Міський науково – методичний центр м. Кременчука №78 квітень 2013 р



Сторінка11/20
Дата конвертації01.12.2016
Розмір5,68 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20
При побудові моделі я прагнула розв’язати наступні завдання:

  1. вивчення мотиваційних та розвивальних чинників музею як засобу літературної, культурної комунікації на основі музейного образу;

  2. встановлення методичних шляхів їх використання;

  3. втілення визначеного у дидактичній моделі оптимізації освітньо-культурного досвіду учнів.

Запропонована модель не просто враховує використання надбань існуючих музеїв на інтеграційній основі. Вона ґрунтується на розумінні того, що музей є поштовхом до активізації пізнавальних інтересів дитини та емоційно-образного сприйняття і водночас виступає джерелом розширення, поглиблення знань. Модель націлена на творчу діяльність вчителя і учня при вивченні світової літератури, залучення до цього процесу соціуму, що значно посилює результативність літературної освіти. Розширюються її межі, сила впливу на особистість людини. Створюється культурно-розвивальне середовище, яке забезпечує умови для безперервної системної літературної самоосвіти і культурного саморозвитку. Навчання школярів за збудованою моделлю сприяє розв’язанню цілого комплексу завдань: а) мотивованого залучення дітей до світової літературної та музейної спадщини, їх творчого засвоєння; б) виховання культури читача та відвідувача музею; в) розвитку здатності до культурної самоосвіти.

Формування культурно розвиненого читача – довготривалий процес. Тому впровадження пропонованої мною моделі вважаю необхідним ще у системі допрофільного навчання, в умовах так званої «м’якої профілізації» школярів 5–7 класів та допрофільної підготовки учнів 8–9 класів. По-перше, тому що з 5 класу у дитини, як зазначають психологи (Л. Божович, І. Кулагіна, А. Маркова, Д. Фельдштейн, Л. Фрідман та ін.), формуються широкі пізнавальні інтереси, які необхідно підтримувати і розвивати, заохочуючи до вивчення літератури. По-друге, це сприятиме формуванню професійних нахилів школярів в культурній сфері ще на етапі допрофільної підготовки. По-третє, що особливо важливе, це допоможе запобігти однобокому розвитку особистості при поглибленому вивченні профільних та зменшенні змістовного наповнення непрофільних предметів у старшій школі. Вже до старшої школи в учнів буде сформований стійкий інтерес до вивчення літератури, мови і культури, здатність до літературного саморозвитку і культурної самоосвіту. Таким чином закладаються умови для безперервної освіти, після якої суспільство отримає не «вузького» спеціаліста, підготовка якого деформує особистість, а всебічно розвиненого професіонала, «людину культури».

Відмінною рисою змістовного наповнення зазначеної вище моделі є творча діяльність школярів зі створення учнівських проектів музейного типу:


Зміст проектної діяльності

Види діяльності

Навчальне проектування на уроках світової літератури

  • Аналіз літературного твору, вивчення життя і творчості письменника, літературних напрямів і течій через створення музейного образу.

  • Виготовлення макетів уявних «міні-музеїв», подібних за структурою до справжніх музеїв:

- музею епохи;

- музею письменника;

- музею твору (одного або декількох, об’єднаних спільною тематикою, проблематикою, героями та ін.);

- музею літературного героя;

- музею подорожі героя;

- музею деталі;



- …

  • Розроблення звіту-презентації (фото-, відео-, мультимедіа…) про відвідування об’єкту культури.



Проектна діяльність на базі існуючих музеїв

  • Сприйняття в ролі відвідувача музею образів літературного героя, культурної епохи, письменника та їх творча інтерпретація (у вигляді есе, нарису, екскурсії, репортажу, літературного сценарію, мультимедійної презентації, інсценізації та ін.)

  • Вивчення, узагальнення та продуктивне використання фондових матеріалів.

  • Ознайомлення із специфікою музею як закладу, структурою й організацією його діяльності.

  • Оглядове чи цільове відвідування (очне або заочне) музеїв різних типів, художніх галерей, музеїв-садиб тощо).

  • Відвідування віртуальних музеїв у мережі Інтернет.

  • Консультування у музейних працівників.

  • Творча та науково-дослідницька робота учнів на базі музеїв:

  • вивчення музейних документів, експонатів, літератури;

  • розроблення макетів експозицій, виставок музею, сценаріїв музейного літературного салону, написання творчих та дослідницьких робіт, зокрема МАН.



Проектна діяльність в умовах кабінету світової літератури

як центру допрофільної підготовки учнів

  • Творче узагальнення і поглиблення знань, умінь і навичок, розвиток літературних здібностей, набутих на уроках світової літератури.

  • Оволодіння навичками роботи музейного працівника.

  • Співучасть в обладнанні кабінету світової літератури.

  • . Участь у конкурсі-проекті газети «МузейКо».

  • Створення в кабінеті світової літератури «Універсального віртуального музею».

  • Організація представництва діючих музеїв.

  • Укладання змінних музейних експозицій кабінету.




Основною складовою змісту моделі є класно-урочна діяльність учнів з аналізу художнього твору, вивчення життя і творчості письменника, літературних напрямів і течій через створення музейного образу. Сутність її полягає в освоєнні навчального матеріалу під час розроблення і презентації експозицій віртуального або уявного «міні-музею». В залежності від змісту матеріалу (творчість письменника, літературна доба, текст художнього твору та ін.), предмету шкільного літературного аналізу (образ героя, композиція твору, стиль письменника та ін.), відповідно до типу уроку, укладаються моделі експозицій різних «міні-музеїв»:

Тип уроку

Вид віртуального або уявного «міні-музею»

Урок вивчення теорії та історії літератури

Музей літературно-історичної доби

Урок вивчення біографії та творчості письменника

Музей письменника

Урок вивчення художнього твору

Музей літературного твору

Музей літературного герою

Музей літературної деталі



Урок узагальнення вивченого з літературної епохи

Музей культури

Робота учнів передбачає емоційно-образне сприйняття і естетичне переживання біографічної, історичної, літературної інформації та образне втілення її в експонатах учнівського музею. Такий експонат у свідомості школяра стає знаком, символом певної епохи, творчості письменника, художнього твору. Виникає певний цілісний експозиційний ряд, що забезпечує глибоке усвідомлення і узагальнення засвоєного. Розроблені експозиції презентуються у формі віртуальної екскурсії, що сприяє удосконаленню мовленнєвих здібностей школярів. Основними технологіями, що дозволяють реалізувати задумане, є технологія навчання як дослідження, проектна технологія, технологія групової роботи.

Створення такого музею – це ситуативна, моделювальна гра, де школяр може виступати в різних ролях, набуваючи певного культурного досвіду: архіваріуса, дослідника, художника, відвідувача музею, професіонала-екскурсовода, учасника реальної життєвої ситуації та ін. Захопившись грою, учні націлені на швидкий кінцевий результат (такий закон дитячої психології), часто не помічають, що навчаються: за короткий проміжок часу оформлена вітрина, проведена екскурсія, організовано свято. До активної співпраці залучаються навіть найпасивніші учні, обираючи той вид діяльності, який є для них цікавим. Таким чином, у процесі гри не тільки набуваються знання з літератури і культури, лінгво-літературні навички, а й формуються особистісні учнівські компетенції, відбувається так звана «м'яка профілізація». Наочним прикладом описаного є запропонована система уроків світової літератури за темою «Із літератури класицизму».

Такий підхід до роботи з літературним матеріалом через створення музейних образів сучасною методикою викладання літератури ще не опрацьований і потребує методичної розробки. Проте практика застосування системи показує, що до прийому створення музею можна звернутися на уроці будь-якого типу, під час застосування будь-якого шляху аналізу художнього твору. Наводимо приклади таких віртуальних або умовних «міні-музеїв», що можуть бути створені на уроках світової літератури різних типів відповідно до тем програмового матеріалу [5]:




Клас


Зміст програми

Створювані на уроці віртуальні або умовні «міні-музеї» (експозиції, екскурсії)

5 клас

Народна казка

Музей «Чарівні предмети»

Літературна казка. О.С. Пушкін. Вступ до поеми «Руслан та Людмила»

Музей садово-паркової культури «Лукомор’я» (учнівський звіт про відвідування парку у м. Севастополь)

Ганс Крістіан Андерсен. «Снігова королева»

Макет музею подорожі літературного героя «Складний шлях до щастя»

Література і світ природи

Картинна галерея «Пори року у світовому живописі»

6 клас

Міф про Прометея. Міф про Геракла.

Експозиція «Образи Прометея і Геракла у світовому мистецтві» (робота виконується у співпраці з батьками або учнями 8-9 класів)

Антон Чехов. Оповідання

Музей однієї деталі

Людина в життєвих випробуваннях

Музей сильного героя

7 клас

Давньоруські билини про Іллю Муромця

Віртуальна картинна галерея «Тема богатирів у російському живописі»

Героїчні пісні і балади у світовій літературі

Галерея «Герої народних епосів у скульптурі та живописі»

О.С. Пушкін. «Пісня про віщого Олега»

Експозиція «Героїчне минуле русичів» або «Легенда про смерть князя Олега у живописі та літературі»

М.В. Гоголь. «Тарас Бульба»

Віртуальна екскурсія «Запорізька Січ на сторінках повісті М.В. Гоголя»

Артур Конан Дойл. «Собака Баскервілів»

Експозиція «Я подарував би музею Шерлока Холмса…»

8 клас

Людина та її світ у давніх літературах

Експозиція «Антична культура у скульптурі» або віртуальна екскурсія «Античні герої у скульптурі та живописі»

Давньогрецький театр. Есхіл. «Прометей закутий»

Експозиція «Перші кроки театру»

Із персько-таджицької лірики. Омар Хайям.

Музей письменника

Мігель де Сервантес Сааведра. «Дон Кіхот»

Експозиція «Образ Дон Кіхота на вулицях міст» (скульптури, садово-паркове-мистецтво та ін.)

Вільям Шекспір. «Ромео та Джульєтта» (позакл. читання)

Музей літературних героїв

9 клас

Із літератури бароко… (класицизму та ін.)

Музей однієї епохи

Із літератури романтизму

Музей романтичного героя

Олександр Пушкін. Лірика

Віртуальна подорож «Пушкінські стежини нашого краю»

Микола Гоголь. «Шинель»

Музей маленької людини

Враховуючи рекомендації Л. Ф. Мірошниченко [15, с. 289] щодо створення діафільму, та методику укладання кіносценарію, розроблену А. Мельник [там саме, с. 290], я розробила алгоритм діяльності учнів з побудови «міні-музею» на уроці світової літератури:

Визначення об’єкту (автор, твір, персонаж, деталь та ін.) Встановлення головної думки та основних розділів експозицій Структурування експозицій: створення узагальненого образу, встановлення послідовності розташування експонатів Виокремлення та деталізація змісту окремих частин «міні-музею» (розділів, експонатів, стендів) Художнє оформлення експозицій (у вигляді презентації PowerPoint, предметної експозиції, буклету, альбому та ін.) Підготовка екскурсії Проведення екскурсії-презентації.

Робота з відбору музейного експонату, предмету як першоджерела знань та емоцій сприяє, на мою думку, розумінню художнього тексту, умінню бачити у творі важливі деталі, системи, усвідомленню культурної та загальнолюдської цінності твору. Учневі доводиться враховувати такі властивості створюваних експонатів, як інформативність, експресивність, зовнішня привабливість, спроможність достовірно представляти епоху, коло певних предметів або явищ [19].

Свої творчі та дослідницькі проекти (віртуальні екскурсії, макети власних музеїв культурної епохи, письменника, літературного героя, твору та ін.), як показує досвід, учні із задоволенням супроводжують мультимедійними презентаціями PowerPoint, що є відображенням їхнього розуміння, бачення літературного твору. Самостійне моделювання на комп’ютері сприяє розвитку інформаційних компетенцій і залученню до глибокого вивчення літератури учнів, більш схильних до точних або природничих наук.

Логічним продовженням класно-урочної системи роботи є організація позаурочної діяльності на базі існуючих музеїв та кабінету світової літератури як центру допрофільної підготовки учнів. Базовими в ній стають форми музейної діяльності: екскурсії, лекції, консультації, наукові читання (конференції, сесії, засідання), конкурси, концерти (літературний вечір, театралізована вистава), музейне свято, літературна гра. Ці форми активно відтворюють окремі функції музею та дають можливість розширення сфери нетрадиційної роботи з учнями. Наприклад, при з'єднанні двох (а іноді і більше) форм в одній виникають музей-театр, музей-майстерня, музей-клуб, бібліотека-музей та ін.

Перевагу в позаурочній роботі віддано реалізації проекту учнівської газети «МузейКО» на базі шкільного кабінету світової літератури. Особливості використання такої форми роботи у межах поданої системи полягають у тому, що розроблення проекту здійснюється на конкурсній основі.

Ознайомившись із досвідом дипломанта заключного етапу конкурсу «Учитель року-2008» Трибой О. М. (Перехрестівський НВК Фрунзівського району Одеської області), я прийшла до висновку, що осягнення учнями музейної спадщини повинно відбуватися через організацію співпраці з соціальними партнерами, зокрема шляхом створення на базі кабінету світової літератури представництв реальних музеїв культури та літератури; залучення фахівців провідних музеїв міста до укладання тематичного каталогу фондів «Універсального віртуального музею» кабінету світової літератури, які включатимуть відомості і про експонати, створені учнями, і про ті, що знаходяться в різних реальних музеях, установах, країнах. Така співпраця дозволяє учням отримати певні знання з професії музейних працівників, розширити межі культурних контактів.

Визначаючи переваги використання пропонованої моделі, я провела дослідне навчання за нею школярів упродовж вивчення теми «Із літератури класицизму». З цією метою було обрано експериментальний клас (9-Б) для навчання за розробленою моделлю та контрольний клас (9-В) для навчання за традиційною системою. По завершенні вивчення теми в обох класах (експериментальному і контрольному) було проведено тематичну контрольну роботу, що включала тестові завдання різних типів. Узагальнені результати контрольних робіт: рівень якості знань учнів експериментального класу на 8% вищий, ніж школярів контрольних класів. Це засвідчує ефективність розробленої моделі.

Проте, запроваджуючи цю модель в основній школі, прийшла до розуміння того, що її логічним продовженням у старшій (профільній) школі має бути система більш глибокого соціального партнерства з музеями. На її розроблення я спрямовуватиму свою подальшу роботу.



На завершення хочу додати. Діяльність учнів та вчителів (соціальних партнерів, у тому числі батьків) в межах запропонованої мною моделі спрямована на літературний, культурний діалог, пошук нових форм спілкування дитини із загальнокультурними цінностями. На мою думку, використання музейних ресурсів є максимально активним способом навчання, виховання та саморозвитку учнів.

Література

  1. Гильмутдинова Г. М. Детский музей как фактор формирования исторического мышления детей в контексте современных проблем музейной педагогики (зарубежный и отечественный опыт). – Режим доступа: http://www.tataroved.ru/institut/. – Заголовок с экрана.

  2. Гетманская Е. В. Музейная культура учащихся в контексте литературной среды // Педагогика. – 2007. – № 5. – С. 27–32.

  3. Доманский В. А. Литература и культура: Культурологический подход к преподаванию словесности в школе: Учебное пособие. – М., 2002. – 235 с.

  4. Дукельский В. Ю. Образцы и образы современной музейной деятельности. Экспертная лекция. – Режим доступа: http://bestmuseums.ru. – Заголовок с экрана.

  5. Зарубіжна література. 5 – 12 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів /Кер. авт. кол. Ковбасенко Ю. І. – Київ: Ірпінь, 2005. – 111 с.

  6. Івахно С. Я. Про підготовку «Української музейної енциклопедії». – Режим доступу: http://www.formuseum.info/2008/06/14/vakhno.html. – Заголовок з екрану.

  7. Ісаєва О.О. Про основні парадигми шкільної літературної освіти // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2011. – №1. – С. 2– 4.

  8. Калугина Т. П. Художественная экспозиция как феномен культуры // Музей. Сборник статей и публикаций. / Сост. А.С. Логинова. – Вып.9 – М., 1988. – С.12–18.

  9. Караманов А. Особенности интерпретации исторической реликвии в контексте музейной педагогики // Режим доступа: http://history.odessa.ua/publication3/stat22.htm. – Заголовок с экрана.

  10. Концепція загальної середньої освіти(12-річна школа). – Режим доступу: www.mon.gov.ua. 10-11.

  11. Концепція профільного навчання в старшій школі. – Режим доступу: www.mon.gov.ua.

  12. Концепція літературної освіти (проект) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. – № 7 – 8. – С. 2–7.





Каталог: ld
ld -> Урок бесіда «Уявна подорож містом (селом, країною)»
ld -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
ld -> Бабуся називає мене брат називає мене сестра
ld -> Наукових праць
ld -> Основний напрямок
ld -> Методичні рекомендації для 5 класу з української мови та літератури, світової літератури, російської мови Для учнів
ld -> Методичні рекомендації до проведення Першого уроку 2013-2014 навчального року для учнів молодшого шкільного віку
ld -> Homines, dum docent, discunt. Люди, навчаючи, вчаться
ld -> Комунальний заклад “Обласна бібліотека для дітей Черкаської обласної ради Шевченківські лауреати в галузі літератури – наші земляки Біобібліографічний вісник для юних книголюбів віком від 12 до 14 років Черкаси, 2012
ld -> Тема уроку Тема Барви землі (7 год)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал