Міський науково – методичний центр м. Кременчука №78 квітень 2013 р



Сторінка12/20
Дата конвертації01.12.2016
Розмір5,68 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20


Учитель, наставник – ці поняття можна віднести до вічних. Скільки існує людство, стільки буде існувати поняття «вчитель». Бути яскравою і привабливою особистістю, щоб відчувалася сила волі й душі – ось це головне, що характеризує сучасного вчителя.

Кожен шукає сьогодні такі стежки до душ дітей, щоб завоювати у них довір’я і викликати інтерес до процесу оволодіння знаннями і виховання у собі найкращих людських рис. 

Олена Анатоліївна постійно перебуває у творчих шуканнях, в основі яких – вибір методик формування в учнів знань, необхідних для реалізації себе як творчої особистості. Під її умілим керівництвом учні захоплюються роботою, стають активними творцями уроку. Вона перебуває у постійному пошуку істини, виховує смак до слова, до прекрасного, має право на щиру довіру своїх вихованців, стає рівноправним співрозмовником у діалозі двох світів: дитячого й дорослого.

Кожен урок учителя – це мистецтво поєднання методик і прийомів, це надія на маленьке відкриття, радість пізнання, маленький спектакль, який зворушить струни дитячих душ, і якщо ці струни дзвенять, як єдина мелодія, значить - учитель відбувся. Вона вірить, що її найкращі уроки ще попереду. І продовжувати їх буде саме життя. Завжди думає про те, чи стануть уроки для учнів проповіддю Добра, Честі, Милосердя, Справедливості. Її покликання – учитель… 

«Упровадження технології зустрічних зусиль на уроках російської мови»

Сьогодні, як ніколи, для формування грамотної та мовної особистості, соціально адаптованої та комунікативно-компетентної людини необхідне розумне слідування методичним новаціям, що виходить з безумовного визнання системності. Будь-який мовний знак усвідомлюється лише «в контексті всієї системи даної мови» (В.В.Виноградов); але і будь-яке методичне починання актуальне лише тоді, коли воно є елементом цілісної системи педагогічних уявлень.

Моє завдання як учителя - допомогти дитині знайти знання, підтримати його, вселити віру в себе, у свій розум, у свої сили, в успіх, у кінцевий результат!

Актуальність досвіду

Навчання – це процес пізнання навколишнього світу, це шлях, що направляється педагогом і самим учнем, шлях подолання незнання, а подолання вимагає певних зусиль. Без зусиль неможливі ні активна пізнавальна діяльність, ні свідома участь у навчальному процесі вчителя й учня.

Що може сприяти цьому? Думаю, що я знайшла відповідь на ці питання, познайомившись із технологією зустрічних зусиль.

В основі цієї технології лежать принципи навчального співробітництва. Стиль взаємовідносин, який складається в процесі навчального співробітництва, демократичний: не забороняти, а направляти; не примушувати, а переконувати; не обмежувати, а надавати свободу вибору. Головним змістом цих взаємин стає принцип навчання без примусу, який характеризується вимогливістю, що базується на довірі; захопленістю, народженою цікавим викладанням; заміною примусу бажанням, яке породжує успіх; ставкою на самостійність і творчість дітей.

Тому тема досвіду «Впровадження технології зустрічних зусиль на уроках російської мови» є актуальною.

Науково-теоретична база

Проблема організації навчальних взаємодій, де позиція учня враховується не як об'єктна, приймаюча, а як активна, самодостатня, є однією з центральних для психолого-педагогічної науки (Ш.А. Амонашвілі, Л.А. Бєляєва, Е.В.Коротаєва, А.Н.Леонтьєв, А.Маслоу, Б.Г.Матюнін, К. Роджерс, К. Д. Ушинський та ін.)

Технологія може розглядатися як одна зі складових гуманістичного підходу в навчальному процесі, і тільки тоді стає ефективною, коли спирається на співнаправлені зусилля вчителя й учня, які полягають в емоційній, інтелектуальній, вольовій спрямованості до єдиної для учасників навчальної діяльності мети.

Останнім часом з'явилися роботи, в яких автори прагнуть об'єднати соціальні та психологічні підходи в процесі пізнання, що викликало певний інтерес до групового навчання (В.К.Дяченко, А.Г.Рівін), діалогового навчання (B.C.Біблер, С.Ю. Курганов), комунікативного підходу в навчанні (Д.Н. Кавтарадзе, Е.С.Полат, В.Д.Ширшов та ін.)

На основі вище перерахованих ідей постійне застосування отримала «Теорія розвитку пізнавального інтересу» (Т.В.Щукіна) і «Теорія оптимізації навчання» (Ю.К. Бабанського). Провідними принципами зазначених теорій є:

1. Від практичного завдання до теоретичного осмислення, від її вирішення - до формулювання.

2. Від функціонального єдності (тема, текст, слова в їх функціональних взаємозв'язках) - до розгляду окремого (слова як такі); від семантики - до граматики.

3. Системне знання - результат логічно усвідомлюваних аналогій, що внутрішньо склалися, і протиріч граматичного матеріалу, підкреслює педагогом і організовуваних схематично.

4. Дотримання закону структурної аналогії, підкреслення цього закону в порівняннях і протиставленнях.

Ці положення закладені в функціональних характеристиках самої мови та діючих педагогічних законах і принципах.



Провідна педагогічна ідея

Для формування стійкого інтересу до предмета вчителю необхідно створити тимчасові, зовнішні мотиви навчання і через них підійти до внутрішніх. Педагогіка зустрічних зусиль передбачає постійні «кроки» назустріч» від вчителя до учнів і навпаки. Тоді навчання стає захоплюючим процесом спільного пізнання.

Цією ідеєю і обумовлено здивування, викликане новизною матеріалу, оригінальністю його подачі; потреба в емоційному задоволенні від подолання труднощів; емоційне пожвавлення, викликане зміною діяльності; отримання естетичної насолоди.

Технологія досвіду

Педагогіка зустрічних зусиль припускає, у першу чергу, підвищення рівня грамотності учнів, сприяє розвитку усного та писемного мовлення. Завдяки педагогіці зустрічних зусиль, яка передбачає спільне подолання труднощів теоретичного матеріалу через складання схем, таблиць і алгоритмів, учнями досить легко й швидко запам'ятовується матеріал, що вивчається, причому не механічно та бездумно, а осмислено й більш міцно, оскільки при такій подачі навчальної інформації наочно демонструються логічні зв'язки між явищами мови.

Назву основні характеристики уроку, побудованого на зустрічних зусиллях учасників навчальної діяльності.


  • Атмосфера співробітництва та співтворчості, що дає вихід творчій енергії його учасників.

  • Розумова діяльність учнів стимулюється різними засобами і прийомами: використовуються методи дослідницького, евристичного характеру, творчі завдання, пізнавальні ігри та інше.

  • Учитель спонукає, організовує і веде думку учнів до самостійного пошуку та вирішення навчальної проблеми.

  • Створення можливості учням проявити себе в різних видах і формах навчальної діяльності (колективній, індивідуальній, груповій, ігровій).

  • Мовлення вчителя несе величезне смислове навантаження на уроці.

Урок, побудований у відповідності до технології зустрічних зусиль, умовно розбивається на п'ять частин: розминка, контрольно-підготовчий, виклик, співтворчість, рефлексія. На кожному етапі реалізуються свої педагогічні прийоми, які здатні активізувати, з'єднувати зусилля суб'єктів навчальної діяльності в процесі пізнання (Додаток 1).

Зміст першого етапу діяльності - це вправи, обов'язково пов'язані з темою уроку, мета яких - створити емоційний настрій на спільну навчальну діяльність. Щоб зробити аудиторію «співучасницею» наукового пошуку, я використовую прийоми і засоби для забезпечення контакту: звертання, прийом співучасті, психологічні паузи, спонукальні та окличні конструкції. Ефективним вважаю прийом «Занурення», який проводиться по «навчальному ланцюжку», при цьому можливі такі варіанти:

1. Учні по черзі складають характеристику якогось мовного явища. Так, згадуючи, що вони знають про дієслово, учні говорять:

Відповідає на питання «Що робити? Що зробити?»- Змінюється за часами - Означає дію предмета - Має теперішній, минулий, майбутній час - Має I і II дієвідміну - Змінюється по особах.

Педагог повинен бути готовий до того, що учні можуть не відразу згадати найсуттєвіші характеристики, але в ході уточнень спливають важливі деталі, які в підсумку повинен узагальнити вчитель, підкресливши при цьому, як уже багато учні знають з цієї теми.

2. Ланцюжок починає учитель, задаючи питання з певної теми; учень, відповівши, сам ставить запитання наступному учневі і т.д. Прагнучи зробити підсумки занурення значущими для учнів, варто оцінювати не лише кількість питань і відповідей, але їх якість.

«Розминка» створює необхідний емоційний та інтелектуальний настрій учителя та учнів.

На контрольно-підготовчому етапі відбувається «ущільнення» наявних знань, створюється основа для подальшого продуктивного засвоєння навчального матеріалу, тобто проводиться опитування вивченого матеріалу. Прийом «Лови помилку» доречно використовувати на повторювально-узагальнюючих уроках або уроках підготовки до контрольних робіт. Учитель неодмінно припускається помилок. А для того, щоб учні пам'ятали, що це гра, пропоную супроводжувати такі помилки деякими умовними знаками.



«Повтор з розширенням». Учні самостійно готують і ставлять питання, що розширюють і доповнюють досліджуваний матеріал. При цьому вчителеві зовсім необов'язково відповідати на всі питання - це формує в учнів поняття «відкритого знання» і стимулює сильних учнів на самостійний пошук.

Третій етап, «виклик», забезпечує інтерес до поставленої мети, мобілізацію знань. Мета «виклику» полягає у створенні ситуації подолання: учитель (учень) свідомо ставить собі або партнерові завдання, вирішення якого потребуватиме певних зусиль. «Питання до тексту» (більш доречні при вивченні загальних і вступних тем). Кожному учневі пропонується короткий конспект повідомлення по темі, що вивчається; учень, опрацьовуючи поданий текст, повинен на полях поставити «сигнали» ступеня засвоєності теми: «V» - відомі факти; «+» - хотілося б дізнатися докладніше; «?» - потребує додаткових роз'яснень.



Етап «співтворчість» - найголовніший етап: необхідно підтримувати активність, інтерес учнів, спільно вирішувати завдання уроку, щоб потім усю інформацію з проблеми зібрати в єдине ціле. Вважаю ефективними деякі прийоми даного етапу.

«Колонка редактора». По ходу читання тексту учні записують коментарі, уточнення; команда експертів оцінює зауваження і вибирає вдалий варіант.

«Кластер». Цей прийом активно використовує можливість відеоряду: ідеї групуються в певні блоки і розташовуються навколо ключового слова. Кластер може мати різну кількість блоків, у ньому можуть бути відображені навіть перетини протилежних точок зору; заохочується збагачення тематичного кластера відомостями з інших навчальних дисциплін. Іншими словами, створюється колективний опорний сигнал на тему. Опорою для складання кластера можуть бути, крім підручника, різноманітні брошури з таблицями і схемами.

Важливим, на мою думку, є рефлексивний етап, який дозволяє висловити власну думку. Рефлексія необхідна для того, щоб учні самостійно змогли проаналізувати, чи вдалося їм досягти поставлених цілей і вирішити проблеми та протиріччя, що виникли на початку уроку або в процесі знайомства з новим матеріалом.

На кожному уроці вважаю необхідним звернення до тексту. Головне - сформувати таку особистість, яка могла б висловити власні думки і почуття, розкрити неповторність свого характеру. Цьому треба вчити на високохудожніх зразках.

Ще одним із принципів технології зустрічних зусиль є вільний вибір різнорівневих домашніх завдань: перший рівень, обов'язковий, - те, що повинні знати всі члени навчальної групи. Домашнє завдання другого рівня (понятійного) виконують ті, хто вважає, що добре знає предмет. Третій рівень, творчий, передбачає не тільки вільне володіння матеріалом, а й уміння вийти за його межі.

Отже, технологія зустрічних зусиль формує суб'єктну позицію педагога й учня в навчальному процесі. Динаміка перетворення учня в суб'єкт навчання залежить від багатьох умов: обсягу й змісту навчальної інформації, особистості учня і вчителя, врахування послідовності напруги і розслаблення учнів під час уроку і т. д. Але в будь-якому випадку однією з необхідних умов організації педагогічної взаємодій вчителя і учнів є наявність між ними постійного зворотного зв'язку. Саме він регулює поведінку учасників освітнього процесу, коригує хід уроку, створює передумови для розвитку зустрічних зусиль, взаєморозуміння і взаємодії.

Результати професійної діяльності


  • Учасниця ІІ Міжрегіональної ( республіканської) олімпіади з російської мови в 2009 році - Ховренко Лариса.

  • Переможець Великого Відкритого Фіналу «Пушкинская осень в Одессе», 2010 рік. - Леонова Тамара.

  • Призер ІІІ етапу (обласної) олімпіади (II місце) з російської мови та літератури в 2011р. – Хижняк Юлія.

  • Призер ІІІ етапу (обласної) олімпіади ( II місце) в 2012 р. – Хижняк Юлія.

  • Призери ІІІ етапу (обласної) олімпіади (IIІ місце) з російської мови та літератури в 2013р. – Довбня Олена (10 клас) та Хижняк Юлія (11 клас).

Конструктор уроку, створеного в технології зустрічних зусиль

Етап уроку

Педагогічні прийоми

Початок уроку:

підготовка навчальної групи, яка включає емоційну та інтелектуальну розминку



«Відстрочена відгадка», «Занурення», «Епіграф», інтелектуальна розминка, «Так-ні», «Дивуй» та інші.


Контрольно-підготовчий етап:

опитування вивченого матеріалу



«Лови помилку», «Опитування-кросворд», «Згоден – не згоден», «Світлофор», «Бліц-опитування», «Опитування ланцюжком», «Повторення з розширенням», фактологічний диктант, програмоване опитування тощо


Постановка навчальної мети:

«виклик», що забезпечує інтерес до поставленої мети, мобілізацію сил, знань




«Мета і цілі», «Питання до тексту», «Знаю/не знаю» та інші.

Етап «співтворчість»:

зведення в єдине ціле зусиль всіх учасників

навчально-виховного процесу


Ділові ігри, «Театралізація», «Кластер» «Машина часу», «Колонка редактора», «Фантастична добавка», проблемний діалог тощо.


Рефлексивний етап:

усвідомлення результатів роботи, оцінювання, участь у розробці домашнього завдання



«Підсумки» (загальні, вибіркові, експертні), «Повернення до початку», «Три рівні домашнього завдання», «Есе», «Синквейн», «Опитування-підсумок», «Відстрочена відгадка», «Лови помилку», «Повернення до епіграфу» та інші.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Вишневская Л. , Старикова И. Схемы и таблицы по орфографии и пунктуации // РЯШ – 2003. – № 2.

2. Журнал «Школьные технологии» № 4,5, 2004

3. Калганова Т.А. «Как проанализировать урок литературы»//Литература в школе, № 1, 1996.

4. Коротаева Е.В. Обучение, погруженное в общение // РЯШ -1997 - №2

5. Коротаева Е.В. «Технология встречных усилий на уроках русского языка», - РЯШ № 4, 2001.

6. Ксезова Г.Ю. «Перспективные школьные технологии»: Учебно-методическое пособие. – М.: Педагогическое общество России, 2000.

7. Львова С. И. Схема на уроке русского языка // РЯШ – 1990. - № 2.

8. Меженко Ю.С. Опорные конспекты на уроках русского языка// Русский язык и литература в средних учебных заведениях. – 1987-1989.

9. Селевко Г.К. «Современные образовательные технологии»: Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998.

10. Фролова Т. Я. Схемы и алгоритмы орфографических и пунктуационных правил// Симферополь: Таврида – 1996.



11.Чупашева О.М. Компакты как средство активизации мыслительной деятельности учащихся по современному русскому языку// РЯШ – 1989. - № 2.






5 клас

Тема: Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875). «Соловей». Протиставлення

«справжнього» і «штучного» в казці «Соловей»; соловей як втілення сили

природи й мистецтва.

Мета: ознайомити учнів зі змістом казки, допомогти збагнути закладену в її

основу думку про перевагу справжньої краси над штучною красивістю;

розвивати мислення і усне мовлення учнів;

формувати розуміння істинної краси.



Обладнання: малюнки із зображенням солов’я, текст казки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку

Життя - коротке, мистецтво – вічне.

О. Уайльд

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань за творчістю Г. К. Андерсена.

— Кого з письменників називали "прекрасним лебедем данської землі"?

Чому?

— Які епізоди з дитинства Г.К.Андерсена вам запам'ятались?



— Назвіть ваших улюблених героїв із казок Г.К.Андерсена.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учня, оголошення теми, мети уроку.

IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1.Слово вчителя про значення казок Андерсена для читачів.

Ми вже пересвідчились, що без казок Андерсена важко уявити життя. Вони потрібні і дітям, і дорослим. Читаючи казки, ми сприймаємо створений письменником світ як реальний. І хоча уявлення про добро і зло, про справжнє і фальшиве, які виникли під впливом казок Андерсена, не завжди знаходять відображення у житті, все ж ми вчимося протистояти нещирості, зраді, жадібності, душевній черствості, вчимося бачити красу, справжню дружбу, щиру любов. Отже, славетний казкар — поруч, він залишиться з нами на все життя. І кожна зустріч з його витвором — це якесь відкриття.



2.Бесіда за малюнком із зображенням пташки - солов'я.

Чи відомо вам, що це за пташка?

Опишіть її зовнішній вигляд.

Яке враження вона справляє, коли дивишся на малюнок?

Чи доводилось вам чути спів солов'я?

Яке враження він на вас справив?


3.Словникова робота.

Камергер – придворний чин високого рангу у багатьох європейських монархіях.

Бонза – священик, у переносному значенні — пихатий, зарозумілий службовець.

Крамар – продавець, перекупок.

Капельмейстер - придворна посада, відповідальна за музичні розваги, музикантів, і відповідати за надходження нової музики.

Клейноди - відзнака, атрибути і символи військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних урядів в Україні у 15—18 століттях.

4.Читання казки «Соловей» вчителем з початку до слів: «... хоча це зовсім нічого не означає».

5.Читання в особах підготовленими учнями наступного фрагменту до слів: «... але ніхто не знав при дворі».

6.Читання казки вчителем до кінця.

7. Бесіда (за змістом).

  • Які почуття вас охопили під час слухання казки?

  • Чи змінювались ваші почуття протягом її читання? Як саме?

  • Опишіть палац імператора.

  • Як імператор дізнався про солов'я? Як цей випадок характеризує імператора?

  • Розкажіть, як "маленька сіренька пташка" зачарувала своїм співом рибалку, маленьку дівчинку, імператора.

  • Як зустріли солов'я в імператорському палаці?

  • Чи сподобався присутнім його спів?

  • Чому соловей відмовився від нагороди? Підтвердіть свою відповідь рядками з тексту. Як ви розумієте слова солов'я?

  • Опишіть штучного солов'я.

  • Чому справжній і штучний соловей не змогли співати разом?

  • Поясніть успіх штучної пташки.

  • Чому справжній соловей покинув палац? Що примусило його повернутись до імператора?

  • Як сталося, що Смерть відступила від імператора? Поясніть, що це означає. Про що домовились імператор і Соловей?



  1. Дослідницька робота.




  • Назвіть головного героя казки.

  • Що уособлює ''маленька сіренька пташка"?

  • Що вас найбільше вразило у поведінці справжнього солов'я?

  • Порівняйте справжню пташку і штучну. Зробіть-висновок.


Заповніть таблицю.



Справжній соловей

Штучний соловей

Зовнішність

Маленька сіра пташка.

Дуже гарний, зроблений із золота та срібла, прикрашений коштовним камінням.

Спів

У своїх піснях міг відтворити всі барви життя.

Знав лише одну з пісень справжнього солов’я.

Поведінка у скрутному становищі

Мав живу душу, здатну на співчуття. Виявив милосердя до імператора, своїми піснями прогнав його смерть.

Замість душі мав механізм, який треба заводити. Байдужий до людських радощів і страждань.




  • Про що розповідається у казці Г.К.Андерсена "Соловей"?

  • Яка головна думка твору?

8. Робота з літературознавчими термінами: тема, ідея художнього твору.

Тема - те, про що розповідається в художньому творі.

Ідея - головна думка художнього твору. Ідея будь-якого художнього твору міцно пов'язана з його темою.
9. Розгадайте головоломку.

Чи згодні ви з тим, що ці слова містять головну думку казки?


Не — зо — що

| | |


то, — щить — все

| | |


те — бли — ло

Відповідь: "Не все те золото, що блищить".



V. Підсумок уроку

  1. Робота з епіграфом до уроку.

  2. Підсумкова евристична бесіда.

  • Про кого з героїв казки Андерсена можна сказати рядками Михайла Старицького:

Співай, ридай і будь готовий

Замість лаврового терновий

Вінець узяти на чоло.

  • Поясніть свою думку (вінець лавровий - слава; вінець терновий - страждання).

  • Як ви гадаєте, казка Андерсена "Соловей" про справжню красу та штучну красивість чи милосердя і вдячність?

  • Чому навчає ця казка?

VI. Домашнє завдання.

Прочитати казку, скласти план, переказувати за планом.












Каталог: ld
ld -> Урок бесіда «Уявна подорож містом (селом, країною)»
ld -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
ld -> Бабуся називає мене брат називає мене сестра
ld -> Наукових праць
ld -> Основний напрямок
ld -> Методичні рекомендації для 5 класу з української мови та літератури, світової літератури, російської мови Для учнів
ld -> Методичні рекомендації до проведення Першого уроку 2013-2014 навчального року для учнів молодшого шкільного віку
ld -> Homines, dum docent, discunt. Люди, навчаючи, вчаться
ld -> Комунальний заклад “Обласна бібліотека для дітей Черкаської обласної ради Шевченківські лауреати в галузі літератури – наші земляки Біобібліографічний вісник для юних книголюбів віком від 12 до 14 років Черкаси, 2012
ld -> Тема уроку Тема Барви землі (7 год)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал