Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів // Лист мон україни від 06. 02. 2008 №1/9-61



Скачати 306,14 Kb.
Дата конвертації02.12.2016
Розмір306,14 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
Нормативні документи зі здоров’язбережувальної

діяльності в навчальному закладі та

вчителя основ здоров’я

  1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» // Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1394 – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ (діючий для 5 класу).

  2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» // Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 № 24 ( діючий для 6-9 класів).

  3. Інструкція з ведення класного журналу учнів 5-11 (12)-х класів ЗНЗ. // Наказ МОН України від 03.06.2008 № 496.

  4. Закон України від 19.02.2009 «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки».

    1. Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді // Наказ МОН України від 21.07.2004 № 605.

  5. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти // Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 року № 329.

  6. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів // Лист МОН України від 06.02.2008 №1/9-61.

  7. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002.

  8. Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Наказ МОНМС України від 30.08.2011 №996.

  9. Перелік програм, навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах. // Інф. збірник МОНУ. - 2013. - №17-19.

  10. 10а. Про орієнтовний перелік навчально-методичного забезпечення базових дисциплін у 2-х та 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів // Лист МОН України від 15.07.2013 № 1/9-493.

  11. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах // Наказ МОН України від 01.08.2001 № 563 із змінами і доповненнями, внесеними наказом МОН України від 20.11.2006 № 782.

  12. Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих МОН України // Наказ МОН України від 18.04.2006 № 304) .

  13. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України. // Наказ МОН України від 24.03.2006 №237.

  14. Примірне Положення про навчальний кабінет основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів // Наказ МОН України від 09.12.2009 № 1114.

  15. Про вдосконалення профілактики та оздоровлення дітей з порушення зору. // Наказ МОЗ і МОН України від 09.03.2004 №121/185.

  16. Про заборону тютюнокуріння в навчальних закладах і установах Міністерства освіти і науки України і затвердження заходів щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої та профілактичної роботи серед дітей, учнівської та студентської молоді // Наказ МОН України від 08.11.2004 № 855 //Інф. зб. МОН України. – 2004. – № 23-24.

  17. Про затвердження заходів щодо виконання Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2012 року // Наказ МОН України від 01.02.2010 № 58 .

  18. Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс-захист сучасної моделі навчального закладу «Школа сприяння здоров’ю» // Наказ МОНМС України від 20.07.2011 № 828.

  19. Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України від 31.10. 2011 № 1243.

  20. Про організацію виховної роботи у навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році //Лист МОН України від 08.07.2013 №1/9-480.

  21. Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі //Лист МОН України від 25.057.2013 №1/9-368.

  22. Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін у 2012-2013 н.р. Основи здоров’я // Лист МОНМС України від 01.06.12 № 1/9-426.


програми ІнВаріантної складової

навчального плану

  • Основи здоровя, 5 клас. Програма для ЗНЗ (Затверджена Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України наказом від 06.06.2012 № 664) – на сайті http://mon.gov.ua/ua//activity/education/56/generalsecondary-education/

  • Основи здоровя, 6-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. К. - Ірпінь: Перун. - 2005.



програми Варіативної складової

навчального плану

  • Курс «Захисти себе від ВІЛ» / Воронцова Т.В., Оржеховська В.М., Пономаренко В.С. Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу: Програма навчального курсу для учнівської молоді старшого підліткового та юнацького віку. – К.: Освіта, 2013. – 12 с. (гриф – лист ІІТЗО від 04.08.10 № 1.4/18-3169).

  • Програма факультативного курсу (тренінгового курсу) «Я – моє здоровя – моє життя. 5-6 класи : навч. прогр. / Н. О. Лещук. – К. : Наш час, 2008. – 23 с.

  • Програма факультативного курсу для учнів 7-11 класів «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя»: навч.-метод. посіб. / Н.О. Лещук, Ж.В. Савич. – К. : Наш час, 2007. – 52 с.

  • Комплект методичних матеріалів «Профілактична протинаркотична та протиалкогольна виховна програма для учнів 1-11 класів, їх батьків та працівників педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів навчання» (авт. А.М. Вієвський та інш.);

  • Навчальна програма факультативного курсу для учнів 8-9 класів «Основи здорового способу життя» (авт. Н.О. Чаган, М.М. Тюріна);

  • Навчальна програма факультативного курсу «Морально-ціннісні аспекти формування навичок здорового способу життя у старших підлітків». авт. Савченко Р.О., Соляник О.В., Симоненко Т.Д., Тінякова А.В.

  • Комплексна програма гуртка «Юний рятувальник». авт. Сагайдак Л.Д.

  • Челах Г.Є, Медведева О.В. Програма факультативної курсу для учнів 6-9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів «Профілактика шкідливих звичок». - Донець облІППО: Витоки, 2011. – 56 с.


Методичні рекомендації з викладання предмета

«Основи здоровя»

у 2013-2014 навчальному році

Закон України «Про загальну середню освіту» одним із головних визначає завдання виховання свідомого ставлення учнів до свого здоров’я та здоров’я інших, формування засад і гігієнічних навичок здорового способу життя, збереження і зміцнення їх фізичного та психічного здоров’я. Ці ж завдання визначені й у Державних стандартах початкової та базової і повної середньої освіти.

Одним із шляхів досягнення цієї мети є навчання школярів відповідального ставлення до свого здоров’я та здоров’я людей, що їх оточують, як до найвищих індивідуальних і суспільних цінностей, формування через освіту здорового способу життя.

Пізнання, активна соціалізація, вплив на формування системи цінностей суспільства й усвідомлене сприйняття навколишнього світу розпочинається з виховання в загальноосвітньому навчальному закладі.

Саме з цією метою вивчається навчальний предмет «Основи здоров’я». За своїм призначенням, змістом і методами навчання він суттєво відмінний від інших предметів. Його особливості визначаються:

  • необхідністю впливати на свідомість і поведінку учнів. Ця теза ґрунтується на визнанні того, що якість життя людини, її здоров’я, безпека і благополуччя найбільше залежать від її поведінки та способу життя;

  • навчально-виховні впливи слід спрямовувати на формування у дітей позитивних цінностей, знань, ставлень, умінь і навичок, які зменшать ризик виникнення поведінкових проблем і підвищать їх особистісний потенціал для гармонійного розвитку та життєвого успіху;

  • для посилення мотивації та ефективності навчання необхідно послідовно впливати на шкільну політику і створювати сприятливе середовище.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 затверджено новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Він впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 року. У 2013/2014 навчальному році за ним будуть навчатись учні 5 класів.

На вивчення предмета «Основи здоров’я», відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, передбачено у 5-7 класах – 1 години на тиждень; у 8-9 класах – 0,5 години на тиждень.

У спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов на вивчення предмета «Основи здоров’я» у 5-9 класах передбачено 0,5 години на тиждень.

Кількість часу на вивчення предмета основи здоров’я у 8-9 класах рекомендуємо збільшити на 0,5 год. за рахунок варіативної частини навчального плану, що в свою чергу надає можливість поширення і поглиблення змісту програми. У такому разі вчитель використовує чинну програму, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми.

Відповідно до типових навчальних планів, розроблених до нового Державного стандарту, предмет «Основи здоров’я» надалі вивчатиметься в основній школі у 5-9 класах по 1 годині на тиждень (поступово переходячи на вивчення предмету за новою програмою).

Викладання предмета «Основи здоров’я» у 2013/2014 н.р. у 5 класі здійснювати відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 24.05.13 №1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі». Для учнів 6–9-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 р. №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.).


Завданнями навчального предмету «Основи здоровя»

в основній школі є:

  • формування в учнів знання про здоровя і безпеку, здоровий і безпечний спосіб життя;

  • розвиток в учнів життєво необхідних умінь та навичок, вміння використовувати їх у навчальній та повсякденній діяльності;

  • створення мотивації учнів щодо дбайливого ставлення до власного здоровя, вдосконалення фізичної, соціальної, психічної і духовної складових здоровя;

  • усвідомлення учнями цінності життя і здоровя, значущості здорового і безпечного способу життя;

  • збагачення власного досвіду учнів щодо збереження здоровя;

  • підготовка учнів до забезпечення власної безпеки та безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях.

Знаннєвий компонент здоров’язбережувальної компетентності учнів слід формувати з урахуванням сучасного розуміння сутності здоров’я як складного явища, яке характеризує життєдіяльність окремої людини, групи людей, і суспільства загалом. У школярів має накопичуватися інформація щодо сучасного трактування сутності здорового способу життя, його складових та, особливо, його чинників:

  • способу життя сім’ї, найближчого оточення та суспільства;

  • рівня культури особи, сім’ї, суспільства;

  • місця здоров’я в системі цінностей людини та суспільства, у якому вона живе;

  • бажання людини берегти своє життя і зміцнювати здоров’я;

  • налаштованості на довге здорове життя та на розвиток усіх складових свого здоров’я: фізичної, соціальної, психічної, духовної.

З метою формування ціннісного компоненту здоров’язбережувальної компетентності необхідно активізувати мотиваційну і виховну функції навчання, задіювати емоціогенність навчального матеріалу, що дозволяє формувати позитивний світогляд дитини у ставленні до самого себе й до інших людей. Мотивування і виховання учнів необхідно базувати на позитивних мотивах навчання, активізації їхніх пізнавальних потреб та інтересів. Цьому сприятиме використання завдань на розвиток мотивації (ігрових ситуації та рухливих пауз, персоніфікація запитань, виконання творчих завдань тощо), ілюстрацій, цікавих фактів, гуморесок. Особливої уваги заслуговує включення в навчальний процес опори на життєвий досвід учнів.

Діяльнісний підхід до вивчення основ здоров’я забезпечується відпрацюванням практичних дій при вивченні кожної навчальної теми. Зміст нової навчальної програми з основ здоров’я складається з двох частин: понятійного і діяльнісного, що складається з вправ для відпрацювання ключових умінь і навичок щодо збереження життя і зміцнення здоров’я (наприклад виконання вправ для розвитку життєвих навичок, відпрацювання алгоритму дій, моделювання поведінки, розробка пам’яток тощо). Виконання зазначених вправ є обов’язковим елементом навчальних занять відповідної тематики. Знаком * позначено вправи, які слід виконувати учням не лише в класі, а й вдома з допомогою дорослих.

Для реалізації особистісно зорієнтованого підходу до вивчення основ здоров’я доцільно використовувати навчальні тексти, відеофрагменти, які передбачають рефлексію – встановлення зворотнього зв’язку між зовнішнім світом і внутрішнім станом учня, спеціально дібраними завданнями (наприклад: Як ти поводишся в такій ситуації? Що тобі подобається або не подобається в запропонованих порадах? тощо), що потребують осмислення дій, колективної комунікації, де кожен учень має змогу реалізувати власний потенціал.
Особливості вивчення предмету

«основи здоров’я» у кожному класі

5 КЛАС

При плануванні вивчення основ здоров’я учнями 5 класу вчителю необхідно керуватися, насамперед, принципами наступності, перспективності, активності та емоційності. Необхідним є використання системи завдань, спрямованих на уможливлення оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями (розвиток життєвих і спеціальних здоров’язбережувальних навичок) та загальнонавчальними уміннями (управління процесом розуміння учнями прочитаного тексту, оволодіння ними уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, брати участь у проектній діяльності, рольовій грі, розв’язанні конкретних ситуацій тощо).

Особливість методики проведення уроків предмету «Основи здоров’я» полягає в тому, що оволодіння сприятливими для здоров’я і розвитку особистості життєвими навичками потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії.

Ефективними на уроках основ здоров'я можуть бути сучасні педагогічні технології, що ґрунтуються на використанні методів інтерактивного навчання, у тому числі й системи завдань і вправ, зорієнтованих на діалогові форми навчальної взаємодії, використання елементів тренінгових форм, проектної діяльності, ведення індивідуальних і колективних портфоліо.

З методів інтерактивного навчання, які є найефективнішими на уроках основ здоров’я, пропонуємо такі.

Мозковий штурм. Використовується для генерування ідей та активізації діяльності учнів щодо розв’язання певної проблеми. Можна застосовувати на початку заняття, щоб з’ясувати обізнаність з темою. Всі висловлені ідеї можна об’єднати або проаналізувати, використовуючи інші методи (наприклад, концептуальну карту, «павутиння»).

Дискусії-роздуми. Заохочують до обмірковування й обговорення того, що учні спостерігали, чули або читали. Починають дискусію, ставлячи питання, яке вимагає висловлювання власної позиції та інтерпретації (обговорення) власного досвіду, навчальних відеофільмів, текстів підручників, статей, газетних публікації тощо. Поставлені запитання заохочують учнів співвідносити зміст опрацьованої інформації з власним досвідом.

Обговорення забезпечує можливість кожному учаснику навчального процесу висловити власні думки і погляди щодо конкретного питання. Невеликі групи – 5–7 учнів – найоптимальніші для обговорення, оскільки кожен член групи має нагоду висловитися, хоча це можна здійснити і фронтально.

Міні-лекція (узагальнена назва словесного повідомлення інформації). Метод можна використати для повідомлення такої інформації, яка має основоположне значення і яку учні не можуть здобути самостійно. Можуть вважатися ефективними, коли: продовжуються 5-8 хв.; включають групову дискусію, покази, демонстрації.

Навчальний фільм. Це знятий та записаний сюжет, представлений особою, яку неможливо запросити на урок та поради якої дуже важливі. Фільм може бути зроблений у форматі інтерв’ю або репортажу з міста подій, що дає можливість показати обладнання, предмети, дії, яких немає і не відбувається в класі. Фільм тем не менш повинен бути коротким, 5–8 хвилин. Після фільму доцільне обговорення.

Показ/демонстрація. Забезпечує зв’язок між «знати про» і «бути спроможним зробити». Демонстрацію можна вважати ефективною, якщо учні можуть чітко бачити і розуміти те, що відбувається, та коли мають місце короткі пояснення вчителя і групові обговорення впродовж показу.

Доповнення. Цей метод передбачає надання можливості для доповнення інформації, що характеризує певні факти, ознаки, методи. Учні мають завершити текст так, щоб він мав сенс. Метод використовують у письмовій або усній формі із застосуванням власного досвіду учнів, повідомленнями про випадки в їхньому житті.

Аналіз окремої життєвої ситуації. Стосується заздалегідь визначених сценаріїв, випадків, котрі ґрунтуються на ситуаціях з реального життя, які учні спостерігають, аналізують, роблять висновки, дають рекомендації.

Концептуальна карта (опорна схема). Складання концептуальних карт часто застосовується для того, щоб можна було побачити зв’язок між новою і відомою інформацією. Також цей метод використовується для того, щоб визначити основні поняття або показати зв’язки між поняттями, схематично відобразити структурні компоненти інформації.

Коло знання. Цей метод залучає кожного до обговорення наданих вчителем фактів з товаришами в групі, а потім – до обміну думками спочатку в іншій групі (кожний учасник переходить в іншу групу як носій частини нової інформації). Насамкінець представники кожної групи в оновленому складі представляють отримані в результаті обговорення знання перед своєю або всіма групами. Для цього методу потрібно заготувати картки з інформацією, яка має бути раціонально викладеною, добре оформленою; найчастіше надається така інформація, яку можна швидко запам’ятати, щоб легко викласти її членам групи.

Дебати. Структура дебатів заохочує учнів знаходити і наводити переконливі аргументи своїм твердженням. У дебатах більшого значення надається конкретним фактам та знанням, ніж неформальному обговоренню. Групи, утворені для проведення дебатів, мають співпрацювати у процесі пошуку і підготовки своїх аргументів. Важливою умовою ефективного проведення методу є обговорення і прийняття заздалегідь правил співпраці під час дебатів. Метод особливо актуальний, адже він не лише дозволяє оволодіти тим чи іншим матеріалом, але й сприяє розвитку навичок вирішення проблем, творчого та критичного мислення, ефективного спілкування, почуття гідності, чинення опору тиску, міжособистісних взаємин.

Схеми/таблиці досвіду. Такі схеми/таблиці фіксують досвід, яким діляться учні. Вони є важливими ресурсними матеріалами. Теми для схем/таблиць можуть виникати під час запланованих або спонтанних видів діяльності. Зміст схем/таблиць залежить від рівня та різноманітності тем.

Інтерв’ювання передбачає зустріч учнів з певною особою (науковці, лікарі, батьки, представники державних служб захисту тощо) для обговорення конкретних тем або проблем. З «перших рук» отримується нова найточніша інформація, відбувається знайомство з точкою зору цієї особи з проблеми, яка цікавить учнів. Метод обов’язково доповнюється таким, що дозволяє зробити висновки, узагальнення; наприклад, дискусії-роздуми.

Взаємонавчання. Цей метод використовується таким чином, що учні, більш досвідчені в якомусь конкретному напрямку («фахівці»), діляться своїм досвідом з іншими членами групи.

Консультативна група. Консультативна група створюється для одержання, корекції, збагачення та поглиблення компетентності під керівництвом учителя. До роботи в цій групі крім учнів, можна залучити батьків, лікарів, медичних сестер та ін.

Вирішення проблеми. Цей метод найчастіше використовується для оволодіння навичками прийняття рішення. Це – пошук відповідей на запитання або шляхів вирішення проблеми, які можуть бути представлені на занятті.

«Павутиння». Метод зорової репрезентації зв’язків між фактами, поняттями, наслідками чи подіями. Його застосування дозволяє досліджувати й упорядковувати інформацію в певній послідовності за ієрархічним змістом. «Павутиння» зручно будувати на основі будь-якої концептуальної карти.

Уявний образ. Метод спрямований на вироблення навичок створення уявного (віртуального) образу предмета чи об’єкта, події або ситуації. Це розвиває уяву та творче мислення.

Ситуаційні ігри. Дозволяють реалізувати творчий потенціал учнів під час короткого перевтілення, коли розігруються певні життєві ситуації, пов’язані переважно з вибором (корисних чи шкідливих звичок, активного чи пасивного відпочинку, вибором друзів, відмовою від участі в діяльності, пов’язаної з ризиком для життя та здоров’я тощо). Після розігрування певної ситуації в навчальній групі створюється надзвичайно сприятлива нагода обговорити інші можливі шляхи вирішення проблеми, виявити ставлення до тієї чи іншої ситуації та зробити загальні висновки.

Ілюстрування. Ілюструючи певні події, фрагменти підручників чи літературних творів, учні передають свої розуміння, особисте сприйняття й ставлення до прочитаного або почутого. Вони розвивають власне творче мислення, коли зображують ту чи іншу особу, середовище, у якому вона живе, тощо. Ілюстрування розповіді вчителя чи іншого учня розкриває досвід особи.

Екскурсії дозволяють сприймати явища в цілісності, зібрати багатий матеріал для подальшої роботи, набути нові знання та навички, порівняти теоретичні знання з фактами, які мають місце в реальному житті. Екскурсії чітко плануються (наприклад, до Центру здоров’я, дитячої поліклініки, медичного кабінету школи); їх результати фіксуються і обговорюються при реалізації методів навчання, що відносяться до описаних вище навчальних стратегій.

Специфічними засобами змісту предмета «Основи здоров’я» спрямовується діяльність учня на розвиток його активності у засвоєнні істин здорового способу життя на розвиток продуктивного і творчого мислення. З цією метою доцільно використовувати у навчальному процесі завдання, що різняться за характером пізнавальної діяльності учнів (рецептивні, репродуктивні, творчі) та ураховують навчальні і розвивальні цілі (на усвідомлення навчального матеріалу, застосування знань та умінь за зразком, творче застосування набутих знань, формування емоційно-ціннісного ставлення).

Постійної уваги учителя заслуговує співпраця з батьками, дорослими членами сім’ї. Слід звернути увагу учнів і батьків на співпрацю при виконанні завдань, спрямованих на моделювання здоров’язбережувальних компетенцій дітей. Програмою передбачена обов’язкова участь дорослих у виконанні таких завдань (позначені у чинній програмі *): «Прийняття зважених рішень щодо переходу дороги», «Обстеження безпеки своєї оселі»,

«Відпрацювання навичок вимірювання температури тіла», «Виконання вправ для формування правильної постави та гімнастики для очей».

Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів має відбуватися постійно, на усіх етапах розвитку здоров’язбережувальних компетенцій. Особливістю оцінювання здоров’язбережувальної діяльності дитини є відзначення як позитивного навіть мінімального досягнення в школі, вдома, у громаді, для чого необхідна тісна співпраця учителя з батьківською громадою. Партнерство школи і батьківської громади щодо здоров’язбереження дітей уможливлює:

  • участь батьків у навчанні і вихованні дітей в умовах школи;

  • спільну відповідальність за навчально-виховний процес;

  • підвищення рівня здоров’язбережувальної компетентності членів сім’ї;

  • участь батьківської громади у прийнятті рішень щодо здоров’я дітей, підвищення значимості громади в управлінні життя суспільства;

  • поліпшення здоров’язбережувального середовища школи.

Підручники з основ здоров’я для 5 класів

На конкурсній основі відібрано два підручника з основ здоров'я для 5 класів загальноосвітніх навчальних закладів:

  • підручник «Основи здоров’я. 5 клас» – автори: Т. Є. Бойченко, С. В. Василенко, І. П. Василашко, Н. С. Коваль, О. К. Гурська, видавництво «Генеза»;

  • підручник «Основи здоров’я. 5 клас» – автори: І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко, видавництво «Алатон».

Зміст, структура, методичний апарат підручників підпорядковані загальній меті – формуванню і розвитку здоров'язбережувальної компетентності учнів. Зміст підручника авторського колективу у складі І. Д. Беха, Т.В.  Воронцової, В. С. Пономаренка, С. В. Страшка (видавництво «Алатон») базується на сучасній концепції здоров’я і безпеки з урахуванням вікових особливостей учнів, актуальних потреб, проблем, завдань та основних сфер їх життєдіяльності. Методичний апарат підручника ґрунтується на педагогічній технології «Освіта на основі розвитку життєвих навичок», ефективність якої у формуванні здоров’язбережувальних компетенцій зумовлена залученням учнів до навчально-виховного процесу в ролі активних суб’єктів, а не пасивних споживачів інформації. Підручник орієнтовано на застосування групової та індивідуальної форм навчання, в процесі якого учні набувають навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього. Знання і практичні навички здобуваються учнями в процесі діяльності: під час рольових ігор, дебатів, мозкових штурмів, аналізу життєвих ситуацій, роботи в групах, розробки проектів тощо, що сприяє також формуванню у школярів соціальної та комунікативної компетентностей.

Зміст, структура і методичний апарат підручника авторів Бойченко Т.Є., Василенко С. В., , Василашко І. П., Коваль Н. С., Гурської О. К. (видавництво «Генеза») розроблено з урахуванням сучасних дидактичних теорій конструювання змісту освіти та положень особистісно зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів, а також ключового характеру здоров’язбережувальної компетентності. Рубрики підручника та завдання різного рівня складності спрямовані на поєднання теоретичних знань із практичною діяльністю учнів.

У підручнику уміщено завдання, спрямовані на відтворення, конструювання, творчість. Вони розроблені з урахуванням можливості покрокового розвитку компетенцій, у тому числі й здоров’язбережувальних. У підручниках наведено алгоритми моделювання життєвих навичок, визначених програмою, дослідницькі проекти, які учні можуть виконати за алгоритмом, що пропонується, або власним.

6 клас

У 6 класі основний акцент робиться на взаємозв’язок людини з навколишнім середовищем життя. Так, при вивченні матеріалу наскрізної лінії «Життя і здоров’я людини» розкриваються питання впливу навколишнього середовища на здоров’я пріоритетності здоров’я людини, формуються вміння адаптуватися до змін середовища. Зміст наскрізної лінії «Фізична складова здоров’я» передбачає ознайомлення учнів з умовами гармонійною розвитку підлітків і поділяється на три складові: «Розвиток підлітків», «Харчування підлітків» та «Осо­биста гігієна». Шестикласники знайомляться з вимо­гами до харчового та питного режиму, розуміють ва­жливість занять фізичними вправами, привчаються дотримуватися правил особистої гігієни. При вивченні цієї наскрізної лінії важливим с показати взаємозал­ежність розвитку людини та харчування, розкрити можливість подолання йододефіциту та профілактики інших порушень обміну речовин через уживання в їжу певних продуктів харчування.

Змістова лінія «Соціальна складова здоров’я» у 6 класі охоплює три теми: «Звички здоров’я». «Убережи себе від ВІЛ-інфікування», «Безпека щоденного життя». Перша тема розкриває залежність здоров’я від корисних і шкідливих звичок, формує навички протидії негативному впливу середовища, навчає критично ставитись до реклами тютюнових і алкогольних виробів. Тема «Убережи себе від ВІЛ-інфікування» продовжує формування навичок безпечної поведінки щодо ВІЛ/СНІДу, ілюструє зв’язок наркоманії з ризиком інфікування, формує толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих. Третя тема присвячена навчанню підлітків безпечній поведінці у повсякденному житті: правильному поводженню з електро- та газовими приладами, із речовинами побутової хімії, правилам надання першої допомоги та самодопомоги при ураженні електричним струмом, ураженні шкіри, очей хімічними речовинами, отруєнні газом тощо. Також передбачене формування навичок безпечної поведінки в екстремальних ситуаціях: на випадок аварій, пожеж, дорожньо-транспортних пригод. Наскрізна лінія «Психічна і духовна складові здо­ров’я» у б класі присвячена формуванню в учнів нави­чок спілкування, вмінь знаходити вихід із конфліктних ситуацій, конструктивного їх розв’язання.

7 клас

Програмою 7-го класу передбачено продовження ознайомлення учнів за чотирма наскрізними лініями: життя та здоровя людини; фізична складова здоровя; соціальна складова здоровя; психічна та духовна складові здоровя.

У змісті враховуються вікові особливості учнів 7-ого класу, а саме: нерівномірність фізичного розвитку, гормональна перебудова, інтенсивне статеве дозрівання, яке відображається на їх зовнішності, прагнення семикласників до самостійності, індивідуалізм, і в той же час гостре бажання належати до «своєї» групи, мати кумирів, наслідувані їх поведінку тощо. Предмет «Основи здоров’я» має за мету допомогти семикласникам визначити ціннісні орієнтири, ставлення, знання, вміння і навички, необхідні для здорового продуктивного життя, успішного навчання.

У 7-му класі центральною темою є профілактика вживання психоактивних речовин і розвиток, пов’язаних з цією проблемою, життєвих навичок (розбудову самоповаги, прийняття рішень, протидії тиску однолітків, ефективного спілкування, розв’язання конфліктів). Детально розглядаються питання впливу реклами, а також такі важливі для семикласників проблеми зовнішності, статевого дозрівання, самотності, захисту від стресу, хвороб цивілізації тощо.

8 клас

Програму 8-го класу передбачено реалізувати, маючи навантаження 0,5 годин. Наскрізні лінії складників здоров’я залишаються тими ж. Акцент розділу «Фізична складова здоров’я» робиться на статеве виховання, починаючи вже із вступу «На порозі дорослого життя». Вводиться поняття «зрілість». Фізіологічна зрілість розглядається через статеве дозрівання, шкідливість для здоров’я раннього статевого життя та вагітності неповнолітніх, хвороби, що передаються статевим шляхом. Учителеві необхідно робити акцент на соціальну зрілість особистості. Тому є важливими, з виховної точки зору, розуміння підлітками поведінки, відповідної віковому рівню розвитку, формування у них стилю поведінки, властивої дорослій людині. Безумовно, всі вправи, спрямовані на прийняття виважених рішень, як з питань статевої освіти (побудови стосунків між дівчатами і хлопцями на основах дружби і поваги; ризики статевого дозрівання; шляхи уникнення зараження ІПСШ), так і інших складових ЗСЖ (відмови від шкідливих звичок; життєзабезпечення для себе та найближчого оточення в умовах надзвичайних ситуацій та в період ліквідації їх наслідків; відбір корисної їжі; алгоритми поведінки у надзвичайних ситуаціях тощо) є необхідними у використанні.

У 8 класі вводиться поняття про оздоровчі системи, вивчається оздоровче харчування. Тема життєвоважлива для життя і розвитку особистості. Тому від її вивчення залежить ставлення учня до дієт, постів, голодування, подальшого налаштування на вибір збалансованого харчування.

9 клас

Програмою 9 класу передбачено продовження розкриття змісту навчального матеріалу за чотирма наскрізними лініями: життя і здоров’я людини; фізична складова здоров’я; соціальна складова здоров’я; психічна і духовна складова здоров’я.

При вивченні матеріалу наскрізної лінії «Життя і здоров’я людини» узагальнюються знання про основні ознаки, складові та чинники здоров’я, їх взаємозв’язок і значення для людини, аргументується необхідність свідомого планування життя. Учні вчаться аналізувати ризики і проблеми, пов’язані зі здоров’ям, здійснювати експрес-оцінку рівня фізичного здоров’я та його окремих складових.

Зміст наскрізної лінії «Фізична складова здоров’я» розкриває взаємозв’язок фізіологічного і соціального розвитку. Узагальнюється інформація щодо фізичного здоров’я, зокрема питання статевого дозрівання, ознаки фізіологічної і соціальної зрілості, поняття «акселерація» тощо. Увага акцентується на необхідності ведення здорового способу життя. Даються практичні рекомендації з моніторингу і підтримки фізичної форми. Продовжується формування навичок ефективної комунікації і розбудови стосунків з батьками й однолітками.

Змістова лінія «Соціальна складова здоров’я» у 9 класі охоплює дві теми: «Репродуктивне здоров’я» і «Безпека людини і право». Перша тема передбачає систематизацію знань про чинники ризику репродуктивного здоров’я; розкриває вплив соціальних чинників на репродуктивне здоров’я, негативний вплив на здоров’я ранніх статевих контактів. Продовжується формування навичок побудови міжстатевих відносин на основі дружби і поваги. При вивченні цієї теми важливо показати школярам залежність репродуктивного здоров’я від способу життя, значення родинних цінностей.

Зміст теми «Репродуктивне здоров’я» передбачає також ознайомлення учнів з основними положеннями законодавства України щодо ВІЛ/СНІД; продовжує формування навичок безпечної щодо ВІЛ-інфікування поведінки; формує толерантне ставлення до людей, що живуть з ВІЛ.

Тема «Безпека людини і право» розкриває проблеми глобальної безпеки, що постали перед людством у XXI столітті і основи міжнародного та національного законодавства у сфері безпеки. Учителю слід звернути увагу на питання інформаційної безпеки, формування навичок визначення рівня ризику для життя щодо користування різними інформаційними джерелами та навичок користування основними правовими положеннями державного і міжнародного законодавства щодо безпеки життєдіяльності. Учні мають навчитися визначати безпечні умови життєдіяльності, усвідомити необхідність дотримання основних психологічних та моральних засад безпеки.

Зміст наскрізної лінії «Психічна і духовна складові здоров’я» у 9 класі присвячений формуванню в учнів навичок саморегуляції, ефективного планування часу, уміння вчитися, готуватися до іспитів тощо. Дев’ятикласники мають навчитися володіти вправами саморегуляції, прийомами тренування пам’яті та уваги. Для ефективної реалізації завдань розділу доцільна співпраця з практичними психологами, а також інтеграція навчального матеріалу з курсом біології людини.

Одним із завдань змістової лінії «Психічна і духовна складові здоров’я» формування в учнів стійких переконань пріоритетності здоров’я як основної умови реалізації фізичного, соціального і духовного потенціалу людини.

У 9 класі завершується вивчення навчального предмету «Основи здоров’я» і тому важливо узагальнити і систематизувати знання учнів щодо здорового способу життя, акцентуючи увагу на формуванні свідомого ставлення до власного здоров’я та його збереження. Особливу увагу необхідно приділити позитивній мотивації учнів не лише на вибір здорового способу життя, а й активну, щоденну і поступальну дію спрямовану на збереження життя й зміцнення здоров’я.
Факультативні курси з профілактики ВІЛ /СНІДу та інші курси варіативної складової

Загальнодержавною програмою забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки, затвердженою Законом України від 19 лютого 2009 року №1026-VІ, на МОН України на обласні держадміністрації покладено відповідальність за запровадження до кінця 2013 року в усіх загальноосвітніх навчальних закладах факультативного курсу для молоді з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу. Пропонується запровадити факультативи з формування здорового способу життя та профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу «Захисти себе від ВІЛ» в першу чергу у 10-11 класах за рахунок годин варіативної складової, забезпечуючи таким чином неперервність і наступність шкільної превентивної освіти (програма: «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу», авт. Т.В. Воронцова, В.М. Оржеховська, В.С. Пономаренко).

Метою курсу є підвищення рівня індивідуальної захищеності молоді в умовах епідемії ВІЛ/СНІДу, а також формування толерантного ставлення до людей, які живуть з ВІЛ. Курс реалізує відому формулу індивідуального захисту від ВІЛ: утримання, вірність, захист, стерильність.

Головне завдання курсу полягає у тому, щоб досягти позитивних змін у знаннях, ставленнях, намірах, уміннях і навичках, які зменшують уразливість учнів в умовах епідемії ВІЛ/СНІДу.

Головним принципом навчання за цим курсом є не акцент на негативних наслідках ВІЛ/СНІДу, а зосередження на розвитку потенціалу та позитиві. Мотивація ґрунтується не на страху перед ВІЛ і людьми, які живуть з ним, а на тому, що кожен здатний захиститися від зараження, якщо дотримуватиметься простих заходів безпеки.

При цьому використовується методика, яка у світі має назву ООЖН ‑ освіта на основі набуття життєвих навичок. Світовим і вітчизняним досвідом доведено, що саме ООЖН, на відміну від класичних інформаційних підходів, набагато ефективніше впливає на поведінку людини ‑ підвищує стійкість до негативних соціальних впливів і суттєво знижує схильність до невиправдано ризикованої поведінки і вживання психоактивних речовин. ООЖН також сприяє моральному удосконаленню, усвідомленню важливих цінностей, розвитку комунікативності, емпатії і співробітництва, інших класичних рис гармонійно розвиненої особистості. В основі цієї методики – розвиток життєвих навичок і тренінгові методи навчання.

Життєві навички – це соціально-психологічні компетентності, які дозволяють людині успішно долати труднощі повсякденного життя і адаптуватися до змін, підтримуючи належний рівень здоров’я. Прикладами важливих для здоров’я життєвих навичок є: адекватна самооцінка, толерантність, самоконтроль, вміння розуміти і задовольняти власні потреби з урахуванням потреб інших людей, налаштовуватись на успіх, переживати невдачі і справлятися зі стресами, розвиток дружніх стосунків, ефективне спілкування, емпатія, попередження і конструктивне розв’язання конфліктів, критичне мислення і прийняття рішень, запобігання і протидії дискримінації.

Викладати курс мають право педагоги, які протягом 2006-2013 р.р. пройшли відповідне навчання у Луганському ОІППО (частина з них – на базі ресурсних центрів з ВІЛ/СНІДу в інших містах України) та мають хоча б один із наступних сертифікатів:

  • сертифікат педагога-тренера курсу «Школа проти СНІДу»;

  • сертифікат педагога-тренера з викладання факультативних курсів з профілактики ВІЛ/СНІДу та формування здорового способу життя»;

  • сертифікат педагога-тренера курсу «Захисти себе від ВІЛ».

Викладати курс доцільно у 9-11 класах. Перевага віддається старшій школі через відсутність предметів здоров’яспрямованого змісту. Курс виконує функцію превентивної програми профілактики ризикованої поведінки. Викладається він для всіх учнів класу. Об’єднувати учнів з різних класів для впровадження курсу недоцільно. Випереджуючи впровадження курсу, учитель проводить батьківські збори-тренінг, на якому батьки переконуються у необхідності впровадження даного факультативу.

Для викладання факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ» необхідно виділити 35 годин. У будь-якому випадку навчання має здійснюватись в одному семестрі, а не протягом року. Найкраще, коли заняття будуть стояти у розкладі, парою годин. Можуть проводитись щотижня, або через тиждень.

Відвідувати заняття стороннім особам небажано. Якщо передбачається відкрите заняття з курсу, то саме з тих тем, які запропонує вчитель.



Для проведення факультативних занять у загальноосвітніх навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році рекомендуємо користуватися програмами та навчально-методичною літературою, схваленими Міністерством освіти і науки України (див. с.4).

У 10-11 класах у зв’язку з відсутністю у навчальному плані предметів, вивчення яких допоможе зберегти життя та здоров’я учнів, пропонується введення 0,5 години основ безпеки життєдіяльності за рахунок варіативної частини навчального плану з використанням навчальної програми, рекомендованої Міністерством освіти і науки України (лист МОН від 22.08.2001 р. № 1/11-3580) – «Основи безпеки життєдіяльності: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-11 класи». – К., «Шкільний світ», 2001. Викладання основ безпеки життєдіяльності можна проводити протягом навчального року (0,5 год.) або одного семестру (1 год.).
Залучення батьків до партнерства корисне як для самих учнів, так і для їхніх родин, тому як піклування про здоров’я дитини – спільне завдання школи і родини. Підтримка батьків має велике значення, оскільки за здоров’я дитини відповідає передусім родина. Вона відіграє важливу роль у формуванні ціннісних орієнтирів, засвоєнні морально-етичних норм, відпрацюванні моделей поведінки й прийнятті життєвих рішень своїх дітей. Залучення батьків до партнерства сприяє:

  • інформуванню батьків, родини з питань здорового способу життя й безпечної поведінки;

  • зростанню ролі батьків у процесі виховання дітей;

  • підтримці педагогів, які впроваджують предмет;

  • тіснішому контакту школи й родини;

  • поліпшенню стосунків між дорослими й дітьми.


Рекомендовані навчальні та методичні посібники з

основ ЗДОРОВ’Я та ЗДОРОВ’Язбережувальної діяльності

  1. Бойченко Т.Є. Основи здоров’я: Робочий зошит для учнів 6-го класу (аналогічно 7-9 класів). – К.: Ґенеза, 2009-2013.

  2. Василашко І. Книга для вчителя з основ здоров’я, 7 кл. – К.: Ґенеза, 2008.

  3. Василашко І. Книга для вчителя. Основи здоровя, 8 кл. Розробки уроків. - К.: Ґенеза, 2010. – 160 с.

  4. Воронцова Т.В. та ін. Основи здоров’я. 6 (7, 8, 9) клас.: Методика, тематичний план, тестові завдання для оцінювання НДУ. – К: Алатон.

  5. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. Основи здоров’я: зошит-практикум для учнів 6-го класу (аналогічно 7 - 9 класи). – К: Алатон.

  6. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. Основи здоров’я. 6 клас: Посібник для вчителя (аналогічно 7 - 9 класи). – К.: Алатон, 2007-2013.

  7. Кириленко С.В. та ін. Школа культури здоров’я: від сьогодення до майбутнього : навч.-метод. посіб. / С.В.Кириленко та ін. Київ, Чернівці: Букрек, 2012. – 384 с.

  8. Поліщук Н.М. Основи здоров’я. Робочий зошит для учнів 6 класу; 7 класу. – К: Ґенеза, 2010-2013.

  9. Поліщук Н. Книга для вчителя. Основи здоровя, 8 кл. Все для уроку. – К.: Ґенеза, 2010. – 152 с.

  10. Тагліна О.В. Основи здоров’я. Робочий зошит. 8 (9) клас. – Х.: Веста, 2010-2013.


Рекомендовані навчальні та методичні посібники

для 5 класу

(за листом МОН України від 15.07.13 № 1/9-493)

  1. Бех І.Д., Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Страшко С.В. Основи здоровя (зошит-практикум), 5 клас. – К.: Алатон, 2013.

  2. Бойченко Т.Є., Василенко С.В., Гущина Н.І., Василашко І.П., Коваль Н.С., Гурська О.К. Основи здоров’я. Зошит для учнів 5 класу. – К.: Ґенеза, 2013.

  3. Бойченко Т.Є., Василенко С.В., Гущина Н.І., Василашко І.П., Коваль Н.С., Гурська О.К. Основи здоров’я у 5 класі. Книжка для вчителя. – К.: Ґенеза, 2013.

  4. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Різдванецька Л.О., Шпортій Т.Г., Фенюк Н.В. Основи здоров’я. 5 клас. Оцінювання навчальних досягнень учнів. – К.: Алатон, 2013.

  5. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. «Основи здоров’я. 5 клас. Посібник для вчителя». – К.: Алатон, 2013.

  6. Поліщук Н.М. Основи здоров’я. 5 клас. Вправи, завдання, рольові ігри (робочий зошит). – К.: Ґенеза, 2013.

  7. Поліщук Н.М. Основи здоров’я. 5 клас. Конспекти уроків: книжка для вчителя. – К.: Ґенеза, 2013.


Рекомендовані навчальні та методичні посібники з курсу «Захисти себе від ВІЛ»

  1. Воронцова Т.В., Оржеховська В.М., Пономаренко В.С. Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу: Програма навчального курсу для учнівської молоді старшого підліткового та юнацького віку. – К.: Освіта, 2013. – 12 с.

  2. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С. Захисти себе від ВІЛ. Тренінги життєвих навичок: методичний посібник для педагога-тренера. — Тернопіль: Навчальна книга —Богдан, 2012. — 208 c.

  3. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С. Захисти себе від ВІЛ. Тренінги життєвих навичок: Посібник для учнів старшого підліткового та юнацького віку. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2012. — 168 c.

  4. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. Профілактика ризикової поведінки: Посібник для вчителя. – К.: Алатон, 2007. – 256 с.

  5. Мультимедійний посібник «Захисти себе від ВІЛ».

  6. Практичні рекомендації з питань реалізації політики щодо ВІЛ-інфекції в системі освіти України : інформ.-метод. посіб. / автори-упоряд.: О. В. Єресько, С. С. Фіцайло, О. Г. Єщенко [та ін.]. – К. : Освіта, 2013. – 54 с.







Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал