливо, з болем у погляді? Коли я мимохідь поглянув на тебе поверх газети, роздратований, що мені заважають, ти в нерішучості зупинився біля дверей. «Чо­го тобі?» — різко запитав я.

Ти нічого не відповів, але поривчасто кинувся до мене, обійняв за шию і поцілував. Твої рученята стисли мене з любов'ю, яку Бог вклав у твоє серце, і яку навіть моє зне­важливе ставлення не взмозі було висушити. А потім ти пішов, задріботівши ніжками, уверх по східцях.

Так ось, сину, невдовзі після цього, газета вислизнула із моїх рук, і мною заволодів жахливий, огидний страх. Що зі мною зробила звичка? Звичка прискіпуватися, розпікати — такою була нагорода моя тобі за те, що ти маленький хлопчик. Адже не можна сказати, що я не любив тебе, вся річ у тім, що занадто багато очікував від юності і міряв тебе міркою власних років.

А у твоєму характері так багато здорового, прекрасного і широкого. Твоє маленьке серце таке ж велике, як і світанок над далекими пагорбами. Це виявилося у твоєму стихійному пориві, коли ти кинувся до мене, щоб поцілу­вати перед сном. Я прийшов до твого ліжечка в темряві і, присоромлений, схилив перед тобою коліна!

Це слабка покута. Я знаю, ти не зрозумів би цих речей, якби я тобі сказав усе це, коли прокинешся. Але завтра я буду справжнім батьком! Я буду дружити з тобою, страж­дати, коли ти страждаєш, і сміятися, коли ти смієшся. Я прикушу свого язика, якщо з нього буде готове злетіти роздратоване слово. Я постійно повторюватиму, як зак­линання: «Адже він лише хлопчик, маленький хлопчик!»

Боюсь, що я подумки бачив у тобі дорослого чоловіка. Проте зараз, коли бачу тебе, сину, втомлено зіщуленого у ліжечку, я розумію, що ти ще дитина. Ще вчора ти був на руках у матері, і голівка твоя лежала на її плечі. Я вима­гав від тебе багато, надто багато».

— Закінчуючи нашу зустріч, хочу вам усім побажати: нехай промениться доброта у ваших очах, а із серця стру­менить співчуття, милосердя, повага до людей, живіть так, щоб легше жилося поруч із вами. Сійте у душах на­ших дітей зерна доброти, і проростуть вони вам урожай­ною нивою.



ТВОРИ ДОБРО!

Ти добро лиш твори повсюди.

Хай тепло твої повнять груди:

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисть криницю.

Волю дай, нагодуй пташину,

Приласкай і навчи дитину.

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити!

Володимирівська загальноосвітня школа

І – ІІІ ступенів

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ

«Громадянин формується з дитинства »


Проведено в 2 класі

класний керівник

Шефер Л.М.


Громадянин формується з дитинства

Збори-практикум



1. Завдання батькам.

2. Анкетування батьків.

3. Обговорення педагогічних ситуацій.

4. Підсумкова бесіда.

У перiод пiдготовки до практикуму запропонувати батькам поспостерiгати за формуванням громадської активностi дитини в сiм’ї та в умовах класного колективу.

З метою виявлення реального впливу сiм’ї на процес формування суспiльної активностi молодших школярiв радимо провести попереднє анкетування батькiв.

1. Чи розповiдає дитина про школу (за вашим проханням, з власної ініціативи, що саме)?

2. Якi громадськi доручення виконує син (донька) у класi?

3. Як виконує цi доручення (охоче, пiд впливом учителя, батькiв, товаришiв)? Чим можете пояснити таке ставлення сина (доньки) до виконання доручень?

4. Як ви ставитесь до виконання сином (донькою) громадських доручень?

5. Якi обов’язки має дитина в сiм’ї?

6. З ким дружить? Чи бувають її друзi у вас вдома?

7. Якi iгри любить син (донька)?

8. Що знають дiти про вашу роботу? Чи цікавляться нею?

9. Якi педагогiчні твори є у вашiй домашнiй біблiотецi?

Обговорення педагогiчних ситуацiй

Коли Наталці дали доручення витiвника класу, вона почала придумувати рiзнi iгри i розваги для своїх однокласникiв. Але дітям це не сподобалось. Молодші школярі люблять ті ігри, які самі придумують. Дiвчинка звернулась до батьків: «Мабуть, я поганий органiзатор, якщо мене не слухають ...»

1. Яку пораду ви б дали своїй доньцi чи сину в аналогiчній ситуацiї?

2. Спробуйте оцiнити свою пораду критично, з точки зору формування суспільної активностi своєї дитини.

Петрик прийшов додому збуджений. Мама готувала обiд і була, як завжди, зайнята. "Мамо, мене обрали старостою класу. У нашому класі дванадцятеро дiтей. Я за них вiдповiдаю ", - заявив син. Однак вона розмову не пiдтримала, нагадала, що час їсти, вiдправила Петрика мити руки, а сама тим часом накрила стiл. Пiд час обiду хлопчик кiлька разiв пробував продовжити своє, але мати зупиняла: «Не відволiкайся, швидше їж, з повним ротом не розмовляють…». «Нiчого бiльше не розкажу тобі», — образився Петрик i пiшов з кухні.

1. Як, на ваш погляд, мала б розвиватися ця ситуацiя правильно?

2. Як би ви повелися у подiбному випадку? Спробуйте оцiнити власну поведiнку самокритично.

Пiдсумкова бесіда:

а) формування громадсько-суспiльної активностi учнiв — першочергове завдання нацiонального виховання пiдростаючого поколiння;

б) сiм’я — важливий фактор формування громадської активності дитини;

в) характеристика найбiльш впливових складникiв виховного потенцiалу сім’ї на даний процес (структура сiм’ї, стиль взаємин мiж батьками, ставлення батькiв до дiтей, суспiльно педагогiчна спрямованiсть сiм’ї, культурний рiвень батькiв, змiстовнiсть спiлкування батькiв i дiтей);

г) iдейно-моральний приклад батькiв — головний механiзм формування суспiльної активностi учнiв початкових класiв.

Володимирівська загальноосвітня школа

І – ІІІ ступенів

РОДИННЕ СВЯТО

«Мово моя,

материнська»


Проведено в 4 класі

класний керівник

Шефер Л.М.

«Мово моя, материнська»

Мета: Залучати дітей до джерел і витоків народної спадщини; підтримувати у школярів інтерес до вивчення рідної мови; виховувати любов до мови свого народу.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, вишивані рушники; плакати – вислови про мову, кетяги калини, колоски жита, пшениці.

Музична композиція «Одна єдина в цілім світі». Під музику діти заходять до зали.
Вчитель: Доброго дня, шановна родино! Запрошуємо Вас на щире слово, бесіду мудру, свято наше родинне – торжество рідної мови.

Чудова наша мова – міцне моє коріння,

А як же я без нього могла б на світі жить?!

Тоді б мене чекало духовне зубожіння,

Бо мову і Вітчизну не можна розділить!

( Пісня «О, мово моя» муз. Т.Михайлової, сл. В.Сосюри)



Учень 1. Вірш про мову, Юрій Макаренко.

Мов солов’ї наша мова співуча.

Чують її і рівнини і кручі

В радісну мить, чи у днину негожу

Серце зігріть лише словом я зможу.

Слово мене як завжди обігріє,

Вічність мине, а воно не зотліє.

Має воно дужу силу єднання,

Слово – вікно, в світ краси і кохання.

Вірте – не вірте,

Твердо я знаю:

Мова – це вірність рідному краю.



Учень 2. Н.Діденко «Рідна мова»

Вона ніколи не вмирала, Не раз над нею насміхались,

Вкраїнська мова голосна Були такі, сказати слід

І хоч не раз її топтали І все ж бо нею розмовляли

Знов оживала, мов весна. І прадід і увесь мій рід.

І ми шануймо нашу мову,

Топтать нікому не дамо.

Бо наше слово, вільне слово

Для нас, українців дано.

Вчитель Рідну мову називають неоціненним скарбом нашого народу. Про неї писали і пишуть українські письменники і поети.

9 листопада українська культура і наука широко відзначає День української писемності.



Учень 3.

А.Слободяник «Україні»

Моя вишнева Україно, І Кобзареве віще слово,

Ти хлібосільний краю мій!.. І стовисока вись оця.

О, рідна мово солов’їна, І неньки пісня колискова,

Я був, і є, й до скону твій… Любов’ю гріють нам серця.

Й Дніпра-Славути хвилі сині,

І ниви колос золотий…

Прийми ж любов від свого сина

Вишневий, рідний краю мій!..



Вчитель. Українська мова своєю милозвучністю посідає одне з перших місць між європейськими. Її красу, співзвучність визнає весь світ.

І ось болісний парадокс: сама ця мова зазнала приниження. І виникає думка написати книгу з віршами про українську мову.

Батько одного хлопчика-п’ятикласника розповів, що його син зробив у щоденнику запис: принести до школи клумачний словник.

У поета майнула думка – треба пояснити хлопцеві, що таке тлумачний словник. І не тільки пояснити, а й зацікавити, щоб учні вчили мову не тому, що треба, а тому, що цікаво. Щоб мова не здавалась сухим предметом.



Д.Білоус «Тлумачний словник» (вірш інсценізовано).

Вчитель. Автор цього вірша Дмитро Білоус. Знайомлю вас з його книгою «Диво калинове. Чари барвінкові».

Чому «диво»? Тому що наша мова дивовижно багата, легка, красива, співуча.

Чому «чари»? Тому що мова чарує кожного, кому не чуже відчуття краси і

гармонії.

Диво калинове. Адже калина – символ України.

( Пісня «Калинонька». Вірші К.Перелісної, музика О.Зозулі)

Вчитель. Народна мова – безмежний океан. Це думи, поеми, казки, легенди, перекази, приказки, прислів’я. Немає в світі людини, яка б не любила казок або не чула їх.

Сьогодні в нас на святі шкільний бібліотекар – Тузніченко Валентина Іванівна.

(Виступ. Вікторина казок).

Вчитель. Що для мене рідна мова? Це мова мого дитинства, мова казок і пісень. Це мова землі, трави, мова золотої бджілки і вишневого цвіту.

Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ласкою і простотою. У них мамина ласка і любов, світ добра, краси і справедливості.



Учень 4. Д.Білоус «Найдорожче»

Синів і дочок багатьох народів

Я зустрічав, які перетинали

Гірські й морські кордони і на подив

Багато бачили, багато знали…

Я їх питав із щирою душею

Яку ви любите найбільше мову?

І всі відповідали:

Ту, що нею співала рідна мати колискову

Пісня. Колискова «Сонько-дрімко»

Вчитель. Дорогі діти! Починаючи з маминої колискової, любіть мову, яка є неоціненним скарбом нашого народу.

Проведемо конкурс-змагання. (запрошуємо учнів 3-4 класів).



(Під час проведення конкурсів проводяться ігри, вікторини, змагання серед глядачів).

Підведення підсумків. Нагородження учасників.

Учень 5. Будем рідну мову  Учень 7. Тож, вивчайте рідну мову

Дружно ми вивчати Вже тепер, з маленьких літ,

Розберемо кожне слово Українське наше слово

Щоб її нам краще знати. Хай звучить на цілий світ.


Учень 6. Бо вона така чарівна, Учень 8.  Бо вона нам найрідніша,

Мелодійно так звучить. Зрозуміла і ясна.

Поміж мовами – царівна  Поетична, найсвятіша

Як без неї в світі жить?! І чарівна, як весна.



Володимирівська загальноосвітня школа

І – ІІІ ступенів

КОНКУРС

«Найрозумніший математик »


Проведено в 3 класі

класний керівник

Шефер Л.М.

Найрозумніший математик

1 відбірковий тур

Учасники змагання займають свої місця. Ведучий читає завдання відбіркового туру, учні проставляють відповіді на своїх аркушах. Після виконання аркуші з відповідями передаються журі для перевірки. В цей час для дітей – вболівальників проводиться змагання (діти шукають відповіді на цікаві задачі). Журі визначає 5 переможців 1 туру. Якщо декілька дітей набрало однакову кількість балів, то для них проводиться додаткове завдання (хто швидше та првильно розв'яже приклади.


Питання відбіркового туру:
1.Результат дії ділення:

а) сума;


б) добуток;

в) частка;

г) різниця.


2. Якщо до різниці додати від’ємник, то отримаємо:

а) суму;


б) зменшуване;

в)частку;

г)добуток.
3.5 см – це:

а) 100см;

б) 50 см;

в) 500см;

г) 10 см.


4. Четверта частина від числа 32:

а) 9;


б)28;

в) 36;


г) 8.
5. Щоб збільшити число у декілька раз, треба виконати дію:

а) додавання;

б) віднімання;

в) множення;

г) ділення.


6. 3 сотні, 5 десятків, 6 одиниць – це число:

а)536;


б) 356;

в) 365;


г) 350
7. В 1 кілометрі:

а) 100метрів;



б) 1000 метрів;

в) 1000сантиметрів;

г) 10 метрів.
8. 6 центнерів – це:

а) 6 0 кг;



б) 600 кг;

в) 600 г


г) 6000 кг
9.У скільки разів 63 більше від 7?

а) у 8 разів;

б) у 6 разів;

в) у 9 разів;

г) у 7 разів.


Додаткове завдання:

Розв’язати приклади на швидкість:

(8 – 0) : (8 ∙ 1) = 1

800:40 + 30 ∙ 20 = 620


Цікаві задачі:

1.У кімнаті в кожному кутку сиділо по одному коту і кожний з цих котів бачив ще трьох котів. Скільки котів сиділо у кімнаті? (4 коти)


2.Дві жінки йшли з села до міста. Назустріч їм ішли ще 5 жінок. Скільки всього жінок йшло до міста? (2 жінки)
3.Що важче – кілограм пуху чи кілограм заліза? (однакові)
4.Біля будинку ростуть дві липи, дві яблуні, дві сливи. Скільки фруктових дерев росте біля будинку? (4 дерева)
5.На що подібна половина яблука? (на другу половину)
6.Скільки горошин можуть увійти у склянку? (горошини не ходять)
7. Під яким кущем сидить заєць під час дощу? (під мокрим)
8. З якого полотна не можна пошити сорочку? ( з залізничного)
9. Яких каменів немає у річці? (сухих)
10. Мене звати Юрко. У моєї рідної сестри лише один брат. Як його звати? (Юрко)
11.Петрикові батьки мають троє дітей. Першу дитину звуть Андрієм, другу – Олегом. Як звати третю Дитину? (Петрик)
12.Термометр показує три градуси морозу. Скільки градусів покажуть два такі термометри? (три градуси)
13. Два плюс два помножити на два. Скільки буде? Ні, не 8, подумай ще. (6)
14. У коморі було 8 мішків борошна. На кожному мішку сиділо по дві миші. До комори зайшов чоловік із собакою. Скільки ніг стало у коморі? (дві, у тварин лапи)
15. У зайчика було 7 морквин. Він з'їв усі, крім трьох. Скільки морквин залишилось? (3 )

2 тур

У другому турі приймають участь 5 учнів, які перемогли в першому турі. Кожному з них дається хвилина, за яку він повинен дати як можна більше првильних віджповідей. У третій тур переходять 3 учнів, які дали найбільше правильних відповідей.


Запитання для другого туру:

1.Чому дорівнює х в рівнянні 25 – х = 7 ? (18)


2. Вісім яєць варилось 4 хвилини. Скільки хвилин варилося кожне яйце? (4 хв.)
3. Чому дорівнює х в рівнянні 7 · х = 63 (9)
4. Скільки кінців у ломаки? (2)
5. Довжина прямокутника 6 см, а ширина – у 2 рази менша. Чому дорівнює ширина прямокутника? (3)
6. Скільки гусей паслось на лузі, якщо у них 6 лап. (3)
7. Скільки всього десятків в числі 538? (53)
8. Пара коней пробігла 20 км. Скільки пробіг кожен кінь ? (20 км)
9. Скільки всього сотень в числі 763? (9)
10. Що стоїть між числами 4 і 6 ? (5)
11. Як називається результат дії множення? (добуток).
12. Скільки в добі годин? (24)
13.Як називається результат дії ділення? (частка)
14. У квартирі було 3 кімнати. З однієї зробили 2. Скільки кімнат стало? (4)
15. Що отримаємо при множенні числа на 0? (0)

16.Скільки сантиметрів в 5 дм? (50)


17. В отарі 100 овець. Усі крім9, втекли. Скільки залишилось? (9)
18.з-за куща стирчить 10 вушок. Там сховалися зайчики. Скільки зайчиків? (5)
19. Зменшуване, від'ємник, різниця. Яка дія? (віднімання)
20. Як називається сума довжин всіх сторін? (периметр)

21. Скільки метрів в одному кілометрі? (1000м)


22. Додавання однакових доданків називається... (множенням)
23.Назви найбільше трицифрове число. (999)
24.Знайди третину від 1м 8 дм (6 дм)

25. Від 1 кг відняти 250 г (750г).


26. Сторона квадрата – 4 см. Знайди периметр. (16 см)
27. Скільки десятків в числі 435? (3)
28. Скільки буде, 125 помножити на 1? (125)
29.Скільки буде 520 : 520 ? (1)
30. У скільки разів 56 більше 7 ? (у 8 разів)
31. Скільки кутів має шестикутник? (6)
32. Що зайве: квадрат, круг, прямокутник? (круг)
33. 810 : 90 (9)
34. 50 помножити на 7 (350)
35. Від 100 метрів відняти 20 метрів (80 метрів)
3 тур

В третьому турі приймають участь 3 учнів. Кожен з них отримує завдання на карточці. Хто з них перший справиться з завданням, той і переміг.


Завдання для третього туру
Розв'яжи приклади та дізнайся хто переміг.
б 82-7∙9 19

у 8(2∙3) 48

р 5000:100∙70 350

д 5∙1+3∙0 5

ж 420+340 760

а 69:3 23
5 350 48 760 19 23

д р у ж б а




Володимирівська загальноосвітня школа

І – ІІІ ступенів

РОДИННЕ СВЯТО

«Вклонімося хлібу –

він святий »


Проведено в 4 класі

класний керівник

Шефер Л.М.

Вклонімося хлібу – він святий
Мета: поглибити знання учнів про хліб, фольклор, народні звичаї, пов’язані з хлібом; розвивати пам’ять, ерудицію; виховувати дбайливе ставлення до хліба і повагу до хліборобів.
Ведуча: Доброго дня, друзі!

Ведучий: Сьогодні ми знову звернемось до давніх традицій нашого народу. А от про що саме поведемо розмову. Відгадайте самі.

Виріс у полі на добрій землі,

Місце найкраще знайшов на столі!

Що це?


(Учні відповідають: «Хліб») (Слайд)

Ведуча: Хліб – найдорогоцінніший витвір людського розуму, людських рук, людської праці!

Ведучий: Хліб – усьому голова. Мабуть, ці слова ви вже чули багато разів, і вони стали звичними і буденними. Але до хліба не можна ставитися по-буденному. Це святиня людська. І скільки не проходить років і тисячоліть. А він залишається святим і величним завжди. В чому ж ця сила і велич хліба ми спробуємо дізнатись протягом нашого свята.

Ведучий: Хліб належить до особливо шанованих символів українського народу. Недаремно про нього існує чимало прислів’їв. Продовжіть укр. народне прислів’я:

Хочеш їсти калачі – …………….не сиди на печі.

На чорній землі …………………білий хліб родить.

Калинова гілка – ………………..хлібові тітка.

Земля – матінка, …………………а хліб – батечко.

Ведуча: Які прислів’я про хліб ви пам’ятаєте?

Прислів’я: Хліб – усьому голова.

Хліб житній – батько рідний, гречана каша – мати наша.

Без хліба суха бесіда.

Без хліба нема обіду.

Аби хліб, а зуби знайдуться.

Грушка - минушка, а хліб - кожен день.

Де хліб та вода, там немає голода.

Коли хліб на возі, нема біди в дорозі.

Нема хліба без роботи, нема роботи без хліба.

Найсмачніший хліб від свого мозоля.

Що до чого, а хліб до борщу.

З’ївши калач, берися знов до хліба.

Паляниця – хлібові сестриця.

Риба – вода, ягода – трава, а хліб усьому голова.

Довелося бідувати на хліб-сіль заробляти.

Нема святішої святині, як хліб на нашому столі.



Ведучий: Молодці. Знаєте народну мудрість. Для нашого народу хліб був не просто стравою – це була основа основ його життя і найдорожча святиня. Без перебільшення можна сказати: без хліба не буде життя ані у нас в Україні, ані в будь-яких інших землях. Не випадково у слів «жито» і «життя» один корінь.

Ведуча: Жито було символом життя і достатку ще в ті прадавні часи, коли в наших предків головним богом був не войовничий владар блискавок і покровитель князів та воїнів Перун, а покровитель родючості та насіння, господар урожаю Род. Ім’я цього слов’янського божества звучить і зараз у багатьох значущих наших словах: народ, родина, рідний, родючість, урожай. Народження, родич, дорідний, природа…

Ведучий: Цікаво. А що означає слово «хліб»? (Слайд)

(Наперед виходять учні-читці)



1-й учень. Тлумачні словники української мови дають кілька значень слова «хліб». От приклади прямих тлумачень:

Хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно – «Зібрати три мішки хліба»; (Слайд)

Хліб – це випечений виріб із борошна. Продукт харчування – «Запашний хліб лежить на столі»; (Слайд)

Хліб – це зернові сільськогосподарські рослини – «Достигає хліб у полі». (Слайд)

2-й учень. Існують і переносні значення цього слова. Їх використання також дуже поширене в нашій мові:

Хліб – це харчі, прожиток – «Заробляти собі на хліб», тобто забезпечувати собі добробут.

Хліб – це заробіток, засіб існування – «Жити на чужих хлібах», тобто на чиємусь утриманні.

Ведуча: Правильно, хліб – найголовніше багатство. Не може бути родина багатою, якщо в хаті немає хліба. Тому не дивно, що в нашій мові чимало добрих слів, якими називають хліб.

(Гра «Добери ознаку» з глядачами) (Святий, насущний, золотавий, щедрий, пишний, звичний, буденний, величний, духмяний, найдорогоцінніший, чесний, гіркий, смачний…)

Ведучий: І це все свідчить про велику шану. Яку здавна віддавав наш народ хлібові. Тож давайте прослідкуємо шлях хліба від ниви до столу.

Ведуча: Теплий хліб. Виплеканий теплими руками – таїть у собі тепло серця. Які ж пахощі природи, рук роботящих переплелися в ньому?

1-й учень. Чи знаєш ти чим пахне хліб,

Коли весною кілька діб

Гуркоче трактор за рікою?

2- учень. Хліб пахне працею людською. (Слайд)

3-й учень. Чи знаєш ти, чим хліб запах,

Коли жнивують у степах

Твої батьки в гарячу пору?

4-й учень. Він пахне щастям хлібозбору. (Слайд)

1-й учень. Чим пахне хліб, чи знаєш ти,

Як поведуть твої брати

Зерном наповнені машини?

2-й учень. Хліб пахне соками земними. (Слайд)

3-й учень. Чи знаєш ти, чим хліб землі

Пахтить на вашому столі

Весною, влітку і зимою?

4-й учень. Хліб пахне радістю людською. (Слайд)

Пісня «Хліб – всьому голова» (Слайд)

Ведучий: Важка праця хлібороба. Це і недоспані ночі, напружені дні, висушене сонцем обличчя і мокра від поту сорочка.

1-й учень. Він землю молоду, красиву

Тримає на своїх плечах.

У нього руки мозолясті,

У нього серце як вогонь

І сходить день у щасті

З його натруджених долонь.



2-й учень. Чи є більше щастя на землі,

Як сіять хліб, виплескувать достаток!

У хлібі тім життя бере початок,

В нім сила нездоланних трударів.



3-й учень. Нехай же з року в рік, із роду в рід –

Не буде хліборобам переводу.

Хай слава їхня вічно не заходить,

Аж поки сонце ллє на землю світ!



4-й учень. Шануй же руки в мозолях.

Вклонися мудрим і землистим,

Які щороку на полях

Пшеницю сіють золотисту. (Г.Прилипко)



Ведуча: Але завжди у полі, на ниві з працею поруч лилася пісня.

(Укр. нар. пісня «Вийшли в поле косарі»)

Ведучий: Діти, слово «хліб» таке звичне і необхідне, як мир, мама, сонце. Чи замислювалися ви над тим, звідки до нас прийшов хліб?

1-й учень. Здається, що він був завжди. Але це не так. Учені вважають, що у далеку-далеку давнину споживали зерна дикорослих рослин, коли їм не щастило на полюванні. Пізніше чоловіки почали обробляти грунт, сіяти зерно і доглядати врожай. А жінки збирали зерно, розтирали його між каменями, готували юшку з борошна. Випікати хліб тоді ще не вміли.

Ведуча: Цікаво, як же цього навчилися?

2-й учень. Я прочитав, що трапилось це так. Важкі хмари облягли небо, пішов дощ. Хлібороби повернулися з поля. Юшка цього разу вдалася густою. Випадково господиня розлила її на розпечений вогнем камінь. Тісто спеклося. Одна з жінок вихопила кружальце і хотіла викинути його. Та воно так смачно пахло, що вона не витримала і скуштувала його. Так люди навчилися випікати на розжарених каменях прісні коржі. Це, власне, і був перший хліб.

Ведучий: Від цього темного, твердого хліба з кам’яною пилюкою до пухкої, випеченої паляниці, минули тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, а пекарі – випікати велику кількість хлібних виробів.

Зверніть, будь ласка, увагу на колекцію хлібо-булочних виробів у нашому музеї хліба та на слайдах. (Слайд)



Ведуча: З давніх-давен український народ славився виробами з борошна. Яка страва є однією з найулюбленіших? Звичайно, пироги.

(Інсценізація укр. нар. пісні «І з сиром пироги»)

Був собі гарний хлопець

Мав років двадцять три,

Любив козак дівчину

І з сиром пироги.

Ой чули, чули, чули,

Ой чули, чули ви?

Любив козак дівчину

І з сиром пироги.

Чи теплі, чи студені

Чи з білої муки

Дівчина хлопця любить,

А він їсть пироги.

Ой чули, чули, чули,

Ой чули, чули ви?

Дівчина хлопця любить,

А він їсть пироги.

Із гори високої

Напали вороги,

Забрали дівчиноньку

І з сиром пироги.

Ой чули, чули, чули,

Ой чули, чули ви?

Забрали дівчиноньку

І з сиром пироги.

Козак наш сів тай плаче

Прокляті вороги

Візьміть собі дівчину,

Віддайте пироги.

Ой чули, чули, чули,

Ой чули, чули ви?

Візьміть собі дівчину,

Віддайте пироги.

Козак мав довгі ноги

Скакав через степи

Дівчину рятувати,

Бо вже з'їв пироги.

Ой чули, чули, чули,

Ой чули, чули ви?

Дівчину рятувати,

Бо вже з'їв пироги.

Учень.(Тримає хлібину на рушнику) (Слайд)

Тільки-но з печі – скоринка в золі –

Свіжа хлібина лежить на столі.

День починається з цієї хлібини…

В ній наш достаток, могутність країни,

Наших морів не стривожена синь.

Шлях до зірок у космічну глибінь.

Кажуть в народі правдиві слова:

«Хліб – годувальник – всьому голова!»

Володимирівська загальноосвітня школа

І – ІІІ ступенів

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

«Подорож до країни Казки »


Проведено в 3 класі

класний керівник

Шефер Л.М.

«Подорож до країни Казки»
Мета: заохотити учнів до читання казок. Сприяти вихованню доброти, милосердя,
почуття колективізму, товариськості.

Оформлення залу. Захід відбувається в актовому залі школ: стіни прикрашені
малюнками до казок, на столі дитячі іграшки.

На сцені дві лави для учасників команд, стіл для журі.
Хід заходу.

Дорогі друзі! Сьогодні ми разом з учнями 4 класу відправимось у подорож до країни «Казки». Для цього потрібно добре знати казки, бути сильним. кмітливим і мудрим. У подорож відправляться дві команди Богатирі І Веселунчики. Богатирі відправляться до країни казок на конику. Веселунчики – на самокаті. Переможцем стане та команда, яка, подолавши усі перешкоди і виколнавши всі завдання, першою добереться до Казкової країни і набере найбільшу кількість балів.



Девіз команди богатирів: «Сказка быль да в ней намек, добрым молодцам урок».
Девіз команди Веселунчиків: „Якщо з казкою дружити, веселіш на світі жити”.

1. Старт. Дати відповідь на запитання. Яка казка нагадує нам про те, що треба знати багато казок, тому що казка може допомогти у скрутну хвилину, навіть урятувати життя.
Першою вирушає та команда, яка першою дає відповідь на запитання.
Перешкода.
1.Назвати казку, яка вчить бути працьовитими, слухняними (Пані метелиця” „Попелюшка” Ш.Перро, Дванадцять місяців Маршака).
2.Яка казка закликає ніколи не боятися труднощів („Сіндбад –Мореплавець”).
2. Зупинка „Подумай”.
З якої казки прийшли ці казкові предмети?
Перешкода.
1.Які казки вчать бути сміливими відважними завжди приходити на допомогу друзям? „Снігова королева” Андерсена, „Руслан і Людмила” Пушкіна.
2.Яка казка вчить ніколи не обманювати?
3. Зупинка „Відгадай”.
1.Хто такий на ваш погляд „Мюнхаузен”?
Герой художнього твору.
Реальна особа.
Хвалько.
Аферист
Вигадник.
Брехун
Фантазер
Веселун
Авантюрист

2.На що чарівниця перетворила звичайнісінькі речі.


Гарбуз сукня
Миша лакей
Ящірка карета
Щур кінь
Дрантя кучер

Перешкода.
1.Яка казка повчає бути кмітливим, винахідливим? Распе „Барон Мюнхаузен”.
2.Яка казка вчить не зазнаватися? І.Франко „Лис Микита”.

4.Зупинка „Театральна”.
Інсценування з казки.
1.Андерсен „Снігова королева”.
2.Уолт Дісней „Білосніжка і семеро Гномів”.

Перешкода.
1.Назвати казки, у назві яких є число. (12 Місяців Е Маршак, „Білосніжка і семеро Гномів” Уолт Дісней).

5. Зупинка Ерудитів.
Хто з казкових героїв О.С.Пушкіна…
1.”..зарыдая и пошел к пустому месту посмотреть еще хоть раз».
2. « рыбачил тридцать лет и 3 года и не слыхал, чтоб рыба говорила».

Перешкода.
1.Де?, Коли? У якій країні жив найвідоміший, найулюбленіший творець казок? Хто він?

7. Зупинка «Пофантазуй».
Конкур командирів. Розповісти казку.
Першим починає той, хто дасть правильну відповідь на запитання.

1. З якої казки слова:


«Не пойду дальше, тут и останусь.Все равно, где замерзать».

2. Що було в шкатулці, яку отримав від султана принц Омар.



Зупинка «Супер – запитання».
Розгадати кросворд.
1. За чим мачуха відправила пасербницю до лісу.
2. На кого перетворилася мачуха та її донька.
3. З ким заєць грався у горидуба.
4. Хто з братів місяців подарував дівчині каблучку?
5. Що у лісі шукав солдат?
6. Хто з героїв казки не любив писати.


Володимирівська загальноосвітня школа

І – ІІІ ступенів

ЗАПРОШУЄМО НА РОДИННЕ СВЯТО


Проведено в 2 класі

класний керівник

Шефер Л.М.

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка