Методичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії у загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році



Скачати 230,84 Kb.
Дата конвертації19.01.2017
Розмір230,84 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
Методичні рекомендації

щодо викладання фізики та астрономії

у загальноосвітніх навчальних закладах

у 2013-2014 навчальному році
Для сучасного суспільного розвитку важливим чинником є формування в учнів наукових уявлень про навколишній світ, розвиток творчих здібностей школярів та виховання сучасного соціокультурного світогляду.

Реалізації цих завдань в загальноосвітніх навчальних закладах сприяє вивчення курсів фізики та астрономії. Фізика є фундаментальною наукою, яка вивчає загальні закономірності перебігу природних явищ, закладає основи світорозуміння на різних рівнях пізнання природи й надає загальне обґрунтування природничо-наукової картини світу. Сучасна фізика, крім наукового, має важливе соціокультурне значення. Вона стала невід’ємною складовою загальної культури високотехнологічного інформаційного суспільства. Фундаментальний характер фізичного знання як філософії науки й методології природознавства, теоретичної основи сучасної техніки й виробничих технологій визначає освітнє, світоглядне та виховне значення шкільного курсу фізики як навчального предмета. Завдяки цьому в структурі освітньої галузі він відіграє роль базового компонента природничо-наукової освіти й належить до інваріантної складової загальноосвітньої підготовки учнів в основній і старшій школах.

У 2013/2014 навчальному році залишаються чинними навчальні програми для 7-9 та 10-11 класів укладені згідно Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24).

Необхідно зазначити, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 затверджений новий Державний стандарт, який упроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 року, а в частині повної загальної середньої освіти — з 1 вересня 2018 року. Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03 квітня 2012 року № 409 затверджені Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, які вводитимуться в дію поетапно, починаючи з 2013/2014 навчального року для 5-х класів і закінчуючи 2017/2018 навчальним роком для 9-х класів. Ознайомитися з вищевказаними документами та зі змістом навчальних програм з фізики для 7-9 класів, розроблених відповідно до нового Державного стандарту, можна на сайті МОН України: http://www.mon.gov.ua.


Навчання фізики та астрономії в 2013/2014 навчальному році в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних планів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки (від 05.02.2009 № 66 «Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 №132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи» та від 27.08.2010 № 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня»).

Фізика

В основній школі (7-9 класи) вивчається логічно завершений базовий курс фізики, який закладає основи фізичних знань. Навчання фізики у 7-9 класах проводитиметься за програмою «Фізика. Астрономія» (Київ: Ірпінь, 2005). У 8-9 класах з поглибленим вивченням фізики викладання здійснюватиметься відповідно до «Збірника навчальних програм для загальноосвітніх закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу» (Київ: Вікторія, 2009). Зазначені програми також розміщено в журналах «Фізика та астрономія в школі» (№3-4, 2010), «Фізика в школах України» (№2, 2009), газеті «Фізика» (№23, 2009) та на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України.

У таблиці наведено розподіл кількості годин на викладання фізики в основній школі:


Клас

7

8

8

(поглиблене

навчання)

9

9

(поглиблене

навчання)

Кількість годин на тиждень

1

2

4

2

4

Оскільки в 7 класі на вивчення фізики відводиться 35 годин на рік, то розклад занять може складатися за двома варіантами: по 1 годині на тиждень протягом навчального року або по 2 години на тиждень протягом одного семестру.

Відмінністю навчання фізики в старшій школі є глибина й обсяг вивчення фізичних теорій і застосування отриманих знань для розв’язання теоретичних та експериментальних завдань.

У старшій школі вивчення фізики відбувається залежно від обраного профілю навчання: на рівні стандарту, академічному або профільному. Зміст навчального матеріалу для 10 та 11 класів визначається програмами для загальноосвітніх навчальних закладів, які розміщено на сайті МОН України: http://www.mon.gov.ua та видруковано в збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Фізика. Астрономія» (Київ, 2010).

У таблиці, що наведено нижче, подано розподіл кількості годин у старшій школі відповідно до рівня змісту навчальної програми:



Рівні змісту навчання

Рівень стандарту

Академічний рівень

Профільний рівень

Клас

10

11

10

11

10

11

Кількість годин на тиждень

2

2

3

3

6

6

У системі профільного навчання можна виокремити курси за вибором та факультативи, які проводяться в основній школі з метою реалізації допрофільної підготовки, старшій школі – з метою створення умов для орієнтації школярів на індивідуалізацію навчання та соціалізацію навчання, на підготовку до усвідомленого й відповідального вибору сфери майбутньої професійної діяльності. Викладання на вказаних заняттях здійснюватиметься відповідно до «Збірника програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії» (Харків: «Видавнича група «Основа», 2009). Навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором. Курс за вибором(факультатив) програма якого розрахована на 35 годин і більше може вивчатися упродовж двох років. Облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на окремих сторінках класного журналу або у окремому журналі (за рішенням навчального закладу). Облік факультативних занять здійснюється в окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з факультативів та курсів за вибором приймається навчальним закладом.

Перелік навчально-методичної літератури, якій надано грифи МОН та яку вчитель може використовувати в навчально-виховному процесі, буде надруковано в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України», а також у фаховій періодичній пресі.

Програми надають право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту. Враховуючи рівень підготовки школярів, їх інтереси і нахили, профіль школи, учитель може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин, передбачених для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути зміненою вчителем.

Як відомо, фізика ґрунтується на експерименті. Саме через навчальний фізичний експеримент найефективніше здійснюється діяльнісний підхід до навчання фізики. Навчальний фізичний експеримент забезпечує формування в учнів необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного досвіду експериментальної діяльності, завдяки яким вони стають спроможними у межах набутих знань розв’язувати пізнавальні завдання засобами фізичного експерименту. У шкільному навчанні він реалізується у формі демонстраційного й фронтального експерименту, лабораторних робіт фізичного практикуму, навчальних проектів, позаурочних дослідів тощо.

Залежно від умов і наявної матеріальної бази фізичного кабінету вчитель може замінювати окремі роботи або демонстраційні досліди рівноцінними, використовувати різні їхні можливі варіанти. Учитель може доповнювати цей перелік додатковими дослідами, короткочасними експериментальними завданнями, об’єднувати кілька робіт в одну залежно від обраного плану уроку. Окремі лабораторні роботи можна виконувати за допомогою комп’ютерних віртуальних лабораторій. Разом з тим модельний віртуальний експеримент повинен поєднуватися з реальними фізичними дослідами і не заміщувати їх.

Самостійне експериментування учнів, особливо в основній школі, необхідно розширювати, використовуючи найпростіше устаткування, інколи навіть саморобні прилади й побутове обладнання, дотримуючись правил безпеки життєдіяльності. Такі роботи повинні мати пошуковий характер, завдяки чому учні збагачуються новими фактами, узагальнюють їх і роблять висновки. У процесі такої діяльності вони мають навчитися ставити мету дослідження, обирати адекватні методи й засоби, планувати і здійснювати експеримент, обробляти його результати й робити висновки.



У таблиці наведено мінімальну кількість тематичних оцінок (які виставляються у класному журналі та в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати) та лабораторних робіт, що оцінюються, для класів, які навчаються за різними програмами:

Клас

Мінімальна кількість тематичних оцінок

Мінімальна кількість лабораторних робіт, що оцінюються

7

4

6

8

6

8

8 класи з поглибленим навчанням фізики

8

10

9

6

8

9 класи з поглибленим навчанням фізики

8

8

10

Рівень стандарту

6

4

Академічний рівень

8

4

Профільний рівень

10

8

11

Рівень стандарту

5

4

Академічний рівень

7

4

Профільний рівень

10

8

Необхідність збільшення кількості тематичних та лабораторних робіт, що підлягають оцінюванню, визначається вчителем. Оцінювання лабораторних робіт з фізики здійснюється на розсуд учителя і в залежності від способу виконання (демонстраційне, фронтальне, групою, індивідуальне) або у всіх учнів класу, або вибірково у окремих учнів. Лабораторні роботи оформляються в відповідних зошитах. У навчальному процесі можуть використовуватись робочі зошити або зошити для лабораторних робіт з друкованою основою, які мають гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», якщо від дати надання грифу даному посібникові минуло не більше 5 років. Тематичне оцінювання здійснюється на підставі опанування учнями матеріалу теми відповідно до вимог навчальних програм і виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт та навчальної активності школярів. Обов’язковим є проведення однієї контрольної роботи в семестр. Окрема оцінка за ведення зошитів з фізики не виставляється.

Необхідно зазначити, що МОН України надіслало для використання в навчально-виховному процесі інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (від 01.02. 2012 № 1/9-72), розроблені на виконання наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 03.08.2011 № 930 «Про затвердження Плану заходів з виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти». Зазначені матеріали розміщені на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua.

Вимоги безпеки, наведені в цих інструктивно-методичних матеріалах, поширюються на кабінети природничо-математичного напряму (фізики, хімії, біології, математики, географії), у яких навчаються учні загальноосвітніх навчальних закладів і які можуть мати джерела небезпечностей. Матеріали потребують ретельного ознайомлення з ними.

Головний стратегічний напрямок розвитку системи освіти України лежить у площині вирішення проблеми розвитку особистості учня, тому вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнем.

Ефективним засобом формування предметних і ключових компетентностей учнів у процесі навчання фізики є навчальні проекти. Виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів за консультативної допомоги вчителя. Сьогодення вимагає від учителя приділити більше уваги проектному навчанню, тому що практично в кожному розділі навчальних програм з фізики для 7-9 класів, розроблених відповідно до нового Державного стандарту запропоновано цей вид навчальної діяльності учнів і подано орієнтовний перелік тем навчальних проектів, та тестовим технологіям, які останнім часом широко впроваджуються в навчально-виховний процес і є певною гарантією якісної підготовки до ДПА й ЗНО з фізики.

Педагогічна практика свідчить про те, що одним з найбільш ефективних засобів поліпшення якості освіти є систематичні моніторингові дослідження. Саме вони дають інформацію про рівень навчальних досягнень школярів; про зміни, що відбуваються в системі освіти. Окрім того, моніторингові дослідження дають можливість виявити освітні недоліки та своєчасно внести корективи, компетентно формувати освітню політику. В квітні 2013 році відбувся перший етап регіонального моніторингового дослідження якості шкільної фізичної освіти в 10 класах профільного рівня. У ньому взяли участь учні, які були охоплені допрофільною підготовкою у 2011 році. З огляду на це завдання моніторингу були представлені у формі контрольної роботи з теми «Механика».

Моніторингове дослідження в школах області було проведено за однаковими завданнями та встановленою процедурою. Для проведення дослідження Центром моніторингу ЛОІППО був підготовлений пакет матеріалів, який містив: обов’язки інструктора щодо проведення моніторингового дослідження; завдання для учнів 10-х класів; критерії оцінювання завдань; форми звітів про результати виконання завдань для учнів 10-х класів. Для проведення моніторингового дослідження були залучені в якості інструкторів представники Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та методичних кабінетів міст та районів області (окрім учителів фізики). Перевірка виконання завдань здійснювалася в навчальних закладах. Отримані результати узагальнювали робочі групи, визначені центром моніторингу ЛОІППО та регіональними органами управління освітою. Узагальнені звіти надсилалися до центру для підготовки аналітичного звіту.

Результати регіонального моніторингу з фізики для учнів 10-х класів Луганської області показали недоліки при оцінюванні навчальних досягнень учнів. Тому необхідно обговорити питань оцінювання навчальних досягнень учнів на шкільних, районних та міських засіданнях методичних об’єднань учителів фізики; проведення регіональних науково-методичних семінарів та тренінгів щодо оцінювання навчальних досягнень учнів. Особливого значення набуває тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів, яке зумовлює потребу розподілу на три етапи процес вивчення кожної теми: мотиваційний, коли вчитель пояснює задля чого вивчається певна тема, які знання мають бути засвоєні, які вміння й навички сформовані (наводяться приклади орієнтовних завдань, повідомляється кількість обов’язкових видів лабораторних та контрольних робіт тощо); операційно-пізнавальний – основний етап, у процесі якого досягаються поставлені навчальні, розвивальні й виховні цілі та ведеться підготовка до завершального етапу; контрольно-оцінювальний, яким завершується вивчення теми й одержуються об’єктивні дані про якість засвоєння кожним учнем теоретичних знань, набуття практичних навичок щодо розв’язування фізичних задач та проведення експериментальних досліджень.

Тематичне оцінювання проводиться після закінчення вивчення теми або її частини. Учитель має право незначні за обсягом теми об’єднати для проведення тематичного оцінювання. Якщо на вивчення теми відводиться значна кількість годин – доцільно проводити кілька тематичних оцінювань.

Після закінчення вивчення теми чи її частини проводиться підсумковий урок, на якому здійснюється контроль навчальних досягнень учнів. Форма контролю може бути письмова, усна чи комбінована. Для проведення підсумкових письмових робіт доцільно використовувати збірники різнорівневих завдань, схвалені для використання в навчальному процесі Міністерством освіти і науки України.

При складанні завдань тематичних оцінювань з фізики (для 9-11 класів) необхідно орієнтуватися на рівень завдань збірників різнорівневих завдань для проведення державної підсумкової атестації: 1) Збірник завдань для державної підсумкової атестації з фізики. 11 клас / Непорожня Л.В., Петренко А.М., Галаганюк Л.В., Засєкін Д.О., Селезнев О.А., Овсянніков О.А. – К.: 2013; 2) Збірник завдань для державної підсумкової атестації з фізики. 9 клас / Засєкіна Т.М.. Коваль В.С.; Сиротюк В.Д.; Чернецький І.С. – К.: 2013. Обговорення результатів першого етапу регіонального моніторингу з фізики в 10 класах профільного рівня відбудеться на обласному семінарі у жовтні 2013 року. Другий етап регіонального моніторингового дослідження якості шкільної фізичної освіти в 11 класах профільного рівня відбудеться орієнтовно у квітні 2014 року.

З метою підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання треба впроваджувати в шкільну практику тестування як форму оцінювання якості освіти. Обов’язковим є дотримання вимог до складання завдань такого типу, як однозначність та лаконічність формулювань, спрямованість на оцінювання певного знання чи вміння, різноманітність форм постановки завдань та формулювання відповідей. Ефективності його застосування сприятиме систематичність і вписаність у загальну структуру теми, продуманість методів його використання протягом усього навчального року.

Оськільки за результатами ЗНО-2011, ЗНО-2012 відсоток учасників від Луганської області, що набрали менше 124 балів і від 124 до 150 балів є найбільшим серед інших областей України, необхідно районним та міським методичним об’єднанням учителів фізики здійснювати глибокий аналіз результатів цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання з метою уникнення негараздів, які мали місце; налагодити планову широкомасштабну підготовку фахівців через систему підвищення кваліфікації; обговорити на серпневих конференціях питання щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання та методики підготовки учнів до наступного тестування і використання у навчальному процесі тестових технологій навчання.

Важливими є питання самоосвіти учнів та питання використання міжпредметних зв’язків, оскільки у системі профільного навчання їх реалізація є кроком до інтеграції навчальних знань.

Із метою популяризації ідей фізики та підтримки талановитих школярів необхідно щорічно залучати їх до фізичних конкурсів (ТЮФ, «Левеня», «Колосок», «Геліантус»), виконання наукових робіт в системі МАН, до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з фізики та астрономії.

Матеріали для підготовки вчителів до проведення уроків і позаурочних заходів висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та астрономія в сучасній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Фізика в школах України» (видавнича група «Основа»), газеті «Фізика» (видавнича група «Шкільний світ»); у науково-популярних журналах для школярів — «Колосок», «Фізика для допитливих», «Школа юного вченого», «Світ фізики», «Країна знань», «Вселенная, пространство, время» тощо.

Суттєву допомогу в підвищенні ефективності уроку фізики можуть надати інформаційно-комунікаційні технології, які активно впроваджуються в сучасній школі та сприяють розвитку інтелектуальних і творчих здібностей учнів. Дуже корисними для навчального процесу є звернення учнів до ресурсів Internet для створення проектів, дистанційного навчання, участі в конкурсах, олімпіадах тощо.

Астрономія

Одним із предметів інваріантної складової навчальних планів є астрономія, яка вивчатиметься в 11 класі. Навчальний предмет «Астрономія» може викладатися за двома навчальними програмами. За програмою рівня стандарту та академічного рівня учні опановуватимуть курс астрономії впродовж 17 годин на рік, а за програмою профільного рівня — 35 годин. Якщо на вивчення астрономії у загальноосвітньому навчальному закладі відведено 17 годин, то її краще вивчати в одному семестрі (наприклад, у першому), якщо 35 годин, то протягом року по годині на тиждень або попарно щотижня протягом семестру. Навчальні програми з астрономії для старшої профільної школи розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України (http://www.mon.gov.ua), а також надруковано в посібниках: «Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія» (видавнича група «Основа», 2010) та «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Фізика. Астрономія» (Київ, 2010).

Курс астрономії спрямований на розвиток загальнокультурної компетенції, розуміння астрономічних явищ, із якими людина стикається в повсякденному житті, має висвітлені еволюційні зв’язки між різними формами руху та структурної організації матерії у Всесвіті, взаємозв’язок астрономічної науки з іншими природничими та технічними науками.

Особливістю програми профільного рівня є те, що серед державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів є й вимога вміти розв’язувати задачі. У зв’язку з цим рекомендуємо вчителеві під час складання календарно-тематичного планування курсу передбачити час на формування в учнів уміння розв’язувати розрахункові задачі астрономічного змісту.

Програми рівня стандарту, академічного рівня передбачає виконання однієї практичної роботи. Учитель може довільно обирати тему цієї роботи з трьох, запропонованих програмою. Разом із тим, практика показує, що учні на неналежному рівні знають зоряне небо, тому рекомендуємо проводити комбіноване практичне заняття, на якому показувати будову карти зоряного неба (зокрема особливості відображення на ній небесних світил, використання небесних координат) та прийоми роботи з такою картою. У другій частині практичного заняття бажано продемонструвати учням вигляд зоряного неба в ділянці північного полюса світу (сузір’я Малої та Великої Ведмедиць, Полярна зоря тощо), а також у різні пори року.

Готуючись до проведення такого комбінованого практичного заняття, доцільно використовувати програмно-педагогічний засіб «Бібліотека електронних наочностей з астрономії. 11 клас» (опис зазначеного ППЗ є за адресою http://www.astroosvita.kiev.ua, а також скористатись електронним планетарієм Stellarium (вільний доступ за адресою: http://www.stellarium.org, що має серед іншого україномовний інтерфейс). Зазначений електронний планетарій демонструє зоряне небо на будь-який обраний момент часу, а тому дозволяє в режимі відеопроекції показати учням його вигляд у різні пори року (для цього в налаштуваннях планетарію необхідно встановити географічні координати місця спостережень та вказати дату). Рекомендуємо чотири орієнтовні дати: 15 жовтня (осіннє зоряне небо), 15 січня (зимове зоряне небо), 15 квітня (весняне зоряне небо) і 15 липня (літнє зоряне небо). Час доби добирається довільно, бажано обирати вечірні години. За допомогою цього планетарію також можна показати зміну вигляду зоряного неба впродовж доби.

Якщо немає можливості комп’ютерної демонстрації, то можна попередньо виготовити фотозображення (скріншоти екрана монітора) потрібних ділянок зоряного неба та надрукувати їх.

Навчальна програма профільного рівня містить тематику п’яти практичних робіт і є орієнтовною. З огляду на можливості навчального закладу щодо технічних засобів навчання учителем добираються три роботи для проведення практичної частини курсу. Також учитель може запропонувати й інші теми робіт. Серед практичних робіт можна виділити найбільш значущі для узагальнення, зокрема роботу з рухомою картою зоряного неба (№1), визначення параметрів зір за діаграмою Герцшпрунга-Рессела (№4) і визначення чисел Вольфа за спостереженнями у шкільний телескоп чи за знімками Сонця (№5).

При формуванні календарно-тематичного планування за 17-годинним курсом рекомендуємо планувати дві тематичні атестації: першу — за результатами вивчення тем 1-3, а другу – за результатами вивчення тем 4-8.

За програмою профільного рівня доцільно передбачити не менше трьох тематичних оцінювань навчальних досягнень учнів. Наприклад, за результатами вивчення розділів 1-2 — перша, розділів 3-4 — друга і п’ятого розділу — третя.

Під час підготовки до тематичних атестацій у профільних класах можна скористатися збірником різнорівневих завдань для проведення державної підсумкової атестації з астрономії попередніх років.

Допомогою в роботі вчителю можуть стати сайт "Астроосвіта", присвячений астрономічній освіті (astroosvita.kiev.ua), сайт "Астрономічна українська мережа" – Astronomical Net of Ukraine (astronomy.net.ua), сайт Європейської південної обсерваторії (http://www.eso.org/public/).
Про підсумки Всеукраїнського конкурсу

«Учитель року – 2013» у номінації «Фізика»

Всеукраїнський конкурс «Учитель року» є не тільки традиційним конкурсом педагогічної майстерності, а й серйозним творчим випробування для кращих педагогів. Його проведення сприяє ефективному розвитку вітчизняної системи шкільної освіти, широкому втіленню в практику цікавих методів і підходів до викладання. Конкурс допомагає краще зрозуміти і усвідомити місце та роль вчителя в житті країни та її майбутнього. Творчість учасників конкурсу стимулює педагогічний пошук колег, підвищує значимість професії вчителя у суспільстві.

Учасників конкурсу беруть участь у проведенні науково-методичної та психолого-педагогічної експертизи навчальних програм та підручників, активно залучаються до курсової перепідготовки вчителів, проводять семінарські і практичні заняття в рамках роботи міських/районних методичних об'єднаннях, беруть активну участь у роботі творчих груп, ведуть наукову роботу.

Усього в обласному турі конкурсу взяли участь 22 учасники із міст Луганськ, Алчевськ, Краснодон, Лисичанськ, Ровеньки, Свердловськ (7 учасників) та районів Антрацитівський, Білокуракинський, Краснодонський, Лутугінський, Марківський, Міловський, Новопсковський, Перевальський, Попаснянський, Сватівський, Слов'яносербський, Ст.-Луганський, Старобільський (15 учасників).

Про високий професійний рівень конкурсантів свідчить і те, що серед учасників обласного туру конкурсу було 8 вчителів вищої категорії, в тому числі 1 мав звання "вчитель-методист", 4 – "старший вчитель", 9 вчителів першої категорії. З учасників конкурсу 15 вчителів, або 68 % працюють у загальноосвітніх школах, решта 7 вчителів - у гімназіях, ліцеях, спеціалізованих школах з поглибленим вивченням окремих предметів.

Переважна більшість учасників заключного туру конкурсу (10 із 22) має педагогічний стаж понад 20 років, від 10 до 20 років – 7 учасників, 5 вчителів, стаж роботи яких не перевищує 10 років.

У цьому році успішно виступили вчителі м.Лисичанська, Луганська, Краснодона, які стали переможцями, а саме: Н.С.Назаренко (Лисичанський багатопрофільний ліцей Лисичанської міської ради Луганської області) виборола І місце, С.Д.Гуторова (Комунальний заклад "Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18") – ІІ місце, Н.М.Данильченко (Комунальна установа "Краснодонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 імені О.М. Горького Краснодонської міської ради Луганської області") – ІІІ місце.

На заключному турі конкурсу представляла Луганську область Н.С.Назаренко (Лисичанський багатопрофільний ліцей Лисичанської міської ради Луганської області) з досвідом роботи «Енергетична освіта ліцеїстів на уроках фізики та в позакласній роботі в системі мотиваційного навчання». Розв'язання проблеми вчителем передбачає перш за все аналіз стану висвітлення питань енергозбереження в діючих навчальних програмах, по друге, розробку доповнень до змісту енергетичної освіти, по-третє, розробку лабораторних, експериментально-дослідницьких робіт прикладного змісту. Саме виконання таких завдань дозволяє учням не тільки зрозуміти сутність проблеми, яка вивчається, але й запропонувати власний спосіб використання набутих знань та навичок з питань енергозбереження. Учні Наталії Сергіївни беруть участь у роботі Міжнародного шкільного освітнього проекту з раціонального використання ресурсів та енергії SPARE, який започаткований Норвезьким товариством охорони природи і здійснюється в Україні за підтримки Міністерства освіти і науки, Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, посольства Королівства Норвегії в Україні. З 2008 року учасники проекту щорічно ставали фіналістами та переможцями Національного туру. Досвід Н.С.Назаренко був схвалений членами журі та учасниками конкурсу. Творчий звіт Н.С.Назаренко буде представлений на серпневому семінарі керівників міських/районних методичних об'єднань учителів фізики та астрономії.


ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ЗАСІДАНЬ МІСЬК\РАЙМЕТОДИЧНИХ ОБЄДНАНЬ УЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ

  1. Аналіз змісту фізичного та астрономічного компонентів освітньої галузі «Природознавство» нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

  2. Навчально-методичне забезпечення викладання шкільних курсів фізики та астрономії

  3. Особливості викладання фізики та астрономії різних напрямів профілізації

  4. Використання сучасних освітніх технологій на уроках фізики та астрономії

  5. Інформаційно-комунікаційні технології на уроках фізики та астрономії

  6. Формування самоосвітньої компетентності учнів при вивченні шкільних курсів фізики та астрономії

  7. Формування екологічної компетентності учнів з фізики та астрономії

  8. Прикладна спрямованість викладання фізики та астрономії

  9. Технології оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики та астрономії

  10. Моделювання та аналіз сучасного уроку фізики

  11. Організація роботи з обдарованими дітьми в навчально-виховному процесі з фізики та астрономії



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал