Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Крохмаль Валентина Федорівна На допомогу молодому вчителю Схвалено радою методичного



Сторінка2/2
Дата конвертації01.12.2016
Розмір1,57 Mb.
1   2

Для учня бажано виділити окрему кімнату. Стіл ставлять так, щоб світло падало зліва. Праворуч від стола розміщують етажерку або полиці для книжок. Меблі повинні відповідати зросту школяра. Висота стільця має бути такою, щоб нога всією ступнею торкалася підлоги, висота стола — 55—65 см. Якщо в сім'ї двоє дітей, кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Раціонально обладнаний куточок сприяє зосередженості, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності.


Важливим є забезпечення правильної пози під час сидіння.

Відстань від очей до предметів, які він розглядає, має становити 30-35см. Книги піднімають за допомогою підставки.

Важливо привчати дитину підтримувати на робочому місці порядок. Кожна річ повинна мати своє місце.

Як домогтися виконання дітьми згаданих вище вимог? Не шкодуючи часу, привчайте малюка виконувати те, що ви вимагаєте. З другого боку, важливо похвалити дитину за кожен, навіть незначний успіх: "Ти сьогодні значно краще тримаєш ручку і не сутулишся. Молодець!"


Поради батькам щодо правильної організації відпочинку дітей
Загальна стратегія відпочинку — зміна діяльності, зняття втоми за певний проміжок часу, позитивні емоції.

Організовуючи відпочинок дитини, зверніть увагу на такі моменти:



1. Відпочинок між заняттями в школі

Відпочинок між заняттями в школі та приготуванням домашніх завдань дітям потрібен, адже в школі вони витримують велике розумове і фізичне навантаження.



2. Сон

У системі відпочинку дитини найважливіше місце посідає повноцінний сон. Це поняття складається з достатньої тривалості і глибини сну, дотримання певних гігієнічних умов.



3. Скільки необхідно спати дитині?

З життєвого досвіду добре відомо: чим молодша людина, тим більше вона спить. Сон потрібен для нормального функціонування організму. Гігієністи пропонують такі норми сну.



Вік

(у роках)




Тривалість сну (в годинах)


ніч


день


6


11-12

(якщо не спить удень)




1,5-2

(протягом року)




7


11


1,5-2

(І-ше півріччя)




8-9


11-10.30


-


10


10.30-10


-

Зменшення тривалості сну в дітей 6-7 років призводить до порушень у центральній нервовій системі. Діти стають млявими, важко сприймають навчальний матеріал, а інколи навпаки, збуджуються, капризують. При збільшенні тривалості сну до рекомендованої норми ці негативні явища зникають.

Глибина сну залежить від умов, у яких дитина спить. Рекомендується вкладати її в один і той же час та дотримувати "ритуалу сну".

Якщо дитина погано засинає, батьки повинні з'ясувати причину та усунути її, заспокоїти дитину, запевнивши її, що вона обов'язково засне, якщо мовчки буде повторювати: "Я обов'язково засну". Або запропонувати старий спосіб - порахувати до 20, 50, 100. Якщо ж ці поради не допомагають, треба звернутися до педіатра.



4. Відпочинок у вихідний день

Він допоможе усунути 4 "дефіцити": руху, свіжого повітря, спілкування з природою та батьками. Зніме втому за тиждень.

Одноденний туристичний похід, прогулянка до лісу, річки, збирання грибів та ягід, сімейний похід на лижах - це найкраще, що можна порадити на вихідний. За несприятливих погодних умов добре відвідати музей, театр, зайнятися рукоділлям, почитати книгу.

5. Канікули

Їх радимо спланувати так, щоб вистачило часу на чотири справи:

активний відпочинок на свіжому повітрі;

допомога родині та участь у суспільно корисних справах;

читання книжок;

розваги.


Діти можуть підніматися вранці на 1-1,5 години пізніше, але лягати не пізніше 21.00.

Раціональне чергування навчальних занять та відпочинку, дотримання гігієнічних рекомендацій допоможе зберегти працездатність дитини та її здоров'я.


Поради батькам щодо зняття в дітей психологічного напруження
У “шкільному” житті першокласники стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють у конфлікти.

Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.

Батькам доцільно знати способи зняття психічного напруження в дітей.

1. Глибоке дихання

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Видихнути трохи повільніше, до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, позбавляючись хворобливості та хвилювання.



2. Фізичні навантаження

Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.



3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Учені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

4. Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.



5. Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.



6. Театр

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.



7. Позитивні емоції

З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.



8. Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.



9. Спілкування з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.

(Матеріали для бесід дібрано за порадами В.І.Шахненка).

10. Гра

Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має для першокласників, оскільки це діяльність, без якої дитина шести років нормально жити і розвиватись не може. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість забезпечити необхідні для розгортання справжньої гри умови. Йдеться про ініціативу, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування. Тому батькам учнів першого класу доцільно подбати про те, щоб у вільний від шкільних занять час діти достатньо гралися. Чим більший вибір ігор, тим легше розкрити індивідуальні можливості й обдарування кожної дитини, створити оптимальні умови для її повноцінного розвитку.

Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, поведінку уявних персонажів, їхнє ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми, на чуттєвому рівні прилучається до культури середовища, що її оточує. Другий фактор, яким зумовлюється виховний вплив творчих ігор, – реальні міжособистісні стосунки дітей у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості, засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.
Орієнтовна тематика бесід з учнями початкових класів
Вітчизна як мати, у світі –одна.

Школа-це твій дім, будь господарем у нім.

Бесіди про мову: «Плекай свою мову», «Співа,й моя мово».

Бесіда про довкілля «Краса довкілля».

Бесіди про працю: «Бджола мала, а й та працює», «Умій учитись, щоб уміти трудитись».

Правила поводження за столом.

Для чого людям потрібне мистецтво і як воно винокло.

Чесність, порядність.



Урок
Шкільний урок –частина життя дитини. Дитина вчиться працювати, аналізувати явища, вступає у відносини з людьми і колективом, утверджує своє «я».

Урок - це спілкування людини з іншою людиною, це-велика праця душі і серця. Учитель має демонструвати учням на уроці передусім найвищі зразки культури спілкування: повагу до людини як особистості, вміння слухати і чути, уважність і делікатність, зібраність і точність виконання необхідних дій, неухильне дотримання норм етикету, добросовісність, чесність, старанність, охайність.

Сучасний урок – це перш за все урок, на якому вчитель уміло використовує всі можливості для формування моральних основ розвитку особистості учня, забезпечення його активного розумового росту, глибокого і свідомого засвоєння ним знань.

Сучасний урок – це єдність навчання, виховання і розвитку. Він органічно пов’язаний із:



    • організацією роботи гуртків і секцій;

    • з проведенням конкурсів, олімпіад.

Загальною функцією уроку є формування і розвиток особистості

школяра на основі розвивального і виховую чого навчання.

Першочерговим завданням сучасного уроку має стати збереження духовно-морального здоров’я учасників педагогічного процесу. Щоб сприяти збереженню духовного і душевного здоров'я у взаєминах учнів, правила їхньої поведінки повинні мати духовно-моральний характер.
Загальні вимоги до уроку


  • озброювати учнів свідомими, глибокими і міцними знаннями;

  • формувати в учнів навички й уміння, що сприяють підготовці їх до життя;

  • підвищувати виховний ефект навчання на уроці, формувати в учнів у процесі навчання риси особистості;

  • здійснювати всебічний розвиток учнів, розвивати їхню особистість;

  • формувати в учнів самостійність, творчу активність, ініціативу, як стійкі якості особистості, уміння творчо вирішувати задачі, що зустрічаються в житті;

  • виробляти уміння самостійно учитися, здобувати і поглиблювати чи поповнювати знання, працювати з книгою, опанувати навичками й уміннями і творчо застосовувати їх на практиці;

  • формувати в учнів позитивні мотиви навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання учитися, потребу в розширенні і придбанні знань, позитивне відношення до навчання.



Вимоги до сучасного уроку
Загальнопедагогічні

1. Пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу.

2. Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

3. Орієнтація та процес навчання за методикою співробітництва.

4. Орієнтація на особистісні досягнення учнів.

5. Тривимірне навчання.

6. Педагогічний такт і культура мови.

7. Створення емоційно-актуального фону уроку, ситуацій успіху.

8. Пізнавальна самостійність учнів.

9. Чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку.


Дидактичні

1. Раціональне використання кожної хвилини уроку.

2. Раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання.

3. Використання активних методів навчання, мультимедійних систем.

4. Зв’язок з раніше вивченим, досвідом, набутим учнем.

5. Формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці.

6. Індивідуалізація, диференціація та інтенсифікація навчального процесу.

7. Використання сценарних варіантів уроків, які забезпечуються різноманітними носіями інформації.

8. Заохочення прагнень учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом.

9. Організоване закінчення уроку.


Психологічні

1. Врахування психологічних особливостей кожного учня.

2. Нормальний психологічний стан і стійкий настрій вчителя і учнів.

3. Розумна вимогливість і доброзичливість учителя до учнів.

4. Педагогічна етика і психологічний стан.
Гігієнічні

1.Температурний режим.

2. Норми освітлення.

3. Провітрювання.

4. Відповідність нормативам шкільних меблів.

5. Чергування видів навчальної роботи і різноманітність методів навчання.


Самоаналіз уроку


  1. Тип і вид уроку, зв’язок його з попередніми.

  2. Головні завданні уроку.

  3. Раціональність використання часу уроку.

  4. Раціональність структури уроку для реалізації головних завдань, досягнення мети.

  5. Методи навчання, використані для вивчення нового матеріалу.

  6. Засоби здійснення контакту з класом, з окремими учнями.

  7. Ефективність організації самостійної робои.

  8. Наявність елементів самоосвіти, самовиховання.

  9. Використання індивідуального і группового підходу до навчання.

  10. Організація контролю і самоконтролю за активністю знань.

  11. Забезпечення цілеспрямованості, «оптимальної розумової діяльності учнів».

  12. Запобігання розумовому перевантаженню учнів.

  13. Створення проблемно-пошукових ситуацій для глибшого засвоєння матеріалу, емоційного настрою учнів.

  14. Дотримання правил педагогічного такту, загальноприйнятої етики, норм стосунків учителя та учня.

  15. Елементи, етапи, форми, методи, які були найбільщ вдалими.

  16. Недоліки реалізації запланованого, їхні причини.

  17. Цікавість уроку для учнів.

  18. Подолання недоліків, необхідність та зміст допомоги.


Алгоритм підготовки вчителя до уроку


  1. Визначення цілей уроків у їх системі.

  2. Визначення змісту уроку, аналіз можливостей підручників (та інших джерел) для реалізації мети й завдань уроку відповідно до готовності дітей засвоювати навчальний матеріал.

  3. Вибір та поєднання методів і прийомів навчання.

  4. Вибір форм організації навчальної діяльності.

  5. Взаємозв’язок структурних компонентів уроку та його відносна завершеність.

  6. Передбачення способів зворотного зв’язку, контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів.

  7. Складання плану уроку, у якому необхідно чітко передбачити всі етапи уроку, основний фактичний матеріал, оцінювання, домашнє завдання.


Мета уроку
Орієнтовний перелік формулювань розвивальної мети уроку за напрямами розвитку дитини

З метою розвитку мислення:

* аналізувати навчальний матеріал;

* порівнювати;

* знаходити головне;

* встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

* узагальнювати;

* доводити;

* діяти за аналогією.



З метою розвитку мовлення:

* збагачувати словниковий запас;

* посилювати комунікативні властивості мовлення ( експресивність,

виразність);

* оволодівати художніми образами, засобами виразності.

З метою розвитку сенсорної сфери:

* розвивати окомір;

* розвивати вміння орієнтуватися в просторі, часі;

* вдосконалювати вміння розрізняти кольори, форми, звуки.



З метою розвитку рухової системи:

* оволодівати моторикою дрібних м'язів;

* розвивати уміння керувати своїми руховими діями;

* вдосконалювати рухову спритність.



З метою розвитку самостійності у навчанні:

* формувати вміння працювати за зразком і вказівками вчителя,

таблицями;

* навчати працювати з коментуванням своїх дій;

* формувати вміння амостійно застосовувати правило;

* формувати пізнавальну самостійність;

* виховувати спостережливість, уважність;

* виробляти звичку до планування своїх дій;

* навчати самостійно контролювати проміжні й кінцеві результати роботи;

* формувати вміння запам’ятовувати, організовувати своє робоче місце,



берегти час.
Мета: формування ключових компетентностей
Вміння вчитися- самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії

Загальнокультурної – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв'язно висловлюватися

Соціальної –проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших

Громадянської – бережливе ставлення до своїх товаришів, до самого себе

Предметних компетентностей – узагальнити знання учнів про людину як соціальну істоту, її унікальність та неповторність, удосконалювати уміння аналізувати власні вчинки, поглибити знання про дружбу, спонукати допомагати товаришам, розвивати уміння доводити свою думку, визначати позитивні та негативні риси людини, виховувати повагу до однокласників та бажання піклуватися про них.
Орієнтовний перелік формулювань виховних завдань уроку:


    • прищеплювати дітям почуття доброти;

    • пробуджувати в них співчуття до когось;

    • виховувати товариські взаємини;

    • заохочувати співробітництво дітей;

    • розвивати здатність відчувати стан іншої людини;

    • виховувати турботливість і уагу до своїх рідних;

    • виховувати витриманість;

    • виховувати почуття відповідальності;

    • виховувати шанобливе ставлення до народних традицій, всенародних свят;

    • виховувати здатність бачити красу в природі, предметах побуту, праці, людських взаєминах.


Основні типи уроків
До основних типів уроків належать:

    • урок вивчення нового навчального матеріалу;

    • урок формування і вдосконалення умінь та навичок;

    • урок закріплення і застосування знань, умінь та навичок;

    • урок узагальнення та систематизації знань;

    • урок контролю і корекції знань, умінь та навичок;

    • комбінований урок.


Структура уроку вивчення нового навчального матеріалу


  1. Організація класу.

  2. Актуалізація опорних знань.

  3. Мотивація навчальної діяльності.

  4. Повідомлення теми і мети уроку.

  5. Сприйняття й осмислення нового матеріалу.

  6. Узагальнення та систематизація знань.

  7. Підбиття підсумків навчальної діяльності.

  8. Повідомлення домашнього завдання.


Структура уроку зукріплення і застосування знань, умінь, та навичок

  1. Організація класу.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Актуалізація опорних знань.

  4. Мотивація навчальної діяльності.

  5. Повідомлення теми і мети уроку.

  6. Сприйняття й осмислення нового матеріалу.

  7. Первинне застосування набутих знань.

  8. Формування творчих умінь і навичок учнів.

  9. Підбиття підсумків навчальної діяльності.

  10. Повідомлення домашнього завдання.


Структура уроку контролю і корекції знань, умінь та навичок

  1. Організація класу.

  2. Актуалізація опорних знань.

  3. Повідомлення теми і мети уроку.

  4. Контроль, корекція й оцінювання знань, умінь та навичок учнів.

  5. Підбиття підсумків навчальної діяльності.

Вимоги до техніки проведення уроку




  1. Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання і виховувати потребу в знаннях.

  2. Темп і ритм повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів – завершеними.

  3. Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці, необхідно дотримуватися педагогічного такту і педагогічного оптимізму.

  4. Повинна домінувати атмосфера доброзичливості й активної творчої праці.

  5. Варто змінювати види діяльності учнів, оптимально сполучати різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездатності учнів залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навчальної дисципліни, типу і виду уроку.

  6. Потрібно забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму.

  7. Учитель повинний забезпечити активне навчання кожного школяра.


Вимоги до формування в учнів навичок писемного мовлення
Проводити систематичну роботу з вивчення орфографії.

Розвивати практичні навички побудови синтаксичних конструкцій.

Формувати навички каліграфічного письма.

Стежити за охайністю записів учнів.

Давати зразки правильного письма на дошці, в зошитах, щоденниках тощо.

Виправляти правописні, граматичні та мовні помилки.

Вимагати,щоб учні уважно ставилися до оформлення письмових робіт, дотримувалися правил ведення учнівських зошитів з усіх предметів.

Читання
Показники темпу читання вголос


Клас

І семестр

ІІ семестр

1




20-30 сл./хв. цілими словами (окремі слова ускладненої структури – одиницями читання)

2

35 – 45 сл./хв.

50 – 60 сл./хв.

3

65 – 70 сл./хв

75 – 80 сл./хв

4

80 – 85 сл./хв

90 – 95 сл./хв


Показники темпу читання мовчки


Клас

І семестр

ІІ семестр

3

85 – 110 сл./хв

90 – 140 сл./хв

4

100 – 150 сл./хв

110 – 170 сл./хв



Обсяг текстів для аудіювання
1-й клас – до 1 хв – 80 – 100 слів;

2-й клас – 1-2 хв – 120 – 200 слів;

3-й клас – 2-3 хв – 220 – 300 слів;

4-й клас – 3-4 хв – 320 – 400 слів.


Вимоги до уроку читання
Готовність учнів до сприйняття матеріалу.

Час відведений на роботу з текстом (25 - 30 хв – 2 -4 класи, 20 – 25 хв – 1-й клас).

Оптимальність змісту інформації (глибина, логічність, дохідливість).

Обладнання наочними посібниками, ТЗН, їх раціональне використання.

Заохочення учнів до активної розумової діяльності, самостійності, творчості.

Організація багато читання (цілеспрямованість та доцільність питань для перечитування тексту).

Диференційованість завдань під час роботи з текстом.

Розвиток мовлення та словникова робота. Формування загально мовленнєвих умінь і навичок.

Формування в учнів навички свідомого, правильного, виразного читання вголос.

Розвиток уміння розповідати, аналізувати, складати план, характеризувати персонажів.

Формування навичок культури спілкування, відстоювання власної думки під час обговорення твору.

Розвиток читацьких інтересів учнів.

Використання творчих новацій у доборі матеріалу, у методах, засобах і прийомах навчання.

Система обліку й оцінювання навчальних досягнень учнів.

Виховна спрямованість уроку.

Контроль за виконанням домашнього завдання, його відповідність вимогам програми.

Відповідність рівня сформованості знань, умінь і навичок учнів програмовим вимогам.

Сучасність організаційних форм, методів і прийомів.

Психологічна готовність учителя й учнів до спільного пошуку нових знань.
Конструювання уроку читання

(Методичні рекомендації)

Хід уроку



І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

    1. Роз’яснення вчителем практичного значення теми, що буде вивчатися.

    2. Створення емоційності уроку.

    3. Робота в парах.

    4. Бесіда.

    5. Чистомовка.

    6. Скоромовка.

    7. Гра.

    8. Робота над загадками.

    9. Самостійне читання.

    10. Робота за таблицею Шульте. ( Використовується з метою визначення темпу сприймання і визначення обсягу уваги. Метод Шульте – відшукування чисел від 1 до 25 у зростаючому порядку по таблиці, в якій вони розміщені. Готується 2-3 таблиці.)


21

12

7

1

20

6

15

17

3

18

19

4

8

25

13

24

2

22

10

5

9

14

8

25

13


14

18

7

24

21

22

1

10

9

6

16

5

8

20

11

23

2

25

3

15

19

13

17

12

4


    1. Створення проблемної ситуації.

ІV. Перевірка домашнього завдання.

  1. Виразне читання віршів.

  2. Робота над прислів'ями.

  3. Фронтальне опитування.

  4. Індивідуальне усне опитування.

  5. Читання підготовлених удома повідомлень.

  6. Підбиття підсумків перевірки домашнього завдання.

  7. Вибіркове читання.

  8. Виразне читання напам’ять.

  9. Бесіда про прочитані книги.

  10. Гра.

  11. Конкурс.

  12. Читання учнями улюбленої дитячої книги.

  13. Робота над розвитком оптимального читання.

  14. Бесіда.

  15. Робота з наочним матеріалом.

V. Повідомлення теми й завдань уроку.

VІ. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу / Осмислення і творче застосування набутих знань.

  1. Установка на увагу.

  2. Робота з підручником.

  3. Бесіда.

  4. Використання художньої літератури, співзвучної з досліджуваною темою.

  5. Вибіркове читання.

6. Оповідання вчителя з елементами бесіди.

7. Лексична бесіда. Словникова робота.

8. Читання уривка.

9. Самостійне читання.

10. Заслуховування повідомлення, підготовленого учнем.

11. Ознайомлення з картиною.

12. Читання учнями підготовленого повідомлення.

13. Робота над загадкою.

14. Підготовка до виразного читання.

15. Перевірка виразного читання твору учнями.

16. Розповідь вчителя.

17. Робота з ілюстрацією.

18. Виразне читання.

19. Комбіноване читвння.

20. Ознайомлення з порадами.

21.Робота над текстом статті.

22. Читання пошепки.

23. Колективна творча робота.

24. Коментоване читання.

25. Повідомлення вчителя.

26. Слухання й складання діалогу.

27. Складання учнями оповідання.

28. Виконання учнями пісні, частівок.

29. Робота з картками.

30. Аудіювання.

Фізкультхвилинка.

VІІ. Узагальнення й систематизація знань.

VІІІ. Перевірка, корекція та оцінювання знань і умінь учнів.

1.Бесіда.

2.Читання «ланцюжком».

3. Монологічні висловлювання.

4. Робота з малюнком.

5. Робота з динамічними наочноми посібниками (блискавка).

6. Робота над прислів'ями.

7. Виразне читання.

8. Конкурсне читання.

9. Робота над загадкою.

10. Творче завдання.

11. Вибіркове читання.

12. Розповідь учителя про письменника.

13. Читання в особах.

14. Словесне малювання.

15. Інсценування.



ІX. Підбиття підсумків навчальної діяльності. (Рефлексія).

1. Бесіда



    1. Аудіювання.

    2. Тестування.

    3. Щоденні вимірювання швидкості читання.

    4. Оцінювання учнів.

X. Повідомлення домашнього завдання.
Види роботи над текстом
Читання тексту вголос.

Напівголосне читання.

Мовчазне читання.

Читання «дощиком» (напівголосне читання упродовж кількох хвилин усім класом).

Вибіркове читання.

Вибіркове читання за малюнками.

Вибіркове читання за питаннями.

Читання в особах.

Читання «ланцюжком».

Читання у парі.

Читання на швидкість.

Читання на знаходження певних слів, назв, розділових знаків.

Читання комбіноване (вчитель – учні).

Хорове (групове) читання певного уривку.

Читання «буксиром» 9учитель або добре підготовлений учень читає текст в уповільненому темпі, а діти напівголосно прочитують за ним, темп читання поступово пришвидшується).

Читання на одній ноті.

Чергування голосного і мовчазного читання.

Читання із зміною темпу.

Читання – «гудіння» (напівголосне у різному темпі).

Інтонаційне читання.

Читання виду «пташиний базар».

Словникова робота.

Дати повні відповіді на питання до тексту, зачитати їх.

Доповнення тексту розповіддю.

Скласти кінцівку до даного початку.

Скласти початок розповіді за даною кінцівкою.

Складання плану до тексту.

Поділ тексту на частини і підбір заголовків.

Складання плану до окремих частин тексту.
Українська мова
Вимоги до уроку української мови
Обладнання уроку, раціональна організація робочого місця вчителя й учнів.

Оптимальність змісту інформації ( глибина, логічність, дохідливість).

Організація роботи над мовними явищами ( звуко-буквений аналіз слів, вимова, виправляння у написанні, робота над словом і його значенням).

Свідомість засвоєння правил граматики й правопису.

Уміння учнів оперувати знаннями, логічно висловлювати думку в усній і письмовій формі.

Раціональність використання завдань підручника.

Сформованість в учнів навичок самостійної роботи, користування джерелами інформації.

Проведення лексичної роботи (багатозначність слів, добір синонімів, антонімів, логічні вправи).

Розвиток каліграфічних умінь учнів.

Культура мовлення учнів.

Дотримання єдиного орфографічного режиму.

Активізація розумової діяльності учнів.

Врахування принципів диференціації та індивідуалізації.

Реалізація триєдиної мети уроку.

Формування загально навчальних умінь і навичок.

Виховна спрямованість уроку.

Характер і обсяг домашнього завдання, готовність учнів до його виконання.

Відповідність рівня сформованості знань, умінь і навичок програмовим вимогам.

Відповідність структури уроку його типу та меті.

Форми навчання, їх доречність.

Раціональність розподілу й використання навчального часу.

Педагогіка співробітництва, співдружності вчителя й учнів.

Педагогічно виправданий контроль та облік знань, умінь і навичок. Об’єктивність оцінювання.
Вимоги до письмових робіт з мови.
У 1 – 2 класів і 3-х класів ( Ісеместр ) учні пишуть у зошитах у дві лінії з контрольними похилими. У ІІ семестрі краще підготовлені учні поступово переходять на письмо в одну лінію. Повний перехід усього класу на письмо в одну лінію може бути закінчений наприкінці 3 класу або в І семестрі 4 класу.


Переказ: вибірково, дослівно, стисло.


Клас

Усний переказ

Письмовий переказ

І семестр

ІІ семестр

І семестр

ІІ семестр

2













3

70 – 75 сл.




60 – 65 сл.

70 – 75 сл.

4

80 – 90 сл.




80 – 95 сл.

90 – 100 сл.

Твір

3 клас:

а) розповідь за малюнком, опорними словами, елементами опису;

б) опис найпростіших явищ, предметів за зразком та поданим планом;

в) міркування за початком і опорними словосполученнями.



4 клас:

а) розповідь за опорними словами і картинками;

б) за аналогією з прочитаним;

в) за епізодом кінофільму;

г) за сценами дитячого спектаклю;

д) вводять елементи опису;

е) порівняльні наукові описи за опорними словами;

є) порівняльні художні описи за опорними словами;

ж) міркування за початком.

2 клас – близько 40 слів;

3 клас – близько 60 слів;

4 клас – 60 – 80 слів.



Діалог

Клас

Кількість реплік

1

2 – 3 репліки

2

3 – 4 репліки на двох учасників діалогу без урахування формул етикету

3

4 – 5 реплік на двох учасників діалогу без урахування формул етикету

4

5 – 6 реплік на двох учасників діалогу бех урахування формул етикету


Швидкість письма


Клас

Кількість знаків за хвилину

2

До 20

3

20 - 25

4

25 - 30


Обсяг текстів для контрольних робіт (диктанти)


Клас

Кількість слів на кінець семестру

І семемтр

ІІ семестр

3

45 - 50

55 – 60

4

60 - 65

70 - 75


Конструювання уроку української мови

(Методичні рекомендації)

Хід уроку



І. Організація класу до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Каліграфічна хвилинка.

  2. Складання слова.

  3. Бесіда.

  4. Мовна розминка.

  5. Робота над словниковими словами.

  6. Гра.

  7. Різні види диктантів.

  8. Робота з деформованим текстом.

  9. Перевірка домашнього завдання.

  10. Розгадування ребуса.

  11. Робота над загадками.

  12. Робота в парах.

  13. Звуковий аналіз слова.

  14. Підбір слів.

  15. Слово вчителя.

  16. Складання речень.

  17. Письмо з пам’яті.

ІV. Повідомлення теми й мети уроку.

V. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу / Осмислення й застосування вивченого матеріалу.

1. Визначення значення слова.

2. Читання вірша.

3. Гра.


4. Списування із завданням репродуктивного характеру.

5. Робота з підручником.

6. Читання правила і його практичне застосування.

7. Диктант.

8. Робота з таблицею.

9. Робота над загадкою.

10. Порівняльний аналіз.

11. Складання слів зі складів.



Фізкультхвилинка.

VІ. Узагальнення й закріплення, систематизація знань.

  1. Робота зі словами та їх схемами.

  2. Вибіркове списування.

  3. Робота в парах із картками.

  4. Робота над віршем.

  5. Робота з підручником.

  6. Читання вправи.

  7. Перевірочна робота на картках.

  8. Списування з творчим завданням.

  9. Лексична робота.

  10. Самостійна робота.

  11. Робота зі словником.

VІІ. Підбиття підсумків навчальної діяльності. (Рефлексія)

  1. Бесіда.

  2. Проблемне питання (якщо учні відповіли на нього, то урок пройшов на «відмінно»).

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання.
Математика
Вимоги до уроку математики


  1. Обладнання уроку, раціональна організація робочого місця вчителя й учнів.

  2. Заохочення учнів до активної розумової діяльності, творчості ( створення проблемних ситуацій).

  3. Формування в учнів свідомих, міцних обчислювальних навичок..

  4. Робота із засвоєння математичної термінології.

  5. Робота із засвоєння взаємозв’язку компонентів та результатів дій.

  6. Формування вміння розв’язувати задачі (аналіз).

  7. Організація творчої роботи над задачами.

  8. Зворотний зв’язок між учителем і учнем.

  9. Характер і обсяг домашнього завдання, готовність учнів до його виконання.

  10. Відповідність рівня сформованості знань, умінь і навичок учнів програмовим вимогам.

  11. Врахування принципів диференціації та індивідуалізації.

  12. Науковість і доступність у викладанні математики.

  13. Формування загально навчальних умінь і навичок.

  14. Відповідність структури уроку його типу та меті.

  15. Форми навчання (індивідуальна, парна, групова), їх доречність.

  16. Раціональність розподілу й використання навчального часу.

  17. Раціональне використання впра підручника.

  18. Використання демонстраційних та індивідуальних наочних посібників.

  19. Педагогіка співробітництва, співдружності і співтворчості вчителя й учнів.

  20. Педагогічно виправданий контроль та облік знань, умінь і навичок. Об’єктивність оцінювання.


Вимоги до письмових робіт з математики
У 1 – 4 класах пропонується писати цифри висотою в одну клітинку, у 1 – 2 класах писати малі літери висотою в одну клітинку, а в 3 – 4 класах – 2/3 клітинки. Великі літери в усіх класах пишуть заввишки в півтори клітинки.

Для полегшення пошуків способів розв’язання задачі пропонується записувати текст задачі коротко, використовуючи різноманітні форми% малюнок, схему, таблицю, графічні умовні позначення, орієнтуючись на істотні опорні слова тексту.

Розв’язування задачі записувати з поясненням. Повну відповідь записувати , починаючи з 3 класу.
Творча робота над задачами
У процесі навчання в школі удосконалюється здатність школярів формулювати думки і робити висновки. Уміння міркувати, обгрунтовувати, доводити те або інше положення більш-менш упевнено і правильно теж приходить поступово і в результаті спеціальної організації навчальної діяльності. Розвиток мислення, вдосконалення розумових операцій, здатності розмірковувати залежить від методів навчання. Уміння логічно мислити, робити висновки без наочної опори, зіставляти твердження за певними правилами – необхідна умова успішного засвоєння навчального матеріалу. Широкі можливості в цьому плані дає розв’язування задач. Основна робота з розвитку мислення повинна здійснюватись одночасно з роботою над задачею. Отже, в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. На практиці учні часто ознайомлюються із задачею і разом з учителем аналізують і розв’язують її. Але чи оримується з такої роботи максимум користі? Ні. Найбільшого ефекту можна досягти за умови використання різних форм творчої роботи над задачами.
Творча робота над задачами певного типу


  1. Робота з невизначеними та переозначеними задачами:

  • доповнення неповної задачі необхідними числовими даними;

  • доповнення необхідної задачі необхідними зв’язками;

  • розв’язування задач із зайвими даними.

  1. Самостійне складання задач учнями:

  • складання задач на основі спостережень за предметами, що оточують дітей, та їхніх практичних дій;

  • складання задач на вказані дії;

  • складання задач за розв’язанням;

  • складання задач певного типу;

  • складання задач за числовими даними;

  • складання обернених задач.


Творча робота над конкретною задачею

  1. Зміни задач,що не змінюють їх структури:

  • зміна числових даних;

  • зміна плорядку слідкування чисел;

  • зміна місця запитання;

  • зміна формулювання задачі;

  • зміна сюжету задачі.

  1. Зміни елементів задачі,які змінюють її структуру:

  • зміна запитання;

  • зміна деяких зв’язків в умові задачі;

  • розширення задач.



Конструювання уроку математики

(Методичні рекомендації)

Хід уроку

Характерною особливістю уроку математики є те, що робота над задачею, числовим виразом, рівнянням, геометричним матеріалом проводиться на всіх етапах уроку, але зміст такої роботи залежить від мети і типу уроку.

Хід уроку



І. Організація класу до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Повідомлення теми уроку.

V. Контроль, корекція й закріплення знань учнів.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Усне опитування .

3. Бесіда.

4. Гра.

5. Індивідуальна робота.

6. Фронтальне опитування.

7. Додаткове завдання.

8. Завдання з логічним навантаженням.

9. Математичний диктант.

10. Заповнення блок-схем.

11. Тестування.

12. Робота над задачею.

13. Розв'язування завдань-віршів.

14. Робота з різними одиницями вимірювання.

15. Тест-контроль.

16. Математичний ланцюжок.

17. Змагання.

18. Графічний диктант.

19. Тренінг ( приклад: заповнення таблиці за адресою).



VІ. Сприйняття й осмислення нового матеріалу / Застосування учнями здобутих знань і дій у стандартних умовах / Творче перенесення знань, умінь і навичок у нові умови.

  1. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

  2. Повідомлення вчителя.

  3. Пояснення нового матеріалу.

  4. Первинне закріплення.

  5. Робота з підручником.

  6. Виконання завдань з коментуванням.

  7. Завдання на увагу.

  8. Самостійне вивчення теми уроку.

  9. Читання правила і його практичне застосування.

  10. Створення проблемної ситуації.

  11. Складання таблиці, схеми.

  12. Складання числових виразів.

  13. Робота над задачею.

  14. Практична робота.

  15. Читання й знаходження значень числових виразів.

  16. Знаходження значення виразу різними способами.

  17. Розв’язування прикладів ланцюжком.

  18. Розв’язування кругових прикладів.

  19. Порівняння чисел і числових виразів.

  20. Усна лічба.

  21. Геометричний матеріал.

  22. Завдання на кмітливість.

Фізкультхвилинка.

VІІ. Закріплення й узагальнення знань учнів.

  1. Аналіз і розв’язування задачі.

  2. Складання задачі за коротким записом.

  3. Розбір різних способів короткого запису умови задачі.

  4. Порівняння задач.

  5. Складання буквеного виразу.

  6. Логічна задача.

  7. Розв’язування завдань на розмірковування.

  8. Складання й розв’язування завдання.

  9. Самостійна робота.

  10. Творча робота.

  11. Робота в групах.

  12. Робота в парах.

  13. Колективно – групова робота.

VІІІ. Підбиття підсумків навчальної діяльності. (Рефлексія)

ІХ. Повідомлення домашнього завдання.

Я і Україна
Вимоги до уроку природознавства


  1. Готовність учнів до сприйняття матеріалу уроку.

  2. Оптимальність змісту інформації ( глибина, логічність, дохідливість).

  3. Науковий рівень викладання, вибір найбільш ефективних методів і форм роботи.

  4. Обладнання уроку (демонстрування натуральних об’єктів, проведення дослідів).

  5. Комплексне пізнання учнями природи і суспільства.

  6. Реалізація пізнавальних, розвивальних, виховних можливостей матеріалу.

  7. Залучення учнів до самостійного пошуку знань.

  8. Знайомство з новим матеріалом у порівняльному плані.

  9. Використання матеріалу місцевої природи.

  10. Ознайомлення з природоохоронною роботою.

  11. Уміння спостерігати зі змінами в природі, вести календар природи.

  12. Сформованість навичок самостійної роботи.

  13. Характер і обсяг домашнього завдання, готовність учнів до його виконання.

  14. Формування загальнонавчальних умінь і навичок.

  15. Відповідність рівня сформованості знань, умінь і навичок учнів програмовим вимогам.

  16. Відповідність структури уроку його типу та меті.

  17. Раціональність розподілу й використання навчального часу.

  18. Педагогічно виправданий контроль та облік знань, умінь і навичок. Об’єктивність оцінювання.


Конструювання уроку природознавства

( Методичні рекомендації)

Хід уроку


І Організація класу до уроку.

ІІ Перевірка домашнього завдання.

  1. Фронтальне опитування.

  2. Перевірка письмового домашнього завдання.

  3. Індивідуальне опитування.

  4. Екологічна гра.

  5. Перегляд плакатів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Створення проблемної ситуації.

  2. Бесіда.

  3. Проблемне питання.

  4. Завдання на увагу.

  5. Розгадування загадок, їх обговорення.

  6. Створення проблемної ситуації на основі наявного в учнів досвіду.

  7. Самоспостереження.

ІV. Повідомлення теми й мети уроку.

V. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.


VІ. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

  1. Бесіда з елементами оповідання й демонстрацією різного ілюстративного матеріалу.

  2. Робота зі складання схеми біля дошки.

  3. Оповідання вчителя.

  4. Бесіда.

  5. Оповідання вчителя з елементами бесіди й використанням різної наочності.

  6. Робота з текстами підручника.

  7. Демонстрація дослідів.

  8. Фронтальна практична робота.

  9. Практична робота з малюнком підручника та текстовою інструкцією.

  10. Евристична бесіда з метою розв’язання проблемної ситуації.

  11. Демонстрація дослідів учителем за допомогою учнів-дослідникв.

  12. Фронтальна практична робота пошукового характеру.

  13. Бесіда з метою усвідомлення прочитаного тексту.

VІІ. Закріплення й осмислення знань.

  1. Дидактична гра.

  2. Робота із заповнення схеми біля дошки.

  3. Бесіда з метою остаточного розв’язання проблемного питання.

  4. Розв’язування завдань морального змісту.

  5. Самостійна робота в зошитах.

  6. Робота з підручником.

  7. Демонстрація діафільму.

VІІІ. Узагальнення й систематизація знань.

  1. Робота в зошитах.

  2. Робота зі схемою на дошці.

  3. Фронтальна бесіда узагальнюючого характеру.

  4. Робота біля дошки.

  5. Робота із прислів’ями й прикметами.

ІХ. Підбиття підсумків навчальної діяльності. (Рефлексія).

Х. Домашнє завдання.

Конструювання уроку громадянської освіти

(Методичні рекомендації)

Хід уроку



І. Організація класу до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Установка на увагу.

  2. Бесіда.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Перевірка домашнього завдання.

  2. Бесіда.

  3. Вступне слово вчителя.

  4. Фронтальне опитування.

  5. Слухання й обговорення оповідань, повідомлень, творів.

  6. Оповідання вчителя.

  7. Робота із прислів’ями.

  8. Дидактична гра.

  9. Організація виставки книг.

  10. Виконання вправ.

  11. Сюжетно-рольова гра.

  12. Створення класної виставки.

  13. Робота над лексичним значенням слова.

  14. Обговорення й виконання завдання.

  15. Обговорення малюнків.

  16. Коментар до домашнього завдання.

  17. Слухання й обговорення притчі.

ІV. Повідомлення теми й завдань уроку.

V. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

1. Робота з підручником.

2. Бесіда.

3. Розгадування ребуса.

4. Повідомлення вчителя.

5. Робота над статтею.

6. Творча робота в групах.

7. Обговорення уривка.

8. Творче завдання.

9. Робота з прислів’ями.

10. Оповідання вчителя з елементами бесіди.

11. Тренінг.

12. Аналіз ситуацій.

13. Складання правил.

14. Ісценізація.

VІ. Закріплення й осмислення знань.


  1. Дидактична гра.

  2. Робота із зошитом.

  3. Бесіда.

  4. Рольова гра.

  5. Практична робота.

  6. Вправи.

  7. Читання й обговорення оповідання.

  8. Самостійна робота з підручником.

  9. Тестування.

  10. Розбір ситуацій.

  11. Складання правил.

  12. Створення емоційності уроку.

  13. Конкурси.

  14. Озвучування малюнків, складання невеликих діалогів.

  15. Словесне малювання.

  16. Розучування ігор.

  17. Робота в парах.

  18. Робота в групах.

VІІ. Узагальнення й систематизація знань.

  1. Робота з підручником.

  2. Робота в зошитах.

  3. Творча робота.

  4. Підготовка до виконання творчого домашнього завдання.

  5. Створення картотеки.

  6. Вікторина.

VІІІ. Підбиття підсумків навчальної діяльності. (Рефлексія)

  1. Обговорення висловлювань.

  2. Бесіда.

ІХ. Домашнє завдання.

Творчо-пошукове завдання.




Образотворче мистецтво
Вимоги до уроку образотворчого мистецтва



  1. Обладнання уроку, раціональна організація робочого місця вчителя та учнів.

  2. Повідомлення теми і постановка навчальної мети.

  3. Культура організації праці на робочому місці школяра (правила гігієни, техніки безпеки).

  4. Розвиток уявлень і спостереження під час малювання на відповідні теми.

  5. Рівень знань і вмінь учнів:

    • уміння спостерігати форму і колір, пропорції, взаємозв’язок частин і цілого;

    • уміння будувати малюнок за сприйманням характерних фрагментів моделі;

    • уміння вільно проводити лінії у різних напрямках;

    • уміння передавати на малюнку об’єм предметів.

  6. Формування в учнів читати картину, виявляти свої почуття під час розгляду творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва.

  7. Культура мовлення вчителя та учнів.

  8. Виховна спрямованість уроку.

  9. Раціональність розподілу й використання навчального часу.

  10. Педагогіка співробітництва, співдружності і співтворчості вчителя й учнів.

  11. Педагогічно виправданий контроль та облік знань, умінь і навичок. Об’єктивність оцінювання.

Під час аналізу мистецьких творів учитель не оцінює вірогідність версій учнів щодо картини, а тільки узгоджує або протиставляє їх відповіді один одному згідно з черговістю їх появи.

Особлива увага приділяється правильності використання мистецьких термінів та побудові речень. Вчитель допомагає учням правильно висловлювати свою думку та з повагою відноситись до версій інших, якими маловірогідними вони не здавались би на перший погляд. Вчимо дітей аргументувати для апеляції знаходити в самих картинах.

Під час проведення бесіди за картиною можливі такі питання:
1. Що відбувається на картині?

2. Що дає вам підставу так думати?

3. Яка пора року?

4. Якого кольору небо, листя?

5. Що привернуло увагу художника перед написанням твору?

6. Які предмети на картині здаються далекими, а які близькими ?

7. Що робить художник, щоб показати ці предмети далекими чи близькими?

7. Де знаходився художник під час написання твору?

8. Про що ви хотіли запитати художника, якби він був присутній тут?

Основи здоров’я
Конструювання уроку з основ здоров’я

( Методичні рекомендації)

Хід уроку



І. Організація класу до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Бесіда.

  2. Гра.

  3. Перевірка вивченого матеріалу.

  4. Тестування.

  5. Аудіювання.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

ІV. Первинне сприйняття й осмислення матеріалу.

  1. Робота в парах.

  2. Робота в групах.

  3. Слово вчителя з елементами бесіди.

  4. Робота з підручником.

  5. Гра.

  6. Практична робота.

  7. Слово вчителя.

  8. Бесіда.

  9. Колективна робота.

  10. Складання пам'яток.

  11. Читання казки.

  12. Читання віршів.

  13. Складання правил.

  14. Читання уривка.

  15. Робота над приказками.

  16. Творче завдання.

  17. Інсценівка й аналіз ситуацій.

  18. Робота над прислів’ями.

  19. Прослуховування аудіо запису.

  20. Ігрові ситуації.

  21. Робота над загадкою.

  22. Створення й розв’язування проблемних ситуацій.

  23. Розучування гри.

  24. Аналіз ілюстрацій малюнків.

Фізкультхвилинка.

V. Узагальнення й систематизація знань.

1. Робота в зошиті.

2. Робота з підручником.

3. Робота із прислів’ями.

4. Розгадування кросворда.

5. Тестування.

6. Самостійна робота.

VІ. Підбиття підсумків навчальної діяльності. (Рефлексія)

1. Бесіда.


Трудове навчання
Вимоги до уроку трудового навчання
1.Організація уроку ( обладнання робочого місця вчителя й учнів, своєчасність початку уроку).

2. Готовність учнів до уроку ( наявність спецодягу, стан робочих місць,

забезпечення інструментами, заготівками, необхідним матеріалом).

3. Санітарний стан приміщення (освітлення, температурний режим, чистота).

4. Повторення теоретичного матеріалу.

5. Повторення прийомів роботи з інструментами, які будуть використані на

уроці.

Повторення правил техніки безпеки під час застосування інструментів.



Рівень знань учнів.

Відповідність теми уроку програми.

Мотивація навчання.

Уміння вчителем керувати процесом формування знань, умінь і навичок учнів.

Профорієнтаційна спрямованість уроку.

Міжпредметні зв’язки.

Формування загально навчальних умінь і навичок.

Створення оптимального психологічного клімату на уроці.

Культура мовлення вчителя та учнів.

Контроль учителя за практичною діяльністю учнів та надання їм допомоги.

Індивідуальна оцінка якості виконання виробу кожного учня.

Організація прибирання робочих місць.




Фізкультура
Вимоги до уроку фізкультури


  1. Підготовка вчителя до уроку:

    • зовнішній вигляд учителя;

    • підготовка місця заняття, обладнання до уроку.

  2. Організація проведення уроку:

    • своєчасний початок і закінчення уроку;

    • розподіл часу на окремі частини й види вправ;

    • цілеспрямованість використання різних методів;

    • раціональне використання приміщення і спортивного інвентарю.

  3. Навчально-виховна робота:

    • дотримання принципів навчання й виховання;

    • спостереження за правильністю виконання вправ і завдань, за поставою і диханням учнів;

    • забезпечення допомоги і страхування;

    • дозування і регулювання навантаження на уроці;

    • здійснення морального та естетичного виховання учнів.

  4. Діяльність учителя на уроці:

    • загальна підготовка вчителя;

    • педагогічний такт;

    • характер ведення уроку.

  5. Поведінка учнів на уроці:

    • дисципліна, виконання вказівок вчителя;

    • виявлення активності, ініціативи;

    • емоційність учнів;

    • стосунки учнів між собою;

    • стосунки учнів із вчителем.


Обсяг домашніх завдань
У 1-му класі домашні завдання не задаються.

У 2-4 класах обсяг навчального матеріалу для домашніх робіт повинен становити ¼ обсягу, виконаного на уроці і бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували:

у 2-му класі -45хв;

у 3-му класі – 1год 10хв,

у 4-му класі – 1год 30хв.

Домашні завдання не рекомендується задавати на канікули, вихідні та святкові дні.



Індивідуальна форма навчання

Для здійснення індивідуального навчання учнів 1-4 класів за однотипними навчальними планами та навчальними програмами допускається об’єднувати учнів у групи, що дає змогу збільшити кільність навчальних занять на одного учня.



Алгоритм роботи вчителя-початківця в класах з малою наповнюваністю


  1. Вивчити структуру програм Міністерства освіти і науки.

  2. Ознайомитись з Типовими навчальними планами класів, розподілом годин на групу з двох, трьох або чотирьох учнів.

  3. Скласти робочий навчальний план.

  4. Підготувати календарні плани.

  5. Відповідно до плану скласти розклад уроків.

  6. Вивчати і використовувати інноваційні методики під час проведення уроків.

  7. Провести вивчення особистості учнів класу.

  8. Зібрати матеріали для самостійної роботи школярів з кожного предмета.

  9. Здійснюйте індивідуальний підхід (диференціацію) у процесі навчання.

  10. Відслідковуйте результативність використаних методів і технологій.


Індивідуальний навчальний план за наявності одного учня


Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

Навчання грамоти

2

-

-

-

Українська мова

-

2

2

2

Іноземна мова

-

0,5

0,5

0,5

Математика

1

1

1

1

Я і Україна

0,5

0,5

0,5

0,5

Художня праця, образотворче мистецтво, музика

1

0,5

0,5

0,5

Основи здоров’я та фізична культура

0,5

0,5

0,5

0,5

Всього годин

5

5

5

5



Індивідуальний навчальний план для групи з кількістю 2 учні



Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

Навчання грамоти

4

-

-

-

Українська мова

-

3,5

3,5

3,5

Іноземна мова

-

1

1

1

Математика

1,5

2

2

2

Я і Україна

1

1

1

1

Трудове навчання, образотворче мистецтво

1,5

1

1

1

Музика

0,5

0,5

0,5

0,5

Основи здоров’я та фізична культура

1,5

1

1

1

Всього годин

10

10

10

10


Індивідуальний навчальний план для групи з кількістю 3 учні



Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

Навчання грамоти

8

-

-

-

Українська мова

-

6

6

6

Іноземна мова

-

1

2

2

Математика

3

3,5

3

3

Я і Україна

1

1

1

1

Трудове навчання, образотворче мистецтво

1

1

1

1

Музика

0,5

0,5

0,5

0,5

Основи здоров’я та фізична культура

1,5

2

1,5

1,5

Всього годин

15

15

15

15

Індивідуальний навчальний план для групи з кількістю 4 учні



Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

Навчання грамоти

8

-

-

-

Українська мова

-

7

7

7

Іноземна мова

-

2

2

2

Математика

4

4

4

4

Я і Україна

1

1

2

2

Трудове навчання

2

1

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

1

1

Музика

1

1

1

1

Основи здоров’я

1

1

0,5

0,5

Фізична культура

2

2

1,5

1,5

Всього годин

20

20

20

20



Інтерактивні технології навчання
Мета інтерактивного навчання - створювання комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

Інтерактивне навчання – це навчання занурене у спілкування, діалогове навчання, що відноситься до педагогічних технологій на основі ефективності управління й організації навчального процесу.

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах.
Варіанти дискусійного навчання
Дискусія – використовується лише тоді, коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. Її метою є вдосконалення навичок дискутування.


  1. Об’єднати учнів у групи ( 8-10 учнів у кожній).

  2. Одна група розташовується в центрі класу, а решта учнів разом з учителем розміщується довкола них. Вони є спостерігачами, а також мають оцінювати дискусію. За кожним із них вчитель «закріплює» одного з учасників дискусії, якого вони будуть оцінювати.

  3. Тривалість дискусії від 8 до 20 хвилин, залежно від теми.

  4. У своїй роботі учасники користуються планом.

  5. Тільки за відсутності бажаючих щось додати по суті до сказаного можна переходити до наступного пункту плану дискусії.

  6. Учитель має керувати роцесом обговорення.

Культура ведення дискусії

1.Вдумайтесь в зміст теми, перш ніж доводити свою думку.

2.Доводьте свої думки аргументовано.

3.Висловлюйтеся чітко, зв’язними реченнями, а не вигуками і жестами. 4.Говоріть по черзі, а не всі одночасно.

5.Не перебивайте того, хто говорить.

6.Поважайте всі висловлені думки.

7.Не змінюйте тему дискусії.

8.Намагайтеся заохочувати до участі в дискусії інших.


Метод «Прес» - використовується при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно посісти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

  1. Роздайте матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу «Прес».

  2. Поясніть механізм етапів.

  3. Запропонуйте бажаючим спробувати застосувати цей метод до будь якої проблеми на їхній вибір.

  4. Перевірте, чи розуміють учні механізм застосування методу.

  5. Запропонуйте учням спробувати самим.



Варіанти кооперативного навчання
Робота в парах – ефективна на початкових етапах навчання учнів роботи у малих групах.

  1. Поставте запитання.

  2. Поясніть питання.

  3. Дайте 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.

  4. Об’єднайте учнів у пари, визначте, хто з них буде висловлюватись першим.

  5. Дайте час на мпільне обговорення.

  6. Кожна пара представляє результати роботи.

При роботі в парі зверніть увагу на:

- мову тіла: сідати обличчям до товариша, нахиліться вперед, дивитися в очі співрозмовнику;

- допомагайте один одному говорити, кивайте головою, посміхайтесь, використовуйте слова так-так;

- ставте додаткові запитання товаришу, щоб уточнити його думку;

- висловлюйтесь чітко, пояснюйте свої думки, наводьте приклади, не перебивайте один одного.

Карусель – ефективна для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань.

Методичний коментар. Для організації такої форми роботи вчитель повинен розставити стільці для учнів у два кола. Учні, що сидять у внутрішньому, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому – обличчям. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє – рухливе: за сигналом учителя всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Потрібно пройти все коло , виконуючи поставлене завдання.


  1. Підготуйте запитання для товаришів на обрану тему. Запишіть їх на окремих картках, на звороті пишіть своє ім’я.

  2. Займіть місце у внутрішньому або зовнішньому колі «каруселі».

Робота в групах – ефективна тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної , а не індивідуальної роботи для вирішення складних проблем.

  1. Об’єднайте учнів у групи (3-5 чоловік).

  2. Запропонуйте їм пересісти по групах.

  3. Повідомте учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи.

Спікер (керівник):

  • зачитує завдання;

  • організовує порядок виконання;

  • пропонує учасникам групи висловлюватися по черзі;

  • заохочує групу до роботи;

  • підбиває підсумки;

  • визначає доповідача.

Секретар: веде записи результатів роботи.

Посередник: стежить за часом, заохочує групу до роботи.

Доповідач: чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи.


  1. Дайте кожній групі конкретне завдання й інструкцію щодо організації роботи.

  2. Стежте за часом.

  3. Забезпечте нагороди.

  4. Під час роботи обійдіть їх, запропонувавши допомогу.

  5. Запропонуйте групам подати результати роботи.

  6. Прокоментуйте роботу груп.

Акваріум – ефективний тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи та для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку.

  1. Об’єднайте учнів у групи по 4 -6 осіб.

  2. Пропонуйте їм ознайомитися із завданням.

  3. Одна з груп сідає у центр класу й отримує завдання, сформульоване приблизно так:

- прочитайте завдання в голос;

- обговоріть його в групі;

- за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення;

4. Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель знайомить решту класу із завданням і нагадує правила дискусії у малих групах.

5. Групі пропонується вголос обговорити можливі варіанти розв’язання проблемної ситуації.

6. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення.



Варіанти колективно-групового навчання
Мікрофон – різновид загально групового обговорення. Надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

  1. Поставте запитання класу.

  2. Запропонуйте класу якийсь предмет ( ручку, олівець тощо), що виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його одне одному, по черзі беручи слово.

  3. Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко ( 0,5 – 1 хвилину).

  4. Не коментуйте і не оцінюйте подані відповіді.

«Мозковий штурм» - використовується для вироблення кількох рішень конкретної проблеми. Її мета – зібрати від усіх учнів якомога більше ідей щодо розв’язання проблеми протягом обмеженого періоду часу. Спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

  1. Поставте запитання класу.

  2. Запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов’язані з цією проблемою.

  3. Запишітьусі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

  4. Заохочуйте всіх до висування якомога більшої кількості ідей.

  5. На завершення обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.

Навчаючи – учись «Броунівський рух» - використовується під час вивчення блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Створює загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці.

  1. Підготуйте картки з фактами,що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.

  2. Роздайте картки.

  3. Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Перевіте, чи розуміють вони прочитане.

  4. Запропонуйте їм ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.

  5. Учень може одночасно говорити тільки з однією особою, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня протягом відведеного часу.

  6. Після завершення вправи запропонуйте розповісти, відтворити отриману інформацію.

  7. Проаналізуйте та узагальніть отримані тими знання. Відповіді запишіть на дошці.



Ліворука дитина: особливості роботи з нею
Тест на визначення провідної руки

1.Перед дитиною покласти декілька сірникових коробок і попросити знайти сірник в одній із коробок. Провідною вважається та рука, що здійснює активні дії (відкриває і закриває коробку).

2. Запропонувати дитині декілька пляшок із кришками, що закручуються. Провідною вважається та рука, що виконує активні дії.

3. Перед дитиною лежить маленький м’ячик. Попросіть його підняти. Рекомендується повторити процедуру кілька разів.

4. Запропонувати дитині розв'язати декілька (зав'язаних не туго) вузликів з шнура або мотузка. Ведучою вважається рука, яка розв'язує вузол, а інша рука тримає вузол.

5. Попросити дитину поаплодувати своєму улюбленому мультфільму. Провідною вважається активніша і рухливіша рука, що здійснює ударні рухи об долоню другої руки.

6. Запропонувати дитині взятии до рук годинник і завести його. Провідною вважається рука, яка повертає важіль годинника, а друга – тримає годинник.

7. Програти з дитиною в гру «Сорока-білобока» і подивитися: пальцями якої руки дитина малює круги. Провідноє вважається рука, пальцями якої дитина малює круги на долоні другої.

8. Запропонувати дитині взятии зі столу улюблену м'яку іграшку і погладити її, тримаючи в руці. Зазвичай провідна рука гладить.

Якщо більшість завдань дитина виконує лівою рукою, то можна припустити, що у дитини ліворукість (правопівкульність). Дітей, які добре володіють і правою, і лівою рукою, називають амбідекстрами.



Рекомендації щодо роботи з ліворукими дітьми



  1. Початок будь-якого заняття потрібно вибудовувати з опорою на попереднє: пригадати, що робили, тобто враховувати закономірності пам'яті правопівкульних людей – від сьогодення до минулого.

  2. Необхідно створювати психологічно комфортну і незвичайну, творчу атмосферу.

  3. Надавати дитині можливість зануритися в атмосферу того, що відбувається, і самостіно сформувати якийсь образ ( потрібно враховувати, що шульги відрізняються цілісним сприйняттям, образ у них формується разом із подією).

  4. Мовлення під час спілкування з такою дитиною повинне бути образним, емоційним; бажано підкріплювати слова наочними образами, оскільки будь-яка картинка, запах або музика дадуть дитині більше інформації, ніж слово.

  5. Краще займатися різноманітними, але близькими один до одного видами діяльності, що не вимагають постійної зміни місця і положення в просторі.

  6. Необхідно пам’ятати, що шульги спираються на свою суб’єктивну думку, тому вони не особливо зважають на думку оточуючих.

  7. Шульги швидко втомлюються, тому необхідно їх ознайомити з різними видами відпочинку: вдихання приємних ароматів, релаксація тощо. Але при цьому слід ураховувати, що ліворукі діти більше піддаються навіюванню, тому релаксацію доцільніше проводити з елементами сугестії (навіювання).

Під час підготовки ліворуких дітей до школи слід ураховувати, що на суасному етапі випускаються канцелярські товари для таких дітей:

  1. особливість ручок, олівців, фломастерів полягає у тому, що виїмка на корпусі розтащована таким чином, що рука «лягає» правильно, набуваючи зручного положення;

  2. шкала в лінійках написана «навпаки» - не справа на ліво, а зліва направо;

  3. кільце в ножицях для захоплення зроблене під ліву руку (воно більше);

  4. лезо в точилах із лівим заточуванням, що дозволяє дитині тримати точило в правій руці, а олівець – у лівій. Обертальні рухи кистю здійснюються «від себе» (правильно і зручно).


Продуктивні види діяльності, що розвивають дрібну моторику рук і координацію рухів


    1. Розфарбовування олівцем із чергуванням натиску.

    2. Копіювання візерунків на прозорий папір.

    3. Заняття із пластиліном, глиною.

    4. Аплікації: вирізування, відщипування.

    5. Нанизування намиста.

    6. Застібання гудзиків, гачків, шнурування.

    7. «Тактильне» розучування букв: обведення букв пальчиком ( букви вирізані з дрібного наждакового або оксамитного паперу).


Підготовка ліворукої дитини до засвоєння графічної навички письма
На першому, другому і третьому етапах підготовки до навчання письма основне – це навчити дитину правильно сидіти, тримати ручку і правильно розташовувати аркуш зошита (паперу) на столі. Найголовніше – зафіксувати увагу на правильному напрямі руху (за стрілкою). Основна вимога, яка ставиться до ліворукої дитини,- лінії повинні бути рівними. Педагог має пам'ятати, що для ліворукої дитини орієнтування у просторі і, зокрема, на аркуші паперу – це значна проблема, і тому її необхідно цього вчити, терпляче пояснюючи і показуючи, «що є що».

На четвертому етапі у дитини формують уміння бачити паралельність ліній, малювати і писати їх паралельними. Учневі пояснюють, що всі вертикальні і похилі штрихи пишуться згори вниз, горизонтальні – зліва направо й обов'язково показують, як потрібно писати ці елементи.

На п'яьому етапі відпрацьовують письмо верхніх і нижніх, правих і ліввих напівовалів, з напрямами рухів праворуч і ліворуч. Кисть руки,що пише, має спиратися тільки на мізинець.



Шостий етап передбачає формування уміння писати овали і кола. Під час виконання цих завдань потрібно попросити учня тримати ручку вільно (без опори на мізинець).

Завдання сьомого етапу спрямовані на формування в учня уміння вільно пересувати руку в рядку, що є дуже важливим у процесі навчання письма. Основне завдання – пересувати руку зліва направо за лінією письма.



Восьмий етап вже безпосередньо наближає дитину до письма. На цьому етапі вводяться обмежувальні лінії, дітей учать писати графічні елементи, де середина рядка, де верхняя лінія, що обмежує рядок, де нижняя, де додаткові лінії.

Дев'ятий етап передбачає підготовку ліворукої дитини до курсивного письма. Ефективними на цьому етапі є завдання на «деконструювання» та «конструювання» букв, які дозволяють удосконалювати зорове сприйняття, зорово-моторні координації.

Під час опрацювання ліворукою дитиною кожного графічного елемента необхідно дотримуватися певної послідовності дій:



    1. Пояснити, як пишеться графічний елемент (буква).

    2. Показати зразок виконання руху, написання графічного елемента.

    3. Виконання руху під диктовку в уповільненому темпі. Під час роботи не відволікати увагу учня, а після її закінчення детально розібрати, чи все зроблено правильно.

    4. Після пояснення і показу попросити дитину продиктувати дорослому, що і як потрібно робити, при цьому дорослий сам має виконати завдання.

    5. Повторення інструкції. Учень може сам виконати дію або ця «дія виконується дорослим» «під контролем» та за інструкцією дитини.

    6. Самостійне виконання дії дитиною. Рухи виконуються під контролем дорослого, але за умови самостійного оцінювання дитиною правильності написання.


Посадка ліворуких дітей під час письма


  1. Сидіти слід прямо, не торкаючись грудьми стола. Ноги всією ступнею стоять на підлозі або підставці, голова трішки нахилена вперед.

  2. Потрібно сидіти за столом завжди ліворуч від свого сусіда, щоб не заважати одне одному під час письма або малювання.

  3. Настільна лампа рзміщується праворуч.

  4. Руки лежать на столі так, щоб лікоть лівої руки трохи виступав за край столу, права – на столі, притримує зошит.

  5. Кисть лівої руки має бути звернена до поверхні столу. Точки опору для кисті – фаланга трохи зігнутого мізинця й нижня частина долоні.


Прийоми тримання ручки


  1. Дзеркальне відображення «праворукого положення» неефективне, воно лише ускладнює процес навчання.

  2. Кисть лівої руки з ручкою над рядком – як правило, саме так діти намагаються писати – цей спосіб незручний, рука дитини швидко втомлюється.

  3. Кисть лівої руки з ручкою під рядком – найзручніший і найефективніший.

Не рекомендується вимагати «правильного» нахилу при письмі.

Категорично заборонено вимагати безвідривного написання.

Бібліографія


  1. Л.Тищенко. Циклограма роботи класовода // Початкова освіта- 2007 - № 33-34 – с.2-4.

  2. В.Молода В.Мала. Оформлення кабінетів // Сільська школа України – 2005 - №10 (120) – с.15-16.

  3. Поради молодому вчителю// Завуч – 2010 - №27(429) – с.11-12.

  4. Самоаналіз уроку // Завуч – 2010 -27(429) –с.11-12.

  5. М.Гудь. Обдаровані діти // Початкова освіта – 2010 - №39 (567) – с.6.

  6. Г.Лишенко. Творча робота над задачами // Початкова освіта – 2010 - № (568) – с.3-7.

  7. О.Проценко. Особливості розвитку та навчання ліворуких дітей // Початкова освіта – 2010 - № 33-34 (561 – 562) –с. 43.

  8. С.Бойчук. Крокуємо разом // Початкова освіта – 2010 – 33-34 (561-562) – с.51-53.

  9. Л.Кравчук. Урок – унікальна і неповторна дидактична форма навчання і виховання // Початкова освіта – 2010 – с.3-7.

  10. А.Грибань. Усі ми родом із дитинства // Початкова освіта – 2010 - №1 (529) – с.22-23.

  11. Л.Бурлаєва. Інтерактивні технології в таблицях // Управління школою – 2005 - № 16-18 (100-102) – с. 49-54.



1   2


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка