Міський науково – методичний центр м. Кременчука №78 квітень 2013 р


Оптимізація освітньо-культурного досвіду учнів



Сторінка10/20
Дата конвертації01.12.2016
Розмір5,68 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   20

Оптимізація освітньо-культурного досвіду учнів

у процесі вивчення світової літератури засобами музейних ресурсів
Характерною ознакою сучасного суспільства є проблема екології культури. Забезпечення умов для її подолання, «формування нового покоління особистостей з високою гуманітарною культурою» [12, с. 2] – одне з найнагальніших завдань шкільної літературної освіти. Адже література є базою всієї культури. Через літературу відбувається залучення дитини до культурної спадщини. В освоєнні школярами національного і загальнолюдського культурного простору, привласненні втілених у ньому духовних цінностей полягає сутність пізнання літератури як складової культури.

Реалізацію цього завдання у викладанні світової літератури я розумію як спрямування діяльності вчителя-словесника на відновлення єдності культурного і освітнього простору. Це передбачає створення певного культурно-розвивального середовища на основі використання історико-культурних ресурсів (архітектурних, музейних, театральних та ін.) та соціокультурного партнерства.

На мою думку, культурно-розвивальне середовище викладання світової літератури повинно мати безпосередній вплив на образно-емоційну сферу учня, підтримувати мотивацію, стійкий інтерес школярів до творчого, самостійного опанування культурних цінностей. Плідним у досяганні зазначених цілей вважаю залучення школярів до музейних надбань.

Школа і музей…Досить традиційне поєднання. Питанням інтеграції діяльності музеїв та школи займалися різні вчені (О. Гетьманська, С. Ложко, Т. Пугачова, М. Юхневич та ін.). Чому ж саме музей?

Загальновідомо, що музеї – це універсальне соціокультурне явище, осереддя усього багатства культурної спадщини людства. Універсальність музею зумовлена інтеграцією в ньому, з одного боку, різних форм існування культури, видів мистецтва, з іншого боку, – властивостей інших культурних джерел: театру, бібліотеки, кінематографу та ін. Таким чином, музейне середовище є потужнім ресурсом всебічного літературного і культурного розвитку учнів на інтеграційній, діалоговій основі, що само по собі активізує пізнавальний інтерес. Але не лише це спричинило мій вибір способу літературної освіти школярів.

Дослідники стверджують, що музей є каналом комунікації (О.Гетьманська, Т. Калугіна, М. Федоров, Т. Юхневич та ін.), за допомогою якого сучасна людина спілкується з історичними і культурними епохами минулого, митцями, їхньою творчістю, артефактами як матеріальним втіленням культури. Цей діалог культур відбувається під час сприйняття і розроблення музейних експозиційсвоєрідних текстів, написаних мовою культури [25, с. 14]. Сам процес уявляє собою створення музейного образу епохи, стилю, людини, самого музею [4, с. 5]. Образу сприйняття, що виникає в свідомості відвідувача музею під впливом експозиції, і образу представлення, породженого у процесі експозиційної діяльності працівника музею [4, с. 6]. Даючи поштовх уяві, в першому випадку музейний образ залишає в пам’яті яскраві враження від спілкування з культурною спадщиною, в другому – стає втіленням здібностей людини, творчим осягненням світу культури. При цьому в будь-якій формі музейний образ створює в особистості відчуття причетності до побаченого [там саме]. Отже, музейний образ є формою образно-емоційного, особистісно значущого, творчого освоєння світу та його культурних надбань, що особливо актуально для вивчення літератури як мистецтва слова. Використання музею саме як каналу літературної та – ширше – культурної комунікації засобами музейного образу я вважаю ефективним шляхом літературного розвитку школярів. Створення музейного образу художнього твору, його героя, творчості письменника, культурної епохи сприяє активному творчому усвідомленню учнями літературних явищ, залученню їх до культурних процесів. Важливо також, що музейний образ, хоча і включає суб’єктивний момент, оскільки наближений до художнього образу, є за своєю сутністю об’єктивним, історико-культурним [4, с. 7]. Завдяки такій характеристиці музейного образу за його допомогою формується глибокий системний світогляд школярів.

Слід зазначити, що можливості музею як каналу культурної комунікації у розвитку школярів розглядалися неодноразово. «Створення музею» через розкриття власного уявлення про музейні будівлі, музейні предмети як форма співпраці з дітьми була застосована ще у ХХ ст. у діяльності американських та деяких європейських музеїв. Проте в музейній педагогіці, яка досліджує освітні аспекти музейної комунікації та методично забезпечує культурно-освітню та просвітницьку діяльність музею, акценти зроблено на діяльності саме музею, а не школи, і спрямовані вони, перш за все, на виховання свідомого відвідувача музею.

Що стосується школи, то в методиці викладання світової літератури (В. Доманський, О. Ісаєва, Ж. Клименко, Ю. Ковбасенко, С. Сафарян, Б. Шалагінов, Т. Яценко та ін.) розроблені прийоми використання музейних експонатів на уроках літератури. Провідні педагоги і практики України, ближнього та далекого зарубіжжя (О. Куцевол, Н. Пасічник, О. Пугачов, О. Сутула, І. Тригуб, та ін.) широко використовують музейну спадщину під час вивчення творів світової літератури для реалізації культурологічного підходу в навчанні. Проте ідея створення культурно-розвивального середовища, що оптимізує освітньо-культурний досвід школярів через звернення до музею як каналу літературної і культурної комунікації, його системне комплексне застосування не набула конкретного втілення. Зважаючи на це, мною розроблена дидактична модель оптимізації освітньо-культурного досвіду учнів у процесі вивчення світової літератури засобами музейних ресурсів:



Каталог: ld
ld -> Урок бесіда «Уявна подорож містом (селом, країною)»
ld -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
ld -> Бабуся називає мене брат називає мене сестра
ld -> Наукових праць
ld -> Основний напрямок
ld -> Методичні рекомендації для 5 класу з української мови та літератури, світової літератури, російської мови Для учнів
ld -> Методичні рекомендації до проведення Першого уроку 2013-2014 навчального року для учнів молодшого шкільного віку
ld -> Homines, dum docent, discunt. Люди, навчаючи, вчаться
ld -> Комунальний заклад “Обласна бібліотека для дітей Черкаської обласної ради Шевченківські лауреати в галузі літератури – наші земляки Біобібліографічний вісник для юних книголюбів віком від 12 до 14 років Черкаси, 2012
ld -> Тема уроку Тема Барви землі (7 год)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал