Аргументація висловленої тези має забезпечуватися відповідними мовними засобами. Ось зразки окремих кліше, які можуть бути взяті на озброєння:
Щоб підтвердити свою думку, скажу таке:...
На підтвердження виправданості своєї позиції наведу такий, як на мене, переконливий аргумент.
Аргументом, що свідчить на користь моєї правоти (виправданості мого погляду, істинності такого погляду на факт, ситуацію, проблему), може бути те, що...
Висловлена мною думка цілком закономірна (справедлива, виправдана, має право на життя) з огляду на те, що...
Стверджуючи позицію, згідно з якою..., хочу навести такий аргумент (аргументи, доказ):...
Свою позицію, заявлену вище, хотів би аргументувати низкою міркувань. По-перше,... По-друге,...
Які ж аргументи можуть бути запропоновані на користь мого погляду (думки, ідеї) стосовно ...? Наведу декілька, як на мій погляд, найпереконливіших. Передусім... Крім цього... А ще й те, що...
Ілюстрування аргументів (доказів, положень), що підтверджують тезу, має також оформлюватися за допомогою певних мовних засобів. Ось деякі з них:
Наприклад: ....
Яскравим прикладом цієї ситуації може бути історія, яка . трапилася зі млою...
За приклад може правити такий випадок.
Проілюструвати наведене вище твердження може такий приклад.
Прикладів, які наочно підтверджують запропонований аргумент, безліч. Зупинюся на одному. Якось...
Життя дає нам багато прикладів подібної поведінки людей.
Факти історії, як ніщо інше, переконують у виправданості наведеного вище твердження.
Висновок також обслуговується низкою традиційно вживаних словесних формул на зразок:
Отже, ...
Таким чином, ...
Підсумовуючи сказане, хотілося б ще раз наголосити...
Висновком щодо запропонованих міркувань може бути таке твердження...
Проаналізувавши аргументи «за» й «проти», можу стверджувати, що...
Насамкінець хотів би ще раз наголосити...
Логіка моїх міркувань підводить до висновку...
У результаті пошуку відповіді на питання про те, чи ..., доходжу висновку,…
Підсумком моїх міркувань стане така думка…
Неабиякою проблемою при написанні власного висловлювання є правильне визначення абзаців.
Як ви знаєте, абзац — це, по-перше, відступ (чи заступ) одного з рядків тексту, який указує на початок нового мікрокомпоненту тексту; по-друге, сам цей мікрокомпонент, що вводиться відступом першого рядка й містить у собі відносно закінчену думку (зміст), а закінчується там, де з’являється новий абзац чи завершується текст. Абзац може складатись як із сукупності речень, так і з одного речення. Виділення одного речення в окремий фрагмент тексту має місце, коли виникає необхідність.
Начебто цілком зрозуміле формулювання, а тому може здатися, що поділити текст на абзаци — завдання, яке не завдасть великого клопоту. Та практика доводить, що досить чисто абзацування тексту є неабиякою проблемою для тих, хто працює над твором- роздумом.
Поміркуймо, чому виникає така ситуація? Відповідаючи на це питання, можна знайти чимало пояснень. Однак основних із них не так і багато. Невміння поділити твір на абзаци — це найчастіше невправність, породжена непрозорістю мислення, неясністю в осмисленні питання, нездатністю виділити головне й другорядне, причину й наслідок, підставу й результат та ін.
Яким же чином подолати цю проблему? По-перше, чітко усвідомлювати, що абзац — це смислова єдність, у якій розкривається одна міні-тема, оформлена за зразком міні-тексту. Отже, подібна єдність має розпочинатися, якийсь час і в якийсь спосіб розвиватися й добігати логічного завершення, при цьому відкриваючи перспективу для приєднання наступної міні-теми, що розкриватиметься в наступному абзаці. По-друге, навчитися ясно усвідомлювати те, про що ви хочете написати у творі вцілому відповідно до його структурних частин (теза, аргументи, приклади, висновок). У такому разі фактично кожна структурна частина потребуватиме свого абзацу.
Неибияку роль відіграють слова й фрази, якими мова забезпечила нас, щоб інформувати про своє ставлення до повідомлюваного й указувати на характер того повідомлення, яке йтиме далі (чи це твердження, чи це здогад, чи це переконання, чи це аргумент, чи це висновок тощо).
Ось низка таких кліше, якими можна ввести тезу:
Я вважаю, що...
На мою думку,...
На моє глибоке переконання,... -
Переконаний, що важко не погодитися з тим, що...
Цілком справедливим буде твердження, що...
Мені здається, що...
Як на мене, то...
Без перебільшення можна стверджувати, що...
Істинним можна вважати твердження (думку, позицію) про те, що...
Багато хто (людей) вважає, що.... Не можу не приєднатися до такого погляду.
Можливо, багато хто й не погодиться зі мною (моєю позицію, поглядом, твердженням), але з усією упевненістю хочу заявити, що...
Уважаю, що не може бути піддана сумніву позиція, згідно з якою..., адже вона, ця позиція, ґрунтована на досвіді багатьох поколінь.
Матеріал підготовлений за освітніми сайтами Бордюг Л.В., методистом КМНМЦ
Матеріали вчителів української мови і літератури
Асєєва Л.М., учитель вищої категорії, «учитель-методист» колегіуму №25
Поділіться з Вашими друзьями: |