Методичні рекомендації педагогічним працівникам з формування готовності учнів до майбутньої трудової діяльності



Скачати 101,54 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір101,54 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
Методичні рекомендації педагогічним працівникам

з формування готовності учнів до майбутньої трудової діяльності
Чеботарьова А.І.

Інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників університету менеджменту освіти


Висококваліфіковані та конкурентоспроможні робітники, здатні ставити і вирішувати нестандартні завдання, привносити нову якість в суспільне та виробниче життя, були й будуть потрібні завжди, тим більше в сучасних умовах переходу України до ринкових відносин, структурної перебудови економіки і виходу її із кризового стану. Тому нагальною потребою є підвищення ефективності та якості професійної підготовки учнів ПТНЗ, при цьому оперуючи законами ринку праці: «Кожна людина тільки тоді є конкурентоспроможною на ринку праці, коли вона володіє високим рівнем професійної кваліфікації і здатністю до самореалізації».Така здатність визначається рівнем сформованості психологічної готовності майбутнього працівника до трудової діяльності.

Метою статті є визначення умов формування та розвитку психологічної готовності учня як майбутнього фахівця до праці.

Аналіз праць відомих науковців які займаються вирішенням даної проблеми (А.К. Маркова, Н.В. Кузьміна, Н.В. Тализіна, М.Я. Басов) надає підстави визначити умови формування та розвитку психологічної готовності учня як майбутнього фахівця до праці..

Для виконання цього завдання в умовах професійно-навчального закладу педагогічним працівникам потрібно створювати наступні психолог-педагогічні умови:


  1. стимулювання прагнення учня до самостійного вибору мети, завдань і засобів їх вирішення. Людина, яка не звикла діяти самостійно, брати на себе відповідальність за прийняті рішення, втрачає здатність до самостійності, а через те і до особистісної свободи та незалежності;

  2. формування в учнів впевненості у своїх силах, віру у свою здатність вирішити ті чи інші проблеми (завдання): не варто «придушувати» ініціативу та інтуїцію учнівської молоді у процесі професійної підготовки;

  3. заохочування в учнів схильності до ризикованої поведінки. Дослідження підтверджують, що схильність до ризику є однією з фундаментальних рис суб’єкта, стрижневим компонентом емоційно-вольової сфери, що визначає здатність до поведінкової активності в ситуації невизначеності.

  4. не допускання формування конформного мислення, «боротися» з орієнтацією на думку більшості, інакше виховаємо особистість, схильну до зміни власних переконань, установок та поведінки під дією щонайменших зовнішніх впливів;

  5. формування уміння вирішувати протиріччя, знаходити і свідомо формулювати їх. Основна функція протиріч у розумовій діяльності полягає в їхній здатності бути джерелом нових запитань і гіпотез;

  6. обов’язкове використання завдань «відкритого типу», які передбачають альтернативні вирішення. Визначення можливих рішень суттєво підвищує показники самостійності, гнучкості й оригінальності мислення;

  7. спирання на позитивні емоції, оскільки негативні емоції пригнічують прояви креативності та творчості в учнівської молоді;

  8. сприяння розвитку позитивної самооцінки, почуття власної гідності та самоповаги учня ;

  9. розвиток у майбутніх фахівців соціально-комунікативні вмінь, зокрема, умінь налагоджувати ділові контакти, ефективно підбирати ділових партнерів, вести переговори, домовлятися, прогнозувати подальшу співпрацю;

  10. акцентування в процесі професійної підготовки на вміння зробити вибір шляхів та методів оволодіння презентаційними вміннями – рекламувати себе, свій досвід, відстоювати власну точку зору, володіти технікою спілкування з клієнтами, партнерами, роботодавцями, управлінцями тощо.

Традиційна форма організації професійно-виробничого навчання учнів має ряд недоліків: недостатність управління процесом навчання внаслідок відсутності повноцінного зворотного зв’язку; низький рівень активізації; недостатня індивідуалізація навчального процесу, що негативно впливає на процес фахової підготовки учнів. Доцільним у такому випадку є використання спеціальних програм формування особистісно-професійної готовності майбутніх фахівців, які б забезпечували особистісний розвиток, соціалізацію та професіоналізацію молодих спеціалістів.

На думку Є.М. Зеер [10] формуванню та розвитку психологічної готовності майбутніх робітників сприяє застосування особистісно- орієнтованого підходу, сутність якого полягає у врахуванні індивідуально-психологічних особливостей, особистісних і професійних якостей.


Основними принципами особистісно- орієнтованого підходу є :

  1. Принцип цілісного розуміння властивостей особистості майбутнього фахівця та компонентів готовності до професійно-трудової діяльності.

  2. Принцип взаємодії професійного та особистісного розвитку учня, тобто формування готовності до професійної праці має поєднуватися з турботою про становлення гармонійної та творчої особистості, про оптимальну реалізацію її можливостей та вияв індивідуальної своєрідності в різних сферах її життєдіяльності.

  3. Принцип актуалізації потребнісно-мотиваційної спрямованості особистості на професійно-трудову діяльність; актуалізація ціннісно-рольового значення професійних знань, умінь і навичок як засобу та інструмента реалізації такої спрямованості.

  4. Принцип орієнтації професійної підготовки на індивідуально-особистісні властивості учня; зосередженість діяльності педагога на продуктивних можливостях кожного учня, на його перевагах до розвитку за профілем та побудову такої форми організації роботи, яка була б спрямована на створення оптимальних психолого-педагогічних умов для саморозкриття особистості учня.

  5. Принцип підтримання позитивної ініціативи та ефективних дій учня. Ураховуючи потреби особистості, такі підходи створюють середовище, що інтенсифікує саморозвиток, самореалізацію та самоактуалізацію учнів.

  6. Принцип орієнтації на себе, тобто учень повинен бути спрямований переважно на себе і свої можливості, що детермінується внутрішнім його потенціалом. Цим визначається його самоактуалізація, яка призводить до відповідного рівня саморозвитку. Вимагати від учня більше, ніж він здатний, зовсім не раціонально. Для того, щоб мати хоч якісь позитивні результати, а не отримати педагогічно занедбаного учня, повинен працювати завжди у власному режимі, з таким навантаженням і в такому темпі, які найбільше узгоджені з його індивідуальними особливостями.

Особистісно-орієнтоване професійне формування майбутнього фахівця базується на самостійному виборі з опорою на внутрішні можливості особистості, на максимально можливе залучення до процесу навчання активності учня, на розвиток у нього самоактуалізації й самоконтролю; забезпечує його самореалізацію і саморозвиток, творче здобування знань і формування якостей власної особистості.

Формування психологічної готовності учня до професійно-трудової діяльності в умовах особистісно-орієнтованого підходу створює найбільш оптимальні умови для наступності його підготовки на всіх рівнях неперервної освіти.

Психологічна готовність визначається як позитивне активно діюче ставлення учня до професійно-трудової діяльності і до себе як до потенційного професіонала. Тому формування готовності учнів до трудової діяльності, перш за все, повинно спрямовуватися на пізнання ним самого себе, своїх індивідуальних особливостей і можливостей, усвідомлення своїх інтересів, мотивів, бажань, позбавлення неправильних уявлень про себе; учень повинен навчитися бути чесним із самим собою; переглянути своє ставлення до себе, бути відповідальним за своє професійне становлення і розвиток, у більш ширшому розумінні – за увесь життєвий шлях; опанувати прийомами самоконтролю та самоврядування.

Психологічна готовність до трудової діяльності повинна охоплювати, з одного боку, сукупність професійних знань, умінь і навичок; з іншого – риси особистості самодостатнього фахівця: моральний потенціал, підприємницькі здібності, працездатність, що забезпечать успішне виконання професійних обов’язків та функцій.

У процесі формування психологічної готовності до праці учнів як майбутніх робітників потрібно акцентувати увагу на розвиток:



  • особистого прагнення учнів застосовувати набуті знання в обраній професійній сфері, що відображається в його позитивному ставленні до праці, нахилах та інтересах до неї, бажанні підвищувати кваліфікацію, удосконалювати свою підготовку;

  • професійних ідеалів, поглядів, принципів, переконань, глибині економічного світогляду, готовності діяти в реальних ситуаціях;

  • соціально-комунікативної активності майбутніх фахівців, здатності встановлювати ділові контакти, умінні взаємодіяти й підтримувати партнерські відносини та продуктивно працювати в колективі;

  • вольових процесів, що забезпечує успішний перебіг і результативність навчально-професійної підготовки учнів, емоційній сприйнятливості, цілеспрямованості, самовладанні, рішучості, самостійності, самокритичності, самоконтролі;

  • упевненості у своїх силах, прагненні наполегливо і до кінця доводити розпочату справу, здатності вільно керувати своєю поведінкою та професійною працездатністю під час виконання трудових функцій;

  • емоційно-ціннісних почуттів особистості учнів, адекватної самооцінки, позитивного самосприйняття себе як суб’єкта робітничої праці;

  • асертивної поведінки, що визначається здатністю захищати свої права та інтереси, умінням відстоювати власну позицію та переконання, бути впевненим у собі та у своїх діях, рішучим і наполегливим у досягненнях своєї мети, при цьому не принижуючи права та гідності інших.

На особливу увагу заслуговують методи й прийоми формування психологічної готовності учнів до трудової діяльності та критерії їх визначення.

Як довготривалий процес, така готовність формується за допомогою впровадження спеціальних форм організації навчального процесу: лекційних, практичних та тренінгових занять, моделювання професійної діяльності, складання професіограм і психограм, узагальнених експертних характеристик, дискусій, ігрових методів (ділові, рольові,дидактичні ігри, імітаційні тренінги). Формування готовності учнів до праці повинно бути спрямоване на високопрофесійний рівень конкретної діяльності як на певний еталон-орієнтир майбутньої праці, тобто професійну підготовку слід пов'язувати з виконанням не тільки навчальних завдань, а й обов'язково таких, що максимально наближені до реальних виробничих умов. [8]

Формування психологічної готовності до трудової діяльності учнів ПТНЗ варто здійснювати на методологічних засадах особистісно-діяльнісного підходу, переваги якого у наступному:


  1. транслюється та сприймається цілісна особистість учня із притаманними йому інтегральними якостями та властивостями;

  2. у центрі актуального сприйняття й усвідомлення виявляється цілісна структура професійно-трудової діяльності, на яку безпосередньо проектуються окремі якості робітника; відтворюючи цю структуру, учень отримує можливість безпосередньо перевірити себе, виявити свої індивідуальні можливості та межі запозичення зразків професійної діяльності й поведінки;

  3. контакти між педагогічними працівниками та учнями виступають чинником взаємодії, посилюють ефективність впливу, можливості безпосереднього зворотного зв’язку і поточної корекції;

  4. провідна роль у діяльності надається вектору «мотив – мета», тобто спрямованості учня як суб’єкта праці на досягнення конкретного результату.

У межах особистісно-діяльнісного підходу суттєво змінюються орієнтири, за якими відбувається активна взаємодія життєдіяльності молодої особистості із соціальним середовищем і професійними подіями.

Особистісно-діяльнісний підхід під час формування готовності учнів до праці сприяє самовизначенню, актуалізує реальні й потенційні можливості, визначає шляхи консолідації образу «Я» та формування адекватної «Я-концепції».



В умовах професійної підготовки учнів психологічна готовність до праці стає часткою їх життєвого самовизначення. Основна увага майбутнього фахівця спрямована на усвідомлення ступеня відповідності обраній професії, при цьому ураховуються базові потреби й очікування, пошук можливостей адаптації цієї діяльності до себе.
Список використаної літератури

  1. Басов М.Я. Избранные психологические труды/ М.Я. Басов М.: Просвещение, 2007. – 176 с

  2. Вітковська О.І. Професійне самовизначення особистості  і практичні аспекти професійної консультації.-К.: Науковий світ, 2001.- 91с.

  3. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Л.С.Выготский - М.: Просвещение, 2006. - 160 с.

  4. Гинзбург М.Р.Психологическое содержание личностного самоопределения. // Вопросы психологии. – 1994. - № 3.- с.43-52. 

  5. Головаха Е.М. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. – К.: 1988.

  6. Елдышова О.А. Профессиональное самосознание как психологическая составляющая профессионального становления. //Фундаментальные исследования. – 2006. – № 7. – С. 101–102.

  7. Зеер Э.М., А.М. Павлова Психология профессионального образования/ Э.М. Зеер, А.М. Павлова- М.: Педагогика, 2007. - 201 с.

  8. Зимняя И.А. Педагогическая психология/ И.А Зимняя - Ростов н/Д, 2007.- 230 с.

  9. Кузьмина Н.В. Профессионализм деятельности преподавателя производственного обучения профтехучилища/ Н.В.Кузьмина - СПб.: Питер, 2008.- 181 с.

  10. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К. Маркова.К.: НПУ, 2007. – 252 с

  11. Талызина Н.В. Педагогическая психология/ Н.В Талызина - М.:Литком, 2009.-245 с.

Каталог: study
study -> Шляхи впровадження новітніх технологій виробництва у професійно-практичну підготовку кваліфікованих робітників
study -> Методика проведення лабораторно-практичних робіт з предмета «технологія приготування їжі з основами товарознавства» Лучинець Олена Павлівна, викладач професійно-теоретичної підготовки Нововолинське вище професійне училище
study -> Майстер – викладач
study -> Конспектів та опорні конспекти з предмету «Обладнання та технологія зварювальних робіт»
study -> Основні напрями і форми активізації пізнавальної, пошуково-дослідницької та практичної діяльності учнів
study -> Викладач інформатики та
study -> Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України
study -> 1. Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю
study -> 1. Поясніть, чому грецькі поліси, які існували на півдні України в VII ст до н е. VI ст н. е з погляду державності вважалися містами-державами?
study -> Електронного навчально-методичного комплексу як складової сучасного електронного підручника на курсах підвищення педагогічної кваліфікації


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал