«Музики вистачить на все життя, але цілого життя не вистачить для музики»



Скачати 90,81 Kb.
Дата конвертації17.12.2016
Розмір90,81 Kb.
КОМУНАЛЬНИЙ ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ТРОСТЯНЕЦЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

«ПАЛАЦ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА»


Літературно-музичне свято

«Музики вистачить на все життя, але цілого життя не вистачить

для музики»
для дітей середнього та старшого шкільного віку

основного рівня навчання

Підготувала



керівник зразкової вокальної

студії «Перлина»

Буднік О.С.

м. Тростянець

Мета: Познайомити учнів з історією української народної пісні і музичних

інструментів.

Розвивати інтерес до культурної спадщини свого народу,

почуття прекрасного.

Виховувати інтерес до мистецтва України, повагу до митців культури,

національну гордість, любов до рідної землі.



Обладнання: Український рушник, хліб – сіль, калина, набір музичних

інструментів, магнітофон.


ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА: Дітям роздаються віршовані рядки, які вони

повинні будуть вивчити і розказувати перед своїми однолітками.

Керівник гуртка підбирає музичні твори і вивчає їх з дітьми.
ЛІТЕРАТУРА:


  1. Давлетов К.С. Фольклор как вид искусства. – М.: Наука, 1966 – 365с

  2. Колеса Ф. Українська народна словесність. – Едмонтон, 1983.

  3. Лирические песни / Составление, предисловие, подготовка текстов и примечания П.С.Выходцева. – М.: Современник, 1990. – 653 с

  4. Січова скарбниця. Легенди та перекази. /Упорядкування, передмова та примітки В.Чабаненка. – Запоріжжя, ЗДУ, 1999. – 392с

  5. Стрюк Л. Етнологія України у пісенному фольклорі. – Тернопіль: Астон, 2001

  6. Шумада Н.С. Поетична творчість українського народу /Закувала зозуленька. Антологія української творчості. – К: - 1989

ХІД ЗАХОДУ

Звучить українська народна пісня, ведуча розповідає легенду про пісню

Ведуча: Яке це диво дивне - українська народна пісня! Яку владну силу таїть вона в собі! А історія її така. - Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польщу наділив Бог здатністю до торгівлі, італійські діти одержали хист до музики…

Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Була вона боса, одягнена у вишивану сорочку, а на голові багрянів вінок з червоної калини.

- Хто ти ? Чого плачеш ? - запитав Господь.

- Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт. У своїй хаті нема правди і волі.

- Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю ?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог зупинив її.

- Є у мене дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.

Взяла дівчина Україна дарунок і міцно притисла його до серця. Поклонилася Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. І полинула по світу українська пісня: весела і сумна, про кохання і про розлуку. (Продовжує звучати пісня)



1 дитина. Пісня – це голос душі народу, поетичний вияв його співучої вдачі, образне втілення його історії, моралі, мрій. Зароджувалась вона у праці і в забавах, у календарних обрядах та ритуальних дійствах наших далеких предків. Була вона з козаками і в походах, і в турецькому полоні, і на жалібних тризнах, ночувала при чумацьких вогнищах. Коли українська земля була розділена штучними кордонами, а підневільний народ стогнав у чужинських ярмах, пісня ставала голосом непокори, кличем до бородьби, світочем віри й надії. Пісня берегла золоту мить пам’яті, була букварем і академією. Вона стояла на сторожі тих заповідних джерел, що нині живлять наше національне відродження.

Українська народна пісня «А я люблю Петруся»

2 дитина. Ми не знаємо, коли саме народжувалися наші пісенні перлини. Лише деякі, пов’язані з певними іменами та історичними подіями, можна більш – менш точно датувати. А календарні, обрядові і особливо ті, що розповідають про життя звірів, птахів, рослин, сягають, певно, своїм корінням у часи Київської Русі або ще глибше – у сиву праслов’янську давнину. Ми не знаємо імен тих давніх піснярів, хоч кожна пісня мала спочатку якогось конкретного автора слів і музики. Це вже потім кожен до чужого додає своє ще краще. Лише з ХVII –XVIII століть доходять до нас окремі імена. У сузір’ї найславніших – легендарна Маруся Чурай, Семен Климовський, Остап Вересай, Явдоха Зуїха та багато інших наших обдарованих предків, які так і залишилися безіменними.

3 дитина. Враховуючи різницю в тематиці, функціях, поетиці і ритмомелодиці української пісенності, увесь її масив можна поділити на такі основні жанри: дума - «Дума про козака Голоту», «Маруся Богуславка»; історична пісня - «Ой на горі та женці жнуть», «За Сибіром сонце сходить»; співанки – хроніки - «Ой летіла зозуленька, почала кувати»; балади – «В Цар - граді на базарі», «Ой не ходи Грицю», «Їхали козаки із поля додому».

Календарно обрядова і родинно – обрядова пісенність, що належить до ліричного роду, включає в себе жанри: колядки та щедрівки, веснянки, купальські, жниварські, весільні пісні та голосіння: «В пана господаря», «Коляд, коляд, колядниця», «Подоляночка», «На Івана на Купала», «По садочку ходжу», «Тече вода каламутна», «Взяв би я бандуру», «Туман яром, туман долиною».



4 дитина. Красу і силу народної пісні глибоко розуміли визначні діячі нашої літератури і мистецтва. Саме з піснею, з кобзарською думою пов’язував Тарас Шевченко безсмертя народного генія і славу рідної землі: Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине…

От, де люде, наша слава,

Слава України !

Для великого Кобзаря народна пісня була школою мудрості і правди, живою історією батьківщини.



Обряд «Ой вербо, вербо» у виконанні фольклорного колективу «Калинонька»

Вчитель. Україна одна з найбагатших країн світу за різноманітністю музичних інструментів. Із глибокої давнини дійшли до нас такі інструменти, як кобза, козобас, сопілка, сурма, трембіта, бубон, бухало, що повязані з музичним побутом українського народу. Народні музики самі виготовляли ці інструменти, шанували їх, виражали на них свої глибокі почуття.

За останні 100-150 років у побут українців увійшли ще цілий ряд інструментів, які можна знайти у музичній культурі інших народів світу. Це – скрипка, гітара, гармошка, мандоліна, домра, балалайка, аккордеон, баян тощо.

Багато музичних інструментів мають спільне коріння, історія їх сягає сивої давнини. Микола Давидов розповідає: «... Передвісники сучасних кобзи, гітари, домри, балалайки, бандури – відомі в побуті скоморохів ще за часів Київської Русі, чому сприяли торгівельні зв’язки із народами Сходу, зокрема з Персією, задовго до татаро–монгольської навали. Пізніше, упродовж віків, ці інструменти розвивалися в міжнаціональних взаєминах на терені слов’янських культур, мігруючи з території України разом із мистецтвом скоморохів на північ – у Новгород, Московію, водночас залишаючись і на території своєї батьківщини. Не випадково в Україні в наш час «прижилися» чотирострунна домра та мандоліна. Відомо також що стрій “російської” семиструнної гітари запозичений А. Сіхрою від українського торбана та бандури. А німецьке походження гармошки, що розвивалася майже одночасно в Прибалтиці, білорусі, Україні, Росії й Закавказзі, набуваючи національної оригінальності звучання в кожному з цих регіонів, дає підстави сприймати її як інтернаціональний інструмент - баян. Його багатотембровий варіант започаткований українським майстром із Харкова О. Міщенком».

Квартет баяністів виконує українську народну пісню «Увіванець»

Вчитель. Народний інструментарій України – багатий і різноманітний. У давнину люди використовували різні предмети, взяті із навколишньої природи або зроблені своїми руками, і перетворювали їх на музичні інструменти. Нині вони складають три основні групи: ударні, духові та струнні.

У народній музиці, що супроводжувала ігри, весїлля, календарні, религійні свята та обряди, широко використовувалися такі предмети побутового вжитку, як ложки, рубель із качалкою. Можна зустріти народні кастаньєти, зроблені з двох дерев’яних спарених ложок. На них музикант відбиває різноманітні ритмічні малюнки, імітує цокіт кінських копит. До найдавніших ударних інструментів належить, відомий ще з часів Київської Русі, бубон. Він являє собою дерев’яний обруч, на якому закріплюється шкіряна мембрана. В обручі подеколи роблять спеціальні прорізи, куди вмонтовують металеві пластинки – брязкальця. Бубон завжди супроводжував танцювальну музику, входив до складу полкової музики війська Запорізького. Він також входить до складу інструментальних ансамблів, зокрема троїстої музики.



У виконанні ансамблю «Веселі ложкарі» звучить українська народна пісня

Вчитель. Група духових інструментів є досить численною. До її складу входять сопілка та її різновиди, кувиця, трембіта, ріг, сурма, труба, волинка. Сопілка – один з найпоширеніших на Україні духових інструментів, що дійшов до нас із глибини століть. Виготовляють її часто самі народні виконавці з бузини, верби, ліщини, липи, клена, смереки, очерету, або калинової гілки, і навіть, з груші. Чим твердіше дерево, тим розкішніший звук. В оркестрах народних інструментів, у фольклорних ансамблях на сопілці виконуються оригінальні номери з імітацією співу пташок: зозулі, соловейка, жайворонка. Тепер вона велика рідкість.

У виконанні ансамблю народних інструментів звучить

«Попурі на теми українських народних пісень»

Багато віків тому на Україні з’явилися кобзарі. Це були мандрівні співці, часто сліпці. Та сліпота не заважала їм бачити зло, яке відбувалося навкруги. Про все це, про долю людську, про боротьбу українського народу з гнобителями співали кобзарі, акомпонуючи собі на кобзі – інструменті, від якого і пішла їх назва. Одним із найулюбленіших струнно – щипкових інструментів українського народу є бандура. Це більш досконалий інструмент, що прийшов на зміну давній кобзі. Нажаль, в наш час бандура - трішечки забутий інструмент, але зараз українська національна культура все більше приділяє увагу щодо «відродження» національних інструментів і традицій. Домра – це один із струнних інструментів, який теж своєму народженню повинен бути вдячний бандурі. Домри використовують як і в оркестрах народних інструментів, так і в сольних виступах.

Минають віки, змінюються соціальні устрої, світ потрясають війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші – і у кожного свої смаки, свої уподобання, але народна пісня, народна мелодія залишається.

Через усі випробування й поневіряння проносить вона свою нев’янучу красу.



Любіть життя, шануйте кожен день,

Робіть йому коштовні подарунки

З колосся золотого, з новобуд, з пісень,

З натхнення творчого, з окриленої думки.

Виступ народного самодіяльного ансамблю «Ретро»

Підсумки заходу та методичні рекомендації:

Даний захід необхідно проводити для дітей середнього та старшого шкільного віку. Керівнику звернути увагу на попередню роботу з гуртківцями, підбір ілюстративного і музичного матеріалу. З дітьми треба провести бесіду про те, що цей захід пізнавального характеру, провести ретельну підготовку, щоб їх виступи були виразними і цікавими. Запропонувати дітям і надалі поглиблювати свої знання про історію української народної пісні та музичних інструментів. Подібні заходи необхідні, адже вони дають змогу дітям вивчати, розуміти, милуватися культурною спадщиною свого народу, виховуючи в них інтерес до мистецтва України, любов до рідної землі та почуття прекрасного.
Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Володимир Мельниченко Тарас Шевченко: «Мій великий друг Щепкін» Москва олма медіа Групп
2015 -> Тарас Шевченко: «Моє перебування в Москві» Москва
2015 -> 1–31 травня Художні виставки
2015 -> Світлій пам’яті моєї дружини Люби Богдан
2015 -> Програма ewb має наступність знизу нагору, тобто всі схеми, створені у версіях 0 І 1, можуть бути промодельовані у версії Крім того ewb дозволяє також моделювати пристрої, для яких завдання на моделювання підготовлено в текстовому форматі
2015 -> Володимир Мельниченко Москва Михайла Грушевського
2015 -> Володимир Мельниченко Українські наголоси московських храмів (100 історій І термінів) Москва олма медиа Групп
2015 -> Звіт про роботу Національного культурного центру України у м. Москві за 2015 рік зміст вступ Співпраця Національного культурного центру України у
2015 -> Звіт про роботу Національного культурного центру України в Москві за 2014 рік зміст вступ
2015 -> Методичні рекомендації щодо використання музичних ігор в процесі музичного виховання


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал