Методичні вказівки щодо виконання контрольних та самостійних робіт з навчальної дисципліни «українська мова» для сухачів підготовчих курсів



Сторінка1/5
Дата конвертації19.12.2016
Розмір2,4 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ ТА САМОСТІЙНИХ РОБІТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА»

ДЛЯ СУХАЧІВ ПІДГОТОВЧИХ КУРСІВ

уКЛАДАЧ яНЕНКО С.М.,

УЧИТЕЛЬ ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ, УЧИТЕЛЬ-МЕТОДИСТ

КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ №5 ІМЕНІ тТ.Г. ШЕВЧЕНКА

кРЕМЕНЧУК, 2013

ЗМІСТ
Вступ.......................................................................................................................

  1. Лексикологія. Фразеологія……………….....................................................

2 . Морфологія. Орфографія

2.1. Іменник. Правопис складних прикметників….....................................

2.2. Прикметник. Правопис складних іменників ………………………....

2.3. Займенник………………………………………………………………..

2.4. Прислівник………………………………………………………………….

3. Синтаксис і пунктуація

3.1. Словосполучення..................................................................................

3.2. Способи відтворення чужого мовлення………………………………..

3.2. Лінгвістика тексту ...................................................................................

4. Тестові завдання ………………………………………………………………

Список літератури................................................................................................

Лексикологія. Фразеологія

Лексикологія – розділ мовознавчої науки, що вивчає словниковий склад нашої мови, або лексику.

Лексика – сукупність слів певної мови.

Лексичне значення слова – те, що означає слово.

Групи слів за значенням, походженням, уживанням, уживанням та емоційним забарвленням

Групи слів

Значення

За значенням

Однозначні слова

Мають одне лексичне значення (м’яч , диктант, Дніпро, парта).

Багатозначні слова

Мають декілька лексичних значень (голова, урок, земля, поле, іти, свіжий).

Багатозначні слова можуть вживатися в прямому та переносному значеннях.



Пряме – основне, головне, первинне значення слова (солодкий чай, крила чайки, дрімає бабуся).

Переносне – вторинне, виникло шляхом перенесення назви з одного явища дійсності на інше за подібністю ознак (солодкий сон, крила пісні, дрімає ліс).


Омоніми

Омоніми — це слова, які мають однакову звукову форму, але зовсім різні значення.

Їхні значення нічим не пов'язані між собою: коса «заплетене волосся», коса «знаряддя для косіння», коса «вузька смуга суходолу в морі, річці»; луг «угіддя для сінокосу», луг «хімічна речовина певного складу»; стигнути «достигати», стигнути «холонути».

Зовнішньо омонімія подібна до полісемії (багатозначності). Проте за своїм змістом і походженням це різні явища.

Кожне переносне значення багатозначного слова обов'язково так чи інакше пов'язане з його первинним значенням: вогнище — 1) «купа дров, що горить»; 2) «місце, де розкладали вогонь»; 3) «своя оселя, родина» (у давнину близькі люди збиралися навколо вогнища); 4) «центр, зосередження чогось».

Омоніми семантичної спільності не мають: бал «оцінка», бал «вечір із танцями»; стан «корпус людини», стан «становище», стан «стоянка», стан «машина» {прокатний стан).

До омонімічних явищ у мові належать також:



  • омофони — при однаковій вимові мають різне написання: '' кленок — клинок, греби — гриби, мене — мине, Роман — роман, Мороз — мороз; сюди слід віднести й синтаксичні омоніми — однакові звукові комплекси, один з яких є словом, другий — поєднанням слів: сонце — сон це, цеглина — це глина, доволі — до волі, потри — по три, згори — з гори;

  • омографи — при однаковому написанні мають різну вимову (різний наголос): замок і замок, дорога і дороги, обід і обід;

  • омоформи — мають однаковий звуковий склад тільки в певній граматичній формі: шию (від шити) і шию (від шия); поле «лан» і поле (від полоти); варта «сторожа» і варта (від вартий).




Синоніми

Синоніми — це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення (темрява, темінь, темнота, тьма, пітьма).

Антоніми

Антоніми — це пари слів із протилежним значенням (мир — війна, життя — смерть, гострий — тупий, радіти — сумувати, за — проти).

Пароніми

Пароніми — це слова, дуже подібні за звучанням, нерідко — й за значенням, але не тотожні.

За лексичним значенням пароніми бувають:



  • синонімічні: повідь — повінь, крапля — капля, слимак — слизняк, привабливий — принадливий, хиткий — хибкий, плоский — плаский, барабанити — тарабанити, линути — ринути, притаїтися — причаїтися, рипіти — скрипіти, радити — раяти;

  • антонімічні: лепський — кепський, прогрес — регрес, експорт — імпорт, еміграція — імміграція, густо — пусто; семантично близькі: крикливий — кричущий, церемонний «манірний, проханий» — церемоніальний «урочистий, за певним розпорядком», цегельний — цегляний, ніготь — кіготь, м'язи — в'язи, кіш «кошик» — ківш «черпак», кристал — кришталь;

  • семантично різні: газ — гас, глуз — глузд, орден — ордер, дипломат — дипломант, ефект — афект.

За походженням

Власне українська лексика

Слова, що вживаються лише в українській мові (віл, ведмідь, кінь, гідний, хитрий, сліпий, здоровий).

Запозичена лексика

Слова, що ввійшли до української мови з інших мов (демонстрант, комплект, матч, пункт, сандвіч, тембр).

За вживанням

Загальновживані слова

Загальновживана лексика — слова й лексичні сполучення слів, якими користується кожен, хто володіє певною мовою (мати, батько,голова, ноги, руки, роги).

Професійні слова

Професійні слова - це слова, що використовуються у мові людей, об'єднаних однією професією чи спеціальністю.

Серед професійних слів виділяється особлива група слів, які називають поняття різних наук. Це - терміни ( суфікс, підмет - у мовознавстві; гіпотенуза, катет - у математиці).



Діалектні слова

Діалектні слова (діалектизми) - це слова, які використовуються лише мешканцями тієї чи іншої місцевості (кукэля - зозуля, буцян - чорногуз, пчулник - пасіка).

Неологі́зм

Неологі́зм — новостворений термін, слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включена до державної та загальновживаної мови (менеджер, маркетинг, імідж; у М. Рильського — «розхмарене чоло», «білоодежна Дездемона», «празима»; у П. Тичини — «незриданні сльози», «весніти», «яблуневоцвітно», в Остапа Вишні — «селозатори міста» за зразком «урбанізатори села», «місто замайданилось»).

Затарілі слова


Історизми


Історизми - це поняття, які зникли у процесі історичного розвитку( гетьман, волость, лихвар).


Архаїзми


Архаїзми - це поняття, які продовжують існувати і сьогодні, проте форма їх вираження застаріла (враг- ворог, град- місто).

За емоційним забарвленням

Нейтральна лексика

Стилістично нейтральна (міжстильова) лексика - загальновживана лексика, що не пов'язана з певними функціональними різновидами мови і не має експресивного забарвлення. Вона охоплює слова, якими послуговуються всі, хто володіє мовою. Ці слова пов'язані з повсякденним життям, із спільними для більшості носіїв мови поняттями, є звичайними, зрозумілими для всіх (хата, стіл, стеля, ніж, ложка, хліб, сіль, борошно, борщ, каша, костюм, пальто, сорочка).

Стилістично забарвлена лексика

Стилістично забарвлені слова — це такі слова, що вживаються лише в певних стилях. До них належать:

– наукова лексика – слова, що вживаються в галузі науки, освіти, техніки ( кисень, радіус);

– політична лексика – слова, що вживаються у політичному, громадському житті (Верховна Рада, депутат, мітинг);

– розмовна лексика – слова, які використовують в усному, переважно побутовому спілкуванні (байдикувати, велик, відік).



Фразеологією ( гр. phrases- зворот, вислів і logos - поняття , вчення) називається розділ мовознавства, що вивчає усталені мовні звороти.Стійке сполучення, що являє собою змістову цілісність і відтворюється в процесі мовлення, називається фразеологізмом(покласти зуби на полицю; повісити носа; як рак свисне ;з вогню та в полум’я).Наприклад, слово "втекти" має значення "швидко рухатися бігом звідкись". І таке ж саме значення має фразеологізм "накивати п'ятами". Тобто ми можемо поставить знак тотожності між словом "втекти" та стійким сполученням слів "накивати п'ятами". Відповідно, фразеологізм є одним членом речення. При розборі речення "Злякавшись, він накивав п'ятами", підкреслене словосполучення буде присудок, а не присудок+додаток!!!
Завдання для самостійної роботи

Вправа 1. Виділіть історизми та архаїзми. З'ясуйте відмінності між ними. Яку роль виконує застаріла лексика в тексті? Зверніть увагу на значення власних імен.

1.За седмицю отець Окомир повернувся із Пересічення, від волхва. 2. Житяна пішла до Києва шукати рід свого лади. 3. А тут захворів кожум'яка Вілокіз. 4. Менші діти Гордослава знали, що Веселина була на виданні і тепер дбала собі на посаг. 5. Веселина гриміла цебрами і довго спускала в колодязь журавель. 6. Скоро Превлад і Маломир подалися до тиверців. 7. Ярка стала молитися Дажбогу-Ярилу. 8. Велика небезпека постійно чатувала на переповнені лодії боярина. 9. Очі Гордини заіскрились цікавістю, на чоло вив'юнились тонкі бровенята, 10. Мечники обступили витязя (Р. Іваненко).



Вправа 2. Переписати речення. Підкреслити фразеологізми. Визначити, яку синтаксичну роль у реченні вони виконують. Пояснити значення фразеологізмів.

1. Ця довірлива розповідь перевернула чоловікові душу (М. Стельмах). Перевернути душу (фразеологічна єдність) – викликати у когось якесь особливе почуття занепокоєння, хвилювання , тривоги чи радості, захоплення. 2. Здає позиції стара гвардія, а треба рухатися вперед.(В. Гужва) ( Ф.єд. Поступатися перед ким-, чим-небудь, не бути наполегливим у чомусь, відступати.) 3. Хоробрий зброї не схиля, вперед іде на битв дороги.(П. Усенко) (Ф.єд. Не здаватися, не капітулювати.) 4. Василь боронив свої права і йшов війою на Раїсу. (М.Коцюбинський) (Ф.єд. Гаряче, запально сперечатися з ким-небудь.)



- Зробіть висновок, яку синтаксичну роль виконують фразеологізми?

Вправа 3. До поданих фразеологізмів доберіть синонімічні слова. Встановіть відповідність.

1. Пускати півня 1. Далеко

2. Замилювати очі. 2. замовкнути

3. За тридев’ять земель. 3. вигідно

4. Утратити свідомість. 4. удосвіта

5. Прикуси язика. 5. здоровий.

6. Брати гору. 6. знепритомніти

7. Вільний птах. 7. багато

8. На руку ковінька. 8. обманювати,

9. Кров з молоком. 9.незалежний

10. Ні світ ні зоря. 10. перемагати

11. Зарубати на носі. 11. підпалювати

12. Хоч греблю гати. 12. запам’ятати

Вправа 4. До слів І колонки виписати відповідні фразеологізми ІІ колонки.

1.Багато говорити –і все неправду 1. Варити воду

2.Перестаратися в чомусь, багато

наговорити 2. Шукати вчорашнього дня

3.Відставати 3. Принести з бубличка дірочку

4.Повертатися ні з чим 4. Пасти задніх

5.Посваритися 5. Як у воду впасти

6.Шукати втрачене 6. Передати куті меду

7.Зникнути 7. Пересипати із пустого в порожнє

8.Знущатися 8. Глек розбити


Контрольні тестові завдання
1. У котрому рядку всі слова є однозначними?

1. Мимобіжний, мігрант, напрокат, оцет, пенальті.

2. Мирний, пам’ятка, пень, переживати, темний.

3. Яскравий, ярмо, фанера, учений, учитель.



2. У котрому рядку всі слова є однозначними?

1. Утретє, усмішка, урожай, урок, увага. 2. Лінгвістика, синиця, новостворений, позаочі, катет. 3. Ягня, шляхетний, школа, цирк, широкий.



3. У котрому рядку всі подані слова є багатозначними?

1. Абонент, балерина, витязь, голос, диктант. 2. Баян, веранда, голка, Київ, зореплавець. 3. Біжить, вершник, голова, дружина, земля.



4. У котрому рядку всі подані слова є багатозначними?

1. Служити, сон, спати, оцет, спільний. 2. Спокій, історія, глухий, близький, добрий. 3. Горіти, зелений, м’який, твердий, джерело.



5. У котрому словосполученні виділене слово вжито в прямому значенні?

1.Колюча шипшина. 2.Колюче слово. 3.Колюча правда. 4.Колючий дріт. 5.Колючий погляд.



6. У котрому словосполученні виділене слово вжито в прямому значенні?

1.Золотий годинник. 2.Золоті слова. 3.Золота людина. 4.Золоті руки. 5.Золота осінь.



7. У котрому реченні виділене слово вжито в прямому значенні?

1. Короткий був роман старого канцеляриста й бідної, бездомної сироти (І.Франко). 2. У садочок входить молодий хлопець в солом’яному брилі, в короткому синьому жупанку (Т.Шевченко).3. Далі йшло коротке описання життя на селі (Леся Українка).



8. У котрій парі речень виділені слова є омонімами?

1. Грубі свічі тихо топились, опливаючи воском, неначе сльозами (М.Коцюбинський). І за соломину хопиться, хто топиться (Нар. тв.). 2. В саду стежки були висипані морським грубим піском (Леся Українка). Чулася дрібна жіноча річ, груба чоловіча мова (Панас Мирний).3. Пам'ятаю, вишні доспівали, наливались сонцем у саду (В.Сосюра). Вони тихо доспівали пісню (В.Сосюра).



9. У котрій парі речень виділені слова є повними омонімами?

1. Чулася дрібна жіноча річ, груба чоловіча мова (Панас Мирний). Марширування – клята річ, але ще гірше – життя в казармі (З.Тулуб). 2. Де ж твої горді речі? Пам’ятаєш, як ти казала, що будеш завжди вільна й одважна? (Леся Українка). В кафе прекрасний майстер на поганенькій скрипці грав надзвичайні речі (В. Собко). 3. Гість лави не засидить, ліжка не залежить (Нар. тв.). Я сидів, наче на лаві обвинувачених (Леся Українка).



10. У котрій парі речень виділені слова є омонімами?

1. Криниця в балці, журавель при ній (М.Рильський). Мужичі руки складали до бруса брус, до балки балку, і все те мусить тепер служити на користь людям (М.Коцюбинський). 2. Показався і місяць з-за гори – повний, червоний, неначе в бані паривсь (Панас Мирний). Вже показалась на обрії синя смуга... лісу і жіночий монастир на горі з позолоченими банями (А.Шиян). 3. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? (Є.Гребінка). Показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (М.Коцюбинський). 4. Осінній дощ на церкві баню миє, і хрест на цвинтарі скрипить (Б.Лепкий). Високі крислаті верби зеленою банею нависли над вуличкою (М.Коцюбинський).



11. У котрому рядку пари словосполучень містять омоніми?

1. Очі в неї були великі, дві чорні коси, перекинуті наперед, обрамляли лице (І.Сенченко); Косарі косять, а вітер повіває, Шовкова трава на коси лягає (М.Кропивницький). 2. На піщаній косі, що кинджалом врізалась у море, стояв маяк (А. Шиян); Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка (О.Довженко). 3. Чиста совість, як кришталь, дала Сковороді змогу високо тримати прапор співця (П.Тичина); Ой вийди, вийди, серденько Галю, Серденько, рибонько, дорогий кришталю (П.Чубинський).



12. Як слід кваліфікувати виділені в реченнях слова?

1.У більшості рослин листки зелені і складаються з листкової пластинки і черешка, яким листок прикріплюється до листка. 2.Модрина має хвою, яка опадає щороку, як листя з листяних дерев (З підручника).



Варіанти відповіді: 1.Це синоніми. 2.Це антоніми. 3.Це омоніми. 4.Це пароніми. 5.Це одне й те ж слово в різних значеннях. 6.Це одне й те ж слово в одному і тому значенні, але в різних контекстах.

13.У котрому рядку всі слова є синонімами до ключового слова метелиця?

1. Заметіль, сніговиця, завірюха, віхола, хурделиця.2. Хуга, віяти, сипати, мести, закидати, жбурляти.3. Сніговий, снігопад, снігурка, снігур, снігозбирач.



14. У котрому рядку всі слова є синонімами до ключового слова говорити?

1. Казати, балакати, розмовляти, базікати, теревенити.2. Ляпати, говірка, говоруха, казковий, патякати глузувати.3. Кепкувати, мовлення, подейкувати, підказувати, оповідати.



15. У котрому рядку слова не утворюють синонімічного ряду?

1. Жати, тиснути, здавлювати, муляти, давити.2. Мішати, заважати, перешкоджати, забороняти, стримувати.3. Кашкет, каска, бриль, хустка, китайка.



16. У котрому рядку слова не утворюють синонімічного ряду?

1. Шлях, дорога, путівець, стежка, плай.2. Радість, насолода, задоволення, втіха, смак.3. Бігти, мчати, нестися, поспішати, падати.



17. У котрому рядку подані слова становлять синонімічний ряд?

1. Обстежити, дослідити, оглянути, огледіти, обглядіти, обдивитися. 2. Спішити, поспішати, квапитися, бігти, гнати, спинитися, прибути. 3. Будинок, дім, котедж, особняк, будівля, домина, хата.



18. У котрому рядку подані слова становлять синонімічний ряд?

1. Спритний, вправний, меткий, прудкий, моторний, проворний. 2. Йти, простувати, прямувати, ступати, крокувати, чвалати. 3. Ущелина, розпадина, прірва, щілина, розщілина, рівчак.



19. У котрому рядку правильно дібрано антоніми до слова жити?

1.Не жити. 2.Умирати, загинути, полягти. 3.Існувати, животіти, дихати.



20. Як слід кваліфікувати виділені у реченні слова?

Не стануть святами ніколи будні,

Хоч як би там не мудрували трутні.

Трудитись має кожен, як бджола (Д.Павличко).



Варіанти відповіді:1. Це синоніми. 2.Це антоніми. 3.Це омоніми. 4.Це пароніми. 5.Це одне й те ж слово в різних значеннях.

21. Як слід кваліфікувати виділені у реченні слова?

Хто руйнує, – по тім зостається руїна...

Хто будує, – лиша по собі будування (Б.Грінченко).

Варіанти відповіді: 1.Це синоніми. 2.Це антоніми. 3.Це омоніми. 4.Це пароніми. 5.Це одне й те ж слово в різних значеннях.

22. У котрому рядку подані слова не становлять антонімічних пар?

1. Чесний – підлий; стверджувати – заперечувати.2. Південь – північ; день – ніч. 3. Мовчати – співати; думати – відповідати.



23. У котрому рядку всі єлова є власне українськими?

1. Лелека, стиглий, щороку, узлісся, хурделиця, посмітюха. 2. Календар, канапа, літургія, компас, блуза, кашне, браслет.3. Бідон, матч, сюїта, бароко, кар’єра, липень, діло, дорога.



24. У котрому рядку всі єлова є власне українськими?

1. Катод, радіус, цвіт, верховина, яблуня, яблуко, спирт.2. Крижень, суниці, торік, щодня, узбіччя, прірва, багаття, віхола. 3. Кар’єра, вухо, собака, півень, мільйонер, діалог, клапан.



25. У котрому рядку всі слова іншомовного походження?

1. Тінь, ліс, бюлетень, графік, матч, сандвіч.2. Ваніль, віртуоз, ідеал, океан, стереоскоп, смокінг. 3. Фабрика, фігура, фрукт, сифон, футбол, холод.



26. Котре з поданих слів є правильним відповідником (синонімом) до слова обмеження?

1.Тріумф. 2.Ліміт. 3.Дискусія. 4.Баланс. 5.Заперечення.



27. Котрі з поданих слів є іншомовними запозиченнями в українській мові?

1.Абсолютний. 2.Цілковитий. 3.Паяц. 4.Блазень. 5.Пілот. 6.Льотчик.7.Реальний. 8.Дійсний.



28. У котрому рядку всі слова є загальновживаними?

1. Казка, закон, імплементація, каштан, нерви, посмішка.2. Вітер, сестра, зошит, зуб, радість, завжди.3. Менеджер, гіпербола, рушник, весна, кава, лист.



29. У котрому рядку всі слова є загальновживаними?

1. Телефон, оселедець, ручка, хмара, вода, вісім.2. Церква, свято, бісектриса, серпантин, референт, рід.3. Біоніка, кекс, гуманізм, готель, синтез, дрібний.



30. Котрі з поданих слів є професійними (професіоналізмами)?

1.Брат. 2.Береза. 3.Двір. 4.Гіпсобетон. 5.Залізобетон. 6.Есмінець. 7.Штиль. 8. Етюд. 9.Трава. 10.Тварина.



31. У котрому рядку всі слова є термінами?

1. Гідрат, пейзаж, епос, валентність, водень.2. Іменник, синтез, безхребетні, водень, електрон.3. Вибух, задум, село, голка, старість.



32. Котре з поданих слів є літературним відповідником до діалектного бараболя?

1.Зозуля. 2.Картопля. 3.Ґуля. 4.Драбина.



33. У котрому реченні є діалектизм?

1. На всіх кінцях Гори вже іржуть коні, реве худоба, співають когути (С.Скляренко).2. Наверху комина вертиться по вітру залізний півень (П.Куліш).

3. Ще треті півні не співали. Ніхто ніде не гомонів (Т. Шевченко).

34. Котрі з поданих слів є історизмами?

1.Сметана. 2.Палець. 3.Урядник. 4.Уста. 5.Дукат. 6.Шолом. 7.Кольчуга. 8.Сніп.



35. У котрому рядку є застарілі слова?

1. Спорт, вірш, канал, зірка, опівночі, телевізор.2. Зорі, дігтяр, жупан, княгиня, фільм, магазин.3. Субота, співати, квасоля, гість, процес, всі.



36. У котрому рядку є неологізми?

1. Євро, пейджер, прем’єр-ліга, чат, мегаломан, телефон. 2. Магазин, фільм, мікроскоп, детектив, серія. 3. Спорт, спорт-бліц, спорт-тайм, спортзал, відеоролик.



37. У котрому рядку є неологізми?

1. Концерт, ансамбль, анонс, шлягер, рейнджер.2. Кримінал, провайдер, модем, джунглі, фільм. 3. Інформація, сервер, дискета, бейсбол, караоке, спікер.



38. У котрому реченні є авторські (поетичні, художні) неологізми?

1. Бджолиність золота гуде (О.Гончар).



2. Приїжджайте частіше додому, щоб не мучила совість потому (М.Луків).

3. Я не бував за дальніми морями, чужих доріг ніколи не топтав... (В.Симоненко).



39. У котрому реченні є авторські (поетичні, художні) неологізми?

1. Збирають світлі, золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли (М.Рильський).2. Мене ліси здоров’ям напували, коли бродив у їхній гущині... (В.Симоненко). 3. Обніміте ж, брати мої, найменшого брата (Т.Шевченко).



40. У котрому реченні є авторські (поетичні, художні) неологізми?

1. У ластівки – ластовенятко, В шовковиці – шовковенятко. В гаю у стежки – стеженятко, У хмари в небі – хмаренятко, В зорі над садом – зоренятко Вже народилося (М.Вінграновський). 2. Та як любов і гнів Улити в спів гарячий? Лиш рідна мова дасть тобі На те одвіт (Г.Вієру). 3. Дерева мене чекають, І падає лист на стежку, І падають зорі в долоні, І падає сон у траву (І.Драч).



41. У котрому реченні є фразеологізм зі значенням дуже мало”?

1. Настав вечір, а в хаті було сміття трохи не по кісточки (І.Нечуй-Левицький).

2. Я пишу: “копійки”, хоч їх у нас було як кіт наплакав (А. Дімаров).

3. Трошечки, трошечки розстроєний рояль, але дуже гарний – м’який співучий тон (М.Рильський).



42. У котрому рядку є фразеологізм?

1. Блаженко люто витріщився на юнака (О.Гончар).2. Україна – це тихії води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки (С.Васильченко). 3. Гриць, мамин пестій, був хлопець незвичайної вроди, кров з молоком (І.Франко).



43. У котрому реченні є фразеологізм?

1. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат [солдат] намальований і що увесь базар з нього глузує (Г. Квітка-Основ’яненко).2. Я роззявив рота й хотів дихнуть, а вода пішла в рот (І. Нечуй-Левицький).3. – Вже я мовчу, вже я й набираю води в рот – все одно, ... а він виведе тебе з останнього терпіння (Ю. Збанацький).



44. У якому словосполученні є фразеологізми:

1. Хотіти їсти, швидко втекти, говорити навмисне, уважно дивитися. 2 Дотепний чоловік, покірна людина, балакуча жінка, вродлива дівчина. 3 Пропустити повз вуха, писана красуня, кипіти від злості, хапати дрижаки. 4 Надокучати товаришеві, дорога річ, повісити пальто, кипить вода.



45. Правильно подано тлумачення фразеологізму зуби з’їсти у рядку:

1. Торкнутися найболючішого, того, що найбільше хвилює. 2. Мати великий життєвий досвід. 3. Укрити ганьбою, соромом. 4. Почати кричати, лементувати.



46. Виділіть речення, до складу якого входять фразеологічні антоніми:

1. Знай, що боязливому по вуха – те сміливому по коліна (Є.Гуцало). 2. Але долі своєї й конем не об’їдеш: як кого схоче – на ноги поставить, а кого з ніг звалить (Є.Гуцало). 3. Я вже і за шерстю, і проти шерсті гладжу, і так і сяк (Є.Гуцало). 4. Кожен повинен працювати так, щоб не було соромно перед самим собою, щоб можна було з спокійною совістю дивитися в очі товаришам (з газети). 5. І стало на душі так, наче ось щойно зоотехнік, - який і шилом уміє поголити, який бачив лози верболози, був на коні й під конем, - обікрав мене (Є.Гуцало). 6. Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що й сам матиме можливість дослужитися до високого чину (Є. Добровольський).



47. Установіть відповідність між фразеологізмами та їх правильними тлумаченнями:

1. Крутити хвостом А Вдаватися до нечесних вчинків.

Б Швидко, квапливо рухатися.

В Неправильно поінформувати.

Г Удавано шкодувати з якогось приводу.

2. Крутитися як білка в колесі

А Бити тривогу.

Б Швидко рухатися, метушитися.

В Створювати несприятливі умови.

Г Бути постійно зайнятим.

3. Стріляний горобець

А Про людину, яка багато зазнала в житті.

Б Який відзначається гумором.

В Людина високої професійної кваліфікації.

Г Безрідний, який не має родичів.

4. Пекти раків

А Втратити совість.

Б Говорити нісенітницю.

В Бути осоромленим.

Г Червоніти від сорому.



48. Установіть відповідність між фразеологізмами та їх фразеологізмами-антонімами:

1. Душу закропити А Люди різного коша

2. Одного кореня Б Шкварчить совість

3. Ударити лихом об землю В Кайдани розірвати

4. Кігті увігнати Г Повісити носа

Д І в рот горілки не брати


Морфологія. Орфографія

Іменник. Правопис складних іменників

Разом пишуться:

а) складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ, одна з яких дієслівного походження: вертоліт, лісосплав, самохід, силосонавантажувач, тепловоз;

б) складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного звука: білокрівці, чорногуз, чорнозем;

в) складні іменники, утворені за допомогою сполучного звука від двох іменникових основ: верболіз, лісостеп, носоріг, трудодень, шлакоблок (але людино-день); сюди ж належать іменники, першою частиною яких є незмінний іменник іншомовного походження (тут роль сполучного звука виконує останній голосний першого іменника: велотрек, радіокомітет);

г) складні іменники, утворені з дієслова в наказовій формі та іменника: горицвіт, зірвиголова, перекотиполе, пройдисвіт; Непийпиво, Перебийте, Убийвовк (прізвища);

ґ) складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка (для числівника сто — називного) та іменника: дванадцятитонка, сторіччя, стоп'ятдесятиріччя, шестиденка;



ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

У складних словах із числівником, який означає число двозначне, тризначне та інші, числівник зазвичай пишеться цифрами й приєднується до другої частини слова за допомогою дефіса: 750-річчя.

д) складні іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: піваркуша, півгодини, півдюжини, півкарбованця, півколо, півмісяць, півогірка, пів'яблука;напівавтомат, напівсон; полукіпок, полумисок; перед іменниками — власними іменами пів- пишеться через дефіс: пів-Європи, пів-Києва;

є) складні іменники, утворені з трьох і більше основ: автомотогурток, вітловодолікування, термогідродинаміка.



Через дефіс пишуться:

а) іменники, що означають протилежні за змістом поняття: купівля-продаж,розтяг-стиск;

б) іменники, що означають спеціальність, професію: магнітолог-астроном, лікар-еколог;

в) іменники на позначення казкових персонажів: Зайчик-Побігайчик.Лисичка-Сестричка;

г) іменники, у яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом: блок-система, буй-тур, дизель-мотор, жар-птиця, козир-дівка, крекінг-процес, свят-вечір, стоп-кран;

ґ) іменники, що означають державні посади, військові, наукові звання: генерал-губернатор, генерал-лейтенант, контр-адмірал, прем'єр-міністр, унтер-офіцер, член-кореспондент, штабс-капітан;

д) іменники, що означають складні одиниці виміру: кіловат-година, людино-день, тонно-кілометр;

є) складні іменники з" першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: віце-президент, екс-чемпіон, лейб-медик, максі-спідниця, міні-футбол, обер-майстер;

є) іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-вест, норд-ост;

ж) субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин: брат-і-сестра, люби-мене, розрив-трава, чар-зілля;

з) скорочені іменники, у яких наводиться початок і кінець слова: б-ка — бібліотека, вид-во —видавництво, д-р — доктор, ін-т — інститут, л-ра — література, т-во — товариство, ф-ка — фабрика;

и) перша частина складного слова (яке пишеться разом або через дефіс), коли далі йде слово з такою самою другою частиною: кулько- й ролико-підшипники, радіо- й телеапаратура, тепло- й гідроелектростанції.



Прикладки

Прикладки можуть писатися окремо й через дефіс, що залежить від семантики поєднуваних складників:

а) якщо прикладкою виступає видова назва, то дефіс між означуваним іменником і прикладкою не ставиться: місто Київ, ріка Москва, трава звіробій; якщо ж у ролі прикладки виступає родова назва,то між означуваним іменником і прикладкою ставиться дефіс: звіробій-трава, Мбсква-ріка, Сапун-гора;

б) якщо узгоджуваний іменник, що має атрибутивне (означальне) значення, виступає в ролі прикладки в постпозиції, він приєднується до пояснюваного іменника дефісом: вовк-жаднюга, дівчина-красуня, хлопець-богатир; якщо такий іменник виступає в препозиції до означуваного іменника, то він пишеться окремо: богатир хлопець, жаднюга вовк, красуня дівчина;

в) пояснюваний іменник і прикладка можуть мінятися місцями (причому атрибутивну роль виконує іменник у постпозиції), між ними завжди ставиться дефіс: дівчина-грузинка й грузинка-дівчина, учитель-фізик і фізик-учитель, художник-пейзажист і пейзажист-художник;

г) якщо прикладка входить до складу терміна, вона втрачає атрибутивне значення, перетворюючи словосполучення на складний іменник без сполучного звука. Такі іменники пишуться через дефіс: гриб-паразит, жук-короїд, заєць-русак, льон-довгунець.



Завдання для самостійної роботи

Вправа 1. Напишіть слова разом або через дефіс.

Електро/поїзд, джерело/знавство, двох/сот/ліття, газо/мотор, сніго/збирання лісо/смуга, гучно/мовець, зоре/носець, грам/молекула, фото/журналіст, мікро/вольт, авто/фургон, теле/прес/центр, пів/озера, льон/кучерявець, пів/Полтави кіно/репортаж, льон/сирець, рута/м'ята, коник/горбоконик, магнітолог/астроном' магазин/салон, пів/овал.



Вправа 2. Запишіть у дві колонки слова: 1) які пишуться через дефіс; 2) які пишуться разом.

Унтер\офіцер, вакуум\апарат, соціал\демократ, само\хід, ячміно\житній, вербо\ліз, кисло\солодкий, овоче\сховище, єдино\початок, олійноково\слобідський, м'ясо\молочний, право\бережний, обл\виконком, учитель\фізик, південно\східний, олійно\екстракційний, дизель\мотор, віце\призедент, воле\любний, індо\китайський, радіо\фізичний, яйце\подібний, історико\культурний, розтяг\стиск, їдальня\зимівниця.



Ключ.Підкресліть першу букву - прочитаєте народну мудрість.

Вправа 3. Запишіть іменники у дві колонки: 1) які пишуться разом; 2) які пишуться через дефіс.

Індо/китай, руко/пис, блок/система, життє/пис, екс/чемпіон, зюйд/вест, авто/страда, верто/літ, дизель/поїзд, ін/новація, інженер/механік, єдино/початок, їжачок/лісовичок.



Ключ. Підкресліть першу букву - прочитаєте другу частину вислову Шерлока Холмса: ″Найдосконаліший мозок...″

Прикметник. Правопис складних прикметників

1. Разом пишемо:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, писаних разом: електросилови́й (електроси́ла), залізобето́нний (залізобето́н), лісостепови́й (лісостеп), м’ясозаготіве́льний (м’ясозаготі́вля), радіофізи́чний (радіофізика), самохі́дний (самохід), теплообмі́нний (теплоо́бмін), чорнозе́мний (чорно́зем);

б) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгодженого з ним прикметника: загальноосві́тній (зага́льна осві́та), легкоатлети́чний (легка́ атле́тика), мовностильовий (мо́вний стиль), народногоспода́рський (наро́дне господа́рство), народнопоети́чний (наро́дна пое́зія), первіснообщи́нний (перві́сна общи́на), правобере́жний (пра́вий бе́рег), сільськогоспода́рський (сільське́ господа́рство), східнослов’я́нський (схі́дні слов’я́ни);

в) складні прикметники з другою віддієслівною частиною: волелю́бний, деревообро́бний, карколо́мний, машинобудівни́й.



Примітка. Прикметники з другою префіксальною віддієслівною частиною пишемо через дефіс: ванта́жно-розванта́жувальний, контро́льно-вимі́рювальний;

г) складні прикметники, в яких першим компонентом виступає прислівник: важкохво́рий, внутрішньозаводськи́й, загальнодержа́вний; так само й ті, в яких другим складником є дієприкметник: вищезга́даний, нижчепідпи́саний, новоутво́рений, свіжозру́баний, але тро́хи ви́ще зазна́чений (параграф), бо є пояснювальне слово.



Примітка 1. Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, здебільшого зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: абсолю́тно сухи́й, ві́льно конверто́ваний, діаметра́льно протиле́жний, послідо́вно миролю́бний, рі́зко окре́слений, суспі́льно кори́сний, суспі́льно необхі́дний, хімі́чно зв’я́заний.

Примітка 2. У складних термінах прислівник — компонент, що уточнює значення складного прикметника, пишемо разом із цим прикметником: видовженотупоконі́чний, короткогрушоподі́бний, округлояйцеподі́бний;

ґ) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне змістове навантаження передає останній прикметник, а попередні лише звужують, уточнюють його. Такі прикметники здебільшого мають термінологічне значення: вузькодіале́ктне (мовне явище), грудочеревна́ (перепона), давньоверхньоніме́цька (мова), двовуглеки́слий (газ), лінгвостилісти́чні (особливості); також — глухоніми́й, сліпоглухоніми́й;

д) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: двадцятиповерхо́вий, семиразо́вий, стовідсотко́вий, стото́нний, двохсотдвадцятип’ятирі́чний, але 225-рі́чний;

е) складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема ті, які виражають відношення родової ознаки до видової); поперечношліфува́льний (поперечний шліфувальний верстат).



2. Через дефіс пишемо:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, писаних із дефісом: ві́це-президе́нтський (ві́це-президе́нт), ди́зель-мото́рний (ди́зель-мото́р), соція́л-демократи́чний (соція́л-демокра́т), у́нтер-офіце́рський (у́нтер-офіце́р), член-кореспонде́нтський (член-кореспонде́нт).



Примітка. В окремих випадках, коли прикметник утворено від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставимо: Москва́-ріка́ — москворі́цький;

б) складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: агра́рно-сирови́нний, держа́вно-монополісти́чний, електро́нно-обчи́слювальний, культу́рно-техні́чний, лісопи́льно-стру́гальний, ма́сово-політи́чний, мо́вно-літерату́рний, навча́льно-виховни́й, науко́во-техні́чний, озе́рно-лісови́й, пло́ско-опу́клий, постача́льно-збутови́й, свердли́льно-довба́льний, суспі́льно-політи́чний, столя́рно-механі́чний; а також узвичаєні: всесві́тньо-істори́чний, літерату́рно-мисте́цький, наро́дно-ви́звольний, підзо́листо-боло́тний тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: агра́рний і сирови́нний, навча́льний і виховни́й тощо;

в) складні прикметники, першу частину яких закінчують -ико (-іко, -їко): геро́їко-романти́чний, істори́ко-культу́рний, меха́ніко-математи́чний, полі́тико-економі́чний, фі́зико-географі́чний;

г) складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військо́во-морськи́й, військо́во-спорти́вний, воє́нно-істори́чний, воє́нно-стратегі́чний.



Примітка. Складні субстантивовані прикметники військовозобов’я́заний, військовополоне́ний пишемо разом;

ґ) складні прикметники, в яких перша частина не має прикметникового суфікса, але яка за змістом є однорюрідна з другою частиною й приєднана до неї за допомогою сполучного звука о або е: ви́но-горілча́ний, м’я́со-во́вня́ний, м’я́со-моло́чний, крохма́ле-па́токовий.



Примітка. Складні прикметники цього типу, що виступають як наукові нові терміни, пишемо разом: головоно́гі, грудочеревна́ (перепона);

д) складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: блаки́тно-си́ній, гіркува́то-соло́ний, ки́сло-соло́дкий, моло́чно-бі́лий, сі́ро-голуби́й, те́мно-зеле́ний, черво́но-зеле́но-си́ній, але жовтогаря́чий, червоногаря́чий (окремі кольори);

е) складні назви проміжних сторін світу: півде́нно-схі́дний, півні́чно-за́хідний; норд-о́стівський;

є) складні прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-рі́чний, 10-поверхо́вий.


Завдання для самостійної роботи

Вправа 1. Напишіть слова разом і через дефіс. Поясніть їх написання.

Геолого/мінералогічний, дванадцяти/дюймовий, багато/кольоровий, біло/чорний, верхньо/волзький, жовто/зелений, моторно/парусний, навколо/планетний, мало/знайомий, класико/романтичний, нижче/наведений, серцево/судинний, сімдесят/літній, ранньо/середньо/вічний, сіро/кам'яний, темно/водий, електро/вимірювальний.



Вправа 2. Випішіть складні прикметники і відповідні їм словосполучення у три колонки: у першу ті, що пишуться разом, у другу – через дефіс, у третю – окремо.

Науково/технічний, вісімнадцяти/градусний, атомно/молекулярний, буряко/збиральний, суспільно/шкідливий, вогняно/червоний, віце/адміральський, військово/повітряний, арматурно/зварювальний, зовнішньо/політичний, культурно/освітній, лісо/захисний, обернено/пропорціональний, індо/європейський, світло/захисний, яскраво/червоний, різко/виявлений, темно/шоколадний,темно/шкірий, торгово/кооперативний, ткацько/обробний, рожево/золотий, суспільно/політичний, жовто/гарячий, всесвітньо/відомий, колісно/гусеничний, політично/ зрілий, загально/демократичний, золотаво/зелений, вокально/

інструментальний, експериментально/дослідний, єдино/кровний, матеріально/технічний, суспільно/корисний, всесвітньо/історичний, електро/акустичний, електронно/ядерний, англо/сакський, близько/споріднений, внутрішньо/політичний, ветеринарно/зоотехнічний, внутрі/класовий, водно/спортивний, вагоно/ремонтний, прямо/залежний, вертикально/свердлильний, афро/азіатський, виробничо/споживчий, північно/атлантичний, радіо/фізичний, лампово/детекторний, спортивно/оздоровчий, критико/бібліографічний, вище/зазначений.

Контрольні тестові завдання

Тест І
1. Через дефіс пишуться всі слова в рядку

А генерал/майор, кіловат/година, міні/комп'ютер

Б південно/бережний, південно/східний, північно/західний

В військово/транспортний, військово/зобов'язаний, військово/юридичний

Г ясно/зелений, ясно/окий, ясно/золотистий

Д вогне/гасник, хліб/сіль, зліт/посадка



2. Через дефіс пишуться всі слова в рядку

А договірно/правовий, культурно/освітній, гостро/критичний, морально/етичний

Б медико/генетичний, ново/грецький, мінерально/сировинний, південно/східний

В житлово/будівельний, військово/повітряний, суспільно/корисний, лірико/драма-тичний

Г молочно/білий, науково/практичний, загально/освітній, організаційно/методичний

Д мідно/червоний, навчально/виробничий, героїко/романтичний, електронно/ оптичний



3. Через дефіс пишуться всі слова в рядку

А сліпучо/білий, вічно/юний, червоно/гарячий, ніжно/рожевий

Б сніжно/білий, північно/східний, світло/голубий, мовно/літературний

В гірко/солоний, хіміко/біологічний, західно/український, радіо/фізичний

Г суспільно/політичний, високо/авторитетний, зовнішньо/торговий, військово/морський

4. Усі складні слова потрібно писати через дефіс у рядку

А лимонно/жовтий, історико/культурний, теоретико/пізнавальний

Б оздоровчо/спортивний, вогняно/червоний, військово/полонений

В сліпучо/білий, середньо/віччя, північно/східний

Г міжнародно/правовий, організаційно/технічний, лимонно/кислий

Д дослідно/виробничий, пів/аркуш, лірико/драматичний



5. Усі складні слова потрібно писати разом у рядку

А вічно/зелений, жовто/грудий, науково/фантастичний

Б дрібно/листий, спортивно/оздоровчий, електро/ремонтний

В важко/атлетичний, військово/патріотичний, мало/досвідчений

Г електро/магнітний, кам'яно/вугільний, валютно/фінансовий

Д євро/інтеграційний, старо/український, південно/кримський



6. Разом треба писати всі слова рядка

А народно/поетичний, лісо/степовий, пів/огірка, літературно/художній

Б первісно/общинний, пів/вікна, темно/синій, східно/слов'янський

В військово/інженерний, хитро/мудрий, високо/кваліфікований, свіжо/зрубаний

Г далеко/східний, червоно/гарячий, вельми/шановний, крає/знавчий

Тест ІІ


  1. Через дефіс усі слова пишуться в рядку

А автоматично/зроблений, автобусно/тролейбусний, внутрішньо/атомний, авто/механік

Б лікар/ендокринолог, баба/яга, льотчик/космонавт, сон/трава

В лісо/степ, генетико/молекулярний, західно/сибірський, транс/європейський

Г режисер/постановник, супер/зірка, асфальто/бетонний, пасажиро/потік



  1. Через дефіс усі слова пишуться в рядку

А фізико/математичний, стоп/кран, азотно/фосфорний, жар/птиця

Б внутрішньо/політичний, різно/характерний, аграрно/індустріальний, лікар/хірург

В важко/атлет прес/секретар, різно/складовий, азотно/водневий

Г вище/згаданий, внутрішньо/галузевий, різно/масштабний, індустріально/ розвинений



  1. Через дефіс усі слова пишуться в рядку

А інженер/механік, пів/олівця, вище/зазначений, земле/коп

Б військово/полонений, яхт/клуб, гамма/промені, мікро/скопічний

В осінньо/зимовий, словесно/історичний, науково/технічний, пів/Африки

Г світло/синій, всесвітньо/історичний, легко/крилий, віце/президентський



  1. Через дефіс усі слова пишуться в рядку

А сила/силенна, життя/буття, фізико/математичний, кілограм/молекула

Б руко/пис, бар/ресторан, буркун/зілля, полин/трава

В нафто/сховище, контр/адмірал, радіаційно/екологічний, сонце/захисний

Г зоре/пад, тисячо/літгя, відео/телефон, генерал/майор



  1. Через дефіс усі слова пишуться в рядку

А західно/сибірський, водно/спортивний, буряко/збиральний, пів/Європи

Б індо/європейський, Свят/вечір, бор/машина, стоп/кран

В приватно/власницький, віце/адмірал, льоно/заготівля, чорно/волосий

Г суспільно/політичний, виставка/продаж, прем'єр/міністр, українсько/німецький



  1. Каталог: ld
    ld -> Урок бесіда «Уявна подорож містом (селом, країною)»
    ld -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
    ld -> Бабуся називає мене брат називає мене сестра
    ld -> Наукових праць
    ld -> Основний напрямок
    ld -> Методичні рекомендації для 5 класу з української мови та літератури, світової літератури, російської мови Для учнів
    ld -> Методичні рекомендації до проведення Першого уроку 2013-2014 навчального року для учнів молодшого шкільного віку
    ld -> Homines, dum docent, discunt. Люди, навчаючи, вчаться
    ld -> Комунальний заклад “Обласна бібліотека для дітей Черкаської обласної ради Шевченківські лауреати в галузі літератури – наші земляки Біобібліографічний вісник для юних книголюбів віком від 12 до 14 років Черкаси, 2012
    ld -> Тема уроку Тема Барви землі (7 год)


    Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал