Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона»



Сторінка1/20
Дата конвертації14.02.2017
Розмір4,52 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний транспортний університет



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до практичних занять

з дисципліни «Цивільна оборона»
для студентів усіх спеціальностей
(в рамках проведення педагогічного експерименту щодо

впровадження кредитно-модульної системи)


Київ – 2009

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний транспортний університет

Кафедра екології та безпеки життєдіяльності




МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до практичних занять

з дисципліни «Цивільна оборона»
для студентів усіх спеціальностей
(в рамках проведення педагогічного експерименту щодо

впровадження кредитно-модульної системи)




ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні навчально-методичної ради

Національного транспортного університету

Протокол № ___ від „___” ________ 2009р.

Київ – 2009


Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи) /Укладачі: С.Т.Сусло, Г.М.Харамда, Є.А.Шестаков. – К.: НТУ, 2009. – 87 с.

Відповідальний за випуск: В.П.Матейчик, професор, д.т.н.


Укладачі: Степан Тітович Сусло, доцент;

Геннадій Михайлович Харамда, доцент;

Євген Анатолійович Шестаков, асистент.



Методичні вказівки схвалені та рекомендовані до друку

на засіданні кафедри екології та безпеки життєдіяльності

Протокол № ___ від „___” ________ 2009р

ВСТУП
В умовах сучасної кризи в економіці та соціальній сфері України збільшується негативний ефект стихійних лих, антропогенних катастроф та будь-яких інших надзвичайних ситуацій (НС). Наукові обґрунтування та практика свідчать, що інтенсивність ризиків небезпек постійно зростає.

Значне збільшення населення на Землі, науково-технічний прогрес сприяють цьому. Небезпеки та катаклізми є постійними супутниками людини. За таких умов зростає відповідальність керівного складу за безпеку та захист людей, навколишнього природного середовища, господарської інфраструктури, соціального середовища та безпеки держави.

Отже безпека людини – це така характеристика існування людини в певному місці її перебування, яка відображає збалансованість між діями чинників, що запобігають наслідкам дій таких загроз.
Мета практичних занять
З метою попередження надзвичайних ситуацій та проведення рятувальних та аварійних робіт в Україні створена система цивільного захисту населення – цивільна оборона.

Формування у студентів поняття оцінки обстановки у НС та надання їм відповідних знань, які дозволять майбутнім фахівцям не лише оцінювати обстановку у НС, але й вести цілеспрямовану роботу по захисту людини у НС.

Основне завдання практичних занять – допомогти студентам набути вмінь і навичок щодо:


  • оцінки інженерної та пожежної обстановки у НС;

  • навчитися працювати з приладами радіаційної і хімічної розвідки;

  • навчитися готувати до роботи дозиметричні прилади і вимірювати дози опромінення;

  • навчитися виявляти і оцінювати радіаційну обстановку на зараженій місцевості;

  • навчитися оцінювати хімічну обстановку;

  • навчитися прогнозувати й оцінювати обстановку на об’єкті у разі вибуху газоповітряної суміші та планувати відповідні дії начальника ЦО об’єкту.


Місце практичних занять

у структурі навчальної дисципліни


ЗМ


Назва змістовного модулю (ЗМ)

Кількість годин

Всього

Лекції

Лабораторні роботи

Практичні заняття

Самостійна робота

Семестр 9. Модуль 1. Характеристика осередків ураження та оцінки обстановки у них

ЗМ 1

Осередки ураження та захист населення у них

24

14

-

-

10

Всього

24

14

-

-

10

Семестр 9. Модуль 2. Захист населення та ліквідація негативних наслідків надзвичайних ситуацій (НС)

ЗМ 2

Організація проведення РіНР та підвищення стійкості підприємств у НС

30

-

-

14

16

Всього

30

-

-

14

16

Всього за семестр

54

14

-

14

26

Форма проведення модульного контролю – контрольна робота

Форма підсумкового контролю - залік


Зміст практичних занять та форма контролю


№ п/п

Назва практичної роботи

Форма поточної успішності

Кількість балів

1.

Практичне заняття №1

Оцінка інженерної та пожежної обстановки

Перевірка відвідування.

Перевірка виконання роботи



1 - 4

2.

Практичне заняття №2

Прилади радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю

Перевірка відвідування.

Перевірка виконання роботи



1 - 4

3.

Практичне заняття №3

Оцінка радіаційної обстановки

Перевірка відвідування.

Перевірка виконання роботи



1 - 4

4.

Практичне заняття №4

Засоби індивідуального захисту населення

Перевірка відвідування.

Перевірка виконання роботи



1 - 4

5.

Практичне заняття №5

Прогнозування і оцінка обстановки у разі вибуху газоповітряної суміші

Перевірка відвідування.

Перевірка виконання роботи



1 - 4


Оцінювання знань студентів

під час виконання практичних занять
Контроль відвідування лекцій і практичних занять:

Присутність на занятті – 1 бал

Відсутні на занятті – 0 балів

Пропуск трьох занять підряд – мінус 1 бал


Практичне заняття (0-4 бали):

4 бали – роботу виконано самостійно і правильно;

3 бали – роботу виконано самостійно з деякими похибками;

1 бал – роботу переписано;

0 балів – роботу не виконано.


Практичне заняття №1.
Оцінка інженерної та пожежної обстановки
Мета роботи: навчитися визначати характер руйнувань і пожеж, радіуси зон руйнувань і пожеж в осередку ядерного ураження (ОЯУ).
Завдання :

1. Записати вихідні дані для дослідження знаходження підприємства в зонах руйнувань й зонах пожеж.

2. Дослідити вплив надлишкового тиску на руйнування будівель.

3.Запам’ятати що промислові споруди в залежності від пожежо- та вибухонебезпечності діляться на 5 категорій (А, Б, В, Г, Д) і по ступеню вогнестійкості на 5 ступенів (І, ІІ, ІІІ, ІУ, У).

4. Знайти радіуси зон руйнувань і пожеж в ОЯУ.

5. Зробити висновки.


План проведення заняття:

  1. Визначення. Що розуміють під оцінкою інженерної обстановки.

  2. Попередня оцінка інженерної обстановки.

  3. Вихідні дані для оцінки інженерної обстановки і розгляд прогнозування інженерної обстановки в ОЯУ:

  • визначення радіусів зон руйнування в ОЯУ;

  • визначення руйнувань окремих елементів підприємства;

  • висновки.

  1. Визначення. Що розуміють під оцінкою пожежної обстановки.

  2. Вихідні дані для оцінки пожежної обстановки і оцінка пожежної обстановки (прогнозування):

    • ділення промислових будівель за пожежо- та вибухонебезпечністю на категорії (БНІП): 5 категорій (А,Б,В,Г,Д);

    • ділення промислових будівель і споруд за ступенем вогнестійкості: 5 ступенів (І, ІІ, ІІІ, ІУ, У). Коротка характеристика;

    • визначення радіусів зон пожеж в ОЯУ;

    • визначення елементів будинків і матеріалів, які будуть горіти;

    • висновки.


Звіт

про виконання розрахунково-графічного практичного заняття «Оцінка інженерної та пожежної обстановки»
Група__________________________

Прізвище, ініціали студента______________________________



    1. Вступ.

    2. Визначення зон руйнувань в ОЯУ (табл. 1).

    3. Малюнок зон руйнувань з визначенням місця підприємства в цих зонах (мал. 2).

    4. Визначення руйнувань різних елементів підприємства (табл. 2). Висновки після табл. 1 і табл.2.

    5. Визначення зон пожеж в ОЯУ (табл. 3).

    6. Малюнок зон пожеж з визначенням місця підприємства в цих зонах (мал. 3).

    7. Визначення елементів будинків і матеріалів, які будуть горіти (табл. 4).

Висновки після табл. 3 і табл..4.

Загальний висновок.


ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОЇ ТА ПОЖЕЖНОЇ ОБСТАНОВКИ


  1. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОЇ ОБСТАНОВКИ. ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРУ РУЙНУВАНЬ ЕЛЕМЕНТІВ ОБ’ЄКТУ.

Ліквідація наслідків стихійних лих (землетрусів, пожеж, повенів та ін.), великих виробничих аварій (вибухів, пожеж та ін..), а ядерного вибуху починається з оцінки обстановки у зонах лиха, з цією метою необхідно з’ясувати:

    • характер і масштаби руйнувань будівель, споруд, комунікацій, виробничого обладнання і технологічних систем (тобто виявити інженерну обстановку);

    • пожежну обстановку на території об’єкту (р-ну) та її вплив на хід рятувальних робіт;

    • радіаційну, хімічну, бактеріологічну обстановку в районі рятувальних робіт і їх вплив на проведення рятувальних робіт.

Після оцінки обстановки в районі робіт керівництво приймає рішення на проведення рятувальних робіт.

Розглянемо методику деяких варіантів оцінки інженерної і пожежної обстановки після вибуху на території, де розташований авторемонтний завод (АРЗ).



Задача. Оцінка інженерної обстановки.

Під оцінкою інженерної обстановки розуміють визначення масштабів і ступеню руйнування наземних будівель, заглиблених споруд, кабельних енергосистем, гідротехнічних і дорожніх споруд від дії ударної хвилі і вторинних уражаючих факторів.

Оцінка інженерної обстановки провадиться з метою виявлення сил і засобів, необхідних для проведення рятувальних робіт в осередку ураження.

Вона провадиться в два етапи:



  • попередня оцінка можливої інженерної обстановки провадиться до виникнення осередку ураження;

  • прогнозування інженерної обстановки в осередку ураження зразу після виникнення осередку ураження і уточнення обстановки після одержання розвідданих.

Попередня оцінка інженерної обстановки провадиться у наступному порядку:

  • збираються, вивчаються і узагальнюються вихідні дані;

  • розраховуються параметри зон повних, сильних, середніх і слабких руйнувань;

  • визначається ступінь руйнувань будівель, споруд, сховищ, укриттів,

технічного обладнання і кабельної енергомережі по кожній зоні руйнувань;

  • виявляються розміри завалів по кожній зоні руйнувань;

  • визначаються об’єми інженерних робіт по основних видах:

    • прокладання проїздів (проходів) до місця ведення рятувальних робіт;

    • розкопування (відкриття) завалених сховищ;

    • подача повітря в завалені сховища;

  • провадяться невідкладні відновлювальні роботи на енергомережах.

Після надходження даних про вибух (час, місце, потужність і вид вибуху) визначають зону руйнувань, в яку потрапив об’єкт, виконують попередню оцінку інженерної обстановки, а після надходження даних розвідки уточнюють її.

Приклад. Розглянемо прогнозування інженерної обстановки в осередку ядерного ураження (ОЯУ). Для цього задамося наступними вихідними даними: стався повітряний вибух потужністю q = 500 кт, епіцентр якого знаходиться на відстані 4,3 км від території підприємства на захід.

Примітка. Коротка характеристика підприємства:

  • на підприємстві працює 250 співробітників;

  • найбільша зміна – 150 співробітників;

  • захисні споруди на 150 осіб (витримують надлишковий тиск.300 кПа);

  • підвальні приміщення без підсилення на 200 осіб;

  • промислові споруди з легким металевим каркасом на 200 осіб;

  • цегляні будівлі на 100 осіб;

  • дерев’яні будівлі на 50 осіб;

  • енергетична мережа складається з кабельних повітряних електромереж, підземних і наземних трубопроводів.

Визначити які виникнуть руйнування будівель та споруд заводу, енергомереж та ін.
Р І Ш Е Н Н Я

Використовуючи Додаток 1 («Справочник. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения» авт. Демиденко Г.П. и др. -К.: Вища школа, 1989, далі «Довідник») знайдемо радіуси зон руйнувань, які відповідають надлишковому тиску

∆ Рф 10; 20; 30 та 50 кПа. Ці величини для даної ситуації будуть дорівнювати 11,5; 6; 4,2 та 3 км, відповідно. Занесемо ці дані в табл. 1.

Таблиця 1

Радіуси зон руйнування


з/п


Назва зон руйнувань

Надлишковий тиск ∆ Рф , кПа

Радіуси зон руйнувань Rзон, км

1

Слабких

10




2

Середніх

20




3

Сильних

30




4

Повних

50



За цими даними у масштабі 1 см : 1 км малюємо схему зон руйнувань (мал. 2):




М

ал.2. Схема розташування зон руйнувань в осередку ураження.


Наше підприємство знаходиться від епіцентру вибуху на відстані

4.3 км, тобто в зоні середніх руйнувань. Надлишковий тиск в цій зоні


З

20-30 кПа.



Згідно із Довідником (Додаток 2), при такому надлишковому тиску у зоні середніх руйнувань будівлі, захисні споруди та інші споруди набудуть наступних руйнувань (табл.2).

Таблиця 2

Руйнування різних елементів підприємства

з/п


Назва елементів підприємства

Ступінь руйнування

повні

сильні

середні

слабкі

1

Захисні споруди на 300 кПа













2

Підвали без підсилення













3

Промислові споруди з легким металевим каркасом













4

Цегляні будинки













5

Дерев’яні будівлі













6

Кабельні електромережі (наземні)













7

Повітряні електромережі низької напруги













8

Наземні трубопроводи













9

Залізничні колії під’їзних шляхів













10

Шосейні шляхи підїзду













11

Станки середні













12

Крани













Отримані дані з Додатку 2 Довідника (див. табл.2) дозволяють зробити завчасну оцінку інженерну обстановку, яка буде уточнена інженерною розвідкою.

З цих досліджень виходить, що захисні споруди, в яких були робітники і службовці найбільшої робітничої зміни, ушкоджень……….

Підвальні приміщення дістали………………….

Промислові споруди з легким металевим каркасом отримали……..

Дерев’ні будівлі………..

Кабельні електромережі (наземні) отримали………..

Повітряні електромережі отримали………

Наземні трубопроводи отримали…………..


ВИСНОВКИ:

  • для проведення робіт з ліквідації негативних наслідків вибуху необхідно направити об’єктову рятувальну команду, посилену формуваннями комунально-технічної, інженерної, протипожежної і медичної служб;

  • для евакуації постраждалих виділити автоколону з 10-12 автобусів для перевезення людей;

  • для доставки необхідних ремонтних матеріалів, будівельних матеріалів, запчастин і агрегатів виділити автоколону з 7-8 автомобілів;

  • робітники і службовці в сховищах ушкоджень не отримали і можуть бути використані для рятувальних робіт.




  1. ОЦІНКА ПОЖЕЖНОЇ ОБСТАНОВКИ.

Для визначення зон пожеж в осередку ураження задамося необхідними вихідними даними:

  • потужність та вид вибуху;

  • місце знаходження центру (епіцентру) вибуху;

  • вогнестійкість будівель і споруд та вибухонебезпечність виробництва;

щільність забудови;

  • метеорологічні умови (швидкість, напрям та вертикальна стійкість вітру).

Ті райони, на території яких більшість будинків і споруд охоплені вогнем, називають зоною суцільних пожеж. Райони, на території яких мають місце окремі пожежі – зоною окремих пожеж. Райони, на території яких внаслідок вибуху будівлі отримали повні руйнування, характеризуються як зона горіння і тління у завалах.

Зовнішньою межею зони окремих пожеж є умовна лінія зі світловим імпульсом потужністю 100 – 200 кДж/м2 (для вибухів потужністю до 1 Мт береться нижчий рівень, а для вибухів потужністю 1 Мт – верхній рівень потужності світлового імпульсу).

Зовнішнім кордоном зони суцільних пожеж вважається умовна лінія зі світловим імпульсом потужністю 400-600 кДж/м2.

Зовнішньою межею зони пожеж горіння і тління в завалах вважається межа зони повних руйнувань, де потужність світлового імпульсу ≤ 1200 кДж/м2.

При пожежній оцінці промислових об’єктів, як правило, виходять з категорії пожежо- та вибухонебезпечності технологічних процесів, які обумовлені в будівельних нормах і правилах (БНІП). Згідно з ними нормами і правилами промислові будівлі в залежності від технології виробництва поділяють за пожежо- та вибухонебезпечністю на 5 категорій: А,Б,В,Г,Д. Найбільш небезпечні виробництва категорій А і Б, де у технологічному процесі мають справу з горючими рідинами, вибухонебезпечними газами і деякими дуже небезпечними твердими матеріалами (металевий калій, натрій та ін.).

До виробництва категорії В належать технологічні процеси обробки твердих горючих матеріалів і горючих рідин з температурою спалаху парів 120о С і нижче. Це лісопильні заводи, столярні і лісо тарні цехи, склади масел, текстильні та ін. виробництва.

Найменш пожежонебезпечні категорії Г і Д. До категорії Г відносяться виробництва з термічної обробки металу, а до категорії Д відносяться цехи холодної обробки металу.

Будівлі і споруди за ступенем вогнестійкості класифікуються п’ятьма ступенями І, ІІ, ІІІ, ІУ, У.

До І і ІІ ступеню вогнестійкості відносяться будівлі і споруди, основні конструкції яких зроблені з негорючих матеріалів.

До ІІІ ступеню вогнестійкості відносяться цегляні будівлі з дерев’яними оштукатуреними перекриттями.

До ІУ ступеню вогнестійкості відносяться дерев’яні і оштукатурені будівлі.

До У ступеню вогнестійкості відносяться дерев’яні не оштукатурені будівлі.



Під оцінкою пожежної обстановки розуміють масштаби і вид пожежі в осередку ураження.

Щоб зробити оцінку пожежної обстановки для підприємства пожежонебезпечністю категорії Г і ступенем вогнестійкості ІІІ, скористуємося Довідником.


Каталог: olderfiles
olderfiles -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
olderfiles -> Наукових праць
olderfiles -> Державний стандарт початкової загальної освіти Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту»
olderfiles -> Розділ ІІ. Наша зірочка Даша Бондарчук
olderfiles -> Історія держави І права України у 2-х томах том І
olderfiles -> Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку народознавчими засобами 2010 р. Укладачі
olderfiles -> Першотравнева райдержадміністрація відділ освіти методичний кабінет
olderfiles -> Задача на спільну роботу. Мета: Забезпечити засвоєння учнями вміння розв’язувати задачі на спільну роботу
olderfiles -> Методичні рекомендації до організації і проведення уроків узагальнення і систематизації знань учнів на початок навчального року


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал